Позначка: Бібліотека Короленка

Харків чекає цікава бесіда: кіносеанс у ХНАТОБ і харківець біля витоків кінематографу

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 03.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

“Я народився і жив для добра і любові, – Олександр Довженко. – Життя таке коротке. Поспішайте творити добро!”

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка сьогодні, 3 травня, о 12.00 в читальному залі міського абонемента закладу (пров. Короленка, 18) проведе цікаву літературну лекцію «ГОЛЛІВУД НА БЕРЕЗІ ЧОРНОГО МОРЯ: ПРО КІНО ВІД ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА ДО ІРИНИ ЦІЛИК». Захід присвячений історії українського кінематографа входить в цикл програм «Скільки житиму відкриватиму, Україно, тебе!».
Ведуча – Антоніна Яковлєва, викладачка ХНПУ імені Григорія Сковороди.

Сьогодні багато хто ставить питання, чи потрібно підтримувати культуру й знімати кіно під час війни. Утім, не слід забувати, що кінематограф може стати могутнім засобом впливу на суспільну свідомість та важливим джерелом формування нашої ідентичності.

Цим та іншим питанням і буде присвячена зустріч, мета якої – ознайомити учасників із класикою національного кіно та його найвизначнішими постатями. Ви почуєте багато цікавих історій про діячів тогочасного українського кіномистецтва, чиї досягнення досі захоплюють глядачів у всьому світі.

Українське кіно відіграє важливу роль у зміцненні національної самосвідомості й об’єднанні людей. Також воно є платформою для обговорення важливих соціальних питань та історичних подій, що впливають на формування сучасної України.

На зустрічі відбудеться бесіда про те, чому датою появи кіно міг бути не 1895, а 1893 рік. І не брати Люм’єри, а харківець Йосип Тимченко. Ви дізнаєтесь про кіносеанс у Харківському оперному театрі, який влаштував Альфред Федецький; чому Олександр Довженко покинув Харків, а потім і Україну; які проблеми переживало українське кіно, у чому його оригінальність та про багато іншого.

На ваші питання про зустріч відповість: Олександра Іванівна Крутас – завідувачка соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (тел.: +38 (096) 353-61-17, Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com).

Фото та матеріал: GX, Натаіля Бойченко, Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка

Під музику дощу. Чарівна весняна зустріч з цікавою людиною відбудеться у центрі Харкова

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Вчора весна грала по підвіконням музику дощу… Так актуальна до цієї пори року зустріч запланована на сьогодні у центрі міста.

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка сьогодні, 26 березня, о 11.00 в читальному залі міського абонемента закладу (пров. Короленка, 18) дарує чудовe нагодe познайомитися з Миколою Грицаєм, талановитим поетом з Богодухівщини та його збіркою поезій з ліричною назвою “Під музику дощу”.

Довідка. Микола Грицай народився у місті Богодухові Харківської області.
Все своє життя присвятив будівельній справі.
А найперший свій вірш написав ще у першому класі.
З тих пір бажання висловлювати свої думки та емоції поетичними рядками приходить до нього у хвилини духовного піднесення.
Поетичні твори друкувалися у збірках віршів богодухівських поетів – ” Все починається з любові” ( 2005),
“Струни серця знову задзвеніли” (2019).
Член творчої Асоціації літераторів ” Слобожанщина”, Харків.
У 2018 році вийшла у світ його перша збірка віршів ” Поки серце наше любить”.
Другою збіркою поезій автора є ” Під музику дощу”, з якою ми сьогодні познайомимося.

Завітайте на зустріч! Буде дуже цікаво!

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка

Весна завжди перемагає. Поет, бард і вчений з Харкова запрошує на зустріч (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 25.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка сьогодні, 25 березня, о 15.30 в читальному залі міського абонемента закладу (пров. Короленка, 18) дарує творчу зустріч “Весна завжди перемагає”. Цього разу гостем буде Ігор Березюк – вчений, поет, бард,
волонтер, художник – оформлювач Харківського планетарію (докладніше в новині GX).
Він особисто знав і створив скульптуру для Харківського планетерію першого українського космонавта генерал-майора ВПС України, Героя України, кандидата технічних наук, члена МФКО Леоніда Каденюка (докладніше в новині GX).

“Над створенням скульптури я працював близько року, багато в чому затримка пов’язана з пандемією коронавірусу та вимушеним карантином. Я не професіонал – я скульптор-аматор, тому вклав у створений мною експонат усю свою любов до цієї великої людини”, – розповідав журналістці GХ Ігор Березюк.

