Перейти до основного вмісту

Позначка: виставки

Картини, що не горять, повинен побачити світ: “Яскраві подорожі” з Мариною Мандриковою дарують радість харківцям (фото, відео)

Напередодні свого дня народження (16 червня) харківська художниця Марина Мандрикова-Онищенко вже вкотре представила свої роботи на огляд харківцям. Цього разу виставку “Яскраві подорожі” незламного митця радо приймали в затишному залі ОЕКЦ «Бейт Дан» (вулицю Вартових Неба, 46). Захід було організовано спільно: ОЕКЦ “Бейт Дан” та БО «ХЕБФ Хесед – Шааре Тиква».

Ця підтримка двох народів особливо відчутна і важлива в наші буремні часи, коли захисники України та Ізраїлю вирішують долю світу.

Не дарма канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив: “Ізраїль робить брудну роботу за всіх нас. Тому що режим аятол відповідає за теракти і розправи по всьому світу. Він відповідальний за Хезболла, за Хамас. Напад на Ізраїль 7 жовтня 2023 року був неможливий без Ірану. Крім того, Іран постачає дрони росії. Тому ми всі так чи інакше зазнаємо атак Ірану. Так що так, Ізраїль зараз виконує в Ірані брудну роботу за всіх нас. Я висловлюю велику повагу та підтримку армії Ізраїлю за це”.  А захисники Україна наразі стримують російську навалу…

І попри всі ці жахи митці обох країн підтримують один одного і дарують радість людям. Саме це для себе вирішила робити і Марина.

“Я людина не публічна, до війни в мене навіть стільки виставок та пленерів не було. війна все змінила. Від жахливих обстрілів 2022 року треба було рятувати дітей – ми виїхали з міста, але постійно були на зв’язку. Коли мені подзвонили і розповіли, що палають гаражі поряд із студією, де були всі мої творчі надбання – картини, записи, фарби та інше… в мене все завмерло в середині – я подумки простилася з усім моїм скарбом. Але мої янголи вберегли мої творчі надбання. Ми повернулися до Харкова… І в ту мить, коли я відчинила двері і побачила, що все вциліло, я зрозуміла, що це доля – світ повинен побачити мої картини”, – розповідала журналістці GX художниця.
Ця зворушлива розповідь, повинна надихнути багатьох, що війна – це поштовх – жити саме тут і зараз. Захищати свої надбання і ділитися ними з усіма.

 

Більше про подію і особисте в інтерв’ю з удожницею Мариною Мандриковою.

Не менш чуттєвим було і саме відкриття експозиції. Теплі слова господині закладу Олени Старостенко та гостей заходу розчулили усіх присутніх. А ще кожен хотів зафільмувати роботи для себе, як світлий спогад і мрію про мандри.

Справжнім дарунком для художниці стала ще й пісня від юної виконавиці.


У цей урочистий день поряд з Мариною була майже вся її велика родина.

А ще близькі, друзі, колеги, поціновувачи мистецтва, творча молодь – культурне обличчя міста.

Підтримати колегу у наш буремний час прийшло багато митців, які також підтримують Харків своєю творчістю.

Так журналістка GX писала про виставку художника Олександра Баєвера – «Акварелі Харкова часів війни». Митець також підкреслював тонку грань, яка єднає зокрема Харків і Єрусалім…
“Відношення харків’ян до Харкова можна порівняти лише з відношенням іудеїв до Єрусаліму”, – наголошує Олександр. “Єрусалим, Єрусалим я не зсунуся звідси…” – співають в піснях. Саме так відчуває і кожен харківець, який зміцнює своє місто вірою у світле майбутнє.

А ось відомий харківський фотохудожник Дмитро  Овсянкін радо зафільмував подію, його фото завжди дарунок для друзів.

До речі, декілька кадрів митця  увійшли до оглядового альбому GX.

Були на заході і наші старі знайомі з привітної і зітишної, гостинної для митців і гостей “Майстерні на 23 серпня” … Геннадій Мироненко та Таріель Чекурішвілі обійшли обидва поверхи галереї і зійшлися на думці, що Марина обов’язково повинна виставити свої роботи і в їх залі.


Зокрема, галерист і митець Геннадій Мироненко поділився враженнями про “Яскраві подорожі” Марини і запросив у гості до себе (в “Майстерню на 23 серпня“, 27).

Ще багато було цікавих запитань та відповідей на цій урочистій зустрічі… І ось уже два тижні люди йдуть і йдуть на вулицю Вартових Неба, 46, до ОЕКЦ «Бейт Дан», щоб на власні очі побачити мандри художниці. У всіх бажаючих ще є час. Олена Старостенко особисто нагадала і запросила усіх прийти на виставку, яка триватиме ще майже місяць.

