Новий пропелер вдвічі легше колишнього при такій же кількості оборотів (1000) Після перевірки нового пропелера і пробних польотів, Гризодубов здійснить перший публічний політ.
Довідка. Степан Васильович Гризодубов - авіаконструктор, винахідник, льотчик, один із організаторів планеризму. За національністю — українець. Батько відомої льотчиці Валентини Гризодубової.
Народився Степан Гризодубов 13 липня 1884 року в селі Пархомівка (тепер — Краснокутського району Харківської області). Підлітком разом із батьками переїхав до Харкова.
У 1903 році закінчив Харківське залізничне училище, став майстром-електромеханіком і почав працювати у паровозоремонтних майстернях. У 1905 році за участь у страйку Гризодубова звідти вигнали — і він був змушений влаштувати приватну майстерню у себе вдома.
У кінці 1908 року Гризодубов побачив у кіно документальні кадри польоту братів Райт і захотів власноруч сконструювати літальний апарат, для чого купив у кіномеханіків кілька кадрів плівки. У 1910 році збудував аероплан Г-1 («Гризодубов-1»), зовні схожий на літак братів Райт, з чотирициліндровим бензиновим двигуном рідинного охолодження власної конструкції. Випробовував свій двомісний аероплан Гризодубов навесні 1911 року на полі Харківського іподрому — він їздив по полю, але піднятися в повітря не зміг. Згодом сконструював ще два літаки — Г-2 і Г-3, на останньому з яких успішно виконав польоти над полем іподрому у 1912—1914 роках. Четверта, остання модель аероплана — Г-4.
8 червня він отримав диплом пілота-авіатора. У 1919-1924 роках очолював авіаремонтні майстерні Харківського авіапарку.
З 1924 року і до початку окупації Харкова (жовтень 1941) працював у Науково-дослідному інституті гігієни праці та профзахворювань, де очолював роботи з проектування, розробки, виготовлення, випробування та встановлення контрольно-диспетчерської апаратури для різних галузей промисловості.
З 1925 року завідував планерною секцією Товариства авіації і повітроплавання України та Криму (ТАПУК). Один із організаторів планеризму в країні, брав участь у проектуванні кількох планерів. У 1939 році спроектував та побудував за допомогою активістів аероклубу планер і випробовував його. З 1928 по 1938 рік сконструював і побудував три типи аеросаней.
Після Другої світової війни припинив активну конструкторську діяльність, багато часу присвячував популяризації досягнень авіації серед школярів і студентів.
Помер Степан Гризодубов 11 грудня 1965, у віці 81 року, у Харкові.
У вересні 1968 року у Харкові вулиця Гірна була перейменована на вулицю Гризодубова.
У 1971 році в квартирі у Харкові — по вулиці Мироносицькій 54-б, де мешкав Гризодубов протягом 1921-1965 років, був відкритий музей. З 1999 року — Меморіальний музей-квартира сім'ї Гризодубових.
5 листопада 1985 року на будинку по вулиці Мироносицькій 54-б встановлено меморіальну дошку (скульптор — В. Рябцев).
