Перейти до основного вмісту

Позначка: закон

Дві важливі дати для кожного мешканця планети відзначаються сьогодні у світі

Сьогодні, 10 грудня, світова спільнота відзначає День прав людини (Human Rights Day), офіційно встановлений на Пленарних зборах Генеральної Асамблеї ООН у грудні 1950 року.

Дата 10 грудня була обрана невипадково – на честь ухвалення та проголошення Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року Загальної декларації прав людини (Universal Declaration of Human Rights, UDHR) – епохального документа, в якому були проголошені невід’ємні права, властиві кожній людині незалежно від його раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового чи іншого становища.

Цей документ, ухвалений майже відразу після жаху Другої світової війни, яка порушила всі можливі права, у тому числі й право на життя мільйонів людей, став першим світовим документом, який сформулював положення про права людини. Декларація включає широкий перелік політичних, громадянських, соціальних, культурних та економічних прав. Її перекладають частіше, ніж будь-який інший документ у світі: текст існує більш ніж 500 мовами, що свідчить про універсальний характер і масштаби поширення Декларації. На її основі здійснювалася розробка інших міжнародних угод.

В останнє десятиліття День прав людини проходить щороку під певним гаслом, серед яких: «Людська гідність і справедливість для всіх нас», «Недискримінація», «Правозахисники у всьому світі, які борються за викорінення дискримінації», «Вшануємо права людини!», «Мій голос має значення», «20 років боротьби за ваші права», «Права людини 365 днів на рік», «Борись за чиїсь права сьогодні!», «Молодь виступає на захист прав людини», «Відновити краще, ніж було» та інші.

До речі, кожні 5 років 10 грудня у річницю проголошення Загальної декларації прав людини відбувається церемонія вручення премії ООН у галузі прав людини. Вона була заснована в 1966 році для нагородження тих, хто зробив видатний внесок у справу заохочення та захисту прав людини, і вперше була вручена у 1968 році.
На жаль, наразі країна-терорист росія і її рашисти, як і у Другій світовій війні фашисти, паплюжать права людини: вбивають та калічать, гвалтують та викрадають українців.

Не випадково… Саме цього дня, 10 грудня, у багатьох країнах світу відзначається Міжнародний день акцій за ухвалення Декларації прав тварин або Міжнародний день прав тварин, який був заснований у 1998 році – у 50-ті роковини підписання Декларації прав людини. І це не збіг – він святкується в один день із Днем прав людини тому, що організації, які його заснували, хотіли наголосити, що ВСІ живі істоти на планеті мають право на життя та захист від страждань.

Нагадаємо, у серпні 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон про запровадження в Україні стандартів ЄС з гуманного ставлення до тварин. На сайті ВР було вказано подробиці закону №2351 про посилення покарання за жорстоке поводження з тваринами.

Згідно з документом, забороняється:
– надання фотопослуг з дикими тваринами та жебрацтво з ними;
– контрабанда диких тварин;
– бити, вбивати, цькувати і калічити бездомних тварин;
– утримувати диких великих тварин у закладах громадського харчування та інших непристосованих місцях;
– залишати тварин у салоні авто, коли на вулиці температура вища + 20°C або нижче -5°C.

Якщо з тварин знущалися, то поліцейські мають право забрати звіра у власника до розгляду справи в суді. У разі доказу того, що людина погано поводилася з твариною, їй заборонять заводити вихованця протягом 5 років. Також злочинцеві загрожує до 5 років ув’язнення. Якщо знущання робилися з особливою жорстокістю – до 8 років.
У нових правилах також прописано обов’язкове проведення експертизи для встановлення причин смерті тварини, якщо був факт знущання.

Рашисти “відзначилися” і тут… Згадати лише розстріляних корів на фермах “Агромолу” в с. Великий Бурлук.

Отож-бо, віримо у торжество справедливості — зло буде покарано!

 

Перехід на зимовий час: коли і куди переводити стрілки годинника

Перевести стрілки годинника на одну годину назад необхідно буде в ніч на неділю, 26 жовтня. А саме з 4.00 ранку на 3.00.

