Позначка: ХНАТОБ

Харків у об’єктиві BBC: щоденник трьох харківців (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 10.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

“Історії ж бо пишуть на столі, Ми ж пишем кров’ю на своїй землі…” – ці рядки легендарної української авторки Ліни Костенко передають усю суть документального фільму про Харків під час війни, який знято BBC.

Цей фільм — своєрідний щоденник трьох харківців, які відмовилися покинути рідне місто після початку повномасштабного вторгнення.

Попри щоденні обстріли й докорінні зміни у житті, вони продовжують жити, працювати й творити у Харкові, який шалено люблять.

Упродовж року Анна, Марина та Костянтин на прохання журналістів ВВС фільмували своє життя у місті під вогнем та ділилися роздумами про спроби світових лідерів зупинити війну та стримати росію.

Стрічка показує перші дні вторгнення, життя під обстрілами та руйнування. За даними BBC, від початку війни місто зазнало понад 17,5 тис. ударів, загинули щонайменше 1777 цивільних.

Нагадаємо, за творами Анни Гін в Харкові відбулися дві прем’єри.
Зокрема, першою ще влітку 2024 року була постанова “Театру для людей” – вистава «Як ти там?» Андрія Лебедя.

Зараз про Україну і зокрема про Харків говорять по всьому світу. Отож-бо ця вистави, як наша обвинувальна промова перед судом в Гаазі – вона викриває усе зло скоєне ворогом! Її треба побачити всім і кожному!

“Пишу і знову пачу… Бо слова старенького тата, що прийшов до тями – «Що війна закінчилася?» – постійно в моїх думках! А вночі я відкрию, за порадою, усі заклеєні вікна, як у минулому житті … І буду дихати повною груддю і дивитися на зоряне небо. Адже там так багато добрих людей, чиї душі на разі шепочуть своїм рідним: «Не плач, доню, у нас все добре! Як ти там?»” – ціми рядками, свого часу, підсумувала авторка новини розповідь про виставу – харків’янка Наталія Бойченко, яка теж живе увесь цей час на Салтівці (репортаж 2022 року)…

А в 2025 році до 100-річчя театру у «Мистецькій фортеці» ХНАТОБ / СХІД OPERA відбулась прем’єра аудіовізуального перформансу “Війна. Обличчя. Монологи”.

Книги Анни стали бестселлерами…

Вона надихає, її приходять послухати до бібліотек та на творчі зустрічі – незламна, як і її любий Харків.

Розповіла авторка й журналістці GX, як сторінка за сторінкою з’явилася її книга.

Фото, відео та матеріал: BBC, GX, Наталія Бойченко

Початок театрального сезону в Харкові: митці розповідають світу про страхи війни (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 07.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Цьогоріч Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка святкує своє 100-річчя. Головні події відбудуться ближче до святкової дати в жовтні 2025 року.
Але відкриття ювілейного сезону було вибуховим. В суботу, 6 вересня, у «Мистецькій фортеці» ХНАТОБ / СХІД OPERA відбулась прем’єра аудіовізуального перформансу “Війна. Обличчя. Монологи”.
Це новий погляд на війну через мистецтво відтворений артистами не лише ХНАТОБ, але і інших театрів міста.

Країна-терорист росія може обстрілювати наші миств, але не зможе заставити забути усі злочини – настане час відповідати з скоєне. Адже майбутнє залежить не від долі, а від нашої спроможності зберігати пам’ять.
Найвідоміший британський стратег та професор Лоуренс Фрідман повірив в Україну ще на початку повномасштабного вторгнення рф. Але й попередив, що українцям не лише треба перемогти ворога, а ще й треба не дозволити йому спаплюжити історію. Саме це роблять українські митці – вони не дають світу забути, той жах, що коять російські окупанти в Україні.

В фіналі режисерка Жанна Чепела додала найболючіше…

Питання ПТСР, на жаль, його не уникнути нікому, кого опалила війна… Біль, сльози, гнів… Для багатьох ці останні хвилини вистави стали шокуючими…

Виставу створено за творами “Примарна земля” Андрія Бондаренка, “Хроніки евакуйованого тіла і загубленої душі” Анни Галас, “Марафон “російська рулетка”” Катерини Пенькової на спеціально створену музику Ігоря Гайденка, Дмитра Малого, Володимира Богатирьова.

Над проєктом працювали: диригент-постановник – Андрій Савчук, автор літературної адаптації – Дмитро Терновий, режисерка-постановниця – Жанна Чепела, хореографиня-постановниця – Антоніна Радієвська, художник-постановник – Костянтин Пономарьов, авторка відеоконтенту – Карина Мозир, художниця зі світла – Анна Сідорова.

В ролях: Лікар – Олександр Вірченко; Юра – Олексій Грідасов; Жінка – Наталія Перепелиця; Юля – Інна Островська; артисти балету – Борис Вендеревських, Оксана Цомая, Марія Тугай та СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР ХАРКІВ ОПЕРА
Аудіовізуальний перформанс “Війна. Обличчя. Монологи” створений Харківським національним академічним театром опери та балету ім. М.В. Лисенка в рамках проєкту за фінансової підтримки Українського культурного фонду у партнерстві з Харківським національним університетом мистецтв ім. І.П. Котляревського та за інформаційної підтримки Kharkiv Media Hub.

