Позначка: Бібліотека Короленка

Квіток у долю. Харківська письменниця ділиться своїми почуттями

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 12.07.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Кожна зустріч у стінах Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18) надихає і залишає спогади, до яких можна долучитися.

Так 12 липня на творчій зустрічі в закладі – Наталія Сідларь-Дубова, харківська письменниця, членкиня творчої асоціації літераторів «Слобожанщина» і громадської організації «Поетична родина», авторка поетично-прозової книги «Нація незламних людей» (2024), яка раніше презентувалася у бібліотеці.

Цього разу письменниця до скарбнички бібліотеки додала свою нову книгу – «Квиток у долю».
Збірка коротких оповідань, новел, есеїв про людські почуття, сповнені світла і тіні, надій і випробувань.
Її герої це пасажири потягу «Життя», які мандрують від станції «Минуле» через станцію «Сьогодення», і кожен – до своєї кінцевої, відповідно до придбаного квитка.
Попри складні часи колектив бібліотеки знаходить час і змогу спілкуватися наживо у залі соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

Наразі кожен охочий може відвідати бібліотеку і доторкнутися до творчості Наталії Сідларь-Дубової.

Нагадаємо, режим роботи Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Куратор заходу – Олександра Крутас, фахівчиня соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (E-mail: alexandrakrutas@gmail.com, тел.: (096) 353-61-17).

Земля козаків. Історія козацтва очима харківських митців – козак Мамай минулого і сучасності (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 28.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура.

«Козацькому роду нема переводу…» – саме так і буде допоки в нас такі люди… Які боронять країну в біді, лікують, рятуйть під завалами, відбудовують, працюють і творять наближаючи перемогу України! Кожен проєкт колективу Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка пробуджує цікавість до рідного краю і його історії – вони працюють і злюбов’ю до свого читача.

Саме про це виставка «Земля козаків» – «Terra Cosaccorum», на якій харківські митці, кожен по-своєму розповіли про історію України козацької, з шляхетним корінням та унікальними традиціями.

Адже саме зараз ворог намагається стерти нашу уісторію – руйнує бібліотеки і музеї, заперечує історичні факти.

Більше фото з заходу в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

До речі, на виставці представлено мапу початку XVIII століття німецького географа, картографа Йоганна-Баптиста Гоманна, де Україна позначена як перша в Європі козацька республіка — «Ukrania quae et Terra Cosaccorum…» (з латині — «Україна — земля козацька…»). Цей напис й дав назву артпроєкту — «Terra Cosaccorum».

Центральною частиною виставки є триптих “Пощади не буде” Миколи Онисимовича Солом’яного.

«Три картини – “За зруйновані міста”, “За вбитих дітей” – “Пощади не буде”», – саме так про свої картини розповів митець.

Кожна картина Миколи Онисимовича від триптиху до великих українських гетьманів насичена любов’ю і повагою до рідного краю, про що автор робіт розповів в інтерв’ю. А очі.. Очі у гетьманів, добрі і мудрі, як у самого митця…

Найчуттєвіша робота виставки «Козак Мамай», саме так свого чоловіка бачить художниця Наталія Попович-Самусь. Про роботу дружини з ніжністю розповів мужній козак сучасності – воїн ЗСУ Олександр Самусь, який з перших днів на захисті України, отримав важке поранення, але одужав і працює й надалі на перемогу України.

Наталія Попович-Самусь побачила в Олександрі сучасного Мамая, він справжній воїн-герой, а ще скульптор, графік, талановитий художник-мультиплікатор, який у 2022-му добровольцем пішов захищати свій дім і землю. Коли після тяжкого поранення Олександр повернувся додому, дружина сказала: «Ось я бачу тебе в такому образі…» І написала чудову картину, де і образ Мамая, і біль поранення, і сучасні дрони, і вірний кінь…

До речі, для відтворення образу Олександр навіть чуба відпустив!

А який козак без люльки? Адже люлька – «душа» вільних козаків. До неї ставилися з такою ж пошаною, як і до «світлої зброї» – шаблі чи доброго коня. Навіть знаменитий Сагайдачний проміняв «жінку на тютюн та люльку, необачний…».

