А ви знали? Цього дня, 21 січня, 1934 року було відкрито один із найбільших харківських заводів – Харківський турбогенераторний завод, пізніше «Турбоатом».
Підприємство спеціалізувалося спочатку на виробництві парових турбін, а потім атомних турбін для електростанцій.
Підприємство співпрацювало з багатьма країнами світу.
Під час війни з рф російські окупанти обстріляли і його…
До 1969 року завод випускав паровози та тепловози.
З 1932 року підприємство виробляє бронетехніку, переважно танки. Крім основної продукції завод виробляв двигуни для тепловозів, танків та суден. У 30-ті роки на підприємстві випускали дві моделі тракторів.
Під час війни рашисти неодноразова обстрілювали підприємство. Так у ніч на 30 липня 2022 року російські війська обстріляли територію заводу ім. Малишева в Харкові. Світлини з наслідками облетіли ЗМІ (фото обстрілу Сергій Болвінов/Facebook).
На три роки раніше відкриття заводу, 1 листопада 1894 року народився Іван Бондаренко (1894-1938) – майбутній директор Харківського паровозобудівного заводу, учасник створення танка Т-34.
Народився в сім’ї робітника-металурга в Єнакієвому. 1914 року закінчив із золотою медаллю Ізюмське реальне училище і вступив до Харківського технологічного інституту. Але 1916 року був відрахований за свої політичні погляди.
У 1922 році направлений до ХТІ для продовження навчання. Закінчив Харківський технологічний інститут у 1925 році.
Працював на Харківському паровозобудівному заводі. Директор заводу з 1933 до 1938 року.
1938 року заарештований як «ворог народу». Засуджений до розстрілу. Реабілітований у 1956 році.
А ще, саме 1 листопада, в 1932 році в Харкові засновано Шевченківський район (у минулому – Дзержинський район), який є найстарішим у місті. Днем заснування району вважається дата проведення першої сесії районної ради.
До району входить значна частина центру міста, житлові масиви Павлове Поле, Шатилівка, Олексіївка.
Площа району 62 квадратні кілометри. В мирний час в районі мешкало понад 231,64 тисяч осіб.
Фото та матеріал: відкриті джерела
Пам’ятаємо! 1 жовтня 1906 року народився Михайло Семко (1906-1979) – вчений-механік, ректор Харківського політехнічного інституту.
Народився у селянській родині у селі Балясне (на Полтавщині). Навчався у гімназії у Полтаві.
1925 року вступив до Харківського механіко-будівельного інституту (сьогодні — Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»), який закінчив 1930 року.
У 1935 році захистив дисертацію та був призначений заступником директора Харківського механіко-машинобудівного інституту.
З 1950 по 1978 роки – ректор Харківського політехнічного інституту.
Займався науковими дослідженнями у галузі технології надтвердих матеріалів. Під час його керівництва було створено п’ять нових факультетів, інститут став багатогалузевим комплексом із відомими науковими школами з 6 проблемними та 26 галузевими лабораторіями.
Помер 9 вересня 1979 року. Похований на цвинтарі №2 у Харкові.
1 жовтня 1931 року відбувся запуск Харківського тракторного заводу.
У жовтні 1931 року завод розпочав випуск колісного трактора СХТЗ, який був оснащений гасовим двигуном потужністю 30 кінських сил та розвивав швидкість до 7,4 кілометрів на годину. Одночасно із заводом було збудовано селище ХТЗ.
1935 року з конвеєра зійшов 100-тисячний трактор.
20 січня 1967 року з конвеєра зійшов мільйонний трактор.
У 1980-х роках завод досяг максимальної продуктивності — випуск продукції становив до 70 тисяч тракторів на рік.
16 квітня 1982 року завод випустив двомільйонний трактор.
Останні мирні роки завод випускав понад 1,5 тисяч тракторів на рік.
Нажаль, під час війни завод зазнав значних руйнувань від рук російських окупантів (зокрема, у березні 2022 року).
1 жовтня 2011 року після реконструкції було відкрито знаменитий харківський стадіон «Динамо». Усі чотири трибуни для глядачів були обладнані пластиковими сидіннями. Проведено реконструкцію бігових доріжок стадіону.
Стадіон, який став своєрідним символом харківського спорту, було відкрито 1931 року.
На той час це був найбільший стадіон на території України. На стадіоні проходили матчі харківських команд у чемпіонатах країни з футболу.
Стадіон вміщує 8000 глядачів.
У сучасній історії на стадіоні проводили домашні матчі харківські команди «Геліос», «Металіст» та «Харків».
Під час війни стадіоні «Динамо» також постраждав від рук рашистів – 3 травня 2022 року…
Фото та матеріал: відкриті джерела
А ви знали? В цей день, 17 червня, в 1926 році був заснований авіаційний завод Харкова.
Першим директором заводу був знаменитий дизайнер літаків Костянтин Калінін.
У 1933 році на ХАЗі в КБ Калініна був створений семимоторний літак-гігант К-7 – один із найбільших літаків того часу, який називали «Повітряний Держпром».
