Перейти до основного вмісту

Позначка: Дау

Сьогодні харків’яни згадують легендарного вченого, про якого було знято фільм

Пам’ятаємо! Цього дня, 22 січня, 1908 року народився Лев Ландау – фізик-теоретик, засновник наукової школи, академік, лауреат Нобелівської премії з фізики 1962 року.

У 1932-1937 роках Ландау працював у різних інститутах Харкова. Біля будівлі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна йому встановлено пам’ятник.

У 1938 році Ландау було заарештовано. Він провів у в’язниці більше року та був відпущений під поруку академіка Капиці.

У 1945-1953 роках брав участь у атомному проекті. За роботу у ньому удостоєний премій (1946, 1949, 1953), нагороджений орденом та отримав звання Героя Соціалістичної Праці (1954).

У 1962 році отримав вищу світову нагороду – Нобелівську премію (за «новаторські роботи в галузі теорії конденсованих середовищ, особливо рідкого гелію»).

Помер 1 квітня 1968 року.

Саме його ім’я носить проспект в Салтівському районі Харкова.

З 2008 до 2011 року в Харкові проходили зйомки серіалу «Дау». Основна частина зйомок проходила на площі Свободи, на вулицях Котляра, Дарвіна, Сумській та у провулку Воробйова.

Декорації внутрішнього двору Харківського фізико-технічного інституту було збудовано у чаші непрацюючого басейну “Динамо”.

Нагадаємо, журналістці GX дозволили доторкнутися до таємниць харківських вчених (докладніше в новині GX).

До речі, саме в ХФТІ є святая святих – кабінет Ландау у первозданному вигляді. Навіть крокодил на місці…

До його кабінету веде вулиця Дау з його відбитками і відбитками інших славетних вчених, для  яких честю було  крокувати слідами великого вченого.

В кабінеті й досі крокодил, що висів на стелі і міг вкусити, а ось кого – це питання… Папери ученого, мікроскоп, шафа з документами та книгами і диван, на якому в його світлому розумі народжувалися видатні ідеї.

Докладно кожен фотофакт з екскурсії GX по ХФТІ – в альбомі на фейсбук-сторінці новинного порталу.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХФТІ, відкриті джерела

Історичні події минулого і сьогодення 10 листопада переплелися на виставці у Харкові (фото, відео)

Яскравим дарунком до Всесвітнього дня науки 10 листопада стало відкриття виставки фоторобіт – «Фοτοархιв УФТІ: Діалог часу» (докладніше про проєкт в новині GX за посиланням). Попри дощову погоду в гостиному холі Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18) зібралися допитливі харківці.

На урочистому відкритті заходу учений секретарь ННЦ «ХФТІ» Олександр Васильович Волобуєв розповів, як все починалось, його слова підхопили безпосередні виконавці яскравого проєкту.
Так Споденець Ірина, Греков В’ячеслав, Дятков Володимир та Кєпова Дар’я з гордістю розповіли, як було втілено ідею і чим її вдосконалено.

Зокрема, на виставці, окрім кращих фоторобіт, була представлена віртуальна екскурсія, яка допоможе гостям заходу дізнатися більше цікавих фактів про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи. До того ж на виставці є інтерактивний стіл з усіма оцифрованими світлинами історії ХФТІ.

Як гостина господиня, директорка ХДНБ ім. В. Короленка Наталя Петренко привітала партнерів із святом і відкриттям, а ще запросила харківців неодмінно відвідати цікаву виставку у часи роботи незламної бібліотеки міста.

Підтртимати колег на виставку завітав співробітник науково-дослідної лабораторії електрофізичних матеріалів і технічних надпровідників Національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут” – Леонід Оніщенко. Наразі науковець захищає країну.

