Перейти до основного вмісту

Позначка: ХАТМК

Мати харківської зірки в двох судових справах вшановує доньку й виборює щастя онука (фото, відео)

26 вересня 2025 року о 10.30 у приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова (проспект Перемоги, 52В) відбудеться заключне засідання у резонансній справі (провадження 638/15101/24) – суддя Вікторія Щепіхіна завершує розгляд справи жорстокого вбивства Олексієм Щербаковим його дружини Марії Холодної. Приходьте підтримати родину вбитої зірки ХАТМК.

Кожен день відлунює болем в рані матері, що не загоїться ніколи…Заключне засідання суду було заплановане на 28 серпня, але було перенесене… Майже місяць очікування до “судного дня”…

Приходьте підтримати близьких Марійки. Адже справжнім вшануванням пам’яти про харківську зірку стане справедливий вирок її вбивці.
Бо саме зараз у двох парелельних справах мама Марії Людмила виборює право на щасливе майбутнє онука та справедливий вирок вбивці його матері.



Житя Людмили назавжди розділене на “До” і “після”…
Але треба жити – крок за кроком, вшановувати пам’ять доньки, дарувати надію на щасливе майбутнє онуку.
І вона це вміє – вона подарувала знання, укріпила волю, загартувала душу і тіло багатьом своїм учням і головне – онуку Сашку. Дипломів, нагород, подяк з відусіль не перерахувати… Люди з рідного  міста, країни і з-за кордону дякують їй і підтримують, попри все…
Її віра у працю над собою (духовну і фізичну), впевненість і щире й любляче серце –  гарний приклад онуку, щоб стати справжньою людиною і крокувати до омріяних цілей у житті, адже гроші не вирішують усе.
І ця істина ніколи ні у кого не викликала питань, навіть у її керівника (батька Олексія Щербакова), до тих пір, коли на вагах не опинилися жахлива правда про вбивцю сина і намагання його виправдати любою ціною.
Кажуть, треба просити у Бога сильні плечі, щоб витримати тягар іспитів, які посилає життя.
Бог її любить – вона їх отримала – доказ тому її мудрість, віра і надія, а ще підтримака людей, яким чиста совість дорожче усіх грошей і влади.

Позаду липень з його двома засіданнями (1 та 29 липня) – було заслухано останні й найважчі  для матері сторінки 6 томів у справі вбивства Марії Холодної її чоловіком Олексієм Щербаковим.
Про тортури Марії духовні у останні дні подружнього життя і її останні мужні слова (засвідчені на аудіозаписах), коли дівчина знайшла в собі сили дати відсіч тирану, а потім жах вбивства та висновки експертів, який удар був останнім і обірвав життя зірки, яка сяяла багатьом…

Їй назавжди залишилося 37. Жорстока рука “зірвала ніжну квітку” – артистку ХАТМК було вбито (докладніше в новині GX)… Суд над жорстоким вбивцею триває вже більше року.
Попри війну і не можливість багатьох особисто відвідувати засідання суду, за цією резонасною справої стежать тисячі людей по усьому світу, її освітлюють відомі блогери.

Нагадаємо, на засідання в травні (2, 5 та 09 (об 11.00)) суд розглядав 6 томів жахливої справи і кадри відеофактів.

Були розглянуті фото і відео факти, як наслідків вбивства, так і тортур психологічних, які вчиняв Олексій Щербаков над дружиною – останні роки Марія жила, як у клітці.

Усі матеріали Людмила слухає і бачить вже не вперше… Це знову і знову бередить її рану…

Чоловік забороняв їй спілкування з оточуючими її людьми, шантажуючи дитиною.

Кожне слово у справі нестерпний біль для мами. Жахливі подробиці вбивства Марії холодної її чоловіком болісно чути і бачити усім.

Мама Марії стійко витримала ці три дні, були біль і сльози, але вона хотіла, щоб вбивця і суд побачили, яку біду цинічно скоїв чоловік її доньки.

З 7 липня 2025 року було подовжено на 60 днів тримання Олексія Щербакова під вартою.

На засіданні 4 квітня в залі суду пролунали виступи важливих свідків.
Зокрема, Микола Дорогий – голова садового товариства, в якому знаходиться дача Щербакових, розповів про відео факти знищення вбивцею тіла Марії.

 

Саме небайдужість Миколи допомогла виявити місце, де Олексій Щербаков намагався приховати пошматоване тіло дружини. Він був впевнений, що в чагарнику під час війни його ніхто не помітить, але правда завжди відкривається. Дим на занедбаній ділянці товариства було помічено, а згодом слідчі по відеозаписам відстежили усі подробиці подій тих днів.

Наступним свідком стала сусісдка-однокласниця Марії – Мар’яна Колонтай. Її погляд з осудом пробіг по Щербакову, в голові назавжди залишилися слова подруги про її страхи втратити дитину через нього, про жахливі останні дні Марії… Руки тремтіли, але голос був твердим – вона прийшла свідчити, щоб внести свій вклад у досягнення правосуддя.

Найемоційнішим став виступ подруги Людмили (Ольги Рибалко), мами Марії… Вона не стримувала ані емоцій, ані слів, її погляд палав любов’ю до Людмили і “кричав” осудом до Щербакова, якому вона ніколи не пробачить скоєного… Вона бачила на власні очі, як жила молода родина, як Марія тягнула на собі усі витрати, як кохала сина і батьків, як намагалася догодити чоловіку, а він на людях надягав маску, за якою оточуючи не встигли розгледіти звіра-вбивцю… Спогадів за десятки років дружби було багато, але за усім світлим, відчувався крик душі за зруйновані життя близьких людей…

Розгляд 6 томної справи та відеофактів зайняв багато часу, але й того замало…

 

Дні слухань подробиць справи з острахом, але мужньо чекала і витримала мати вбитої харківської зірки – це будули три дні тортур – чути й бачити, що кат робив з її дитиною… Адже для неї вона живе у серці тією крохою, якою вона прийшла у цей світ.

І дорослою красунею…

На день доньки… Її Марійка тепер з небес обіймала, втішала і підтримувала  мати… Саме спогади і віра у правосуддя надає Людмилі сил. Бо тиск від родини вбивці і Людмила, і її онук Сашко відчувають постійно. Питання з опекунським судом теж болюче, адже Щербакови намагаються хитрощами забрати у бабусі онука, якого вона плекає з малечку. Дитина не витримала і навіть написала їм листа… Сподіваючись, що хоч це їх зупинить… Відповіді й досі немає. Суд у цій справі теж триває. Журналісти GX будуть стежити за рішеннями “Феміди”…

В продовження хронології подій…

На засіданні 14 березня 2025 року було заслухано батьків вбивці.  На жаль, вшановуючи пам’ять Марійки, їм навіть не вистачило сил назвати все своїми іменами: визнати провину сина і назвати вбивство вбивством,  Обидва називали жахливий злочин – трагедією і відмовилася давати будьякі свідчення (за статтєю 63 Конституції України, відео за посиланням).
Мабуть, для них це саме так і є, адже за показними сльозами, лише жаль за тим, що син опинився у в’язниці.
А насправді продовження тиску на психіку матері Марії…

Сумно бул навіть слухати про цинічність керівництва ліцею № 169, який очолює батько Олексія Щербакова – Щербаков Олександр Федорович. До свята весни вчителька попросила у матері Марії, Людмилі,  фото в українському вбранні мами та бабусі Сашка. Людмилі було чим поділитися, адже Марія була візітівкою школи і віступала на багатьох заходах закладу, попри свою творчу діяльність.


Але радість бабусі Сашка від спогадів про доньку була розчавлена цинічною відмовою прийняти фото.
Аргументом керівництва закладу стало те, що мати хлопчика померла…
Виникає питання; “Навіщо це зроблено?” Адже, що мати хлопця вбито знають усі в ліцеї, адже директор Харківського лицею № 169 Щербаков Олександр Федорович – батько вбивці…

Мудра жінка з сумом надіслала лист у відповідь: “Шановна Оксано Степанівно! Передайте, будь ласка, організаторам. Що якби вони були справжніми педагогами, які дбали про психологічний і душевний стан своїх учнів, вони обов’язково зрозуміли б, що хлопчику 13 років, який втратив свою маму дуже важливо побачити її фотографію серед інших мам. Сподіваюся Ви як вчитель з великої літери і мама. Мене розумієте”.

Такі справи без відома директора не вирішуються, отож бо чути про сум за Марією від батьків Олексія було боляче для Людмили, бо вона розуміє, що це – фальш. Отож бо кожне засідання – то випробування та біль для Людмили.

Болючим питанням стала й пропозиція прокурора свідчити Сашку, сину Марії, на наступному засіданні. Хлопець в телефонній розмові загорівся висказати “Все!”, що злякало адвоката підсудного, який був категорично проти таких дій.  На їх щастя, хлопцю стало дуже боляче від спогадів і він вирішив таки відмовитися від показань у суді…

 

Попри все, розгляд справи триватиме далі… На серці усіх, хто знав Марію, назавжди лютий…

Нагадаємо, 21 лютого 2025 року під час чергового засідання у резонансній справі (провадження 638/15101/24) – суд заслухав свідків обвинувачення.

Того холодного й лютого дня зі сльозами на очак про сестру розповідав брат Марії – Євген. А за ним її добрий прикутий до коляски батько, який й досі не вірить, що Марійки немає – він вперше побачив її вбивцю і усі слова, що хотів сказати сплуталися у відчутті болю… Мати, стримуючи сльози, на деякий час покинула залу, бо не в силах була раз за разом чути страшні подробиці…

А найближчі друзі-колеги Марії – Світлана, Віктор та Гліб розповідали, як родинне тепло театру відігрівало дівчину, адже дома вона постійно відчувала на собі залізну руку чоловіка-ката, якого її успіх пригничував, і він перетворив домівку Марії на клітку… Адже лише в теарі вона жила по-справжньому, а листування з колегами стало рятівною ниточкою…

Попереду дослідження письмових свідчень і доказів, а 14 березня ми почуємо ще виступи людей, які бачили, як життя Марії стало пеклом, але вирватися з нього вона не встигла…

Нагадаємо, 17 лютого на роковини смерті Марії  на могилі харківської зірки знову були квіти…. На жаль, вона їх тепер бачить лише з небес…

Всі, хто знав артистку, волів би їй дарувати їх на сцені театру і в святкові дні!

На засіданні 21.01.25 мати Марії мужньо розповіла про свою загублену дитину.

Про її вдачу і наполегливу працю… Як вона з дитинства мріяла про балет і присвятила йому своє життя, з відзнакою закінчила Харківську державну академію культури. Про те, ким вона стала, чого досягла на своєму шляху – про її творчий шлях на сцені ХАТМК , а ще з болем додала про її зруйновану мрію на сімейне щастя… Про кохану дитину – сина, який став сенсом її життя, заради якого тепер живе бабуся. Та її втрачене кохання, коли найдорожча людина стала катом…

“Я вважаю, що вбивця моєї доньки повинен отримати найсуворіше покарання, як максимальний строк за гратами (без права на звільнення достроково), так і матеріальне відшкодування за кожен рік життя, який він вкрав у моєї доньки. Адже її кропітка праця насамперед була націлена на надання матеріальної допомоги, підтримки і влаштування майбутнього її дитини (на що і будуть витрачені гроші відшкодування). Жорстокий кат ані під час їх спільного життя, ані зараз за гратами не в змозі допомогати дитині. Ще й намагається завадити робити це іншим. До речі, його батьки в цьому його підтримують. Зокрема, вони в односторонньому порядку взялися сплачувати онуку за книжки в школі, про це мені повідомила вчителька, на мою пропозицію сплатити. А потім, коли Сашко знову повернувся до мене, без попередження припинили сплату, про що дитині оголосили онлайн на уроці. Ще й не віддали його одяг і улюблену кішку. Що насамперед вказує на їх справжні почуття до онука, про їх намагання шантажувати та тиснути й надалі на психіку Сашка” – підсумувала свій виступ для GX мати Марії – Куринськова Людмила Пилипівна.

За підсумком засідання 21.01.25, термін утримання Олексія Щербакова під вартою було подовжено…
А ще, до роковин трагічної смерті колеги, колектив ХАТМК створив чуттєве відео – реквієм за Марією Холодною.

” Її шлях на сцені театру розпочався у 2008 році, і вже з перших виступів Марія зачарувала глядачів своєю пластичністю, красою та неймовірною відданістю мистецтву.
Її образи створені на сцені назавжди залишаться у пам’яті глядачів. Як балетмейстер-постановник, вона вражала своєю сміливістю та сучасністю, вона створювала не просто танець — вона творила життя на сцені.
Навіть у найважчі часи війни Марія не зупинялася, мріяла, планувала, творила… – з глибоким сумом і скорботою згадує Марію Холодну колектив театру, висловлюючи щирі співчуття її рідним, друзям, колегам і глядачам. – Її світло, тепло й талант назавжди залишаться в наших серцях. Світла пам’ять!”

Наразі вже позаду слідчі дії – злодій під вартою….

Нагадаємо, прокурор 05 грудня 2024 року вже оголосив криваві подробиці справи жорстокого вбивства Марії Холодної (Щербакової). Наприкінці лютого 2024 її вбив, розчленував (не усі частини тіла знайдені й досі) і спалив власний чоловік – Олексій Щербаков. Сліди скоєного зловмисник старанно намагався приховати.

