Позначка: Харків

Які населені пункти Харківської області атакують окупанти: інформація на 5 березня 2026 року (фото, доповнено)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 05.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Події.

Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 14 населених пунктів Харківської області.

Внаслідок обстрілів, рашисти вбили двох людей; постраждали 13 людей, серед них – дитина: у селі Водяне Вільхуватської громади вбита 27-річна жінка; у селі Клинова Новоселівка Золочівської громади вбита 64-річна жінка; у селі Новопокровка постраждали 10 людей: чоловіки 37, 58, 46, 49 років, жінки 67, 67, 56, 63, 46 років та 17-річна дівчина; у селі Кам’яна Яруга Чугуївської громади постраждали 52-річний чоловік, 48-річна і 68-річна жінки.

Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: 17 БпЛА типу «Герань-2»; 1 БпЛА типу «Молнія»; 39 БпЛА (тип встановлюється).

Зокрема, ращисти атакували БпЛА Основʼянський, Холодногірський, Індустріальний та Немишлянський райони Харкова.

Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури: у місті Харків пошкоджено приватний будинок; у Куп’янському районі пошкоджено магазин (у селищі Шевченкове); у Богодухівському районі пошкоджено цивільне підприємство (у селищі Золочів, на головному фото); в Ізюмському районі пошкоджено електромережі (уселі Комарівка); у Харківському районі пошкоджено залізничну інфраструктуру (у селі Санжари), 8 приватних будинків (у селищі Безлюдівка); у Чугуївському районі пошкоджено базу відпочинку, житловий будинок, гаражі (у селищі Есхар); 2 багатоквартирні будинки, 9 автомобілів, залізничну інфраструктуру, електромережі, цивільне підприємство, 2 магазини (у селищі Новопокровка); 3 житлові будинки, електромережі (у селі Кам’яна Яруга).

Зокрема, вже 5 березня близько 00.30 БпЛА, попередньо типу «Герань-2», вдарив по господарчій будівлі у селі Кам’яна Яруга. Пошкоджено будинки, авто.

Поранення отримали 48-річна жінка та 52-річний чоловік. Ще одна мешканка — 68-річна жінка — зазнала гострої реакції на стрес.

До того ж вранці в Немишлянському районі зафіксували влучання російського дрону в землю.

Напередодні, 4 березня близько 01.50 російський безпілотник, попередньо типу «Герань-2», вдарив по селу Вільшани Харківського району.

Пошкоджено приватні житлові будинки, господарчі споруди, гараж. Гострої реакції на стрес зазнали 90-річний чоловік, а також дві жінки віком 62 та 48 років.

Близько 23.00 у селі Новопокровка безпілотник, попередньо типу «Герань-2», влучив у землю поблизу багатоквартирного будинку. Вибуховою хвилею пошкоджено скління житлових будинків, а також дев’ять автомобілів.

Постраждали 10 людей: чоловіки 37, 58, 46, 49 років, жінки 67, 67, 56, 63, 46 років та 17-річна дівчина

До того ж ворог не припиняє спроби штурмувати позиції ЗСУ: з 4 по 5 березня рашисти 4 рази атакували на Харківщині (загалом, за вчора по Україні зафіксовано 118 бойових зіткнень), але їх дії були марні – ситуація залишається під контролем наших військ.
Про це повідомляється в оперативній інформації Генштабу ЗСУ.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог один раз намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районі населеного пункту Графське.

На Куп’янському напрямку ворог тричі атакував у районах Піщаного, Курилівки та Ківшарівки.

Фото та матеріал: ХОВА, начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, Головне управління ДСНС України у Харківській області, поліція та прокуратура Харківської області, міськрада Харкова

Корюківська різанина: харківці вшанували жертв трагедії (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 04.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Є трагедії, які знає весь світ. Є трагедії, про які довго мовчали. Корюківка на Чернігівщині — з других…

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, в рамках онлайн-година історичної пам’яті – до 83-х роковин жахливих подій в Україні, провів онлайн-зустріч – «Корюківська трагедія — національний символ скорботи» – з метою вшанування пам’яті закатованих.
Два дні вбивств, грабунків і пожеж: 1 та 2 березня Україна вшановує жертв Корюківської різанини 1943 року, яка стала наймасовішою розправою над мирним населенням під час Другої світової війни в Європі.
За кількістю жертв Корюківка на Чернігівщині перевищує білоруську Хатинь, чеське Лідице та французький Орадур-сюр-Глан.