Більше фото з відкриття фотовиставки в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

До речі, на дату відкриття виставки припадає й цікавий історичний факт, який теж пов’язаний з ХФТІ.
Саме 10 листопада в 2011 році у Харкові зняли фінальну сцену фільму «Дау».
Фільм про відомого фізика Лева Ландау почали знімати у Харкові ще 2008-го. Для зйомок «одягали» у декорації харківські вулиці. А мешканці міста брали участь у кастингах (зокрема ,й журналістка GX). До масовки потрапили сотні харків’ян.
Головною точкою зйомок була будівля відкритого басейну на території Харківської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства “Динамо”. За ескізами художника картини Дениса Шибанова тут звели величезні декорації науково-дослідного інституту.
Картину змонтували та випустили через 10 років після закінчення зйомок, 2019-го. Окремі частини демонструвалися на 70 Берлінському кінофестивалі. Але у широкий прокат картина, виконана у арт-хаусному стилі, не потрапила.

Довідка. Ще з 2021 року Володимир Дятков, як співробітник ННЦ ХФТІ, розпочав роботу над створенням унікальних світлин фотоархіву ННЦ ХФТІ та сучасних фото інституту. Митець безпосередньо втілював ідею з фотоколажами минулого і сьогодення. Виставки його фоторобіт вже неоднаразово збирали багатьох допитливих відвідувачів (докладніше в новині GX).

До речі, існує віртуальна версія цієї колекції, у межах проєкту «Резервна копія для майбутніх поколінь» науковими співробітниками МКК УФТІ створено NFT – колекцію «УФТІ. Харків». А ще Володимир створив презентацію з цікавими фактами про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи.

Проєкт «УФТІ у ретроспективі», створений музейним сектором ННЦ «ХФТІ», став не лише яскравим прикладом поєднання науки та мистецтва у форматі science art, а й справжнім каталізатором нових фотоініціатив у Харкові. Саме з цієї виставки в Основ’янському районі розпочався цикл пізнавальних історичних екскурсій для молоді.

Однією з основних робіт Володимира Дяткова, екскурсовода музейного сектору та автора ретроколажів, є поєднння архівної світлини 1934 року ННЦ «ХФТІ» зробленої в Харкові, де Нобелівські лауреати Л. Ландау, П. Капиця та їх колеги разом на сходах УФТІ, з сучасними видами Старого майданчика.

Нагадаємо, журналістка GX до Дня науки в 2024 році готувала матеріал та теж доторкнулася до проєкту (новина з фото та відео на сторінках новинного порталу GX).

Докладно кожен фотофакт з екскурсії GX по ХФТІ – в альбомі на фейсбук-сторінці новинного порталу.

На сьогодні Харківський фізико-технічний інститут – один з найстаріших й найбільших центрів фізичної науки в Україні. Ідея створення ФТІ була пов’язана з бурхливими організаційними перетвореннями у галузі фізичної науки в ХХ-ті роки минулого століття, саме з цим й повʼязано виникнення легендарного УФТІ в Харкові.

Не аби яку роль в організації УФТІ відіграв Абрам Федорович Іоффе (фізик єврейського походження з України, організатор науки, знаний як «батько радянської фізики») починав втілювати ідеї державного масштабу – децентралізацію науки. Іоффе часто цитував П. Еренфеста, який порівнював стан науки й техніки в Німеччині та у Франції, й підкреслював, що більш високий науковий потенціал Німеччини пов’язаний саме з тим, що в ній фізичні інститути знаходяться в багатьох містах на відміну від Франції, в якій майже вся наука зосереджена в одному Парижі. Тож, пропозиція створити в СРСР мережу фізико-технічних інститутів у великих містах була спрямована на розвиток науки та одночасного вирішення проблеми промисловості.

Офіційна дата народження УФТІ – 30 жовтня 1928 року. Про це йшлось з доповіді академіка А.Ф. Йоффе. Наведемо уривок з виступу вченого:
1. Визнати організацію Фізико-технічного інституту в Україні за необхідне.
2. Маючи на увазі, що Фізико-технічний інститут має бути пов’язаний за своєю роботою з науково-технічними потужностями України та встановити тісний зв’язок із заводськими лабораторіями й науково-дослідними установами… вважати за доцільне організувати інститут саме у Харкові!

