Перейти до основного вмісту

Позначка: ЗВО

Він був такий щирий. 14 березня Харків з сумом прийняв звістку про втрату видатного науковця і педагога (фото, відео)

Сьогодні, 14 березня, місто втратило свого Почесного громадянина – на 74 році пішов з життя Володимир Миколайович Бабаєв. Ректор Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова, Почесний громадянин міста Харкова, міст Первомайський та Богодухів Харківської області, доктор наук з державного управління, професор, академік Міжнародної інженерної академії, Заслужений будівельник України, Лауреат державної премії у галузі архітектури, депутат, Голова Ради ректорів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації Харківського регіону (2021).

Він багато років (з 2011 по 2024 р.р.)  очолював один із найстаріших вишів країни – Харківський національний університет міського господарства імені Бекетова (ХНУМГ ім. Бекетова).
У мирний час секретом популярності університету Володимир Миколайович ділився в ефірі програми “Viсtory з Вікторією Маренич”.

Зокрема, Володимир Бабаєв вважав, що діти приходять вчитися на конкретну програму, конкретного викладача, на кінцевий результат, ЗВО повинні бути відкриті для ознайомлення не лише на “день відкритих дверей”. А ще чистота та краса – це дуже важливо для будь-якого закладу, де навчаються діти. І ХНУМГ ім. Бекетова саме такий ЗВО. В університеті міського господарства за часи Бабаєва було дуже гарно. У ньому навіть був свій сучасний виставковий зал та своя картинна галерея.
Докладніше в архівному відео зустрічі Почесного громадянина міста Харкова Володимира Бабаєва та заслуженої журналістки України Вікторії Маренич.

“В мене перед очима й досі та зустріч з Володимиром Миколайовичем. Він був такий щирий… Справжній фахівець своєї справи і патріот. Світла пам’ять! Щирі співчуття рідним”, – поділилася своїми спогадами і висловила слова співчуття керівниця новинного порталу GX Вікторія Маренич.

Довідка. Володимир Миколайович Бабаєв – ректор Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова, Почесний громадянин міста Харкова, міст Первомайський та Богодухів Харківської області, доктор наук з державного управління, професор, академік Міжнародної інженерної академії, Заслужений будівельник України, Лауреат державної премії у галузі архітектури, Голова Ради ректорів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації Харківського регіону (2021).

Він народився в Харкові 10 січня 1952 року. Дитинство та юність провів у Харкові, навчався в загальноосвітній школі № 72 (1959—1969), де захопився футболом. Грав у командах майстрів «Торпедо» ХТЗ та «Металіст» Харків.
У 1970—1975 рр. навчався на факультеті Промислового та цивільного будівництва Харківського інженерно-будівельного інституту (нині — Харківський національний університет будівництва і архітектури).

Працював у Домобудівному комбінаті №1, будівельному управлінні “Машбуд” тресту “Промбуд-2”. Пройшов шлях від майстра зміни до головного інженера заводу та заступника генерального директора проектно-промислового будівельного об’єднання.

З 1995 до 2005 року працював у Харківській міській раді начальником головного управління містобудування і архітектури, заступником міського голови з питань містобудування і архітектури, першим заступником міського голови.

У 2011 році був обраний ректором Харківської національної академії міського господарства. 19 грудня 2018 року колектив Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова затвердив кандидатуру В. М. Бабаєва на другий термін на посаді ректора університету.

У 2020 році був обраний депутатом Харківської обласної ради VIII скликання.

У 2021 році обраний головою Ради ректорів закладів вищої освіти III-IV рівнів акредитації Харківського регіону.

У 2024 році склав повноваження ректора ХНУМГ ім. О. М. Бекетова та залишився працювати на посаді голови Вченої ради університету.

Нагороди: орден “Знак Пошани”, “За заслуги” ІІІ, ІІ, І ступенів, “Інженерна слава”, Почесні грамоти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України.

Помер 14 березня 2026 року.

Фото, відео та матеріал: GX, Вікторія Маренич, відкриті джерела

20 лютого вшановують мудреця, чия постать важлива для України й Харкова (фото)

В центрі Харкова розташован майдан Ярослава Мудрого, на якому встановлено пам’ятник видатному київському князю. Один з найвпливовіших університетів України та світу, Харківський Національний юридичний університет, обрав собі за покровителя саме Ярослава Мудрого.
До речі, його ім’ям 26 квітня 2024 року було названо 16-ту станції Харківського метрополітену (докладніше в нвині GX).

А ви знали? Саме 20 лютого вшановують пам՚ять про великого благовірного князя Київського Ярослава Володимировича, названого Мудрим. Якщо його батька, святого князя Володимира Великого, іменують Хрестителем Руси, то Ярослав Мудрий – шанований усіма Просвітитель нашої могутньої держави.
Він керував найбільшою на той час країною Європи понад 35 років, і ніколи (ні до, ні після нього) Русь-Україна не знала такої могутності й розквіту.

