Позначка: ХНАТОБ

Харківські митці дарують музику, яка єднає серця (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 11.12.2024. Опубліковано в Культура.

У 2024 році Всесвітній день хорового співу відзначали 8 грудня, а напередодні, 6 грудня, в ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА лунала найулюбленіша святкова програма харків’ян до зимових свят – “Щедрик” (ще й виставка відбулася):

1. Микола Леонтович “Щедрик” (до речі, хор театру чуттєво виконав цей музичний твір в дарунок до свят ще на концерті в останні дні осені;

2. Д. Уільямс – “Somewhere in my memory” з х/ф “Сам удома” (хор, балет);

3. Ісаак Уоттс – “Joy to the world” (О. Золотаренко О. Старікова, Ю.Антонова, В.Манченко, А.Панчишко, А.Мішакова, В.Мостова);

4 . Едвін Хокінс – “О happy day” (Ю. Форсюк);

5. Джозеф Стайн – “Let it snow” (Ю. Кудрявцев);

6. Адольф Адан – “O holy night” (О. Старікова, О.Золотаренко);

7. Ірвінг Берлін – “White Christmas” (В. Козлов (Є. Лисицький);

8. Перозі Лоренцо – “Gesu Bambino” (В. Мостова);

9. М.Леонтович й сучасна обробка Ліндсі Стірлінг – “Щедрик” (Н.Бабарук (скрипка), артисти балету);

10. Франц Грубер – “Silent night” В.Мариніч, А.Мішакова);

11. Уолтер Афанас’еф – “All i want” (оркестр, балет);

12. Леонард Коєн – “Halleluja” (О. Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова, В.Манченко, А.Панчишко, С.Леденьов, В.Мостова);

13. Чарльз Вул – “Ding Dong! Merrily on high” (Ю. Антонова);

14. Карл Андеосен – “На санчатах ” (балет);

15. Хосе Фелісіано – “Feliz Navidad” (С. Лєдєньов, В.Манченко);

16. Джеймс П’єрпонт – “Jingle bells” (О. Старікова, О. Золотаренко, балет);

17. Микола Леонтович – “Carol of the Bells ” Ю. Форсюк, С. Леденьов, В.Манченко, А.Панчишко, Ю.Антонова, Ю.Кудрявцев, О.Золотаренко, В.Козлов, В.Мостова, О.Старікова, артисти балету).

Вдячний глядач вшанував артистів оплесками і квітами.

Більше фото та відео в пості на фейсбук-сторінці GX.

До того ж в театрі очікується неймовірна зимова програма: вже 08.12 глядач відчув справжню пристрасть від опери “Кармен”;

а 07.12 відбулася прем’єра опери “Гензель та Гретель” для юного глядача (до речі, хто не встиг, ще має шанс побачити виставу 17.12 о 17.00);

7 й 9 січня о 17.00 – знову в Харкові улюблена різдвяна музика в концертній програмі “Щедрик”; 14.12 о 16.00 та 13.12 о 17.00 – на дітей чекає балет-казка “Білосніжка та семеро гномів”; 27 та 28 грудня о 17.00 – прем’єра опери “Летюча миша”; 29 та 30 грудня о 17.00 – прем’єра “Штраус-концерту” під орудою головного диригента ХНАТОБ, заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Морозова.

Дякуємо колективу СХІД ОПЕРА за постійну підтримку і радість чути і бачити справжнє мистецтво на сцені!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ, СХІД ОПЕРА

З Україною в серці. В центрі Харкова відтворили казку у синіх кольорах (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 06.12.2024. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Сьогодні Україна відзначає подвійне свято – до нас у гості завітам сам Святий Миколай, а ось за безпеку відповідає ЗСУ – ми щиро вітаємо наших захисників.

Попри все…. В наші над важкі часи в Харкові для дітей створюють дива. Ось і цього року серед міста з’явилася блакитна казка з Смурфіками та Чеширським Котом. А ще, як завжди, чарівні світлини до свят на дзеркалах.

До тогож цього року кожен охочий може, як Аліса завітати у таємну кімнату.

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

А вже за годину до перших зимових свят в ХНАТОБ святкова програма:

1. Микола Леонтович “Щедрик” (хор)

2. Д. Уільямс – “Somewhere in my memory” з х/ф “Сам удома” (хор, балет);

4 . Едвін Хокінс – “О happy day” (Ю. Форсюк);

5. Джозеф Стайн – “Let it snow” (Ю. Кудрявцев);

6. Адольф Адан – “O holy night” (О. Старікова, О.Золотаренко);

7. Ірвінг Берлін – “White Christmas” (В. Козлов (Є. Лисицький);

8. Перозі Лоренцо – “Gesu Bambino” (В. Мостова);

9. М.Леонтович й сучасна обробка Ліндсі Стірлінг – “Щедрик” (Н.Бабарук (скрипка), артисти балету);

10. Франц Грубер – “Silent night” В.Мариніч, А.Мішакова);

11. Уолтер Афанас’еф – “All i want” (оркестр, балет);

12. Леонард Коєн – “Halleluja” (О. Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова, В.Манченко, А.Панчишко, С.Леденьов, В.Мостова);

13. Чарльз Вул – “Ding Dong! Merrily on high” (Ю. Антонова);

14. Карл Андеосен – “На санчатах ” (балет);

15. Хосе Фелісіано – “Feliz Navidad” (С. Лєдєньов, В.Манченко);

16. Джеймс П’єрпонт – “Jingle bells” (О. Старікова, О. Золотаренко, балет);

А в нас вже зараз лунатиме символ Різдва і усіх зимових свят в Україні – “Щедрик” Миколи Леонтовича (у виконанні хору СХІД ОПЕРА)

Нагадаємо, вже затверджено план заходів з нагоди зимових свят, які проходитимуть з 6 грудня по 6 січня в Харкові.

Для містян підготували святкові програми, присвячені Дню святого Миколая, які відбудуться 6 грудня на ст. м. «Історичний музей» та ст. м. «Університет».

Протягом грудня та січня в харківській підземці проходитимуть концерти творчого проєкту «Разом до Перемоги!», а 25 грудня всі охочі зможуть подивитися святкову програму «Від Різдва до Різдва».

Також з 25 грудня по 6 січня у вестибюлі ст. м. «Майдан Конституції» працюватиме святкова виставка робіт учнів художніх шкіл Харкова, а 26 грудня на ст. м. «Історичний музей» відкриє двері для відвідувачів традиційна резиденція святого Миколая. Вона працюватиме до 6 січня.