Нагадаємо, переведення годинника в Україні регламентується постановою Кабміну від 13 травня 1996 року №509 «Про порядок обчислення часу на території України». Стрілки переводять двічі на рік (восени та навесні) в останню неділю жовтня та березня.

«Літній» і «зимовий» час було введено у Великій Британії в 1908 році для економії та раціональнішого розподілу електроенергії протягом доби. Сьогодні таким порядком користується понад 110 країн світу.

Україна вперше перейшла на «літній» час у 1981 році. У 2011-му Україна розглядала варіант, щоб залишитися в літньому часі, але рішення не було ухвалено на найвищому рівні. Мешканці західних областей України скаржилися: через велику протяжність країни зі сходу до заходу, сонце в цих регіонах сходить пізніше за всіх, і діти будуть іти до школи у темряві. Крім того, час вирішили не чіпати через проведення Євро-2012.

Нагадаємо, 3 березня 2021 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №4201 про скасування переходу на літній час в Україні. Але 19 березня під час голосування у другому читанні у парламенті не набралася необхідної кількості голосів.

А вже 16 липня 2024 Верховна Рада ухвалила закон про відміну переведення часу в Україні з зимового на літній. Тобто скасовується переведення часу з зимового на літній. “ЗА” ухвалення такого рішення проголосував 261 народний депутат.

Але Президент України не підписав закон про скасування переведення часу, ухвалений Верховною Радою 16 липня 2024 року. Закон не набув чинності, і переведення годинника продовжується. Офісі Президента вказує, що причиною є потенційні ризики для економіки та енергосистеми, а також урахування петицій проти скасування.

До речі, під час війни з’явився влучний вислів – “Так хочеться перевести годинники на мирний час…”

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Що зміниться в Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу» (фото, доповнено)

Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» зазнав змін.

Зокрема, Президент України Володимир Зеленський 29 липня 2025 року підписав Закон України № 4538-ІХ, що стосується внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби. Закон відновлює обов’язкову військову підготовку для студентів-медиків і фармацевтів за програмою підготовки офіцерів запасу медслужби з 1 січня 2026 року.

Метою закону є забезпечення потреб держави у військово-медичних кадрах, зокрема у період воєнного стану.
Задля чого в законі передбачено: обов’язковість військової підготовки для здобувачів вищої освіти за медичними та фармацевтичними спеціальностями, які придатні до військової служби за станом здоров’я та пройшли професійно-психологічний відбір; заклади вищої освіти, що здійснюють підготовку за медичними та фармацевтичними спеціальностями, зобов’язані забезпечити проходження військової підготовки студентами; МОЗ (Міністерство охорони здоров’я) погоджує перелік військово-облікових спеціальностей та обсяги підготовки за медичними та фармацевтичними спеціальностями.

До того ж Президентом України Володимиром Зеленським 29 липня 2025 року було підписано і опубліковано в “Голосі України” 30 липня 2025 року Закон № 4539-ІХ, “Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо проходження військової служби за контрактом особами, які досягли граничного віку перебування на військовій службі”.

Отже, його норми набувають чинності з 31 липня 2025 року.

Законом передбачено, що під час воєнного стану, за письмовою згодою командира військової частини, на військову службу за контрактом можуть прийматися особи віком від 60 років, які визнані придатними до військової служби лікарсько-військовою комісією.
Для цієї категорії громадян встановлюється випробувальний термін два місяці.
Строк дії контракту для військовослужбовців віком 60+ – один рік із можливістю укладення нових контрактів.
Дострокове припинення контракту можливе у разі: скасування військового стану; не проходження випробувального терміну; службову невідповідність.

Зауважимо, це не є мобілізацією, а добровільною ініціативою з боку особи. У разі укладення контракту — на громадянина поширюються всі гарантії, пільги та виплати, передбачені для військовослужбовців за контрактом у період воєнного стану.

Усі зміни вводяться в дію з 1 січня 2026 року.

З 2025 року буде скасовано строкову службу: в Україні ухвалено закон про базову військову підготовку

В Верховній Раді України 9 січня за закон №12076 проголосували 298 нардепів. Цей законопроєкт передбачає внесення змін до закону Про військовий обов’язок і службу щодо медичного обліку під час підготовки призовників.