Довідка. Марина Олександрівна Мандрикова-Онищенко – живописець-графік.
Народилась 16 червня 1976 року у місті Сімферополі.
1991-1995 роках навчалася в Кримському художньому училищі.
1995-2001 роках продовжила навчання в Харківській державній академії дизайну та мистецтв на відділенні «Станковий живопис». Її викладачами були – Чаус В.М., Коновалов Г.М., Жердзицький Е.Ф., Ганоцький В.Л.
З 2012 року член Національної спілки художників України.
В 2021 році – магістратура в Харківській державній академії дизайну та мистецтв.
З 1995 року – приймає участь у багатьох місцевих, Всеукраїнських та міжнародних виставках, конкурсах, організує персональні виставки (зокрема у містах Харків та Київ).
Проведення персональних виставок (1995, 2005, 2009, 2010, 2010, 2011, 2012, 2013, 2015, 2018, 2019, 2025).
Проводить майстер-класи по живопису та графіки.
Є призером міжнародних та Всеукраїнських художніх виставок-конкурсів.
Деякі роботи художниці зберігаються у Харківському Художньому музеї, Музеї сучасного мистецтва (місто Хуст), Чугуївському меморіально-художньому музеї ім. І. Ю. Репіна, Пархомовському художньому музеї ім. А. Ф. Лунева, приватних зібраннях у Німеччині, Польщі, Бельгії, Голландії та інших країнах та прикрашають інтер’єри відомих адміністративних будівель Харкова.
2005 та 2019 роках проводились персональні виставки в Харківському Художньому музеї.
Участь у міжнародних пленерах (2011, 2012, 2023, 2024).
На даний момент є викладачем на кафедрі «КМіД» у Харківському національному економічному університеті ім. С. Кузнеця.
Публікації: «Золотий Фонд Нації. Ювіляри України» Упорядник В.В Болгов, розділ «Культура та Мистецтво» конфедерація журналістів 2021 р.
ISBN 978-618-7632-15-2
«Ювілейний Альбом к 80-річчя НСХУ» видавництво Харків 2018 р.

Фото, відео та матеріал: архів Марини Мандрикової-Онищенко, GX, Наталія Бойченко, організатори заходу, Дмитро Овсянкін

Захоплюючий світ мистецтва під вибухами. Кольори України в картинах майстрів (фото, відео)

Мистецтво – то їх життя, не вагаючись вони вирішили, що ворогу їх не зупинити – мистецтво в Харкові буде завжди і в їх творчому просторі раді кожному. Попри те, що багато хто каже – «Не наразі!» «Навіть, коли люди покидали місто, ми вирішили працювати, – наголошує директор галереї “Майстерня на 23 серпня” Геннадій Мироненко. – А ще захотілося створити ювілейну виставку до ювілею міста».

Свої слова митці підтверджують реальними справами. Так в художніх майстернях цього річ відбулася навіть виставка робіт юних митців – «Мистецькі бруньки».

На цей час, з початку війни, відбулось вже 20 виставок, остання була присвячена Дню Харкова та Дню Українського Прапора. До цих важливих дат міста та країни в галереї відбулася експозиція, на яку роботи зібрали поважні митці, як ті, що живуть і працюють у Харкові, так і ті, хто вимушено виїхав за кордон. Майже всі вони члени харківської спілки художників, окрім митця-самоучки Владислава Мокана. Зокрема, представлено 32 роботи від 12 авторів: Народний художник України, академик Віктор Ковтун (8 робіт), Владислав Мокан (3 роботи), Віктор Курсін (2 роботи), Дмитро Чурсін (2роботи), Олександр Гладкий (3 роботи), Вадим Петров (3 роботи), Олена Горбаль-Сохацька (2роботи), Олександр Смородін (2 роботи), Геннадій Мироненко (2 роботи), Олександр Брагін (1 робота – графіка), Володимир Бондаренко (1 робота), Таріель Чекурішвілі (1 робота). Виставка запланована до 23 вересня, але роботи цікаві і можливо буде подовжена.

Кожен митець у своїй картини закладає якийсь потайний зміст, який можна відкрити лише поринувши у світ картин, а ще цікаво послухати самих авторів і дізнатися трохи про них і їх творчість. Пропонуємо доторкнутися до світу митців, переглянувши фото та відео журналістки GX з творчої майстерні.

Кожна з 8 робіт Віктора Ковтуна, як і планували організатори виставки про рідний Харків.

Але не тільки рідне місто було в роботах, кожен надав щось найдорожче, чим хотів поділитися…

Зокрема, Таріель Чекурішвілі брав участь ще в першій виставці галереї часів війни і для нього важливо, щоб люди бачили, що він працює. Отож бо він представив одну з улюблених робіт.
«Мої роботи кажуть самі за себе… Але, нажаль, наразі важко працювати – натхнення немає… Бо я люблю мир, добро, світло! Чекаю на перемогу! А ще планую нову виставку! – із сумом та гумором ділився Таріель з журналісткою GX. – На ювілейній виставці представив роботу, на якій зображено святого Мамаса Кіпрського, якого дуже шанують мешканці острова. Адже він виборов собі право не платити податки (докладно в сюжеті від автора)».