Більше фото з заходу в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Журналістка GX мала змогу побачити останні хвилини підготовки проєкту на генеральній репетиції 5 вересня.
І саме в ці ж хвилини в музичному салоні театру вже лунали голоси солістів, які об’єднували мистецтво України з Європою. Адже саме твори світової класики лунали в програмі “ВЕЧІР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МУЗИКИ”.

Фото, відео та мтеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА

Ювіляр отримав незвичайну листівку: харківському театру подарували автобус з побажаннями (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 14.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Цьогоріч Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка святкує своє 100-річчя. Головні події відбудуться ближче до святкової дати в жовтні 2025 року. Але вже в минулому театральному сезоні на сцені лунали концерти, готувались прем’єри опери та балету, були показані кращі адаптовані вистави до святкової дати.
Гості міста кожного разу у захваті від таланту та натхнення артистів, які, попри війну і усі складнощі нашого часу, на увесь світ гучно промовляють зі сцени – “Мистецтво в Україні не знищіти” – “Харківська мистецька фортеця” тому яскравий приклад.
Вражені рівнем культури у Харкові, благодійники з Німеччини ( німецького благодійного фонду Sankt Augustin and friends hilft, під керівництвом пана Ґюнтера Маасена (Gunther Maassen), який особисто прибув до Харкова разом із командою волонтерів: Петером Велькеном (Peter Velken), Дірком Умбахом (Dirk Umbach), доктором Йоханом Петерсом (Johann Dr. Peters) та Діді Хеншедом (Didi Henscheid)), за підтримки харківців (український фонд БО «Благодійний фонд «Волонтерське об’єднання Собчук П.П.») виконав заповітне бажання артистів – бути мобільними у цей скрутний час.

6 серпня в Харкові відбулася знакова подія (докладніше в новині GX) — урочиста церемонія передачі великого пасажирського автобуса ХНАТОБ, а ще колектив отримав необхідне обладнання для швейного цеху театру.

Перші хвилини зустрічі були найчуттєвіші…

До речі, окрім допомоги артистам, німецькі благодійники передали Харкову генератор для міської лікарні, медичне обладнання та ліки, автомобілі для Збройних Сил України, амуніцію для пожежно-рятувальних служб, одяг та інші речі для цивільного населення.

«Ми вражені силою українського народу. Сподіваюся, що цей автобус допоможе артистам дарувати радість і надію людям по всій Харківщині. Мистецтво — це теж форма опору, спосіб підтримати дух нації», — зазначив пан Ґюнтер Маасен, висловючи глибоке захоплення мужністю українців і незламних духом харків’ян.

На зустрічі окрім представників театру була присутня заступниця міського голови Світлана Горбунова-Рубан, яка подякувала німецьким партнерам за надану допомогу і підтримку Харкова в цей надскладний період.

Дарунок з Німеччини став одним з перших для ювіляра. Цей надзвичайний автобус до того ж є “святковою листівкою”, адже кожним з більше ніж 150 людей, які долучилися до благодійної акції, було залишено побажання мужнім українцям.

А ось представники керівництва театру та міста Харкова на тлі автобусу залишили слова подяки дружньому народу Німеччіни.

«Цей подарунок відкриває для нашого колективу нові горизонти. Ми зможемо бути ближчими до свого глядача, приїжджати туди, де чекають на живе мистецтво, навіть у найвіддаленіші куточки Харківщини. Мобільність у час війни — це не лише логістика, це нове дихання для культури, її здатність трансформуватися і виживати», — наголосив генеральний директор-художній керівник театру Ігор Тулузов і запросив благодійників на першу виставу на великій сцені ХНАТОБ до Дня Перемоги України.

Незламний колектив СХІД ОПЕРА не лише виступає під час театрального сезону, а вітає місто з усіма святами.
І навіть вже сьогодні, 14 серпня, в музичному салоні СХІД ОПЕРА лунають уривки з кращих світових мюзиклів.

В програмі «КРАЩІ МЮЗИКЛИ»: пісня Елізи Дулітл з мюзиклу «Моя чарівна леді» (Ф. Лоу), «Moon river» з К/ф «Сніданок у Тіффані» (Генрі Мончині); «The man I love» (Дж.Гершвін), «Strangers in the night» з мюзичного фільму «Чоловік який міг бути вбитим» (Берт Кемпферт); «Колискова Клари» з опери «Поргі та Бесс» (Дж. Гершвін); «Чаттануга чу-чу» (Потяг на Чаттанугу) з кінофільму «Серенада сонячної долини» (Гарі Уоррен); “Memory” з мюзиклу “Кішки” (Е.Л.Веббер); “Money, money” з мюзиклу “Кабаре” (Дж.Кандер); “Somewhere” з мюзиклу “Вестсайдська історія” (Леонардо Бернстайн); «Letemps des cathedrales» з мюзиклу «Notre-Dame de Paris» Собор Паризької Богоматері (Р. Коччанте); “Lo ti penso amore” з К/ф “Паганіні-скрипаль д’явола” (Девід Гаррет); «All the jazz» з мюзиклу «Chicago» (Джон Кандер); “Willkommen” з мюзиклу “Кабаре” (Дж.Кандер).
На сцені лунають голоси зірок харківської опери: заслужені артисти України – Олена Старікова, Олена Ширяєва, Тамара Гармаш; лауреати міжнародних конкурсів — Юлія Антонова, Олександр Золотаренко, Микита Маринчака, Олексій Коноров; дипломанти міжнародних конкурсів – Ганна Даніч, а також Святослав Судік.
Акомпанували артистам Анна Леонова (концертмейстер, фортепіано) та Ярослав Калініченко(скрипка).

