Перейти до основного вмісту

Позначка: загиблі

Вийшов погрітися та загинув. Хлопчик з Ізюма – один із 430 загиблих дітей з початку війни

Станом на ранок 24 жовтня 2022 року в Україні внаслідок війни, яку розв’язала росія, постраждало понад 1 250 дітей, з яких 430 – загинуло. Такі дані ювенальних прокурорів оприлюднив Офіс президента.

Максим Дудник з міста Ізюма на Харківщині – один із жертв ворожої агресії. 

Максимкові було лише шість років, коли в його дім прийшла війна. Родина хлопчика не евакуювалася – залишилася в Ізюмі. Від вибухів переховувались підвалі. І ловили нечасті хвилини тиші, щоб вийти на вулицю і хоч трохи погрітися.

22 березня було дуже сонячно й тихо. Ніхто не очікував, що смертоносний снаряд уже летить. 

«Ми були на подвір’ї у родичів. Вийшли на вулицю, щоби трохи погрітися – адже перед тим був авіаналіт, і ми сиділи у підвалі. Надворі було багато людей. І дітей також. Була абсолютна тиша, діти стояли біля входу в підвал. Я відійшла до воріт. Аж раптом поряд пролунав вибух. Я розвернулася, хотіла крикнути дітям, щоби бігли в сховище. Побачила дочку, яка забігає в підвал. А син… Він уже лежав на землі. Я підбігла до нього, але було пізно. Це сталося за лічені секунди», – розповіла мама Максима Євгенія Дудник.

Максимко ріс хорошим хлопчиком. Він любив малювати та збирати конструктор. Дуже захоплювався моделями автомобілів. Можливо, він би став хорошим інженером, автоконструктором чи обрав зовсім іншу професію. Не важливо… Він просто жив би разом з батьками, сестричкою, друзями, ходив би в школу…

У хлопчика залишилися тато, мама і сестричка.

За матеріалами платформи Меморіал: вбиті росією.

 

Галина Половик

 

“Бабусю, подивися. У мене тут дірка”. На Харківщині десятирічну дівчинку росіяни спершу поранили, а потім убили (фото)

Під час окупації села Новий Бурлук на Харківщині у перші дні війни російські солдати вбили 10-річну Катрусю Вінарську. З першого разу дитину лише поранили, з другого – убили.

«Бабусю, подивися. У мене тут дірка», — сказала поранена у живіт маленька дівчинка, а через якийсь час її не стало: друга куля російського солдата влучила в її голову.

Про трагічну історію маленької дівчинки розповіла «Global News» її бабуся Марія Ківшар з Нового Бурлука. Вона говорила і плакала. Розповідала через сльози – тільки би світ знав, як убивали її онуку і з яким горем вони з дідом і батьками Катрусі тепер мають жити.

До цього часу Марія не розуміє, чому росіяни двічі розстрілювали їхню машину з дитиною. 

Марія Ківшар, бабуся убитої Катрусі

Думали – там безпечніше

Катруся була єдиною дитиною, яка дивом народилася: мала вагу аж 860 грамів. До неї її мама не могла виносити дітей.

«Катруся мріяла стати лікарем. Вона любила дельфінів і знала про Чорнобиль усе», – каже її бабуся і плаче.

Дівчинка з батьками до війни жила у Харкові на Старій Салтівці. А коли російські війська перейшли кордон і Харків сильно обстрілювали, мама з татом відправили доньку до бабусі з дідусем – у невелике село Новий Бурлук (Печенізька громада Чугуївського району), за 75 км на схід від Харкова і 20 км – від російського кордону. Думали – там буде безпечніше, бо у перші години війни у Новому Бурлуці було справді тихо. Якби ж то знати, що уже з наступного дня село буде в окупації і там буде багато зброї. А тоді дідусь Микола заїхав за онукою до Харкова. Дорогою з міста об’їжджали підірвані мости і зупинялися на блокпостах. Наступного дня він з Катрусею поїхав до бабусі на роботу, щоб забрати додому.

«Я попросила не залишати Катю одну, бо вона злякалася після нічних вибухів», – пояснила Марія.

За першим був другий – фатальний постріл

Спершу все було спокійно. А потім вони опинилися між двома колонами російської бронетехніки. Чому росіяни відкрили вогонь по їхній машині, Марія досі не розуміє. Катрусю тоді поранили в живіт. Хтось із російських солдатів навіть зжалівся: надав першу меддопомогу дитині, дав сигнальні ракети, білу тканину, щоб родина могла безпечно дістатися до лікарні в Чугуєві.