Святкові концерти, присвячені Різдву Христовому та Новому року, також чекатимуть на глядачів 19 грудня в ХНАТОБ імені М. В. Лисенка.
До того ж в театрі очікується власна зимова програма: 08.12 о 16.00 – для глядача справжня пристрасть в опері “Кармен”; 07.12 о 16.00 та 17.12 о 17.00 – прем’єра опери “Гензель та Гретель”; 06 грудня та 7 й 9 січня о 17.00 – улюблена різдвяна музика в концертній програмі “Щедрик”; 14.12 о 16.00 та 13.12 о 17.00 – на дітей чекає балет-казка “Білосніжка та семеро гномів”; 27 та 28 грудня о 17.00 – прем’єра опери “Летюча миша”; 29 та 30 грудня о 17.00 – прем’єра “Штраус-концерту” під орудою головного диригента ХНАТОБ, заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Морозова.

Крім того, 26-30 грудня та 2-6 січня там показуватимуть новорічну виставу для дітей «Таємниця четвертого королівства».

З повним планом святкових заходів можна ознайомитися за посиланням.

А наразі місто майже вже причепурилося до свят… Кожного дня на вулицях Харкова та в підземці з’являється зимовий декор (зокрема, на станціях метро: «Історичний музей», «Університет» та «Вокзальна»), адже кожен мріє про диво. Особливо усі українці – в нас одне бажання, яке треба загадати під бій годинника у новорічну ніч.

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX

Зима в Харкові обіцяє бути з сюрпризами (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 03.12.2024. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Незламне місто попри війну обіцяє підтримати і опдарувати радість дітям. Зокрема, вже затверджено план заходів з нагоди зимових свят, які проходитимуть з 6 грудня по 6 січня в Харкові.

З повним планом святкових заходів можна ознайомитися за посиланням.

Даруємо зимову казку нічного Харкова у ваші сни.

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Харківська Міська Рада

Харківська зима розпочалась з сумної і чуттєвої історії кохання (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 03.12.2024. Опубліковано в Культура.

Чуттєва історія кохання Альфреда і Віолетти з опери “Травіата” вже понад 170 років (з 6 березня 1853 року) будоражить емоціями серця людей. Під час війни найяскравіші солістки ХНАТОБ додали свого шарму ролі Віолетти. Зокрема, 1 грудня 2024 року на сцені ХНАТОБ у надійному сховищі знову лунала легендарна вистава.

“Не можу наслухатися! Вдячна за запрошення і неймовірну виставу”, – написала читачка GX Наталія Юр і поділилися з редакцією улюбленими уривками вистави.

В перший день зими на сцені сяяли зірки: заслужений артиста України Дмитро Маклюк (Жорж Жермон), лауреати міжнародних конкурсів Юлія Антонова (Травіата) та Олександр Золотаренко (Альфред), заслужений артист України Володимир Козлов (Барон), лауреат міжнародних конкурсів Роман Гордєєв (слуга), дипломант міжнародного конкурсу Сергій Леденьов (Гастон) та Вероніка Мостова (Анніна), а також артисти балету, хору, допоміжного складу та симфонічний оркестр Схід Опера під орудою Юрія Дяченка.

Щиро вітаємо з яскравим дебютом лауреатів міжнародних конкурсів Вероніку Коваль, яку глядачі побачили в образі Флори, Микиту Маринчака в ролі Маркіза, а також Святослава Судіка в партії лікаря Гренвіля.

А ви знали? Саме лауреати міжнародних конкурсів Юлія Антонова (Віолетта) й Олександр Золотаренко (Альфред) в буремному 2023 році вперше представляли оновлену версію вистави.

Минуло трохи більше року з першої повноцінної вистави (19.11.2023) у затишному сховищі Харківського національного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка…
На сцені відбулася прем’єра оновленої версії опери “Травіата” (режисер Олексій Дугінов разом із диригентом Схід Опера Юрієм Яковенком зробили іншу версію, пристосовуючи її для невеличкого майданчика, спорудженого в приміщенні бомбосховища)! Цей твір, мабуть, не випадково було показано у листоподі, адже саме 27 листопада 1895 року не стало видатного французького драматурга Олександра Дюма-сина. Саме історія його кохання до знаменитої паризької куртизанки Марі Дюплессі, стала основою роману «Дама з камеліями», кажуть, розрив батька з сином теж став одним з епізодів твору і було за що… Іноді люди заможні і знатні не варти й мізинця куртизанки, яка попри виклик долі зберігла свою людську гідність. Адже кохання – то ніжна квітка, яку так легко згубити… А ще справжнє кохання спроможне на великі жертви зариди любові… Хтось вірить в долю, а хтось знає, що кожному відвена його частка випробувань. І закохані Альфред і Віолетта (Олександр і Марі) випили гірку чашу до дна… Але в них були їх щасливі миті, які нікому не відібрати… А ще була жертва Віолетти заради щастя коханого, помилка батька, підтримка друзів, віра, любов і прощення…

За мотивами роману видатний італійський композитор Джузеппе Верді створив оперу «Травіата» (що у перекладі – «пропаща жінка»). До речі, італієць народився теж восени – 10 жовтня 1813 року.
Понад 170 років історія закоханих – Альфреда і Віолетти, яка вперше побачила світ 6 березня 1853 року, будоражить емоціями серця людей і вже 1 грудня 2024 року на сцені ХНАТОБ у надійному сховищі в Харкові знову відбудеться легендарна вистава.
“Немає повісті сумнішої на світі…” – ці рядки одразу нагадують юних закоханих Ромео і Джульєтту.
Але прекрасна і сумна історія кохання Віолетти та Альфреда, які теж є представниками двох різних світів, не меш значуща. Вони могли і повинні були бути щасливі, але доля відвела їм для щастя так мало часу…

Дія вистави відбувається в Парижі, місті свят, бурхливих пристрастей та скандалів. Головна героїня – красуня, що через бідність стає на слизький шлях куртизанки-утриманки. Віолетта Валері – пристрасна дівчина, легко піддавалася спокусі, але при цьому не втрачала гордості та зберігала гідність навіть у своєму падінні. Попри незмиване тавро «куртизанки», героїня, смертельно хвора на сухоти, знаходить сили і жертвує собою в ім’я щастя коханого Альфреда та його сім‘ї… Отож бо кожного разу ця історія кохання стискає серце від болю і застилає очи сльозами… Кожен з артистів вклав душу і свій талант у створення образу.
А того першого осіннього вечора, під вий сирен, на сцені сяяли зірки ХНАТОБ: лауреати міжнародних конкурсів Юлія Антонова (Віолетта), Олександр Золотаренко (Альфред), Євгеній Лисицький (Жермон), заслужений артист України Володимир Козлов (Барон), дипломантки міжнародних конкурсів Юлія Форсюк (Флора) та Олеся Мішаріна (Анніна), лауреат міжнародних конкурсів Сергій Леденьов (Гастон), соліст Схід Опера Юрій Кудрявцев (Лікар), а також Олександр Сергієні (Маркіз), Тарас Король (Жозе), артисти хору під керуванням заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна, артисти балету та оркестр СХІД ОПЕРА під орудою заслуженого діяча мистецтв України Юрія Яковенка.
Глядач вітав колектив театру оплесками і квітами!