Під час оголошення обвинувального акту мати Марії не могла втримати сліз, її руки тремтіли, а погляд повний болю і німого питання – “За що?” – постійно обертався до вбивці, який на відстані почував себе, майже, вільно, порівняно з тим, яким був у залі суду.

Отож бо і відповіді Олексія Щербакова судді виглядали зухвало. Піднявши голову він заявив, що так – це він вбив, але ніяких виплат за цивільним позовом не буде. Вбивці замало було відібрати у матері закатовану ним дитину, він вважає, що нікому, нічого не винний.

За протоколом, після таких дій підсудного розпочинаються судові засідання із заслуховуванням обставин справи у повному обсязі. Зокрема, суддя Вікторія Щепіхіна оголосила, що на наступних засіданнях буде заслухано промову потерпілої, опитано свідків, розглянуті дослідження письмових і речових доказів, а також суд почує останні слова обвинуваченого. Після чого відбудуться судові обговорення і буде оголошено вирок.

До того ж адвокат потерпілої нагадав про подовженні терміну утримання Олексія Щербакова під вартою. Адже, згідно зі статтею 177 кримінального процесуального кодексу України, ризики тиску обвинуваченого на потерпілу та експертів не зменшилися і це є підставою вимагати утримання злодія за гратами.

Отож бо термін утримання Олексія Щербакова під вартою було подовжено, але адвокат обвинуваченого знову намагався отримати дозвіл для обвинуваченого про віихід під заставу.

Потерпіла отримала час на підготовку до виступу на наступному засіданні суду.

На жаль, родина вбитої побоюється, що кат Марії Холодної не отримає справедливого покарання. Рідні і близкі закликають усіх небайдужих підтримати мати Марії і максимально освітлювати судову справу та, по можливості, прийти особисто на засідання, щоб резонансна справа була розглянута в повному обсязі, щоб вшанувати пам’ять про дівчину справедливим судом.

“Друзі, дуже потрібна допомога у освітленні судового засідання по справі вбивства Марії Холодної. Машу вбив колишній чоловік й зараз його родина робить все, щоб він не потрапив за грати. Батьки Маши потребують медійної підтримки, щоб судове засідання було чесним й вбивцю покарали. Якщо є можливість, приходьте до суду на усі засідання”, – закликають у соцмережах усі небайдужі.

Нагадаємо хід подій на початку справи. Згідно постанови суду від 15 жовтня 2024 року, відвід судді не було прийнято. (Нагадаємо, суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Хайкін Вадим Михайлович відклонив питання про відвід судді Вікторії Щепіхіної, чия донька та син вбитої вчаться в одному класі ліцею 169, а батько обвинуваченого є директором цього навчального закладу). Отож бо справу продовжує розглядати суддя Вікторія Щепіхіна.

На кожному засіданні, адвокат потерпілої наполягає на розгляді обвинувального акту у повному форматі, відшкодуванні моральної та матеріальної шкоди та подовженні терміну утримання Олексія Щербакова під вартою. Адже, згідно зі статтею 177 кримінального процесуального кодексу України, ризики тиску обвинуваченого на потерпілу та експертів не зменшилися і це є підставою вимагати утримання злодія за гратами. Нагадаємо, на кожному кроці постраждала сторона, в особі матері Марії –  Куринськової Людмили Пилипівні, відчуває тиск з боку заможної та впливової родини вбивці (докладніше в новині GX від 16 жовтня).

Попри усю жорстокість вбивства, адвокат Олексія Щербакова наполягав на звільненні його підопічного під заставу.

Після наради, суддя оголосила рішення про подовженя утримання Олексія Щербакова під вартою до 15 грудня, з правом на оскарження.

Наступне засідання в справі про жорстоке вбивство Марії Холодної (Щербакової) відбулося 5 грудня.

У слідства залишається й досі багато чорних плям… Попри свою співпрацю, вбивця не вказав, де руки Марії, її одяг та телефон. Також не знайдено знаряддя, яким кат розчленував тіло дружини. Про це повідомив брат Марії – Євген.

Чоловік Марії, Олексій, після розриву відносин з дружиною, слідкував за нею, прослуховував і цинічно планував вбивство, після скоєння якого намагався заплутати слідство.

Наразі колеги вбитої хвилюються, щоб зловмисник не зумів полегшити свій вирок. Нагадаємо, Олексій має дві вищі освіти – економіста та психолога.

“Олексій намагається прискорити події, схиляючи чашу терезів на свою користь. Він з перших кроків слідства робить вигляд смиренності та покаяння, що може вплинути на строк його засудження з максимального 15 років до 10 або 8, а за добру поведінку ще й після 5 вийти з-за грат”, – побоюються усі, хто спостерігає за подіями.

Заради спокою душі Марії Хододної! Попри все, віримо у правосуддя! Адже непокаране зло породжує ще більше зло…

Редакція новинного порталу GX буде слідкувати за ходом справи.

Докладніше про обставини справи та творче життя Марії в попередній новині GX. Її оплакувало усе місто…


Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХАТМК, родина Марії Хододної

Мати харківської зірки в двох судових справах вшановує доньку й виборює щастя онука (фото, відео)

Чергове засідання суду – 28 серпня о 13.00 (у приміщенні Шевченківського (Дзержинського) районного суду міста Харкова (проспект Перемоги, 52В)). Приходьте підтримати близьких Марійки. Адже справжнім вшануванням пам’яти про харківську зірку стане справедливий вирок її вбивці.
Бо саме зараз
у двох парелельних справах мама Марії Людмила виборює право на щасливе майбутнє онука та справедливий вирок вбивці його матері.



Житя Людмили назавжди розділене на “До” і “після”…
Але треба жити – крок за кроком, вшановувати пам’ять доньки, дарувати надію на щасливе майбутнє онуку.
І вона це вміє – вона подарувала знання, укріпила волю, загартувала душу і тіло багатьом своїм учням і головне – онуку Сашку. Дипломів, нагород, подяк з відусіль не перерахувати… Люди з рідного  міста, країни і з-за кордону дякують їй і підтримують, попри все…
Її віра у працю над собою (духовну і фізичну), впевненість і щире й любляче серце –  гарний приклад онуку, щоб стати справжньою людиною і крокувати до омріяних цілей у житті, адже гроші не вирішують усе.
І ця істина ніколи ні у кого не викликала питань, навіть у її керівника (батька Олексія Щербакова), до тих пір, коли на вагах не опинилися жахлива правда про вбивцю сина і намагання його виправдати любою ціною.
Кажуть, треба просити у Бога сильні плечі, щоб витримати тягар іспитів, які посилає життя.
Бог її любить – вона їх отримала – доказ тому її мудрість, віра і надія, а ще підтримака людей, яким чиста совість дорожче усіх грошей і влади.

Позаду липень з його двома засіданнями (1 та 29 липня) – було заслухано останні й найважчі  для матері сторінки 6 томів у справі вбивства Марії Холодної її чоловіком Олексієм Щербаковим.
Про тортури Марії духовні у останні дні подружнього життя і її останні мужні слова (засвідчені на аудіозаписах), коли дівчина знайшла в собі сили дати відсіч тирану, а потім жах вбивства та висновки експертів, який удар був останнім і обірвав життя зірки, яка сяяла багатьом…

Їй назавжди залишилося 37. Жорстока рука “зірвала ніжну квітку” – артистку ХАТМК було вбито (докладніше в новині GX)… Суд над жорстоким вбивцею триває вже більше року.

Нагадаємо, на засідання в травні (2, 5 та 09 (об 11.00)) суд розглядав 6 томів жахливої справи і кадри відеофактів.

Були розглянуті фото і відео факти, як наслідків вбивства, так і тортур психологічних, які вчиняв Олексій Щербаков над дружиною – останні роки Марія жила, як у клітці.

Усі матеріали Людмила слухає і бачить вже не вперше… Це знову і знову бередить її рану…

Чоловік забороняв їй спілкування з оточуючими її людьми, шантажуючи дитиною.

Кожне слово у справі нестерпний біль для мами. Жахливі подробиці вбивства Марії холодної її чоловіком болісно чути і бачити усім.

Мама Марії стійко витримала ці три дні, були біль і сльози, але вона хотіла, щоб вбивця і суд побачили, яку біду цинічно скоїв чоловік її доньки.

З 7 липня 2025 року було подовжено на 60 днів тримання Олексія Щербакова під вартою.

На засіданні 4 квітня в залі суду пролунали виступи важливих свідків.
Зокрема, Микола Дорогий – голова садового товариства, в якому знаходиться дача Щербакових, розповів про відео факти знищення вбивцею тіла Марії.

 

Саме небайдужість Миколи допомогла виявити місце, де Олексій Щербаков намагався приховати пошматоване тіло дружини. Він був впевнений, що в чагарнику під час війни його ніхто не помітить, але правда завжди відкривається. Дим на занедбаній ділянці товариства було помічено, а згодом слідчі по відеозаписам відстежили усі подробиці подій тих днів.

Наступним свідком стала сусісдка-однокласниця Марії – Мар’яна Колонтай. Її погляд з осудом пробіг по Щербакову, в голові назавжди залишилися слова подруги про її страхи втратити дитину через нього, про жахливі останні дні Марії… Руки тремтіли, але голос був твердим – вона прийшла свідчити, щоб внести свій вклад у досягнення правосуддя.

Найемоційнішим став виступ подруги Людмили (Ольги Рибалко), мами Марії… Вона не стримувала ані емоцій, ані слів, її погляд палав любов’ю до Людмили і “кричав” осудом до Щербакова, якому вона ніколи не пробачить скоєного… Вона бачила на власні очі, як жила молода родина, як Марія тягнула на собі усі витрати, як кохала сина і батьків, як намагалася догодити чоловіку, а він на людях надягав маску, за якою оточуючи не встигли розгледіти звіра-вбивцю… Спогадів за десятки років дружби було багато, але за усім світлим, відчувався крик душі за зруйновані життя близьких людей…

Розгляд 6 томної справи та відеофактів зайняв багато часу, але й того замало…

 

Дні слухань подробиць справи з острахом, але мужньо чекала і витримала мати вбитої харківської зірки – це будули три дні тортур – чути й бачити, що кат робив з її дитиною… Адже для неї вона живе у серці тією крохою, якою вона прийшла у цей світ.

І дорослою красунею…

На день доньки… Її Марійка тепер з небес обіймала, втішала і підтримувала  мати… Саме спогади і віра у правосуддя надає Людмилі сил. Бо тиск від родини вбивці і Людмила, і її онук Сашко відчувають постійно. Питання з опекунським судом теж болюче, адже Щербакови намагаються хитрощами забрати у бабусі онука, якого вона плекає з малечку. Дитина не витримала і навіть написала їм листа… Сподіваючись, що хоч це їх зупинить… Відповіді й досі немає. Суд у цій справі теж триває. Журналісти GX будуть стежити за рішеннями “Феміди”…

В продовження хронології подій…

На засіданні 14 березня 2025 року було заслухано батьків вбивці.  На жаль, вшановуючи пам’ять Марійки, їм навіть не вистачило сил назвати все своїми іменами: визнати провину сина і назвати вбивство вбивством,  Обидва називали жахливий злочин – трагедією і відмовилася давати будьякі свідчення (за статтєю 63 Конституції України, відео за посиланням).
Мабуть, для них це саме так і є, адже за показними сльозами, лише жаль за тим, що син опинився у в’язниці.
А насправді продовження тиску на психіку матері Марії…

Сумно бул навіть слухати про цинічність керівництва ліцею № 169, який очолює батько Олексія Щербакова – Щербаков Олександр Федорович. До свята весни вчителька попросила у матері Марії, Людмилі,  фото в українському вбранні мами та бабусі Сашка. Людмилі було чим поділитися, адже Марія була візітівкою школи і віступала на багатьох заходах закладу, попри свою творчу діяльність.


Але радість бабусі Сашка від спогадів про доньку була розчавлена цинічною відмовою прийняти фото.
Аргументом керівництва закладу стало те, що мати хлопчика померла…
Виникає питання; “Навіщо це зроблено?” Адже, що мати хлопця вбито знають усі в ліцеї, адже директор Харківського лицею № 169 Щербаков Олександр Федорович – батько вбивці…

Мудра жінка з сумом надіслала лист у відповідь: “Шановна Оксано Степанівно! Передайте, будь ласка, організаторам. Що якби вони були справжніми педагогами, які дбали про психологічний і душевний стан своїх учнів, вони обов’язково зрозуміли б, що хлопчику 13 років, який втратив свою маму дуже важливо побачити її фотографію серед інших мам. Сподіваюся Ви як вчитель з великої літери і мама. Мене розумієте”.

Такі справи без відома директора не вирішуються, отож бо чути про сум за Марією від батьків Олексія було боляче для Людмили, бо вона розуміє, що це – фальш. Отож бо кожне засідання – то випробування та біль для Людмили.