І вже через дев’ять місяців УФТІ почав своє успішне функціонування й став першим потужним науковим центром в Україні.

Виставка «УФТІ у ретроспективі» – це відкритий проєкт відомчого музею ННЦ ХФТІ, який розроблявся з певною метою – як своєрідний фідбек на запити цільової аудиторії МКК УФТІ.  Відвідувачам завжди було цікаво порівнювати старі світлини будівель УФТІ, їх зовнішнє та внутрішнє оздоблення з сучасним виглядом, знаходити відмінності або уявно добудовувати образи минулого на сучасні.  До того ж аудиторія виявляла неабиякий інтерес до певного періоду функціонування УФТІ, його легендарних співробітників, відповідно з цим й пов’язана тема кожної роботи. Кожна окрема робота – це синтез фотозображень, що фіксує певну подію або знакову автентичну локацію.  В основі документальної фотовиставки – унікальні світлини фотоархіву ННЦ ХФТІ та сучасні фото, зроблені співробітником ННЦ ХФТІ – Володимиром Дятковим (Провідний фахівець з публічних закупівель) який безпосередньо втілював ідею з фотоколажами в життя ще з 2021 р.   Існує віртуальна версія цієї колекції, у межах проєкту «Резервна копія для майбутніх поколінь» науковими співробітниками МКК УФТІ створено NFT – колекцію «УФТІ. Харків». А ще Володимир створив презентацію з цікавими фактами про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи.

Грантовий проєкт «Фотоархів ХФТІ: збереження, поширення та переосмислення» було реалізовано на базі Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс). В межах реалізації проєкту залучено широку громадськість через наступні публічні заходи:
– виставка «УФТІ у ретроспективі», присвячена 95-річчю заснування Українського фізико-технічного інституту (ННЦ ХФТІ), організована в Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва (27 жовтня – 30 листопада 2023 р.);
– презентація колекції ретросвітлин фотоархіву ННЦ ХФТІ у відкритих фондах Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс) 28 грудня 2023 р.

Реалізація проєкту забезпечила не тільки довготривале збереження та актуалізацію науково-технічної й культурно-історичної спадщини постраждалого внаслідок військових дій країни-агресора ННЦ ХФТІ шляхом оцифрування фотоархіву установи, а й відкрила нові можливості для інтерпретації, репрезентації та інтеграції у світовий простір унікальних фоторесурсів, що сприяє: – популяризації найстарішого в Україні фізичного наукового центру; – розвитку співробітництва як з дослідниками, так і з зацікавленою спільнотою; – залученню нової аудиторії до історичної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ й створенню нового формату комунікації з нею.

Реалізація проєкту уможливить розширення як локальних так і глобальних меж інтеграції та популяризації історико-культурної й науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ шляхом:
– розміщення тематичної добірки з оцифрованої колекції фотоархіву на українському порталалі «Міський медіархів»;
– розміщення на всесвітніх платформах NFT-колекції на «OpenSea» та на порталі «Museum diqital»;
– публікацій у соціальних мережах.

Це неймовірна праця, що до популяризація наукової діяльності ННЦ ХФТІ та піднесення престижу професії науковця в Україні шляхом створення та репрезентації цифрової колекції фоторесурсів з майже 100-річної історії функціонування ННЦ ХФТІ. А ще це актуалізація історико-культурної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ публічними заходами в межах проєкту.

Фото, відео та матеріал: GX, ННЦ ХФТІ, Споденець Ірина, Греков В’ячеслав, Дятков Володимир, Наталія Бойченко

Сьогодні харків’яни згадують легендарного вченого, про якого було знято фільм

Пам’ятаємо! Цього дня, 22 січня, 1908 року народився Лев Ландау – фізик-теоретик, засновник наукової школи, академік, лауреат Нобелівської премії з фізики 1962 року.

У 1932-1937 роках Ландау працював у різних інститутах Харкова. Біля будівлі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна йому встановлено пам’ятник.

У 1938 році Ландау було заарештовано. Він провів у в’язниці більше року та був відпущений під поруку академіка Капиці.

