Щорічно в четверту суботу листопада в Україні національний пам'ятний день - День па́м'яті жертв голодомо́рів.
До роковин митці Харкова кожного року готують концерти-реквієми.
Так від колективу ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА лунатимуть твори з програми "РЕКВІЄМ":
1. «Смерть" (хор acapella);
2. «Чорна рілля ізорана" (хор acapella під орудою заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна);
3. «Чуєш брате мій" (хор acapella);
4. «Плине кача" (заслужений артист України Володимир Козлов з хором);
5. Кошиць - «Ой, ходить сон» (Вероніка Мостова з оркестром);
6. «Молитва за Україну" (хор та оркестр);
7. Скорик - «Мелодія" (заслужена артистка України Олена Старікова з оркестром);
8. Стецюн - «Елегі пам’яті Г. Хоткевича» (оркестр під орудою Юрія Дяченко);
9. Станкович - «Панахида» ВСТУП (хор та оркестр);
10. Станкович - «Панахида» №7 Мамо, я скоро умру (Ганна Данич з оркестром);
11. Майборода - «Дума» (заслужений артист України Володимир Козлов з оркестром);
12. Лисенко - «Реве та стогне Дніпр широкий» (хор та оркестр).
Захід відбудеться 23 листопада о 16.00.
До того ж часом раніше, о 15.00, в залі A-SHO (вул. Квітки-Основ'яненка, 12) розпочнеться концерт барокової музики. Вступне слово лунатиме від Народного артиста України Юрія Янко.
Ця зустріч торкнеться епохи, де музика була наповнена елегантністю, емоційною глибиною та духовною силою.
Перше відділення подарує зустріч з іменитими музикантами, які представлять неперевершені твори великих композиторів: L. Boccherini - "Менует" у виконанні Заслуженого артиста України Василя Дмитренка (скрипка), під акомпанемент Заслуженого діяча мистецтв України Олександра Склярова; спеціально для глядача - живі хореографічні образи у виконанні студентів Харківського коледжу мистецтв; J.S. Bach і C.W. Gluck прозвучать у майстерному виконанні фортепіанного дуету Ігоря Седюка та Олега Копелюка; величну Органну Чакону D. Buxtehude c-moll (в перекладенні для фортепіано) зіграє талановита студентка магістратури ХНУМ Марта Бачек; неймовірні Барочні арії виконає лауреат міжнародних конкурсів Дмитро Запорожан.
Друге відділення стане кульмінацією вечора: усі присутні будуть дотичні до справжного діаманту барокової музики - Кантати "Stabat Mater" Джованні Баттіста Перголезі.
Цей твір, пронизаний драматизмом і духовністю, зворушує серця слухачів вже понад три століття. Сопрано - Яна Боброва, меццо-сопрано - Вікторія Гіголаєва, та інші провідні музиканти Харківської філармонії разом зберуться на сцені, щоб донести слухачу велич і ніжність цього шедевра.
Ведуча концерту - Ольга Губко. Сценарій та режисура - лауреатка муніципальної премії Тамара Ганусова
Історична довідка (за матеріалами Хмельницького національного університету).
В четверту суботу листопада українці вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
У 1993 році Президент підписав Указ «Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні». Тоді ж було урочисто відкрито пам’ятний знак «Жертвам Голодомору 1932–1933 року» на Михайлівській площі у Києві, який до появи Меморіалу жертв Голодомору, виконував функції місця вшанування пам’яті жертв геноциду. В 1998 році Указом Президента України було встановлено щорічний національний пам’ятний День пам’яті жертв голодоморів у четверту суботу листопада. Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор актом геноциду українського народу у 2006 році. Наразі парламенти близько трьох десятків країн визнали його геноцидом.
Три Голодомори, що зазнала Україна під час панування комуністичного режиму (у 1921–1923, 1932–1933 і 1946–1947 рр.) – це найжорстокіші заплановані злочини в історії людства. Відбувалося масштабне нищення народу – виморювання українського населення, які жили в країні з найродючішими грунтами. Однак, тільки Голодомор 1932–1933 років визнано геноцидом українського народу. Україна й надалі буде прагнути відновлення історичної справедливості стосовно важливості визнання злочинів на світовому рівні.
За даними демографічної статистики 30-х рр. – прямі втрати населення України від голоду 1932 р. становили близько 150 тисяч чоловік. 1933 р. голодною смертю загинуло від 3 до 3,5 млн чоловік. Повні демографічні, включаючи народжуваності, сягали в 1932–1934 рр. 5 млн чоловік. Голодомор став для України справжньою національною катастрофою. Точні дані про померлих вже навряд чи будуть колись з’ясовані… За різними даними, голодною смертю померло від 3,5 до 9 мільйонів осіб.
І сьогодні росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду. Для цього окупанти масово вбивають, депортують українців і руйнують міста. Але зараз Україна має власну державу та Збройні Сили України, підтримку світу – військову, фінансову та дипломатичну. Трагічні події та злочини сьогодення доводять: пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
росія намагалася знищити нас як націю. Для цього вони хотіли заморити нас голодом, зломити дух національного спротиву, вбити неповторну, самобутню культуру. І у випадку зі злочинним керівництвом срср, і сьогоднішньої росії для приховування правди був запущений потужній пропагандистський рух.
У цей день запалимо свічку – символ нашої скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших рідних, близьких, відомих і невідомих.
Пам’ятаємо злочини геноциду та його жертв. Пам’ятаймо свою історію, бо хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього!
Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ, Харківська філармонія