Трохи цікавих фактів про здобутки цього видатного правителя Київської держави, який жив десять століть тому.

1. Ярослав успішно продовжив розпочату Володимиром Великим розбудову держави на засадах Христової віри. По суті, він завершив християнізацію Руси, хоча навернення деяких племен до Христової віри ще довго тривало після смерті князя (наприклад, плем’я карелів із новгородсько-псковської землі прийняло хрещення в 1227 році).

2. Благовірний князь Ярослав був великим будівничим храмів Божих. Його стараннями в Києві були зведені та багато прикрашені собор Святої Софії, храми святого Георгія і святої Ірини, храм Благовіщення на Золотих воротах й інші. Святий митрополит Іларіон, який був свідком будівництва й завершення Святої Софії, писав про неї: «Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, як жодна інша не знайдеться на півночі земній від сходу до заходу».

3. Київський правитель надавав великої уваги поширенню освіти й писемності в державі. Стараннями князя Ярослава монастирі стали осередками культури, писемності та освіти. При Софії Київській було започатковано першу школу та бібліотеку, де переписували та перекладали книги з грецької мови на слов’янську, а також вели літопис. Та перша книгозбірня у Святій Софії налічувала понад 500 книг!

4. Одним із видатних досягнень правління Ярослава Мудрого був перший письмовий кодекс законів – «Правда Ярослава», що стала основою відомої «Руської правди». Це була перша збірка законів, де Ярослав Мудрий закріпив милосердя й повагу до людини, замінивши прийняті раніше тілесні покарання, кровну помсту і страту на грошові штрафи та інші легші кари.

5. Князь Ярослав дбав також про канонізацію шанованих вітчизняних святих: княгині Ольги, Федора та Івана, вбитих язичниками у Києві 988 року, а також свого батька, рівноапостольного князя Володимира, братів князів-страстотерпців Бориса і Гліба.

6. Не лише храми засновував князь Ярослав Мудрий, а й міста: за його правління було засновано Корсунь, Юр’їв (сучасна Біла Церква), Ярославль, Новгород-Сіверський. А про виняткову повагу до нього з боку інших державних правителів свідчать шлюби його дітей та онуків з поважними королівськими родинами Європи: Київська держава поріднилася через династійні шлюби з Візантією, Польщею, Швецією, Норвегією, Францією, Угорщиною і Німеччиною.

7. Ярослав Мудрий звершив першу спробу встановити автокефалію Церкви в Київській державі. У 1051 році він скликав у Києві Собор єпископів, на якому обрали митрополитом Київським пропонованого ним кандидата. Це був священник церкви Спаса із с. Берестова Іларіон (там тепер знаходиться Києво-Печерський монастир) — щирий патріот, «муж благ, книжен і постник». Тоді Собор єпископів не лише обрав Іларіона, він поставив його, інтронізувавши на митрополита, що і було звершене в Святій Софії Київській.

Упокоївся благовірний князь Київський Ярослав Мудрий у Вишгороді 20 лютого 1054 року, в суботу першого тижня Великого посту. Його тіло спочивало в саркофазі у Святій Софії Київській, який він, за звичаєм Царгородських імператорів, заздалегідь собі приготував.

Вшанування князя Ярослава Мудрого як подвижника благочестя розпочалося одразу після його смерті. Зокрема, у «Діяннях первосвященників церкви Гамбурзької» Адама Бременського (1075 р.) великий князь Ярослав Володимирович названий святим. З плином віків його вшановування потьмяніло, але відновилося з поновленням його імені у святцях у 2008 році Помісним Собором Української Церкви.

Про це розповів на своїй сторінці у фейсбуці ігумен Саватій Собко.

В Харкові на засіданні круглого столу підняли важливі теми сучасного брендингу закладів освіти (фото, доповнено)

Сьогодні в Україні соціально-економічний статус тісно пов’язаний з рівнем освіти. Вища освіта не тільки надає можливості щодо отримання кращої роботи та відповідно більших заробітків, але й формує певну систему цінностей, змінює світогляд та світосприйняття, мотивації та прагнення тощо.

Західноєвропейські заклади вищої освіти вже давно вступили в конкурентну боротьбу за абітурієнтів.
Зокрема, брендинг уже тривалий час активно використовується як ефективний механізм формування та підвищення конкурентоспроможності, створення міцної репутації, яка підсилює довіру співробітників і споживачів.

Брендинг у сфері освітніх послуг – це маркетингова діяльність зі створення позитивного іміджу навчального закладу, основу якої складає соціальна відповідальність всіх учасників процесу надання, одержання і використання освітніх послуг, включаючи формування довіри та визначення унікальних характеристик бренду, які сприяють позиціонуванню його на ринку.