Болючим питанням стала й пропозиція прокурора свідчити Сашку, сину Марії, на наступному засіданні. Хлопець в телефонній розмові загорівся висказати “Все!”, що злякало адвоката підсудного, який був категорично проти таких дій.  На їх щастя, хлопцю стало дуже боляче від спогадів і він вирішив таки відмовитися від показань у суді…

 

Попри все, розгляд справи триватиме далі… На серці усіх, хто знав Марію, назавжди лютий…

Нагадаємо, 21 лютого 2025 року під час чергового засідання у резонансній справі (провадження 638/15101/24) – суд заслухав свідків обвинувачення.

Того холодного й лютого дня зі сльозами на очак про сестру розповідав брат Марії – Євген. А за ним її добрий прикутий до коляски батько, який й досі не вірить, що Марійки немає – він вперше побачив її вбивцю і усі слова, що хотів сказати сплуталися у відчутті болю… Мати, стримуючи сльози, на деякий час покинула залу, бо не в силах була раз за разом чути страшні подробиці…

А найближчі друзі-колеги Марії – Світлана, Віктор та Гліб розповідали, як родинне тепло театру відігрівало дівчину, адже дома вона постійно відчувала на собі залізну руку чоловіка-ката, якого її успіх пригничував, і він перетворив домівку Марії на клітку… Адже лише в теарі вона жила по-справжньому, а листування з колегами стало рятівною ниточкою…

Попереду дослідження письмових свідчень і доказів, а 14 березня ми почуємо ще виступи людей, які бачили, як життя Марії стало пеклом, але вирватися з нього вона не встигла…

Нагадаємо, 17 лютого на роковини смерті Марії  на могилі харківської зірки знову були квіти…. На жаль, вона їх тепер бачить лише з небес…

Всі, хто знав артистку, волів би їй дарувати їх на сцені театру і в святкові дні!

На засіданні 21.01.25 мати Марії мужньо розповіла про свою загублену дитину.

Про її вдачу і наполегливу працю… Як вона з дитинства мріяла про балет і присвятила йому своє життя, з відзнакою закінчила Харківську державну академію культури. Про те, ким вона стала, чого досягла на своєму шляху – про її творчий шлях на сцені ХАТМК , а ще з болем додала про її зруйновану мрію на сімейне щастя… Про кохану дитину – сина, який став сенсом її життя, заради якого тепер живе бабуся. Та її втрачене кохання, коли найдорожча людина стала катом…

“Я вважаю, що вбивця моєї доньки повинен отримати найсуворіше покарання, як максимальний строк за гратами (без права на звільнення достроково), так і матеріальне відшкодування за кожен рік життя, який він вкрав у моєї доньки. Адже її кропітка праця насамперед була націлена на надання матеріальної допомоги, підтримки і влаштування майбутнього її дитини (на що і будуть витрачені гроші відшкодування). Жорстокий кат ані під час їх спільного життя, ані зараз за гратами не в змозі допомогати дитині. Ще й намагається завадити робити це іншим. До речі, його батьки в цьому його підтримують. Зокрема, вони в односторонньому порядку взялися сплачувати онуку за книжки в школі, про це мені повідомила вчителька, на мою пропозицію сплатити. А потім, коли Сашко знову повернувся до мене, без попередження припинили сплату, про що дитині оголосили онлайн на уроці. Ще й не віддали його одяг і улюблену кішку. Що насамперед вказує на їх справжні почуття до онука, про їх намагання шантажувати та тиснути й надалі на психіку Сашка” – підсумувала свій виступ для GX мати Марії – Куринськова Людмила Пилипівна.

За підсумком засідання 21.01.25, термін утримання Олексія Щербакова під вартою було подовжено…
А ще, до роковин трагічної смерті колеги, колектив ХАТМК створив чуттєве відео – реквієм за Марією Холодною.

” Її шлях на сцені театру розпочався у 2008 році, і вже з перших виступів Марія зачарувала глядачів своєю пластичністю, красою та неймовірною відданістю мистецтву.
Її образи створені на сцені назавжди залишаться у пам’яті глядачів. Як балетмейстер-постановник, вона вражала своєю сміливістю та сучасністю, вона створювала не просто танець — вона творила життя на сцені.
Навіть у найважчі часи війни Марія не зупинялася, мріяла, планувала, творила… – з глибоким сумом і скорботою згадує Марію Холодну колектив театру, висловлюючи щирі співчуття її рідним, друзям, колегам і глядачам. – Її світло, тепло й талант назавжди залишаться в наших серцях. Світла пам’ять!”

Наразі вже позаду слідчі дії – злодій під вартою….

Нагадаємо, прокурор 05 грудня 2024 року вже оголосив криваві подробиці справи жорстокого вбивства Марії Холодної (Щербакової). Наприкінці лютого 2024 її вбив, розчленував (не усі частини тіла знайдені й досі) і спалив власний чоловік – Олексій Щербаков. Сліди скоєного зловмисник старанно намагався приховати.

Під час оголошення обвинувального акту мати Марії не могла втримати сліз, її руки тремтіли, а погляд повний болю і німого питання – “За що?” – постійно обертався до вбивці, який на відстані почував себе, майже, вільно, порівняно з тим, яким був у залі суду.

Отож бо і відповіді Олексія Щербакова судді виглядали зухвало. Піднявши голову він заявив, що так – це він вбив, але ніяких виплат за цивільним позовом не буде. Вбивці замало було відібрати у матері закатовану ним дитину, він вважає, що нікому, нічого не винний.

За протоколом, після таких дій підсудного розпочинаються судові засідання із заслуховуванням обставин справи у повному обсязі. Зокрема, суддя Вікторія Щепіхіна оголосила, що на наступних засіданнях буде заслухано промову потерпілої, опитано свідків, розглянуті дослідження письмових і речових доказів, а також суд почує останні слова обвинуваченого. Після чого відбудуться судові обговорення і буде оголошено вирок.

До того ж адвокат потерпілої нагадав про подовженні терміну утримання Олексія Щербакова під вартою. Адже, згідно зі статтею 177 кримінального процесуального кодексу України, ризики тиску обвинуваченого на потерпілу та експертів не зменшилися і це є підставою вимагати утримання злодія за гратами.

Отож бо термін утримання Олексія Щербакова під вартою було подовжено, але адвокат обвинуваченого знову намагався отримати дозвіл для обвинуваченого про віихід під заставу.

Потерпіла отримала час на підготовку до виступу на наступному засіданні суду.

На жаль, родина вбитої побоюється, що кат Марії Холодної не отримає справедливого покарання. Рідні і близкі закликають усіх небайдужих підтримати мати Марії і максимально освітлювати судову справу та, по можливості, прийти особисто на засідання, щоб резонансна справа була розглянута в повному обсязі, щоб вшанувати пам’ять про дівчину справедливим судом.

“Друзі, дуже потрібна допомога у освітленні судового засідання по справі вбивства Марії Холодної. Машу вбив колишній чоловік й зараз його родина робить все, щоб він не потрапив за грати. Батьки Маши потребують медійної підтримки, щоб судове засідання було чесним й вбивцю покарали. Якщо є можливість, приходьте до суду на усі засідання”, – закликають у соцмережах усі небайдужі.

Нагадаємо хід подій на початку справи. Згідно постанови суду від 15 жовтня 2024 року, відвід судді не було прийнято. (Нагадаємо, суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Хайкін Вадим Михайлович відклонив питання про відвід судді Вікторії Щепіхіної, чия донька та син вбитої вчаться в одному класі ліцею 169, а батько обвинуваченого є директором цього навчального закладу). Отож бо справу продовжує розглядати суддя Вікторія Щепіхіна.

На кожному засіданні, адвокат потерпілої наполягає на розгляді обвинувального акту у повному форматі, відшкодуванні моральної та матеріальної шкоди та подовженні терміну утримання Олексія Щербакова під вартою. Адже, згідно зі статтею 177 кримінального процесуального кодексу України, ризики тиску обвинуваченого на потерпілу та експертів не зменшилися і це є підставою вимагати утримання злодія за гратами. Нагадаємо, на кожному кроці постраждала сторона, в особі матері Марії –  Куринськової Людмили Пилипівні, відчуває тиск з боку заможної та впливової родини вбивці (докладніше в новині GX від 16 жовтня).

Попри усю жорстокість вбивства, адвокат Олексія Щербакова наполягав на звільненні його підопічного під заставу.

Після наради, суддя оголосила рішення про подовженя утримання Олексія Щербакова під вартою до 15 грудня, з правом на оскарження.

Наступне засідання в справі про жорстоке вбивство Марії Холодної (Щербакової) відбулося 5 грудня.

У слідства залишається й досі багато чорних плям… Попри свою співпрацю, вбивця не вказав, де руки Марії, її одяг та телефон. Також не знайдено знаряддя, яким кат розчленував тіло дружини. Про це повідомив брат Марії – Євген.

Чоловік Марії, Олексій, після розриву відносин з дружиною, слідкував за нею, прослуховував і цинічно планував вбивство, після скоєння якого намагався заплутати слідство.

Наразі колеги вбитої хвилюються, щоб зловмисник не зумів полегшити свій вирок. Нагадаємо, Олексій має дві вищі освіти – економіста та психолога.

“Олексій намагається прискорити події, схиляючи чашу терезів на свою користь. Він з перших кроків слідства робить вигляд смиренності та покаяння, що може вплинути на строк його засудження з максимального 15 років до 10 або 8, а за добру поведінку ще й після 5 вийти з-за грат”, – побоюються усі, хто спостерігає за подіями.

Заради спокою душі Марії Хододної! Попри все, віримо у правосуддя! Адже непокаране зло породжує ще більше зло…

Редакція новинного порталу GX буде слідкувати за ходом справи.

Докладніше про обставини справи та творче життя Марії в попередній новині GX. Її оплакувало усе місто…


Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХАТМК, родина Марії Хододної

Тепер її життя суцільна боротьба за справедливість (фото, відео)

Сьогодні, 1 липня, 0 13.30 відбудеться чергове засідання суду у справі вбивства Марії Холодної її чоловіком Олексієм Щербаковим (у приміщенні Шевченківського (Дзержинського) районного суду міста Харкова (проспект Перемоги, 52В)). Приходьте підтримати близьких Марійки. Адже справжнім вшануванням пам’яти про харківську зірку стане справедливий вирок її вбивці.
Бо саме зараз
у двох парелельних справах мама Марії Людмила виборює право на щасливе майбутнє онука та справедливий вирок вбивці його матері.

Їй назавжди залишилося 37. Жорстока рука “зірвала ніжну квітку” – артистку ХАТМК було вбито (докладніше в новині GX)… Суд над жорстоким вбивцею триває вже більше року.

Остані три засідання в травні (2, 5 та 09 (об 11.00)) суд розглядав 6 томів жахливої справи і кадри відеофактів.

Були розглянуті фото і відео факти, як наслідків вбивства, так і тортур психологічних, які вчиняв Олексій Щербаков над дружиною – останні роки Марія жила, як у клітці.

Усі матеріали Людмила слухає і бачить вже не вперше… Це знову і знову бередить її рану…

Чоловік забороняв їй спілкування з оточуючими її людьми, шантажуючи дитиною.

Кожне слово у справі нестерпний біль для мами. Жахливі подробиці вбивства Марії холодної її чоловіком болісно чути і бачити усім.

Мама Марії стійко витримала ці три дні, були біль і сльози, але вона хотіла, щоб вбивця і суд побачили, яку біду цинічно скоїв чоловік її доньки.

До 7 липня 2025 року подовжено тримання Олексія Щербакова під вартою.

На засіданні 4 квітня в залі суду пролунали виступи важливих свідків.
Зокрема, Микола Дорогий – голова садового товариства, в якому знаходиться дача Щербакових, розповів про відео факти знищення вбивцею тіла Марії.

 

Саме небайдужість Миколи допомогла виявити місце, де Олексій Щербаков намагався приховати пошматоване тіло дружини. Він був впевнений, що в чагарнику під час війни його ніхто не помітить, але правда завжди відкривається. Дим на занедбаній ділянці товариства було помічено, а згодом слідчі по відеозаписам відстежили усі подробиці подій тих днів.

Наступним свідком стала сусісдка-однокласниця Марії – Мар’яна Колонтай. Її погляд з осудом пробіг по Щербакову, в голові назавжди залишилися слова подруги про її страхи втратити дитину через нього, про жахливі останні дні Марії… Руки тремтіли, але голос був твердим – вона прийшла свідчити, щоб внести свій вклад у досягнення правосуддя.

Найемоційнішим став виступ подруги Людмили (Ольги Рибалко), мами Марії… Вона не стримувала ані емоцій, ані слів, її погляд палав любов’ю до Людмили і “кричав” осудом до Щербакова, якому вона ніколи не пробачить скоєного… Вона бачила на власні очі, як жила молода родина, як Марія тягнула на собі усі витрати, як кохала сина і батьків, як намагалася догодити чоловіку, а він на людях надягав маску, за якою оточуючи не встигли розгледіти звіра-вбивцю… Спогадів за десятки років дружби було багато, але за усім світлим, відчувався крик душі за зруйновані життя близьких людей…

Термін під вартою Олексія Щербакова стікав 12.05.2005, отож бо прокурор та адвокати узгодили з суддею розгляд 6 томної справи та відеофактів у найближчі три дні поспіль, але можливо буде потрібно й більше часу…

 

Ці дні з острахом, але мужньо чекає мати вбитої харківської зірки – це будуть три дні тортур – чути й бачити, що кат робив з її дитиною… Адже для неї вона живе у серці тією крохою, якою вона прийшла у цей світ.

