Перейти до основного вмісту

Позначка: виставка

Харківське диво в картинах митця підкорює серця (фото)

А ви знали? В Харкові є свої власні 7 чудес (докладніше в новині GX), одне з яких – Держпром. Саме це диво нашого міста малює наш земляк.

Цьогоріч 28 серпня о 16.00 харківський художник Олександр Баєвер запрошує разом побачити «Держпрома численні обличчя».
Відкриття виставки відбудеться в атріумі Єврейського культурного центра “WOHL”, за адресою вулиця Вартових Неба (колишня Тобольська), 46.

На гостей заходу чекають приємні сюрпризи: міні-лекція про історію Держпрому; вікторина із призами від партнерів заходу – харківських театрів та Старого цирку; а ще – спеціальний гість заходу зірка харківської естради, заслужена артистка України – Евгения Костенко.

Нагадаємо, минулого року у серпні Олександр Баєвер представляв місту виставку «Акварелі Харкова часів війни».

Довідка. Олександр Баєвер – архітектор, дизайнер, художник – народився в місті Ізюм Харківської області. Закінчив Харківську дитячу художню школу імені Рєпіна, згодом – архітектурний факультет Харківського інженерно- будівельного інституту. Є засновником, архітектором та дизайнером ТОВ фірма «ТЕХНОАРК», Харків. Має кілька сотень об’єктів, що реалізовані в галузі архітектури, інтер’єрного, промислового, ландшафтного та графічного дизайну. Є членом Спілки дизайнерів України, учасником багатьох архітектурних і дизайнерських виставок та конкурсів, спільних та персональних виставок живопису. Під час війни експонував 10 виставок своїх акварелей з видами Харкова, (в Харкові, Києві та Дюссельдорфі), альбоми та календарі, кошти від реалізації яких спрямовані на розробку та виробництво збройних систем для ЗСУ. Зокрема, дрону “Сірко”! Про що розповів колега Олександра, який на фронті захищає рідне місто, втратив ногу, але з вірою в перемогу, знову рветься захищати рідну Україну!

Держпром – це памʼятка національного значення, будівля в стилі конструктивізму. Будинок державної промисловості – Держпром було занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Постанову ухвалили на засіданні уряду 25 січня 2018 року. Держпром – перший хмарочос міста, унікальний взірець архітектурного конструктивізму. Побудований у 1925-1928 роках на найбільшій площі Харкова – площі Свободи.

На жаль, під час війни візитівка Харкова неодноразово зазнавала ударів рашистів.
Нагадаємо, 28 жовтня 2024 року російські окупанти влучили в будівлю Держпрому

Були пошкоджені 460 вікон, із них 70 не підлягають відновленню. Також вражено 20 дверей та 70 вітражів.

Були влучання і в листопаді 2024 року.

Фото та матеріал: організаторів заходу, архів Олександра Баєвера, відкриті джерела, GX, Наталія Бойченко

Творчі обрії: кожен зможе ознайомитися з «художніми сторінками» життя здібних дітей Харкова

Юні митці запрошують усіх бажаючих відвідати виставку «Творчі обрії». Зокрема, з 27 серпня по 03 вересня 2025 року в ІВЦ «Бузок» (вул. Сумська, 25, праве крило ХНАТОБа) будуть представлені кращі скульптурні композиції, різножанрові роботи учнів художнього відділу КЗМО «Дитячої музичної школи № 5», виконані за допомогою різноманітних технік та прийомів.

Учасники виставки – юні художники – представляють в експозиції зали свої творчі роботи, серед яких чимало навчальних робіт, що виконувалися під керівництвом викладачів школи: постановки натюрмортів, завдання декоративно- прикладного характеру, пейзажні етюди, сюжетні композиції, скульптура, мистецтво портрету.
На виставці також представлені роботи учнів випускних класів. Багате різноманіття творів дає змогу ознайомитися з «художніми сторінками» життя здібних дітей.