У 1945-1953 роках брав участь у атомному проекті. За роботу у ньому удостоєний премій (1946, 1949, 1953), нагороджений орденом та отримав звання Героя Соціалістичної Праці (1954).

У 1962 році отримав вищу світову нагороду – Нобелівську премію (за «новаторські роботи в галузі теорії конденсованих середовищ, особливо рідкого гелію»).

Помер 1 квітня 1968 року.

Саме його ім’я носить проспект в Салтівському районі Харкова.

З 2008 до 2011 року в Харкові проходили зйомки серіалу «Дау». Основна частина зйомок проходила на площі Свободи, на вулицях Котляра, Дарвіна, Сумській та у провулку Воробйова.

Декорації внутрішнього двору Харківського фізико-технічного інституту було збудовано у чаші непрацюючого басейну “Динамо”.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Харьков в XXI веке. 17 октября – в городе готовились к съемкам фильма

17 октября. 2006 год. Оркестру Харьковской областной филармонии присвоено звание академического. Решение было принято Министерством культуры и туризма Украины. С 2001 года художественным руководителем и главным дирижером оркестра является Заслуженный деятель искусств Украины Юрий Янко.

Позже оркестр стал знаменит рядом ярких культурных акций – концертами в харьковском метрополитене, на заводе «Турбоатом», на территории старинной усадьбы в Шаровке.

17 октября. 2008 год. Представители региональных СМИ сообщали о подготовке к съемкам фильма «Дау». В частности в Харьковском аэропорту строили макет знаменитого самолета К-7.

Этот самолет, который за крупные размеры называли «Воздушным Госпромом», сконструировал харьковский авиаковнтруктор Калинин. По сценарию, на К-7 в Харьков прилетал герой ленты, известный физик Лев Ландау.

17 октября. 2014 год. В Харьковской области был совершен диверсионный акт.

В ночь с 16 на 17 октября в Коломакском районе неизвестные взорвали часть железнодорожного полотна. В локомотиве грузового состава, который передвигался на данном участке, вылетели стекла, оборвалась контактная сеть. Машинист грузового поезда (Основа — Полтава — ред.) применил экстренное торможение и не допустил схода вагонов.

Это был один из череды террористических и диверсионных актов, совершенных в Харьковской области за несколько предшествующих месяцев 2014 года. Произошло несколько взрывов и нападений на различные объекты.

18 июня неизвестные пытались поджечь военкомат в Коминтерновском районе.

7 июля на перегоне «Змиев-Занки» неизвестные выстрелили по железнодорожной цистерне в составе грузового поезда.

22 июля неизвестный предмет взорвался недалеко от Чугуевского районного комиссариата.

24 июля взрывные устройства бросили на территорию сборного пункта Харьковского областного военкомата.

В ночь на 3 августа неизвестные атаковали из огнемёта административное здание Харьковского бронетанкового завода.

4 августа неизвестные атаковали областной военкомат — по зданию выстрелили из огнемёта и пустили по нему автоматную очередь.

Утром 8-го сентября неизвестные обстреляли здание, в котором находятся военкоматы Орджоникидзевского и Фрунзенского районов.

Вечером 12 сентября горели цистерны с реактивным топливом на станции «Основа».

В ночь на 26 сентября в Коминтерновском районе Харькова неизвестные выстрелили из гранатомета в офис адвоката, волонтера и кандидата в нардепы. В Киевском районе в эту же ночь взорвали банкомат.

17 октября. 2016 год. В Двуречной презентовали музей Ильи Мечникова. Музей открыли в Центре детского и юношеского творчества.

Илья Мечников родился в селе Ивановка бывшего Двуречанского района.

Представители Центра победили в областном конкурсе мини-проектов развития территориальных громад. На обустройство музея, а также художественной школы в здании Центра власти направили около 120 тысяч гривен.

Мечников стал лауреатом Нобелевской премии 1908 года за исследования в области физиологии и медицины.