До речі, роботи Таріеля Чекурішвілі під час війни ще виставлялися в недільній школі храму Відродження.

Це фортепіано, теж робота Таріеля…

А ось Володимир Бондаренко представив роботу юності, якій майже півстоліття. Автор розкрив таємниці її створення і свої думки, які вирували у голові того часу. Його «Картина маслом!» – це справжнє відчуття єдності великого колективу. Того часу були в моді квартирники не лише у музикантів, а й художників. Погляд митця після творчої зустрічі впав на звичайну попільничку і він побачив у кожному недопалку людину… Потім творча робота, як підкреслити те, що розгледів… Підпалив газету, зробивши рамку, а в середину висипав зміст попільнички – «До суду і після»! Захопило… Став малювати акриловими фарбами, вони більш легкі. Так із захопленням згадував автор… А потім додав про своє життя зараз.

«Наразі живу і працюю в місті Дюсельдорф (Німеччині,) але заради виставки приїхав в Харків. Я люблю малювати добі світлі картини, я не можу малювати біль, – із сльозами на очах розповідав Володимир Бондаренко. – За кордоном працюю із дітьми, а ще розмальовую будівлі інфраструктури міста».

До того ж в галереї багато неймовірних декоративних речей створених Бондаренко. Він підкорює інтер’єру річ, кажуть його колеги.

А ще на виставці є работи митця-самородка – боксера Владислава Мокана, який малює красу, яку бачить навколо…

Краєвиди з вікна любить малювати Віктор Курсін – «Синагога», «Гольдбергівська церква», а ще квіти Харкова.

Продовжувач династії художників Олександр Гладкий, чий батько Андрій відомий харківський митець, малює чудову графіку.

Його технікою захоплюються навіть його колеги.

А ось Геннадій Мироненко в сутність своїх роботи закладає провокатативність мистецтва, а ще створює вишукані вітражі.

«Я теж міг би малювати натюрморти та природу, але це не моє… Я люблю провокатативні картини – із запитаннями, – наголосив директор галереї Геннадій Мироненко. – Він докладно розповів про картину, яку сам вважає щоденником подій 2022 року… На якій новорічний настрій перетинається з жахом початку війни, а ще є біль трагедії у родині малюка, який зображений в його роботі…»

Інша його картина більш агресивна – на тлі териконів присутні – прапор УПА та тризуб – можна уявити, як країна горить… Адже прапор – то чорне та червоне – вугілля, що горить…

З першого погляду здається, що хлопчик на ній біжіть від біди, але картина має назву «Переможець» і ми віримо в перемогу. Віримо, виставки потрібні і митцям, і глядачам… Це, як ковток свіжого повітря!

В майстерні ніколи не буває порожньо, адже номер телефону на вході до галереї “Майстерня на 23 серпня” ( за адресою Харків, вулиця 23 серпня, 27) відкритий кожному – дзвінок, зустріч на «мистецькому балконі» і нові картини на стінах галереї вже дарують радість відвідувачам.

Отож бо, хто не встиг відвідати святкову виставку, за нею буде наступна… До речі, вже 1 жовтня Україна вітає своїх захисників, а 21 листопада відзначає 10 річницю початку Євромайдану та Революції Гідності, які змінили хід історії країни і усього світу. Митці обов’язково творчо відреагують на ці події…

Ми віримо – зараз виставки для нашої спільноти важливі, як снаряди для наших захисників. Вони підтримують і надихають крокувати далі.

Що до Харкова-культурного, на головній вулиці міста з’явилися Прапор України та Герб Харкова.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко

У Харкові незламні митці продовжують мріяти і творити під обстрілами (фото, відео)

До 12 червня у великій залі ІВЦ “Бузок” (вулиця Сумська, 25, праве крило ХНАТОБ) представлена виставка студії Олени Кішкурно – «НЕЗЛАМНИЙ ЖИВОПИС».  Дивіться фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX. 

На виставці представлені роботи 9 авторів: Кішкурно Олена, Нестерович Каріна, Малая Ірина, Разьва Лілія, Піддубний Борис, Черняєва Вікторія, Бакунова Тетяна, Пашко Тетяна, Черноволенко Світлана.

Трохи подробиць про авторів робіт.

Олена Кішкурно. Художниця, реставратор творів мистецтва, член спілки художників України, викладач. Учасниця багатьох всеукраїнських і закордонних виставок і конкурсів. До війни працювала в рідному Харкові, займалася живописом і очолювала свою студію. З початком повномасштабного вторгнення перебувала в Харківському метрополітені, потім виїхала до Німеччини, де знаходиться і зараз. Не перериває зв’язок зі своїми учнями та проводить заняття онлайн.

