Перейти до основного вмісту

Позначка: аукціон

28 січня Харків згадує трьох видатних українців, які залишили свій слід в історії міста (фото, відео)

28 січня 1854 року народився в Гайсині (місто в Україні, адміністративний центр Гайсинського району Вінницькій області) Володимир Високович – відомий лікар (патологоанатом, бактеріолог та епідеміолог, доктор медицини, професор), який входить до списків знаменитих випускників Першої губернської гімназії та Харківського університету.

З 1887 керував бактеріологічною станцією Харківського медичного товариства. Брав участь у розробці практичних заходів щодо боротьби з холерою, склав інструкції для населення. Був організатором та керівником багатьох експедицій по боротьбі з епідеміями холери у Харкові у 1892 році та Києві у 1908 році, а також чуми у Бомбеї 1896 та Одесі у 1902 та 1910 роках.
Помер 26 травня 1912 року. Поховали його у Києві на Байковому кладовищі. Товариші, друзі й шанувальники Володимира Костянтиновича Високовича спорудили мистецький надгробок із чорного лабрадориту з портретом небіжчика у ніші медальйонної форми.

28 січня 1911 року у Полтаві в сім’ї службовця народився Семен Брауде – знаменитий харківський радіофізик та радіоастроном.
Закінчив Харківський фізико-математичний інститут у 1932 році. З 1933 по 1955 роки працював в Українському фізико-технічному інституті. Професор Харківського політехнічного інституту.

Розробив теорію поширення радіохвиль над негладкою морською поверхнею. На основі досліджень Брауде створено новий науковий напрямок – радіоокеанографія.
Брав участь у розробці потужних генераторів радіохвиль та створенні першого в країні радіолокатора.
Серед учнів Семена Яковича члени-кореспонденти НАН України А. В. Мень і О. О. Коноваленко, 9 лауреатів Державних премій, понад тридцять кандидатів, сім докторів наук.
З активною участю С. Я. Брауде в Національній академії наук України було створено дві установи — Інститут радіофізики та електроніки (1955) та Радіоастрономічний інститут (1985). Багато років він був заступником директора цих установ. Активно і плідно працював на посаді радника при дирекції Радіоастрономічного інституту, розробляв стратегію концепції подальшого розвитку радіоастрономічної науки в Україні.
Помер 30 червня 2003 року в Харкові. Похований на 2-му харківському кладовищі.
У 2004 році на будинку по вулиці Мистецтв, 4 на фасаді Радіоастрономічного інституту було встановлено меморіальну дошку, присвячену Семену Брауді. Тут вчений працював з 1983 по 2003 рік.
На честь Семена Брауде у 2009 році названо кратера на звороті Місяця.

 

Нагадаємо, журналістка GX (Галина Половик) писала, як під час вторгнення рф за 70 км від Харкова у селі Волохів Яр Чугуївського району, де знаходиться Радіоастрономічна обсерваторія імені Семена Брауде Радіоастрономічного інституту НАН України, харківські правоохоронці фіксували наслідки руйнувань обсерваторії та її унікальних радіотелескопів під час більш як піврічної окупації.

28 січня 1938 року народився Леонід Жаботинський – знаменитий штангіст, суперважкоатлет, дворазовий Олімпійський чемпіон у 1964 і 1968 роках.
Леонід народився у селі Успенка Сумської області. В 1941 році родина Жаботинських переїхала до Харкова. Пережив німецьку окупацію 1941-1943 років.
У юності захоплювався різними видами спорту: боротьбою, боксом, легкою атлетикою. Після «семирічки» працював на Харківському тракторному заводі та одночасно займався у секції важкої атлетики.

1957 року вступив до Харківського державного педагогічного інституту, який закінчив 1964 року.
1960-го року спортивні функціонери із Запоріжжя запропонували Жаботинському найкращі умови проживання та тренувань. Отже, основні досягнення атлета припали на запорізький період.
Поєдинок Леоніда Жаботинського та Юрія Власова на Олімпіаді в Токіо 1964 року став однією з найзнаменитіших подій в історії світового спорту.
За спортивну кар’єру встановив 19 світових рекордів!
Помер в ніч на 14 січня 2016 року в Запоріжжі.

А ще 28 січня в 2011 році у Харкові відбувся незвичайний аукціон. На торгах продали рукавички від братів Кличків. Переможець сплатив 40 тис. грн.

Крім рукавичок було продано Почаївську ікону Божої Матері за 30 тис. грн., картину від сім’ї екс-президента Віктора Ющенка за 15 тис. грн., м’яч із автографами футболістів “Металіста”, а також низку інших лотів.

Усього зібрали 180 тис. грн.