Саме цим надихалася Тетяна Таран створюючи свої люльки для козаків сучасних.

Кожен визирунок має сенс… Калина – то незламна воля українська, адже не дарма гімн січових стрільців саме про неї співають! Хмель – то родюча сила козацького роду.

Нагадаємо, за часи війни художниця неодноразово презентувала свої роботи на різних локаціях Харкова та столиці України, а деякі з робіт були вивезені за кордон. Її роботи мають українську душу, створені з любов’ю і до різних урочистих подій.

Зокрема, до цьогорічного свята Великодня Тетяною були створені тематичні писанки.

А її картини увійшли до Всеукраїнського каталогу.

Журналісти GX навесні навіть вдалося завітати в гості до майстрині.

І відчути на собі магію місця, де створюються дива…

В архівах новинного порталу збережено відео з першої цьогорічної виставки майстрині у музеї видатних харків’ян ім. Клавдії Шульженко.

А ще на виставці були роботи лялькарки і справжньої провидиці – Юлії Соловйової.

Чому провидиці? Бо майстриня ще в 2019 році почала відтворювати мотанки з образами гетьманів.

До того ж багато робіт мають віршований супровід створений мамою майстрині і не тільки… На цей час в колекції митця вже понад 60 унікальних робіт.

Кожна робота торкається душі і надихає, і як оберіг світлина з Богородицею…

Урочисте відкриття відвідали видатні харківські митці, журналісти України і з-за кордону. Зокрема, проєктом опікуються заслужена журналістка України Тетяна Бабіна та її колега з Польщі – фотограф, журналіст і адвокат Адам Касперкевич.

Ще раз вітаємо із святом і запрошуємо відвідати надихаючу виставку. Нагадаємо, режим роботи Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, архів митців та ХДНБ Короленка

Життя в традиції. Харківців чекає зустріч із харизматичним майстром з Україною і Грузією у серці (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 27.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка 27 червня о 16.00 запрошує на цікаву зустріч.

Кожен може долучитися до онлайн-зустрічі з харківським художником Таріелом Чекуршвілі, яка проводитиметься в рамках проєкту Михайла Красикова «Я пам’ятаю… Життя в традиції».

Колектив GX пам’ятає кожну зустріч із Таріелом – це завжди цікаво, з гумором і легендами народів України, Грузії і не тільки. Зокрема, вже під час війни в “Майстерні на 23 серпня” Таріель Чекурішвілі брав участь ще в першій виставці, адже для нього важливо, щоб люди бачили, що він працює. Отож бо він представив одну з улюблених робіт.

«Мої роботи кажуть самі за себе… Але, нажаль, наразі важко працювати – натхнення немає… Бо я люблю мир, добро, світло! Чекаю на перемогу! А ще планую нову виставку! – із сумом та гумором ділився Таріель з журналісткою GX. – На ювілейній виставці представив роботу, на якій зображено святого Мамаса Кіпрського, якого дуже шанують мешканці острова. Адже він виборов собі право не платити податки (докладно в сюжеті від автора)».

До речі, роботи Таріеля Чекурішвілі під час війни ще виставлялися в недільній школі храму Відродження.

Це фортепіано, теж робота Таріеля…

А ще майстер радо відвідує виставки колег, щоб підтримати їх у наш надскладний час. Зокрема, нещодавно він завітав до художниці Марини Мандрикової-Онищенко подивитися виставку “Яскраві подорожі” в затишному залі ОЕКЦ «Бейт Дан» (вулицю Вартових Неба, 46).

Нагадаємо, зустріч із художником Таріелом Чекуршвілі відбудеться 27 червня о 16.00 на платформі ZOOM.

Люди, які прожили довге та цікаве життя — носії унікальної інформації про традиції, що сьогодні вже майже втрачені, про побут, який за останні півстоліття зазнав значних трансформацій, про людей, яких уже нема, але про яких варто знати й пам’ятати.

