Перейти до основного вмісту

Позначка: День Конституції України

Земля козаків. Історія козацтва очима харківських митців – козак Мамай минулого і сучасності (фото, відео)

«Козацькому роду нема переводу…»  – саме так і буде допоки в нас такі люди… Які боронять країну в біді, лікують, рятуйть під завалами, відбудовують, працюють і творять наближаючи перемогу України! Кожен проєкт колективу Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка пробуджує цікавість до рідного краю і його історії – вони працюють і злюбов’ю до свого читача.

Саме про це виставка «Земля козаків» – «Terra Cosaccorum», на якій харківські митці, кожен по-своєму розповіли про історію України козацької, з шляхетним корінням та унікальними традиціями.

Адже саме зараз ворог намагається стерти нашу уісторію – руйнує бібліотеки і музеї, заперечує історичні факти.

Більше фото з заходу в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

До речі, на виставці представлено мапу початку XVIII століття німецького географа, картографа Йоганна-Баптиста Гоманна, де Україна позначена як перша в Європі козацька республіка — «Ukrania quae et Terra Cosaccorum…» (з латині — «Україна — земля козацька…»). Цей напис й дав назву артпроєкту — «Terra Cosaccorum».

Центральною частиною виставки є триптих “Пощади не буде” Миколи Онисимовича Солом’яного.

 

«Три картини – “За зруйновані міста”, “За вбитих дітей” – “Пощади не буде”», – саме так про свої картини розповів митець.

Кожна картина Миколи Онисимовича від триптиху до великих українських гетьманів насичена любов’ю і повагою до рідного краю, про що автор робіт розповів в інтерв’ю. А очі.. Очі у гетьманів, добрі і мудрі, як у самого митця…

Найчуттєвіша робота виставки «Козак Мамай», саме так свого чоловіка бачить художниця Наталія Попович-Самусь. Про роботу дружини з ніжністю розповів мужній козак сучасності – воїн ЗСУ Олександр Самусь, який з перших днів на захисті України, отримав важке поранення, але одужав і працює й надалі на перемогу України.

Наталія Попович-Самусь побачила в Олександрі сучасного Мамая, він справжній воїн-герой, а ще скульптор, графік, талановитий художник-мультиплікатор, який у 2022-му добровольцем пішов захищати свій дім і землю. Коли після тяжкого поранення Олександр повернувся додому, дружина сказала: «Ось я бачу тебе в такому образі…» І написала чудову картину, де і образ Мамая, і біль поранення, і сучасні дрони, і вірний кінь…

До речі, для відтворення образу Олександр навіть чуба відпустив!

А який козак без люльки? Адже люлька – «душа» вільних козаків. До неї ставилися з такою ж пошаною, як і до «світлої зброї» – шаблі чи доброго коня. Навіть знаменитий Сагайдачний проміняв «жінку на тютюн та люльку, необачний…».

Саме цим надихалася Тетяна Таран створюючи свої люльки для козаків сучасних.
 

 

Кожен визирунок має сенс… Калина – то незламна воля українська, адже не дарма гімн січових стрільців саме про неї співають! Хмель – то родюча сила козацького роду.

Нагадаємо, за часи війни художниця неодноразово презентувала свої роботи на різних локаціях Харкова та столиці України, а деякі з робіт були вивезені за кордон. Її роботи мають українську душу, створені з любов’ю і до різних урочистих подій.

Зокрема, до цьогорічного свята Великодня Тетяною були створені тематичні писанки.

А її картини увійшли до Всеукраїнського каталогу.

Журналісти GX навесні навіть вдалося завітати в гості до майстрині.

І відчути на собі магію місця, де створюються дива…

В архівах новинного порталу збережено відео з першої цьогорічної виставки майстрині у музеї видатних харків’ян ім. Клавдії Шульженко.

А ще на виставці були роботи лялькарки і справжньої провидиці – Юлії Соловйової.