Двічі за часи війни головну жіночу роль, Віолетти, в опері «Травіати» виконує й заслужена артистка України Олена Старікова. Вперше постанова стала справжнім вітанням до дня народження зірки. Адже її особисте свято припадає на 19 лютого, а оперу глядач побачив 23 лютого 2024 року, напередодні жахливих роковини для усієї України… Відзначимо, митці незламного Харкова з перших днів війни підтримують кожного, хто вірить в перемогу України…

Адже ця опера про перемогу – перемогу кохання. Бо навіть смерть не в змозі розлучити закоханих… Любов до коханих назавжди живе у серцях…

Того зимового дня головні партії виконували заслужені артисти України Олена Старікова (Віолетта), Дмитро Маклюк (Жермон), Володимир Козлов (Барон) та лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко (Альфред). Інші ролі виконували дипломанти міжнародних конкурсів Юлія Форсюк (Флора) Сергій Леденьов (Гастон), а також Юрій Кудрявцев (Маркіз, Лікар) та Вікторія Марініч (Анніна). У виставі взяли участь артисти балету, а також хору під керуванням заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна та оркестру під орудою Юрія Дяченко.

Вже в 149 театральному сезоні «Травіата» з Оленою Старіковою відбулася 31 жовтня. Нова режисерська версія відомої історії про кохання шляхетність та душевну красу зроблена Олексієм Дугіновим. Її втілюють солісти-вокалісти, артисти хору (головний хормейстер – заслужений артист України Олексій Чернікін), балету та допоміжного складу СХІД ОПЕРА, а також симфонічний оркестр театру (диригент – Юрій Дяченко).

Того вечора в головних ролях глядачі побачили заслужену артистку України Олену Старікову (Віолетти), лауреатів міжнародних конкурсів Олександра Золотаренка (Альфред Жермон), Євгенія Лисицького (Жорж Жермон). Інші партії виконували дипломанти міжнародних конкурсів Юлія Форсюк (Флора), Сергій Леденьов (Гастон), а також Андрій Слободянюк (Маркіз), Андрій Панчишко (Барон), Юрій Кудрявцев (Лікар), Вероніка Мостова (Аніна), лауреат міжнародних конкурсів Роман Гордєєв (слуга).

Отож додамо трохи й зимових спогадів …

Ще трохи фактів про історію кохання і рокову жінку, чию постать на сцені ХНАТОБ у різні часи втілювали кращі оперні діви…Нагадаємо, головною героїнею роману «Дама з камеліями» А. Дюма-сина була реальна жінка, паризька куртизанка Марі Дюплессі, що жила в першій половині XIX століття. Ця красуня підкорила серця не тільки письменника Дюма-сина (який, до речі, народився 27 листопада), а й видатного піаніста Ференца Ліста. Історія скандальної зв’язку героїв «Дами з камеліями» дуже глибоко вразила композитора Джузеппе Верді ще й тому, що перегукувалася з його власним життям. Зв’язавши свою долю зі співачкою Джузеппіною Стреппоні, що мала небездоганну репутацію і трьох дітей від різних чоловіків, Верді був змушений жити в атмосфері суспільного осуду. Вони змогли одружитися лише через 12 років після знайомства. Але справжнє кохання того варте!

Отож бо світлини з постанов про кохання чарівної Віолетти втілені на сцені СХІД ОПЕРА заслуженою артисткою України Оленою Старіковою та лауреаткою міжнародних конкурсів Юлією Антоновою було вже представлено, додамо останню крапку і поділимося звітом з вистави де блістала заслужена артистка України Тамара Гармаш.

Того квітневого вечора любовну драму в режисерській версії Олексія Дугінова представили солісти Схід Опера та студенти Харківського національного університету мистецтв імені І.П.Котляревського. У головних ролях: заслужена артистка України Тамара Гармаш (Віолетта), лауреати міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко (Альфред Жермон), Євгеній Лисицький (Жорж Жермон), дипломантка міжнародних конкурсів Олеся Мішаріна (Анніна), Юрій Кудрявцев (лікар), а також юні даровання – Серафіма Чала (Флора), Андрій Панчишко (Барон), Андрій Слободянюк (Маркіз), Тарас Король (Гастон), Артем Лебедєв (Жозеф).

У виставі взяли участь артисти балету, допоміжного складу, хор під керуванням заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна та симфонічний оркестр під орудою Юрія Дяченка.

Вдячний глядач знову і знову вітав артистів оплесками і квітами!

Дякуємо усім причетним! І знаємо – колектив ХНАТОБ не залишає рідне місто без творчої підтримки у наш надскладний час, на глядача вже чекають нові прем’єри і улюблені вистави, а ще святкові концерти. Зокрема, 08.12 о 16.00 – для глядача справжня пристрасть в опері “Кармен”; 07.12 о 16.00 та 17.12 о 17.00 – прем’єра опери “Гензель та Гретель”; 06, 24, 25 грудня о 17.00 – улюблена різдвяна музика в концертній програмі “Щедрик”; 14.12 о 16.00 та 13.12 о 17.00 – на дітей чекає балет-казка “Білосніжка та семеро гномів”; 27 та 28 грудня о 17.00 – прем’єра опери “Летюча миша”; 29 та 30 грудня о 17.00 – прем’єра “Штраус-концерту” під орудою головного диригента ХНАТОБ, заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Морозова.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ

На харківців очикують чуттєві заходи до Дня пам’яті жертв голодоморів (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 23.11.2024. Опубліковано в Культура.

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні національний пам’ятний день – День па́м’яті жертв голодомо́рів.

До роковин митці Харкова кожного року готують концерти-реквієми.

Так від колективу ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА лунатимуть твори з програми “РЕКВІЄМ”:
1. «Смерть” (хор acapella);
2. «Чорна рілля ізорана” (хор acapella під орудою заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна);
3. «Чуєш брате мій” (хор acapella);
4. «Плине кача” (заслужений артист України Володимир Козлов з хором);
5. Кошиць – «Ой, ходить сон» (Вероніка Мостова з оркестром);
6. «Молитва за Україну” (хор та оркестр);
7. Скорик – «Мелодія” (заслужена артистка України Олена Старікова з оркестром);
8. Стецюн – «Елегі пам’яті Г. Хоткевича» (оркестр під орудою Юрія Дяченко);
9. Станкович – «Панахида» ВСТУП (хор та оркестр);
10. Станкович – «Панахида» №7 Мамо, я скоро умру (Ганна Данич з оркестром);
11. Майборода – «Дума» (заслужений артист України Володимир Козлов з оркестром);
12. Лисенко – «Реве та стогне Дніпр широкий» (хор та оркестр).

Захід відбудеться 23 листопада о 16.00.