Про це повідомили народні депутати України Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко.

Зокрема, згідно із документом:
– 17-річні юнаки тепер можуть стати на військовий облік дистанційно через «Резерв+» або особисто у ТЦК та СП (щодо 18-річних юнаків за кордоном, то вони можуть стати на облік, не приїжджаючи в Україну);
– чоловіки віком від 18 до 25 років можуть самостійно обрати рік проходження базової військової підготовки до досягнення 24-річного віку;
– базова військова підготовка для чоловіків почнеться з 2025 року в вищих навчальних закладах, а базова військова служба триватиме 3 місяці у воєнний час;
– скасовано бюрократичні комісії з питань взяття на облік призовників та початкових медоглядів;
– медогляд залишиться обов’язковим, але він проводитиметься безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби або на базовій військовій підготовці, яку проходитимуть студенти закладів вищої освіти;
– проходження базової військової підготовки для жінок є добровільним;
– жінки, які виявили бажання проходити базову військову службу, за власною заявою ставатимуть на облік призовників (після завершення служби вони братимуться на військовий облік військовозобов’язаних за власним бажанням);
– військове звання «рекрут» буде присвоюватися до завершення базової підготовки;
– командири військових частин отримали можливість оформлювати призов добровольців у день їх прибуття до частини.

Перехід на зимовий час: коли і куди переводити стрілки годинника

Перевести стрілки годинника на одну годину назад необхідно буде в ніч на неділю, 27 жовтня. А саме з 4.00 ранку на 3.00.

Нагадаємо, переведення годинника в Україні регламентується постановою Кабміну від 13 травня 1996 року №509 «Про порядок обчислення часу на території України». Стрілки переводять двічі на рік (восени та навесні) в останню неділю жовтня та березня.

«Літній» і «зимовий» час було введено у Великій Британії в 1908 році для економії та раціональнішого розподілу електроенергії протягом доби. Сьогодні таким порядком користується понад 110 країн світу.

Україна вперше перейшла на «літній» час у 1981 році. У 2011-му Україна розглядала варіант, щоб залишитися в літньому часі, але рішення не було ухвалено на найвищому рівні. Мешканці західних областей України скаржилися: через велику протяжність країни зі сходу до заходу, сонце в цих регіонах сходить пізніше за всіх, і діти будуть іти до школи у темряві. Крім того, час вирішили не чіпати через проведення Євро-2012.

Нагадаємо, 3 березня 2021 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №4201 про скасування переходу на літній час в Україні. Але 19 березня під час голосування у другому читанні у парламенті не набралася необхідної кількості голосів.

А вже 16 липня 2024 Верховна Рада ухвалила закон про відміну переведення часу в Україні з зимового на літній. Тобто скасовується переведення часу з зимового на літній. “ЗА” ухвалення такого рішення проголосував 261 народний депутат. Цього року в останню неділю жовтня – 27 числа – востаннє переведуть стрілки на зимовий час, переведення годинників на літній час вже не буде, якщо закон ухвалить Президент України.

У разі підписання закону Володимиром Зеленським він набере чинності з 1 січня 2025 року. Це означатиме, що навесні годинники на літній час більше не переводитимуть.
Але наразі це питаннє ще відкрите…

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Новий закон про мобілізацію набув чинності. Що зміниться з 18 травня

Президент України Володимир Зеленський 16 квітня підписав новий закон про мобілізацію, який Верховна Рада ухвалила 11 квітня. Закон набув чинності 18 травня 2024 року.

Що зміниться з 18 травня – в інфографіці від Міністерства оборони України.

В Україні ухвалено нові покарання за ухилення від мобілізації

Верховна Рада в цілому проголосувала за законопроєкт №10379 про внесення змін в Кримінальний кодекс та кодекс про адміністративне правопорушення за порушення мобілізації, «за» – 256 голосів. 

Згідно з рішенням, збільшено розмір штрафів за порушення правил військового обліку та закону про мобілізацію. 