Фото, відео та мтеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА

Незламним харківським митцям Німеччина дарує “будиночок на колесах” (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 05.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Німецькі благодійники були вражені рівнем мистецтва у Харкові попри війну… І не змогли бути осторонь.

В середу, 6 серпня 2025 року, о 15.00 на майданчику навпроти центрального входу Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка відбудеться урочиста церемонія передачі гуманітарної допомоги від німецького благодійного фонду Sankt Augustin and friends hilft.

Основною подією стане вручення великого пасажирського автобуса, який театр зможе використовувати для розширення своєї діяльності. Він вже мандрує до нашого міста!

Автобус передається як безоплатна гуманітарна допомога за сприяння благодійного фонду з міста Санкт-Аугустін, розташованого в землі Північний Рейн-Вестфалія.

Це – результат багаторічної співпраці та підтримки, яку німецькі волонтери надають Україні ще з 2022 року.

Фонд очолює пан Ґюнтер Маасен (GuntherMaassen), який особисто прибуде до Харкова разом із командою волонтерів: Петером Велькеном (Peter Velken), ДіркомУмбахом (Dirk Umbach), доктором Йоханом Петерсом (Johann Dr. Peters) та Діді Хеншедом (Didi Henscheid). Усі вони активно допомагають як українським військовим, так і цивільному населенню, демонструючи солідарність і глибоку людяність у часи війни.

Німецькі благодійники в один з попередніх приїздів до Харкова побували у театрі і були враженіякрівнем колективу, так і тим, в яких умовах працює він сьогодні у шелтері, на безпечному майданчику Loft Stage. Дізнавшись про гостру потребу театру у власному транспорті, який дозволяв би виїздити в райони області, на деокуповані території, в інші міста України, гості вирішили докласти всіх зусиль, щоб допомогти театру втілити це бажання.

Приймальною стороною гуманітарного вантажу виступає український фонд БО «Благодійний фонд «Волонтерське об’єднання Собчук П.П.» під керівництвом Павла Петровича Собчука.

Як зазначає генеральний директор-художній керівник театру Ігор Тулузов, поява власного транспорту відкриває для колективу театру значні перспективи: «Ми зможемо бути ближчими до свого глядача і дістатися різних куточків України. Мобільність дає театру в умовах війни і трансформації культурного просторунове дихання».

Окрім автобуса, німецькі партнери привезуть до Харкова значний гуманітарний вантаж, зокрема:

– потужний генератор (150 кВт) для 25-ї міської лікарні;

– обладнання та ліки для харківських медичних закладів;

– автомобілі для військових;

– амуніцію для пожежно-рятувальних служб міста,

– одяг та інші необхідні речі для цивільного населення.

Цей візит є яскравим прикладом міжнародної солідарності та справжнього європейського партнерства. Завдяки таким ініціативам Харків залишається не лише форпостом спротиву агресії, а й містом активного культурного життя, яке не зламати.

До речі, ЗМІ Німеччини вже поділилися світлинами цієї надзвичайної події.

Музика їх з’єднала. Чуттєвий концерт мовою кохання лунав у Харкові (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 14.07.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Саме сьогодні, 14 липня, коли французи відзначають День взяття Бастилії (14 липня 1789 року) – символ боротьби за свободу та незалежність для народу Франції. пригадаємо яскраві дати і події…

А ви знали? В липні є дві цікаві дати пов’язані із Францією і її столицею – Парижем.
Зокрема, ще в 52 році до н. е. – була прийнята дата заснування “столиці світу”, так кілька століть поспіль називають Париж. Поселення існувало на цьому місці ще двома-трьома століттями раніше, але вперше про нього згадав римський полководець Гай Юлій Цезар у своїх «Записках про Галльську війну» саме 8 липня (докладніше в пості GX).

Сьогодні Париж – найелегантніша столиця Європи, серце адміністративного, культурного та політичного життя Франції, де проживає п’ята частина її населення.
А ще 14 липня Франція відзначала своє головне свято – День взяття Бастилії!

В Харкові вже стало доброю традицією до цього державного свята Франції об’єднувати наші волелюбні країни дружніми знаками підтримки.

Зокрема, 9 липня колектив ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА підготував неймовірний концерт з 27 кращих французських творів. Концерт-перформанс «Je t’aime» («Я кохаю тебе»), за участю артистів оркестру та солістів опери, підготували лауреати міжнародних та національних конкурсів – режисер-постановник Олексій Дугінов та диригент-постановник Юрій Дяченко.

На сцені цього вечора сяяли зірки харківської опери: заслужені артисти України – Олена Старікова, Володимир Козлов, Алла Мишакова, Тамара Гармаш; лауреати міжнародних конкурсів — Юлія Антонова, Олександр Золотаренко, Вероніка Коваль, Вікторія Мостова, Микита Маринчака, Олексій Коноров; дипломанти міжнародних конкурсів: – Юлія Форсюк, Сергій Леденьов, а також талановиті виконавці Юрій Кудрявцев, Андрій Слободянюк, Вікторія Марініч, Андрій Панчишко, Віталій Манченко; чоловіче тріо артистів хору — Сергій Левицький, Кирило Тищенко, Валерій Тігієв. Акомпанував артистам оркестр СХІД ОПЕРА під орудою Юрія Дяченка,. Глядач почув соло у виконанні заслуженого артиста України Юрія Тарарака (труба), Наталії Бабарук (скрипка), Івана Бабарука (тромбон), Юрія Дяченка (кнопковий акордеон), Ярослава Роденка (бас-гітара), Георгія Зуба (саксофон), Максима Чуба (фортепіано).

