Сьогодні легенда Харкова - головний диригент ХНАТОБ знову згадує свого вчителя, як тисячі музикантів по усьому світу.
Два місяці він не дожив до свого дев'яностоліття... 15 травня, 2021 року перестало битися серце легендарного українського музиканта, диригента, педагога, професора, народного артиста України, кавалера ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня Вадима Борисовича Гнідаша. Того року 21 липня його рідні, близькі, колеги та учні по всьому світу готувалися привітати маестро з дев'яностоліттям, але не судилося...
Для заслуженого діяча мистецтв України, головного диригента ХНАТОБ Дмитра Морозова – ця втрата непоправна... Адже Вадим Борисович став для нашого земляка другим батьком – він повірив у його талант, стежив за його творчими успіхами та допомагав виправляти помилки. Його дзвінок завжди був світлим променем у повсякденних буднях та найкращим подарунком до яскравих подій дня...
"Пішов Вчитель, Музикант, Великий диригент, просто Друг... Другого такого не буде... Його неповторного гумору, сарказму, точності оцінки ситуації більше не буде ніколи... Людина-Легенда, з непростим характером, як і всі Великі , що має свою думку тверде, кохав Музику, кохав Життя у всіх її проявах, кохав своїх учнів. Прощавай, Вчитель...! Царство Небесне!.." - з великим сумом від втрати писав GX Дмитро Морозов.
Вадим Борисович пам'ятав усіх своїх учнів та стежив за їхньою творчістю. У його класі навчалися 5 майбутніх народних артистів. На його рахунку 1000 музичних записів та музика до 400 фільмів. Загалом 28 років він очолював Заслужений симфонічний оркестр Держтелерадіо України. В епоху, коли Гнідаш очолював оркестр, під його керівництвом стали музикантами світового рівня скрипалі І. Кушнір, Ф. Гольденберг, П. Дроща, флейтист В. Пшеничний, гобоїст Л. Гольцман, кларнетист І. Пендищук, валторніст К. Мага, тромбонист В. Кислий та інші.
За роки роботи в оркестрі радіо Вадим Гнєдаш записав у фонд українського радіо сотні творів української та світової класики. Під його керівництвом були записані симфонії та твори Лева Ревуцького та Бориса Лятошинського, які входять до золотого фонду української класичної музики. Він дав путівку в життя багатьом композиторам, серед яких Мирослав Скорик, Лев Колодуб, Жанна Колодуб, Євген Станкович, Леся Дичко, Іван Карабиць та багато інших.
До речі, «Мелодію» його протеже Мирослава Скорика вважають духовним гімном України
«Мелодія» лунає у виконанні скрипальки ХНАТОБ Наталі Бабарук у сховищі під час війни з рф
Цей геніальний педагог виховав плеяду молодих музикантів та диригентів, які посідають провідні позиції у світовій музичній культурі. Серед них В. Здоренко, С. Литвиненко, В. Редя, В. Самофалов, Д. Карлов, В. Зубицький, В. Рунчак, С. Дідок та інші. Саме Вадим Борисович одразу розгледів талант Дмитра Морозова та пророкував йому велике майбутнє...У нашій пам'яті та серцях Вадим Борисович житиме вічно...
Світла пам'ять легендарному українцю!
І це все про нього...
Народився Вадим Борисович Гнідаш 21 липня 1931 року у сім'ї генерала. Його батько Пилип Павлович Іртюга працював головним інженером військово-повітряних сил Київського спеціального військового округу.
У 1950–1955 роках Вадим Гнідаш навчався у Житомирському музичному училищі за класом скрипки та у Київській консерваторії за класом диригування у народного артиста України Олександра Клімова. З 1955 року працював диригентом Оперної студії при Київській консерваторії. У 1956–1961 роках – диригент Симфонічного оркестру Донецької обласної філармонії. До 1959 року працював як другий диригент при Соломоні Фельдмані, а після нього виконував функції головного диригента. 1 серпня 1961 року обійняв посаду другого диригента Симфонічного оркестру українського радіо. Невдовзі став головним. Загалом упродовж 28 років очолював Заслужений симфонічний оркестр Держтелерадіо України.
З 1968 року – викладач диригування, з 1978 року – доцент, і до останніх днів – професор Київської державної консерваторії.
Нагороди та титули:
- 1955 - 4 місце серед молодих диригентів України;
- 1959 - Перший конкурс диригентів України. 1-е та 2-е місця розділив із Геннадієм Проваторовим;
- 1960 рік – Заслужений артист України за визначні творчі досягнення;
- 1973 рік – Заслужений діяч мистецтв України;
- 1978 рік – Народний артист України;
- 2012 рік – Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня.
Фото та відео: GX, Наталія Бойченко, архів Дмитра Морозова, youtube, wikipedia
