Перейти до основного вмісту

Позначка: історія Харкова

Історичний факт. Наставника харківського “Металіста” призначили головним тренером збірної України з футболу

Цього дня, 1 лютого, у 2010 році тренера харківського “Металіста” (на той момент) Мирона Маркевича призначили головним тренером збірної України з футболу.

Рішення ухвалили 1 лютого під час засідання виконкому Федерації футболу України (ФФУ). За нього проголосували одноголосно усі 29 членів виконкому.

Крім Маркевича, на посаду головного тренера збірної претендували: Юрій Калітвінцев і головний тренер київського “Арсеналу” В’ячеслав Грозний, також раніше у списку претендентів значилися головний тренер молодіжної збірної України Павло Яковенко, головний тренер донецького “Шахтаря” Мірча Луческу, колишній головний тренер збірної України футболу (2003-2007) Олег Блохін.

До речі, рішення щодо призначення Маркевича головним тренером національної збірної ухвалили у день його народження.

У Харкові є “свій Каденюк”. Космонавт назавжди залишиться першим для незалежної України (фото, відео)

Пам’ятаємо! Цього дня, 31 січня, у 2018 році в Києві раптово помер перший український космонавт? генерал-майор ВПС України, Героя України, кандидат технічних наук, член МФКО Леонід Каденюк. Його внесок у розвиток космонавтики назавжди залишиться у пам’яті людства.

Леонід Каденюк 28 січня 2018 року відзначив свій 67 день народження. Уродженець Чернівецької області свого часу був першим космонавтом України, якому вдалося здійснити політ у космос.

19 листопада 1997 року – перший космонавт незалежної України, льотчик-випробувач, Герой України Леонід Каденюк полетів у космос, і гімн України зазвучав із орбіти Землі.

Шаттл «Колумбія» стартував із космічного центру імені Джона Фіцджеральда Кеннеді у Флориді (США). Каденюк на американському космічному кораблі багаторазового використання “Колумбія” пробув у космосі з 19 листопада по 5 грудня 1997 року. Під час польоту проводив біологічні експерименти з рослинами: ріпа, соя та мох.

До речі, у 1998 році цей шатл був використаний на зйомках у фільмі «Армагеддон», а пізніше, у 2003 році, зазнав катастрофи.

Нагадаємо, Леонід Каденюк двічі бував у Харківському планетарії Про це докладно в інтерв’ю журналістці GX розповідала директорка планетарію Галина Железняк. 


Докладніше про легендарного українського космонавта в пості Харківського планетарію.

А ще до 55-го Міжнародного дня космонавтики у музеї Харківського планетарію ім. Ю. Гагаріна виставили скульптуру легендарного космонавта, яку власноручно створив Ігор Березюк.

“Над створенням скульптури я працював близько року, багато в чому затримка пов’язана з пандемією коронавірусу та вимушеним карантином. Я не професіонал – я скульптор-аматор, тому вклав у створений мною експонат усю свою любов до цієї великої людини”, – розповідав журналістці GХ Ігор Березюк.

“Мені пощастило записати з ним інтерв’ю, а ще він підтримав мій проєкт, пов’язаний з космосом. Спілкуючись із Леонідом Костянтиновичем, я відчував, що переді мною брила, велика людина, вдячний слухач – він мені повірив, підтримав і побажав удачі. Такі люди вірять. на краще, вони послані Богом – творити і дарувати своє кохання людям. Я впевнений, що він був даний Україні, щоб підняти наших людей до космічних висот. Адже таким як він вірять, за ними готові йти вперед до світлого майбутнього, – із захопленням розповідав про свого кумира Березюк: – Коли я створював скульптуру, мріяв втілити в ній все те, що відчував стосовно цієї людини, якою я її бачив – її чистий і мудрий погляд, добру світлу усмішку… Я радий, що мені це вдалося!