Ведучими концерту були Олексій Грідасов та Валерія Григор’єва.

В програмі лунали:
1. Ф. Лей «Emmanuelle» (оркестр, соло Н. Бабарук (скрипка), І. Бабарук (флюгельгорн));
2. Рік Аллісон (з реп.Л.Фабьян) «Je t’aime» (Ю.Антонова);
3. Жак Брелем (з репертуару Даліди) «Ne me Quitte Pas»
(О.Золотаренко);
4. Луи Гульельми «la vie en rose» (з реп. Е.Піаф) (В.Мостова);
5. Вренсис Лемарк. «À Paris» (з репертуару Ів Монтан) (А.Панчишко);
6. П.Деланое (з реп. Дж.Дассен) «Salut» (А.Панчишко, Ю.Антонова);
7. Ф.Лей «Une historire d’amour» (О.Коноров соло + фо-но);
8. М.Легран «Les Parapluies de Cherbourg» (Шербурзькі парасольки) (А.Мишакова, М.Маринчак);
9. А.Поппом (з реп.М.Лафоре) «Manchester et Liverpool» (Т.Гармаш);
10. Ж.Косма «Les feuilles mortes» (Ю.Кудрявцев, Ю.Дяченко (баян));
11. С.Лама (з реп. Даліди) «Je suis malade» (О.Старікова);
12. С.Адамо «Тombe la neige» (С.Леденьов);
13. Н.Ланзберг (з репертуару Е.Піаф) «Рadam padam» (В.Коваль,
Ю.Дяченко (баян));
14. Ал. Верлен «Taka takata» (С.Левицький, К.Тищенко, В.Тігієв);
15. Ariel Ramirez «Alouette» («Жайворонок») (оркестр);
16. Мішель Берже «SOS D’un Terrien En Détresse» з мюзиклу “Старманія” (С.Судік)
17. Жак Рево,К.Франсуа «Comme d’habitude » (з реп. М.Матьє) (My Way) (В.Марініч);
18. Пьер Деланоє (з реп. Дж. Дассен) «Et si tu n’existais pas»
(Ю.Кудрявцев + гітара, ансамбль – Ю.Антонова, В.Марініч);
19. Дідьє Барбелів’єн (з реп. П.Каас) «Mademoiselle Chante Le Blues» (Ю.Форсюк, В.Карелов (труба));
20. Жан Дрежак, Юбер Жиро «Під небом Парижа» (А.Слободянюк, Ю.Дяченко (баян));
21. П.Карлі (з реп. М.Матьє ) «Pardonne-moi» (А.Мишакова);
22. Жорж Гарваренц (з реп. Ш.Азнавура) «Une vie d’amour» (Жіття у коханні) (В.Манченко, В.Марініч);
23. Дідьє Барбелів’єн (з реп. П.Каас) «Mon Mec a Moi» В.Коваль
24. М.Уілшоу «Les Champs-Elysées» (В.Манченко, А.Слободянюк,
ансамбль – С.Левицький, К.Тищенко, В.Тігієв);
25. П.Деланое (з реп. М.Матьє ) «Ciao Bambino Sorry» (О.Старікова);
26. М.Монно, Е.Піаф (з реп. М.Матьє, Е.Піаф) «L’hymne à l’amour»
(Гімн кохання) (В. Козлов та усі солісти);
27. Шарль Дюмон (з репертуару Е.Піаф) «Non je ne regrette» (усі солісти).

Цього вечора українці співали мовою кохання і грали музику незламної нації.

Адже саме французьку мову часто називають “мовою кохання”. Це пов’язано з її романтичним звучанням, мелодійністю та асоціацією з французькою культурою, відомою своєю романтичністю та любовними історіями. Французька мова багата на вирази для висловлення любові та ніжності, а також має багато красивих слів, які використовуються для вираження почуттів.
Це музика для закоханих і про них… Не випадково цьогоріч концертну програму відкривала чарівна пара з оркестру СХІД ОПЕРА, яку поєднала саме музика…

Наталя (скрипка) і Іван (флюгельгорн) Бабарук разом із оркестром заграли «Emmanuelle» (Ф. Лей).

Їх руки і губи торкалися музичних інструментів, а душі єдналися поглядом.

А як сяяли зірки…

Лауреатка міжнародних конкурсів Вероніка Коваль співає про кохання у ритмі серця…

Користуючись нагодою, щиро вітаємо з днем народження яскраву харківську артистку (зірка його святкує 11 липня). Вероніка має в своєму репертуарі багато французських пісень (докладніше в новині GX), дві з них глядач мав змогу почути на концерті. Квіти на концерті стали першими до особистого свята.

Кожен виступ був унікальним. В цей вечер, наче, завітав сам Шарль Азнавур із своїми чарівними супутницями і заспівав легендарну пісню про вічне кохання Джо Дассена…

Харківці стоячи оплесками і квітами дякували артистам ХНАТОБ за їх любов до глядача.

“Ні, я ні про що не шкодую…” – саме ці слова з репертуару легендарної французької співачки Едіт Піаф (Шарль Дюмон «Non je ne regrette»), передають відчуття кожного українця, який мріє про волю, в нас немає жалю за минулим – ми приймаємо життя таким, яке воно є!