На виставці «Незламний живопис» представлені роботи довоєнного періоду, що були написані в студії, а також ті, що були створені вже під час війни. Багато картин постраждало під час ракетних атак, але дивом залишилися цілими.

Каріна Нестерович. Після закінчення інституту переїхала до Харкова і довгий час була зайнята бізнесом. В останні роки активно займалася живописом у студії Олени Кішкурно. Пише аквареллю та олією. Неодноразово брала участь у виставках у Києві та Харкові. Багато робіт Каріни знаходяться в приватних колекціях України та Європи. Вважає, що світ – це завжди відображення тебе самого, тому малює душею про те, що бачить, про любов до чарівного міста-героя Харків.

В її картинах справжні миті щастя…

Лілія Разьва. Випробовувала себе в написанні пейзажів, натюрмортів та портретів. Народження сина перетворило її улюблене хобі від традиційного живопису на цифрове мистецтво. Перейшла від малювання «для душі» до експериментів з принтами на текстилі, ілюстраціями для дитячих книжок, сувенірної продукції. Улюблений жанр – дитяча ілюстрація, яка стала власним казковим світом. Олійний живопис залишається важливою складовою її творчості з використанням яскравих кольорів та емоцій. Мета художниці в тому, щоб своїми роботами викликати усмішку у глядача, повернути відчуття дитинства та віру в казку. До речі, її “Курочка ряба” вже не вперше дарує радість дорослим і малим харківцям.

Ірина Малая займається ландшафтним дизайном, озелененням та доглядом за садовими культурами. Любить кішок. Хобі – печворк, хендмейд та живопис олією. У картинах головне для неї – сенс як явний, так і прихований. Дуже любить писати пейзажі, міські старі дворики, де є місце історії.

Піддубний Борис. Олійний живопис, імпресіонізм захоплює у полон глядача.

Черняєва Вікторія у 2018 році закінчила Харківську ЗОШ № 91, але за станом здоров’я навчатися далі не було можливості. Було виявлено неврологічне захворювання, що стало на заваді навчанню та самостійному пересуванню. Багато пробувала себе в різних видах творчості (вишивка, в’язання). З 2018 р. почала малювати та навчатися в студії «СВІТ ЖИВОПИСУ», досі вчиться малювати, роблячи крок за кроком, покладаючи мазок за мазком, на деякий час забуваючи про всі проблеми зі здоров’ям, про всі труднощі.

Брала участь у деяких мистецьких заходах і проводила персональні виставки.

Бакунова Тетяна почала малювати завдяки викладачу Кішкурно Олені. Тетяна демонструє приклад своїй донці та іншим людям з особливими можливостями. Її гасло – «Не треба боятися, що щось не вийде». У своїх роботах зображує прекрасний світ навколо нас, людські почуття та емоції. А ще мрію про перемогу і мир!

Тетяна Пашко. У картинах намагається з максимальною точністю зобразити побачене, передати настрій та відобразити всю красу навколо (наприклад, як на картині “Фарби літа”).

Черноволенко Світлана. Із самого раннього дитинства почала малювати. Вона є представником третього покоління творчої династії художників. Основний напрямок живопису – абстракція. У її роботах – краса природи, краса звичайних речей.

“Хочеться підтримати харків’ян та гостей міста своєю творчістю і, можливо, когось надихнути на допомогу тим, хто нас захищає. Це час, коли всім потрібні зусилля для підтримки і віри в нашу ПЕРЕМОГУ!” – наголосила Олена Кішкурно.

Усім, хто не має можливості особисто відвідати виставку, пропонуємо віртуально долучитися до перегляду картин.

 

У малій залі ІВЦ “Бузок” відбулася персональна виставка художниці Вероніки Касьяненко «Очима Мрійника».

Журналістка GX зафільмувала роботи авторки і розмістила в альбомі на фейсбук-сторінці новинного порталу.

Вероніка – молода й талановита художниця, яка у своїх картинах бажає поділитися важливим у наш час посланням. Протягом року вона пройшла шлях пошуків і самовираження у світі мистецтва, створюючи серію робіт, що ілюструють її внутрішній світ, зміну поглядів та розвиток майстерності.

Звертаючись до аудиторії через свої твори, вона прагне показати, наскільки важливо знаходити радість, тепло і кохання в нашому житті. Це її віра у світле майбутнє, надію, яку вона ніколи не втрачає.

Її творчість – це відображення різноманітності життя через призму кольорів, гармонії та почуттів.

Навіть по завершенні виставки читачі GX мають змогу віртуально побувати в чарівній казці, створеній пензлем Вероніки.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела.


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.