Він мріяв про пригоди Жак-Іва Кусто – і на його частку випало чимало експедицій, але одним із головних подарунків долі стала зустріч із колегою відомого французького дослідника Світового океану – Андре Лабаном. А потім було захоплення малюванням та унікальна картина, ідея якої прийшла до вченого уві сні разом із баченням унікального природного явища – Гало – сонячного хреста, а потім була нагорода…

А ще під час війни Ігор втілив мрію – велосипедом доїхати на зустріч у Чехії…

У гостей заходу буде чудова можливість познайомитися з авторськими піснями Ігоря Березюка та його книгою “Танок вогню” з незабутніми спогадами про Валерія Романовського (його ім’ям названо вулицю в Харкові), співпрацівника бібліотеки ім. Короленка, який героїчно загинув на війні.

Ігор Березюк закінчив біофак Харківського державного університету ( 1984).
Талановитий художник, автор багатьох персональних виставок у Харкові та інших містах світу (живопис, батик, фото, інсталяція), автор книжок про аномальні явища.
Засновник музею уфології та космонавтики (докладніше в нвині GX).

Дипломант авторської пісні рок – фест ( Балаклія – 2011) , ( Есхар – 2015).
Невтомний , винахідливий, революціонер та новатор у багатьох сферах життя.

Приходьте, буде дуже цікаво!

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Наталія Бойченко, GX

Харківців запрошують до розмов про незламність

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 11.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка запрошує всіх охочих на презентацію книги Олександра Красовицького «Харків. 20 розмов про незламність», яка відбудеться 12 березня о 13.00 у читальному залі міського абонемента ХДНБ ім. В. Г. Короленка (пров. Короленка, 18). Вхід вільний.

Пишаємося, адже Незламний Харків 6 березня 2022 року отримав почесну відзнаку «Місто-герой України» за стійкість містян у відсічі збройної агресії росіян. Свій статус харківці підтверджують щодня.
Які виклики постали з перших днів війни перед мешканцями Харкова, адміністрацією області та міста, правоохоронними органами, рятувальниками, пожежниками, волонтерами, згадують безпосередні учасники подій — герої книжки Олександра Красовицького «Харків. 20 розмов про незламність».
Приходьте, щоб разом відчути силу незламного Харкова та надихнутися історіями, які змінюють наше сьогодення.

Довідка. Олександр Красовицький — український письменник та видавець, засновник та генеральний директор видавництва «Фоліо».

Довідки про подію за номером (063) 259-68-29 або пишіть питання на електронну адресу -bookkorolenkakharkiv@gmail.com

Книголюби Харкова зберуться на важливу подію разом із відомою гостею (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 14.02.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

А чи пам’ятаєте ви, що 14 лютого не лише день закоханих, але й Міжнародний день дарування книжок?
Це особливе свято для всіх книголюбів світу — день, коли хочеться поділитися любов’ю до читання та подарувати книги тим, хто їх найбільше потребує: дітям із малозабезпечених сімей, бібліотекам та благодійним фондам.

Традиція дарувати книги у цей день бере свій початок з волонтерської ініціативи 2012 року і сьогодні об’єднує понад 44 країни світу, серед яких і Україна. Кожен може долучитися: придбати нову книгу, передати вже прочитану або зробити пожертву на підтримку дитячих бібліотек. Давайте разом зробимо світ трохи добрішим і наповнимо його сторінками чудових історій! Навіть одна книга може відкрити двері у світ знань, натхнення та нових можливостей!

Саме цього дня, 14 лютого, у Міжнародний день дарування книг буде підбито підсумки акції «Даруй українську! Читай українською!». А ще працівники Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка пропонують відзначити це неформальне свято в приємному товаристві та запрошують 14 лютого о 16.00 на творчу зустріч із Анною Гін, відомою харківською журналісткою, письменницею, блогеркою, психологинею, авторкою книги «Як ти там?», відомою не тільки в Україні, але й далеко за її межами.
Зустріч відбудеться в читальному залі міського абонемента бібліотеки імені В.Г.Короленка ( провулок Короленка, 18, 2-й поверх, кімната 20).

На дарувальників книг чекає приємний бонус — участь у розіграші книги з автографом знаменитої гості — Анни Гін.