До того ж часом раніше, о 15.00, в залі A-SHO (вул. Квітки-Основ’яненка, 12) розпочнеться концерт барокової музики. Вступне слово лунатиме від Народного артиста України Юрія Янко.
Ця зустріч торкнеться епохи, де музика була наповнена елегантністю, емоційною глибиною та духовною силою.
Перше відділення подарує зустріч з іменитими музикантами, які представлять неперевершені твори великих композиторів: L. Boccherini – “Менует” у виконанні Заслуженого артиста України Василя Дмитренка (скрипка), під акомпанемент Заслуженого діяча мистецтв України Олександра Склярова; спеціально для глядача – живі хореографічні образи у виконанні студентів Харківського коледжу мистецтв; J.S. Bach і C.W. Gluck прозвучать у майстерному виконанні фортепіанного дуету Ігоря Седюка та Олега Копелюка; величну Органну Чакону D. Buxtehude c-moll (в перекладенні для фортепіано) зіграє талановита студентка магістратури ХНУМ Марта Бачек; неймовірні Барочні арії виконає лауреат міжнародних конкурсів Дмитро Запорожан.
Друге відділення стане кульмінацією вечора: усі присутні будуть дотичні до справжного діаманту барокової музики – Кантати “Stabat Mater” Джованні Баттіста Перголезі.
Цей твір, пронизаний драматизмом і духовністю, зворушує серця слухачів вже понад три століття. Сопрано – Яна Боброва, меццо-сопрано – Вікторія Гіголаєва, та інші провідні музиканти Харківської філармонії разом зберуться на сцені, щоб донести слухачу велич і ніжність цього шедевра.
Ведуча концерту – Ольга Губко. Сценарій та режисура – лауреатка муніципальної премії Тамара Ганусова

Історична довідка (за матеріалами Хмельницького національного університету).
В четверту суботу листопада українці вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

У 1993 році Президент підписав Указ «Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні». Тоді ж було урочисто відкрито пам’ятний знак «Жертвам Голодомору 1932–1933 року» на Михайлівській площі у Києві, який до появи Меморіалу жертв Голодомору, виконував функції місця вшанування пам’яті жертв геноциду. В 1998 році Указом Президента України було встановлено щорічний національний пам’ятний День пам’яті жертв голодоморів у четверту суботу листопада. Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор актом геноциду українського народу у 2006 році. Наразі парламенти близько трьох десятків країн визнали його геноцидом.
Три Голодомори, що зазнала Україна під час панування комуністичного режиму (у 1921–1923, 1932–1933 і 1946–1947 рр.) – це найжорстокіші заплановані злочини в історії людства. Відбувалося масштабне нищення народу – виморювання українського населення, які жили в країні з найродючішими грунтами. Однак, тільки Голодомор 1932–1933 років визнано геноцидом українського народу. Україна й надалі буде прагнути відновлення історичної справедливості стосовно важливості визнання злочинів на світовому рівні.
За даними демографічної статистики 30-х рр. – прямі втрати населення України від голоду 1932 р. становили близько 150 тисяч чоловік. 1933 р. голодною смертю загинуло від 3 до 3,5 млн чоловік. Повні демографічні, включаючи народжуваності, сягали в 1932–1934 рр. 5 млн чоловік. Голодомор став для України справжньою національною катастрофою. Точні дані про померлих вже навряд чи будуть колись з’ясовані… За різними даними, голодною смертю померло від 3,5 до 9 мільйонів осіб.
І сьогодні росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду. Для цього окупанти масово вбивають, депортують українців і руйнують міста. Але зараз Україна має власну державу та Збройні Сили України, підтримку світу – військову, фінансову та дипломатичну. Трагічні події та злочини сьогодення доводять: пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
росія намагалася знищити нас як націю. Для цього вони хотіли заморити нас голодом, зломити дух національного спротиву, вбити неповторну, самобутню культуру. І у випадку зі злочинним керівництвом срср, і сьогоднішньої росії для приховування правди був запущений потужній пропагандистський рух.

У цей день запалимо свічку – символ нашої скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших рідних, близьких, відомих і невідомих.

Пам’ятаємо злочини геноциду та його жертв. Пам’ятаймо свою історію, бо хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього!

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ, Харківська філармонія

В серці Харкова відбудеться знакова зустріч до ювілею Українського Радіо (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 21.11.2024. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Понад 100 років тому саме з Харкова почалася історія Українського радіо. Харків – колиска українського радіомовлення. Професійне свято працівників радіо, телебачення і зв’язку було започатковане 16 листопада 1924 року.

Харківська державна наукова біблвотека ім В.Г.Короленка запрошує усіх охочих долучитися до творчої зустрічі з харківськими журналістами – редакторами Українського Радіо – Тетяною Кривоніс та Романом Кривко.

Зустріч присвячена 100 – річчю Українського Радіо відбудеться 22 листопада ( п’ятниця), о 12.00 у залі міського абонементу бібліотеки ім.В.Г. Короленка.

Довідка. Радіо — одне з реальних чудес ХХ століття, винахід, який докорінно змінив світ, надавши можливість миттєво повідомляти й отримувати звістку мільйонам людей.
З нагоди 100-річчя Українського радіо до ХДНБ ім. В. Г. Короленка завітають його відомі журналісти, редактори Тетяна Кривоніс та Роман Кривко. Зустріч відбудеться 22 листопада о 12.00 у залі міського абонемента.
Харків — колиска українського радіомовлення. Професійне свято працівників радіо, телебачення і зв’язку було започатковане 16 листопада 1924 року. Того дня у Харкові, тогочасній столиці УРСР, в ефір вийшла перша в Україні радіопередача. 100 років тому саме з Харкова почалася історія Українського радіо.
100 років поспіль Українське радіо повідомляло про найважливіші події в країні та й досі лунає там, де потрібні підтримка і зв’язок. Воно виконувало і виконує не лише базові функції засобів масової інформації — інформує, розважає та навчає, а ще й консолідує суспільство, дає українцям почуття єдності.
Інформаційна хвиля Українського радіо, позивними якого вже понад 80 років є мелодія «Реве та стогне Дніпр широкий…», триває і допомагає українцям вірити в перемогу.

Символічно, 20 листопада до заходів, пов’язаних з 210-ю річницею з дня народження Кобзаря, хор ХНАТОБ виконав «Реве та стогне Дніпр широкий» (М. Лисенко).

Фото, відео та матеріал: ХДНБ ім. В.Г.Короленка, Наталія Бойченко, GX

Борітеся і поборете. Митці готують безліч сюрпризів до ювілейної річниці Кобзаря (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 20.11.2024. Опубліковано в Культура.

Сьогодняшній ранок нагада в рядки Тараса Шевченка – “Світає, край неба палає…” І не випадково, адже 20 листопада о 17.00 можна буде почути в піснях тугу митця за батьківщиною. Йому не судилося вмерти в рідному краї, але думкою він завжди був в Україні. Цьогоріч світ відзначав 210 років з дня народження Кобзаря.

