Перейти до основного вмісту

Позначка: Бібліотека Короленка

Корюківська різанина: харківці вшанували жертв трагедії (фото, відео)

Є трагедії, які знає весь світ. Є трагедії, про які довго мовчали. Корюківка на Чернігівщині — з других…

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, в рамках онлайн-година історичної пам’яті – до 83-х роковин жахливих подій в Україні, провів онлайн-зустріч  – «Корюківська трагедія — національний символ скорботи» – з метою вшанування пам’яті закатованих.
Два дні вбивств, грабунків і пожеж: 1 та 2 березня Україна вшановує жертв Корюківської різанини 1943 року, яка стала наймасовішою розправою над мирним населенням під час Другої світової війни в Європі.
За кількістю жертв Корюківка на Чернігівщині перевищує білоруську Хатинь, чеське Лідице та французький Орадур-сюр-Глан.

Упродовж декількох днів загони СС та військовослужбовці 105 – ї легкої піхотної дивізії Збройних Сил Угорщини у відповідь на дії партизанського з’єднання Олексія Федорова розстріляли та спалили живцем близько семи тисяч жителів селища.
За офіційними даними, вбито близько 6700 мешканців, спалено 1290 будинків, уціліли лише 10 цегляних споруд.
За десятиліття вдалося встановити поіменно лише 1893 жертви – це менше третини від загальної кількості загиблих.

Більш ніж 80 років відділяють нас від Корюківської трагедії. Її тривале замовчування радянською владою, всілякого роду маніпуляції породили багато неточностей, помилок і навіть міфів.

Докладно про події того часу розповів Сергій Володимирович Бутко, історик, представник Українського інституту національної пам’яті, один з упорядників збірників документів і матеріалів «Корюківська трагедія 1943 року: усна історія», «Мартиролог встановлених жертв Корюківської трагедії 1943 року» та «Україна під фашистською окупацією: спалені села (1941–1944)».

Корюківська трагедія – один із наймасштабніших злочинів проти мирного населення в Європі часів Другої світової війни.
Вічна пам’ять загиблим!

Контактна особа: Олександра Крутас, фахівчиня соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (телефон для довідок: (096) 353-61-17).

Фото, відео та матеріал: ХДНБ ім. В. Г. Короленка, 24 канал, відкриті джерела

Крим – це Україна: історик Сергій Бутко про трагічні події війни та їх наслідки (доповнено)

Лише 24 лютого ми згадували початок повномасштабного вторгнення рф в Україну, а 26 лютого — пам’ятна дата — початок кримського спротиву російській окупації. Цього дня на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити опір російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму, який бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня російськими військами було, захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані російськими військами.

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка 27 лютого організував онлайн-годину історичної пам’яті «Крим — це Україна», приурочену до Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, що відзначається напередодні, 26 лютого.
Про трагічні події та їх наслідки у розповіді ведучого онлайн-зустрічі Сергія Володимировича Бутко — історика, представника Українського інституту національної пам’яті, громадського діяча.

Покликання на онлайн-зустріч:
https://us05web.zoom.us/j/84612698662?pwd=K2PxWAS8EdceqCaDaura1bGo5NHUbf.1

Ідентифікатор:
846 1269 8662
Код доступу: d2Hkxw

Контактна особа: Олександра Крутас, фахівчиня соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (телефон для довідок: (096) 353-61-17).

Свято, яке відзначає увесь Світ, стало особливим для Харкова і України (фото, відео)

Саме цього дня 1863 року в Лондоні було відкрито першу лінію метрополітену. Вона мала довжину всього шість кілометрів.
Будівництво метрополітену розпочалося після винаходу англійським інженером Марком Брюнелем 1814 року тунелепрохідного щита. Цей тунель став прототипом метрополітену та підштовхнув до створення цього виду транспорту. Першою підземкою у світі стало Лондонське метро, яке збудували за проєктом Чарльза Пірсона та відкрили 10 січня 1863 року.

До речі, в останній день року, 31.12.1965, на засіданні Виконавчого комітету Харківської міської ради було прийнято історичне для міста рішення – «Архітектурно-планувальне завдання на майбутнє будівництво в Харкові першої черги метро».

Харківську “підземку” запустили у 1975 році – відкрили 8 станцій, 1978 року – ще 5.

На той момент вона стала другою в Україні після київської.

Під час війни метрополітен став місцем прихистку для багатьох харків’ян… А ще місцем надії, адже в нас вже є станція “Перемога!”

В святкові дні в 2025 році у вестибюлі станції метро «Ярослава Мудрого» працювала святкова виставка робіт учнів художніх шкіл Харкова присвячена метро (докладніше в новині GX).

 

До святкової дати в 2025 році й в ХДНБ ім. В.Г.Короленка підготували цікаву розповідь та підібрали тематичні книжки.