Чому провидиці? Бо майстриня ще в 2019 році почала відтворювати мотанки з образами гетьманів.

До того ж багато робіт мають віршований супровід створений мамою майстрині і не тільки… На цей час в колекції митця вже понад 60 унікальних робіт.

Кожна робота торкається душі і надихає, і як оберіг світлина з Богородицею…

Урочисте відкриття відвідали видатні харківські митці, журналісти України і з-за кордону. Зокрема, проєктом опікуються заслужена журналістка України Тетяна Бабіна та її колега з Польщі – фотограф, журналіст і адвокат Адам Касперкевич.

Ще раз вітаємо із святом і запрошуємо відвідати надихаючу виставку. Нагадаємо, режим роботи Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, архів митців та  ХДНБ Короленка

 

28 червня в історії Харкова: відкрито барельєф розробнику Конституції України (фото)

1221 доба широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України… Зараз особливо відчувається кожна дата, якак нас єднає!

Саме цього дня, 28 червня, в 1996 році на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання було ухвалено основний Закон України – Конституцію України!
Конституція України набрала чинності з дня її прийняття.
У дні війни з російськими окупантами за право існування у вільному світі, як ні коли, відчувається важливість наших прав, свобод і обов’язків зафіксовані в Конституції.

Щиро вітаємо усіх зі святом! І до цієї важливої дати маємо спогади, що нас об’єднують!

На вході до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого 28 червня 2023 року було відкрито барельєф на честь видатного харків’янина, колишнього ректора цього вишу, одного з авторів проєкту Конституції  України – Василя Тація.



Наразі відома пам’ятка культури отримала додаткову значущість.


Тепер студентів юридичного університету буде зустрічати не лише герой давнини –  Ярослав Мудрий, а й наш сучасник, Герой України Василь Тацій. Ці стовпи мудрості будуть надихати нашу молодь.

Довідка. Василь Тацій – український вчений-правознавець, почесний президент Національної академії правових наук України, академік НАН України. Герой України, повний кавалер ордена князя Ярослава Мудрого.
Народився у Полтаві. 1963 року закінчив Харківський юридичний інститут. З липня 1987 року по грудень 2020 року був ректором Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого.
З 1993 року – президент Національної академії правових наук України. 1997 року обраний дійсним членом (академіком) Національної академії наук України (відділення історії, філософії та права).
Як член Конституційної комісії він брав участь у розробці проєкту нової Конституції України (1996), був головою робочої групи Кабінету міністрів з розробки нового Кримінального кодексу України (2001), головою Комісії з доопрацювання та погодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексу України, членом Координаційної ради щодо судово-правової реформи. Очолював урядову делегацію України на Дипломатичній конференції повноважних представників держав під егідою ООН щодо створення Міжнародного кримінального суду. Брав участь у розробці проєкту Статуту Міжнародного Кримінального Суду та підготовці багатьох інших законопроєктів.
Написав понад 350 наукових статей та 30 монографій.

Помер 28 вересня 2022 року у Харкові.

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела

Крок за кроком до “Конституційної ночі”

Щороку 28 червня в Україні відзначають День Конституції.

Саме в цей день у 1996 році Верховна Рада ухвалила і ввела в дію головний державний закон – Конституцію України, яка гарантує кожному громадянину права і свободи, а також визначає основний устрій держави.

Укладання законів на наших землях має глибоке історичне коріння. Перша відома кодифікація права на українських територіях виникла ще у XI столітті у часи київського князя Ярослава Мудрого. Створена ним “Руська правда” встановлювала межі князівської влади, та захищали права різних суспільних верств й увібрала в себе правові традиції Русі-України та середньовічної Європи.

Важливим документом в політико-правових поняттях XVIII сторіччя, який обґрунтував право України на державну самостійність, став “Договір та встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою”, який ми називаємо Конституція Пилипа Орлика.

Документ було опубліковано ще у 1710 році. За думкою багатьох істориків, це одна з перших європейських конституцій нового часу, однак в силу вона так і не вступила.