Харьковчанка стала первой украинской актрисой, номинированной на европейский “Оскар”

Непрофессиональная актриса из Харькова Наталья Бережная, которая исполнила главную роль в фильме “DAU. Наташа” (ред. – режиссеры Илья Хржановский и Екатерина Эртель), номинирована на премию Европейской киноакадемии как лучшая актриса 2020 года. Об этом сообщается на сайте Европейской киноакадемии. 

Результаты голосования будут объявлены в серии виртуальных мероприятий с 8 по 12 декабря.

Поговаривают, что до участия в кинопроекте Наталья Бережная работала на одном из вещевых рынков Харькова. 

До Бережной еще ни одна украинская актриса не попадала в номинацию на премию Европейской киноакадемии. Наряду с Бережной в номинации оказались Эни Даль Торп (“Чартер”), Андреа Брайн Ховиг (“Надежда”), Марта Ниэто (“Мать”), Нина Хосс (“Моя младшая сестра”) и Паула Бир (“Ундина”).  

Напомним, что фильм “DAU. Наташа” был номинирован на “Золотого медведя” Берлинского кинофестиваля в 2020 году, а оператор фильма Юрген Юргес получил приз “Серебряный медведь” за выдающиеся художественные достижения.

Справка. Премия Европейской киноакадемии (European Film Awards) присуждается ежегодно с 1988 года и только картинам европейского кинопроизводства. Ее называют европейским Оскаром. Среди актрис-лауреаток – Жюльет Бинош, Эмили Уотсон, Изабель Юппер, Бьорк, Марион Котийяр, Пенелопа Крус, Тильда Суинтон, Хелен Миррен.

Напомним, картину Ильи Хржановского снимали с 2007 по 2011 годы. Основная часть съемок происходила на площади Свободы, на улицах Красноармейской, Дарвина, Сумской и в переулке Воробьева.

Бюджет фильма превышает 10 миллионов долларов. Всего было снято 13 фильмов и ряд сериалов общей продолжительностью 700 часов. Режиссер работал над проектом более 13 лет. Премьера состоялась в кинотеатрах Берлина, Лондона и Парижа.

Жизнь вселенной DAU разворачивается в вымышленном научном исследовательском институте в Москве в 1930-е – 1960-е годы. По сюжету фильма “DAU. Наташа” его главная героиня – заведующая институтской столовой в 1952 году. Она  вступает в отношения с  иностранным ученым и попадает на допрос к следователю госбезопасности.

Во время съемок “Дау” в массовке были заняты многие харьковчане, однако увидеть себя на большом экране люди пока не смогли – премьеры фильма в Украине не было.

В Украине разразился большой скандал из-за проекта, который снимали в Харькове (фото)

Проект «Дау», который снимали в Харькове, запретили к показу в Украине и, наконец, частично выложили для платного просмотра интернет-пользователям, попал в очередной скандал.

Фильмом режиссера Ильи Хржановского заинтересовался украинский Уполномоченный по правам детей Николай Кулеба.

«В сети появилась информация и кадры по использованию детей в съемках фильма «Дау. Дегенерация». Добавлю изображение для понимания того, в каких ужасных кадрах приняли участие дети. По предварительной информации в съемках использовали детей из дома ребенка. Кто разрешил использовать детей в съемках – должна расследовать полиция, к которой я уже обратился с соответствующим запросом», – отметил Кулеба.

Он также добавил, что руководство домов ребенка и интернатов Харьковской области отрицает, что дети из этих учреждений были использованы при съемках фильма.

Одной из первых, кто возмутился увиденным кадрам, была эксперт по детской нейропсихологии Елена Самойленко. Она описала происходящее с научной точки зрения и объяснила, почему такие съемки можно причислить к издевательствам. Позже специалист опубликовала свои посты в группе «Защита прав детей».