У цей нелегкий час, коли більшість дітей за межами України, нас тримають та об’єднують заняття творчістю. Викладачі максимально адаптували навчальну програму до занять онлайн, посилено працювали над тим, щоб дітям було цікаво та зручно займатись творчістю.

“Це наша спільна перемога – для учнів і для викладачів , яку ми вирішили презентувати під назвою : «Творчі обрії», – наголошують організатори заходу. – Діти значно чутливіші за нас, дорослих, до сприйняття кольору, світла, ритму, фактури…Через те, що з багатьма явищами вони стикаються вперше в житті, їх сприйняття яскраве та індивідуальне. Саме ці якості дитячого художнього сприйняття дуже цінні. Кожна робота – неповторна, індивідуальна, учні вкладають не тільки знання, але й настрій, підходять до виконання творчо та відповідально.
Творчу діяльність школи і професійні досягнення викладачів закладу активно висвітлюють засоби масової інформації та інтернет–видання. Викладацький колектив школи пишається своїми вихованцями та їхніми мистецькими досягненнями”.

Нагадаємо, це вже не вперше за часи війни юні дарування діляться своїм талантом із творчою спільнотою Харкова (докладніше в новині GX).

В цьому році до святкових дат місто вшановує постать видатного харківця (фото, відео)

Напередодні Дня Незалежності України та Дня Харкова, 20 серпня було відкрито документально-художню виставку «Великі земляки: Дмитро Яворницький».
Виставка працюватиме з 20 серпня до 25 вересня за адресою: майдан Свободи 4,2-й поверх Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Графік роботи: з понеділка по суботу – з 11.00 до 17.00.
Неділя – вихідний день. Вхід вільний.
Ця подія відбулася в рамках щорічного історичного проєкту Громадського обʼєднання клубного типу «Гостинна на Дворянській». Кожного року колектив клубу обирає тему для дослідження та представлення його результатів до святкових днів у рідному місті з наступним показом в інших зацікавлених громадах України.
Більше фото з заходу на фейсбук-сторінці новинного порталу GX  (за посиланням). 

У 2025 році була підтримана пропозиція учасника творчого клубу, дослідника історії Слобідської України Андрія Парамонова і героєм документально-художнього проєкту «Великі земляки» став відомий український історик Дмитро Іванович Яворницький. Український харківський краєзнавець і журналіст, засновник і директор приватного музею міської садиби Андрій Парамонов особисто розповів усім присутниім подробиці життя нашого видатного земляка.

Послухати оповідь, побачити літературні та художні твори, що пов’язані із Дмитром Івановичем Яворницьким зібралися десятки харківців, серед них були культурні та політичні діячі міста. Зокрема,  журналіст та координатор Харківського євромайдану Володимир Чистилін, керівник Музею дитинства Валерій Лейко, директор дитячої музичної школи №5 Олександр Масло (його учні наразі готують виставку в ІВЦ “Бузок”) та багато інших відомих діячів культури міста.

Для Харкова постать Яворницького доволі слабко виражена в історичній пам’яті громади. Існує невеличка меморіальна дошка на будівлі університетської бібліотеки, є вулиця, яка носить його ім’я, але на ній ніхто не живе. Село Борисівка Харківського району, де народився видатний історик, не тільки окуповане російським ворогом, але й повністю їм знищено, доля бюсту Д. I. Яворницькому на малій батьківщині – невідома.

В сучасному Дніпрі знаний історик козацтва Дмитро Яворницький на першому плані серед всіх видатних постатей, повʼязаних з цим містом.

Центральний проспект Дніпра названий на його честь, Дніпропетровський національний історичний музей носить його ім’я, наявність у місті музею-будинку Д. І. Яворницького теж на користь увічнення пам’яті про непересічного українця.