В історії творення української державності проєкти конституції України виникали неодноразово.

Так, 29 квітня 1918 року Центральна Рада схвалила «Статут про державний устрій, права та вільності УНР». Документ розроблявся під керівництвом Михайла Грушевського і проголошував незалежність УНР. На жаль через державний переворот гетьмана Павла Скоропадського не набув чинності.

У листопаді 1918 року законодавчим органом ЗУНР був затверджений «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії». З метою здобуття незалежності 15 березня 1939 року сеймом Карпатської України були ухвалені конституційні закони. Вони мали назву «Закон число 1» та «Закон число 2» і визначали основи державного ладу цієї незалежної держави.

Після заснування радянського союзу з’явилася Конституція УРСР, яка мала кілька редакцій: 1919, 1929, 1937 та 1978 років. Остання діяла на території України до 1996 року.

Робота над прийняттям Конституції незалежної України тривала майже шість років. За цей час було створено щонайменше 15 варіантів документа, які тривалий час обговорювалися та доопрацьовувалися.

Історія ж сучасної української Конституції розпочалася в ніч на 28 червня 1996 року. Під час найдовшого засідання Верховної Ради, яке отримало назву “Конституційна ніч”, депутати ухвалили Основний Закон нашої держави. На честь цієї події щороку 28 червня ми відзначаємо День Конституції України – єдине державне свято, закріплене в самій Конституції.

З дня ухвалення Конституціі‌ пройшло 28 років, і нині наші воїни захищають кожне слово, яке в ній записано. Тому що і‌і‌ засади – це наша відповідальність перед попередніми та прии‌дешніми поколіннями.

До речі, до свята колектив ІВЦ “Бузок” також підібрав цікавий історичний матеріал.

Нехай День Конституції нагадує нам про нашу єдність, силу та спроможність відстояти свою країну та будувати краще майбутнє.

З Днем Конституції України!

(Джерело – Харківський історичний музей ім. М.Ф. Сумцова).

Харківські артисти підготували чуттєве привітання до свят (фото, відео)

Кажуть, музика – це мова почуттів… Кожна країна має свої смаки в музиці, а з плином часу змінюються її напрямки, але вона залишається вічною, щодня дарує дивовижні емоції та радість кожній людині.
Як це робить колектив ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА! До речі, справжнім майстрам підвласна музика будь-якою мовою, будь-яких напрямків…

Саме 28 червня до Дня Конституції України вони співали рідною мовою найважливіші і найулюбленіші пісні для кожного українця:
1. Фанфари – позивні «За Україну за її волю»;
2. Гімн України Хор;
3. М. Скорик – «Колискова мелодія України» (у виконанні Олесі Мішаріної та у супроводі артистів балету).
4. К. Думитрашка – «Чорнії брови» (співає – Володимир Козлов);
5. Українська народна пісня «На вулиці скрипка грає» (заспіває – Юлія Форсюк);
6. А. Волощенко – «Ніч яка місячна» (у виконанні Євгена Лисицького);
7. Т. Кароль – «Намалюю тобі зорі» (заспіває Олена Старікова під чуттєвий виступ артистів балету);
8. Українська народна пісня “Ой ти дівчина з горіха зерня” (співає – Юрій Кудрявцев);
9. В. Івасюк – «Запроси мене у сни» (у виконанні – Юлії Антонової);
10. В. Хурсенко – «Соколята» (співає – Олександр Золотаренко);
11. І. Поклад – «Очі на піску» (у виконанні Олени Старікової);
12. І. Поклад – «Кохана» (співає – Тарас Король);
13. З. Огневич – «За лісами горами» (у виконанні Олесі Мішаріної);
14. Л. Кава – «Мова вітру» (співають Олеся Мішаріна та Юлія Антонова);
15. М. Скорик – «Намалюй мені ніч» (у виконанні Олени Старікової, Юлії Форсюк та Олесі Мішаріної);
16. А. Хачатурян – гопак з балету «Гаяне» (виконують артисти балету);
17. О. Пономарьов «Заспіваємо пісню за Україну» (завершують концерт разом із хором СХІД ОПЕРА солісти – Олександр Золотаренко та Тарас Король).