Цього разу гостем проєкту буде Таріел Чекурішвілі, харизматична особистість, відомий майстер карбування, реставратор старовинних клавішних інструментів, вокаліст, член Національної спілки художників України та Національної спілки художників Грузії, майстер народної творчості України, лауреат багатьох премій.

Таріел Чекурішвілі — художник, у вишуканих творіннях якого втілені як грузинські, так і українські народні художні традиції, адже з 1969 року життя майстра пов’язане з Харковом

Покликання на онлайн зустріч:
https://us05web.zoom.us/j/87201664859?pwd=pfwb6iNLY6eoQcb3YVcET3L47onocb.1

Довідки за телефоном: (067) 910-14-91.

Реєстрація учасників:

https://docs.google.com/forms/d/17nJypPWc0_uIxsyf0A9nxVoq0C7pRbpGEneR76FfCWg/prefill

https://us05web.zoom.us/j/87201664859?pwd=pfwb6iNLY6eoQcb3YVcET3L47onocb.1

На ваші питання про зустріч відповість: Олександра Іванівна Крутас – фахівець соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (тел.: +38 (096) 353-61-17, Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Наталія Бойченко, GX

Спільні кольори – спільна мета. На харківців чекають два яскраві заходи (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 25.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка 26 червня запрошує на два цікаві заходи.
Зокрема, о 12.00 на платформі ZOOM відбудеться історична онлайн години до Дня кримськотатарського прапора – “Спільні кольори – спільна мета”.

Нагадаємо, 26 червня в Україні відзначають День національного стяга кримських татар. Золота тамга – герб на блакитному полотнищі – символізує єдність, незламність і боротьбу корінного народу Криму за свої права та свободу.
Заходи до Дня кримськотатарського прапора пройдуть в багатьох регіонах України та за межами нашої держави

Покликання: https://us05web.zoom.us/j/82012626805?pwd=17GIWDu1vauHQEEJZCbXaVFk7aRRbZ.1

Ідентифікатор: 820 1262 6805
Код доступу: v86Jrb

Реєстрація учасників: https://docs.google.com/forms/d/17nJypPWc0_uIxsyf0A9nxVoq0C7pRbpGEneR76FfCWg/prefill

На ваші питання про зустріч відповість: Олександра Іванівна Крутас – завідувачка соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (тел.: +38 (096) 353-61-17, Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com).

А вже о 13.00 усіх охочих запрошено на виставку про генетичний козацький код українців – «TERRA COSACCORUM» (з лат. «Земля козаків»).

Урочисте відкриття заходу відбудеться у вестибюлі ХДНБ ім. В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Сьогодні весь світ захоплюється фантастичною мужністю та незламністю українських воїнів, які зупиняють криваву орду, що переважає в живій силі й техніці. У такі часи ми маємо пам’ятати про своє генетичне козацьке коріння, яке робить наших бійців непереможними.

Головний експонат виставки — креативно оформлена мапа Йоганна-Баптиста Гоманна (поч. XVIII cт.), на якій «Terra Cosaccorum» позначена як перша в Європі козацька республіка. Також на мапі позначено фортеці, землі Задунайської Січі та уміщено портрет Дмитра «Байди» Вишневецького, першого козацького гетьмана, з його князівським родоводом. Серед інших експонатів — козацькі відзнаки: булава, печатка, литаври.

«Ми хочемо мовою мистецтва, спрямованого до сердець людей, розповісти про справжню історію України козацької, яка має шляхетне коріння та унікальні ментальні та духовні традиції. Серед головних наших завдань — розвіяння ворожих пропагандистських уявлень про козаків як войовниче зібрання малоосвічених людей, які займалися виключно військовими справами, не розбудовуючи державу», — заявляють організатори виставки.

Один із розділів експозиції — відеоарт, розповідь про козацьке коріння сучасних українських воїнів, які дивують світ своїми надздібностями: витривалістю, мужністю, незламністю та волелюбністю. У динамічних образах та символах втілені особливі якості козаків-характерників, а саме їхні екстрасенсорні й паранормальні здібності, телепатія, ясновидіння, здатність до гіпнотичного впливу. Це відзначали історики Дмитро Яворницький і Пантелеймон Куліш, досліджуючи архіви та легенди козацької доби.