Тому в музичному салоні театру і сьогодні лунатимуть пісні на вірши Шевченка, українські народні пісні та твори українських композиторів:

М. Лисенко – “Безмежнеє поле” (Д.Маклюк);
Укр.н.п. в обр. Кос-Анатольського «Маєва нічка» (В.Мостова);
Л.Колодуб. Два монологи з опери “Поет” (М.Маринчак);
Укр.н.п. в обр. Л.Кауфмана “Нащо мені чорні брови” (В.Коваль);
В.Верменич. “Підкручу я чорнії вуса” (Є.Лисицький);
Я.Степовий “Зацвіла в долині червона калина” (Ю.Кудрявцев);
І.Куштлер. “Ой маю, маю я оченята” (Г.Маринчак);
М.Лисенко “Огні горять” (Р.Гордєєв);
Л.Колодуб. Тріо “Зоре моя вечірняя” (Ю.Кудрявцев, М.Маринчак, С.Леденьов).
М. Лисенко «Садок вишневий коло хати» (О.Старікова);
Ю. Рожавська «Вітер з гаєм розмовляє» (А. Панчишко);
А. Кос-Анатольський. «Ой, піду я межи гори» (Ю. Антонова);
М. Лисенко. «Реве та стогне Дніпр широкий» (А. Слободянюк);
М. Аркас. Речитатив та арія Андрія з опери “Катерина” (О. Золотаренко);
Г. Алчевский. «Чого мені тяжко» (В. Козлов);
А.Кос-Анатольський. «Солов’їний романс» (О. Старікова).

Концертмейстерки: Анна Леонова, Тетяна Козлова.

Головною ж подією 2025 обіцяє бути неймовірна постановка “ТГШ. Подорож у часі “, про яку вже вголос заявив колектив СХІД ОПЕРА.

Яскраву ідею легендарного митця Мі́ська Барбара, оживити Тараса, підхопили і втілюють на сцені ХНАТОБ.

Повне ім’я українського співака та актора, колишнього вокаліста рок-гурту «Мертвий Півень» – Михайло Ярославович Барбара, до речі, він народився 14 листопада 1971 у Львові і, на жаль, помер 11 жовтня 2021 року у Харкові). 2021 року Міської пишов, але він почав писати…

Головний режисер СХІД ОПЕРА, заслужений діяч мистецтв України Армен Калоян захопливо розповідав, як вперше обговорював з Михайлом цікаву ідею, як мріяли разом її втілити у життя… Але Мі́сько Барбара пішов так рано, тепер його колеги і друзі, вшановуючи митця, просто забов’язані довести його мрію до кінця. До речі, на зустрічі в Харкові картина з його обличчям стала центром уваги усіх присутніх.

Найдивовижне те, що проєкт розпочали два фізики – заслужений діяч мистецтв України Ігор Тулузов та заслужений діяч науки і техніки України Борис Гриньов… На зустрічі з харківцями Ігор Тулузов наголосив, що ідея цього проєкту народилася ще до війни, адже театр має чималий досвід по успішному втіленню цікавих грантових проєктів Українського культурного фонду. Це буде абсолютно український продукт про національного генія, який створюють у ці буремні часи виключно українські митці в українському Харкові.

За музичне оформлення “ТГШ. Подорож у часі ” взявся Золтан Алмаші – заслужений артист України, лауреат премії “Київ” ім. А.Веделя, сучасний український композитор, віолончеліст, педагог, організатор музичного життя, один із засновників та керівників фестивалю класичної та сучасної камерної музики «Гольфстрім». На зустрічі із харківцямі він був присутній віртуально – передав вітання і розповів про перші кроки у створенні музики до проєкту. Через гастролі композитор не зміг приїхати на першу зустріч з глядачем до Харкова, але він надіслав відеопривітання, побажавши успішної презентації твору та плідної праці над втіленням опери на сцені.

Подорожувати у спогадах, створювати лібрето запросили талановиту письменницю, авторку та кураторку цікавих культурних проєктів Олену Павлову. Дзвінок Армена, його захоплююча оповідь захопили Олену… І вона з радістю погодилася працювати над постановкою “ТГШ. Подорож у часі”. До речі, з майбутньою лібретисткою, режисера познайомила давня подруга, дружина Місько Барбари, режисерка театру “Арабески” Світлана Олешко. Саме Світлана першою зателефонувала Олені Павловій і запропонувала написати лібрето до опери.

Можна подорожувати у спогадах, навіть, просто читаючи книгу…. І ця подорож для України буде разом із Шевченко!

Рядок – «Борітеся і поборете!» – став знаковим для авторки лібрето, бо саме цей уривок з поеми «Кавказ» Шевченка з’явився на білборді звільненої від російських окупантів Балаклії під зірваними гаслами рф. І ця мить війде в виставу.

Олена з натхненням розповідала служачам про свої перші нариси.

Про те, що молодий Тарас був богемним поетом, вмів морочити голови жинкам і закохував у себе княгінь… В майбутній опері авторка прописує дві любовні лінії: відносини Тараса з княжною Варварою Репніною, аристократкою, яка була закохана в Шевченка і все життя йому допомагала; а ось з красуні Ганни Закревської юний Тарас малював портрети і потім писав їй вірші зі заслання. Шевченко постане живим, сучасним парубком, зрозумілим молоді і цікавим кожному. Адже Шевченко, то не завершений роман, митці продовжують те, що було розпочате в 20-30 роках відродження, що стріляє у відповідь…

До речі, вже завтра, 21 листопада, світ разом з Україною відзначатиме 10-ту річницю Революції Гідності. В опері теж є сучасні миті з Майдану і не тільки..

А ще авторка лібрето з гумором додала, що в “ТГШ. Подорож у часі” навіть Смерть за нас!

Усі, хто хоч раз був у Харкові закохуються в наше незламне місто. Ось і Олену Павлову причарувало «Черемшеве небо Харкова»… Авторка з радістю прокоментувала свою роботу над оперою та залишила відеопобажання харківцям в інтерв’ю журналістці GX.

Почули глядачі на зустрічі з митцями й уривок з майбутньої опери.

Молодий соліст театру Святослав Судік та струнний оркестр СХІД ОПЕРА (під орудою заслуженого діяча мистецтв України Юрія Яковенка) виконали увертюру до опери та арію Шевченка.

Святославу 28 років. Він викладач і музикант, завдяки своєму неймовірному басу був обраний зіграти Шевченка в літах. Але він додає персонажу своєї сили і харизми, якими й насправді володів Кобзарь.

Чарівні слова про Місько знову роблять свою справу, від музики Золтона течуть сльози, лібрето Олени Павлової надихає, а харківські митці спроможні на дива… Отож бо чекаємо на прем’єру “ТГШ. Подорож у часі” і віримо: «Свобода – це те, що нам дається від народження і триває на цьому світі. Заборонити дар Божий – це великий гріх. Свобода поведе на барикади без заборон писати й малювати».