Нагадаємо, наприкінці 2024 року Авторк прийняла участь в проєкті фонду громади Харкова «Толока», який зібрав шанувальників мистецтва на унікальну подію Toloka Talks: ця подія поєднала знайомство з культурною спадщиною Слобожанщини, зокрема з унікальною школою гри на цимбалах, і благодійний збір коштів для її підтримки. А саме на благодійному аукціоні збирали кошти на нові цимбали для Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Адже реліквія ВНЗ – 80-річні цимбали були пошкоджені під час бомбардувань рашистами університету у 2022-2024 роках. Наразі студенти і викладачі вимушені постійно лагодити інструмент (докладніше в новині GX).

Перший патріотичний лот – обереги з квітів та уламків снарядів з багатостраждальної Салтівки був з любов’ю власноруч зроблений харків’янкою Анною Гін. Її щоденник жахливих подій з перших днів війни став книгою-сповіддю, яка стала основою вистави Андрія Лебедя «Як ти там?». Події бестселеру на сцені втілили артистки «Театру для людей»: заслужена артистка України Ольга Двойченкова, Вікторія Біла, Світлана Симоненко, Віра Михайленко.

До речі, авторка із своїм вірним другом Гектором презентувала книгу «Як ти там?» на виставі театру, а ще саме в ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

Авторка розповіла журналістці GX, як сторінка за сторінкою з’явилася її книга.

А ще, пригадаємо. саме до цієї дати в 2024 році бібліотека отримала дарунок новиq скарб – «Валізкe з книжками».

Проєкт «Валізка з книжками» мав нечуваний ажіотаж — було подано понад 4500 заявок з усієї України, а самих валізок – 250! І серед бібліотек-переможниць – наша Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка.

Сьогодні до українських дітей прийшла війна. На жаль, ми не можемо повністю захистити їх від психологічних травм, ізолювати від обставин сьогодення, але можемо допомогти відволіктися завдяки книгам та грі.

Саме з таких, «терапевтичних» міркувань і були зібрані «Валізки». Вони неодмінно стануть в пригоді батькам та педагогам, допоможуть діточкам читати, говорити, сміятися, сподіватися, радіти…

У цій валізці — 22 книжки українських та зарубіжних авторів, які допоможуть дітям потоваришувати зі своїми емоціями та обговорити те, що їх турбує.

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Наталія Бойченко, GX

Місце сили: криміналіст-митець з бойовим досвідом фільмує Харків з висоти пташиного польоту

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 18.01.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Вже у вівторок, 21 січня, о 15.00, колектив бібліотеки запросив у гості Василя Білоуса. Кандидат юридичних наук, доцент кафедри криміналістики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, керівник центру криміналістичних інновацій «intelligenTrident», національний експерт Ради Європи в Україні в галузі криміналістики, а з першого дня повномасштабної війни — солдат-доброволець, воїн-дронар, чиї художні аеросвітлини відомі далеко за межами України, презентує свої ювілейні аерофотоальбоми.

Учасники зустрічі зможуть з висоти пташиного польоту очима Василя Білоуса побачити незламний Харків, ознайомитися з унікальними поліграфічними виданнями в супроводі авторської розповіді, зазирнути за лаштунки образотворчого процесу, розглянути можливість взаємодії у створенні нових шедеврів в інноваційному жанрі аерознімання.

Долучайтесь, буде дуже цікаво!

Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/82088390095?pwd=oFwfogpC1IMexZVx4hAWQzCno7IBBe.1
Ідентифікатор заходу: 820 8839 0095
Код доступу: 0GcyjD
Телефон для довідок: (096) 353-61-17

Олександра Іванівна Крутас – завідувачка соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (тел.: +38 (096) 353-61-17, Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com).

В місті очікують на творчу зустріч із харківським військовим письменником та бардом

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 15.01.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура.

Вже цієї неділі, 19 січня, о 12.00 у читальному залі міського абонемента ХДНБ ім. В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18) відбудеться творча зустріч із Олегом Бородаєм, харківським поетом-воїном, автором збірок віршів «Відлуння окопів», «Релаксація душі» та прозової книги у двох частинах «Вогневий вал».

Організатор вiдвiдування заходу: громадський діяч у сфері культури, блогер, Юрій Путнiк.

Довідка. Олег Бородай — воїн з позивним «Поет», який уже багато років поєднує службу і творчість. Добровольцем пішов на фронт у 2014 році. Служив мінометником у військовій частині «Спартан» Національної гвардії України. За фахом вчитель, Олег на війні почав писати вірші та спогади, які згодом надрукував.