Між тим Дмитро Яворницький самий відомий із випускників історико-філологічного факультету Харківського університету, і не тільки в Україні, але і в світі. Як популяризатор історії запорозького козацтва, Яворницький неперевершена постать! В ювілейні роки відомого історика в Каразінському університеті зазвичай проводиться конференція на його честь. А цього року Альма-матер Д. І. Яворницького вирішила підтримати документально-художній проєкт «Великі земляки: Дмитро Яворницький», ініціаторами якого виступили Громадське обʼєднання клубного типу «Гостинна на Дворянській» та Корпорація «Консалтингова група “Рубаненко і партнери”».
170 років з дня народження, 85 років з дня смерті – подвійні ювілейні дати дають нам підстави для того, щоб спробувати вирівняти співвідношення пам’яті про постать Дмитра Яворницького між Харковом та Дніпром.

Саме в Харкові вдалось дослідити родовід історика, зібрати джерела з його походження, біографії його предків. На основі епістолярної спадщини історика був розроблений екскурсійний маршрут, присвячений Дмитру Яворницькому, до якого увійшли заклади освіти, де він навчався, квартири викладачів, друзів, приятелів, місця, де проживав Яворницький, читав лекції і сам викладав, лікувався, відвідував театральні вистави…

Звісно, що одним із завдань документальної частини виставкибуло показати саме харківський період життя історика, який залишив по собі багату спадщину. Нові сторінки з біографії, надзвичайно яскраві лекції для харківців, заохочення земляків займатись археологією, вивченням Запоріжжя, кобзарства – все це розкривають підготовлені авторським колективом матеріали виставки про постать видатного харківця Дмитра Яворницького.

Він захоплював своїми розповідями, співами, історіями, і все розпочалось саме в нашому рідному Харкові. Віддати сьогодні йому відповідну шану – наш прямий обов’язок і велика честь як вдячних нащадків.
Але документальна частина виставки не була б повноцінною розповіддю про великого українця, якого подарувала всесвіту Слобожанська земля, якщо б до її підготовки не долучилися науковці, музейники, краєзнавці з Києва, Дніпра і Запоріжжя, за що їм велика подяка від харківських дослідників. Сподіваємось, що наступний етап нашої спільної виставки відбудеться у Дніпрі.

Художня частина виставки представлена тематичним живописом про Дмитра Яворницького народного художника України Віктора Ковтуна, художника-реставратора Артема Погрібного та художніми творами семи українських авторів з колекції Карини Мовсесян та Валерія Грубаря, головним з яких є ескіз діорами «Козацька Рада на Сечі» народного художника України Олександра Хмельницького, 1971-73 рр.

Автор емблеми проєкту та стилю виставки «Великі земляки: Дмитро Яворницький» – голова творчого клубу «Гостинна на Дворянській» Володимир СК!П (Скіпенко).

Довідка. Документально-художній проєкт «Великі земляки» відзначає у 2025 році своє 20-річчя. Він став одним з найбільш знакових у діяльності Громадського обʼєднання клубного типу «Гостинна на Дворянській» і розповідає про видатні події та відомі історичні постаті міста Харкова, про його вулиці, памʼятники, архітектурні та мистецькі памʼятки, про сучасну силу духа міста-фортеці та його мешканців. Проєкт був започаткований як пересувний, бо наші видатні земляки мали вплив не тількина Харківщину, а й на інші регіони України, мешканці яких охоче долучаються до організації спільних заходів.

Оргкомітет проєкту запрошує усіх охочих відвідати виставку, присвячену Дмитру Івановичу Яворницькому!Нагадаємо, виставка працюватиме з 20 серпня до 25 вересня за адресою: майдан Свободи 4,2-й поверх Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна.
Графік роботи: з понеділка по суботу – з 11.00 до 17.00.
Неділя – вихідний день. Вхід вільний.

До речі, з новинним порталом GX своїм поглядом на подію поділилася журналістка Gromada Group Галина Половик.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Оргкомітет виставки.