Увʼязнення за ухилення від мобілізації не передбачено.

Тепер закон має підписати Президент України Володимир Зеленський.

Закон набере чинності з наступного дня після його опублікування.

В України набув чинності новий закон: з якого віку можуть мобілізувати

Відсьогодні чоловіків можуть мобілізувати з 25 років. Закон № 3127-IX, яким знижується призовний вік в Україні, набув чинності 4 квітня.

Таким чином, відсьогодні 25-річні юнаки стають військовозобов’язаними і їх можуть мобілізувати на фронт.

Яким буде новий закон про мобілізацію?

Верховна Рада 7 лютого ухвалила у першому читанні законопроєкт №10449 щодо посилення мобілізації та змін умов проходження військової служби у час війни. Протягом лютого народні депутати працюватимуть з текстом майбутнього закону, вноситимуть правки, після чого голосуватимуть документ в цілому. Очікується, що він стане чинним на початку квітня. Що змінює законопроєкт про мобілізацію та які зауваження ще мають врахувати депутати — розбирався Центр громадського моніторингу та контролю.

Базова підготовка замість строкової служби

Зміни, передбачені в законопроєкті, стосуються як чинних військовослужбовців, так і потенційних. Головна новація — скасування строкової служби та зниження граничного віку перебування призовників на військовому обліку з 27 до 25 років. Замість строкової запроваджується базова військова підготовка, тривалістю до п’яти місяців. Хлопці від 18 до 24 років самі обиратимуть, коли її проходити, на цей час за ними зберігається робоче місце. Відповідно, призову на військову службу під час воєнного стану підлягатимуть усі чоловіки, старші 25 років. Після мобілізації проходитимуть обов’язковий вишкіл тривалістю 2-3 місяці, що унеможливить потрапляння на фронт військових без належної підготовки.

Військовий облік — «в цифрі»

Законопроєкт передбачає цифровізацію військового обліку. Відтепер для оновлення облікових даних громадянам не обов’язково відвідувати місцевий Територіальний центр комплектування (колишній “військкомат”), це можна буде зробити або в ЦНАПі, або онлайн в електронному кабінеті на базі реєстру військовозобов’язаних “Оберіг”. Змінюються також критерії бронювання. Зокрема, для держслужбовців категорій “Б” і “В” передбачена норма в 50%. Водночас, люди з інвалідністю усіх категорій, як і раніше, призову на військову службу не підлягатимуть.

Для чинних військовослужбовців встановлюють додаткову підставу для звільнення — після 36 місяців безперервної військової служби, однак відповідне рішення додатково має ухвалити Ставка Верховного головнокомандувача. Під час служби військові отримують грошове забезпечення не менше 20 тисяч гривень та додаткову винагороду від 30 до 100 тисяч. Також новий закон регулює і відпустки військових: щорічна основна відпустка під час воєнного стану в середньому становитиме 30 днів та може надаватись частинами: по 15 днів. А звільнені з полону військові отримають додаткові 90 днів відпочинку зі збереженням грошового забезпечення, якщо будуть продовжувати службу.

Чи забезпечить закон справедливість?

Хоча новий законопроєкт викликав менше критики, аніж попередній, який повернули на доопрацювання ще на початку січня, до цього документу також є зауваження. Зокрема, Антикорупційний комітет парламенту визнав, що законопроєкт несе корупційні ризики, адже в ньому недостатньо чітко прописані повноваження працівників ТЦК. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що деякі норми документу суперечать Конституції — йдеться, зокрема, про надання права військовому керівництву обмежувати виїзд громадян за кордон. Утім, ці суперечності, ймовірно, врегулюють до другого читання. Якою ж буде остаточна версія законопроєкту, стане відомо пізніше.

Новий закон про мобілізацію: хто має право на відстрочку

Кабінет міністрів ввечері 25 грудня вніс до Верховної Ради України законопроєкт № 10378 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби”.

Наводимо перелік категорій військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Він буде дійсний у разі схвалення законопроєкту народними депутатами. Вони планують розглянути проєкт закону 10 січня. 


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.