На свої вірші накладає музику та співає для своїх побратимів. Творчість стала для нього віддушиною. Учасник багатьох концертів та фестивалів. Лауреат Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Слобожанський спас», інтернет-конкурсу «Від слова до слова» та літературно-мистецької премії імені Василя Симоненка у номінації «Література» (2022).

Друкувався в альманахах «Нива», «Миргородські обрії», «Склянка часу», «Пісні нескорених війною», «Слово єднає», «І життя, наче танець над прірвою». Член Національної спілки письменників України.

Поезії Олега Бородая нікого не залишають байдужими, вони розчулюють до сліз, адже йдуть від самого серця. Приходьте на зустріч і переконайтеся, що поезія Олега Бородая — дійсно справжня, українська!

Колектив ХДНБ ім. В. Г. Короленка радо запрошує на знакову зустріч! Віримо у перемогу! Разом ми сильні!

Свято, яке відзначає увесь Світ, стало особливим для Харкова і України (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 10.01.2025. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Саме цього дня 1863 року в Лондоні було відкрито першу лінію метрополітену. Вона мала довжину всього шість кілометрів.
Будівництво метрополітену розпочалося після винаходу англійським інженером Марком Брюнелем 1814 року тунелепрохідного щита. Цей тунель став прототипом метрополітену та підштовхнув до створення цього виду транспорту. Першою підземкою у світі стало Лондонське метро, яке збудували за проєктом Чарльза Пірсона та відкрили 10 січня 1863 року.

До речі, в останній день року, 31.12.1965, на засіданні Виконавчого комітету Харківської міської ради було прийнято історичне для міста рішення – «Архітектурно-планувальне завдання на майбутнє будівництво в Харкові першої черги метро».

Харківську “підземку” запустили у 1975 році – відкрили 8 станцій, 1978 року – ще 5.

На той момент вона стала другою в Україні після київської.

Під час війни метрополітен став місцем прихистку для багатьох харків’ян… А ще місцем надії, адже в нас вже є станція “Перемога!”

В святкові дні у вестибюлі станції метро «Ярослава Мудрого» працювала святкова виставка робіт учнів художніх шкіл Харкова присвячена метро (докладніше в новині GX).

До святкової дати в ХДНБ ім. В.Г.Короленка підготували цікаву розповідь та підібрали тематичні книжки.

Довідка. 10 січня відзначається Всесвітній день метро. Саме цього дня у 1863 році було відкрито першу лінію Лондонського метрополітену.
Сьогодні ми вітаємо машиністів, електромеханіків, чергових з прийому й відправки потягів, касирів, чергових ескалаторів, машиністів прибиральних машин та інших фахівців, які цілодобово працюють, забезпечуючи роботу метрополітену.
Ідея будівництва метро з’явилася після винаходу англійським інженером Марком Брюнелем тунелепрохідного щита у 1814 році. А у 1842 році за його допомогою було завершено будівництво тунелю під Темзою, який і став прототипом метрополітену.
Перша гілка Лондонського метро у ХІХ столітті мала довжину 6 км, 7 станцій, газове освітлення та використовувала парову тягу. А вже у 1890 році Лондонський метрополітен запрацював на електричній тязі.
Відтоді будівництво метро розпочалося по всій Європі: у Будапешті, Глазго, Парижі, Берліні та інших містах.
У Києві ідея підземки вперше виникла у 1884 році. Тоді міська влада не підтримала проєкт через його високу вартість. Надалі ж історичні обставини склалися так, що першу лінію Київського метрополітену було відкрито лише 1960 року. Сьогодні він складається з 52 станцій та має довжину близько 70 км, перевозячи щодня більше мільйона пасажирів.
Крім Києва, метрополітен в Україні мають Харків та Дніпро. Слід зауважити, що під час російської агресії метрополітени слугують українцям сховищами від артилерійських, авіаційних і ракетних обстрілів росіян.
Метрополітен є також і своєрідною візитівкою сучасного міста, його досягненням і перевагою, а ми з цікавістю порівнюємо підземки різних міст. Нині великі міста неможливо собі навіть уявити без метро. На початок 2020 року у світі існувала 201 система метрополітену у 187 містах 59 країн.
Метро має ключове значення для міської інфраструктури мегаполісів, бо його потужності дозволяють перевозити величезну кількість пасажирів. Воно доступне за будь-якої погоди, швидке та безпечне. Регулярний рух потягів, відсутність заторів та відносно невисока вартість проїзду роблять підземку незамінним і популярним транспортом.

