Жорсткий радіаційний шторм досяг Землі значно швидше: подробиці від харківського астронома (фото)

Тривалий спалах класу X1.95 відбувся 18 січня у групі плям AR 4341 – це перший сонячний спалах в 2026 році. Він досяг максимуму о 20.09 (18.09 UTC) того ж дня (відео за посиланням).
На знімках коронографу CCOR-1 (на супутнику GOES-19) видно асиметричний корональний викид. Активний регіон 4341 хоча й розташований не точно на центральному меридіані, все ж знаходиться у геоефективній позиції.

Вчені прогнозували, що викид плазми досягне Землі вже за пару діб і є шанс, що ми зможемо побачити полярні сяйва.
Але викид від цього спалаху розігнався, і досяг Землі значно швидше, ніж припускали моделі. Зіткнення було зафіксоване вже 19 січня з 21.15 до 21.45.
“Швидкість викиду оцінюється в 693 км/с, і він, скоріш за все, буде слабко виділятися на тлі постійного сонячного вітру з масштабної корональної діри, яка зараз проходить через центральний меридіан”, – наголошувалося у пості МО “Шлях до Всесвіту”.

За спостереженнями харківського астронома Володимира Кажанова, геомагнітна буря досягла позначки G4, і має шанси піднятися вище.
Наразі триває жорсткий радіаційний шторм (S4), що може спричинити перебої у радіозв’язку і системах навігації, представляє небезпеку для супутників на полярній орбіті.
Зокрема, Bz-індекс (міжпланетного магнітного поля) сильно коливається, але загалом сприятливий для спостереження полярного сяйва.
Вже близько 23.25 розпочалася дуже активна фаза сяйва, що тривала орієнтовно 20-25 хвилин.

Володимир Кажанов звернувся до своєї спільноти в фейсбуці і зібрав яскраві кадри полярного сяйва з усієї України (докладніше в пості вченого).

“На жаль, з півночі майже на всю Україно потягло хмари. У нас в Харкові, так взагалі “неба немає” і надії на покращення, судячи з тенденції, яку я бачу по супутниковим знімкам, теж немає”, – зауважив астроном.

Нагадаємо, навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом. А ще, починаючи з вересня 2025 року, запрошує до  мобільного планетарію (докладніше в новині GX).

В 2026 році зоряне небо буде приємно дивувати не раз, обіцяє вчений і запрошує вивчати цікаве разом із Інститутом астрономії Каразінського університету!

Зокрема, 3 січня над Харковом спостерігали перший в 2026 році Супермісяць, який називають Вовчим…
Окрім спостережень за Супермісяцем, на 3-4 січня припадав пік метеорного потоку Квадрантиди.

Володимир зауважує, що в пік найпотужнішого метеорного потоку року (Квадрантиди) його інтенсивність сягаї від 80 до 120 метеорів на годину, які можна побачити за ясного неба.

А вже 23 січня на вечірньому небі можна буде побачити зближення Місяця з двома планетами – Сатурном та Нептуном.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – постійно наголошує астроном Володимир Кажанов.

Фото, відео та матеріал: сторінка Володимира Кажанова