Кошти планували направити для облаштування реабілітаційного кабінету у Харківському обласному спеціальному загальноосвітньому навчально-виховному закладі для дітей із вадами слуху.

Чуттєві лоти від благодійників Харкова працюють на добру справу. Навіть слово військового варте великих грошей (фото, відео)

Щорічно другої неділі грудня в Україні відзначають День благодійності!

Цьогоріч дата відзначалася 8 грудня, але минулого року дата припадала саме на 10 грудня. Отож згадаємо про неї саме сьогодні з приводу чуттєвої і благодійної події, що відбулася наприкінці осені.

Того дня фонд громади Харкова «Толока» зібрав шанувальників мистецтва на унікальну подію Toloka Talks: ця подія поєднала знайомство з культурною спадщиною Слобожанщини, зокрема з унікальною школою гри на цимбалах, і благодійний збір коштів для її підтримки. А саме на благодійному аукціоні збирали кошти на нові цимбали для Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Адже реліквія ВНЗ – 80-річні цимбали були пошкоджені під час бомбардувань рашистами університету у 2022-2024 роках. Наразі студенти і викладачі вимушені постійно лагодити інструмент.

Під час виступу видатних харківських артистів-викладачів ХНУМ імені І.П. Котляревського (доцент кафедри народних інструментів Юрій Дяченко (акордеон); викладач кафедри народних інструментів України, лауреат міжнародних конкурсів Михайло Кужба (цимбали); старший викладач кафедри оркестрових струнних інструментів Ігор Чернявський (скрипка)) на екрані розгорнулась історія інструменту і творчих колективів, які грали на ньому.

Адже цимбали — знаковий інструмент української музики, особливо для Слобожанщини. Харківська школа цимбалів була заснована наприкінці 1970-х років. За понад 40 років існування харківська цимбальна школа зробила значний внесок у розвиток української музики. Вона презентувала себе через активну концертну діяльність, участь у міжнародних конкурсах, видання нотних збірок і створення мистецьких проєктів, серед яких: «Цимбали від А до Я» (2005); «Світ цимбалів від А до Я» (2008, 2012); «Фестиваль ансамблів українських народних інструментів» (2009); «Цимбали на Слобожанщині – ансамблева музика» (2015); «Слобожанська малеча» (2010–2023 роки).

Музика віртуозів і цікава оповідь стали яскравим прикладом, як може лунати творча Харківщина. І тому кожен присутній був радий долучитися до благодійної мети заходу.

Кожен лот був від видатних митців України, чиї ім’я наразі знає кожен українець.

Перший патріотичний лот – обереги з квітів та уламків снарядів з багатостраждальної Салтівки був з любов’ю власноруч зроблений харків’янкою Анною Гін. Її щоденник жахливих подій з перших днів війни став книгою-сповіддю, яка стала основою вистави Андрія Лебедя «Як ти там?». Події бестселеру на сцені втілили артистки «Театру для людей»: заслужена артистка України Ольга Двойченкова, Вікторія Біла, Світлана Симоненко, Віра Михайленко.

До речі, нещодавно авторка із своїм вірним другом Гектором презентувала книгу на виставі театру, а ще в ХДНБ ім. В.Г.Короленка.

Авторка розповіла журналістці GX, як сторінка за сторінкою з’явилася її книга.

Сергій Жадан (активний організатор літературного життя України та учасник мультимедійних мистецьких проєктів) надав для аукціону раритетна платівку.

А ще були чарівні скриньки від відомої авторки книги «Слова і кулі» –  Наталії Корнієнко.

Але найвагоміший лот був від воїна ЗСУ, митця і політика – командира батальйону «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади Юрія Федоренко. Він особисто привіз до Харкова корпус американської протибункерної ракети – зброї армії США, яка зараз підтримує і рятує українців в їх боротьбі проти російських загарбників. Мужній воїн розділяє думку, що мистецтво – це культурна спадшина України і її треба зберігати. А ще він зачитав присутнім вірш, який до сліз торкнувсь душі кожного з присутніх.

Аркуш паперу, на якому були надруковані дорогі серцю слова – став найціннішим в духовному плані лотом, який став експромтом на цьому аукціоні.

До речі, за корпус американської ракети було отримано – 35000 гривень.

Взагалі на благодійному заході було зібрано 82200 гривень – це чверть від остаточної вартості нового інструменту.

Чеський майстер пообіцяв виготовити нові цимбали протягом року. Їх кошторис – 6400 євро, але для мужнього народу України, зокрема, українського вишу він пообіцяв знижку. Наразі університет продовжує збирати кошти, влаштовує благодійні заходи та шукає меценатів.