Упродовж декількох днів загони СС та військовослужбовці 105 – ї легкої піхотної дивізії Збройних Сил Угорщини у відповідь на дії партизанського з’єднання Олексія Федорова розстріляли та спалили живцем близько семи тисяч жителів селища.
За офіційними даними, вбито близько 6700 мешканців, спалено 1290 будинків, уціліли лише 10 цегляних споруд.
За десятиліття вдалося встановити поіменно лише 1893 жертви – це менше третини від загальної кількості загиблих.

Більш ніж 80 років відділяють нас від Корюківської трагедії. Її тривале замовчування радянською владою, всілякого роду маніпуляції породили багато неточностей, помилок і навіть міфів.

Докладно про події того часу розповів Сергій Володимирович Бутко, історик, представник Українського інституту національної пам’яті, один з упорядників збірників документів і матеріалів «Корюківська трагедія 1943 року: усна історія», «Мартиролог встановлених жертв Корюківської трагедії 1943 року» та «Україна під фашистською окупацією: спалені села (1941–1944)».

Корюківська трагедія – один із наймасштабніших злочинів проти мирного населення в Європі часів Другої світової війни.
Вічна пам’ять загиблим!

Контактна особа: Олександра Крутас, фахівчиня соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (телефон для довідок: (096) 353-61-17).

Фото, відео та матеріал: ХДНБ ім. В. Г. Короленка, 24 канал, відкриті джерела

Харків згадує. В кожній українській родині є й свій особистий відлік болючих втрат (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 04.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На календарі березень, а в душі лютий… Кожного ранку о 09.00 ми згадуємо і молимося за кожного, чиє життя забрала кривава війна з росією…

“На жаль, майже, в кожній родині є й свій особистий відлік болючих втрат – саме 4 березня росіяни вбили Анатолія – батька моєї невістки Тетяни… І це ім’я не останнє серед близьких… Андрій, Дмитро…. Антон… Коли палає свічка губи матерів, дружин, близьких шепочуть зі сльозами їх імена… – розповідає журналістка Наталя. –
Незламний Харків – це форпост на шляху ворога! Наше місто стало одними з перших, де Захисники України зустріли й досі стримують ворога”.

До четвертих роковин початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, 24 лютого 2026 року, в місці сили Харкова – в підземці лунав концерт-реквієм, місто вшанувало загиблих Героїв”.

Це був не єдиний захід в незламному місті…
Саме до роковин в “Майстерні на 23 серпня“ (за адресою, 23 серпня, 27) художниця Марина Айрапетян представила виставку своїх робіт, яка так і називається “22.02.2024”. Митець запрошує разом, хоча б на мить, повернути відчуття миру.
Світлинами та відео з відкриття експозиції поділилася Олена Старостенко.

Відкривав захід галерист і митець Геннадій Мироненко. Підтримати авторку зібралися митці і поціновувачі мистецтва. Лунала бардівська музика у виконанні Юрія Чайки.

Віримо Богові та ЗСУ! Україна переможе!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Олена Старостенко, Геннадій Мироненко

Які населені пункти Харківської області атакують окупанти: інформація на 4 березня 2026 року (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 04.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Події.

Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали місті Харків і 12 населених пунктів Харківської області.

Внаслідок обстрілів постраждали 12 людей, серед них – дитина: у місті Харків зазнали гострої реакції на стрес 60-річна жінка і 70-річний чоловік; у місті Чугуїв постраждали 44-річний і 47-річний чоловіки, жінки 32, 64, 66 років та 7-річна дівчинка; у сел. Вільшани Солоницівської громади зазнали гострої реакції на стрес 48-річна і 62-річна жінки та 90-річний чоловік; у селищі Близнюки отримав поранення 30-річний чоловік.

До того ж, внаслідок вибуху невідомого предмета, в місті Харків загинув 45-річний чоловік, постраждала 45-річна жінка.

Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: 3 КАБ; 10 БпЛА типу «Герань-2»; 2 fpv-дрони; 36 БпЛА (тип встановлюється).
Зокрема, рашисти атакували БпЛА Київський район Харкова.

Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури: у місті Харків пошкоджено багатоквартирний будинок; у Богодухівському районі пошкоджено 7 приватних будинків, гараж, 2 господарчі споруди, електромережі (у селі Мурафа); у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок, господарчу споруду (у селі Гроза, на головному фото), цивільну будівлю (у селі Грушівка), господарчу споруду (у селі Василенкове); в Ізюмському районі пошкоджено 6 приватних будинків (у селі Оскіл), магазин (у селі Малинівка); у Харківському районі пошкоджено 5 приватних будинків (у селищі Вільшани); у Лозівському районі пошкоджено залізничну інфраструктуру (у селищі Близнюки, у селі Енергетиків); у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок, автомобіль, 3 господарчі споруди (у місті Чугуїв).