І дорослою красунею…

Нещодавно був день доньки… Її Марійка тепер з небес обіймала, втішала і підтримувала  мати… Саме спогади і віра у правосуддя надає Людмилі сил. Бо тиск від родини вбивці і Людмила, і її онук Сашко відчувають постійно. Питання з опекунським судом теж болюче, адже Щербакови намагаються хитрощами забрати у бабусі онука, якого вона плекає з малечку. Дитина не витримала і навіть написала їм листа… Сподіваючись, що хоч це їх зупинить… Відповіді й досі немає. Суд у цій справі відбудеться 7 травня. Журналісти GX будуть стежити за рішеннями “Феміди”…

В продовження хронології подій…

На засіданні 14 березня 2025 року було заслухано батьків вбивці.  На жаль, вшановуючи пам’ять Марійки, їм навіть не вистачило сил назвати все своїми іменами: визнати провину сина і назвати вбивство вбивством,  Обидва називали жахливий злочин – трагедією і відмовилася давати будьякі свідчення (за статтєю 63 Конституції України, відео за посиланням).
Мабуть, для них це саме так і є, адже за показними сльозами, лише жаль за тим, що син опинився у в’язниці.
А насправді продовження тиску на психіку матері Марії…

Сумно бул навіть слухати про цинічність керівництва ліцею № 169, який очолює батько Олексія Щербакова – Щербаков Олександр Федорович. До свята весни вчителька попросила у матері Марії, Людмилі,  фото в українському вбранні мами та бабусі Сашка. Людмилі було чим поділитися, адже Марія була візітівкою школи і віступала на багатьох заходах закладу, попри свою творчу діяльність.


Але радість бабусі Сашка від спогадів про доньку була розчавлена цинічною відмовою прийняти фото.
Аргументом керівництва закладу стало те, що мати хлопчика померла…
Виникає питання; “Навіщо це зроблено?” Адже, що мати хлопця вбито знають усі в ліцеї, адже директор Харківського лицею № 169 Щербаков Олександр Федорович – батько вбивці…

Мудра жінка з сумом надіслала лист у відповідь: “Шановна Оксано Степанівно! Передайте, будь ласка, організаторам. Що якби вони були справжніми педагогами, які дбали про психологічний і душевний стан своїх учнів, вони обов’язково зрозуміли б, що хлопчику 13 років, який втратив свою маму дуже важливо побачити її фотографію серед інших мам. Сподіваюся Ви як вчитель з великої літери і мама. Мене розумієте”.

Такі справи без відома директора не вирішуються, отож бо чути про сум за Марією від батьків Олексія було боляче для Людмили, бо вона розуміє, що це – фальш. Отож бо кожне засідання – то випробування та біль для Людмили.

Болючим питанням стала й пропозиція прокурора свідчити Сашку, сину Марії, на наступному засіданні. Хлопець в телефонній розмові загорівся висказати “Все!”, що злякало адвоката підсудного, який був категорично проти таких дій.  На їх щастя, хлопцю стало дуже боляче від спогадів і він вирішив таки відмовитися від показань у суді…

 

За підсумком засідання 14.03.25, термін утримання Олексія Щербакова під вартою було подовжено до 12 травня 2025 року. Наступне засідання призначено на 12.00 4 квітня.

Попри все, розгляд справи триватиме далі… На серці усіх, хто знав Марію, назавжди лютий…

Нагадаємо, 21 лютого 2025 року під час чергового засідання у резонансній справі (провадження 638/15101/24) – суд заслухав свідків обвинувачення.

Того холодного й лютого дня зі сльозами на очак про сестру розповідав брат Марії – Євген. А за ним її добрий прикутий до коляски батько, який й досі не вірить, що Марійки немає – він вперше побачив її вбивцю і усі слова, що хотів сказати сплуталися у відчутті болю… Мати, стримуючи сльози, на деякий час покинула залу, бо не в силах була раз за разом чути страшні подробиці…

А найближчі друзі-колеги Марії – Світлана, Віктор та Гліб розповідали, як родинне тепло театру відігрівало дівчину, адже дома вона постійно відчувала на собі залізну руку чоловіка-ката, якого її успіх пригничував, і він перетворив домівку Марії на клітку… Адже лише в теарі вона жила по-справжньому, а листування з колегами стало рятівною ниточкою…

Попереду дослідження письмових свідчень і доказів, а 14 березня ми почуємо ще виступи людей, які бачили, як життя Марії стало пеклом, але вирватися з нього вона не встигла…

Нагадаємо, 17 лютого на роковини смерті Марії  на могилі харківської зірки знову були квіти…. На жаль, вона їх тепер бачить лише з небес…

Всі, хто знав артистку, волів би їй дарувати їх на сцені театру і в святкові дні!

На засіданні 21.01.25 мати Марії мужньо розповіла про свою загублену дитину.

 

Про її вдачу і наполегливу працю… Як вона з дитинства мріяла про балет і присвятила йому своє життя, з відзнакою закінчила Харківську державну академію культури. Про те, ким вона стала, чого досягла на своєму шляху – про її творчий шлях на сцені ХАТМК , а ще з болем додала про її зруйновану мрію на сімейне щастя… Про кохану дитину – сина, який став сенсом її життя, заради якого тепер живе бабуся. Та її втрачене кохання, коли найдорожча людина стала катом…

“Я вважаю, що вбивця моєї доньки повинен отримати найсуворіше покарання, як максимальний строк за гратами (без права на звільнення достроково), так і матеріальне відшкодування за кожен рік життя, який він вкрав у моєї доньки. Адже її кропітка праця насамперед була націлена на надання матеріальної допомоги, підтримки і влаштування майбутнього її дитини (на що і будуть витрачені гроші відшкодування). Жорстокий кат ані під час їх спільного життя, ані зараз за гратами не в змозі допомогати дитині. Ще й намагається завадити робити це іншим. До речі, його батьки в цьому його підтримують. Зокрема, вони в односторонньому порядку взялися сплачувати онуку за книжки в школі, про це мені повідомила вчителька, на мою пропозицію сплатити. А потім, коли Сашко знову повернувся до мене, без попередження припинили сплату, про що дитині оголосили онлайн на уроці. Ще й не віддали його одяг і улюблену кішку. Що насамперед вказує на їх справжні почуття до онука, про їх намагання шантажувати та тиснути й надалі на психіку Сашка” – підсумувала свій виступ для GX мати Марії – Куринськова Людмила Пилипівна.

За підсумком засідання 21.01.25, термін утримання Олексія Щербакова під вартою було подовжено до 24 лютого 2025 року.
Вже 21 лютого 2025 року об 11.00 у переміщенні Шевченківського (Дзержинського) районного суду міста Харкова (проспект Перемоги, 52В) відбудеться чергове засідання у резонансній справі (провадження 638/15101/24) – суд заслухає свідків обвинувачення (батько та брат Марії, а ще найближчі друзі – Світлана, Віктор та Гліб)…
Багато хто із свідків – це колеги Марії з театру, вони спостерігають за ходом справи і підтримують її рідних.

А ще, до роковин трагічної смерті колеги, колектив ХАТМК створив чуттєве відео – реквієм за Марією Холодною.

” Її шлях на сцені театру розпочався у 2008 році, і вже з перших виступів Марія зачарувала глядачів своєю пластичністю, красою та неймовірною відданістю мистецтву.
Її образи створені на сцені назавжди залишаться у пам’яті глядачів. Як балетмейстер-постановник, вона вражала своєю сміливістю та сучасністю, вона створювала не просто танець — вона творила життя на сцені.
Навіть у найважчі часи війни Марія не зупинялася, мріяла, планувала, творила… – з глибоким сумом і скорботою згадує Марію Холодну колектив театру, висловлюючи щирі співчуття її рідним, друзям, колегам і глядачам. – Її світло, тепло й талант назавжди залишаться в наших серцях. Світла пам’ять!”

Наразі вже позаду слідчі дії – злодій під вартою….

Нагадаємо, прокурор 05 грудня 2024 року вже оголосив криваві подробиці справи жорстокого вбивства Марії Холодної (Щербакової). Наприкінці лютого 2024 її вбив, розчленував (не усі частини тіла знайдені й досі) і спалив власний чоловік – Олексій Щербаков. Сліди скоєного зловмисник старанно намагався приховати.

Під час оголошення обвинувального акту мати Марії не могла втримати сліз, її руки тремтіли, а погляд повний болю і німого питання – “За що?” – постійно обертався до вбивці, який на відстані почував себе, майже, вільно, порівняно з тим, яким був у залі суду.

Отож бо і відповіді Олексія Щербакова судді виглядали зухвало. Піднявши голову він заявив, що так – це він вбив, але ніяких виплат за цивільним позовом не буде. Вбивці замало було відібрати у матері закатовану ним дитину, він вважає, що нікому, нічого не винний.

За протоколом, після таких дій підсудного розпочинаються судові засідання із заслуховуванням обставин справи у повному обсязі. Зокрема, суддя Вікторія Щепіхіна оголосила, що на наступних засіданнях буде заслухано промову потерпілої, опитано свідків, розглянуті дослідження письмових і речових доказів, а також суд почує останні слова обвинуваченого. Після чого відбудуться судові обговорення і буде оголошено вирок.

До того ж адвокат потерпілої нагадав про подовженні терміну утримання Олексія Щербакова під вартою. Адже, згідно зі статтею 177 кримінального процесуального кодексу України, ризики тиску обвинуваченого на потерпілу та експертів не зменшилися і це є підставою вимагати утримання злодія за гратами.

Отож бо термін утримання Олексія Щербакова під вартою було подовжено, але адвокат обвинуваченого знову намагався отримати дозвіл для обвинуваченого про віихід під заставу.

Потерпіла отримала час на підготовку до виступу на наступному засіданні суду.

На жаль, родина вбитої побоюється, що кат Марії Холодної не отримає справедливого покарання. Рідні і близкі закликають усіх небайдужих підтримати мати Марії і максимально освітлювати судову справу та, по можливості, прийти особисто на засідання, щоб резонансна справа була розглянута в повному обсязі, щоб вшанувати пам’ять про дівчину справедливим судом.

“Друзі, дуже потрібна допомога у освітленні судового засідання по справі вбивства Марії Холодної. Машу вбив колишній чоловік й зараз його родина робить все, щоб він не потрапив за грати. Батьки Маши потребують медійної підтримки, щоб судове засідання було чесним й вбивцю покарали. Якщо є можливість, приходьте до суду на усі засідання”, – закликають у соцмережах усі небайдужі.

Нагадаємо хід подій. Згідно постанови суду від 15 жовтня 2024 року, відвід судді не було прийнято. (Нагадаємо, суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Хайкін Вадим Михайлович відклонив питання про відвід судді Вікторії Щепіхіної, чия донька та син вбитої вчаться в одному класі ліцею 169, а батько обвинуваченого є директором цього навчального закладу). Отож бо справу продовжує розглядати суддя Вікторія Щепіхіна.

На кожному засіданні, адвокат потерпілої наполягає на розгляді обвинувального акту у повному форматі, відшкодуванні моральної та матеріальної шкоди та подовженні терміну утримання Олексія Щербакова під вартою. Адже, згідно зі статтею 177 кримінального процесуального кодексу України, ризики тиску обвинуваченого на потерпілу та експертів не зменшилися і це є підставою вимагати утримання злодія за гратами. Нагадаємо, на кожному кроці постраждала сторона, в особі матері Марії –  Куринськової Людмили Пилипівні, відчуває тиск з боку заможної та впливової родини вбивці (докладніше в новині GX від 16 жовтня).

Попри усю жорстокість вбивства, адвокат Олексія Щербакова наполягав на звільненні його підопічного під заставу.

Після наради, суддя оголосила рішення про подовженя утримання Олексія Щербакова під вартою до 15 грудня, з правом на оскарження.

Наступне засідання в справі про жорстоке вбивство Марії Холодної (Щербакової) відбулося 5 грудня.

У слідства залишається й досі багато чорних плям… Попри свою співпрацю, вбивця не вказав, де руки Марії, її одяг та телефон. Також не знайдено знаряддя, яким кат розчленував тіло дружини. Про це повідомив брат Марії – Євген.

Чоловік Марії, Олексій, після розриву відносин з дружиною, слідкував за нею, прослуховував і цинічно планував вбивство, після скоєння якого намагався заплутати слідство.

Наразі колеги вбитої хвилюються, щоб зловмисник не зумів полегшити свій вирок. Нагадаємо, Олексій має дві вищі освіти – економіста та психолога.

“Олексій намагається прискорити події, схиляючи чашу терезів на свою користь. Він з перших кроків слідства робить вигляд смиренності та покаяння, що може вплинути на строк його засудження з максимального 15 років до 10 або 8, а за добру поведінку ще й після 5 вийти з-за грат”, – побоюються усі, хто спостерігає за подіями.

Заради спокою душі Марії Хододної! Попри все, віримо у правосуддя! Адже непокаране зло породжує ще більше зло…

Редакція новинного порталу GX буде слідкувати за ходом справи.