Детальніше у новині GX.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Харківський планетарій, відкриті джерела

Харків у XXI столітті. 30 січня – знаменитій шахістці вручили орден

А ви знали? Цього дня, 30 січня, в 2013 році знаменитій харківській шахістці Анні Ушеніній було вручено Орден княгині Ольги II ст.  Спортсменка була відзначена нагородою за те, що у 2012 році здобула звання чемпіонки світу з шахів серед жінок. Вона стала першою українською чемпіонкою світу з шахів серед жінок за часів Незалежності.

До речі, 16 червня 2006 року Анна отримала Орден княгині Ольги III ст. за здобуття першого місця на 37-й Всесвітній шаховій олімпіаді та піднесення міжнародного престижу України.

Її рейтинг станом на червень 2023 року — 2434 (34-те місце в світі, 4-те — серед шахісток України).

Історичний факт. Яскраве дійство в центрі Харкова дивувало глядачів

А ви знали? 1900 року в Харкові на Сергіївській площі в будинку Кузнєцова, навпроти нових фруктових рядів, відкрився так званий Електричний театр.

Приміщення театру, на жаль, залишало бажати багато кращого: воно складалося з довгої кімнати, з невисокою стелею, частину цієї кімнати займала сцена, а решта була призначена для глядачів.

Дійство в електричному театрі змінялося щогодини та складалося з двох відділень. У першому демонструвався кінематограф, у другому за допомогою електрики картина з натури – «Один день в горах Швейцарії».

На сцені глядач ледве розрізняв занурену в нічну темряву гірську ущелину. Підніжжя гори було усіяно маленькими будиночками та віллами, на мосту мерехтіли ліхтарі. А потім ніч зміняв ранок… Близько полудня на небосхилі з’являлися хмари, починалася сильна буря, було чути гуркіт грому та мерехтіння блискавок… Ілюзія виходила майже повна… А коли гроза минала, перед глядачами відкривався характерний альпійський захід сонця… З гори бігли потоки води, як наслідок зливи… Потім мало-помалу настає ніч: випливає місяць, спалахують зірки.

Це відділення електричного театру було надзвичайним.

Фото та матеріал: відкриті джерела

Історичний факт. Цього народився актор, який служив в найстарішому театрі Харкова

Пам’ятаємо! Цього дня, 24 січня, в 1904 році народився Григорій Лойко — актор театру та кіно, який служив у Харківському театрі музичної комедії.

У ньому Григорій Лойко працював з 1931 по 1944 рік.

Потім виступав у Київському театрі оперети.

Знімався на кіностудії Довженка. Найвідоміша картина – кінокомедія «Ні пуху, ні пера».

Працював на озвучуванні мультфільмів: «Пригоди Перця» (1961), «Заєць та їжак» (1963), «Казка про царевича і трьох лікарів» (1965, читає текст).

1951 року був відзначений званням Заслужений артист України.

Пішов із життя 16 жовтня 1995 року у Києві.

Історичний факт. У цей день народився поет, який звільняв Харків (фото)

Пам’ятаємо! Цього дня, 22 січня, в 1922 році в Козельці, нині Чернігівської області, народився Юрій Левітанський — поет та перекладач, майстер ліричного та пародійного жанрів.

У Донецьку хлопець закінчив українську десятирічку, а потім вступив до інституту філософії, літератури та історії.

В 1943 році поет-фронтовик Левітанський брав участь у звільненні Харкова від німецьких окупантів.

Він був тричі одружений (Марина, Ірина та Валентина, так звали його дружин), у другому шлюбі народилися три доньки – Катерина, Анна й Ольга.

Він не лише писав вірші, а ще й працював в редакції газети та читав лекції в Літературному інституті.

Його вірш про зиму з відомої картини приніс автору славу:
– Коїться що на цім світі? – А просто зима.
– Просто зима, Ви гадаєте? – Так, я гадаю.
– Адже я сам, як умію, сліди прокладаю в ваші будинки, коли іще сонця нема.
– Що ж нас чекає по тому? – А січень-мольфар.
– Січень настане, вважаєте? – Так, я вважаю.
Я вже давно цю засніжену книгу читаю,
Цей із картинками хуги прадавній буквар.
– Чим це нарешті закінчиться? – Квітнем ясним.
– Квітнем ясним, Ви ручаєтесь? – Так, я ручаюсь.
Я навіть чув, і тепер увесь час прислухаюсь,
Ніби сопілка співала в гаю і за ним.