Довідка. 10 січня відзначається Всесвітній день метро. Саме цього дня у 1863 році було відкрито першу лінію Лондонського метрополітену.
Сьогодні ми вітаємо машиністів, електромеханіків, чергових з прийому й відправки потягів, касирів, чергових ескалаторів, машиністів прибиральних машин та інших фахівців, які цілодобово працюють, забезпечуючи роботу метрополітену.
Ідея будівництва метро з’явилася після винаходу англійським інженером Марком Брюнелем тунелепрохідного щита у 1814 році. А у 1842 році за його допомогою було завершено будівництво тунелю під Темзою, який і став прототипом метрополітену.
Перша гілка Лондонського метро у ХІХ столітті мала довжину 6 км, 7 станцій, газове освітлення та використовувала парову тягу. А вже у 1890 році Лондонський метрополітен запрацював на електричній тязі.
Відтоді будівництво метро розпочалося по всій Європі: у Будапешті, Глазго, Парижі, Берліні та інших містах.
У Києві ідея підземки вперше виникла у 1884 році. Тоді міська влада не підтримала проєкт через його високу вартість. Надалі ж історичні обставини склалися так, що першу лінію Київського метрополітену було відкрито лише 1960 року. Сьогодні він складається з 52 станцій та має довжину близько 70 км, перевозячи щодня більше мільйона пасажирів.
Крім Києва, метрополітен в Україні мають Харків та Дніпро. Слід зауважити, що під час російської агресії метрополітени слугують українцям сховищами від артилерійських, авіаційних і ракетних обстрілів росіян.
Метрополітен є також і своєрідною візитівкою сучасного міста, його досягненням і перевагою, а ми з цікавістю порівнюємо підземки різних міст. Нині великі міста неможливо собі навіть уявити без метро. На початок 2020 року у світі існувала 201 система метрополітену у 187 містах 59 країн.
Метро має ключове значення для міської інфраструктури мегаполісів, бо його потужності дозволяють перевозити величезну кількість пасажирів. Воно доступне за будь-якої погоди, швидке та безпечне. Регулярний рух потягів, відсутність заторів та відносно невисока вартість проїзду роблять підземку незамінним і популярним транспортом.

А ось заклад дошкільної освіти № 55 в 2023 році поділився відео до свята.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХДНБ ім. В.Г.Короленка, заклад дошкільної освіти № 55, відкриті джерела

Готуємося разом до Різдва: традиції Святвечора та цікаві колядки та щедрівки

Напередодні Різдва, 24 грудня, з першою зіркою родини збираються за столом на Святий Вечір.
На столі на Святий Вечір мають бути 12 пісних страв, головні з яких – кутя та узвар, а також борщ з вушками, вареники, голубці, риба, гриби та капуста, що символізують достаток, пам’ять про предків та благодать. Важливо, щоб страви були пісними, а за стіл вся родина сідає лише з появою першої зірки, починаючи трапезу з куті.
Обов’язкові страви:
Кутя: Головна страва, символ добробуту й вічного життя (пшениця/рис/ячмінь, мак, мед, горіхи, родзинки).
Узвар: Напій із сухофруктів, символ життя, що дарує Бог.
Борщ з вушками: Пісний борщ, часто з грибною підливкою.
Вареники: З картоплею, капустою, вишнями – символ достатку.
Голубці: З гречкою та грибами, символ єдності.
Риба: Смажена, заливна (символ Христа).
Гриби: Мариновані чи тушковані (символ двох природ Ісуса).
Капуста: Тушкована (символ простоти й єдності).
Квасоля: Страва з квасолі (символ Божої весни).
Пампушки: З часником або маковою начинкою, символ святих.
Часник: Символ очищення від гріхів, кладуть по кутах столу.
Пиріжки/Коржі: Символ здоров’я та щастя.

А ще на свята в колядках та щедрівках ми прославляємо прихід у світ нашого Спасителя, в них зичимо добра і миру господарям, які відчинили двері своїх осель, і головне – свої серця для світла Господньої любові.

Лунають колядки і щедрівки зі свята Різдва і протягом усіх різдвяно-новорічних свят: і на Святвечір, і на Різдво, і на Маланку, і на Василя, і на Йордан – і аж до Стрітення, що відзначається на 40-й день від свята Різдва Христового.

Тож нехай від хати до хати, від серця до серця коляда лунає, а Бог з Небес всіх нас благословляє!

Колектив ХДНБ ім. В.Г.Короленка 2024 року підготував цікаву підбірку до Різдва. Давайте разом згадаємо традиції наших предків.

А ще надихнемося віршем та колядками зі сторінки ігумена Саватія Собко.