Це й концерт став дарунком не лише Харкову і Україні, а й народу Франції, який нас підтримує у надскладні часи війни з рф. Адже 14 липня французи відзначають День взяття Бастилії (14 липня 1789 року) – символ боротьби за свободу та незалежність для народу Франції. Ця подія стала ключовим моментом Французької революції, символізуючи повалення королівського абсолютизму та початок нової епохи. Взяття Бастилії розглядається як символ національної єдності та гордості французів, що нагадує про важливість боротьби за демократію та права людини.
Віримо Богові та ЗСУ! Україна виборе своє право жити вільно!

До речі, 11 липня о 17.00 концерт знову на сцені СХІД ОПЕРА.

А ще колектив театру запрошує усіх на Summer Opera Fest — фестиваль найкращих вистав театру!

Вже завтра, 12 липня, о 16.00 в ХНАТОБ / Kharkiv Opera Loft Stage – балет-притча “Драконячі пісні” (квитки: на сайті театру).

У безмежному всесвіті народжуються дракони.
Одні сліпо блукають у темряві, інші з відвагою дивляться на зорі — якби ж вони знали, що кожна зірка береже спогад про тих, хто шукає істину.
Це історія про Тіамата й Анінотну — споріднені душі, які проходять шлях від злетів до зрад, від болю до прощення… І лише той, хто простив, здатен знову навчитися любити.
Аби зрештою знайти себе і знову одне одного.
Чарівна музика, глибока хореографія та метафоричний сюжет — усе це чекає на вас у виставі, яка зворушує серце.

Нагадаємо, нещодавно в Парижі Харків гідно представив митців України! Незламний Харків, як Місто Музики ЮНЕСКО, разом з понад 200 креативних міст світу, взяв участь у важливій конференції Мережі креативних міст ЮНЕСКО, яка відбулася 23-24 червня у Франції! (докладніше в новині GX).

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, Лена Міршнікова

Харків у XXI столітті. 30 червня – місто попрощалося зі своїм почесним громадянином (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 30.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Останній день червня став особливо сумним для Харкова-культурного… Саме 30 червня в 2022 році Харків попрощався зі своїм з одним з найвідоміших і найвпливовіших дириґентів України, народним артистом України, професором, легендарним педагогом, Почесним громадянином міста Харкова Анатолієм Калабухіним.

Цього року, десятки харківських музикантів зібралися разом, щоб вшанувати видатну людину. В Свято-Дмитрівському храмі УГКЦ (вул. Полтавський Шлях, 44) на його честь лунав “Grand concert Capella Pergolesi”.

Відомий харківський скрипаль Дмитро Амстибовський поділився уривком виступу артистів.

Попри війну, вшанували Анатолія Калабухіна і в 2022 році – його учні, колеги, діячи та поціновувачи мистецтва з Харкова та по усьому світу надсилали слова співчуття рідним та близьким видатного митця, коханого сина України. Згадували усі світлі миті з ним…

Одними з перших пост-прощання розмістив на своїй фейсбук-сторінці колектив Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського:
“Людина-епоха? Ні, більше! З сумом сповіщаємо, що сьогодні, 30 червня 2022 року не стало Анатолія Васильовича Калабухіна – народного артиста України, професора, Почесного громадянина Харкова, багаторічного очільника кафедри оперної підготовки, диригента, який у 92 роки виходив на сцену Харківської філармонії й диригував нові програми! Який завше прагнув вивчати нові твори, ставити нові опери та завжди підтримував молодь. Видатна людина! Спочивайте з миром, шановний колега! Вічна Вам пам’ять та щира вдячність від нас всіх!”

Відлунням підхопили сумну звістку в провідних театрах міста.

Родина директора ХАТМК цю біль пережила, як втрату рідної людини.

Як завжди, у радісні та сумні години театру керівник літературно-драматургійної частини ХАТМК Алла Прихожаєва поділилася спогадами про видатну людину, колегу, легенду…

“Творчість Анатолія Калабухіна була феноменальною: потужне художнє мислення, блискуча ерудиція, досконала техніка, уміння захопити. А креативний підхід диригента відрізнявся ідеальним почуттям стилю і форми, ритмічною збалансованістю звучання груп оркестру, вмілим розподілом оркестрових фарб. Висловлюю щирі співчуття близьким, рідним і колегам. Важко загоїти на серці рану від втрати, проте світлі спогади про людину з широкою душею, яка все життя дарувала людям щастя від виконання музичних шедеврів, завжди будуть сильнішими за смерть. Світла і вічна пам’ять маестро Анатолій Калабухін…”, -підкреслила вона.

“У ці непрості дні війни йдуть з життя не просто талановиті творчі люди – відходить епоха… – такими рядками почали свою розповідь про видатного харківського митця та колегу в Харківському національному театрі опери та балету ім. М. Лисенка. – Ми прощаємося з видатним диригентом, народним артистом України, професором Анатолієм Калабухіним, людиною, яка зіграла значну роль у мистецькому житті Харкова та й усієї України”.

“Боже! Анатолий Васильевич Царство Небесное!!! Спасибо вам огромнейшее за то что вы сделали для меня и для сотен вокалистов которые прошли через вашу школу! С болью в сердце сегодня буду петь!” – написав провідний солист ХНАТОБ Сергій Замицький.