Докладніше про обставини справи та творче життя Марії в попередній новині GX. Її оплакувало усе місто…


Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХАТМК, родина Марії Хододної

Харків у XXI столітті. 30 червня – місто попрощалося зі своїм почесним громадянином (фото, відео)

Останній день червня став особливо сумним для Харкова-культурного… Саме 30 червня в 2022 році Харків попрощався зі своїм з одним з найвідоміших і найвпливовіших дириґентів України, народним артистом України, професором, легендарним педагогом, Почесним громадянином міста Харкова Анатолієм Калабухіним.

Цього року, десятки харківських музикантів зібралися разом, щоб вшанувати видатну людину. В Свято-Дмитрівському храмі УГКЦ (вул. Полтавський Шлях, 44) на його честь лунав “Grand concert Capella Pergolesi”.

Відомий харківський скрипаль Дмитро Амстибовський поділився уривком виступу артистів.

Попри війну, вшанували Анатолія Калабухіна і в 2022 році – його учні, колеги, діячи та поціновувачи мистецтва з Харкова та по усьому світу надсилали слова співчуття рідним та близьким видатного митця, коханого сина України. Згадували усі світлі миті з ним…

Одними з перших пост-прощання розмістив на своїй фейсбук-сторінці колектив Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського:
“Людина-епоха? Ні, більше! З сумом сповіщаємо, що сьогодні, 30 червня 2022 року не стало Анатолія Васильовича Калабухіна – народного артиста України, професора, Почесного громадянина Харкова, багаторічного очільника кафедри оперної підготовки, диригента, який у 92 роки виходив на сцену Харківської філармонії й диригував нові програми! Який завше прагнув вивчати нові твори, ставити нові опери та завжди підтримував молодь. Видатна людина! Спочивайте з миром, шановний колега! Вічна Вам пам’ять та щира вдячність від нас всіх!”

Відлунням підхопили сумну звістку в провідних театрах міста.

Родина директора ХАТМК цю біль пережила, як втрату рідної людини.

Як завжди, у радісні та сумні години театру керівник літературно-драматургійної частини ХАТМК Алла Прихожаєва поділилася спогадами про видатну людину, колегу, легенду…

“Творчість Анатолія Калабухіна була феноменальною: потужне художнє мислення, блискуча ерудиція, досконала техніка, уміння захопити. А креативний підхід диригента відрізнявся ідеальним почуттям стилю і форми, ритмічною збалансованістю звучання груп оркестру, вмілим розподілом оркестрових фарб. Висловлюю щирі співчуття близьким, рідним і колегам. Важко загоїти на серці рану від втрати, проте світлі спогади про людину з широкою душею, яка все життя дарувала людям щастя від виконання музичних шедеврів, завжди будуть сильнішими за смерть. Світла і вічна пам’ять маестро Анатолій Калабухін…”, -підкреслила вона.

“У ці непрості дні війни йдуть з життя не просто талановиті творчі люди – відходить епоха… – такими рядками почали свою розповідь про видатного харківського митця та колегу в Харківському національному театрі опери та балету ім. М. Лисенка. –  Ми прощаємося з видатним диригентом, народним артистом України, професором Анатолієм Калабухіним, людиною, яка зіграла значну роль у мистецькому житті Харкова та й усієї України”.

“Боже! Анатолий Васильевич Царство Небесное!!! Спасибо вам огромнейшее за то что вы сделали для меня и для сотен вокалистов которые прошли через вашу школу! С болью в сердце сегодня буду петь!” – написав провідний солист ХНАТОБ Сергій Замицький.

“Ось і все. Відходять у вічність корифеї вищої мистецької освіти в Харкові: Відулліна, Птушкін, Холоденко, тепер Калабухін. Вічна пам’ять та цартсво небесне. Мені шкода, що із-за війни немає змоги провести у останню путь людей, які все життя поклали на алтар мистецтва України так як положено традицією з шаною, квітами і разом з вдячними нащадками та учнями”, –  з сумом додала заступник директора Харківської дитячої школи мистецтв №3 Катерина Жигалова.

“ПРОЩАЙТЕ, МАЭСТРО… Светлой памяти великого украинского дирижера и педагога, народного артиста Украины Анатолия Васильевича Калабухина (21.06.1930 – 30.06.2022). Всю свою долгую, яркую, красочную жизнь он прошёл с великими композиторами. Оркестр под его управлением исполнял произведения тех, кто оставил след в классической музыке вне зависимости от национальности и вероисповедания! Он достиг музыкального Олимпа, прочно укрепившись на нем! Он воспитал огромное количество ярких, талантливых исполнителей! Спасибо дорогой Анатолий Васильевич за Ваш талант, которым Вы радовали бесчисленное количество зрителей! Ушёл ещё один человек из памяти моего детства… Вам от ценителей классической музыки наш прощальный поклон и аплодисменты…” – так чуттєво висловив свої спогади про видатну людину відомий харківський діяч мистецтва Сергій Володарський.

Світла пам’ять Анатолію Васильовичу Калабухіну!

Довідка. Анатолій Калабухін народився 21 червня 1930 року у місті Луганськ. Дід і батько працювали в котельному цеху паротягобудівного заводу,
мати в пекарні. Прізвище діда «Калабуха» (назва човна, котрий плив перевертом із прихованим козаком-розвідником, який мав виглядати на березі супротивника) було змінено, коли батько служив в лавах Червоної Армії. Анатолій теж мав йти працювати на завод, але під час другої світової війни, на двадцятиріччя, у 1942 році, мама подарувала йому мандоліну. Він не знав нотної грамоти і підбирав мелодії по слуху. Відтоді Анатолій вже не бачив своє майбутнє без музики.
У 1945 році на прослуховуванні в оркестр народних інструментів Луганського Будинку піонерів дириґент колективу Сергій Васильєв порадив Анатолію поступати в Музичне училище в його клас домри. Проте у травні 1948 року в Луганськ приїхав завідувач відділу народних інструментів Харківської консерваторії Микола Лисенко.
Він запропонував Анатолію вступити до Харківської консерваторії. Саме у Харкові знайомство з видатним дириґентом театру опери та балету Костянтином Дорошенко визначила подальшу долю Анатолія Калабухіна.
Вже на четвертому курсі консерваторії керівник студентського оркестру і головний дириґент симфонічного оркестру Харківської філармонії Ізраїль Гусман та головний дириґент Харківського академічного театру опери та балету імені М. Лисенка Петро Славинський одночасно запропонували молодому дириґентові місце асистента. Анатолій погодився паралельно працювати із двома оркестрами. Він був універсальним дириґентом, як у інстументальному, так і оперному жанрі.
У 1953 році закінчив Харківську консерваторію, де відтоді працював усе життя. З 1978 року – завідуючий кафедрою оперної підготовки й дириґент Оперної студії. Понад 300 оперним співакам відкрив маестро музичні таємниці класичного мистецтва і радив завжди виявлятися емоційний підтекст кожної партії. Водночас дириґент (1954-1968), головний дириґент (1973-1978) Харківського театру опери та балету імені М. Лисенка; головний дириґент симфонічного оркестру Харківської філармонії.
Створюючи програми симфонічних концертів маестро часто звертався до композиторів Харкова: Д. Клебанова, В. Борисова, В. Бібіка, І. Губаренка, В. Нахабіна, М. Кармінського.
Поставив понад сто опер і балетів: «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка», «Коза-дереза», «Пан Коцький» (обидві – вперше на оперній сцені), «Утоплена», «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Катерина» М. Аркаса, «Назар Стодоля» К. Данькевича, «Альпійська балада» В. Губаренка, «Дон Жуан», «Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта, «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні, «Євгеній Онєгін», «Чародійка» П. Чайковського, «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф’єва, «Спартак» А. Хачатуряна, «Весняна казка» В. Нахабіна.
У 1990—2009 роки — голова Харківського відділення Національної всеукраїнської музичної спілки.
Маестро багато гастролював в країнах західної Європи. Виступав з провідними симфонічними оркестрами України, Росії, Білорусії, Грузії, Казахстану і зірками світового рівня, такими як, Мстислав Ростропович, Яків Флієр, Ігор Безродниц, Григорій Соколов, Маріс Лієпа, Володимир Васильєв, Майя Плісецька, та з хоровими колективами під керівництвом О. Свєшнікова, В. Соколова, О. Юрлова.
Фото, відео та матеріали: ХНУМ, ХНАТОБ, ХАТМК, архив керівника літературно-драматургійної частини ХАТМК Алли Прихожаєвої та Наталії Коваль

19 червня у Харкові згадують “лицаря музики” (фото, відео)

Пам’ятаємо…
Цього дня, 19 червня, в 2020 році у вічність відійшов видатний митець, ціла епоха, головний дириґент Харківського академічного театру музичної комедії, заслужений діяч мистецтв України Ярослав Ярославович Сорочук.

Він народився 2 січня 1949 року і трохи не дожив до свого 75 річчя… Доля вирішила інакше.

Майже 50 років Ярослав Ярославович пропрацював у Харківському академічному театрі музичної комедії.

Його серце зупинилося на 73 році життя – 19 червня 2020 року (докладніше в новині GX).

“Для нього мистецтво було важливіше за все. Він був справжнім лицарем музики, що не знав компромісів у своєму прагненні досягти ідеалу. Його ім’я ще за життя обросло міфами, а він сам вже давно став легендою. Постать Ярослава Сорочука назавжди залишиться символом відданості мистецтву театру музичної комедії. Пам’ятаємо….” – з сумом згадує свого видатного колегу колектив театру.

Довідка. Ярослав Сорочук народився 2 січня 1948 року у селі Перевалівка, Лохвицького району, Полтавської області.
1973 року закінчив Харківський інститут мистецтв імені І. П. Котляревського за спеціальністю «Хорове диригування». Творчу професійну діяльність розпочав у серпні 1964 року учителем музики та співу у Перевалівській середній школі Лохвицького району, Полтавської області (1964 -1965).
Потім він керував хором Полтавського хлібокомбінату (1967–1968). Був вихователем БМП №166 тресту «Південтрансбуд». Згодом став керівником гуртка мистецької самодіяльності Харківського військового авіатехнічного училища (1969-1973).
Його дебют на посаді головного хормейстера у Харківському академічному театрі музичної комедії відбувся 1974 року.
Ярослав Сорочук постійно прагнув передати свій багатий досвід, тому 1978 року став викладачем кафедри Харківського державного інституту культури. Але він не міг жити без театру. Вже через рік маестро знову став головним хормейстером, потім диригентом, згодом головним диригентом, а у складні часи виконував обов’язки директора театру. Весь цей час Ярослав Сорочук дбав про формування творчого складу театру, ретельно проводив добір кадрів. Завжди допомагав молодим артистам, та й вимагав багато. Ніколи не йшов компроміс. Для нього мистецтво було найважливіше.
За роки роботи в репертуарі маестро налічується понад 50 різних за стилем та жанровими напрямками вистав: оперети, мюзикли та музичні комедії. Серед них – яскраві зразки вітчизняних та зарубіжних творів. Найкращі з них: “Принцеса цирку” І. Кальмана, “Ніч у Венеції” І. Штрауса, “Граф Люксембург” Ф. Легара, “Весела вдова” Ф. Легара, “Орфей у пеклі” Ж. Оффенбаха, “Циганський барон” І. Штрауса, “Чарівна Галатея” Ф. Зупе, “Фіалка Монмартра” І. Кальмана, “Моя прекрасна леді” Ф. Лоу, “Сватання на Гончар” К. Стеценко, “Сорочинський ярмарок” О. Рябова, “Бабин бунт” Е. Птічкіна, “Таємниця Дон Жуана» М. Самойлова, “Витівки Хануми” Г. Канчелі, “Все починається з кохання” А. Фельцмана, “Сімейна авантюра, або Вона на все згодна” В. Ільїна. Маестро був одним із ініціаторів створення тематичних репертуарних концертів у Харківському академічному театрі музичної комедії: “Віват, Кальман!”, “Всі секрети оперети”, “Музичні фарби України”, “Від оперети до мюзиклу”.
Діяльність Ярослава Сорочука вражала передусім своєю різноманітністю. Він брав активну участь у благодійних заходах та шефських концертах та спектаклях. Вів у театрі плідну громадську діяльність як активний член мистецької колегії, профспілкового комітету та Національної спілки театральних діячів України. Як музичний керівник постійно дбав про діяльність Народного театру Дергачівського районного будинку культури. Проводив велику роботу з підготовки молодих виконавців української та естрадної пісні як голова журі міжнародного фестивалю «Музи та діти».

Світла пам’ять!

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХАТМК, архів Ярослава Сорочука, Алла Прихожаєва

Як вибороти право на щастя онука: це питання кожного дня задає собі бабуся Люда (фото, відео)

Вже більше року триває суд над Олексієм Щербаковим, який жорстоко вбив мати свого сина Олександра – Марію Холодну (Щербакову). Стільки ж триває суд про опіку над Олександром.
В понеділок, 2 червня, відбулося чергове засідання суду про опіку над Олександром Щербаковим.
Вже вдруге воно відбувається під керівнцтвом судді Дзержинського районного суду міста Харкова Полякова Олександра Володимировича.
Наразі розглядається питання вже вкотре засвідчити психічний стан підлітка, на вимогу батьків Олексія Щербакова. Що відстроковує прийняття рішення у справі опіки над хлопцем.
Суддя, зважаючи на обставини справи, а також, щоб надалі не виникало спірних питань, погодився на проведення повторної експертизи. Але зауважив, що усі відповідні заходи будуть проведені лише з дотриманням усіх інтересів підлітка.
Наступне засідання заплановане вже на 6 червня 2025 року.