“Навшпиньках, тихенько… сніжинки кружляють…
Немов хороводи ведуть в ліхтарях…
Довкола колядки дитячі лунають!
І славимо Господа ми в молитвАх!
В будинках – ялинки… у храмах – молитви,
Яскраво вже сяють вогнями зірки…
Молімося, друзі, сьогодні невпинно…
І мовчки запалимо в церквах свічки…
Подякуєм Богу за рік, що минає…
За радість, за мудрість, за віру в дива…
За силу, за мужність, за те, що єднає…
Сьогодні величне нас Свято Різдва…
За воїнів тих, що в окопах сьогодні…
Так мужньо боронять країну від зла…
За те, що було, і за те, що ще буде…
Згадаємо тих, кого з нами нема…
І щиро в молитві подякуєм Богу…
За віру і щастя, за Свято Різдва…
Молімося, друзі, що маємо знову…
Можливість повірити щиро в дива…” – Ірина Долина.
А ще згадаємо тиж, кого на це Різдво вже немає з нами, але вони назавжди залишилися в нашому серці.
“Горить свіча і тане віск,
Болюча рана серце крає,
Коли ми згадуємо тих,
Кого із нами вже немає.
Здається, вчора те було –
Святе Різдво і милі будні,
Та лише споминів тепло
Вертає в роки незабутні.
У вічність рідні відійшли
І десь на Небі спочивають,
Втішають райські їх сади,
Їм янголи пісень співають.
Та пам’ять свято береже
Їх світлий образ, за журбою,
І серце щире, золоте,
Що відгоріло вмить свічою.
Коли в благословенні дні,
Збере сім’ю Різдво Христове,
Свічу запалим на столі
І їх пом’янем добрим словом.
Горить свіча, сльозою віск,
В душі скорботно застигає,
Коли ми згадуємо тих,
Кого із нами вже немає…” – Анатолій Лазаренко
“І хлопці, і дівчата, і дорослі, і малі – абсолютно всі можуть славити величну подію народження нашого Спасителя, вітати одне одного та бажати миру і добробуту сім‘ям та родинам. Хіба для цього можуть бути якісь заборони? Усілякі обмеження щодо цього (на кшталт «комусь можна колядувати чи щедрувати, а комусь ні», «можна лише в конкретну дату», «хлопчики мають увійти в дім першими» і тому подібне) – лише забобони, результат незнання чи помилкової віри”, – наголошує ігумен Собко.

Нагадаємо, на Різдво усіх чекає сюрприз від колективу, який напередодні за фільмували артисти хору СХІД ОПЕРА (докладніше в новині GX).

Цей чуттєвий захід став відеопривітанням від ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА до Різдва.

До того ж знову в Харкові улюблена різдвяна музика в концертній програмі “Щедрик”о 18.00 26 та 28 грудня. Пригадаємо, як це було у минулі роки.

А ще ХНАТОБ саме 24 грудня лунатимуть “Мелодії рідного краю”.

Фото та матеріал: ігумен Собко, ХДНБ ім. В.Г.Короленка

Історичні події минулого і сьогодення 10 листопада переплелися на виставці у Харкові (фото, відео)

Яскравим дарунком до Всесвітнього дня науки 10 листопада стало відкриття виставки фоторобіт – «Фοτοархιв УФТІ: Діалог часу» (докладніше про проєкт в новині GX за посиланням). Попри дощову погоду в гостиному холі Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18) зібралися допитливі харківці.

На урочистому відкритті заходу учений секретарь ННЦ «ХФТІ» Олександр Васильович Волобуєв розповів, як все починалось, його слова підхопили безпосередні виконавці яскравого проєкту.
Так Споденець Ірина, Греков В’ячеслав, Дятков Володимир та Кєпова Дар’я з гордістю розповіли, як було втілено ідею і чим її вдосконалено.

Зокрема, на виставці, окрім кращих фоторобіт, була представлена віртуальна екскурсія, яка допоможе гостям заходу дізнатися більше цікавих фактів про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи. До того ж на виставці є інтерактивний стіл з усіма оцифрованими світлинами історії ХФТІ.

Як гостина господиня, директорка ХДНБ ім. В. Короленка Наталя Петренко привітала партнерів із святом і відкриттям, а ще запросила харківців неодмінно відвідати цікаву виставку у часи роботи незламної бібліотеки міста.

Підтртимати колег на виставку завітав співробітник науково-дослідної лабораторії електрофізичних матеріалів і технічних надпровідників Національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут” – Леонід Оніщенко. Наразі науковець захищає країну.

Більше фото з відкриття фотовиставки в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

До речі, на дату відкриття виставки припадає й цікавий історичний факт, який теж пов’язаний з ХФТІ.
Саме 10 листопада в 2011 році у Харкові зняли фінальну сцену фільму «Дау».
Фільм про відомого фізика Лева Ландау почали знімати у Харкові ще 2008-го. Для зйомок «одягали» у декорації харківські вулиці. А мешканці міста брали участь у кастингах (зокрема ,й журналістка GX). До масовки потрапили сотні харків’ян.
Головною точкою зйомок була будівля відкритого басейну на території Харківської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства “Динамо”. За ескізами художника картини Дениса Шибанова тут звели величезні декорації науково-дослідного інституту.
Картину змонтували та випустили через 10 років після закінчення зйомок, 2019-го. Окремі частини демонструвалися на 70 Берлінському кінофестивалі. Але у широкий прокат картина, виконана у арт-хаусному стилі, не потрапила.

Довідка. Ще з 2021 року Володимир Дятков, як співробітник ННЦ ХФТІ, розпочав роботу над створенням унікальних світлин фотоархіву ННЦ ХФТІ та сучасних фото інституту. Митець безпосередньо втілював ідею з фотоколажами минулого і сьогодення. Виставки його фоторобіт вже неоднаразово збирали багатьох допитливих відвідувачів (докладніше в новині GX).

До речі, існує віртуальна версія цієї колекції, у межах проєкту «Резервна копія для майбутніх поколінь» науковими співробітниками МКК УФТІ створено NFT – колекцію «УФТІ. Харків». А ще Володимир створив презентацію з цікавими фактами про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи.

Проєкт «УФТІ у ретроспективі», створений музейним сектором ННЦ «ХФТІ», став не лише яскравим прикладом поєднання науки та мистецтва у форматі science art, а й справжнім каталізатором нових фотоініціатив у Харкові. Саме з цієї виставки в Основ’янському районі розпочався цикл пізнавальних історичних екскурсій для молоді.