“Ось і все. Відходять у вічність корифеї вищої мистецької освіти в Харкові: Відулліна, Птушкін, Холоденко, тепер Калабухін. Вічна пам’ять та цартсво небесне. Мені шкода, що із-за війни немає змоги провести у останню путь людей, які все життя поклали на алтар мистецтва України так як положено традицією з шаною, квітами і разом з вдячними нащадками та учнями”, – з сумом додала заступник директора Харківської дитячої школи мистецтв №3 Катерина Жигалова.

“ПРОЩАЙТЕ, МАЭСТРО… Светлой памяти великого украинского дирижера и педагога, народного артиста Украины Анатолия Васильевича Калабухина (21.06.1930 – 30.06.2022). Всю свою долгую, яркую, красочную жизнь он прошёл с великими композиторами. Оркестр под его управлением исполнял произведения тех, кто оставил след в классической музыке вне зависимости от национальности и вероисповедания! Он достиг музыкального Олимпа, прочно укрепившись на нем! Он воспитал огромное количество ярких, талантливых исполнителей! Спасибо дорогой Анатолий Васильевич за Ваш талант, которым Вы радовали бесчисленное количество зрителей! Ушёл ещё один человек из памяти моего детства… Вам от ценителей классической музыки наш прощальный поклон и аплодисменты…” – так чуттєво висловив свої спогади про видатну людину відомий харківський діяч мистецтва Сергій Володарський.

Світла пам’ять Анатолію Васильовичу Калабухіну!

Довідка. Анатолій Калабухін народився 21 червня 1930 року у місті Луганськ. Дід і батько працювали в котельному цеху паротягобудівного заводу,

мати в пекарні. Прізвище діда «Калабуха» (назва човна, котрий плив перевертом із прихованим козаком-розвідником, який мав виглядати на березі супротивника) було змінено, коли батько служив в лавах Червоної Армії. Анатолій теж мав йти працювати на завод, але під час другої світової війни, на двадцятиріччя, у 1942 році, мама подарувала йому мандоліну. Він не знав нотної грамоти і підбирав мелодії по слуху. Відтоді Анатолій вже не бачив своє майбутнє без музики.

У 1945 році на прослуховуванні в оркестр народних інструментів Луганського Будинку піонерів дириґент колективу Сергій Васильєв порадив Анатолію поступати в Музичне училище в його клас домри. Проте у травні 1948 року в Луганськ приїхав завідувач відділу народних інструментів Харківської консерваторії Микола Лисенко.

Він запропонував Анатолію вступити до Харківської консерваторії. Саме у Харкові знайомство з видатним дириґентом театру опери та балету Костянтином Дорошенко визначила подальшу долю Анатолія Калабухіна.

Вже на четвертому курсі консерваторії керівник студентського оркестру і головний дириґент симфонічного оркестру Харківської філармонії Ізраїль Гусман та головний дириґент Харківського академічного театру опери та балету імені М. Лисенка Петро Славинський одночасно запропонували молодому дириґентові місце асистента. Анатолій погодився паралельно працювати із двома оркестрами. Він був універсальним дириґентом, як у інстументальному, так і оперному жанрі.

У 1953 році закінчив Харківську консерваторію, де відтоді працював усе життя. З 1978 року – завідуючий кафедрою оперної підготовки й дириґент Оперної студії. Понад 300 оперним співакам відкрив маестро музичні таємниці класичного мистецтва і радив завжди виявлятися емоційний підтекст кожної партії. Водночас дириґент (1954-1968), головний дириґент (1973-1978) Харківського театру опери та балету імені М. Лисенка; головний дириґент симфонічного оркестру Харківської філармонії.

Створюючи програми симфонічних концертів маестро часто звертався до композиторів Харкова: Д. Клебанова, В. Борисова, В. Бібіка, І. Губаренка, В. Нахабіна, М. Кармінського.

Поставив понад сто опер і балетів: «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка», «Коза-дереза», «Пан Коцький» (обидві – вперше на оперній сцені), «Утоплена», «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Катерина» М. Аркаса, «Назар Стодоля» К. Данькевича, «Альпійська балада» В. Губаренка, «Дон Жуан», «Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта, «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні, «Євгеній Онєгін», «Чародійка» П. Чайковського, «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф’єва, «Спартак» А. Хачатуряна, «Весняна казка» В. Нахабіна.

У 1990—2009 роки — голова Харківського відділення Національної всеукраїнської музичної спілки.

Маестро багато гастролював в країнах західної Європи. Виступав з провідними симфонічними оркестрами України, Росії, Білорусії, Грузії, Казахстану і зірками світового рівня, такими як, Мстислав Ростропович, Яків Флієр, Ігор Безродниц, Григорій Соколов, Маріс Лієпа, Володимир Васильєв, Майя Плісецька, та з хоровими колективами під керівництвом О. Свєшнікова, В. Соколова, О. Юрлова.

Фото, відео та матеріали: ХНУМ, ХНАТОБ, ХАТМК, архив керівника літературно-драматургійної частини ХАТМК Алли Прихожаєвої та Наталії Коваль

Одразу двох святих вшановують в передостанній день червня (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 29.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Згідно з євангельськими текстами, під час земного життя Ісус Христос обрав 12 найближчих учнів, одним із яких став Петро. Він був свідком перших чудес, створених Ісусом, а також страждання Христового. Павло (Савл) з ворога Христа та гонителя християн став його відданим другом. Саме Павло, почувши й повіривши в Ісуса, створив численні християнські громади та проповідував Його вчення. Обидва віддані учні прийняли мученицьку смерть в ім’я свого вчителя в один день – 29 червня. На згадку про них православні віряни щороку відзначають свято Петра та Павла.