Сходи УФТІ єднають кращих: наука та мистецтво у форматі science art відкриваються у нових фотопроєктах Харкова (фото, відео)

Проєкт «УФТІ у ретроспективі», створений музейним сектором ННЦ «ХФТІ», став не лише яскравим прикладом поєднання науки та мистецтва у форматі science art, а й справжнім каталізатором нових фотоініціатив у Харкові.

Саме з цієї виставки в Основ’янському районі розпочався цикл пізнавальних історичних екскурсій для молоді.

Володимир Дятков, екскурсовод музейного сектору та автор ретроколажів, поєднав архівні світлини ННЦ «ХФТІ» з сучасними видами Старого майданчика. Це захопило школярів і пробудило щире зацікавлення історією рідного міста.

Проєкт також показав, що наука й мистецтво можуть гармонійно взаємодіяти, а наукова спадщина інституту здатна стати потужним джерелом творчого натхнення. Завдяки формату science art, який подає наукові ідеї через естетику та художні образи, школярі змогли побачити науку не лише як абстрактні формули чи досліди, а як частину живої культурної тканини міста.

Після презентації виставки учнів запросили долучитися до фотоконкурсу, зафіксувавши у власних світлинах сучасний вигляд архітектурних споруд минулого століття, що було підтримано адміністрацією Основ’янського району.

Таким чином, цей науково-просвітницький захід вийшов за межі виставкової зали — він став дієвим інструментом популяризації науки та культури серед молоді, надихнув школярів на дослідницькі пошуки та творчу діяльність, а також допоміг відчути особисту причетність до збереження історичної пам’яті Харкова.

Про подію можна прочитати на сайті НАН України.

Нагадаємо, журналістка GX до Дня науки готувала матеріал та теж доторкнулася до проєкту (новина з фото та відео на сторінках новинного порталу GX).

Докладно кожен фотофакт з екскурсії GX по ХФТІ – в альбомі на фейсбук-сторінці новинного порталу.

 

Довідка. На сьогодні Харківський фізико-технічний інститут – один з найстаріших й найбільших центрів фізичної науки в Україні. Ідея створення ФТІ була пов’язана з бурхливими організаційними перетвореннями у галузі фізичної науки в ХХ-ті роки минулого століття, саме з цим й повʼязано виникнення легендарного УФТІ в Харкові.

Не аби яку роль в організації УФТІ відіграв Абрам Федорович Іоффе (фізик єврейського походження з України, організатор науки, знаний як «батько радянської фізики») починав втілювати ідеї державного масштабу – децентралізацію науки. Іоффе часто цитував П. Еренфеста, який порівнював стан науки й техніки в Німеччині та у Франції, й підкреслював, що більш високий науковий потенціал Німеччини пов’язаний саме з тим, що в ній фізичні інститути знаходяться в багатьох містах на відміну від Франції, в якій майже вся наука зосереджена в одному Парижі. Тож, пропозиція створити в СРСР мережу фізико-технічних інститутів у великих містах була спрямована на розвиток науки та одночасного вирішення проблеми промисловості.

Офіційна дата народження УФТІ – 30 жовтня 1928 року. Про це йшлось з доповіді академіка А.Ф. Йоффе. Наведемо уривок з виступу вченого:
1. Визнати організацію Фізико-технічного інституту в Україні за необхідне.
2. Маючи на увазі, що Фізико-технічний інститут має бути пов’язаний за своєю роботою з науково-технічними потужностями України та встановити тісний зв’язок із заводськими лабораторіями й науково-дослідними установами… вважати за доцільне організувати інститут саме у Харкові!

І вже через дев’ять місяців УФТІ почав своє успішне функціонування й став першим потужним науковим центром в Україні.