Однією з основних робіт Володимира Дяткова, екскурсовода музейного сектору та автора ретроколажів, є поєднння архівної світлини 1934 року ННЦ «ХФТІ» зробленої в Харкові, де Нобелівські лауреати Л. Ландау, П. Капиця та їх колеги разом на сходах УФТІ, з сучасними видами Старого майданчика.

Нагадаємо, журналістка GX до Дня науки в 2024 році готувала матеріал та теж доторкнулася до проєкту (новина з фото та відео на сторінках новинного порталу GX).

Докладно кожен фотофакт з екскурсії GX по ХФТІ – в альбомі на фейсбук-сторінці новинного порталу.

На сьогодні Харківський фізико-технічний інститут – один з найстаріших й найбільших центрів фізичної науки в Україні. Ідея створення ФТІ була пов’язана з бурхливими організаційними перетвореннями у галузі фізичної науки в ХХ-ті роки минулого століття, саме з цим й повʼязано виникнення легендарного УФТІ в Харкові.

Не аби яку роль в організації УФТІ відіграв Абрам Федорович Іоффе (фізик єврейського походження з України, організатор науки, знаний як «батько радянської фізики») починав втілювати ідеї державного масштабу – децентралізацію науки. Іоффе часто цитував П. Еренфеста, який порівнював стан науки й техніки в Німеччині та у Франції, й підкреслював, що більш високий науковий потенціал Німеччини пов’язаний саме з тим, що в ній фізичні інститути знаходяться в багатьох містах на відміну від Франції, в якій майже вся наука зосереджена в одному Парижі. Тож, пропозиція створити в СРСР мережу фізико-технічних інститутів у великих містах була спрямована на розвиток науки та одночасного вирішення проблеми промисловості.

Офіційна дата народження УФТІ – 30 жовтня 1928 року. Про це йшлось з доповіді академіка А.Ф. Йоффе. Наведемо уривок з виступу вченого:
1. Визнати організацію Фізико-технічного інституту в Україні за необхідне.
2. Маючи на увазі, що Фізико-технічний інститут має бути пов’язаний за своєю роботою з науково-технічними потужностями України та встановити тісний зв’язок із заводськими лабораторіями й науково-дослідними установами… вважати за доцільне організувати інститут саме у Харкові!

І вже через дев’ять місяців УФТІ почав своє успішне функціонування й став першим потужним науковим центром в Україні.

Виставка «УФТІ у ретроспективі» – це відкритий проєкт відомчого музею ННЦ ХФТІ, який розроблявся з певною метою – як своєрідний фідбек на запити цільової аудиторії МКК УФТІ.  Відвідувачам завжди було цікаво порівнювати старі світлини будівель УФТІ, їх зовнішнє та внутрішнє оздоблення з сучасним виглядом, знаходити відмінності або уявно добудовувати образи минулого на сучасні.  До того ж аудиторія виявляла неабиякий інтерес до певного періоду функціонування УФТІ, його легендарних співробітників, відповідно з цим й пов’язана тема кожної роботи. Кожна окрема робота – це синтез фотозображень, що фіксує певну подію або знакову автентичну локацію.  В основі документальної фотовиставки – унікальні світлини фотоархіву ННЦ ХФТІ та сучасні фото, зроблені співробітником ННЦ ХФТІ – Володимиром Дятковим (Провідний фахівець з публічних закупівель) який безпосередньо втілював ідею з фотоколажами в життя ще з 2021 р.   Існує віртуальна версія цієї колекції, у межах проєкту «Резервна копія для майбутніх поколінь» науковими співробітниками МКК УФТІ створено NFT – колекцію «УФТІ. Харків». А ще Володимир створив презентацію з цікавими фактами про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи.

Грантовий проєкт «Фотоархів ХФТІ: збереження, поширення та переосмислення» було реалізовано на базі Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс). В межах реалізації проєкту залучено широку громадськість через наступні публічні заходи:
– виставка «УФТІ у ретроспективі», присвячена 95-річчю заснування Українського фізико-технічного інституту (ННЦ ХФТІ), організована в Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва (27 жовтня – 30 листопада 2023 р.);
– презентація колекції ретросвітлин фотоархіву ННЦ ХФТІ у відкритих фондах Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс) 28 грудня 2023 р.

Реалізація проєкту забезпечила не тільки довготривале збереження та актуалізацію науково-технічної й культурно-історичної спадщини постраждалого внаслідок військових дій країни-агресора ННЦ ХФТІ шляхом оцифрування фотоархіву установи, а й відкрила нові можливості для інтерпретації, репрезентації та інтеграції у світовий простір унікальних фоторесурсів, що сприяє: – популяризації найстарішого в Україні фізичного наукового центру; – розвитку співробітництва як з дослідниками, так і з зацікавленою спільнотою; – залученню нової аудиторії до історичної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ й створенню нового формату комунікації з нею.

Реалізація проєкту уможливить розширення як локальних так і глобальних меж інтеграції та популяризації історико-культурної й науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ шляхом:
– розміщення тематичної добірки з оцифрованої колекції фотоархіву на українському порталалі «Міський медіархів»;
– розміщення на всесвітніх платформах NFT-колекції на «OpenSea» та на порталі «Museum diqital»;
– публікацій у соціальних мережах.