«Сцена с младенцами показалась мне насильственной. Во-первых, потому что дети не могли отказаться от съемок, не могли сказать, что им не нравится окружение. Они плакали, а взрослые их успокаивали. Это неадекватно, это могло спровоцировать депрессию, фрустрацию и страх смерти у ребенка. В комментариях сотрудница проекта призналась, что это были дети-сироты, и, по мнению съемочной команды, они не пострадали. Наоборот, им сделали ЭЭГ по назначению врача (это диагностическая процедура по выявлению эпилептических состояний). Если детям была назначена ЭЭГ, гипотетически у них могли подозревать эпилепсию. Для таких детей стимуляция светом, стресс, истерика, повышенный пульс и частота дыхания могут стать провоцирующим фактором и вызвать приступ. Получается, что проект ДАУ использовал детей-сирот с согласия их опекунов (это обычно один директор детдома для всех), чтобы снять в фильме, где детей раздевают, подключают к головам фиксирующие электроды, подвергают эмоциональному и психологическому насилию. Некоторые люди, задействованные в проекте, рассказывают (анонимно, к сожалению), что мальчик, который играл сына главных героев – тоже из детского дома. Якобы ребенка взяли, он пожил на проекте «в семье», а затем его вернули в детдом», – пишет Самойленко.

Тема обсуждения вызвала небывалый резонанс у пользователей соцсетей. Сейчас в ситуации разбираются правоохранители.

«По результатам анализа данных из сети Интернет, выявлены факты, которые могут свидетельствовать о нарушении прав и свобод детей и интересов государства в сфере охраны детства во время съемок фильма на территории города Харькова. По предварительной информации, несовершеннолетним, вероятно из числа детей-сирот, группой лиц в процессе кинопроизводства могли быть причинены физическая боль или моральное страдание. Кроме того, из обнародованных кадров фильма следует, что видео, из которого получены эти изображения, можно нести в себе пропаганду культа насилия, жестокости или дискриминации», – прокомментировал пресс-секретарь Харьковской областной прокуратуры Дмитрий Чубенко.

По его словам, ювенальные прокуроры прокуратуры Харьковской области зарегистрировали уголовные производства по фактам пыток, а также изготовления или распространения произведений, пропагандирующих культ насилия (ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 300 УК Украины).

Досудебное расследование в уголовном производстве осуществляет следственное управление ГУ Нацполиции в Харьковской области.

Тем временем, действующий директор «Феномен-фильм» Кристина Волошина написала официальный ответ детскому омбудсмену Украины. По ее словам, все дети, которые были задействованы в фильме, снимались с разрешения опекунов.

Напомним, картину Ильи Хржановского снимали с 2007 по 2011 годы. Основная часть съемок происходила на площади Свободы, на улицах Красноармейской, Дарвина, Сумской и в переулке Воробьева.

Бюджет фильма превышает 10 миллионов долларов. Всего было снято 13 фильмов и ряд сериалов общей продолжительностью 700 часов. Режиссер работал над проектом более 13 лет. Премьера состоялась в кинотеатрах Берлина, Лондона и Парижа.

Во время съемок “Дау” в массовке были заняты многие харьковчане, однако увидеть себя на большом экране люди пока не смогли – премьеры фильма в Украине не было.

Харьковчанам покажут то, что долго скрывали

В середине апреля 2020 года в сеть Интернет выложат несколько частей нашумевшего проекта «Дау», который снимали в Харькове.

Как сообщил режиссер Илья Хржановский, сначала онлайн появятся фильмы «‎Дегенерация»‎ и «‎Наташа»‎, которые были показаны на Берлинском кинофестивале в 2020 году, а затем, с перерывами в несколько дней будут появляться и остальные фильмы.

На обозрение интернет-пользователей выложат те версии фильмов, которые были переделаны после премьеры в Париже в 2019 году.

К слову, фильм «Дау. Наташа» участвовал в основном конкурсе Берлинского кинофестиваля — 2020. Оператор Юрген Юргес получил за него «Серебряного медведя».

Напомним, картину Ильи Хржановского снимали с 2007 по 2011 годы. Основная часть съемок происходила на площади Свободы, на улицах Красноармейской, Дарвина, Сумской и в переулке Воробьева.

Бюджет фильма превышает 10 миллионов долларов. Всего было снято 13 фильмов и ряд сериалов общей продолжительностью 700 часов. Режиссер работал над проектом более 13 лет. Премьера состоялась в кинотеатрах Берлина, Лондона и Парижа.