Виставка «УФТІ у ретроспективі» – це відкритий проєкт відомчого музею ННЦ ХФТІ, який розроблявся з певною метою – як своєрідний фідбек на запити цільової аудиторії МКК УФТІ.  Відвідувачам завжди було цікаво порівнювати старі світлини будівель УФТІ, їх зовнішнє та внутрішнє оздоблення з сучасним виглядом, знаходити відмінності або уявно добудовувати образи минулого на сучасні.  До того ж аудиторія виявляла неабиякий інтерес до певного періоду функціонування УФТІ, його легендарних співробітників, відповідно з цим й пов’язана тема кожної роботи. Кожна окрема робота – це синтез фотозображень, що фіксує певну подію або знакову автентичну локацію.  В основі документальної фотовиставки – унікальні світлини фотоархіву ННЦ ХФТІ та сучасні фото, зроблені співробітником ННЦ ХФТІ – Володимиром Дятковим (Провідний фахівець з публічних закупівель) який безпосередньо втілював ідею з фотоколажами в життя ще з 2021 р.   Існує віртуальна версія цієї колекції, у межах проєкту «Резервна копія для майбутніх поколінь» науковими співробітниками МКК УФТІ створено NFT – колекцію «УФТІ. Харків». А ще Володимир створив презентацію з цікавими фактами про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи.

Грантовий проєкт «Фотоархів ХФТІ: збереження, поширення та переосмислення» було реалізовано на базі Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс). В межах реалізації проєкту залучено широку громадськість через наступні публічні заходи:
– виставка «УФТІ у ретроспективі», присвячена 95-річчю заснування Українського фізико-технічного інституту (ННЦ ХФТІ), організована в Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва (27 жовтня – 30 листопада 2023 р.);
– презентація колекції ретросвітлин фотоархіву ННЦ ХФТІ у відкритих фондах Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс) 28 грудня 2023 р.

Реалізація проєкту забезпечила не тільки довготривале збереження та актуалізацію науково-технічної й культурно-історичної спадщини постраждалого внаслідок військових дій країни-агресора ННЦ ХФТІ шляхом оцифрування фотоархіву установи, а й відкрила нові можливості для інтерпретації, репрезентації та інтеграції у світовий простір унікальних фоторесурсів, що сприяє: – популяризації найстарішого в Україні фізичного наукового центру; – розвитку співробітництва як з дослідниками, так і з зацікавленою спільнотою; – залученню нової аудиторії до історичної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ й створенню нового формату комунікації з нею.

Реалізація проєкту уможливить розширення як локальних так і глобальних меж інтеграції та популяризації історико-культурної й науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ шляхом:
– розміщення тематичної добірки з оцифрованої колекції фотоархіву на українському порталалі «Міський медіархів»;
– розміщення на всесвітніх платформах NFT-колекції на «OpenSea» та на порталі «Museum diqital»;
– публікацій у соціальних мережах.

Це неймовірна праця, що до популяризація наукової діяльності ННЦ ХФТІ та піднесення престижу професії науковця в Україні шляхом створення та репрезентації цифрової колекції фоторесурсів з майже 100-річної історії функціонування ННЦ ХФТІ. А ще це актуалізація історико-культурної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ публічними заходами в межах проєкту.

Фото, відео та матеріал: GX, ННЦ ХФТІ, Споденець Ірина, Греков В’ячеслав, Дятков Володимир, Наталія Бойченко

Харків у XXI столітті. 27 липня – Харків та Познань обмінялися виставками

А ви знали? 27 липня в 2004 році Харків та Познань обмінялися виставками. У Познані у галереї «Арсенал» відбулася виставка «Харківська фотографія». Було представлено понад 60 фотографій відомих харківських фотографів: Володимира Бисова, Володимира Оглобліна, Євгена Павлова та багатьох інших.

Ця виставка розпочинала експозиційний обмін між містами-побратимами Познанню та Харковом. Таку співпрацю ініціювала Харківська міська муніципальна галерея. Пізніше у муніципальній галереї Харкова відкрилася виставка «Бездоріжжя уяви» – пейзажі 24-х польських фотографів. Експозиція була присвячена 350-річчю Харкова.