Це неймовірна праця, що до популяризація наукової діяльності ННЦ ХФТІ та піднесення престижу професії науковця в Україні шляхом створення та репрезентації цифрової колекції фоторесурсів з майже 100-річної історії функціонування ННЦ ХФТІ. А ще це актуалізація історико-культурної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ публічними заходами в межах проєкту.

Фото, відео та матеріал: GX, ННЦ ХФТІ, Споденець Ірина, Греков В’ячеслав, Дятков Володимир, Наталія Бойченко

Діалог часу: унікальні світлини фотоархіву та сучасні фото ННЦ ХФТІ очима митця з Харкова (фото, відео)

Ще з 2021 року Володимир Дятков, як співробітник ННЦ ХФТІ, розпочав роботу над створенням унікальних світлин фотоархіву ННЦ ХФТІ та сучасних фото інституту. Митець безпосередньо втілював ідею з фотоколажами минулого і сьогодення. Виставки його фоторобіт вже неоднаразово збирали багатьох допитливих відвідувачів (докладніше в новині GX).

Отож бо у всіх охочих знову є можливість доторкнутися до історії  Українського фізико-технічного інституту (ННЦ ХФТІ) на виставці фоторобіт – «Фοτοархιв УФТІ: Діалог часу» (Ufti – the highlight of the world science!).
В гостиному холі Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18) 10 листопада о 14.00 Володимир запрошує усіх охочих на зустріч.

До речі, існує віртуальна версія цієї колекції, у межах проєкту «Резервна копія для майбутніх поколінь» науковими співробітниками МКК УФТІ створено NFT – колекцію «УФТІ. Харків». А ще Володимир створив презентацію з цікавими фактами про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи.

Проєкт «УФТІ у ретроспективі», створений музейним сектором ННЦ «ХФТІ», став не лише яскравим прикладом поєднання науки та мистецтва у форматі science art, а й справжнім каталізатором нових фотоініціатив у Харкові. Саме з цієї виставки в Основ’янському районі розпочався цикл пізнавальних історичних екскурсій для молоді.

Однією з основних робіт Володимира Дяткова, екскурсовода музейного сектору та автора ретроколажів, є поєднння архівної світлини 1934 року ННЦ «ХФТІ» зробленої в Харкові, де Нобелівські лауреати Л. Ландау, П. Капиця та їх колеги разом на сходах УФТІ, з сучасними видами Старого майданчика.

Нагадаємо, журналістка GX до Дня науки в 2024 році готувала матеріал та теж доторкнулася до проєкту (новина з фото та відео на сторінках новинного порталу GX).

Докладно кожен фотофакт з екскурсії GX по ХФТІ – в альбомі на фейсбук-сторінці новинного порталу.

 

Довідка. На сьогодні Харківський фізико-технічний інститут – один з найстаріших й найбільших центрів фізичної науки в Україні. Ідея створення ФТІ була пов’язана з бурхливими організаційними перетвореннями у галузі фізичної науки в ХХ-ті роки минулого століття, саме з цим й повʼязано виникнення легендарного УФТІ в Харкові.

Не аби яку роль в організації УФТІ відіграв Абрам Федорович Іоффе (фізик єврейського походження з України, організатор науки, знаний як «батько радянської фізики») починав втілювати ідеї державного масштабу – децентралізацію науки. Іоффе часто цитував П. Еренфеста, який порівнював стан науки й техніки в Німеччині та у Франції, й підкреслював, що більш високий науковий потенціал Німеччини пов’язаний саме з тим, що в ній фізичні інститути знаходяться в багатьох містах на відміну від Франції, в якій майже вся наука зосереджена в одному Парижі. Тож, пропозиція створити в СРСР мережу фізико-технічних інститутів у великих містах була спрямована на розвиток науки та одночасного вирішення проблеми промисловості.

Офіційна дата народження УФТІ – 30 жовтня 1928 року. Про це йшлось з доповіді академіка А.Ф. Йоффе. Наведемо уривок з виступу вченого:
1. Визнати організацію Фізико-технічного інституту в Україні за необхідне.
2. Маючи на увазі, що Фізико-технічний інститут має бути пов’язаний за своєю роботою з науково-технічними потужностями України та встановити тісний зв’язок із заводськими лабораторіями й науково-дослідними установами… вважати за доцільне організувати інститут саме у Харкові!

І вже через дев’ять місяців УФТІ почав своє успішне функціонування й став першим потужним науковим центром в Україні.

Виставка «УФТІ у ретроспективі» – це відкритий проєкт відомчого музею ННЦ ХФТІ, який розроблявся з певною метою – як своєрідний фідбек на запити цільової аудиторії МКК УФТІ.  Відвідувачам завжди було цікаво порівнювати старі світлини будівель УФТІ, їх зовнішнє та внутрішнє оздоблення з сучасним виглядом, знаходити відмінності або уявно добудовувати образи минулого на сучасні.  До того ж аудиторія виявляла неабиякий інтерес до певного періоду функціонування УФТІ, його легендарних співробітників, відповідно з цим й пов’язана тема кожної роботи. Кожна окрема робота – це синтез фотозображень, що фіксує певну подію або знакову автентичну локацію.  В основі документальної фотовиставки – унікальні світлини фотоархіву ННЦ ХФТІ та сучасні фото, зроблені співробітником ННЦ ХФТІ – Володимиром Дятковим (Провідний фахівець з публічних закупівель) який безпосередньо втілював ідею з фотоколажами в життя ще з 2021 р.   Існує віртуальна версія цієї колекції, у межах проєкту «Резервна копія для майбутніх поколінь» науковими співробітниками МКК УФТІ створено NFT – колекцію «УФТІ. Харків». А ще Володимир створив презентацію з цікавими фактами про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи.