Тема брендингу українських закладів вищої освіти порівняно нова і поки що є недостатньо дослідженою, отож бо потребує обговорення.

Колектив Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія»  14 листопада зібрав зацікавлених осіб на круглий стіл «Брендинг сучасного закладу освіти: тренди часу». Академія стала майданчиком для обговорення підходів та стратегій, спрямованих на створення та розвиток сильного бренду навчального закладу в сучасних умовах.

Дві години онлайн були насичені цікавими оповідями та питаннями, які наразі гостро стоять у нашому суспільстві. Учасниками цього заходу стали викладачі університету та ліцею Народної української академії, керівники структурних підрозділів, аспіранти та представники студентської спільноти, а також партнери з реалізації експерименту, стейкхолдери. Загалом захід зібрав понад 100 осіб.

Свої думки та дослідження доповідали:
– доктор економічних наук, професорка, завідувач кафедри маркетингу, управління репутацією та клієнтським досвідом Державного біотехнологічного університету Савицька Наталія Леонідівна;

– кандидатка юридичних наук, заслужений журналіст України Маренич Вікторія Михайлівна.

Контактна інформація з нагоди заходу: проректор, кандидат економічних наук, доцент Іванова Ольга Анатоліївна (тел. (050) 531 38 19, nir-nua@ukr.net).

Окремо відзначимо активних оповідачів круглого столу: Козярук С. Л. (виконавчий директор Харківського обласного благодійного фонду «Академія»), Санін А. О. (підприємець, засновник компаній та інвестор в альтернативну енергетику); Мороз М. Г. (комунікаційний директор Українського Індустріального кластеру).

Завдяки виступам спікерів та жвавій дискусії напрямки тематики Круглого столу були розкриті (докладніше про подію в новині “НУА”).

Підсумовуючи нагадаємо, що саме бренд дає змогу підвищити впізнаваність закладу, покращити й зміцнити престиж, забезпечити висвітлення найсильніших його конкурентних переваг.

Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія» в цьому питанні має багатий досвід. Адже, попри всі складнощі  часу, вони не припиняють навчати дітей, даруючи світло знань.
До речі, навчальний рік 2025/2026 ювілейний для “НУА”. Новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”. Адже “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (посилання на проєкт).

“Як і кожен навчальний заклад Харкова, НУА має реалізовані амбітні проекти, перемоги, високі рейтинги та досягнення. Серед них- сам факт існування академії, бо вона є унікальною для країни і , до речі, єдиною поки що освітньою структурою, яка реалізує на практиці модель безперервної гуманітарної освіти (т.з. LifelongLearning)”, – наголошує ректорка Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” Катерина Астахова. Докладніше про складові бренду, іміджу, обличчя академії в новині GX.

Довідка. Історія навчального закладу починалася з перших трьох класів економіко-правової школи (СЕПШ) та Дитячої недільної школи (пізніше – школа раннього розвитку) для дітей 4–6 років, відкритих восени 1991 року.
Сьогодні НУА – це єдиний в Україні навчально-науковий комплекс, який завершив багаторічний соціальний експеримент із становлення авторської моделі безперервної освіти. Університет входить до першої десятки кращих приватних навчальних закладів України та оцінюється як один із провідних вишів в українській національній системі освіти.
ХГУ НУА є членом Міжнародної асоціації університетів, одним із учасників підписання Великої Хартії університетів світу.
27 університетів світу співпрацюють із харківським НУА.

5 жовтня – один день в історії Харкова: ЗВО-ювіляр до свята підготува чуттєві вітання (фото, відео)

Попри жахи війни, освітяни України відзначають професійне свято і в наш буремний час.
День вчителя, або ж День працівників освіти, в Україні щорічно відзначають у першу неділю жовтня.
Їх мужність та мудрість, як завжди надихає. Колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”) вже 35 років разом пишуть спільну історію. Їм є чим пишатися і що розповісти.
Вітання колектив почав приймати ще 3 жовтня.
Свою подяку викладачам учні закладу виклали у спогадах – від перших свят у стінах НУА до сьогодення, а ше вітали особисто.

Справжнім дарунком став і веселий сюжет, який  напередодні Дня працівника освіти підготували учні, студенти та випускники НУА. Вони з гумором розмірковували про те, що вони думають про своїх наставників: усім охочим було поставлено прості, але дуже щирі (і трішки кумедні) запитання- відповіді вийшли різні: смішні, зворушливі, несподівані. Але головне – у кожному слові відчувається повага, любов і вдячність.

Подивіться відео – в ньому зібрані усмішки, жарти, щирі спогади та найтепліші побажання. Бо вчителі – це ті, хто надихає, підтримує і вчить вірити у себе!

