16 квітня в історії Харкова: згадують видатних харківців та цікаві події з життя міста (фото)

Пам’ятаємо! Цього дня, 16 квітня, в 1876 році (м. Сміла на Черкащині) народився Георгій Проскура – відомий харківський вчений, спеціаліст у галузі гідромашинобудування та гідроаеродинаміки, академік Академії наук України.
З 1906 року працював у Харківському технологічному інституті.
З 1910 року в науково-технічному товаристві ХТІ організував аеросекцію.
У 1921 році на базі кафедри гідравліки заснував кафедру гідромеханіки та авіації.
Під час Другої світової війни був у евакуації. Одразу після звільнення Харкова створив в Харківському авіаційному інституті кафедру нових типів двигунів для літальних апаратів.
До останніх днів він працював.
В монографії Проскури “Гідродинаміка турбомашин” вперше було викладено загальну теорію турбомашин.

Помер Георгій Проскура 30 жовтня 1958 року в Харкові.

У 1974 році Академія наук України встановила Премію НАН України імені Г. Ф. Проскури. В Харкові на честь академіка Г. Проскури названа одна з вулиць. Кафедрі гідромашин в ХПІ присвоєне ім’я Г. Ф. Проскури.
В Харкові встановлено дві пам’ятні дошки Георгію Проскурі.

А ще, 16 квітня 1885 року уряд затвердив становище, згідно з яким почав функціонувати Харківський практичний технологічний інститут – нині Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». Це найбільший вищий навчальний заклад у місті, в якому у мирні часи навчалося близько 20 тисяч студентів, працювали 1700 викладачів.

У різний час в інституті читали лекції знаменитий харківський архітектор Олексій Бекетов та його брат Микола – відомий вчений хімік; фізик, лауреат Нобелівської премії Лев Ландау; «український Едісон» або «харківський Тесла» – фізик, винахідник у галузі радіотехніки Микола Пільчиков; спеціаліст у галузі гідромашинобудування та гідроаеродинаміки, академік Георгій Проскура.

Нагадаємо, офіційне відкриття Харківського практичного технологічного інституту відбулося 15 вересня 1885 року.

На жаль, під час обстрілів російскими окупантами Харкова, пошкодження отримали два навчальні корпуси та шість гуртожитків НТУ ХПІ, а також спорткомплекс ВНЗ. У виші оцінювали завдані росіянами збитки у 150 мільйонів гривень. Гроші на відновлення збирали й випускники політеху та університети-партнери. Але незламний ВНЗ працює і наразі, ще й цікаві заходи впроваджує.

16 квітня  в 1977 році пройшов суботник і відбулася урочиста закладка 16-ої станції Харківського метрополітену – «Ярослава Мудрого» (попередня назва «Пущкінська», відкрита 10 серпня 1984 року) Салтівської лінії на перетині вулиці Ярослава Мудрого (нині) та вулиці Григорія Сковороди (нині).

Вже в серпні 1977 року було розпочато повноцінні роботи на першій пусковій ділянці другої черги від станції «Історичний музей» до станції «Академіка Барабашова». Довжина ділянки становить 6,8 км.