У 50-80-х роках ХАЗ випустив пасажирський літак-літак ТУ-104, ТУ-124 та ТУ-134 (всього було випущено понад тисячу машин).
Після 2014 року виробництво припинилося. Заборгованість із зарплати пред війною сягала 180 млн. грн.
Підчас війни рашисти , як свого часу фашисти, неодноразово обстрілювали завод, руйнуючи, гордість Харкова…
Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела
А ви знали? В цей день, 17 червня, в 1955 році здійснив перший політ літак Ту-104. Ця подія стала знаковою для Харкова. Реактивні пасажирські літаки серії Ту були одним із фірмових знаків Харківського авіаційного заводу. Підприємство було одним із новаторів розвитку реактивної пасажирської авіації.
З 1955 по 1983 роки працівники ХАЗу випускали реактивні літаки Ту-104, Ту-124, Ту-134. Загалом завод випустив понад 1054 машини.
Під час війни рашисти, як свого часу фашисти, неодноразово обстрілювали, руйнуючи, завод-гордість Харкова…
Нагадаємо, 15 червня, в 2003 році (на початку століття) Харків представляли як одного із лідерів світового авіабудування. Було зібрано і літак для міжнародної виставки, Харківський авіазавод представив на 45-му міжнародному авіаційно-космічному салоні Paris Air Show у Ле-Бурже (передмістя Парижа) свої літаки Ан-140 та Ан-74ТК200.
А ви знали? В цей день,15 червня, в 2003 році (на початку століття) Харків представляли як місто-один із лідерів світового авіабудування.
Харківський авіазавод представив на 45-му міжнародному авіаційно-космічному салоні Paris Air Show у передмісті Парижа (Франція) Ле-Бурже свої літаки Ан-140 та Ан-74ТК200.
Підчас війни рашисти , як свого часу фашисти, неодноразово обстрілювали, руйнуючи, завод-гордість Харкова….
А ви знали? Цього дня, 21 січня, 1934 року було відкрито один із найбільших харківських заводів – Харківський турбогенераторний завод, пізніше «Турбоатом».
Підприємство спеціалізувалося спочатку на виробництві парових турбін, а потім атомних турбін для електростанцій.
Підприємство співпрацювало з багатьма країнами світу.
Під час війни з рф російські окупанти обстріляли і його…
В Харькове на территории одного из заводов прогремел взрыв. Как сообщили в пресс-службе облуправления Нацполиции, происшествие случилось 3 июня около 21:50.
«Взрыв произошёл из-за неосторожного обращения с взрывоопасным предметом. Погиб 54-летний мужчина. Ещё один мужчина получил травмы. 65-летнего пострадавшего доставили в больницу», – отметили в ведомстве.
Произошедшее квалифицировали по ч. 1 ст. 115 УК Украины с примечанием “несчастный случай”. Подробности случившегося выясняются.
Один из заводов города Волчанска Харьковской области оккупанты вывезли в Россию. Об этом сообщил глава областной военной администрации Олег Синегубов.
«Из Волчанска оккупанты вывезли один из заводов на территорию РФ, а в помещениях завода устроили определенную тюрьму, настоящий концлагерь, где людей подвергают определенным пыткам. Их заставляют сотрудничать, а также пополнять в ряды вооруженных сил России», — рассказал руководитель ОВА.
Изюмский приборостроительный завод, на котором производили оборудование и оптику для систем управления огнем ракетных комплексов «Стугна» и «Корсар», сумел проработать 3-4 дня после начала войны с Российской Федерацией. После чего предприятие разбомбили, а затем разграбили российские войска.
«Когда взрывы были маленькими, еще работали, затем в бомбоубежище прятались на территории предприятия. Потом начались массированные авиаудары. Пять авиабомб были сброшены на предприятие. Разруха полная. Потом еще «Грады» залетали. Предприятия нет. К счастью, в коллективе никто не пострадал», – рассказывают сотрудники завода, передает издание UA:Харьков.
Добавляют, что согласно директив, уходя с завода, руководство уничтожило документы и оборудование, чтобы информация не попала в руки российских военных, которые оккупировали город Изюм.
«Все можно восстановить, специалисты есть, все есть. А какое будет принято решение – восстанавливать ли завод здесь, или строить где-нибудь, или перенести технологии на другое уцелевшее предприятие – это будет решать руководство государства и концерна «Укроборонпром», – отмечают работники завода. – На сегодняшний день завод разбомблен и разграблен. Российские оккупанты вывозили все, до чего дотянется рука: сковородки, кастрюли, компьютеры, мебель – все, что приглянулось. Насколько мне известно, станки пока на месте».
Всего на Изюмском приборостроительном заводе работало более тысячи человек. Часть из них осталась в родном городе, части удалось выехать – собственным транспортом, с волонтерами, соседями.
Несмотря на это, работники завода продолжают помогать украинским военным в телефонном режиме ремонтировать технику, а где могут – ремонтируют сами на местах.