Міста-побратими Харкова і під час війни постійно підримують нас. Під час війни у галереї «Арсенал» в Познані (Польща) відбувся виставковий проєкт відео та медіа-арту «З міста Залізобетону» ,який представили сім харківських митців і мисткинь:

– Артем Волокітін — працює переважно в традиційній техніці олійного живопису, у напрямках гіперреалізму і необароко. Отримав Гран-Прi Non Stop Media і місце на першому конкурсі Pinchuk ArtPrize, брав участь в основній програмі Венеціанської Бієнале (2015), стажувався у Лондоні. У виставці представляє відео «Комбінаторика» (2013-2022), сучасну версію якого доробив минулого року за час резиденції в Німеччині.
– Влас Бєлов — художник концептуального напрямку, digital artist, virtual performer. Одним з перших у Харкові і країні зайнявся 3D-програмами, VR і NFT-art; постійно бере участь в міжнародних цифрових форумах, продовжує досліджувати цей інноваційний напрямок у мистецтві.
– Юлія Голуб — професійно займається відео, інсталяцією, перформансом, фотографією, медійним колажем. На виставці представляє антивоєнну серію «Корова», витоки якої сягають 2014 року з подій на Донбасі.
– Тетяна Малиновська — працює у напрямку магічний реалізм, ковровий живопис, відео, ліногравюра, графіка. Співпрацює з Артемом Волокітіним у креативній арт-лабораторії.
– Роман Мінін — працює в живописі, графіці, фотографії та стріт-арті. Одним з перших в українському мистецтві почав використовувати технології VR, Cripto-art, NFT у роботах. На виставці представляє відео New Maya Challenge про долю сучасного пролетаріату та гегемона.
– Оля Федорова — концептуальна художниця, працює з текстом, фотографією, відео, мультимедіа. Практикує акціонізм і перформанс, бере участь в арт-резиденціях по всьому світу. На виставці представляє відео «Соняшники», яке відсилає до події битви за Іловайськ у 2014 році.
– Олексій Яловега — експериментує з новими і старими сенсами в новітніх медіа. На виставці представить авторську NFT-серію, яку створив в 3D-скульптурі.

Фото та матеріал: відкриті джерела

Земля козаків. Історія козацтва очима харківських митців – козак Мамай минулого і сучасності (фото, відео)

«Козацькому роду нема переводу…»  – саме так і буде допоки в нас такі люди… Які боронять країну в біді, лікують, рятуйть під завалами, відбудовують, працюють і творять наближаючи перемогу України! Кожен проєкт колективу Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка пробуджує цікавість до рідного краю і його історії – вони працюють і злюбов’ю до свого читача.

Саме про це виставка «Земля козаків» – «Terra Cosaccorum», на якій харківські митці, кожен по-своєму розповіли про історію України козацької, з шляхетним корінням та унікальними традиціями.

Адже саме зараз ворог намагається стерти нашу уісторію – руйнує бібліотеки і музеї, заперечує історичні факти.

Більше фото з заходу в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

До речі, на виставці представлено мапу початку XVIII століття німецького географа, картографа Йоганна-Баптиста Гоманна, де Україна позначена як перша в Європі козацька республіка — «Ukrania quae et Terra Cosaccorum…» (з латині — «Україна — земля козацька…»). Цей напис й дав назву артпроєкту — «Terra Cosaccorum».

Центральною частиною виставки є триптих “Пощади не буде” Миколи Онисимовича Солом’яного.

 

«Три картини – “За зруйновані міста”, “За вбитих дітей” – “Пощади не буде”», – саме так про свої картини розповів митець.

