Подробнее о том, что пришлось пережить харьковскому герою, читайте здесь.

Вже понад 10 років в Україні війна з рф… Йде дев’ятсот сорок третя доба широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України…
Наши герої-захисники боронять Україну і вдень, і вночі.. Нажаль, багато хто віддав за країну найдорожче – своє життя…
Саме 23 вересня в 1993 році в Харкові народився Олег «Ювелір» Сапаленко – фанат футбольного клубу «Металіст» (Харків), представник колективу ШИЗО. Він був яскравою і гідною людиною, був захисником природи та працював із дітьми, для яких був і старшим братом, і вчителем, мав багато планів, але 24 червня 2022 року загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи Харківщину.
В рідному місті (на Салтівці – на проспекті Тракторобудівників) до дня народження героя в 2024 році було створено мурал.

Пам’ятаємо! Дякуємо! Низький уклін кожному і кожній, хто захищає Україну, наше мирне життя!
Нагадаємо, у День захисників і захисниць України, 1 жовтня, о 9.00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання.
“Наш обов’язок – вшанувати всіх захисників і захисниць України, які віддали своє життя, захищаючи незалежність нашої держави. Памʼятаємо. Залишаємося вдячними. Усією країною”, – наголосив Президент України Володимир Зеленський.
Довідка. Олег Сергійович Сапаленко народився 23 вересня 1993 року в місті Харків. Навчався в міській школі №73, після чого здобував вищу освіту в університеті. З юного віку займався спортом, зокрема бойовим самбо та греплінгом. Мав перемоги та нагороди на змаганнях міського та всеукраїнського рівнів.
До фанатського руху “Металіста” долучився в 2011 році, прийшовши на сектор «Север Правый». Провів кілька успішних бійок за колективи AFC та «Lazio», після його зацікавив згуртований колектив ШИЗО, до якого був зарошений на тренування. Дуже швидко влився до колективу, а після переможної зустрічі з Дніпром, вже вважався одним з основних.
В 2014 році Олег був активним учасником подій Революції Гідності в Харкові. Брав участь в обороні офісу організації «Патріот України» в ніч з 14 на 15 березня. Тоді проросійські бойовики намагалися зламати спротив патріотично налаштованих харків’ян за допомогою вогнепальної зброї. Захисникам будівлі вдалося відбитися.
В 2015 році отримав диплом ювеліра. Для нього це було наче хобі. Все, що було пов’язане з дрібними деталями, і що потрапляло Олегу до рук – він виконував бездоганно.

З 2016 року «Ювелір» захищав Україну від ворожої навали на Сході, а з 2019 року служив у складі ДШВ. Одноклубники та побратими згадують Олега, як непросту, але дуже добру людину. Мав чітку громадянську позицію та завжди допомагав тим, хто цього потребує. Ладен був віддати останнє для друга. Будучи ювеліром за освітою, мав буквально “золоті” руки, яким вправно користувався.
Початок повномасштабної війни зустрів в лавах ЗСУ на посаді розвідника-снайпера 2-ї категорії парашутно-десантного батальйону. Перебував у Донецькій обл. Був захисником природи та працював із дітьми, для яких був і старшим братом, і вчителем.
Згодом перевівся до підрозділу «KRAKEN», в якому з перших днів великої війни було чимало його одноклубників. Маючи великий бойовий досвід, успішно виконував бойові завдання під час обороні рідного міста. Олег Сапаленко загинув 24 червня 2022 року, разом ще з кількома побратимами, під час виконання бойового завдання в Харківській обл.
Вічна шана Герою!
Фото та матеріал: БФ «Трибуна героїв», Наталія Бойченко, GX
У селищі Золочів Харківської області вулицю перейменували на честь поліцейського Сергія Філоненка, який героїчно зупиняв ворожу колону й рятував поранених друзів.
Він народився у Золочеві, тут виріс, вчився, працював, на початку повномасштабної війни залишився на місці та одразу долучився до оборони рідного краю. У березні 2022 року разом із бійцями 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» ніс службу поблизу кордону, патрулював мобільними нарядами, спостерігав за рухом ворожих сил.
7 березня 2022 року, під час бойового чергування, Сергій разом з побратимами виявив колону російської техніки, що прямувала в напрямку Золочева. У складі ворога були танки, МТ-ЛБ і близько 50 піхотинців. Поліцейські разом із військовими вступили у стрілецький бій, не давши противнику прорватися в населений пункт.
Під час евакуації пораненого командира роти 93-ї бригади Сергій Філоненко сам зазнав тяжкого поранення. Завдяки героїзму учасників бою колона ворога була знищена, а Золочів залишився під контролем України. Цей бій став вирішальним у боротьбі за селище.
Сергій переніс близько трьох десятків операцій, проходив тривале лікування та реабілітацію в Україні та за кордоном. Він до останнього мріяв повернутися на службу. Але 24 серпня 2023 року, у День Незалежності України, після чергової операції його серце зупинилося. Йому назавжди 36 років….
«Сергій був мужнім, відданим своїй справі правоохоронцем, хорошим другом і надійним побратимом. Для нас велика честь, що тепер його ім’я житиме на цій вулиці, а пам’ять про нього – у наших серцях», – зазначив керівник місцевого підрозділу поліції Андрій Головленков.
Перейменування вулиці стало ще одним кроком у збереженні пам’яті про Героя, який віддав життя заради України. Це приклад відданості, сили духу та справжнього патріотизму для всіх поколінь.
Рішення було ухвалено місцевою владою задля вшанування пам’яті героїв, які віддали життя за свободу, безпеку та незалежність України. Вулиця, яка раніше мала іншу назву, тепер офіційно носить ім’я Сергія Філоненка.
Фото та матеріал: поліція Харківської області

