Він був такий щирий. 14 березня Харків з сумом прийняв звістку про втрату видатного науковця і педагога (фото, відео)

Сьогодні, 14 березня, місто втратило свого Почесного громадянина – на 74 році пішов з життя Володимир Миколайович Бабаєв. Ректор Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова, Почесний громадянин міста Харкова, міст Первомайський та Богодухів Харківської області, доктор наук з державного управління, професор, академік Міжнародної інженерної академії, Заслужений будівельник України, Лауреат державної премії у галузі архітектури, депутат, Голова Ради ректорів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації Харківського регіону (2021).

Він багато років (з 2011 по 2024 р.р.)  очолював один із найстаріших вишів країни – Харківський національний університет міського господарства імені Бекетова (ХНУМГ ім. Бекетова).
У мирний час секретом популярності університету Володимир Миколайович ділився в ефірі програми “Viсtory з Вікторією Маренич”.

Зокрема, Володимир Бабаєв вважав, що діти приходять вчитися на конкретну програму, конкретного викладача, на кінцевий результат, ЗВО повинні бути відкриті для ознайомлення не лише на “день відкритих дверей”. А ще чистота та краса – це дуже важливо для будь-якого закладу, де навчаються діти. І ХНУМГ ім. Бекетова саме такий ЗВО. В університеті міського господарства за часи Бабаєва було дуже гарно. У ньому навіть був свій сучасний виставковий зал та своя картинна галерея.
Докладніше в архівному відео зустрічі Почесного громадянина міста Харкова Володимира Бабаєва та заслуженої журналістки України Вікторії Маренич.

“В мене перед очима й досі та зустріч з Володимиром Миколайовичем. Він був такий щирий… Справжній фахівець своєї справи і патріот. Світла пам’ять! Щирі співчуття рідним”, – поділилася своїми спогадами і висловила слова співчуття керівниця новинного порталу GX Вікторія Маренич.

Довідка. Володимир Миколайович Бабаєв – ректор Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова, Почесний громадянин міста Харкова, міст Первомайський та Богодухів Харківської області, доктор наук з державного управління, професор, академік Міжнародної інженерної академії, Заслужений будівельник України, Лауреат державної премії у галузі архітектури, Голова Ради ректорів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації Харківського регіону (2021).

Він народився в Харкові 10 січня 1952 року. Дитинство та юність провів у Харкові, навчався в загальноосвітній школі № 72 (1959—1969), де захопився футболом. Грав у командах майстрів «Торпедо» ХТЗ та «Металіст» Харків.
У 1970—1975 рр. навчався на факультеті Промислового та цивільного будівництва Харківського інженерно-будівельного інституту (нині — Харківський національний університет будівництва і архітектури).

Працював у Домобудівному комбінаті №1, будівельному управлінні “Машбуд” тресту “Промбуд-2”. Пройшов шлях від майстра зміни до головного інженера заводу та заступника генерального директора проектно-промислового будівельного об’єднання.

З 1995 до 2005 року працював у Харківській міській раді начальником головного управління містобудування і архітектури, заступником міського голови з питань містобудування і архітектури, першим заступником міського голови.

У 2011 році був обраний ректором Харківської національної академії міського господарства. 19 грудня 2018 року колектив Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова затвердив кандидатуру В. М. Бабаєва на другий термін на посаді ректора університету.

У 2020 році був обраний депутатом Харківської обласної ради VIII скликання.

У 2021 році обраний головою Ради ректорів закладів вищої освіти III-IV рівнів акредитації Харківського регіону.

У 2024 році склав повноваження ректора ХНУМГ ім. О. М. Бекетова та залишився працювати на посаді голови Вченої ради університету.

Нагороди: орден “Знак Пошани”, “За заслуги” ІІІ, ІІ, І ступенів, “Інженерна слава”, Почесні грамоти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України.

Помер 14 березня 2026 року.
Фото, відео та матеріал: GX, Вікторія Маренич, відкриті джерела