А ось заклад дошкільної освіти № 55 в 2023 році поділився відео до свята.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХДНБ ім. В.Г.Короленка, заклад дошкільної освіти № 55, відкриті джерела

Готуємося разом до Різдва: колектив харківської бібліотеки нагадав цікаві колядки та щедрівки

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 24.12.2024. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

В колядках та щедрівках ми прославляємо прихід у світ нашого Спасителя, в них зичимо добра і миру господарям, які відчинили двері своїх осель, і головне – свої серця для світла Господньої любові.

Лунають колядки і щедрівки зі свята Різдва і протягом усіх різдвяно-новорічних свят: і на Святвечір, і на Різдво, і на Маланку, і на Василя, і на Йордан – і аж до Стрітення, що відзначається на 40-й день від свята Різдва Христового.

Тож нехай від хати до хати, від серця до серця коляда лунає, а Бог з Небес всіх нас благословляє!

Колектив ХДНБ ім. В.Г.Короленка підготував цікаву підбірку до Різдва. Давайте разом згадаємо традиції наших предків.

А ще надихнемося віршем та колядками зі сторінки ігумена Саватія Собко.

“Навшпиньках, тихенько… сніжинки кружляють…

Немов хороводи ведуть в ліхтарях…

Довкола колядки дитячі лунають!

І славимо Господа ми в молитвАх!

В будинках – ялинки… у храмах – молитви,

Яскраво вже сяють вогнями зірки…

Молімося, друзі, сьогодні невпинно…

І мовчки запалимо в церквах свічки…

Подякуєм Богу за рік, що минає…

За радість, за мудрість, за віру в дива…

За силу, за мужність, за те, що єднає…

Сьогодні величне нас Свято Різдва…

За воїнів тих, що в окопах сьогодні…

Так мужньо боронять країну від зла…

За те, що було, і за те, що ще буде…

Згадаємо тих, кого з нами нема…

І щиро в молитві подякуєм Богу…

За віру і щастя, за Свято Різдва…

Молімося, друзі, що маємо знову…

Можливість повірити щиро в дива…” – Ірина Долина.

А ще згадаємо тиж, кого на це Різдво вже немає з нами, але вони назавжди залишилися в нашому серці.

“Горить свіча і тане віск,

Болюча рана серце крає,

Коли ми згадуємо тих,

Кого із нами вже немає.

Здається, вчора те було –

Святе Різдво і милі будні,

Та лише споминів тепло

Вертає в роки незабутні.

У вічність рідні відійшли

І десь на Небі спочивають,

Втішають райські їх сади,

Їм янголи пісень співають.

Та пам’ять свято береже

Їх світлий образ, за журбою,

І серце щире, золоте,

Що відгоріло вмить свічою.

Коли в благословенні дні,

Збере сім’ю Різдво Христове,

Свічу запалим на столі

І їх пом’янем добрим словом.

Горить свіча, сльозою віск,

В душі скорботно застигає,

Коли ми згадуємо тих,

Кого із нами вже немає…” – Анатолій Лазаренко

“І хлопці, і дівчата, і дорослі, і малі – абсолютно всі можуть славити величну подію народження нашого Спасителя, вітати одне одного та бажати миру і добробуту сім‘ям та родинам. Хіба для цього можуть бути якісь заборони? Усілякі обмеження щодо цього (на кшталт «комусь можна колядувати чи щедрувати, а комусь ні», «можна лише в конкретну дату», «хлопчики мають увійти в дім першими» і тому подібне) – лише забобони, результат незнання чи помилкової віри“, – наголошує ігумен Собко.

Нагадаємо, на Різдво усіх чекає сюрприз від колективу, який напередодні за фільмували артисти хору СХІД ОПЕРА (докладніше в новині GX).

Цей чуттєвий захід стане відеопривітанням від ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА до Різдва.

До того ж 7 й 9 січня о 17.00 – знову в Харкові улюблена різдвяна музика в концертній програмі “Щедрик”.

А ще “Щедрик” ХНАТОБ можна буде почути в метро на станції «Історичний музей» (24 грудня в 17.00 та 25 грудня в 16.00) та в ТРЦ «Нікольский» (24 грудня в 15.00 та 25 грудня в 15.00).

Фото та матеріал: ігумен Собко, ХДНБ ім. В.Г.Короленка

В Харкові кожен охочий може долучитися до сповіді про пригоди хлопця, котрий хотів стати безсмертним (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 10.12.2024. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Цікаві зустрічі в ХДНБ ім. В.Г.Короленка стали доброю традицією. Вже сьогодні вдень, 10 грудня о 14.00, колектива бібліотеки запросив у гості до своїх читачів відомих митців.