Померла 26 вересня 2008 року в Харкові.
1 червня 2004 року в Харкові було відкрито меморіальну дошку харків’янину Віктору Серьогіну – Національному Герою Азербайджану.

У квітні 2017 року її розбили вандали, але 22 вересня її було відновлено. Автор обох меморіальних дошок – народний художник України, член Правління товариства “Достлуг” Сейфаддін Гурбанов.
На відкритті відновленого знака були присутні: Надзвичайний і Повноважений посол Азербайджанської Респубілки в Україні Азер Худієв, Почесний консул Азербайджанської Респубілки Афган Салманов, представник Харківської міської ради Борис Бутирін, автор дошки Сейфаддін Гурбанов і донька В. Серьогіна Оксана.

Довідка. Віктор Васильович Серьогін (1944 – 1992) – пілот першого класу, командир цивільного вертольота Мі-8, який загинув, рятуючи цивільних мешканців під час Нагірно-Карабахського конфлікту 28 січня 1992 року. Народився в Тбілісі (Грузія), в 1986 році закінчив Кременчуцьке льотне училище й одержав спрямування в Азербайджан.
Його екіпаж вивіз сотні дітей із зони бойових дій. 28 січня в гелікоптер, який перевозив 47 пасажирів, влучила ракета ЗРК “Стінгер”, запущена з позицій вірменських військ. Серьогін відвів охоплений вогнем вертоліт від житлових кварталів міста Шуша, чим урятував багатьох його мешканців ціною життя екіпажу й пасажирів. Похований на Алеї шахідів у Баку.
У 1992 році президент Азербайджанської Республіки своїм указом надав Віктору Серьогіну звання Національного героя Азербайджану.
З 1995 року одну з вулиць Баку названо ім’ям нашого земляка, а на будинку, де він жив, встановлено меморіальну дошку.
1 червня 2013 року в Харкові було встановлено найпозитивніший рекорд України. У центральному парку міста представник Книги рекордів України офіційно зафіксував новий рекорд — найбільшу кількість колясок із малюками, які зібралися в одному місці.

У параді брали участь візок докторський, польовий і навіть космічний. Загалом алеями парку пройшли батьки зі 144 візками.
На жаль, не усі спогади минулого щасливі… Наразі ворог кров’ю українців пише історію нашої країни.
Він народився у квітні (30.04.1981), у квітні ж і обірвався життєвий шлях героя (01.04.2022)…
У квітня Харків разом з колективом СХІД ОПЕРА двічі вшановує героя-захисника – Сергія Пивоварова.
Світла пам’ять! Йому назавжди – 40…
«1 квітня 2022 року, у боях у районі Святогірської лаври, загинув боєць-гранатометник Сергій Пивоваров – наш співробітник, зварювальник 6 розряду бутафорської ділянки, – повідомили у ХНАТОБі. – Вже другого дня Сергій добровільно записався до лав ЗСУ і бився так само чесно, як у мирний час працював. Наприкінці квітня Сергію мав виповнитися 41 рік. Ніхто й уявити не міг, що до цього не доживе».
Пам’ятаємо! Згадали Сергія в театрі і цьогоріч…
Він народився у квітні (30.04.1981), у квітні ж і обірвався життєвий шлях героя (01.04.2022)…