У Харкові є церква Петра та Павла (вул. Шевченка, 121) – кам’яний храм 19 століття. Будівля закладена в 1871 році. Його окрасою є чудовий іконостас у червоно-золотих кольорах і багаті розписи стін.

До речі, в Україні ім’я Петро – одне з найвідоміших та оспіваних в піснях. Так, на закритті 147-го театрального сезону в ХНАТОБ дипломант міжнародних конкурсів Олеся Мішаріна виконала саме пісню Наталки з опери “Наталка-Полтавка” (М. Лисенко), яка присвячена її коханому Петру.

А в 148-му театрального сезону в ХНАТОБ вистава зіграли три різні состави артистів – від студентів до зіркових солістів, лише Петро був незмінний, його чудово втілив на сцені молодий артист театру, але вже лауреат конкурсів – Тарас Король.

Цього дня не можна лаятися, а ось варто попросити вибачення та забути всі розбіжності з близькими вам людьми. Віряни традиційно ходять на церковну службу, присвячуючи цей день духовним справам та читанню Біблії.

Радості, добра, віри у серцях! Зі святом!

Нагадаємо, цього року, за словами представників ПЦУ, за новоюліанським календарем Петрів піст 2024 скасовано через дуже пізній Великдень.

Адже Петрів піст мав би розпочинатися за тиждень після П’ятидесятниці (Трійці) і закінчуватися в день Петра і Павла. П’ятидесятниця у 2024 році була 23 червня, а день Петра і Павла за новим календарем – 29 червня, тож для Петрового посту просто не було необхідного календарного відрізка часу.

Фото: Наталія Бойченко

24 червня Харків вшановує видатну художницю. Вона вміла вдихати життя у картини (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 24.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Вона була і залишається в пам’яті колективу – музою театру… Сьгодні Харків-культурний вшановує головного художника ХНАТОБ, заслужену художницю України Надію Швець.

Вона народилася сонячним літом – 24 червня 1959 року, а пішла у засвіт восени – 18 жовтня 2022 року…

“Світла пам’ять ….Мої найяскравіші та найоригінальніші сценічні костюми були створені за ескізами Надії Швець і під її чутким, уважним керівництвом. – написала заслужена артистка України Вікторія Вєннікова. – У її руках народжувалося диво — вона вміла втілювати настрій, образ, емоцію в кожній деталі. Надія завжди ставилася до роботи з великою турботою, тонким смаком і справжнім професіоналізмом. Для мене честь — носити її творіння на сцені. І пам’ять про неї — живе разом із кожним виходом у цих костюмах. Світлої пам’яті…”

Під час війни так багато втрат, які крають наші серця… Але кожне ім’я залишиться у нашій пам’яті… Особливо, коли це ім’я на вустах багатьох… 18 жовтня у 2022 році пішла у вічність головний художник ХНАТОБ, заслужена художниця України Надія Швець.

Той день назавжди охоплює сумом серця харківців.

Так колектив Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка (Схід Опера) поділився сумною звісткою – після важкої хвороби пішла у вічність головний художник ХНАТОБ, заслужена художниця України Надія Швець.

“Сьогодні після важкої хвороби пішла у вічність головний художник нашого театру, заслужена художниця України Надія Швець – людина фантастично обдарована, різнобічна, креативна, завдяки якій на сцені нашого театру з’явилися тисячі прекрасних костюмів, неординарні візуальні образи десятків вистав, сотень концертів. Маючи потужну художню освіту, Надія Федорівна не вдовольнилася тільки нею. Закінчила ще два виші – спочатку як мистецтвознавець, а згодом – як режисер (дипломною роботою стала вистава “Весілля Фігаро”, де мисткиня виступила як постановниця, сценограф та автор костюмів). І це не дивує тих, хто її знав – адже в ній рівнозначно співіснували тонка художня інтуїція та аналітичне мислення, інтелектуальна зрілість, – підкреслили у театрі. Але пишаємося тим, що саме з виставами нашого театру пов’язані найвищі злети художниці. І хоча їй довелося працювати над костюмами і для лондонської балетної трупи, і для участі у світових чемпіонатах та олімпіадах збірних України з синхронного плавання та фігурного катання, і для інших численних проєктів, у тому числі державного рівня, саме сценічне вбрання до поставленого у ХНАТОБ балету “Весна священна” І.Стравінського вважав геніальним один з найвидатніших хореографів ХХ століття, славетний Моріс Бежар. І дійсно – цю дивовижну роботу художниці забути неможливо, як і багато інших її творінь. А з яким феєричним успіхом проходили виставки створених нею костюмів!”

У Харківському національному академічному театрі опери та балету імені М.В.Лисенка Надія Швець працювала з 1993-го. Менш як за рік відзначалося б 30-річчя її діяльності у колективі Схід Опера.

Надія Федорівна мала і звання, і відзнаки, і лауреатства, і визнання, але всього цього замало, щоб адекватно оцінити її художній талант. Небагатьом відомо, що Надія Швець мала ще й літературний хист – незадовго до війни вона видала книгу, а також працювала над сценарієм до 300-річчя Г.С. Сковороди.

Вона вміла вдихати життя у свої картини. Одна з незабутніх миттєвостей – створення за її ескізам костюмів до однієї з найкращих прем’єр довоєнного часу балету “Спартак”.