Кожне засідання у обох справах – це випробування для Куринськової Людмили Пилипівни.
Адже з одного боку вона тримається за надію на справедливе покарання вбивці її дочки (який до того ж хотів очорнити її ім’я), а з іншого боку тривога про долю онука.

“Мій телефон – це скарбничка спогадів…. Все нагадує про кожну щасливу мить разом – я все зроблю для щастя онука, мій Янгол, моя Машуня – це побачить з небес!” – наголошує Людмила Пилипівна.

А це спогади про щасливі миті життя самого Сашка.

Мама завжди буде поряд! Але тепер вона може приходити лише зі спогадів уві снах!

Першого червня світ відзначає День батьків… На жаль, про кожного з них хлопцю наразі боляче згадувати…

Віримо в правосуддя! Сашко отримає право на щасливе майбутнє із найдорожчими, за вільним вибором, а не примусово! Адже хлопець вже дорослий, в серпні йому виповнюється 14 – час отримати паспорт і обирати свій шлях далі.

“Як вибороти право на щастя онука, коли родина вбивці його матері має гроші і владу і намагається керувати його життям?” – це питання задає собі бабуся Люда, цим питанням стурбований і сам Олександр.

“Олександр Холодний”, – написав хлопець у списку учнів після того, як його батько Олексій Щербаков жорстоко вбив його мати. Він не схотів писати спільне прізвище з вбивцею.

“Якщо навіть суд відправить мене до сімї вбивці, то я просто втечу й повернуся до моєї бабусі Людмили”, – каже юнак.

Нагадаємо, вже більше року триває суд над батьком Сашка, який жорстоко вбив його матусю (докладніше в матеріалах GX, посилання на останню новину у справі).

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, архив Олександра Щербакова та його бабусі Куринськової Людмили

13 травня Харків вшановує митців (фото)

13 травня 1943 року народився артист-епоха, один із найталановитіших вокалістів Харківського академічного театру музичної комедії, Заслужений артист України Віктор Побережець.
Кожен його образ був психологічно глибоким, щирим і мав особливу захопливу харизму, яка відрізнялася неповторним стилем виконання.28 січня 2023 року колектив театру сповістив сумну звістку – Віктор Олексійович пішов у засвіти.
Здатність до перевтілення, майстерне володіння усією палітрою акторських засобів дозволяли Віктору Побережцю блискуче створювати образи в класичних оперетах: графа Панательяса («Перікола»), Фалька («Летюча миша»), Наполеона («Баядера»).
Віктору Побережецю підкорювалися ролі комедійного і героїко-романтичного амплуа, що дозволяло йому виконувати не тільки складні партії в оперетах та мюзиклах, але й створити незабутні образи в рок-операх – демонічного Іуди Іскаріота («Ісус Христос – суперзірка») та романтичного графа Рєзанова («Юнона і Авось»).
Природне обдарування, органічність, музикальність, гостре почуття гумору, гарний художній смак допомогли йому створювати різноманітні сценічні образи, наповнені психологічною правдою та підвищеним емоційним забарвленням. Резонансними образами стали: відважний Безсмертний («Севастопольський вальс»), мрійливий Швандя («Товариш Любов»), пихатий Уточкін («Зірковий час»).

Особливе місце в творчості майстра сцени займали комічні образи іронічного філософа Альфреда Дуліттла («Моя прекрасна леді»), актора Бабса Баберлея, який вимушений був зіграти тітку з Бразилії («Донна Люція», або «Здрастуйте, я ваша тітка!»), іронічного Скорика («Сватання на Гончарівці»), кумедного Солопія Черевика («Сорочинський ярмарок»), гротескного Яшку («Весілля в Малинівці»).

Він був неперевершеним актором естрадного жанру та імпровізації. Його концертні номери постійно викликали захоплення у глядачів, колег та критиків.

Як справжній майстер своєї справи про кожного  колегу розповідала керівник літературно-драматургійної частини ХАТМК Алла Прихожаєва.

Його зірка сяє на небосхилі пам’яті театру…

Вночі 13 травня 2022 року померла педагог класичного танцю та сценічної практики Харківської балетної школи Тетяна Черкасова.

«Повірити неможливо. Вона пішла. Пішла сьогодні вночі, дуже тихо і витончено, як і належить справжній балерині. Тетяна Олександрівна Черкасова – маленька, тендітна, скромна, цілеспрямована, що тонко відчуває цей світ. Прекрасна балерина, чудовий педагог. По всьому світу її учні служать мистецтву балету, з вдячністю та теплотою згадуючи уроки з нею. Шлях від «гидких каченят» до «прекрасних балетних лебедів» з нею пройшов не один випуск. Пам’ятаємо завжди. Кохаємо. Вдячні за беззавітне служіння мистецтву балету», – такими словами її згадував колектив у офіційнму повідомленні.

Тетяна Черкасова – випускниця Мінського хореографічного училища, яка станцювала практично всі провідні партії у трупі Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка.

«Особливо гарна була у ролі Білосніжки. Приголомшливі балетні образи, чудова техніка, точність хореографії», – зазначали у Харківській балетній школі.

Фото, відео та матеріали: GX, Наталія Бойченко, ХАТМК, керівника літературно-драматургійної частини ХАТМК Алли Прихожаєвої, архів Олександра Беділо, відкриті джерела

Її душа сяє серед зірок. 10 травня Харків згадує жінку-легенду (фото, відео)

Алла Борисівна Хорольська народилася 5 травня 1936 року в яскравий весняний день, такий як і вона сама була за життя. Минуло лише п’ять днів від святкування 87-ї річниці з дня народження, і 10 травня 2023 року артистка-епоха, одна з корифеїв і найталановитіших вокалістів Харківського академічного театру музичної комедії, заслужена артистка України Алла Хорольська пішла у засвіти.

Вона прожила насичене життя, зіграла десятки улюблених ролей, зустріла чоловіка своєї мрії, подарувала життя сину, дочекалась онука… Всього у цьому житті вона досягала сама, кропіткою працею і завдяки божому дару.

Вона бачила перші кроки улюбленого театру. Скільки ролей, скільки років у стінах рідного театру…

“У Харківському академічному театрі музичної комедії Алла Хорольська дебютувала в 1963 році, виконавши партію Фредерики в опереті Йоганна Штрауса «Король вальсу». Каскадна артистка з яскравою харизмою, яка володіла мистецтвом діалогу, кожною своєю роллю захоплювала серця глядача, – розповіли її колеги. – Це величезна і непоправна втрата. Світла пам’ять про Аллу Борисівну назавжди залишиться у наших серцях. Пам’ятаємо…”

Десятки слів співчуття заполонили того дня фейсбук-сторінку театру (докладніше про життя артистки у пості театру)…

“Закінчилося земне життя яскравої зірки музичної комедії, видатної заслуженої артистки України, лавреата творчої премії Харківської міської ради імені В. Чистякової –– Алли Хорольської, –  словами співчуття закінчила свою розповідь керівник літературно-драматургійної частини ХАТМК Алла Прихожаєва, яка, як справжній майстер своєї справи, знає про кожного з колег сокровенне – її матеріали – це докладна сповідь. – Скільки я її пам’ятаю, Алла Хорольська завжди була яскравою, темпераментною, і цих якостей із роками не ставало менше. Її відхід у засвіти — це непоправна втрата для всіх — для близьких, глядачів, артистів, її колег. Висловлюю щирі співчуття рідним, друзям, колегам і всім, хто знав і шанував Аллу Хорольську з приводу цієї невимовної та непоправної втрати. Вона назавжди залишиться в моєму серці. Вічна та світла пам’ять…”

“Алла Борисівна прожила насичене і яскраве життя. Ми її будемо пам’ятати як прекрасну актрису і гарну людину. Вічна їй пам’ять!” – написав артист театру, наш герой-захисник Сергій Сеник.

“Яскрава, харизматична, ні на кого не схожа. Ця актриса вписала свою сторінку в історії харківської оперети. Світла пам’ять, вічний спокій!” – додав свої спогади Олександр Іванов.

“Царство небесне Аллі Борисівні… Блискучій АКТРИСІ, що пройшла яскравий професійний шлях та стала незабутньою сторінкою історії нашого театру… Світла памʼять!” – написала про колегу Валентина Орлова.

“Так боляче… Аллочка Хорольська, я її пам’ятаю на сцені ще в дитинстві, а все, що пов’язано з дитинством, завжди боляче віддається в душі… Світла пам’ять…”, – написав у коментарі-спогаді відомий харківський мистецтвознавець Сергій Володарський.

“Неймовірно талановита, добра, світла, чуйна, турботлива людина…. Я близько знала їх лише мить, але спогад, який подарував Сергей Володарский, назавжди залишиться в серці… Як вона грала … Справжня запальна грузинська жінка – бабуся Ануш…. На сцені вона була вогонь…. Чарівна, з твердим характером, мудра та любляча, в той день на виставі Г. Канчелі “Витівки Хануми” я відчула в ній дух і своєї бабусі – справжньої козачки…. Ми зробили разом фото на пам’ять – вона була тендітна наче дівчина, але в ній відчувався твердий характер … Світла пам’ять!” – додала журналіст Наталія Бойченко.
Її любив, як глядач, так і колеги…
Її зірка сяє на небосхилі пам’яті театру…

Існує неймовірно чуттєва традиція: проводжати артистів в останню путь оплесками…

Так ми і зробили, згадавши уривок з останнього виступу Алли Хорольської у грудні 2021 року… Глядач був у захваті від улюбленої виконавиці – бабусі Ануш (вистава Г. Канчелі “Витівки Хануми” ).

Світла пам’ять справжній харківській зірці!

Прощання з заслуженою артисткою України – Аллою Хорольською, відбулося 12 травня в фойє Харківського академічного театру музичної комедії. За адресою: Благовіщенська 32.

А вже на дев’ятий день – 18 травня прах було упокоєно поряд з чоловіком Хорольської на цвинтарі №2 міста Харкова. Попри війну і обстріли її проводжали представники театрального колективу.

Колектив ХАТМК не забуває своїх, а ще дехто мріє після війни зробити окремий куточок для усіх зірок театру, що відійшли у засвіти.
Світла пам’ять усім дочкам та синам України, які її прославляють і обороняють!
Фото та відео: GX, Наталія Бойченко

Три дні тортур для мами: суд розгляне 6 томів справи жахливого вбивства харківської зірки (фото, відео)

Їй назавжди залишилося 37. Жорстока рука “зірвала ніжну квітку” – артистку ХАТМК було вбито (докладніше в новині GX)… Суд над жорстоким вбивцею триває вже більше року.

Три дні травня (2 (о 13.00), 5 (о 13.00) та 09 (об 11.00)) суд розглядатиме 6 томів жахливої справи і кадри відеофактів. Засідання відбудуться у приміщенні Шевченківського (Дзержинського) районного суду міста Харкова (проспект Перемоги, 52В). Приходьте підтримати близьких Марійки. Адже справжнім вшануванням пам’яти про харківську зірку стане справедливий вирок її вбивці. 

На останньму засіданні 4 квітня в залі суду пролунали виступи важливих свідків.
Зокрема, Микола Дорогий – голова садового товариства, в якому знаходиться дача Щербакових, розповів про відео факти знищення вбивцею тіла Марії.

 

Саме небайдужість Миколи допомогла виявити місце, де Олексій Щербаков намагався приховати пошматоване тіло дружини. Він був впевнений, що в чагарнику під час війни його ніхто не помітить, але правда завжди відкривається. Дим на занедбаній ділянці товариства було помічено, а згодом слідчі по відеозаписам відстежили усі подробиці подій тих днів.

Наступним свідком стала сусісдка-однокласниця Марії – Мар’яна Колонтай. Її погляд з осудом пробіг по Щербакову, в голові назавжди залишилися слова подруги про її страхи втратити дитину через нього, про жахливі останні дні Марії… Руки тремтіли, але голос був твердим – вона прийшла свідчити, щоб внести свій вклад у досягнення правосуддя.

Найемоційнішим став виступ подруги Людмили (Ольги Рибалко), мами Марії… Вона не стримувала ані емоцій, ані слів, її погляд палав любов’ю до Людмили і “кричав” осудом до Щербакова, якому вона ніколи не пробачить скоєного… Вона бачила на власні очі, як жила молода родина, як Марія тягнула на собі усі витрати, як кохала сина і батьків, як намагалася догодити чоловіку, а він на людях надягав маску, за якою оточуючи не встигли розгледіти звіра-вбивцю… Спогадів за десятки років дружби було багато, але за усім світлим, відчувався крик душі за зруйновані життя близьких людей…

Термін під вартою Олексія Щербакова стікає 12.05.2005, отож бо прокурор та адвокати узгодили з суддею розгляд 6 томної справи та відеофактів у найближчі три дні поспіль, але можливо буде потрібно й більше часу…

 

Ці дні з острахом, але мужньо чекає мати вбитої харківської зірки – це будуть три дні тортур – чути й бачити, що кат робив з її дитиною… Адже для неї вона живе у серці тією крохою, якою вона прийшла у цей світ.

