Пам'ятаємо! Цього дня, 27 серпня, в 1902 році народився Юрій Яновський (1902-1954) – поет і романіст, один із мешканців знаменитого харківського будинку «Слово».
Народився у селі Маєрове (нині Неча́ївка, Компаніївського району Кіровоградської області) у заможній селянській сім'ї.
Його батько, Іван Миколайович Яновський, був службовцем. Мати, Марія Мусіївна, походила з дому Здольників. Рід Яновських сягає XVI століття та одного походження з дворянським родом Гоголів-Яновських: Опанас Гоголь-Яновський (дід Миколи Гоголя) був старшим братом Кирила Яновського — прапрапрадіда Юрія Яновського. Згідно з дослідженнями Сергія Плачинди, опублікованими в біографічному романі «Юрій Яновський», Микола Яновський (дід Юрія Яновського) належав до козацької старшини і після скасування Війська Запорозького отримав дворянський титул. Однак після чергового перепису він не був затверджений, і Микола Максимович був записаний у менш престижний стан — «єлисаветградського міщанина»
Середню освіту Юрій Яновський здобув у Єлисаветградському (нині Кропивни́цькому) реальному училищі (закінчив із золотою медаллю). В цей же час працював і водночас навчався в механічному технікумі.
Під час Громадянської війни підтримав Українську народну республіку, вважається ветераном армії УНР.
Потім навчався у Київському політеху. Вчився разом з майбутнім конструктором ракет Сергієм Корольовим.
У 20-х роках Яновський переїхав до столичного Харкова. Тут вийшла його перша книга "Мамонтові бивні" (1925). Значний вплив на письменника зробив Микола Хвильовий.
У Харкові одружився з акторкою знаменитого театру «Березіль» Тамарою Жевченко. Вони побралися через рік після зустрічі (своє кохання і ніжні почуття, вони змогли зберегти все життя).
В 1939 році переїхав до Києва.
Під час Другої свтової війни Яновський був редактором журналу «Українська література» і військовим кореспондентом. Разом з іншими брав активну участь в організації видання творів українських письменників в серії «Фронт і тил», у випуску літературних газет та журналів українською мовою.У 1945 — працював кореспондентом на Нюрнберзькому процесі.
Серед найвідоміших творів автора – романи «Байгород» (1927), «Майстер корабля» (1928), «Чотири шаблі» (1930), «Вершники» (1935), «Жива вода» (1947) та збірки нарисів «Голлівуд на березі Чорного моря» та «Листи з Нюрнберга».
Мав нагороди за свою творчість.
Помер 25 лютого 1954 року в Києві. Похований на Байковому цвинтарі.
В серпені 1958 року в Київі (вулиця Богдана Хмельницького, будинку 68, в якому жив письменник) відкрито меморіальну дошку Юрію Яновському.
У рідному селі письменника Нечаївка створено музей його імені. Іменем Юрія Яновського в Києві в 1955 році була названа вулиця (Печерський район, Звіринець).
Його ім'ям названі вулиці в Одесі, Краматорську, Кривому Розі, Кропивницькому, Львові, Баштанці.
Народився у селі Маєрове (нині Неча́ївка, Компаніївського району Кіровоградської області) у заможній селянській сім'ї.
Його батько, Іван Миколайович Яновський, був службовцем. Мати, Марія Мусіївна, походила з дому Здольників. Рід Яновських сягає XVI століття та одного походження з дворянським родом Гоголів-Яновських: Опанас Гоголь-Яновський (дід Миколи Гоголя) був старшим братом Кирила Яновського — прапрапрадіда Юрія Яновського. Згідно з дослідженнями Сергія Плачинди, опублікованими в біографічному романі «Юрій Яновський», Микола Яновський (дід Юрія Яновського) належав до козацької старшини і після скасування Війська Запорозького отримав дворянський титул. Однак після чергового перепису він не був затверджений, і Микола Максимович був записаний у менш престижний стан — «єлисаветградського міщанина»
Середню освіту Юрій Яновський здобув у Єлисаветградському (нині Кропивни́цькому) реальному училищі (закінчив із золотою медаллю). В цей же час працював і водночас навчався в механічному технікумі.
Під час Громадянської війни підтримав Українську народну республіку, вважається ветераном армії УНР.
Потім навчався у Київському політеху. Вчився разом з майбутнім конструктором ракет Сергієм Корольовим.
У 20-х роках Яновський переїхав до столичного Харкова. Тут вийшла його перша книга "Мамонтові бивні" (1925). Значний вплив на письменника зробив Микола Хвильовий.
У Харкові одружився з акторкою знаменитого театру «Березіль» Тамарою Жевченко. Вони побралися через рік після зустрічі (своє кохання і ніжні почуття, вони змогли зберегти все життя).
В 1939 році переїхав до Києва.
Під час Другої свтової війни Яновський був редактором журналу «Українська література» і військовим кореспондентом. Разом з іншими брав активну участь в організації видання творів українських письменників в серії «Фронт і тил», у випуску літературних газет та журналів українською мовою.У 1945 — працював кореспондентом на Нюрнберзькому процесі.
Серед найвідоміших творів автора – романи «Байгород» (1927), «Майстер корабля» (1928), «Чотири шаблі» (1930), «Вершники» (1935), «Жива вода» (1947) та збірки нарисів «Голлівуд на березі Чорного моря» та «Листи з Нюрнберга».
Мав нагороди за свою творчість.
Помер 25 лютого 1954 року в Києві. Похований на Байковому цвинтарі.
В серпені 1958 року в Київі (вулиця Богдана Хмельницького, будинку 68, в якому жив письменник) відкрито меморіальну дошку Юрію Яновському.
У рідному селі письменника Нечаївка створено музей його імені. Іменем Юрія Яновського в Києві в 1955 році була названа вулиця (Печерський район, Звіринець).
Його ім'ям названі вулиці в Одесі, Краматорську, Кривому Розі, Кропивницькому, Львові, Баштанці.