Грантовий проєкт «Фотоархів ХФТІ: збереження, поширення та переосмислення» було реалізовано на базі Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс). В межах реалізації проєкту залучено широку громадськість через наступні публічні заходи:
– виставка «УФТІ у ретроспективі», присвячена 95-річчю заснування Українського фізико-технічного інституту (ННЦ ХФТІ), організована в Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва (27 жовтня – 30 листопада 2023 р.);
– презентація колекції ретросвітлин фотоархіву ННЦ ХФТІ у відкритих фондах Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс) 28 грудня 2023 р.

Реалізація проєкту забезпечила не тільки довготривале збереження та актуалізацію науково-технічної й культурно-історичної спадщини постраждалого внаслідок військових дій країни-агресора ННЦ ХФТІ шляхом оцифрування фотоархіву установи, а й відкрила нові можливості для інтерпретації, репрезентації та інтеграції у світовий простір унікальних фоторесурсів, що сприяє: – популяризації найстарішого в Україні фізичного наукового центру; – розвитку співробітництва як з дослідниками, так і з зацікавленою спільнотою; – залученню нової аудиторії до історичної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ й створенню нового формату комунікації з нею.

Реалізація проєкту уможливить розширення як локальних так і глобальних меж інтеграції та популяризації історико-культурної й науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ шляхом:
– розміщення тематичної добірки з оцифрованої колекції фотоархіву на українському порталалі «Міський медіархів»;
– розміщення на всесвітніх платформах NFT-колекції на «OpenSea» та на порталі «Museum diqital»;
– публікацій у соціальних мережах.

Це неймовірна праця, що до популяризація наукової діяльності ННЦ ХФТІ та піднесення престижу професії науковця в Україні шляхом створення та репрезентації цифрової колекції фоторесурсів з майже 100-річної історії функціонування ННЦ ХФТІ. А ще це актуалізація історико-культурної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ публічними заходами в межах проєкту.

Фото, відео та матеріал: GX, ННЦ ХФТІ, Споденець Ірина, Греков В’ячеслав, Дятков Володимир, Наталія Бойченко

На харківців чекають нові пригоди у світі містики з Ігорем Мацкевичем (фото)

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка 7 листопада о 13.00 запрошує усіх охочих на зустріч (провулок Короленка, 18, у залі міського абонемента, кім. 20) з Ігорем Мацкевичем, перекладачем книги Єжи Лімона, польського письменника, театрознавця, професора – англіста, засновника Гданського Шекспірівського театру «Про хлопця, котрий прагнув безсмертя».

Якщо ви захоплюєтеся містично-пригодницькими романами, на вас чекає захоплююча оповідь.

На вас чекає цікава зустріч із дослідником і популяризатором польської літератури Ігорем Мацкевичем, який переклав філософську багато видань видатного польского письменника, шекспірознавця та засновника Гданського Шекспірівського театру Єжи Лімона.

Перформативне прочитання притчі здійснено у форматі музично-декламаційної вистави, поставленої акторами Харківського академічного драматичного театру імені Г. Ф. Квітки-Основʼяненка у грудні 2024 року.
Ігор Мацкевич – український перекладач, дослідник і популяризатор польської культури, автор перекладів творів польських письменників, зокрема романів Єжи Лімона «Молот для поетів, або Хроніка відрубаних голів», “Мюнхаузеніада”, «Кашубська Мадонна», виданих у Харкові у 2023-2025 роках.

Долучайтеся до події, що поєднує літературу, театр і філософію, аби разом подумати над тим, що означає жити вічно і залишатися людиною.

Телефон для довідок: (096) 353-61-17 (Олександра Крутас, фахівчиня соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка).

Довідка. Автор перекладу – Ігор Мацкевич – випускник Національного університету імені Василя Каразіна.
Працював учителем української мови і літератури, викладачем у Національному педуніверситеті імені Григорія Сковороди, науковим співробітником Харківського літературного музею, працював як журналіст у газеті ” Вісті з України ” ( Київ), літературним редактором у газеті ” Моя Батьківщина.Моя Родина”.
Друкувався у харківській пресі та виданні міського товариства польської культури ” Полонія Харкова”

Нагадаємо, режим роботи Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Наталія Бойченко, GX

На харківців чекає зустріч із фотохудожником

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка 24 жовтня о 15.00 запрошує усіх охочих на онлайн-зустріч із харківським письменником, фотохудожником і журналістом Леонідом Логвиненком, автором нової книги «Поклик срібного вовка».

У цій унікальній роботі поєднані фотографії й поезії, що розкривають усю глибину людських переживань, відображених у кожному образі та слові.
Автор створює гармонійний художній простір, де слово і фото взаємодоповнюють одне одного, поглиблюючи сприйняття кожного зображення та вірша.
Під час презентації ви зможете: почути розповідь автора про створення книги; дізнатися про особливості поєднання фотографії та поезії; поставити запитання та поспілкуватися з автором.

