Серце кожного українця завмирає при підйомі національного прапора. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі. Вже сотні років синьо-блакитні та жовто-золоті кольори супроводжують українців у періоди труднощів, в епохи розквіту національної ідеї та під час боротьби за незалежність.
На картині "Запорожці пишуть листа турецькому султану" (1891 р.) над головами козаків Ілля Рєпін приховав на списах жовто-блакитні та червоно-чорні прапори. Консультантом художника, під час написання цієї картини, був знаний історик українського козацтва Дмитро Яворницький.
Перший прапор
Перші згадки об’єднання синього і жовтого кольору на офіційній символіці датовані 1256 роком — це був герб Львова із зображенням жовтого лева на блакитному тлі, який місту подарував князь Данило Галицький. Також золотий і синій кольори використовували на гербі Галицько-Волинського князівства.
Прапор з жовтою смугою вгорі
Офіційно синьо-жовту атрибутику почали використовувати у 1848 році, від початку українського національного відродження в Галичині та Буковині. Тоді головна Руська рада оголосила своїм гербом лева на блакитному тлі й синьо-жовтий прапор. Цей самий прапор, тільки з жовтою смугою вгорі, був державним стягом УНР.
Під синьо-жовтим прапором билася українська молодь та студентство на станції Крути, 1917-1918 рр.
Один стяг
Під синьо-жовтим відбулися три проголошення Української державності: 1917, 1941 та 1990 року.
Догори дриґом?
Існує міф, що прапор має бути не синьо-жовтим, а жовто-блакитним, і те, що його перевернули, — є головною причиною нещасть, які випадають на долю України.
Раніше можна було зустріти обидва варіанти використання кольорів, а після повалення Гетьманату в грудні 1918 уряд УНР затвердив теперішню послідовність смуг.
Пшениця чи Бог?
За однією версією, синій на прапорі символізує небо, а жовтий — колосся пшениці. За іншою, це символи двох головних стихій природи: води та вогню. З релігійного погляду, жовтий уособлює Творця, а блакитний — усе земне.
ХХ століття
Вперше після Лютневої революції 1917 року синьо-жовті прапори з’явилися в Києві, Одесі та Харкові. 17 березня того ж року було проголошено організацію Центральної ради. Відтоді у Києві публічно та на офіційному рівні з’являються символи української державності.
Після розпаду СРСР 18 вересня 1991 року, президія Верховної ради затвердила за синьо-жовтим поєднанням кольорів статус офіційного прапора країни.
16-річного Степана Чубенка, воротаря футбольного клубу «Авангард» (Краматорськ), розстріляли проросійські бойовики в Донецьку 28 червня 2014 року за те, що в нього на рюкзаку була жовто-блакитна стрічка. Він був спортсменом, патріотом, єдиним сином своєї матері.
Два роки у в’язниці
За радянських часів зберігання синьо-жовтого полотнища вважалося злочином, за який могли ув’язнити на два роки. Поява українського прапора у громадських місцях розцінювалась як надзвичайна подія.
Прапори-гіганти
- • У 2014 році найбільший прапор розгорнули в Артемівську (з 2016 року місто перейменували в Бахмут) — 300-кілограмовий біколор площею 2400 м².
- • Найдовший сягає 9,5 км і знаходиться на Тернопільщині.
- • На центральній площі Житомира можна побачити найбільший прапор на фасаді будівлі.
- • Дніпровський прапор у 2018 році встановив два рекорди: як найбільший прапор над містом і як прапор з найвищим флагштоком (його висота 72 метри).
- • Державний Прапор розміром 22,5 м на 15 м підняли у 2021 році до 30-річчя Незалежності України на найвищий в Україні та Європі флагшток висотою 101 м, що встановлений на набережній річки Лопань у центральній частині Харкова. Право підняття Прапору України було надано Миколі Котляру, батькові загиблого Героя Небесної Сотні Євгена Котляра, та командиру групи курсантів факультету зенітно-ракетних військ Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба, учаснику бойових дій на сході України, старшому сержанту Костянтину Вурсті.
- • Ще один рекорд: у 2016 році українські альпіністи встановили синьо-жовтий прапор на висоті 6872 метри на вершині Охос-дель-Саладо в Андах, найвищого вулкана у світі.
Футбол, прапор, гопак
27 липня 1976 року, під час футбольного матчу в Монреалі між збірними НДР і СРСР на поле у вишиванці та з прапором України в руках вибіг уболівальник Данило Мигаль та станцював гопак. Акція тривала 15 секунд, після чого втрутилась поліція. На самому стадіоні 150 українців вивісили плакат із написом «Свобода Україні!». Мигаль пояснив, що хотів своїм вчинком підтримати українських футболістів.
Стяг «кіборгів»
Під час захисту Донецького аеропорту «кіборги», попри постійні обстріли, знов і знов вивішували прапор над будівлями. Синьо-жовтий весь цей час майорів над диспетчерською вежею, аж поки ворог її не знищив. Нині двічі на рік цей стяг з Донецького летовища підіймають над військовою частиною у Кропивницькому.
Український Прапор сьогодні — це справжній символ боротьби і незламності країни, національної єдності, честі та гідності. Синьо-жовтий колір нашого стяга уособлює сміливість, незалежність, демократичні цінності й найкращі чесноти, властиві мужньому українському народові. І це, звичайно, ж колір нашої перемоги, яку впевнено наближають наші Збройні сили України, усі працівники на фронті й в тилу, та наші міжнародні партнери. І вона неодмінно буде за Україною!
Прапор, піднятий у Харкові на найвищий в Україні та Європі флагшток висотою 101 м.