Нехай саме таким – у вишиванці в квітучому саду він на завжди залишится в наших серцях!
Фото та матеріал: Наталія Бойченко, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, архів Сергія Пивоварова
На жаль, не усі спогади минулого щасливі… Наразі ворог кров’ю українців пише історію нашої країни.
Першого квітня Харків разом з колективом СХІД ОПЕРА вшановує героя-захисника – Сергія Пивоварова.
Світла пам’ять! Йому назавжди – 40…
«1 квітня 2022 року, у боях у районі Святогірської лаври, загинув боєць-гранатометник Сергій Пивоваров – наш співробітник, зварювальник 6 розряду бутафорської ділянки, – повідомили у ХНАТОБі. – Вже другого дня Сергій добровільно записався до лав ЗСУ і бився так само чесно, як у мирний час працював. Наприкінці квітня Сергію мав виповнитися 41 рік. Ніхто й уявити не міг, що до цього не доживе».
Пам’ятаємо! Згадали Сергія в театрі і цьогоріч…
Він народився у квітні (30.04.1981), у квітні ж і обірвався життєвий шлях героя (01.04.2022)…

Нехай саме таким – у вишиванці в квітучому саду він на завжди залишится в наших серцях!
Фото та матеріал: Наталія Бойченко, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, архів Сергія Пивоварова
Сьогодні, 6 січня, Дергачівщина попрощалася з Сергієм Фадєєвим, головним сержантом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, який загинув 31 грудня 2024 року у боях на Вовчанському напрямку.
Сергій народився у Харкові. Чоловік навчався у Малоданилівському ліцеї, після чого вступив до Харківського професійно-технічного училища №14. З 1994 по 1999 роки здобував вищу освіту у Харківському державному технічному університеті за спеціальністю інженер-механік.
У 2000-х роках Сергій проходив службу у Прикордонних військах ЗПК “Очаків” на посаді командира відділення, був лейтенантом міліції у Внутрішніх військах України на посаді командира взводу.
Надалі до 2014 року працював у приватних підприємствах та займався підприємницькою діяльністю.
У 2014-2015-х роках Сергій проходив службу у Харківському прикордонному загоні на посаді командира стрілецького відділення.
У перший день повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до Сил оборони України, займав посаду старшого техніка технічної роти батальйону матеріально-технічного забезпечення у ХНУПС імені Івана Кожедуба. На жаль, воїн загинув під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу села Стариця Харківської області.
Сергій Фадєєв був відкритою, доброю та щирою людиною, люблячим батьком для своїх дітей та справжнім другом для багатьох із тих, хто його знав. На момент гибелі чоловікові було 48 років.
У Сергія залишилась дружина Віта, донька Дарія, син Артем, мати Лідія, батько Микола та брат Андрій.
Мешканці міста провели героя в останню путь на Алеї Слави Семенського кладовища.
“Співчуваю рідним та близьким загиблого! Нехай душа Сергія віднайде вічний спокій у Царстві Небесному!” – за усіх написав на своїй сторінці в фейсбуці голова Дергачівської громади В’ячеслав Задоренко.
Нагадаємо, 3 грудня 2022 року біля села Стариця в бою з російськими окупантами загинув молодший сержант Андрій Пальченков. Йому теж назавжди 48…

Колектив новинного порталу GX та усі, кому дорога свобода та гідність, вклоняються та дякують героям, які віддали життя за Україну!

Вшановуємо пам’ять про загиблих! Герої не вмирають! Вони назавжди залишаються в наших серцях!
Фото та матеріал: голови Дергачівської громади В’ячеслава Задоренка, GX, Наталія Бойченко
Вчора, 12 грудня, на офіційній сторінці ХТДЮ повідомили, що під Авдіївкою, героїчно захищаючи наші землі, загинув начальник цеху з виготовлення столярних виробів театру Сергій Коротецький.
“Золоті руки нашого театру, він вмів “товаришувати” з будь-яким деревом, адже усі дерев’яні вироби були йому під силу. В кожну свою роботу він вкладав душу і серце, точно уявляв, як краще буде вона виглядати на сцені, щоб приводити у захват маленьких і дорослих глядачів. Більше двадцяти років Сергій Вікторович працював у нашому театрі, прийшовши у 2000-му році на посаду столяра, він у цьому ж році, одразу, став начальником цеху з виготовлення столярних виробів і працював невпинно і завзято… Але у січні 2023 року він змінив робочий одяг на форму військовослужбовця ЗСУ та берці і пішов нас захищати. – розповіли колеги про Сергія Коротецького. – Ми чекали його повернення, щоб за чашкою чаю обмінятися новинами, почути унікальні звуки металу та дерева з його майстерні та, затамувавши подих, здогадуватись, над якою красою він чаклує. Ми молились за нього, але Бог забирає кращих…”

