А ви знали? Цього дня, 21 січня, 1934 року було відкрито один із найбільших харківських заводів – Харківський турбогенераторний завод, пізніше «Турбоатом».
Підприємство спеціалізувалося спочатку на виробництві парових турбін, а потім атомних турбін для електростанцій.
Підприємство співпрацювало з багатьма країнами світу.
Під час війни з рф російські окупанти обстріляли і його…
Пам’ятаємо! Цього дня, 20 січня, в 1918 році народився відомий український вчений-медик Олександр Олексійович Шалімов, один із засновників української медичної школи, академік Української та Нью-Йоркської академій наук.
У 1959-1970 роках – хірург та головний лікар у лікарнях Харкова, викладав на кафедрі хірургії Харківського медінституту.
Помер 28 лютого 2006 року у Києві. Похований на Байковому цвинтарі.
А ви знали? 20 січня 1967 року з конвеєра Харківського тракторного заводу зійшов мільйонний трактор. А вже за 6 років, 29 грудня 1973 року, з конвеєра Харківського тракторного заводу зійшов 1,5-мільйонний трактор. ХТЗ вважався одним із найбільших підприємств не лише Харкова, а й усієї України.
Для подолання рекордного рубежу заводу знадобилося 43 роки. Продуктивність підприємства сягала 30-50 тисяч машин на рік. Машини експортувалися до 36 країн світу.
На жаль, під час війни завод зазнав значних руйнувань від рук російських окупантів (зокрема, у березні 2022 року).
19 січня 2012 року в Харкові вперше прозвучала унікальна скрипка (1663 року) геніального майстра XVII століття Андреаса Гварнері.
В Харківській обласній філармонії відбувся єдиний концерт камерної музики, на якому виступили знаменита скрипалька Катрін тен Хаген.
В програмі заходу лунали твори світової класики: Сонати для скрипки і фортепіано Людвіга ван Бетховена, Ріхарда Штрауса і Клода Дебюссі, Рапсодія №1 Бели Бартока, а також «Кармен-фантазія» Пабло Сарасате.
Довідка. Катрін тен Хаген – переможниця престижних конкурсів на старовинному інструменті, що його передав їй у користування німецький культурний фонд «Музичне життя».
19 січня 2021 року Харків’янка Катерина Монзуль посіла третє місце у рейтингу найкращих арбітрів-жінок останнього десятиліття у світі за версією Міжнародної федерації футбольної історії та статистики (IFFHS). Про це повідомили у Харківській обласній асоціації футболу.
Рейтинг складався за результатами виборів найкращих арбітрів-жінок у період з 2011-го по 2020 рік. До реєстру увійшли лише рефері, які хоч раз потрапляли до топ-20 відповідного голосування.
Суддя, яка посідала перше місце, отримувала 20 очок, друге – 19, третє – 18 тощо.
Перемогу здобула німкеня Бібіана Штайнхаус (171 очко). Друге місце посіла швейцарка Естер Штаублі (135), а на третьому місці зі 124 балами розташувалася Катерина Монзуль.
Нагадаємо, Катерина Монзуль посіла третє місце у референдумі з визначення найкращого арбітра 2020 року серед жінок, який також проводила IFFHS.
Катерина Монзуль стала першим футбольним арбітром-жінкою, яка судила матч чоловічої Ліги Європи.
У листопаді 2020 Катерина Монзуль відпрацювала головним арбітром матч Сан-Марино – Гібралтар. Вперше у рамках Ліги націй УЄФА матч судила повністю жіноча бригада арбітрів.
Більше про Катерину Монзуль в новинах GX.
19 січня 1934 року народився Микола Хвісюк – український лікар, педагог, професор медичних наук.
Доктор медичних наук (1978), професор (1979)
Пам’ятаємо! В цей день, 17 січня, у 1905 році у Харкові народився Євген Бондаренко, відомий актор харківських театрів та театральний педагог, Народний артист України.
Сценічну діяльність розпочав у 1924 році у Харківському театрі робітничої молоді. За три роки закінчив драматичну студію при знаменитому театрі “Березіль”.
Євген Бондаренко помер 22 грудня 1977 року у Харкові. Похований на 2-му міському цвинтарі Харкова.
До речі, до цієї святкової дати на сторінці ІВЦ “Бузок” розміщено цікавий пост.
15 січня 1768 року було затверджено план забудови Харкова. Проєкт впроваджував у місті класичну забудову з прямими геометрично правильними лініями вулиць, з майданами та парками. Але заплутані й горбисті вулички старого міста важко вбудовувалися в класичні рамки.
План визначав центром міста – сучасну Університетську гірку. Проте за межами центру тривалий час залишалася сільська забудова, яка мало відповідала статусу справжнього міста.
15 січня 1891 року відкрито перший харківський ломбард. Спочатку він розташовувався на вулиці Полтавський шлях (нині) у колишньому будинку купця Кузина (будинок №3).
У 1908 році заклад переїхав до спеціально збудованого будинку на вулиці Університетській.
Зараз в цьому будинку знаходиться Харківський історичний музей.
Під час війни з рф все майно закладу знаходиться у сховищах. Музей зараз не працює.
Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела
14 січня 2004 року в Харківському зоопарку народилося дитинча павіана. Працівники зоопарку відзначали цю подію як особливий добрий знак – 2004-й за китайським календарем вважається Роком мавпи.
14 січня 2015 року в Харкові встановили пам’ятник відомому хірургу, доктору медичних наук, архієпископу Луці (Войно-Ясенецькому). Скульптуру встановлено на вулиці Воробйова 4.
А ви знали? У цей день, 13 січня, в 2017 році у Харкові пройшов один із наймасштабніших в Україні парадів вертепів.
Дві колони артистів у різдвяних костюмах пройшли до Харківського національного театру опери та балету ім. М. Лисенка по вулиці Сумській (від площі Конституції та площі Свободи).
У ході брали участь понад 500 ряжених (більш ніж 50 колективів з усієї України).
Більше фото у альбомі GX.
Продовженням святкового дійства стала вистава «Черевички» в ХНАТОБ/СХІД ОПЕРА (Вакула – лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко (тенор), Оксана – заслужена артистка України Тамара Гармаш (сопрано)).
Наступного дня, 14 січня в 12.00, колективи з різних міст України одночасно виконали колядку «Нова радість стала», в якій побажали «літа щасливі нашій славній Україні», це так необхідно нам і зараз.
До речі, організатори проєкту розповіли, що відбувається зараз з Вертеп-Фест.
“З 20217-го Вертеп-Фест проходив кожного року. Учасників було все більше: в 2020 році в ході брали участь більше 5 тисяч митців, які далі розійшлися по місту та виступали на різних локаціях. Під час ковіду Вертеп-Фест проходив онлайн. БФ «Харків з БФ “Харків з тобою” проводить «Вертеп-Фести» і під час повномаштабного вторгнення. Звісно, зараз ці заходи не такі масштабні, але традиція є безперервною. – наголосили організатори Вертеп-Фест у Харкові (зокрема, Tamara Zavodnik). Останні роки Вертеп-Фест, поки що не в такому форматі, але проходить обов’язково, в грудні. В грудні 2024 року наш любий Пласт в Харкові підхопив традицію разом із “Вертеп-Схід” від Харківського театру ляльок (а ще в театрі створили виставу – докладніше в новині GX)”.
Фото та відео: GX, Наталія Бойченко
Пам’ятаємо! Цього дня, 13 січня, в 1919 році народилася Любов Мала – одна з найвідоміших харківських лікарів, українська вчена, терапевт, доктор медичних наук, професор, академік НАН України, академік АМНУ, директор інституту терапії АМНУ, завідувач кафедриою шпитальної терапії і клінічної фармакології Харківського державного медичного університету, головний редактор «Українського терапевтичного журналу».
Любов Мала народилася у селі Копані (Запорізька область) у родині селянина. В 1938 році закінчила 1-й Харківський медичний інститут. З 1941 по 1946-й служила військовим лікарем в армії на Північно-Кавказькому фронті та у Харківському військовому окрузі. З 1946 року працювала у Харківському медичному інституті.
Її девізом були неодноразово повторювані слова: «Головне – бути добрим лікарем; якщо хоча б одна мати не втратить сина чи один батько чи чоловік повернеться до сім’ї після хвороби – то ми працюємо недаремно».
За 50 років лікування вона допомогла зцілитися десяткам тисяч пацієнтів і ніколи не відмовила у допомозі жодному хворому.
Внесок Любові Малої як вченого у розвиток кардіології безцінний. Вона була піонером у багатьох дослідженнях – авторка (співавторка) понад 600 наукових праць, видатному лікареві належить 24 монографії на теми: ішемічна хвороба серця у молодих; інфаркт міокарда; лікування хвороб серця та судин; ритми серця; хронічна недостатність кровообігу; невідкладна допомога у кардіології.
Примітно, що останню роботу невтомна Любов Трохимівна написала, коли їй було за 80 років.
Звичайно, не обійшлося і без нагород, і звань як у рідній країні, так і за її межами (Відзнака Президента України «Герой України» з врученням ордена Держави (12 січня 1999); Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (19 серпня 1998), Орден Богдана Хмельницького III ст. (7 травня 1995) та інші).
Міжнародний біографічний центр (Кембридж, Великобританія) включив її до книги «2000 видатних вчених ХХ століття».
1999 року Любов Трохимівна стала першим почесним жителем Харкова з того часу, як було відновлено це звання.
Померла видатна харків’янка 14 квітня 2003 року. Похована на 2-му міському цвинтарі, де в 2004 році був встановлений її бронзовий бюст.
Перед входом до Харківського національного медичного університету меморіальна дошка з портретом Малої сусідить з портретами видатних медиків Палладіна та Воробйова.
В 2004 році в Харкові пройшли перші «Терапевтичні читання імені академіка Любові Малої».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України у 2004 році Інституту терапії АМН України присвоєно ім’я Л. Т. Малої.
У листопаді 2015 року проспект Постишева у Харкові перейменований на проспект Любові Малої.
Фото та матеріал: відкриті джерела
З 1855 по 1887 роки викладав та займався науковою діяльністю у Харківському університеті. Саме у Харкові він здійснив низку наукових відкриттів. Наприклад, досліджував залежність хімічних властивостей елементів від фізичних (відносної атомної маси, радіусу), від зв’язку з атомно-молекулярною механікою.