Зокрема, вже 4 березня близько 01.50 російський безпілотник, попередньо типу «Герань-2», вдарив по селу Вільшани Харківського району.

Напередодні, 3 березня близько 13.30 у місті Чугуїв було зафіксовано удар безпілотника, попередньо типу «Герань-2», по приватному житловому сектору.

Допомоги медиків потребували пʼятеро людей, зокрема 7-річна дівчинка.
Ударом російського БпЛА пошкоджено приватний будинок і кілька господарчих споруд.

До того ж ворог не припиняє спроби штурмувати позиції ЗСУ: з 3 по 4 березня рашисти 7 разів атакували на Харківщині (загалом, за вчора по Україні зафіксовано 144 бойових зіткнень), але їх дії були марні – ситуація залишається під контролем наших військ.
Про це повідомляється в оперативній інформації Генштабу ЗСУ.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог двічі намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників в напрямку населених пунктів Зибине та Кругле.

На Куп’янському напрямку ворог п’ять разів атакував в бік Петропавлівки, Новоплатонівки та Курилівки.

Історичний факт. Одна з наймасштабніших пожеж у Харкові

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 03.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Цього дня, 3 березня, в 1733 році на території Харківської фортеці спалахнула пожежа, яка вважається однією з наймасштабніших за всю історію міста.

Пожежа знищила 300 дворів з усіма спорудами та всі торгові крамниці. У вогні була знищена Миколаївська церква на перетині нинішніх вулиць Короленка та Сковороди.

В Успенському соборі згорів дубовий дах, куполи в храмі та на дзвіниці, все всередині вигоріло, залишилися стояти лише кам’яні стіни. (В 1734 році завдяки зусиллям протоієрея Григорія Александрова храм був відновлений).

Історичний факт. Харків прежив жахливу повінь (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 03.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Цього дня, 3 березня, в 1853 році в Харкові сталася одна з найсильніших повеней у ХІХ столітті. Сьогодні це досить важко уявити, але позаминулого століття харківські річки нерідко виходили з берегів, затоплювали центральну частину міста і прилеглі вулиці.

Відомий харківський історик Дмитро Багалій писав про харківську повінь 1859 року: «Повінь 3 березня 1859 року була теж дуже значною. У першій частині міста вода зайняла простір, від Рижовського заводу (тепер млин Молдавського) протягом лівого берега Харкова і Нетечі до передмістя Москалівки, залила Дворянську вулицю і велику частину Нетечинської, підтопила м’ясні ряди, заїжджі двори та шерстомийні заводи, через леваду Карталова з’єдналася з озером, що знаходиться вище Нетечинської вулиці…”

Далі йде тривале перерахування вулиць і площ. Постраждалих від повені.

3 березня в історії Харкова: народився один із найвідоміших мешканців міста (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 03.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 3 березня, в 1862 році в Харкові народився найвидатніший харківський архітектор Олексій Бекетов.

Навчався у Харківському реальному училищі, а також у приватній художній школі Раєвської-Іванової. Здобув вищу освіту на архітектурному факультеті Академії мистецтв.

«Я стояв біля казкових палаців і згадував вузькі провулки рідного міста, тісні та брудні вулиці, забудовані глиняними будиночками, — писав Олексій Миколайович Бекетов, завершивши навчання в академії мистецтв. — І мене з нестримною силою потягнуло до Харкова, щоби віддати йому всі свої здібності».

Одним із перших помітних творчих успіхів молодого архітектора була перемога у закритому конкурсі, організованому Купецьким товариством, на проект нової будівлі комерційного училища. Іншою важливою бекетівською спорудою, яка служила справі народної освіти, стала Громадська бібліотека. Її відкриття відбулося 1886 року. Понад 12 років установа працювала в найманому приміщенні, але обсяг його фондів незабаром збільшився настільки, що виникла потреба у новому спеціалізованому книгосховищі. Невелика будівля бібліотеки в провулку Короленка була збудована з урахуванням передових європейських технологій та стандартів.

Недалеко від неї, на початку вулиці Григорія Сковороди (у минулому Пушкінській), за проектом Бекетова звели будівлю Харківського медичного товариства — одну з найяскравіших у місті споруд у стилі неокласицизму.

З 1890 року викладав у Харківському технологічному інституті.

В 1894 році за проект будівлі бібліотеки, яка нині носить ім’я Короленка, отримав звання академіка архітектури.