На ваші питання про зустріч відповість: Благовестов Микола Олександрович, завідувач соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (E-mail: sz.hdnb@gmail.com, тел.: (050) 821-93-63).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка

Харківці відчують на собі чари бандурного мистецтва та доторкнуться до історії кобзарства

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 22.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18) 22 червня о 12.00 запрошує шанувальників традиційного бандурного мистецтва на творчу зустріч з Костем Черемським, дослідником традиційного співоцтва, старосвітським бандуристом, майстром кобзарських інструментів, автором книги “Повернення традиції: сторінки історії кобзарства і бандурництва 1920 – 1930 – х років. Засади сучасного відродження набутку традиційних співців” та Олександром Савчуком, відомим харківським видавцем і видавцем цієї книги.

У гостей заходу буде чудова нагода познайомитися з автором книги, прослухати цікаві розповіді про кобзарську науку, почути чудову гру на бандурі та поспілкуватися з видавцем.

Книга складається з двох частин.
Перша – висвітлює невідомі сторінки історії кобзарства та бандурництва.

Друга частина присвячена історичним, соціально- культурним, громадського- політичним передумовам сучасного відродження надбання традиційних українських співців, виконавства на кобзарських інструментах.

Видання зацікавить і стане в нагоді не тільки шанувальникам народної музики, а й науковцям, дослідникам, музикантам, подвижникам народної культури.

Захід відбувається в рамках книжкового онлайн-фестивалю від Українського інституту книги «Арабески книжкових шляхів», який є частиною Національного тижня читання (16-22 червня).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка

Рядки, лист паперу й акварельні картини з квітами. Зустріч з творчою людиною у центрі Харкова

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 21.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

В Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18) 21 червня о 12.00 представлена нова книга докторки філософських наук, доцентки, професорки кафедри філософії НТУ «ХПІ» Наталії Годзь – «Лишень рядки, рядки і лист паперу…», яка є продовженням щоденних нотаток, записаних нею у прифронтовому Харкові. Книга присвячується захисникам нашої Батьківщини, тим, хто був несправедливо обмовлений, хто в полоні й хто вже не повернеться.
До того ж Наталія представила свої акварельні картини з квітами, які вона з такою любов’ю малює і які вражають своєю незвичайною красою.

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка

На харківців чекає світ містики і пригод з Ігорем Мацкевичем (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 19.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка 20 червня о 13.00 запрошує усіх охочих на зустріч (провулок Короленка, 18) з Ігорем Мацкевичем, перекладачем книги Єжи Лімона, польського письменника, театрознавця, професора – англіста, засновника Гданського Шекспірівського театру “Кашубська Мадонна : містично – пригодницький роман”.

Якщо ви захоплюєтеся містично-пригодницькими романами, на вас чекає захоплююча оповідь.

Вирують людські пристрасті, розбиваються у лютих штормах кораблі.
Прокочуються хвилі хрестових походів, руїнницьких воєн, а мешканці села Розев’я щодня запалюють рятівне світло на маяку на стрімчастому кліфі і виходять у море рятувати всіх потерпілих у катастрофах – без огляду на підданство, національність, расу, віровизнання.

Самовідданість кашубів викликає подив.
Можливо тому, що ними опікується вища сила, втілена у довершеному витворі людського мистецтва – скульптурі Прекрасної Мадонни.

Кашубія – історична область над Балтійським морем з центром у місті Гданськ на півночі Польщі, а кашуби – корінне її населення.

Довідка. Автор перекладу – Ігор Мацкевич – випускник Національного університету імені Василя Каразіна.
Працював учителем української мови і літератури, викладачем у Національному педуніверситеті імені Григорія Сковороди, науковим співробітником Харківського літературного музею, працював як журналіст у газеті ” Вісті з України ” ( Київ), літературним редактором у газеті ” Моя Батьківщина.Моя Родина”.
Друкувався у харківській пресі та виданні міського товариства польської культури ” Полонія Харкова”

Долучившись до цієї зустрічі, ви зможете пересвідчитися в ерудиції та енциклопедичних знаннях автора, які дозволили йому створити багатовимірну в часі ( ХІІ – ХХ століття) і широкому європейському просторі картину дійсності, у якій переплітаються містичні і реальні події.