“Мабуть, на небі плеяда митців вже створює виставу і для неї не вистачало красивих декорацій. Нам боляче відпускати Вас туди, Сергію Вікторовичу, але життя розпорядилося інакше. Тепер оберігайте, будь ласка, наш театр з неба, а ми завжди будемо пам’ятати Вас та дякувати за Вашу мужність і героїзм. – поділився своїм сумом колектив ХТДЮ. – Та жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани в душі. Сумуємо та підтримуємо рідних у важку годину скорботи. Нехай опіка Всевишнього та наші молитви полегшать гіркоту втрати і родинне горе. Світлий спомин про нашого колегу Сергія Коротецького, мужнього захисника України назавжди залишиться в наших серцях”.
Колектив новинного порталу GX та усі, кому дорога свобода та гідність, вклоняються та дякують героям, які віддали життя за Україну!

Вшановуємо пам’ять про загиблих! Герої не вмирають! Вони назавжди залишаються в наших серцях!
Фото та матеріали: ХТДЮ, відкриті джерела
Командиру авиационного звена 299-й бригады тактической авиации Сергею Пархоменко присвоено звание Героя Украины посмертно. Соответствующий документ подписал Президент Украины Владимир Зеленский.
Известно, что 25-летний харьковский лётчик погиб 14 мая, выполняя боевое задание возле Гуляйполя в Запорожской области.
Справка. Сергей Пархоменко — представитель военной династии, его отец и дед были летчиками. В 2019 году он окончил летный факультет Харьковского национального университета Воздушных Сил им. Ивана Кожедуба.
На самолете Су-25 Пархоменко выполнил 38 боевых вылетов, уничтожил более 20 вражеских танков, более 50 боевых бронированных машин, 55 транспортных средств, 20 цистерн с горючим и несколько сотен вражеских солдат и офицеров.
Герой Украины похоронен в Виннице, у него остались жена и сын, которому исполнилось только два месяца.
В Харькове простились с генерал-майором авиации Михаилом Карпеевым – последним Героем Советского Союза, который проживал в Первой столице. Церемония прощания состоялась сегодня, 9 июня, в Харьковском национальном университете Воздушных сил имени Ивана Кожедуба.
Провести в последний путь Героя пришли преподаватели университета и бывшие его выпускники, курсанты и первые лица города Харькова.



Похоронят Михаила Карпеева в поселке Рогань. В церемонии, которая начнется в 14:00, примут участие только близкие для ветерана люди.

Справка. Михаил Карпеев посвятил всю свою жизнь авиации. Он совершил более 300 боевых вылетов – 100 на самолетах ИЛ-2 с уничтожением вражеской техники и живой силы противника, 100 на разведку и 110 для связи с партизанами. Участвовал в освобождении Харькова.
Звание Героя Советского Союза Михаилу Карпееву присвоили в его неполных 23 года.
Подробнее о том, что пришлось пережить харьковскому герою, читайте здесь.

Напомним, Герой Советского Союза, генерал-майор авиации Михаил Карпеев скончался 7 июня, на 99-м году жизни.
Подробнее о Героях Советского Союза, которые жили в Харькове, читайте здесь.
Фото: соцсети
Герой Советского Союза, генерал-майор авиации Михаил Карпеев скончался сегодня, 7 июня, на 99-м году жизни. Об этом сообщили в Харьковском горсовете.
Секретарь Харьковского городского совета Игорь Терехов, городской совет и его исполнительный комитет выразили соболезнования родным и близким Михаила Поликарповича.
Михаил Карпеев совершил более 300 боевых вылетов – 100 на самолетах ИЛ-2 с уничтожением вражеской техники и живой силы противника, 100 на разведку и 110 для связи с партизанами. Участвовал в освобождении Харькова. О таких людях снимают фильмы, пишут книги и из поколения в поколение рассказывают детям.
Звание Героя Советского Союза Михаилу Карпееву присвоили в его неполных 23 года.
Подробнее о том, что пришлось пережить харьковскому герою, читайте здесь.