А розпочався концерт зі слів вдячності нашим захисникам за кожну мирну мить під час війни.
Лунав Гімн України! А потім, стуком сердець відраховуючи хвилину, зал стоячи вшанував загиблих в кривавій війні.

Ще додамо трохи спогадів, напередодні Дня музики у виконанні артистів ХНАТОБ два вечіра поспіль лунали кращі твори італійською та французьською.

У «Вечір італійської музики» лунали:
1. Дж. Перголезі – старовинна арія «Se tu mami» (виконує – Лілія Кутіщева, концертмейстер – Анна Леонова);
3. Дж. Верді – арія Ріголетто з опери «Ріголетто» (соло – Дмитро Маклюк, концертмейстер – Анна Леонова);
4. П. Масканьї – арія Сантуци з опери «Сільська честь» (співає – Вероніка КовальКоваль, концертмейстер – Анна Леонова);
5. Дж.Верді – арія Аттіла з опери «Аттіла» (соло – Сергій Замицький, концертмейстер – Тетяна Козлова);
6. Ф.Чілеа. Плач Федеріко з опери «Арлезіанка» (виконує – Олександр Золотаренко, концертмейстер концертмейстер – Тетяна Козлова);
7. Т. Альбіноні. «Адажіо» (співає – Юлія Антонова концертмейстер – Тетяна Козлова, соло на скріпці – Віра Литовченко);
8. Р. Леонкавалло – пролог з опери «Паяци» (виконує – Володимир Козлов, концертмейстер – Тетяна Козлова);
9. Г.Доніцетті – арія Немаріно з опери «Любовний напій» (співає –Сергій Лєдєньов, концертмейстер – Тетяна Козлова);
10. Ц.Пуні – «Па-де-катр» «Антре» (у виконанні артистів балету, концертмейстер – Тетяна Козлова);
11. Дж. Пуччіні – сцена з опери «Турандот» (заспівали разом Олеся Мішаріна з Юрієм Кудрявцевим, концертмейстер – Максим Чуб);
12. Л. Денца – «Дивні очі» (Євгеній Лисицький, концертмейстер – Максим Чуб);
13. Г. Доніцетті – каватина Лінди з опери «лінда ді Шамуні» (виконує – Олена Старікова, концертмейстер – Максим Чуб);
14. Вінченцо ді К’яра – «La Spagniola» (співає – Тарас Король, концертмейстер – Максим Чуб);
15. Дж. Верді – чоловічій хор з опери «Ріголетто» (виконує хор під орудою диригента Олексія Чернікіна, концертмейстер – Максим Чуб);
16. Дж.Верді – хор «Siridesta» з опери «Травіата» (хор під орудою диригента Олексія Чернікіна , концертмейстер – Максим Чуб).

Окремо зазначим, що саме цього дня, 15 червня, на сцені святкував свій день народження лауреат міжнародних конкурсів Сергій Замицький. «Вітаємо», – скандував зал, а шанувальники дарували імениннику квіти. Родина Сергія живе почуттями і музикою, а червень – це особливий місяць у Замицьких. Адже 8 червня народилася їх родина, а 15 червня (Сергій) та 17 червня (Світлана) відзначають свої дні народження.

До речі, 19 червні ще одна зірка СХІД ОПЕРА відзначила свій ювілей – Харків-культурний вітав Заслуженого артиста України, доцента кафедри сольного співу та оперної підготовки Дмитра Михайловича Маклюка!