Цікава зустріч чекає на мрійників!

Нагадаємо, нещодавно Ігор Мацкевич презентував інші свої переклади книг – «Молот для поетів, або Хроніка відрубаних голів» та “Мюнхаузеніада” Єжи Лімона, примірники творів зберігається у бібліотеці.

Цікаво: пан Ігор на зустрічі в бібліотеці зустрів сусідку з багатостраждальної під час війни Салтівки, Людмилу Федорівну Сілаєву.

Вони не бачилися майже 42 роки, а колись поруч жили в будинку біля ст. на ст. м. “Студентська”. Саме про події на “Студентській 5/5” йдеться в книзі “Піґулки оптимізму: антистресові студії” Ігора Мацкевича.

До речі ,сам Ігор теж любить слухати цікавих людей і задавати їм запитати про сокровенне. Так він завітав на зустріч влаштовану відомим харківським блогером Юрієм Путніком з головним диригентом ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, заслуженим діячем мистецтв України Дмитром Морозовим (докладніше в новині GX).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Наталія Бойченко, GX

Її доброта і відданість справі залишили глибокий слід у серцях харківців

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 06.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

З глибоким сумом колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка 6 червня повідомив про передчасну смерть їх колеги Наталії Іванівни Капустіної — завідувачки кабінету бібліотекознавства імені Л. Б. Хавкіної, чудової фахівчині, щиро відданої бібліотечній справі, талановитої історикині, дослідниці бібліотеки та творчої спадщини Л. Б. Хавкіної, людини з великим серцем і високим професіоналізмом.
Наталія Іванівна багато років присвятила служінню бібліотечному простору Харкова, залишивши глибокий слід у професійному житті колег і розвитку бібліотекознавства в Україні. Її самовідданість, високий фаховий рівень, безмежна любов до книги та культури стали прикладом для багатьох з нас — колег-бібліотекарів.

“Велика, тяжка і болюча втрата. Її доброта, відданість справі, людяність залишили глибокий слід у серцях усіх, хто мав щастя працювати поруч. Усе своє життя Наталія Іванівна присвятила збереженню і поширенню знань, підтримці фахової спільноти, розвитку професійної думки та збагаченню культурного простору Харкова й усієї країни. Вона була не лише мудрим наставником, але й чуйною, світлою людиною, яка завжди знаходила тепле слово для кожного, хто звертався до неї. Була закохана в свою роботу. І ось тепер її немає серед нас. Але пам’ять залишилася, бо пішла у засвіти людина прекрасної щирої душі і доброго серця. Не вистачає слів, щоб передати смуток та біль, який чорним крилом торкнувся усіх нас. Її життєвий шлях та вагомий доробок, що залишився нам у спадок, будуть надихати прийдешні покоління бібліотекарів на нові звершення. – такими словами колектив бібліотеки вшанував пам’ять про Наталію Іванівну і висловив свої слова співчуття її близьким. – Світла пам’ять про Наталію Іванівну Капустіну назавжди залишиться в серцях колег, друзів, учнів і всіх, кому пощастило знати цю самобутню особистість, хто її шанував та любив. Вічна пам’ять нашій колезі і другу!”

Колектив новинного порталу GX приєднується до слів співчуття!
Світла пам’ять Наталії Іванівні Капустіній!

До Харкова домандрувала унікальна виставка “Листи у майбутнє” (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 06.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка 3 червня презентував унікальну фотовиставку «Листи у майбутнє / List do przyszłości». Вона вперше в Харкові! Харківці мають змогу побачити 49 картин польських митців, з яких 29 унікальні – кожна зі свіоєю історією. Яку радо розповідають у бібліотеці.
Цей захід унікальний ще й тим, що, за задумом організаторів, картини виставляються саме в кращих бібліотеках України! Адже бібліотека – це храм мудрості, знань і важливих спогадів.