Вхід вільний! Не проґавте можливість зануритися в світ мистецтва та літератури разом із Леонідом Логвиненком.

Доєднатися до конференції в Zoom:
https://us05web.zoom.us/j/82863445616?pwd=2NiO2zMCy6t0ShpgwC4TbskPBbbMkH.1

Ідентифікатор конференції: 828 6344 5616
Код доступу: 111

Нагадаємо, режим роботи Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка

Харків у об’єктиві BBC: щоденник трьох харківців (фото, відео)

“Історії ж бо пишуть на столі, Ми ж пишем кров’ю на своїй землі…” – ці рядки легендарної української авторки Ліни Костенко передають усю суть документального фільму про Харків під час війни, який знято BBC.

Цей фільм — своєрідний щоденник трьох харківців, які відмовилися покинути рідне місто після початку повномасштабного вторгнення.

Попри щоденні обстріли й докорінні зміни у житті, вони продовжують жити, працювати й творити у Харкові, який шалено люблять.

Упродовж року Анна, Марина та Костянтин на прохання журналістів ВВС фільмували своє життя у місті під вогнем та ділилися роздумами про спроби світових лідерів зупинити війну та стримати росію.

Стрічка показує перші дні вторгнення, життя під обстрілами та руйнування. За даними BBC, від початку війни місто зазнало понад 17,5 тис. ударів, загинули щонайменше 1777 цивільних.

Нагадаємо, за творами Анни Гін в Харкові відбулися дві прем’єри.
Зокрема, першою ще влітку 2024 року була постанова “Театру для людей” – вистава «Як ти там?» Андрія Лебедя.

Зараз про Україну і зокрема про Харків говорять по всьому світу. Отож-бо ця вистави, як наша обвинувальна промова перед судом в Гаазі – вона викриває усе зло скоєне ворогом! Її треба побачити всім і кожному!

“Пишу і знову пачу… Бо слова старенького тата, що прийшов до тями – «Що війна закінчилася?» – постійно в моїх думках! А вночі я відкрию, за порадою, усі заклеєні вікна, як у минулому житті … І буду дихати повною груддю і дивитися на зоряне небо. Адже там так багато добрих людей, чиї душі на разі шепочуть своїм рідним: «Не плач, доню, у нас все добре! Як ти там?»” – ціми рядками, свого часу, підсумувала авторка новини розповідь про виставу – харків’янка Наталія Бойченко, яка теж живе увесь цей час на Салтівці (репортаж 2022 року)…

А в 2025 році до 100-річчя театру у «Мистецькій фортеці» ХНАТОБ / СХІД OPERA відбулась прем’єра аудіовізуального перформансу “Війна. Обличчя. Монологи”.

Книги Анни стали бестселлерами…


Вона надихає, її приходять послухати до бібліотек та на творчі зустрічі – незламна, як і її любий Харків.

Розповіла авторка й журналістці GX, як сторінка за сторінкою з’явилася її книга.

Фото, відео та матеріал: BBC, GX, Наталія Бойченко

Вони плекають світ незламної душі Харкова: місце, де шанують книгу, святкує ювілей (фото, відео)

«Бібліотека – це той храм, де завжди народжується та зберігається духовність. Пам’ятаємо, що в давнину бібліотеку називали: “Дім життя”, “Притулок мудрості”, “Аптека для душі”», – так казав про бібліотеки видатний український педагог, публіцист, письменник Василь Сухомлинський.

Під час війни бібліотека – це ковток “свіжого повітря” та мудрості, навіть під виття сирен. У часи, коли рашисти нищать наш національний спадок (музеї, театри, бібліотеки, ВНЗ, цілі міста і села…), дуже важливо зберегти надбання нашого народу.

Незламний Харків і усі, хто доторкнувся до їх світла, сьогодні вітають колектив однієї із найстаріших бібліотек України із ювілеєм. Саме 30 серпня Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка відзначає свій день народження – 195 років. Колектив новинного порталу GX приєднується до привітань і дарує новину незламним працівникам храму, де народжується та зберігається духовність!

Фонд ХДН бібліотеки ім. В. Короленка навіть в умовах війни доступний харків’янам.
Нагадаємо, у ХДН бібліотеки ім. В. Короленка з 7,1 мільйона книг, документів, журналів, газет, під час обстрілів було пошкоджені близько 5000, до того колективом закладу було винесено близько 2 тони скла. На щастя рідкісні видання вціліли… Зараз тисячі книг з 7 мільйонного фонду бібліотеки знаходиться у вільному доступі для відвідувачів закладу.
Отож бо Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка і наразі залишається другою за обсягом фондів в Україні.

Нагадаємо, на Харківщині було понад 780 бібліотек, за час війни їх кількість зменшилася до 471… Серед тих, що не працюють – 35 повністю зруйновано, 171 пошкодженні.

В цей святковий день про минуле і сьогоднішній день книгозбірні «Громада. Груп» створила сюжет.

А колектив новинного порталу GX додає свої особисті спогади про кроки відновлення “Притулку мудрості” і його сучасне життя.