“З Днем учителя, наші дорогі наставники! Дякуємо, що ви поруч, – підсумовують творці відео. – Адже викладач як диригент управляє оркестром, створюючи гармонію та допомагаючи учням у спільній творчості розкривати свій потенціал!”

Колектив новинного порталу GX приєднується до привітань! Дякуємо за вашу наполегливу працю і незламність!

Довідка. Історія навчального закладу починалася з перших трьох класів економіко-правової школи (СЕПШ) та Дитячої недільної школи (пізніше – школа раннього розвитку) для дітей 4–6 років, відкритих восени 1991 року.
Сьогодні НУА – це єдиний в Україні навчально-науковий комплекс, який завершив багаторічний соціальний експеримент із становлення авторської моделі безперервної освіти. Університет входить до першої десятки кращих приватних навчальних закладів України та оцінюється як один із провідних вишів в українській національній системі освіти.
ХГУ НУА є членом Міжнародної асоціації університетів, одним із учасників підписання Великої Хартії університетів світу.
27 університетів світу співпрацюють із харківським НУА.

Нагадаємо, Харків незламний, бо його тримають незламні люди. Саме такий колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”). Попри всі складнощі  часу вони не припиняють навчати дітей, даруючи світло знань.
Навчальний рік 2025/2026 стане ювілейним для незламного колективу.  “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (докладніше про відкриття навчального року в новині GX).

Цього ювілейного року для “НУА” новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”. Адже “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (посилання на проєкт).

Отож бо й сьогодні ми згадаємо, що цікавого відбувалося у незламному Харкові 5 жовтня.

А саме 5 жовтня 1816 року підписано Указ “Про заснування інституту земельного господарства у Варшаві”. З цієї дати починає свій відлік Харківський національний аграрний університет Докучаєва – найстаріший сільськогосподарський ЗВО в Україні.

Після початку Першої світової війни 1914 року інститут було переведено до Харкова, де працює вже понад сто років.

В мирні часи у ЗВО навчалося близько 4000 студентів.

А ще 5 жовтня 1887 року народився Олексій Синявський — один із найвизначніших українських мовознавців та педагогів.

Синявський народився у селі Андріївка, нині Бердянського району Запорізької області.

1916 року закінчив Харківський університет.

З 1920 до 1928 року був професором Харківського Інституту народної освіти, керував у ньому секцією української мови науково-дослідної кафедри мовознавства імені Потебні.

З 1925 до 1928 року був членом Комісії для організації українського правопису.

У 1930-х роках жив та працював у Києві.

Все життя вчений присвятив дослідженням української фонетики та правопису. За це його звинуватили в націоналізмі й розстріляли 1937 року, а реабілітації довелося чекати довгих двадцять років.
Реабілітований посмертно 1957 року.

Фото, відео та матеріал: GX, Вікторія Маренич, Наталія Бойченко, ХГУ НУА, відкриті джерела

15 вересня в історії Харкова: відбулося офіційне відкриття Харківського практичного технологічного інституту (фото)

Вітаємо! Цього дня, 15 вересня, в 1885 році відбулося офіційне відкриття Харківського практичного технологічного інституту.

Директором інституту було призначено відомого вченого Віктора Кирпичева.

В інститут було прийнято 125 осіб: 85 – на механічне та 40 – на хімічне відділення. Плата навчання складала 50 рублів на рік.

До війни Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» став одним із найбільших вишів країни. У ньому навчалося близько 12 тисяч студентів.

Під час обстрілів російскими окупантами Харкова, пошкодження отримали два навчальні корпуси та шість гуртожитків НТУ ХПІ, а також спорткомплекс ВНЗ. У виші оцінюють завдані росіянами збитки у 150 мільйонів гривень. Гроші на відновлення збирають випускники політеху та університети-партнери.

Але незламний ВНЗ працює і наразі, ще й цікаві заходи впроваджує.

А ви знали? У НТУ “Харківській політехнічний інститут” в 2023 році презентували карту області, вишиту слобожанськими орнаментами. Вона стала одним із рукотворних пазлів мапи України, яку вишивають вчені в усіх регіонах у рамках проєкту “Наукою вишиваємо Україну”.

Творчий марафон стартував ще у листопаді 2022 року…

Харків – серед лідерів. Скільки першокурсників навчатиметься у харківських закладах вищої освіти

Цього року на перший курс до закладів вищої освіти вступили майже 19 тисяч осіб. За результатами вступної кампанії Харківська область опинилася на третьому місці за кількістю першокурсників. Про це повідомив під час брифінгу 30 серпня начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Загалом у закладах вищої освіти та закладах фахової передвищої освіти Харківщини навчатиметься 122 тисячі студентів.


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.