До речі, кожна подія завжди має обличчя і його створили і втілили юні харківські дізнайнери – студенти Харківської академії дизайну та мистецтв на чолі зі своєю викладачкою Галиною Жереховою розробили декілька дизайн MERCH, які можна було побачити на шанувальниках творчості ХНАТОБ, які отримали їх у дарунок. Армен Калоян навіть запросив постійну глядачку театру Наталю Юрченко на сцену, де вона продемонструвала цей чудовий продукт. Окрім трьох футболок були представлені ще й толстовки із трьома видами авангардного зображення Кобзаря.

Задум молоді високо оцінив відомий харківський дизайнер Констянтин Пономарьов, який теж був присутній на презентації твору.

Довідка.

Золтан Алмаші, заслужений артист України, лауреат премії “Київ” ім. А.Веделя, сучасний український композитор, віолончеліст, педагог, організатор музичного життя, один із засновників та керівників фестивалю класичної та сучасної камерної музики «Гольфстрім».

Народився у родині музиканта-скрипаля. В 1993 р. закінчив Львівську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат імені С. Крушельницької. Вищу освіту здобув у Львівському вищому державному музичному інституті імені М. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка) по двох спеціальностях в класі Юрія Ланюка: як віолончеліст (1998) та композитор (1999). В 1999-2002 рр. навчався в асистентурі-стажуванні на кафедрі композиції Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у Євгена Станковича; у 2008 р. стажувався у Польщі в композитора Алєксандра Лясоня. Від 2001 р. член Національної спілки композиторів України. З 2000 р. – соліст-інструменталіст Національного ансамблю солістів «Київська камерата». Спів- працював з ансамблями сучасної музики «Рикошет», «Нова музика в Україні», «Nostri temporis», віолончеліст і артдиректор Струнного квартету ім. Левка Ревуцького. Лауреат міжнародного конкурсу «На батьківщині С. Прокоф’єва» (Маріуполь) у номінації «віолончель» (1998) та «композиція» (2000), премії імені Л. М. Ревуцького (2003) та премії імені Б. М. Лятошинського (2013). Як виконавець і композитор брав участь в чисельних фестивалях сучасної музики та сучасного мистецтва в Україні. Його твори виконують у Німеччині, Франції, Швейцарії, Польщі, Нідерландах, Молдові, Сполучених Штатах Америки, Чилі та інших країнах.

З. Алмаші позиціонує себе як полістилістичного композитора. Мистецький стиль творця являє собою синтез традиційного і новаторського, неоромантичних тенденцій з сучасними засобами композиційного письма.

У творчому активі З. Алмаші понад 70 творів, серед яких є симфонічні, численні камерно-інструментальні та інструментальні твори, зокрема: Симфонія № 2 «Острів» для великого симфонічного оркестру, Концерт для двох скрипок і струнних «Невимовлені слова», Камерна симфонія № 1 для камерного оркестру, присвячена Валерію Матюхіну, Камерна симфонія № 2 «Розмова двох п’яниць про сенс буття» для скрипки, віолончелі та струнних, Камерна симфонія «Genesis» для альта і струнних, «Concerto grosso № 4 “Пори року”» для скрипки і камерного оркестру, Камерна кантата для скрипки і струнних, «Супрун-рапсодія» для альта та струнних, «Mirasteilas» для двох скрипок і струнних, Сонати №1 і № 2 «Грані» для віолончелі й фортепіано, «Сходами…» для флейти, кларнета, скрипки, віолончелі та фортепіано та ін., автор опери «Пеніта».

Олена Павлова, письменниця, авторка та кураторка культурних проєктів

Закінчила Києво-Могилянську Академію. Керувала відділом культури журналу «Країна», була шеф-редакторкою сайту Osvitoria.Media, зараз веде колонку на «Українському Тижні». Займається власними культурними проєктами, найвідоміший з яких — Кіт Інжир, мальований персонаж, що має понад 60 тисяч читачів у соцмережах і популяризує українську культуру. Програмна менеджерка фестивалю «Земля Поетів» у Львові. Авторка двох поетичних збірок — «Шкіра міст» та «Світлочутливі». Членкиня PEN Ukraine.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА

Кожне ім’я залишиться у нашій пам’яті. В Харкові оприлюднили таємниці минулого (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 18.10.2024. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

В часи, коли російські окупанти намагаються знищити історію України брехливою пропагандою та обстрілами, ентузіасти знаходять сили та можливості все зберегти. Вони намагаються не лише зберегти минуле, але й наблизити його для сучасників. В Україні запрацював перший в Україні віртуальний музей оперного театру – віртуальна галерея Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М.В. Лисенка.

Ідея створення музею ХНАТОБ була бажанаю багато років. Справжнім дивом і кропіткою працею колективу стала участь і перемога в конкурсі на грант від УКФ. Митці ще до війни випробовували свої сили і подавали заявку, але на той момент проєкт ще був на стадії розробки. І ось під вибухами в прифронтовому місті, коли боліло серце за наші надбання, було зроблено важливий крок – за останній рік зібрано достатньо матеріалу, щоб вразити фахівців Українського культурного фонду. В оприлюднених рейтингах за вказаною категорією експерти поставили Kharkiv Opera Museum найбільшу кількість балів. В травні 2024 року УКФ затвердив проєкт.

Командою ентузіастів з підготовки матеріалів, увесь цей час велися перемовин з музеями і колекціонерами, й досі триває кропітка праця в архівах,йде відбір експонатів, їх фотографування, сканування, ретушування, описання, каталогізація… На першому етапі роботи над проєктом, вже в цьому році, віртуальна галерея налічує близько 6 тисяч експонатів (ескізи декорацій, унікальні костюми постановок театру різних часів, афіші, фотографії, програмки).

“І це лише старт”, – наголошує керівниця літературнодраматургичної частини театру Інга Лобанова. Вона радо провела журналістку GX у серце створення проєкту (більше фото в альбомі на офіційній сторінці GX). Почала з свого кабінету, де кожен куточок окремий час історії – плівки, фото, листівки, картини, ескізи… Захоплює усе, стаєш справжнім “археологом” і дослідником, шукаєш істину, авторство, імена, назву вистави до кожного експонату.

За словами Інги, її дуже вразила фото з балету “Ференджі” Б. Яновського. Дивовижна сукня мивоволі зупиняє погляд…

А ще знайшла натхненниця проекту у конверті знайшла унікальні фото артистки оперної трупи Софії Мостова і розпочала роботу над відтворенням подій тих часів.

В майстерні керівника музичнохудожнього відділу Тараса Селіхова можна знайти все про Харків-театральний.

Навіть журнали з такою назвою.

Кожен крок творча історія міста. В центрі кімнати помічаю картину з красунею.

Дама з собачкою – це портретна робота юною, але вже на той час відомої художниці – перші кроки головної художниці ХНАТОБ, заслуженої художниці України Надії Швець (саме 18 жовтня Харків вшановує Надію Федорівну, яка пішла у вічність 18 жовтня 2022 року – докладніше в новині GX).

До речі. серед робіт і Україна очима Надії Швець…

А ще її ескизи до вистави “Травіата”.