Музика – найщиріше мистецтво, яке дає змогу висловити найсвітліші почуття, дарує дивовижні емоції та радість. Саме це роблять артисти поміж тривог, адже життя триває…

І вже 21 червня в День музики артисти ХНАТОБ подарували справжній вечір французької музики. Справжній шарм Парижа відчутно було у програмі:
1. Жорж Бізе – «Антракт до 3 дії» з опери «Кармен» (виконують – Валерій Марченко (флейта), Артем Козлов (кларнет), Анна Леонова (фортепіанно);
2. Жорж Бізе – «Арія Хозе» з опери «Кармен» (співає – Олександр Золотаренко, концертмейстер – Тетяна Козлова);
3. Жуль Масне – «Роздум» (виконують – І. Єременко (віолончель), Т. Козлова (фортепіано));
4. Ж. Бізе – арія Міколели з опери «Кармен» (співає – Олеся Мішаріна, концертмейстер – Максим Чуб);
5. Шарль Гуно – каватина Валентина з опери «Фауст» (виконує – Володимир Козлов, концертмейстер – Тетяна Козлова);
6. Шарль Гуно – арія Маргарити з опери «Фауст» (виконує – Тамара Гармаш, концертмейстер – Анна Леонова);
7. Жорж Бізе – Дует Надіра та Лейли з опери «Шукачі перлів» (у виконанні Юлії Антонової та Сергія Леденьова, концертмейстер – Анн Леонова);
8. Жак Оффенбах – баркаролла з опери «Казки Гофмана» (виконують – Лілія Кутіщева та Олена Старікова концертмейстер – Максим Чуб);
9. Жозеф Косма – «Осінь залишає опале листя» (співає – Євгеній Лисицький, концертмейстер – Максим Чуб);
10. Лео Деліб – «Дует квітів» з опери «Лакме» у виконанні Вероніки Коваль та Юлії Антонова (концертмейстер – Анна Леонова) став чудовим завершенням концерту у День музики і квітів.

До речі, у День музики народився диригент театру – Юрій Дяченко.

Зі сцени лунали і лунають для незламного міста пісні у виконанні неймовірних солістів театру: заслужених артистів України Олени Старікової, Лілії Кутіщевої, Тамари Гармаш, Володимира Козлова, Дмитра Маклюка; лауреатів міжнародних конкурсів Юлії Антонової, Вероніки Коваль, Олександра Золотаренка, Євгена Лисицького, Сергія Замицького; дипломанток міжнародних конкурсів Юлії Форсюк та Олесі Мішаріної; Сергія Леденьова, Тараса Короля та колектива хору ХНАТОБ (під керівництвом головного хормейстра театру, заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна).

Чарівний музичний супровід дарує оркестр СХІД ОПЕРА (під орудою заслуженого діяча мистецтв України Юрія Яковенко та Юрія Дяченко). А магію танцю додають артисти балету.

До речі, колектив театру попри все готує прем’єри вистав та концертних програм у великому колі, адже додому повернулися зірки гуманітарного туру «Європейський шлях». Над новими програмами працюють режисери театру: заслужений діяч мистецтв України Армена Калояна та Олексій Дугінов.

Харківський глядач кожного разу щиро дякує за підтримку і чудові виступи улюблених артистів і з нетерпінням чекає на нові зустрічі.

Нагадаємо, ще один улюблений колектив харківців – Харківський академічний театр музичної комедії до Дня Конституції України подарував концерт «Незламна пісня», який знову лунатиме 11 липня.

А Ольга Скрипка – солістка-скрипалька театру в День Конституції України відзначала свій день народження.

Ще раз вітаємо із святами і дякуємо за культурну підтримку усім артистам!

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ, Софія Жицька, ХАТМК

Голоси у сховищах Харкова підтримують дух міста (фото, відео)

Вже наступного тижня Україна святкує одну з головних своїх дат — День Конституції України (28 червня). Саме до цієї дати 17 червня о 17:00 в Арт-сховищі “Культура” колектив Харківського академічного театру музичної комедії співав найкращі українські пісні:

1. «Мій край» М. Мозговий

2. «Чорнії брови, карії очі» українська народна пісня

  1. 3. «На вулиці скрипка грає» українська народна пісня


    4. «Гуцулка Ксеня» Я.Барнич


    5. «Червона рута» В.Івасюк.