Тут Надія Федорівна ділилася своїми нарисами та обговорювала їх з Олексієм Князьковим, виконавцем головної ролі в постанові.

Аж ось очікувана нагорода – аншлаги, оплески, овації та захоплені погляди глядача.

Харків не забуває своїх героїв – ім’я Надії Швець назавжди залишиться в історії міста.

Сотні слів співчуття вилилися в коментарі до посту.

Світла пам’ять Надії Федорівні!

А такою Надію Федорівну можуть побачити відвідувачи Kharkiv Opera Museum.

Дама з собачкою – це портретна робота юною, але вже на той час відомої художниці – перші кроки головної художниці ХНАТОБ, заслуженої художниці України Надії Швець (саме 18 жовтня Харків вшановує Надію Федорівну, яка пішла у вічність 18 жовтня 2022 року – докладніше в новині GX).
До речі. серед робіт в музеї і Україна очима Надії Швець…

А ще її ескизи до вистави “Травіата”.

Докладніше в новині GX.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ

Артисти молитвою вшанували пам’ять про загиблих в Харкові (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 23.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

23 червня світ відзначає Міжнародний день вдів. За приблизними даними, у світі є близько 258 млн вдів… А скільки до цих даних додала вііна в Україні, скільки наших чоловіків вбили рашисти…

Кожна жінка, чий чоловік зараз захищає рідну країну, звертається до Богородиці, щоб оберігала рідну людину у важкі часи.

«Радуйся, Маріє», або «Аве Марія» – це основна молитва до Діви Марії у християнстві. Вона починається зі слів, якими архангел Гавриїл привітав Богородицю у день Благовіщення… Саме з цими словами звертаються до Діви Марії з проханням про заступництво перед Богом.

«Аве Марія» лунала різними мовами на музику авторів з усього світу (І. С. Бах, Ш. Гуно, К. Сен-Санса, Ф.Шуберта, Л.Керубіні, Дж. Каччіні, Луїджі Луцці) 22 червня, у День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. А ще лунали «Vergine, tutto amor» Ф. Дуранте, «Sento nel core» Д. Скарлатті, твори Г.Генделя й Дж. Б. Перголезі та інших композиторів. Кожна композиці була зворушлива і торкалася серця глядачів… Були слова подяки, квіти і навіть сльози на очах…

Нагадаємо, Друга світова війна забрала життя кожного п’ятого українця… А скільки наразі життів забирає росія…
Українці воювали на різних фронтах, у різних арміях, але з єдиною метою – вижити, захистити своїх рідних, зберегти людське в нелюдських умовах.

Артисти ХНАТОБ з перших днів повномасштабного вторгнення підтримують свій народ, лунали голоси солистів СХІД ОПЕРА і цього дня…

Для харківців на сцені театру виступали заслужені артистки України – Олена Старікова, Олена Ширяєва, Алла Мішакова, Тамара Гармаш; лауреати міжнародних конкурсів – Світлана Метлицька, Юлія Антонової, Вероніка Коваль, Ганна Данич, Євгеній Лисицький, Микита Маринчак; димпломантки міжнародного конкурсу Юлія Форсюк і Вероніка Мостова (під акомпанемент Наталії Бабарук (скрипка), Валерія Марченко (флейта) та концертмейстерів театру Анни Леонової та Максима Чуба; вів концерт Олег Кононов).

Вічна пам’ять усім, чиї життя були забрані війною! Вічна вдячність усім нашим людям, які захищають Україну! Пам’ятаємо. Боремось. Переможемо. Слава Україні!

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, Тетяна Юрченко

Колектив харківського театру поділився сумною звісткою

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 23.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Зранку 23 червня колектив СХІД ОПЕРА поділився сумною звісткою – відійшла у вічність Тетяна Ігорівна Одринська, артистка-віолончелістка оркестру Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка.
Віолончель називають “душею оркестру” через її глибокий, насичений звук, здатний виражати широкий спектр емоцій.
“Душею оркестру” була й сама Тетяна Ігорівна, вона була віддана своїй справі і користувалася заслуженою повагою та щирою симпатією усього колективу і шанувальників музики.

“За понад тридцять років творчої діяльності в театрі Тетяна Ігорівна зарекомендувала себе як музикантка найвищої професійної майстерності. Вона досконало володіла оркестровим репертуаром, відзначалася глибокими музичними знаннями, високою технікою гри та витонченою музичною культурою, точністю виконання, художньою переконливістю та глибокою внутрішньою дисципліною, що позитивно впливало на звучання всієї групи, – з сумом поділився спогадами про колегу керівник театру заслужений діяч мистецтв України Ігор Тулузов. – Тетяна Ігорівна брала активну участь у численних творчих проєктах театру, що не лише сприяли її особистому професійному зростанню, а й підносили авторитет театру. Вона вміло взаємодіяла з різними диригентами, виявляючи працелюбність, уважність і тактовність. Колектив театру пам’ятатиме її як віддану своїй справі людину, яка користувалася заслуженою повагою та щирою симпатією. Час і місце прощання з Тетяною Одринською буде повідомлено додатково. Світла Вам пам’ять, Тетяно Ігорівно!”

Ця втрата стала трагічною несподіванкою для світу мистецтва. Слова спічуття і світлі спогади про Тетяну Ігорівну залишили в коментяарях до посту пам’яті усі, хто знав відому харківську віолончелістку.

Колектив новинного порталу GX приэднується до слів співчуття рідним і близьким артистки! Світла пам’ять!