Во время съемок “Дау” в массовке были заняты многие харьковчане, однако увидеть себя на большом экране люди пока не смогли – премьеры фильма в Украине не было.

Сцены насилия и пыток. Скандальный фильм, который снимали в Харькове, получил награду

Критики разнесли его в пух и прах, а вот жюри 70-го Берлинского кинофестиваля оценило достаточно высоко. Фильм Ильи Хржановского и Екатерины Эртель «Дау. Наташа» стал лауреатом БерлиналеФильм получил награду за лучшую за операторскую работу. Работал над фильмом немец Юрген Юргес.

Картина «Дау. Наташа» является частью масштабного проекта Хржановского «Дау», посвященного жизни выдающегося советского физика Льва Ландау. Через призму известной личности режиссер хотел показать зрителям, что такое тоталитарный режим на самом деле, как он ломает человеческую натуру. 

После показа фильма «Дау. Наташа» в Берлине пресса взорвалась возмущением. В картине есть натуральные сцены пыток, изнасилования бутылкой и многое другое, что шокировало зрителей.

Напомним, картину режиссера Ильи Хржановского снимали с 2007 по 2011 годы. Основная часть съемок происходила на площади Свободы, на улицах Красноармейской, Дарвина, Сумской и в переулке Воробьева.

Официально съемочный процесс завершился тем, что построенные декорации развалили и все, кто снимался в фильме, утроили на развалинах дискотеку.

Бюджет фильма превышает 10 миллионов долларов. Всего было снято 13 фильмов и ряд сериалов общей продолжительностью 700 часов.

Режиссер работал над проектом более 13 лет. Премьера состоялась в кинотеатрах Берлина, Лондона и Парижа.

Напомним, во время съемок “Дау” в массовке были заняты многие харьковчане, однако увидеть себя на большом экране люди пока не смогли. Премьера фильма в Украине пока не запланирована.

Вышел трейлер к фильму, в котором снимались сотни харьковчан (видео)

В сети Интернет выложили трейлер к нашумевшему фильму «Дау», который снимали в Харькове.

В семиминутном ролике показана жизнь советского физика, лауреата Нобелевской премии Льва Ландау, а также окружающих его людей в условиях тоталитарного режима СССР.

Картину режиссера Ильи Хржановского снимали с 2007 по 2011 годы. Основная часть съемок происходила на площади Свободы, на улицах Красноармейской, Дарвина, Сумской и в переулке Воробьева.

Официально съемочный процесс завершился тем, что построенные декорации развалили и все, кто снимался в фильме, утроили на развалинах дискотеку.

Бюджет фильма превышает 10 миллионов долларов. Всего было снято 13 фильмов и ряд сериалов общей продолжительностью 700 часов.

Режиссер работал над проектом более 13 лет. Премьера состоялась в кинотеатрах Берлина, Лондона и Парижа.

Напомним, во время съемок “Дау” в массовке были заняты многие харьковчане, однако увидеть себя на большом экране люди пока не смогли. Премьера фильма в Украине пока не запланирована.

В Харькове снесли часть крупнейшего сооружения ради группы людей с камерами

 

Начало съемок нашумевшего художественный фильм «Дау», который только готовится выйти в прокат в 2019 году, и сразу же неприятности.

Мало кто знает, но, по задумке автора, съемочный процесс должен был вестись на территории старой промышленной площадки Харьковского физико-технического института. Ведь как-никак главный персонаж фильма – Лев Ландау работал в научном центре с 1932 по 1937 годы. Однако из-за режимности объекта съемочную группу попросту не пустили на территорию ХФТИ.

В результате кинематографам пришлось прибегнуть к хитрости и попросту «построить» внутренний двор секретного института из дерева, пластика и пенопласта. Правда, для этого возведения им пришлось снести часть крупнейшего бассейна Харькова – «Динамо» (не работающего уже много лет).

Подробнее о Харьковском физико-техническом институте читайте здесь.


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.