    6. «Чорнобривці» В. Верменич, М. Сингаївський


    7. «Ой летіли дикі гуси» І. Поклад, Ю. Рибчинський


  2. 8. «Українські дівчата» П. Мага, П. Зібров


    9. «Зозуля» Є. Матюшенко, М. Некрасова


    10.  «Пісня про рушник» А. Малишко, П. Майборода

  3. 11.  «Моя Україна» Ю. Рибчинський, М. Петраш.


    12.  «Варто чи ні» О. Пономарьов

  4. 13. «Водограй» В. Івасюк (А ви знали? Автор написав пісню, коли йому виповнився лише 21 рік)

  5. 14. «Кохана» І. Барах, І. Поклад

    15. «Розпрягайте хлопці коней» І. Нагребецький

  6. 16. «Черемшина» В. Михайлюк, М. Юрийчук


    17. «Роса» О. Злотник


    18. «Україна» І. Федишин

В рамках концерту «Незламна пісня» свої виступи представили: заслужені артисти України Елеонора Джулік, Наталія Коваль, Олексій Гавінський; солісти театру Іван Орлов, Світлана Тимченко, Віталій Манченко, Артем Кочергін та балет театру.

Кожна пісня була про любов – до мами, коханої, сина, України… Артисти бажали піснями щасливої долі, а зозуля накувала довгі роки життя.

Як завжди, з гумором. віршами і цікавими фактами з історії вели концерт заслужена артистка України Тетяна Циганська та Олексій Андренко.

Хай цей пост донесе частку чуттєвого виступу і світлі посили кожному, хто його побачить!

“Дякую нашим захисникам, що відігнали ворога від Харкова і я мала змогу повернутися з сином до міста. Я радію кожному виступу і намагаюсь зробити їх незабутніми. До виступу вбрання готувала сама. «Ой летіли дикі гуси» співала у весільному вбранні, а ось до останнього номеру сукня нова. Я вже почала її вишивати. До наступних концертів вона буде ще красивіша”, – поділилася з GX цікавими подробицями заслужена артистка України Наталія Коваль.

Новинний портал GX слідкує за життям Харкова-культурного, ми неоднаразово писали про волонтерську допомогу артистів.

До речі, заслужена артистка України Елеонора Джулік увесь час приймала активну участь в волонтерскому русі.

А весь колектив ХАТМК (хто залишився у місті) на чолі з директором та режисером ХАТМК, заслуженим діячем мистецтв України Ігорем Ковалем давали благодійні концерти.

Вільні, сильні і незламні, як наша Україна, артисти Харківського академічного театру музичної комедії співають заради підтримки українців.

“Дякую колективу ХАТМК за концертну програму українських народних й сучасних пісень. У цей час вони набувають ще сильнішого емоційного відгуку, напевно, у багатьох. Бо наша країна бореться за свою культуру у тому числі. Мене до сліз зворушили слова ведучих, про гордість бути українкою й особливо вразило виконання “Черемшини” (заслужена артистка України Елеонора Джулік) й “Варто чи ні” (Віталій Манченко), це було якось особливо, від душі, коли артисти відчувають те, про що співають… У кожному концерті є свої моменти, які запам’ятовуються. Тому бажаю, насамперед, мати завжди можливість колективу радувати свого глядача, бо це не так й просто у такий нелегкий час для нашого міста”, – щиро прокоментувала подію наша читачка і театралка Олена Мірошнікова.

До речі, до Дня музики, який святкують 21 червня, 20 червня о 17:00 в Арт-сховищі “Культура” колектив ХАТМК презентує “Магію мюзиклу”.

Квитки за посиланням.