І дорослою красунею…

Нещодавно був день доньки… Її Марійка тепер з небес обіймала, втішала і підтримувала  мати… Саме спогади і віра у правосуддя надає Людмилі сил. Бо тиск від родини вбивці і Людмила, і її онук Сашко відчувають постійно. Питання з опекунським судом теж болюче, адже Щербакови намагаються хитрощами забрати у бабусі онука, якого вона плекає з малечку. Дитина не витримала і навіть написала їм листа… Сподіваючись, що хоч це їх зупинить… Відповіді й досі немає. Суд у цій справі відбудеться 7 травня. Журналісти GX будуть стежити за рішеннями “Феміди”…

В продовження хронології подій…

На засіданні 14 березня 2025 року було заслухано батьків вбивці.  На жаль, вшановуючи пам’ять Марійки, їм навіть не вистачило сил назвати все своїми іменами: визнати провину сина і назвати вбивство вбивством,  Обидва називали жахливий злочин – трагедією і відмовилася давати будьякі свідчення (за статтєю 63 Конституції України, відео за посиланням).
Мабуть, для них це саме так і є, адже за показними сльозами, лише жаль за тим, що син опинився у в’язниці.
А насправді продовження тиску на психіку матері Марії…

Сумно бул навіть слухати про цинічність керівництва ліцею № 169, який очолює батько Олексія Щербакова – Щербаков Олександр Федорович. До свята весни вчителька попросила у матері Марії, Людмилі,  фото в українському вбранні мами та бабусі Сашка. Людмилі було чим поділитися, адже Марія була візітівкою школи і віступала на багатьох заходах закладу, попри свою творчу діяльність.


Але радість бабусі Сашка від спогадів про доньку була розчавлена цинічною відмовою прийняти фото.
Аргументом керівництва закладу стало те, що мати хлопчика померла…
Виникає питання; “Навіщо це зроблено?” Адже, що мати хлопця вбито знають усі в ліцеї, адже директор Харківського лицею № 169 Щербаков Олександр Федорович – батько вбивці…

Мудра жінка з сумом надіслала лист у відповідь: “Шановна Оксано Степанівно! Передайте, будь ласка, організаторам. Що якби вони були справжніми педагогами, які дбали про психологічний і душевний стан своїх учнів, вони обов’язково зрозуміли б, що хлопчику 13 років, який втратив свою маму дуже важливо побачити її фотографію серед інших мам. Сподіваюся Ви як вчитель з великої літери і мама. Мене розумієте”.

Такі справи без відома директора не вирішуються, отож бо чути про сум за Марією від батьків Олексія було боляче для Людмили, бо вона розуміє, що це – фальш. Отож бо кожне засідання – то випробування та біль для Людмили.

Болючим питанням стала й пропозиція прокурора свідчити Сашку, сину Марії, на наступному засіданні. Хлопець в телефонній розмові загорівся висказати “Все!”, що злякало адвоката підсудного, який був категорично проти таких дій.  На їх щастя, хлопцю стало дуже боляче від спогадів і він вирішив таки відмовитися від показань у суді…

 

За підсумком засідання 14.03.25, термін утримання Олексія Щербакова під вартою було подовжено до 12 травня 2025 року. Наступне засідання призначено на 12.00 4 квітня.

Попри все, розгляд справи триватиме далі… На серці усіх, хто знав Марію, назавжди лютий…

Нагадаємо, 21 лютого 2025 року під час чергового засідання у резонансній справі (провадження 638/15101/24) – суд заслухав свідків обвинувачення.

Того холодного й лютого дня зі сльозами на очак про сестру розповідав брат Марії – Євген. А за ним її добрий прикутий до коляски батько, який й досі не вірить, що Марійки немає – він вперше побачив її вбивцю і усі слова, що хотів сказати сплуталися у відчутті болю… Мати, стримуючи сльози, на деякий час покинула залу, бо не в силах була раз за разом чути страшні подробиці…

А найближчі друзі-колеги Марії – Світлана, Віктор та Гліб розповідали, як родинне тепло театру відігрівало дівчину, адже дома вона постійно відчувала на собі залізну руку чоловіка-ката, якого її успіх пригничував, і він перетворив домівку Марії на клітку… Адже лише в теарі вона жила по-справжньому, а листування з колегами стало рятівною ниточкою…

Попереду дослідження письмових свідчень і доказів, а 14 березня ми почуємо ще виступи людей, які бачили, як життя Марії стало пеклом, але вирватися з нього вона не встигла…

Нагадаємо, 17 лютого на роковини смерті Марії  на могилі харківської зірки знову були квіти…. На жаль, вона їх тепер бачить лише з небес…

Всі, хто знав артистку, волів би їй дарувати їх на сцені театру і в святкові дні!

На засіданні 21.01.25 мати Марії мужньо розповіла про свою загублену дитину.

 

Про її вдачу і наполегливу працю… Як вона з дитинства мріяла про балет і присвятила йому своє життя, з відзнакою закінчила Харківську державну академію культури. Про те, ким вона стала, чого досягла на своєму шляху – про її творчий шлях на сцені ХАТМК , а ще з болем додала про її зруйновану мрію на сімейне щастя… Про кохану дитину – сина, який став сенсом її життя, заради якого тепер живе бабуся. Та її втрачене кохання, коли найдорожча людина стала катом…

“Я вважаю, що вбивця моєї доньки повинен отримати найсуворіше покарання, як максимальний строк за гратами (без права на звільнення достроково), так і матеріальне відшкодування за кожен рік життя, який він вкрав у моєї доньки. Адже її кропітка праця насамперед була націлена на надання матеріальної допомоги, підтримки і влаштування майбутнього її дитини (на що і будуть витрачені гроші відшкодування). Жорстокий кат ані під час їх спільного життя, ані зараз за гратами не в змозі допомогати дитині. Ще й намагається завадити робити це іншим. До речі, його батьки в цьому його підтримують. Зокрема, вони в односторонньому порядку взялися сплачувати онуку за книжки в школі, про це мені повідомила вчителька, на мою пропозицію сплатити. А потім, коли Сашко знову повернувся до мене, без попередження припинили сплату, про що дитині оголосили онлайн на уроці. Ще й не віддали його одяг і улюблену кішку. Що насамперед вказує на їх справжні почуття до онука, про їх намагання шантажувати та тиснути й надалі на психіку Сашка” – підсумувала свій виступ для GX мати Марії – Куринськова Людмила Пилипівна.

За підсумком засідання 21.01.25, термін утримання Олексія Щербакова під вартою було подовжено до 24 лютого 2025 року.
Вже 21 лютого 2025 року об 11.00 у переміщенні Шевченківського (Дзержинського) районного суду міста Харкова (проспект Перемоги, 52В) відбудеться чергове засідання у резонансній справі (провадження 638/15101/24) – суд заслухає свідків обвинувачення (батько та брат Марії, а ще найближчі друзі – Світлана, Віктор та Гліб)…
Багато хто із свідків – це колеги Марії з театру, вони спостерігають за ходом справи і підтримують її рідних.

А ще, до роковин трагічної смерті колеги, колектив ХАТМК створив чуттєве відео – реквієм за Марією Холодною.

” Її шлях на сцені театру розпочався у 2008 році, і вже з перших виступів Марія зачарувала глядачів своєю пластичністю, красою та неймовірною відданістю мистецтву.
Її образи створені на сцені назавжди залишаться у пам’яті глядачів. Як балетмейстер-постановник, вона вражала своєю сміливістю та сучасністю, вона створювала не просто танець — вона творила життя на сцені.
Навіть у найважчі часи війни Марія не зупинялася, мріяла, планувала, творила… – з глибоким сумом і скорботою згадує Марію Холодну колектив театру, висловлюючи щирі співчуття її рідним, друзям, колегам і глядачам. – Її світло, тепло й талант назавжди залишаться в наших серцях. Світла пам’ять!”

Наразі вже позаду слідчі дії – злодій під вартою….

Нагадаємо, прокурор 05 грудня 2024 року вже оголосив криваві подробиці справи жорстокого вбивства Марії Холодної (Щербакової). Наприкінці лютого 2024 її вбив, розчленував (не усі частини тіла знайдені й досі) і спалив власний чоловік – Олексій Щербаков. Сліди скоєного зловмисник старанно намагався приховати.

Під час оголошення обвинувального акту мати Марії не могла втримати сліз, її руки тремтіли, а погляд повний болю і німого питання – “За що?” – постійно обертався до вбивці, який на відстані почував себе, майже, вільно, порівняно з тим, яким був у залі суду.

Отож бо і відповіді Олексія Щербакова судді виглядали зухвало. Піднявши голову він заявив, що так – це він вбив, але ніяких виплат за цивільним позовом не буде. Вбивці замало було відібрати у матері закатовану ним дитину, він вважає, що нікому, нічого не винний.

За протоколом, після таких дій підсудного розпочинаються судові засідання із заслуховуванням обставин справи у повному обсязі. Зокрема, суддя Вікторія Щепіхіна оголосила, що на наступних засіданнях буде заслухано промову потерпілої, опитано свідків, розглянуті дослідження письмових і речових доказів, а також суд почує останні слова обвинуваченого. Після чого відбудуться судові обговорення і буде оголошено вирок.

До того ж адвокат потерпілої нагадав про подовженні терміну утримання Олексія Щербакова під вартою. Адже, згідно зі статтею 177 кримінального процесуального кодексу України, ризики тиску обвинуваченого на потерпілу та експертів не зменшилися і це є підставою вимагати утримання злодія за гратами.

Отож бо термін утримання Олексія Щербакова під вартою було подовжено, але адвокат обвинуваченого знову намагався отримати дозвіл для обвинуваченого про віихід під заставу.

Потерпіла отримала час на підготовку до виступу на наступному засіданні суду.

На жаль, родина вбитої побоюється, що кат Марії Холодної не отримає справедливого покарання. Рідні і близкі закликають усіх небайдужих підтримати мати Марії і максимально освітлювати судову справу та, по можливості, прийти особисто на засідання, щоб резонансна справа була розглянута в повному обсязі, щоб вшанувати пам’ять про дівчину справедливим судом.

“Друзі, дуже потрібна допомога у освітленні судового засідання по справі вбивства Марії Холодної. Машу вбив колишній чоловік й зараз його родина робить все, щоб він не потрапив за грати. Батьки Маши потребують медійної підтримки, щоб судове засідання було чесним й вбивцю покарали. Якщо є можливість, приходьте до суду на усі засідання”, – закликають у соцмережах усі небайдужі.

Нагадаємо хід подій. Згідно постанови суду від 15 жовтня 2024 року, відвід судді не було прийнято. (Нагадаємо, суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Хайкін Вадим Михайлович відклонив питання про відвід судді Вікторії Щепіхіної, чия донька та син вбитої вчаться в одному класі ліцею 169, а батько обвинуваченого є директором цього навчального закладу). Отож бо справу продовжує розглядати суддя Вікторія Щепіхіна.

На кожному засіданні, адвокат потерпілої наполягає на розгляді обвинувального акту у повному форматі, відшкодуванні моральної та матеріальної шкоди та подовженні терміну утримання Олексія Щербакова під вартою. Адже, згідно зі статтею 177 кримінального процесуального кодексу України, ризики тиску обвинуваченого на потерпілу та експертів не зменшилися і це є підставою вимагати утримання злодія за гратами. Нагадаємо, на кожному кроці постраждала сторона, в особі матері Марії –  Куринськової Людмили Пилипівні, відчуває тиск з боку заможної та впливової родини вбивці (докладніше в новині GX від 16 жовтня).

Попри усю жорстокість вбивства, адвокат Олексія Щербакова наполягав на звільненні його підопічного під заставу.

Після наради, суддя оголосила рішення про подовженя утримання Олексія Щербакова під вартою до 15 грудня, з правом на оскарження.

Наступне засідання в справі про жорстоке вбивство Марії Холодної (Щербакової) відбулося 5 грудня.

У слідства залишається й досі багато чорних плям… Попри свою співпрацю, вбивця не вказав, де руки Марії, її одяг та телефон. Також не знайдено знаряддя, яким кат розчленував тіло дружини. Про це повідомив брат Марії – Євген.

Чоловік Марії, Олексій, після розриву відносин з дружиною, слідкував за нею, прослуховував і цинічно планував вбивство, після скоєння якого намагався заплутати слідство.

Наразі колеги вбитої хвилюються, щоб зловмисник не зумів полегшити свій вирок. Нагадаємо, Олексій має дві вищі освіти – економіста та психолога.

“Олексій намагається прискорити події, схиляючи чашу терезів на свою користь. Він з перших кроків слідства робить вигляд смиренності та покаяння, що може вплинути на строк його засудження з максимального 15 років до 10 або 8, а за добру поведінку ще й після 5 вийти з-за грат”, – побоюються усі, хто спостерігає за подіями.

Заради спокою душі Марії Хододної! Попри все, віримо у правосуддя! Адже непокаране зло породжує ще більше зло…

Редакція новинного порталу GX буде слідкувати за ходом справи.