Фото машини після обстрілу російськими військовими

Але вони доїхали лише до околиці села Базаліївка, за 20 км від дому і в 50 метрах від нової колони російської техніки. Благання дорослих пропустити машину, бо в ній помирає поранена онука, не допомогло.

Спершу був попереджувальний постріл. Потім до них підійшов чоловік. Усі вийшли з машини, Катруся сіла на переднє сидіння. У цей час знову відкрили стрілянину. Куля пробила голову дитини. Марія це потім побачить. А тоді вона з чоловіком, обоє також поранені, намагалися виїхати з пекельного місця.

Солдат сказав: «Двісті»

Як на зло, машина не заводилася. Їх пересадили у російську військову вантажівку. Коли дідусь підняв Катю, солдат сказав: «Двісті». Тоді Марія не розуміла, що він каже.

Їх довезли на околицю сусіднього села Приморське, де також була лікарня. Останній кілометр до села вони йшли, несучи Катрусю на руках.

Тоді Марія Ківшар і зрозуміла, що таке «двісті».

«Я поворушила її голову і знайшла дірку біля вуха. Тоді я зрозуміла, що означає “двісті”»,- каже крізь сльози бабуся.

У Приморському лікар підтвердив найгірше – Катруся мертва.

Наступного дня Марію, у якої куля застряла в легенях, доправили до лікарні Великого Бурлука. Її чоловік, якого контузило і поранило в руку та ногу, відмовився кудись їхати. Він зайнявся похованням єдиної онуки в їхньому саду. Пізніше, коли у вересні українські війська визволили село, перепоховав на сільському цвинтарі.

Новий Бурлук, сільський цвинтар

«Два дні дід пролежав біля її могили. Він намагався повіситись, не хотів жити, бо втратив онуку», — каже Марія.

Тепер рідні загиблої дівчинки чекають, коли українська прокуратура з військових злочинів ще раз ексгумує тіло, щоби можна було провести належне розслідування. Вони хочуть, щоб світ знав про злочин і щоб винні у вбивстві були покарані.

Фото Ганни Власенко/Global News

 

Галина Половик

Харківщина – на другому місці за кількістю жертв війни серед дітей

В Ізюмському районі Харківській області 16-річний хлопець наступив на вибуховий пристрій, отримав тяжке поранення. Про це повідомили в Офісі Генпрокуратури України. 

«17 жовтня поблизу села Діброва Ізюмського району Харківської області 16-річний хлопець наступив на вибуховий пристрій та тяжко травмувався», – йдеться в повідомленні.

Днем раніше його одноліток – з села Дружелюбівка Ізюмського району – отримав поранення під час обстрілу.

Всього станом на 18 жовтня 2022 року внаслідок повномасштабної збройної агресії рф у Харківській області постраждало 258 дітей. За цим сумним показником Харківщина – на другому місці після Донецькій області (411) На третьому за кількістю постраждалих дітей – Київська область (116). 

Загалом, за інформацією ювенальних прокурорів в Україні 425 дітей загинуло та понад 815 отримали поранення різного ступеню тяжкості.

Галина Половик

На Харківщині жінка загинула від снаряду, що впав поруч. Сина-сироту від російської депортації врятувала сусідка

У списку «Меморіал: вбиті росією» – 40-річна Юлія Лутай. Вона загинула в Ізюмі 3 червня 2022 року – від снаряду, що розірвався поруч. Вдома у неї залишилися малолітній син Максим та хвора мати.

Сусідка Юлії Оксана Папірна, яка після смерті жінки доглядала Максима та його бабусю, розповіла, що того дня жінка пішла по дрова. Треба було обігріти холодну оселю та приготувати їжу для матері та сина.

«Поряд із жінкою впав ворожий снаряд. Від уламків вона загинула. Жінку поховали на стихійному кладовищі в Ізюмі під номером 373»,- йдеться в інформації на платформі «Меморіалу».

Жінка мала інвалідність 3-ї групи через хворі ноги. Однак багато працювала в місцевому супермаркеті, доглядала за хворою матір’ю. І навіть знаходила вільний час для улюбленої справи – з бісеру виготовляла прикраси.

Чоловік Юлії Лутай Володимир зник безвісти ще до її загибелі. Тому після трагедії Максима та його бабусю опікувала сусідка Оксана. Якби не вона, то могли депортувати до росії. Коли загарбники заявили, що вивезуть хлопця до росії, Оксана Папірна зробила все, аби цього не трапилося.

«Я не дозволила так зробити з сиротою. Знайшла номери телефонів родичів, і один з них погодився взяти до себе хлопчика», – розповіла Оксана.

 

За матеріалами ХОВА

 

Галина Половик

 

 


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.