Зокрема, усіх охочих запрошено на першу в Україні презентацію перекладу книги “Мюнхаузеніада” Єжи Лімона, польського письменника, літературознавця, перекладача і письменника, ініціатора створення Гданського Шекспірівського театру.

Презентація відбудеться 10 грудня о 14.00 у читальному залі міського абонемента.

Книга недавно вийшла в харківському видавництві і щойно розпочинає свій шлях до читача. Вперше перекладач Ігор Мацкевич її приніс до ХДНБ ім. В.Г.Короленка на зустріч до Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку України і пообіцяв цікаву розповідь про автора та його твір.

До речі, один з примірників книги “Мюнхаузеніада” Єжи Лімона отримала завідувачка соціокультурного центру Олександра Крутас, яка вже багато років надихаєвідвідувачів бібліотеки читати і мріяти.

Зустріч із перекладачем Ігорем Мацкевичем проводять Олександра Крутас – завідувачка соціокультурного центру та Юрій Путник – громадський діяч у сфері культури, блогер.

До речі, Юрій Путник напередодні зустрічі в бібліотеці організував читку філософської притчі «Про хлопця, котрий хотів стати безсмертним», польського письменника Єжи Лімона (переклад, Ігор Мацкевич), у виконанні акторів Харківського Академічного Драматичного Театру (Валерія Григор’єва; Володимир Давиденко; Єва Іванова; Олексій Дубінін): яка видбудеться в Інформаційно-виставковому центрі “Бузок,” вул. Сумська, 25 (праве крило ХНАТОБа).

Філософська притча Єжи Лімона «Про хлопця, котрий хотів стати безсмертним» спонукає до роздумів про сенс людського буття, моральність наших вчинків. Зрештою, перед вічністю кожен зостається сам на сам…

Отож бо, живе над морем спостережливий і допитливий хлопець, котрого мучить питання: «Чому все живе має свій кінець?» Не можуть йому дати відповідь зорі, на які він задивляється вночі, не можуть пояснити люди. Він усвідомлює, що теж колись помре. Це його страшенно бентежить і лякає…

Бажаючі можуть придбати книгу з дарчим надписом перекладача. Донати на ЗСУ теж вітаються.
Довідка.

Єжи Лімон (24.05.1950 р., Мальборк – 3.03.2021 р., Сопот) – історик, перекладач англійської літератури, театролог і письменник Професор Гданського університету. Автор понад 20 книг, виданих у Польщі та за кордоном, а також близько 150 статей, рецензій, науково-популярних нарисів. Ініціатор і директор Гданського Шекспірівського театру, і співзасновник Європейської мережі Шекспірівських фестивалів.

Ігор Мацкевич – випускник Національного університету імені Василя Каразіна. Студіював українську філологію зі спеціалізацією польська мова. Працював учителем української мови і літератури в школі, викладачем у Педагогічному університеті імені Григорія Сковороди, науковим співробітником Харківського літературного музею. Як журналіст працював у газеті «Вісті з України» (місто Київ), був літературним редактором у газеті «Моя Батьківщина. Моя Родина».
На громадських засадах організовував легкоатлетичні змагання «Біг Свободи», присвячені пам’яті польських офіцерів і військовослужбовців, закатованих у 1940 році НКВС у Харкові та похованих на Цвинтарі жертв тоталітаризму у П’ятихатках. Автор буклету «Цвинтар жертв тоталітаризму Харків – П’ятихатки» (два видання). Переклав твори Адама Міцкевича, Казимира Вєжинського, Вітольда Вандурського, Терези Качоровської.
Написав і видав мемуари «Пігулки оптимізму або Антистресові студії» (2021, Харків). У 2023 році у харківському видавництві вийшов переклад книги Єжи Лімона «Молот для поетів або Хроніка відрубаних голів». Так само у 2024 році переклав і видав книгу цього ж автора «Мюнхгаузеніада» та філософську притчу «Про хлопця, котрий хотів стати безсмертним». За цим твором здійснена музично-декламаційна постановка акторами Харківського академічного драматичного театру. Працює над перекладом книги «Кашубська Мадонна».

Юрій Путнiк – громадський діяч у сфері культури, блогер.

Олександра Іванівна Крутас – завідувачка соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (тел.: +38 (096) 353-61-17, Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com).