Помер 25 січня 1996 року.

Не знали герої тих часів, що на місто переживатиме нову навала – замість фашистів його будуть руйнувати ракетами рашисти.

Фото та матеріал: відкриті джерела

Історичний факт. Відкриття у Харкові одного із найбільших музеїв в Україні (фото)

А ви знали? Цього дня, 21 січня, в 1920 році було відкрито Музей Слобідської України ім. Г. Сковороди. Саме з цієї установи веде початок сучасний Харківський історичний музей ім. М. Сумцова.

Музей Слобідської України був створений із колекцій низки музеїв:
– Музею образотворчих мистецтв і старожитностей Харківського університету (створений у 1835-1837 роках);
– Харківського міського художньо-промислового музею (1886 р.);
– Етнографічного музею Харківського історико-філологічного товариства (1904 р.).

Музей розміщувався у будівлі колишнього художньо-промислового музею на Пролетарській площі.

Ім’я Григорія Сковороди було присвоєно музею 1922 року на честь 200-річчя від дня народження видатного філософа.

Засновником нового музею та першим керівником був видатний науковець, етнограф, історик, громадський діяч, академік Микола Сумцов.

До Другої світової війни Історичний музей був одним із найбільших в Україні, у його фондах зберігалося понад 100 тисяч предметів.

Фонд музею дуже постраждав під час нацистської окупації. У серпні 1943 року при відступі з Харкова німці вивезли велику кількість цінностей із різних установ, у тому числі й з музею. Загальні втрати Харкова становили понад 300 тисяч одиниць.

Після війни музей було відновлено. Він розташовувався у колишньому архієрейському будинку та будівлі Жирардівської мануфактури (Університетська 8 та 10).

Наразі музей розташовується у будівлі колишнього ломбарду на вулиці Університетській, 5. Під час війни з рф все майно знаходиться у сховищах. Музей зараз не працює.

Фото: Наталія Бойченко

Історичний факт. У цей день заснували один з найбільших заводів Харкова

А ви знали? Цього дня, 21 січня, 1934 року було відкрито один із найбільших харківських заводів – Харківський турбогенераторний завод, пізніше «Турбоатом».

Підприємство спеціалізувалося спочатку на виробництві парових турбін, а потім атомних турбін для електростанцій.

Підприємство співпрацювало з багатьма країнами світу.

Під час війни з рф російські окупанти обстріляли і його…

Історичний факт. У цей день змінили статус Харкова

А ви знали? Цього дня, 21 січня, 1934 року було ухвалено рішення про перенесення столиці УРСР з Харкова до Києва.

У мотиваційній частині йшлося, що Київ є географічним центром, одним із найстаріших міст України, і ухвалене рішення матиме важливе економічне, політичне та міжнародне значення.

Народний артист закарбував своє ім’я в історії. Він вчився, викладав і яскраво виступав у Харкові

Пам’ятаємо! У цей день, 17 січня, у 1905 році у Харкові народився Євген Бондаренко, відомий актор харківських театрів та театральний педагог, Народний артист України.

Сценічну діяльність розпочав у 1924 році у Харківському театрі робітничої молоді. За три роки закінчив драматичну студію при знаменитому театрі “Березіль”.

З 1929 року – актор театру “Березіль”, а згодом Харківського українського драматичного театру імені Шевченка (нині Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка).

З 1949 викладав у Харківському театральному інституті (нині Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського).

Зіграв у восьми кінокартинах. Найбільш відома роль – Шпак у екранізації твору відомого харківського письменника Григорія Квітки-Основ’яненка «Шельменко-денщик».

Євген Бондаренко помер 22 грудня 1977 року у Харкові. Похований на 2-му міському цвинтарі Харкова.


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.