Символічно, на останнє слово з зали на сцену вийшов відомий харківський волонтер, син заслуженої діячки мистецтв України, доцентки, фундаторки харківської цимбальної школи Олени Опанасівни Костенко (18.01.1947, Чернігів – 20.04.2021, Харків) – Олександр. Він постійно підтримує працю всього життя його матері, в  пам’ять про неї проводить конкурси для обдарованих митців, саме за для цього він і відвідав Toloka Talks.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, організатори заходу

Розпродається Мегабанк. На продаж виставлено київську та львівську нерухомість

Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) продовжує розпрдавати активи харківського “Мегабанку”, який Нацбанк України на початку літа визнав неплатоспроможним. Наразі фінустанова проходить процедуру ліквідації.

Зокрема, наступного тижня, 26 грудня, у системі “Prozorro.Продажі” відбудеться аукціон з продажу будівлі колишнього відділення “Мегабанку”, розташованого в центрі Києва. Про це повідомляє пресслужба ФГВФО.

Йдеться про нежитлову двоповерхівку загальною площею 690,8 кв. м в історичному центрі столиці за адресою вул. Богдана Хмельницького, 64 (Шевченківський р-н). Будівля розташована у пішій доступності до станції столичного метро “Університет”.

Колишнє відділення Мегабанку, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, 64 

До складу лота також включено права вимоги за кредитними договорами, дебіторська заборгованість та основні засоби. Початкова ціна лота  – 79,43 млн грн.

Серед інших активів Мегабанку 29 грудня на торги повторно виставлять приміщення торгово-офісного центру у Львові на вул. С.Литвиненка, 3. Загальна площа будівлі – понад 1,9 тис. кв. м. Наразі її ціна стартує від 47,17 млн грн – майже на 10 млн грн дешевше, ніж на перших торгах на початку грудня.

Торгово-офісний центру у м. Львові, вул. С. Литвиненка, 3

Нагадаємо, 21 липня 2022 року НБУ заявив про ліквідацію харківського “Мегабанку” .

21 червня 2022 року фізичним особам-клієнтам «Мегабанку»-банкрута ФГВФО почав виплачувати кошти. Куди звертатися, якщо відмовляють у виплатах – читайте тут.

2 червня 2022 року НБУ визнав «Мегабанк» неплатоспроможним, і ФГВФО з 3 червня запровадив тимчасову адміністрацію.

На 1 листопада 2022 року клієнтам банку – фізособам  ФГВФО виплатив  майже 90% від загальної суми гарантованого державою відшкодування. Черга повернення коштів кредиторам-юридичним особам ще не надійшла. Їхні шанси отримати вклади напряму залежать від якості активів банку та результатів їх продажу на аукціонах.

 

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

 

Галина Половик

Завершився аукціон NFT-колекції харківського музею. За яку картину заплатили найбільше

Завершився благодійний аукціон на торговому майданчику маркетплейс Binance, кошти від якого будуть направлені на відновлення Харківського художнього музею, що постраждав від російської агресії ще на початку війни.

Як повідомляє депутат Харківської міської ради Олександр Котуков, з 15 робіт із колекції музею, виставлених на торги, найбільший попит мала копія картини Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану” (1896 р.), яка з 1932 року зберігається у Харківському музеї.

“Ставки на неї підвищувалися у 6 разів, і в результаті її було продано більш ніж за 40 000 грн. Усього ж, за результатами аукціону, було зібрано понад 100 тис. грн, які будуть спрямовані на оперативні потреби музею”, – написав Котуков на своїй сторінці в facebook.

Нагадаємо, 13 жовтня Харківський художній музей запустив ексклюзивну NFT-колекцію «Мистецтво без кордонів» на платформі Binance. Аукціон тривав тиждень. На торги булов виставлено цифрові копії 15 творів із зібрання Харківського художнього музею – Альбрехта Дюрера, Георга Якоба Йоганна ван Оса, Івана Айвазовського, Сімона де Влігера, Іллі Рєпіна, Марії Башкірцевої, Генріха Семирадського та Тетяни Голембієвої. В музеї сподіваються, що знайдуться покупці для цифрових копій харківських шедеврів, і музей отримає додаткові кошти на реставрацію будівель та інші нагальні потреби.

Спіробітники Харківськоого художнього музею ще влітку 2022 року звернулися про допомогу одного з найстаріших і найцінніших за складом мистецьких зібрань вітчизняних музеїв.  

2 березня 2022 року після ракетного обстрілу центру Харкова у Харківському художньому музеї не залишилося жодного вцілілого вікна – скло вибило вибуховою хвилею. На щастя, картини не постраждали.

 

Галина Половик


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.