«Бібліотека – це той храм, де завжди народжується та зберігається духовність. Пам’ятаємо, що в давнину бібліотеку називали: “Дім життя”, “Притулок мудрості”, “Аптека для душі”», – так казав про бібліотеки видатний український педагог, публіцист, письменник Василь Сухомлинський.

Для мешканців Харкова експонуватиметься польсько-український фотопроєкт, пересувна експозиція, яка вже побувала у Сумах, Львові, Києві, Кропивницькому, Дніпрі, Рівному, Полтаві, Чернігові, Одесі.
Харків знову місто старту – звідси роботи помандрують до Варшави (в Польщу).

На відкриття завітали видатні фотографи та митці міста, а ще усі, хто в надскладні часи вірить людям – вірить в допомогу і мудрість країн, яки стали разом з Україною під час війни з рф.

З вступним словом до гестей звернулися завідувач соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка Микола Олександрович Благовестов та заступник директора з бібліотечної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка Вірютіна Катерина Миколаївна.

Експозиція триватиме до 20 червня у вестибюлі (1-й поверх) Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Більше фото з відкриття заходу в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Головна ідея заходу – послання від польського народу українцям, зафіксоване у світлинах і покликане підтримати нас у складні часи.

Авторами представлених на виставці світлин є відомі й титуловані польські фотографи (переможці та лауреати багатьох конкурсів, таких як Grand Press Photo, World Press Photo, National Geographic та інших): Aleksandra Szmigiel, Amina Księżopolska, Anna Michalak, Arkadiusz Gola, Arkadiusz Obszyński, Artur Pawłowski, Bartłomiej Jurecki, Chris Niedenthal, Darek Szubiński, Grzegorz Krzysztofik, Iwona El Tanbouli-Jabłońska, Jacek Boczar, Jukka Male, Lech Basel, Maks Skrzeczkowski, Mariusz Forecki, Michał Konrad, Paweł Żak, Przemek Wierzchowski, Rawa Joanna Wójcik, Taida Tarabuła, Tomasz Grzywaczewski, Tomasz Lazar, Tomek Sikora, Włodzimierz Krzemiński, Wojciech Grędziński, Zbigniew Furman, Zbigniew Wójcik.

Нагадаємо, полиці бібліотеки постійно ще й поповнюють друковані видання польських авторів.

А ще ми пам’ятаємо фотовиставку польського журналіста та фотографа Адама Касперкевича «Libricide. Фотодокази воєнних злочинів росії проти українських бібліотек», яку Харків побачив 22 серпня 2023 року.

Захід відбувається під почесним патронатом Національного центру культури Польщі та за сприяння Академії фотовідкриттів (м. Люблін), фототовариства «Друзі Даґера» (м. Суми), музею «Причал Одіссея» (м. Суми) і фотомузею «Фотоцентр Макашовъ» (м. Суми).

Інформаційні партнери: Полонійне інформаційне агентство, Національна спілка фотохудожників України, Національна спілка фотохудожників Польщі.
Партнери проєкту: «Сумська Торгова Група» (м. Суми), TM «SMILE Paints» (м. Кам’янське).

Куратори проєкту: Інна Гуцан та Ірина Варламова.
Контакти: Микола Олександрович Благовестов, завідувач соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка.
E-mail: sz.hdnb@gmail.com
Тел.: +380 50 821 93 63

Затишна локація в бібліотеці буде змінюватися під час терміну виставки. отож бо цікаво буде кожного дня.

Люди .які люблять читаті – цікаві і веселі, як господарі бібліотеки і їх гості. Декілька цікавих кадрів з виставки, на підтвердження цих слів.

Так додала життя до харківського OSB-дизнайну, який зараз на багатьох вікнах міста, Олександра Іванівна Крутас, завідувачка соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Вона завжди додає іскорку гумору у зустрічі з улюбленими читачами.

А ось харківському поціновувачу мистецтва Сергію Володарському сподобалося потрійне селфі, він їм поділився на своїй фейсбук-сторінці з веселим дописом.

До речі, відомий харківський фотохудожник Дмитро Овсянкин на заході поповнював свою фотоскрабничку, якою радо ділиться із друзями і колегами. Залишилася на пам’ять світлина і журналістці GX.