“За хоплює усе, на що впадає око. Головна проблема – час. Його треба багато. щоб охопити, дослідити, а іноді і виправити помилки”, – наголошує керівник музичнохудожнього відділу і активний учасник проєкту Тарас Селіхов.

Докладніше про ідею проєкту, старт та майбутнє Kharkiv Opera Museum в інтерв’ю з керівницею літературнодраматургичної частини театру та ідейної натхненниці проекту Інгою Лобановою.

«Така віртуальна галерея, я вважаю, потрібна кожному театру. Бо якщо ми не знаємо своєї історії, то ми не знаємо значної частини себе. Коли я почала працювати в ХНАТОБі, у мене зародилася мрія упорядкувати всі матеріали, які в нас є. І от, працюючи з архівами, натрапляла на унікальні речі, з якими дуже захотілося поділитися з людьми – з тими, хто любить театр, саме наш театр, хто відвідує його багато років. Щоб вони могли побачити обличчя улюблених виконавців, яких вже немає на сцені. Хотілося зробити такий подарунок і нашим глядачам і фахівцям. І ця частина, наукова, надзвичайно важлива для нашого проєкту. Так вийшло, що до архівних фондів нашого музею раніше майже не допускали сторонніх дослідників. Тому це ще одна мета проєкту – організувати з істориками, театрознавцями, музикознавцями плідний діалог, надати можливість фахівцям вивчати історію українського театру. Адже це історія багата, насичена і варта уваги. Прикро, що остання системна книга, написана про наш театр, вийшла дуже давно, 1965 року, до 40-го ювілею. 2025 року ми відзначатимемо 100-ліття першого українського театру, бо ми перша українська опера. А наша історія ще глибша. І це буде вже 150-й театральний сезон регулярної опери в Харкові, а постановки почалися взагалі з кінця ХVIII століття. Тобто, такий комплекс свят, який має у нас відбутися, ті історичні реалії, свідками яких ми стали, змушують нас по-новому подивитися на історію театру, його репертуар – під зовсім іншим кутом зору», – ось так докладно про проєкт Інга розповіла на офіційній сторінці ХНАТОБ.

Бажаємо успіху проєкту, адже наша історія – це код нації, який треба берегти.

Віртуальний музей працює цілодобово і безкоштовно. Адреса, де розміщений Kharkiv Opera Museum, за посиланням: https://kharkivopera-museum.com/

Наразі на офіційній сторінці СХІД ОПЕРА збирають відгуки про новий проєкт від відомих на увесь світ виконавців театру, а ще цікаві репортажы ЗМІ.

Доклала руку до створення музею і народна артистка України Світлана Коливанова.

Докладніше цікаві розповіді всіх консультантів (народна артистка України Світлана Коливанова, заслужена артистка України Тамара Гармаш та колишній артист балету Олександр Козлов) в пості театру.

До речі, серед представлених матеріалів — опера Миколи Лисенка «Тарас Бульба», а також перший український балет «Пан Каньовський» Михайла Вериківського. А

Організатори проєкту віртуального музею – Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка/Схід Опера за фінансової підтримки Українського культурного фонду та в партнерстві з Харківським художнім музеєм, Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України і Харківською спеціалізованою музично-театральною бібліотекою.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, Інга Лобанова, Тарас Селіхов

Постать Тараса Шевченка важлива кожному українцю. В Харкові стартує новий проєкт Схід Опера (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 06.10.2024. Опубліковано в Культура.

Вже сьогодні, 6 жовтня, о 12.00 на Loft Stage театру всі бажаючі зможуть почути фрагменти майбутньої опери та особисто поспілкуватися з її творцями.

Напередодні, 5 жлвтня, в Kharkiv Media Hub творча команда опери-кабаре ‘ТГШ. Подорож у часі” розповіла про новий проєкт Схід Опера.

В брифінгу взяли участь генеральний директор-художній керівник Схід Опера Ігор Тулузов, керівник проєкту, головний режисер театру Армен Калоян, авторка лібрето, письменниця Олена Павлова та композитор Золтан Алмаші, який приєднався до розмови онлайн.

Ігор Тулузов розповів, що ідея цього проєкту народилася ще до війни. Він зауважив, що театр має чималий досвід по успішному втіленню цікавих грантових проєктів Українського культурного фонду.

“Звісно, є певні ризики, бо опера створюється з нуля – поділився керівник театру. Мені дуже приємно, що зібралася така потужна команда. В цьому творі вони змогли поєднати нашу спадщину, культурну історію та сучасність. Для кожного з нас важлива постать Тараса Шевченка. Але нам би хотілося, щоб він був не як ікона, а як жива, цікава і дуже сучасна людина”. Ігор Тулузов пообіцяв, що в театрі докладуть усіх зусиль, щоб глядачі побачили прем’єру опери в березні 2025 року. Він подякував колективу Схід Опера, що не зважаючи на всі труднощі і в театрі і в місті, ми працюємо, радуємо харків’ян виставами, концертами та прем’єрами.

«Наразі є великий попит на живий театр і ми бачимо це у нашій Loft Stage, де будь-яка вистава з нашого репертуару, сприймається як прем’єра», – підхопив розмову Армен Калоян. Головний режисер розповів, як зародилася ідея опери. Складалася вона з певних фрагментів: поетичної збірки Бориса Гриньова, яку приніс в театр Ігор Тулузов, вірша Сергія Жадана і, зрештою, твору Гео Шкурупія, який знайшов Місько Барбара. Армен Калоян давно мріяв розповісти про Шевченка як про людину “із плоті та крові”. Армен Калоян пояснив також чому це буде опера-кабаре. Бо дійство на сцені об’єднуватиме оркестр, який стане повноцінним персонажем.

“Для мене робота почалася з нічного дзвінка Світлани Олешко”, – вступає в розмову Олена Павлова. -“Вона каже, напишеш оперу? Я така, напишу. Ну, це якщо коротко. Я тоді закінчила книжку про гумор на Майдані під час Революції гідності. Я помітила, що Шевченко був присутній всюди на плакатах “Шевченко-200”. А зараз ми бачимо на білбордах “Борітеся-поборете!” І все зійшлося” – зізнається письменниця.

До розмови в студії приєднується онлайн відомий український композитор, автор музики до «ТГШ. Подорож у часі» Золтан Алмаші. «Мені хочеться, щоб вона була ближче до класичної опери, в поєднанні з рок-операми, мюзиклами, якийсь такий має бути мікс». – поділився своїми думками Золтан Алмаші. – «Тому що сучасна авангардна опера – це не та сфера музики, яку люди наспівують, цитуючи Олену. Для мене дійсно дуже важливо, щоб там була хоча б одна, а краще п’ять хітів». Композитор зізнався, що поки не чув як наживо звучить його музика, але він цілком довіряє майстерності і досвіду диригента Юрія Яковенка, який працює у проєкті та солісту Схід Опера Святославу Судіку у ролі молодого Шевченка.