Докладніше про обставини справи та творче життя Марії в попередній новині GX. Її оплакувало усе місто…


Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХАТМК, родина Марії Хододної

Кожне засідання суду випробовує міць матері вбитої харківської зірки (фото, відео)

Їй назавжди залишилося 37. Жорстока рука “зірвала ніжну квітку” – артистку ХАТМК було вбито (докладніше в новині GX)… Суд над жорстоким вбивцею триває вже більше року.

Наступне засідання відбудеться 4 квітня о 12.00 у приміщенні Шевченківського (Дзержинського) районного суду міста Харкова (проспект Перемоги, 52В). Приходьте підтримати близьких Марійки. Адже справжнім вшануванням пам’яти про харківську зірку стане справедливий вирок її вбивці. 

На останньму засіданні 14 березня 2025 року було заслухано батьків вбивці.  На жаль, вшановуючи пам’ять Марійки, їм навіть не вистачило сил назвати все своїми іменами: визнати провину сина і назвати вбивство вбивством,  Обидва називали жахливий злочин – трагедією і відмовилася давати будьякі свідчення (за статтєю 63 Конституції України, відео за посиланням).
Мабуть, для них це саме так і є, адже за показними сльозами, лише жаль за тим, що син опинився у в’язниці.
А насправді продовження тиску на психіку матері Марії…

Сумно бул навіть слухати про цинічність керівництва ліцею № 169, який очолює батько Олексія Щербакова – Щербаков Олександр Федорович. До свята весни вчителька попросила у матері Марії, Людмилі,  фото в українському вбранні мами та бабусі Сашка. Людмилі було чим поділитися, адже Марія була візітівкою школи і віступала на багатьох заходах закладу, попри свою творчу діяльність.


Але радість бабусі Сашка від спогадів про доньку була розчавлена цинічною відмовою прийняти фото.
Аргументом керівництва закладу стало те, що мати хлопчика померла…
Виникає питання; “Навіщо це зроблено?” Адже, що мати хлопця вбито знають усі в ліцеї, адже директор Харківського лицею № 169 Щербаков Олександр Федорович – батько вбивці…

Мудра жінка з сумом надіслала лист у відповідь: “Шановна Оксано Степанівно! Передайте, будь ласка, організаторам. Що якби вони були справжніми педагогами, які дбали про психологічний і душевний стан своїх учнів, вони обов’язково зрозуміли б, що хлопчику 13 років, який втратив свою маму дуже важливо побачити її фотографію серед інших мам. Сподіваюся Ви як вчитель з великої літери і мама. Мене розумієте”.

Такі справи без відома директора не вирішуються, отож бо чути про сум за Марією від батьків Олексія було боляче для Людмили, бо вона розуміє, що це – фальш. Отож бо кожне засідання – то випробування та біль для Людмили.

Болючим питанням стала й пропозиція прокурора свідчити Сашку, сину Марії, на наступному засіданні. Хлопець в телефонній розмові загорівся висказати “Все!”, що злякало адвоката підсудного, який був категорично проти таких дій.  На їх щастя, хлопцю стало дуже боляче від спогадів і він вирішив таки відмовитися від показань у суді…

 

За підсумком засідання 14.03.25, термін утримання Олексія Щербакова під вартою було подовжено до 12 травня 2025 року. Наступне засідання призначено на 12.00 4 квітня.

Попри все, розгляд справи триватиме далі… На серці усіх, хто знав Марію, назавжди лютий…

Нагадаємо, 21 лютого 2025 року під час чергового засідання у резонансній справі (провадження 638/15101/24) – суд заслухав свідків обвинувачення.

Того холодного й лютого дня зі сльозами на очак про сестру розповідав брат Марії – Євген. А за ним її добрий прикутий до коляски батько, який й досі не вірить, що Марійки немає – він вперше побачив її вбивцю і усі слова, що хотів сказати сплуталися у відчутті болю… Мати, стримуючи сльози, на деякий час покинула залу, бо не в силах була раз за разом чути страшні подробиці…

А найближчі друзі-колеги Марії – Світлана, Віктор та Гліб розповідали, як родинне тепло театру відігрівало дівчину, адже дома вона постійно відчувала на собі залізну руку чоловіка-ката, якого її успіх пригничував, і він перетворив домівку Марії на клітку… Адже лише в теарі вона жила по-справжньому, а листування з колегами стало рятівною ниточкою…

Попереду дослідження письмових свідчень і доказів, а 14 березня ми почуємо ще виступи людей, які бачили, як життя Марії стало пеклом, але вирватися з нього вона не встигла…

Нагадаємо, 17 лютого на роковини смерті Марії  на могилі харківської зірки знову були квіти…. На жаль, вона їх тепер бачить лише з небес…

Всі, хто знав артистку, волів би їй дарувати їх на сцені театру і в святкові дні!

На засіданні 21.01.25 мати Марії мужньо розповіла про свою загублену дитину.

 

Про її вдачу і наполегливу працю… Як вона з дитинства мріяла про балет і присвятила йому своє життя, з відзнакою закінчила Харківську державну академію культури. Про те, ким вона стала, чого досягла на своєму шляху – про її творчий шлях на сцені ХАТМК , а ще з болем додала про її зруйновану мрію на сімейне щастя… Про кохану дитину – сина, який став сенсом її життя, заради якого тепер живе бабуся. Та її втрачене кохання, коли найдорожча людина стала катом…

“Я вважаю, що вбивця моєї доньки повинен отримати найсуворіше покарання, як максимальний строк за гратами (без права на звільнення достроково), так і матеріальне відшкодування за кожен рік життя, який він вкрав у моєї доньки. Адже її кропітка праця насамперед була націлена на надання матеріальної допомоги, підтримки і влаштування майбутнього її дитини (на що і будуть витрачені гроші відшкодування). Жорстокий кат ані під час їх спільного життя, ані зараз за гратами не в змозі допомогати дитині. Ще й намагається завадити робити це іншим. До речі, його батьки в цьому його підтримують. Зокрема, вони в односторонньому порядку взялися сплачувати онуку за книжки в школі, про це мені повідомила вчителька, на мою пропозицію сплатити. А потім, коли Сашко знову повернувся до мене, без попередження припинили сплату, про що дитині оголосили онлайн на уроці. Ще й не віддали його одяг і улюблену кішку. Що насамперед вказує на їх справжні почуття до онука, про їх намагання шантажувати та тиснути й надалі на психіку Сашка” – підсумувала свій виступ для GX мати Марії – Куринськова Людмила Пилипівна.

За підсумком засідання 21.01.25, термін утримання Олексія Щербакова під вартою було подовжено до 24 лютого 2025 року.
Вже 21 лютого 2025 року об 11.00 у переміщенні Шевченківського (Дзержинського) районного суду міста Харкова (проспект Перемоги, 52В) відбудеться чергове засідання у резонансній справі (провадження 638/15101/24) – суд заслухає свідків обвинувачення (батько та брат Марії, а ще найближчі друзі – Світлана, Віктор та Гліб)…
Багато хто із свідків – це колеги Марії з театру, вони спостерігають за ходом справи і підтримують її рідних.

А ще, до роковин трагічної смерті колеги, колектив ХАТМК створив чуттєве відео – реквієм за Марією Холодною.

” Її шлях на сцені театру розпочався у 2008 році, і вже з перших виступів Марія зачарувала глядачів своєю пластичністю, красою та неймовірною відданістю мистецтву.
Її образи створені на сцені назавжди залишаться у пам’яті глядачів. Як балетмейстер-постановник, вона вражала своєю сміливістю та сучасністю, вона створювала не просто танець — вона творила життя на сцені.
Навіть у найважчі часи війни Марія не зупинялася, мріяла, планувала, творила… – з глибоким сумом і скорботою згадує Марію Холодну колектив театру, висловлюючи щирі співчуття її рідним, друзям, колегам і глядачам. – Її світло, тепло й талант назавжди залишаться в наших серцях. Світла пам’ять!”

Наразі вже позаду слідчі дії – злодій під вартою….

Нагадаємо, прокурор 05 грудня 2024 року вже оголосив криваві подробиці справи жорстокого вбивства Марії Холодної (Щербакової). Наприкінці лютого 2024 її вбив, розчленував (не усі частини тіла знайдені й досі) і спалив власний чоловік – Олексій Щербаков. Сліди скоєного зловмисник старанно намагався приховати.

Під час оголошення обвинувального акту мати Марії не могла втримати сліз, її руки тремтіли, а погляд повний болю і німого питання – “За що?” – постійно обертався до вбивці, який на відстані почував себе, майже, вільно, порівняно з тим, яким був у залі суду.

Отож бо і відповіді Олексія Щербакова судді виглядали зухвало. Піднявши голову він заявив, що так – це він вбив, але ніяких виплат за цивільним позовом не буде. Вбивці замало було відібрати у матері закатовану ним дитину, він вважає, що нікому, нічого не винний.

За протоколом, після таких дій підсудного розпочинаються судові засідання із заслуховуванням обставин справи у повному обсязі. Зокрема, суддя Вікторія Щепіхіна оголосила, що на наступних засіданнях буде заслухано промову потерпілої, опитано свідків, розглянуті дослідження письмових і речових доказів, а також суд почує останні слова обвинуваченого. Після чого відбудуться судові обговорення і буде оголошено вирок.

До того ж адвокат потерпілої нагадав про подовженні терміну утримання Олексія Щербакова під вартою. Адже, згідно зі статтею 177 кримінального процесуального кодексу України, ризики тиску обвинуваченого на потерпілу та експертів не зменшилися і це є підставою вимагати утримання злодія за гратами.

Отож бо термін утримання Олексія Щербакова під вартою було подовжено, але адвокат обвинуваченого знову намагався отримати дозвіл для обвинуваченого про віихід під заставу.

Потерпіла отримала час на підготовку до виступу на наступному засіданні суду.

На жаль, родина вбитої побоюється, що кат Марії Холодної не отримає справедливого покарання. Рідні і близкі закликають усіх небайдужих підтримати мати Марії і максимально освітлювати судову справу та, по можливості, прийти особисто на засідання, щоб резонансна справа була розглянута в повному обсязі, щоб вшанувати пам’ять про дівчину справедливим судом.

“Друзі, дуже потрібна допомога у освітленні судового засідання по справі вбивства Марії Холодної. Машу вбив колишній чоловік й зараз його родина робить все, щоб він не потрапив за грати. Батьки Маши потребують медійної підтримки, щоб судове засідання було чесним й вбивцю покарали. Якщо є можливість, приходьте до суду на усі засідання”, – закликають у соцмережах усі небайдужі.

Нагадаємо хід подій. Згідно постанови суду від 15 жовтня 2024 року, відвід судді не було прийнято. (Нагадаємо, суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Хайкін Вадим Михайлович відклонив питання про відвід судді Вікторії Щепіхіної, чия донька та син вбитої вчаться в одному класі ліцею 169, а батько обвинуваченого є директором цього навчального закладу). Отож бо справу продовжує розглядати суддя Вікторія Щепіхіна.

На кожному засіданні, адвокат потерпілої наполягає на розгляді обвинувального акту у повному форматі, відшкодуванні моральної та матеріальної шкоди та подовженні терміну утримання Олексія Щербакова під вартою. Адже, згідно зі статтею 177 кримінального процесуального кодексу України, ризики тиску обвинуваченого на потерпілу та експертів не зменшилися і це є підставою вимагати утримання злодія за гратами. Нагадаємо, на кожному кроці постраждала сторона, в особі матері Марії –  Куринськової Людмили Пилипівні, відчуває тиск з боку заможної та впливової родини вбивці (докладніше в новині GX від 16 жовтня).

Попри усю жорстокість вбивства, адвокат Олексія Щербакова наполягав на звільненні його підопічного під заставу.

Після наради, суддя оголосила рішення про подовженя утримання Олексія Щербакова під вартою до 15 грудня, з правом на оскарження.

Наступне засідання в справі про жорстоке вбивство Марії Холодної (Щербакової) відбулося 5 грудня.

У слідства залишається й досі багато чорних плям… Попри свою співпрацю, вбивця не вказав, де руки Марії, її одяг та телефон. Також не знайдено знаряддя, яким кат розчленував тіло дружини. Про це повідомив брат Марії – Євген.

 

Чоловік Марії, Олексій, після розриву відносин з дружиною, слідкував за нею, прослуховував і цинічно планував вбивство, після скоєння якого намагався заплутати слідство.

Наразі колеги вбитої хвилюються, щоб зловмисник не зумів полегшити свій вирок. Нагадаємо, Олексій має дві вищі освіти – економіста та психолога.

“Олексій намагається прискорити події, схиляючи чашу терезів на свою користь. Він з перших кроків слідства робить вигляд смиренності та покаяння, що може вплинути на строк його засудження з максимального 15 років до 10 або 8, а за добру поведінку ще й після 5 вийти з-за грат”, – побоюються усі, хто спостерігає за подіями.

Заради спокою душі Марії Хододної! Попри все, віримо у правосуддя! Адже непокаране зло породжує ще більше зло…

Редакція новинного порталу GX буде слідкувати за ходом справи.

Докладніше про обставини справи та творче життя Марії в попередній новині GX. Її оплакувало усе місто…


Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХАТМК, родина Марії Хододної


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.