Життя триває… Нас не зламати, але на кожному кроці є й застереження про небезпеку – адже – «Обізнаний – значить озброєний!»

Докладніше про червневі заходи ХДНБ ім. В. Г. Короленка на афіші закладу.

Режим роботи Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХДНБ ім. В. Г. Короленка

Харківський поет і вчений презентував унікальну книгу з рухливими аніме-малюнками (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 08.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Цього тижня, а саме 6 травня, у ХДНБ ім. В. Г. Короленка відбулася презентація збірки «Квітень: поезія весни» (Харків : Асса, 2025. 156 с.) Харківського поета Борис Гриньов, який більше відомий світу як учений-матеріалознавець, академік НАН України.

Паперова книга з рухливими аніме-малюнками та аудіосупроводом, створена у співпраці з харківською художницею-графіком, аніматоркою, членкинею Національної спілки художників України Юлією Набоковою.

За словами Бориса Гриньова, їхньому творчому тандему — два роки. «Квітень: поезія весни» — це третій спільний з пані Юлією поетичний проєкт і другий — мультимедійний. У першій збірці поезій «Чорно-біла війна» (2023) воєнні події віддзеркалюються у чорно-білих ілюстраціях.

А вже у наступному мультимедійному проєкті «Симфонія війни» поезію супроводжують ілюстрації художниці з доповненою реальністю.
Сучасні мультимедійні технології оживили й паперові сторінки їхнього нового спільного видання. «Квітень: поезія весни», котре можна не лише читати, а й дивитися та слухати, завантаживши до мобільного телефона спеціальну програму через к’юар-код.
«Такого, наскільки я знаю, до нас практично ніхто не робив в Україні. Я бачив на останній виставці в “Українському Домі” один із проєктів з доданою реальністю. Але те, що запропонувала і реалізувала Юлія ― це зовсім інше», — запевнив поет, демонструючи сучасні технології читання книг за допомогою телефона і програми.
«Ми всі живемо в цифровому світі, тому наша книга також цифрова. Вона створена за допомогою цифрових графічних редакторів. І я, як художниця, яка працює з мультфільмами доволі давно, робила ці ілюстрації заздалегідь, орієнтуючись на те, що це будуть анімаційні ролики. І тому от така ось специфічна естетика оцих ілюстрацій. Вони трошечки лялькові, тому що для анімації треба, щоб картинка рухалася, як лялька…»
«Ідея цієї книги до мене прийшла ще після першої книги «Чорно-біла війна». Адже, попри все, життя триває, і люди відчувають, кохають, турбуються про рідних, бачать навколишню красу — красу природи, коханої родини, квітів. Тому після двох книг про війну мені захотілося зробити одну книгу про кохання. Проте на часі була «Симфонія війни». І ми відклали цей проєкт. Але, мені здається, він зараз дуже вчасний. Тим паче, на «Симфонії війни» ми спробували, відпрацювали оці ілюстрації з доповненою реальністю. Як на мене, мультимедійний формат у книжковому мистецтві — це якраз і є про сучасність», — додала Юлія Набокова.
Збірка є прикладом інтеграції чоловічого й жіночого (поета та художниці) поглядів на теми природи, любові та краси через призму переживань, викликаних війною. Книга просякнута прагненням до людяності, емпатії та естетичними переживаннями.

У межах двогодинного спілкування з митцями відбувся перегляд анімаційного відеододатка до книги, а також було оголошено переможців конкурсу на найоригінальніші запитання.

Переможниці отримали у подарунок книги з автографами Бориса Гриньова та Юлії Набокової.

Ще один екземпляр цього мультимедійного видання автори передали книгозбірні ХДНБ ім. В. Г. Короленка, додавши до бібліотечної колекції книг Бориса Гриньова нову збірку.

Більше фото з події в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Нагадаємо, нещодавно колектив ХДНБ ім. В. Г. Короленка провів презентацію унікального академічного видання Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ НАН України) — «Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 12. Культура повсякдення часів російсько-української війни».