Організатор проєкту – ГО «Агентство міжнародного співробітництва», за фінансової підтримки Українського культурного фонду та в партнерстві з Харківським національним академічним театром опери та балету ім. М.В. Лисенка і Харківською державною академією дизайну та мистецтв.

Довідка.

Олена Павлова, письменниця, авторка та кураторка культурних проєктів

Фото та матеріал: ХНАТОБ, Схід Опера

Вони вміють надати життю сенсу. Артисти Харкова дарують свій спів і танці заради підтримки міста (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 01.10.2024. Опубліковано в Культура.

Сьогодні так багато свят… Отож бо… До Дня музики в дарунок захисникам сяйво зірок СХІД ОПЕРА!

Життя таке коротке… Ми усі особливо відчули це саме зараз, під час війни… Отож бо треба робити усе можливе, що надає йому сенсу! Кожен день ми дякуємо Богові та ЗСУ за мирні хвилини життя у вільній Україні. В ці важкі часи артисти СХІД ОПЕРА підтримують дух незламного Харкова, який постійно знаходиться під обстрілами. Відкриття сезону 2024/2025 колектив зустрічає разом – великим складом. Адже з-за кордону до дому повернулися артисти, які виконували гуманітарну місію – своїм талантом представляючи Україну і розповідаючи про жах війни в ній…

Генеральний директор – художній керівник театру, заслужений діяч мистецтв України Ігор Тулузов висловив думку усього народу України – з його уст пролунали слова подяки нашим захисникам і захисницям за можливість творити і відчувати силу мистецтва у цей нелегкий час. До того ж Ігор Тулузов поділився планами колективу на новий театральний сезон, а потім пролунали такі бажані слова… “Вважати 149-й театральний сезон відкритим!” – ці слова керівника театру радістю лунали в серцях глядача. Й за помахом чарівної диригентскої палички цілюща сила музики поринула у зал, заповнюючи його до країв!

Цього вечора лунали голоси провідних солістів театру: заслужених артистів України Олени Старікової, Володимира Козлова, Тамари Гармаш, Алли Мішакової та Дмитра Маклюка, лауреатів міжнародних конкурсів Юлії Антонової, Вероніки Коваль, Олександра Золотаренко, Євгена Лисицького, Анни Помпєєвої та Микити Маринчака, дипломантів міжнародних конкурсів Юлії Форсюк, Сергія Леденьова, Романа Гордєєва та Юрія Кудрявцева.

А також артистів хору (під управлінням головного хормейстера театру – заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна) та музикантів оркестру театру (під орудою головного диригента ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА – заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Морозова).

Символічно, першим лунав Гімн України, у виконанні хору та оркестру театру. Зал стоячи нашептував його слова, притиснувши руку до серця… «Слава Україні! Героям слава!» – саме так вітається вся наша країна! Саме ці слова відкривали святковий захід!

В кожен виступ справжні митці вкладали душу і серце, а зал сумував і радів разом з артистами. Зокрема, в програмі святкового виступу лунали: Увертюра до опери “Сорока-крадійка” (Росіні); Хор з Ріголєтто (Верді); Вальс Джульєти з опери “Ромео та Джульєта” (Гуно); Арія Таміно з опери “Чарівна флейта” (Моцарт); 2-га арія Даліли з опери “Самсон і Даліла” (Сен-Санс); Пісня Тараса з опери “Тарас Бульба” (Лисенко); Арія Анни з опери “Украдене щастя”(Мейтус); Арія Ді Луна з опери “Трубадур” (Верді); Арія Лейли з опери “Шукачі перлин” (Бізе); Романс Вольфрама з опери “Тангейзер” (Вагнер); Бенедіктіо (Сиссаск); “Ах, Ганна-Сусанна”; Давньо-фінська полька; Романс Мауріцио з опери “Адриєна Лекеуврер” (Чилєа); Арія Віолети з опери “Травіата” (Верді); Арія Ренато з опери “Бал-Маскарад” (Верді); Арія Пінкертона з опери “Чіо-Сан”(Пучіні); “Подих Життя” (Г. Кузіна -Рождественська, вперше в Україні); “На вулиці скрипка грає”; “Ой, чий то кінь стоїть”; Арія Насті (Жуковський); Арія Остапа з опери “Тарас Бульба” (Лисенко); Фантазія на теми українських пісень (О.Літвінов—Д.Морозов); Боже Великий, Єдиний (Лисенко).

Наше місто славетне, як співом, так і танцями. Отож бо неможливо було уявити відкриття сезону без Гала Балету. В програмі балетного Гала колектив театру втілив своє прагнення до збереження традицій класичної хореографії та сміливих сучасних інтерпретацій. Зал оплесками підтримував юних артистів та захоплено радів виступам справжніх зірок.

В програмі Гала балету були кращі номери підібрані творчим керівництвом театру. Зокрема, номери з балету «Пахіта» в новій постановці художнього керівника балету, заслуженої артистки України Антоніни Радієвської; Adagio та варіації з балету «Пахіта»; чуттєва «Мелодія» А Дворжака; циганський танець з балету Л. Мінкуса «Дон Кіхот», а також вариація Кітрі з 3го акту балету; «Баркарола» з балету «Красуня і Чудовисько» на музику Жака Оффенбаха; запальний «Сіртакі» на музику Мікіса Теодоракіса; дуєт горного короля та його доньки з балету Едварда Гріга «Пер Гюнт», а також монолог Сольвейг, танець пастушок з балету, варіація доньки горного короля з балету; шопенівський «Піаніст» в інтерпретації Аліни Лободи; пронизливе танго з фільму «Запах жінки» від Антоніни Радієвської та Назара Дурдиєва;

Adagio з балету «Баядерка», а також монолог Гамзатті з балету; неперевершений «Фламенко»; чуттєвий «Лебідь» Сен-санса від Олени Шевцової;

Завершив виступ запальний гопак.

На сцені були яскраві зірки СХІД ОПЕРА: заслужені артистки України Антоніна Радієвська та Олена Шевцова, лауреатки міжнародних конкурсів Софія Грігоріаді та Олена Шлягіна, а також Ольга Шарікова, Олексій Мірошниченко, Оксана Кучеренко, Назар Дурдиєв, Тетяна Семенова, Олена Мацакова, Роман Тараненко, Олександр Гричаний, Аліна Лобода, Богдан Тетерін, Аліса Коршунова, Борис Вендеревських, Міманс та юні артисти балету.

Додавав довершеності номерам музичний супровід виступів у виконанні оркестру театру (під орудою головного диригента ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА – заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Морозова) та соло заслуженої артистки України Тамари Гармаш.

З гумором і творчо, як завжди, вів обидва концерти головний режисер ХНАТОБ, заслужений діяч мистецтв України Армен Калоян.

Оплески квіти та надія в очах у глядача стали справжнім дарунком артистам на обох Гала виступах театру.

Дякуємо! Віримо Богові та ЗСУ! Згинуть наші вороженьки… Україна переможе! Ми ще зустрінемося у великій залі театру!

Фото та відео: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