На особливу увагу заслуговувала церква Різдва Богородиці (Каплунівська), збудована архітектором у 1896–1912 роках. Каплунівська церква була розібрана в 30-ті роки, зараз на її місці стоїть багатоповерховий житловий будинок (Пушкінська, 54).

Ім’я Олексія Бекетова пов’язане з ще двома найбільшими ансамблями центру Харкова — площею Конституції (раніше Миколаївської) та площею Героїв Небесної сотні (раніше Скобелівської), на якій він збудував будинок судових ухвал — найбільшу адміністративну споруду в дореволюційному Харкові. І сьогодні у будівлі розміщено судові установи.

За проектами Бекетова у Харкові було збудовано будинки кількох банків. До їхнього проектування Бекетов підійшов із властивими йому серйозністю та ретельністю: він навіть вирушив за кордон, де уважно оглянув аналогічні споруди в Німеччині, Австро-Угорщині, Франції та Італії.

Дуже яскраво Бекетов виявив себе у проектуванні особняків. За його проектами збудовано понад десяток житлових будинків для інтелігенції та громадських діячів Харкова. Серед них — особняки Алчевських та Бекетових, будинок професора Сомова та ін.

Значною мірою сформував архітектурний вигляд Харкова, особливо Нагірного району: вулиці Григорія Сковороди, Мироносицького провулку та Садово-Куликівської вулиці.

Конструктивізм 1917-го архітектор не прийняв, на його думку, ця «коробкова архітектура більш підходила до проектування заводських та промислових об’єктів, але не до житлового будівництва та великих громадських будівель». Проте майстерність та досвід дозволили освоїти нові художні прийоми. Так що і в нові часи Бекетов успішно працював, вірний своєму принципу: «Архітектор повинен розмовляти лише з пером та логарифмічною лінійкою в руках».

Ім’я академіка архітектури Олексія Бекетова знає практично кожен харків’янин. За його проектами в місті було збудовано понад 40 будівель, два десятки з яких визнані архітектурними шедеврами у стилі класичної архітектурної школи та модерну.

Про цього видатного майстра, який приклав свою руку до перетворення Харкова у місто-красень можна писати цілі мемуари.

А ще Бекетов був хорошим художником-пейзажистом. Його картини є у приватних колекціях.

Бекетов помер у похилому віці (79 років) 23 листопада 1941 року в окупованому нацистами Харкові. Був похований на міському цвинтарі на місці нинішнього Молодіжного парку. У другій половині 1970-х років цвинтар ліквідували, залишивши кілька могил відомих людей. Але прах Бекетова перенесли на цвинтар на вулиці Григорія Сковороди.

У Харкові встановлено два пам’ятники Бекетову. Першу пам’ятку було встановлено у серпні 2007 року біля парадного входу в головний корпус Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури, розташований за адресою вулиця Сумська, 40. Керівником проектних робіт зі спорудження пам’ятника був завідувач кафедри урбаністики ХДТУБА професор Юрій Шкодовський, а автором пам’ятника — скульптор Сейфаддін Гурбанов.

Другий пам’ятник у Харкові архітектору Олексію Бекетову відкрився 30 серпня, у 2016 році. Пам’ятник встановили біля входу до Харківського національного університету міського господарства імені Бекетова. Автори – скульптор Олександр Рідний та Ганна Іванова. (Нагадаємо, в наслідок ракетного удару вранці 5 лютого було зруйновані 4-й та 5-й поверхи будівлі одного з корпусів ХНУМГ ім. О.М. Бекетова – подробиці в новині GX.

Його ім’ям названо станцію метрополітену.

Більше спогадів та подробиць про нього та його творіння, які знищують рашисти, у пості GX до роковин смерті митця (та за посиланням в новині)…

Нагадаємо, правнучка Олексія Миколайовича Бекетова – Олена Федорівна Рофе-Бекетова (громадська активістка, керівник одного з напрямків Благодійного фонду «Харків з тобою») в інтерв’ю розповідала про зруйновані історичні пам’ятки архітектури, створені її геніальним предком – за посиланням в новині GX.

Але ми вистоїмо, переможемо навалу російської орди, заново відбудуємо і відновимо все зруйноване. Адже у нас стільки прекрасних архітекторів, у нас стільки друзів по всьому світу! Віримо, нас не залишать віч-на-віч з нашою бідою.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Які населені пункти Харківської області атакують окупанти: інформація на 3 березня 2026 року (фото, доповнено)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 03.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Події.

Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали місто Харків і 12 населених пунктів Харківської області.

Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: 2 КАБ; 7 БпЛА типу «Герань-2»; 2 БпЛА типу «Молнія»; 1 fpv-дрон; 36 БпЛА (тип встановлюється).
Зокрема. рашисти атакували БпЛА Шевченківський район Харкова.

Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури: у місті Харків пошкоджено 5 багатоквартирних будинків, 5 автомобілів, електромережі; в Ізюмському районі пошкоджено навчальний заклад (у селищі Борова); у Харківському районі пошкоджено електромережі (у селищі Буди); у Лозівському районі пошкоджено 3 приватні будинки (у місті Лозова); у Чугуївському районі пошкоджено 2 приватні будинки (у селах Федорівка та Піщане), 4 приватні будинки, господарчу споруду, електромережі (у селі Кам’яна Яруга).

Зокрема, вже 3 березня близько 13.30 у місті Чугуїв було зафіксовано удар безпілотника, попередньо типу «Герань-2», по приватному житловому сектору.

Напередодні, вдень 2 березня, російські окупанти вдарили БпЛА по Шевченківському району Харкова.

Внаслідок ворожого удару по багатоквартирному будинку постраждала дитина і жінка похилого віку: медики надали допомогу 9-річній дівчинці, яка зазнала сильного стресу; також медична допомога знадобилася 80-річній жінці — вона зазнала гострої реакції на стрес.

До того ж ворог не припиняє спроби штурмувати позиції ЗСУ: з 2 по 3 березня рашисти 1 раз атакували на Харківщині (загалом, за вчора по Україні зафіксовано 152 бойових зіткнень), але їх дії були марні – ситуація залишається під контролем наших військ.
Про це повідомляється в оперативній інформації Генштабу ЗСУ.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог один раз намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників в районі Вовчанських Хуторів.

На Куп’янському напрямку ворог наступальних дій не проводив.

Харків у XXI столітті. 2 березня – рашисти залишили шрами на тлі харківського храму (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 02.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

«Радійте! Я з вами – в усі дні» – ці слова, за святим писанням, промовила до людей Матір Божа в день свого Успіння і вознесінні на Небо. Матінка Божа завжди поруч з кожним, хто звертається до неї. Особливо це потрібно людям зараз, коли навколо стільки горя…

Пам’ятаємо! Для російських окупантів немає нічого святого… 2 березня 2022 року внаслідок обстрілу рашистами міста було пошкоджено Успенський собор Харкова.

У Харкові Собор Успіння Пресвятої Богородиці на вулиці Університетській, 11 — один із найстаріших православних храмів міста.

П’ятий із дванадцяти офіційних символів Першої столиці.

Трохи з історії міста та храму.

2 листопада в 1990 році відбулося перше богослужіння у відреставрованому Успенському соборі. Богослужіння провів митрополит Харківський та Богодухівський Никодим.

Реставраційні роботи було розпочато у 1973 році. До 1986-го – у значній частині завершено. Цього ж року у соборі було відкрито органну залу.

Але війна нещадна навіть до святинь: 2 березня 2022 року внаслідок обстрілу рашистами міста було пошкоджено Успенський собор Харкова (вибиті вікна та вітражі, пошкоджено церковне начиння та оздоблення, про це розповіли в Харківській Єпархії Української Православної Церкви).

Згідно з легендою, під час його зведення мер Харкова Василь Ламакін вимагав переробити проєкт і зменшити висоту дзвіниці. Однак архітектор Євген Васильєв його перехитрив. Замість загальної висоти він поставив на кресленні розміри кожного ярусу. Складати ж їх мер не став. Завдяки цьому Харків став володарем унікальної дзвіниці заввишки 89,5 метра, яка до 2006 року була найвищою будівлею Першої столиці.

Її будівництво тривало двадцять три роки. На будівництво витратили 3,5 млн штук цегли. Товщина стін в основі перевищує чотири метри. На ній було встановлено дванадцять дзвонів вагою від шістнадцяти тонн до восьми кілограмів. У 1862 році на дзвіниці був встановлений годинник з боєм, замовлений у Парижі у фірми «Борель».

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко, Харківська Єпархія Української Православної Церкви, відкриті джерела

2 березня в історії Харківщини: народився відомий актор

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 02.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! В 1932 році 2 березня у селі Дігтярне Харківської області народився Валентин Черняк – відомий актор.

У 1953 році закінчив акторський факультет Харківського театрального інституту.

У 1953-1954 роках – актор Харківського українського драматичного театру імені Шевченка, з 1957 – актор Театру-студії кіноактора при Київській кіностудії імені Довженка.

У фільмографії актора понад 60 кінокартин.