А ви знали? З даху бібліотеки можна побачити найвищій в Україні флагшток із синьо-жовтим прапором нашої країни.

Тут зустрічаються видатні харківці, які не бачилися роками, і дарують книги митці.


Тут розповідають історію рідного краю у картинах і роботах харківських майстрів, а ще з любов’ю дарують усмішки.

До речі, часи роботи, майже, не змінні.

А скільки видатних гостей вони до себе запрошували не злічити…

А ще це так приємно, коли з даху не тече вода, а у світлій залі можна отримати потрібну книгу… Саме куточок читача для відвідувачів відділу міського абонемента облаштовано за кошти спонсорів у місці напівзруйнованої з вибитими шибками зали бібліотеки.

Минув час після нашої останньої зустрічі під дахом Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Короленка. Влітку 2023 року він був пробитий уламками російських ракет, але світова спільнота та благодійні фонди не залишилися осторонь. До свята Всеукраїнського дня бібліотек, 30 вересня, дах було відремонтовано. Докладніше в пості журналістки GX Наталії Бойченко, на фото та відео GX.

Руками колективів бібліотек у різних куточках країні, зокрема Харкова і Харківщини, врятовано багато книг і цінних експонатів.

У читацькому корпусі та книгосховищі бібліотеки замінені вікна. Ця визначна подія для бібліотеки стала можлива у рамках віконної програми, яка створена американською організацією Global Empowerment Mission (GEM) у партнерстві з Howard G Buffett Fondation (HGBF).



До речі, вибиті вітражі куполу над сходами наразі теж мають тимчасовий захист, а в майбутньому планується відновлення Бекетовських вітражів.

Директор ХДН бібліотеки ім. В. Короленка Наталя Петренко докладно розповіла про перші кроки відновлення.

Створено справжній куточок “Терапії для душі”.

А ще надбанням куточка споживача є «Валізка з книжками», яка стала «аптечкою для душі», як для дітей, так і для дорослих.

Нагадаємо, цей проєкт мав нечуваний ажіотаж — було подано понад 4500 заявок з усієї України, а самих валізок – 250! І серед бібліотек-переможниць – наша Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. Сьогодні до українських дітей прийшла війна. На жаль, ми не можемо повністю захистити їх від психологічних травм, ізолювати від обставин сьогодення, але можемо допомогти відволіктися завдяки книгам та грі. Саме з таких, «терапевтичних» міркувань і були зібрані «Валізки». Вони неодмінно стануть в пригоді батькам та педагогам, допоможуть діточкам читати, говорити, сміятися, сподіватися, радіти… У цій валізці — 22 книжки українських та зарубіжних авторів, які допоможуть дітям потоваришувати зі своїми емоціями та обговорити те, що їх турбує. До речі, у валізі є й книжка про улюбленця усіх українців – пса Патрона, й книжка з малюнками видатної художниці України – Ольги Гайдамаки.


Фонд ХДН бібліотеки ім. В. Короленка навіть в умовах війни доступний для харків’янам.

Зараз тисячі книг з 7 мільйонного фонду бібліотеки знаходиться у вільному доступі для відвідувачів закладу.

Кількість читачів ХДН бібліотеки ім. В. Короленка у наш важкий час поступово зростає.

До дня народження Т. Шевченка вірші Кобзаря з «Валізки з книжками» у Покотилівці лунали багатьма мовами.

Пані Вікторія додала до розповіді Наталі Валентинівни, що її відділ роботи з іноземною літературою підготував переклади творів Шевченка японською, корейською та багатьма європейськими мовами.

В ХДНБ ім. В. Короленка відвідувачі мали змогу побачити історію людей і книжок часів війни: “Урятоване Євангеліє” (про головний експонат Ізюмського краєзнавчого музею – напрестольне Євангеліє 1707 року, фоліант, оклад якого оздоблений сріблом та позолотою), “Замах на пошту” (про атаку на “Нову пощту” та врятовану посилку з книжками, які поповнили фонд дитячої бібліотеки), “Я – не студент…” (про один з найвідоміших університетів міста – ХНУМ господарства імені О.М. Бекетова, який зазнав значних руйнувань від російських обстрілів), “Неспортивний постріл“, “Світ має знати правду“.

Докладніше про книжки та картини, що не горять у ворожому вогні, в новині GX.

Харків’яни від малого до старого йдуть до “Аптеки для душі” за мудрістю, спокоєм та знаннями.

Для тих, хто не має змоги завітати до бібліотеки, але потребує матеріали видань, які знаходяться в бібліотеці, або сам хоче передати свої видання по Україні або за кордон, в найбільш захищеній кімнаті беззупинно працюють бібліотекарі. Вони сканують видання та відправляють їх замовникам, а ще поповнюють електронну бібліотеку закладу.

Більше фото з відвідин ХДН бібліотеки ім. В. Короленка — в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Нагадаємо, на Харківщині було понад 780 бібліотек, за час війни їх кількість зменшилася до 471… Серед тих, що не працюють – 35 повністю зруйновано, 171 пошкодженні. Наразі, у ХДН бібліотеки ім. В. Короленка з 7,1 мільйона книг, документів, журналів, газет, пошкоджені близько 5000, було винесено 2 тони скла. На щастя рідкісні видання вціліли…

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХДН бібліотеки ім. В. Короленка


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.