Заради наживи продавці продуктових супермаркетів йдуть на різні хитрощі. У великих магазинах покупців регулярно «радують» простроченими продуктами, псевдо-акціями і навіть таким пережитком минулого як обважування.
Так, сьогодні городяни виявили в одному з великих магазинів дивну розпродаж - лікер, який у звичайні дні стояв 261 гривню, по новорічної акції зі знижкою можна придбати майже за 300 грн.
«А мені взагалі пощастило. Купував в магазині ковбасу. Прийшов додому і в пакеті виявив «грузик» вагою в 17 грам. Мабуть, випадково потрапив до мене в пакет, а продавець не помітив. Якщо підрахувати, що за 15 хвилин продавець відпускає покупців десять, то його «лівий» дохід за годину становить близько 50 гривень », - розповів« ГХ »харків'янин Дмитро.
Днями на прилавку супермаркету харків'яни ледь не купили шматок бринзи в термоупаковке. При найближчому розгляді виявилось, що сир покрився цвіллю.
А переклеювати цінники на прострочених продуктах взагалі стає нормою. Щоб збути зниклий товар, продавці спритно наклеюють на упаковку стікер з більш «свіжої» датою - і справа з кінцем.
Експерти запевняють: за законом громадяни мають право фіксувати інформацію про склад і якість продукції.
«Є найпростіше правило: покупець завжди правий. Це називається збір інформації. Навіщо це вам? Якщо прийде охоронець, ви йому скажіть, що я на касі хочу звірити чек і порівняти, яка ціна стояла на ціннику і за скільки ви мені реально продали товар », - розповів виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації« Союз споживачів України »Максим Несміянов.
За його словами, якщо ви захотіли зняти на фото- або відеокамеру в супермаркеті цінник, інформацію про товар - ніхто не має права перешкоджати.
«Вам можуть сказати, що магазин - це приватна власність. Але це не так. Відповідно до закону, супермаркет - це громадське місце. Зйомка всередині магазину дозволена статтями 34 і 50 Конституції України. Зокрема, стаття тридцять четвертий дозволяє збирати і зберігати інформацію, а також поширювати її. А стаття п'ятидесятих гарантує вільний доступ до інформації про якість продуктів харчування і предметів побуту. І вона не може бути засекреченою », - говорить Несміянов.
