Позначка: історія Харкова

Пам’ятаємо! Цього дня, 14 квітня, 1895 року народився Йосип Гірняк – відомий український театральний актор, режисер, педагог.
Гірняк народився в селі Струсів (нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл.). На сцені почав виступати з 1915 року у Львові.
В 1922 році вступив у творче об’єднання «Березіль», в 1926 році разом із театром переїхав до Харкова.
Після розгрому театру «Березіль» у жовтні 1933 року перейшов до Харківського театру юного глядача.
Проте невдовзі (27 грудня 1933 року) був заарештований, як однодумець Леся Курбаса, і засуджений до трьох років позбавлення волі. Покарання відбував у концтаборі в селищі Чиб’ю. В серпні 1940 року отримав дозвіл переїхати до Черкас. У роки війни опинився на окупованій території.

Повернувшись в Україну, працював 1942–1944 роки у трупі Львівського оперного театру, де вперше на українській сцені здійснив постановку «Гамлета» В. Шекспіра (1943р.). У 1944–1949 роках перебував в Австрії та Німеччині. Після війни у 1949 році переїхав до США, де організував і очолював український театр (1953–1955 роки), Театр слова (1956–1964 роки; разом з дружиною Олімпією Добровольською), у яких поновив кращі вистави «Березіля» («Гайдамаки» за Т. Шевченком, «За двома зайцями» М. Старицького, «Мина Мазайло» М. Куліша). Водночас від 1956 року – режисер-постановник, продюсер і диктор української студії радіо «Свобода». Гірняк віртуозно володів однією з найскладніших технік театру ХХ століття – психологичним гротеском. У його творчості поєднані давні традиції лицедійства, скоморошества, майданчикові народні ігрища з модерними формами національної ідентичності. Перші режисерськи постановки Гірняка, зокрема «Сон української ночі» (1946р.) та «Ходіння Мамая по другому світі» (1948р.) І. Чолгана, виконані в стилі кабаре-пародії з використанням вертепних інтермедій та ритмічно-музичного малюнку джазу. Політичні рефлексії на теми української історії, започатковані у цих виставах, знайшли продовження у виставах за політично і соціально-психологичними драмами: «Зайві люди» (1947р.), «Санітарійна зона» (1949р.) за М. Хвильовим, «Оргія» Лесі Українки (1947р.), «Мойсей» за І. Франком (1956р.) та ін. Знявся у фільмі «Вендета» (1924р., Одеської кіностудії). Автор книг: «Двадцятиріччя „Народного Малахія“» (1948р.), «Лебедина пісня Леся Курбаса» (1951р.), «Спомини» (Нью-Йорк, 1982р.), а також низки статей з питань українського театру на чолі з Лесем Курбасом (опубліковано у журналі «Київ», Філадельфія; «Сучасність», Мюнхен та ін.).
Помер Йосип Гірняк 17 січня 1989 року в Нью-Йорку. Похований на українському католицькому цвинтарі Фокс Чейз у Філадельфії.
За життя зіграв у театрі 171 роль. Його основні ролі: Кукса («Пошились у дурні» М. Кропивницького), Кум, Мина Мазайло, Зброжек («Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Маклена Ґраса» М. Куліша), Голохвастий («За двома зайцями» М. Старицького), Лейба («Гайдамаки» за Т. Шевченком), Чирва-Козир («Диктатура» І. Микитенка). Як режисер поставив 65 вистав.
А ви знали? У 2007 році з нагоди 120-річчя з дня народження Леся Курбаса, відомий український режисер і громадський діяч Лесь Танюк та його дружина мистецтвознавець Неллі Корнієнко відвідали Тернопільщину. Під час відвідин нашого краю вони подарували виготовлену за власні кошти бронзову скульптуру – погруддя Йосипа Гірняка з метою встановлення її на землі, яка подарувала світові найталановитішого актора театру Леся Курбаса «Березіль» – у Струсові.
На той час було визначено місце встановлення пам’ятника – на території родинного обійстя, перед батьківською хатою видатного земляка, та виготовлено проект постаменту під погруддя.

А ще, 14 квітня 1990 року утворено знамениту команду КВК Харківського авіаційного інституту. У 1992 році команда потрапила до вищої ліги КВК. 1995 року команда стала чемпіоном вищої ліги.

Згодом ще кілька років брала участь у кількох телевізійних проектах.