Ділимося теплими спогадами про світлу магію мюзиклу з минулих років, коли почуєш чи побачиш уривки виступів наших харківських зірок, завмирає серце…

Навіть у ці складні часи колектив Харківського академічного театру музичної комедії готує святкові виступи, щоб дарувати радість і підтримку харківцям.


Більше про заплановані події театру на афіші.

Дякуємо! Разом до перемоги!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Олена Мірошнікова, ХАТМК

Чуттєвий концерт до сліз розчулив глядачів у Харкові (фото, відео)

Колектив ХНАТОБ 28 червня до Дня Конституції України подарував землякам чуттєвий і патріотичний концерт!

На сходах біля театру співали та грали: хор (під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України, хормейстера Олексія Чернікіна), оркестр (під управлінням заслуженого діяча мистецтв України, диригента Юрія Яковенка) та солісти театру (заслужені артисти України Олена Старікова та Володимир Козлов, лауреати міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко та Євген Лисицький, дипломанти міжнародних конкурсів Юлія Форсюк та Олеся Мішаріна).

На майданчику біля сходів до театру зібралися десятки людей від малого до старого. Багато хто у був вишиванках. Люди танцювали та підспівували артистам, а ще фотографували артистів на пам’ять!

В програмі:
1. Є. Адамцевич “Запорізький марш”
2. М. Лисенко “Молитва за Україну” Хор
3. М. Лисенко “Засвіт встали козаченьки” Хор
4. М. Скорик “Мелодія ” оркестр
5. “Ніч яка місячна” О.Золотаренко
6. “Ой я знаю, що гріх маю” Ю.Форсюк
7. М.Лисенко Увертюра до опери “Наталка-Полтавка”
8. М. Лисенко Пісня Наталки з опери “Наталка-Полтавка” О.Мішаріна
9. “Чорнії брови” Є.Лисицький, В.Козлов
10. “Глибока кирниця” О.Старікова
11. М. Скорик “Іспанський танок”
12. “Марш нової армії” Хор
13. Пісня “Їхав козак за Дунай” В.Козлов, О.Золотаренко, Є.Лисицький, Хор
14. Т. Кароль “Україна це ти” солісти, хор
15. Гімн України. Солісти, хор

Дякуємо, ХНАТОБ / СХІД OPERA !

Фото та відео: Наталія Бойченко, GX

Новий барельєф відкрили в Харкові (фото)


На вході до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого 28 червня було відкрито барельєф на честь видатного харків’янина, колишнього ректора цього вишу, одного з авторів проєкту Конституції  України – Василя Тація.



Наразі відома пам’ятка культури отримала додаткову значущість.


Тепер студентів юридичного університету буде зустрічати не лише герой давнини –  Ярослав Мудрий, а й наш сучасник, Герой України Василь Тацій. Ці стовпи мудрості будуть надихати нашу молодь.

Довідка. Василь Тацій – український вчений-правознавець, почесний президент Національної академії правових наук України, академік НАН України. Герой України, повний кавалер ордена князя Ярослава Мудрого.
Народився у Полтаві. 1963 року закінчив Харківський юридичний інститут. З липня 1987 року по грудень 2020 року був ректором Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого.
З 1993 року – президент Національної академії правових наук України. 1997 року обраний дійсним членом (академіком) Національної академії наук України (відділення історії, філософії та права).
Як член Конституційної комісії він брав участь у розробці проєкту нової Конституції України (1996), був головою робочої групи Кабінету міністрів з розробки нового Кримінального кодексу України (2001), головою Комісії з доопрацювання та погодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексу України, членом Координаційної ради щодо судово-правової реформи. Очолював урядову делегацію України на Дипломатичній конференції повноважних представників держав під егідою ООН щодо створення Міжнародного кримінального суду. Брав участь у розробці проєкту Статуту Міжнародного Кримінального Суду та підготовці багатьох інших законопроєктів.
Написав понад 350 наукових статей та 30 монографій.

Помер 28 вересня 2022 року у Харкові.

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.