Кожна картина Миколи Онисимовича від триптиху до великих українських гетьманів насичена любов’ю і повагою до рідного краю, про що автор робіт розповів в інтерв’ю. А очі.. Очі у гетьманів, добрі і мудрі, як у самого митця…

Найчуттєвіша робота виставки «Козак Мамай», саме так свого чоловіка бачить художниця Наталія Попович-Самусь. Про роботу дружини з ніжністю розповів мужній козак сучасності – воїн ЗСУ Олександр Самусь, який з перших днів на захисті України, отримав важке поранення, але одужав і працює й надалі на перемогу України.

Наталія Попович-Самусь побачила в Олександрі сучасного Мамая, він справжній воїн-герой, а ще скульптор, графік, талановитий художник-мультиплікатор, який у 2022-му добровольцем пішов захищати свій дім і землю. Коли після тяжкого поранення Олександр повернувся додому, дружина сказала: «Ось я бачу тебе в такому образі…» І написала чудову картину, де і образ Мамая, і біль поранення, і сучасні дрони, і вірний кінь…

До речі, для відтворення образу Олександр навіть чуба відпустив!

А який козак без люльки? Адже люлька – «душа» вільних козаків. До неї ставилися з такою ж пошаною, як і до «світлої зброї» – шаблі чи доброго коня. Навіть знаменитий Сагайдачний проміняв «жінку на тютюн та люльку, необачний…».

Саме цим надихалася Тетяна Таран створюючи свої люльки для козаків сучасних.
 

 

Кожен визирунок має сенс… Калина – то незламна воля українська, адже не дарма гімн січових стрільців саме про неї співають! Хмель – то родюча сила козацького роду.

Нагадаємо, за часи війни художниця неодноразово презентувала свої роботи на різних локаціях Харкова та столиці України, а деякі з робіт були вивезені за кордон. Її роботи мають українську душу, створені з любов’ю і до різних урочистих подій.

Зокрема, до цьогорічного свята Великодня Тетяною були створені тематичні писанки.

А її картини увійшли до Всеукраїнського каталогу.

Журналісти GX навесні навіть вдалося завітати в гості до майстрині.

І відчути на собі магію місця, де створюються дива…

В архівах новинного порталу збережено відео з першої цьогорічної виставки майстрині у музеї видатних харків’ян ім. Клавдії Шульженко.

А ще на виставці були роботи лялькарки і справжньої провидиці – Юлії Соловйової.

Чому провидиці? Бо майстриня ще в 2019 році почала відтворювати мотанки з образами гетьманів.

До того ж багато робіт мають віршований супровід створений мамою майстрині і не тільки… На цей час в колекції митця вже понад 60 унікальних робіт.

Кожна робота торкається душі і надихає, і як оберіг світлина з Богородицею…

Урочисте відкриття відвідали видатні харківські митці, журналісти України і з-за кордону. Зокрема, проєктом опікуються заслужена журналістка України Тетяна Бабіна та її колега з Польщі – фотограф, журналіст і адвокат Адам Касперкевич.

Ще раз вітаємо із святом і запрошуємо відвідати надихаючу виставку. Нагадаємо, режим роботи Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, архів митців та  ХДНБ Короленка

 

Життя в традиції. Харківців чекає зустріч із харизматичним майстром з Україною і Грузією у серці (фото, відео)

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка 27 червня о 16.00 запрошує на цікаву зустріч.

Кожен може долучитися до онлайн-зустрічі з харківським художником Таріелом Чекуршвілі, яка проводитиметься в рамках проєкту Михайла Красикова «Я пам’ятаю… Життя в традиції».

Колектив GX пам’ятає кожну зустріч із Таріелом – це завжди цікаво, з гумором і легендами народів України, Грузії і не тільки. Зокрема, вже під час війни в  “Майстерні на 23 серпня” Таріель Чекурішвілі брав участь ще в першій виставці, адже для нього важливо, щоб люди бачили, що він працює. Отож бо він представив одну з улюблених робіт.

«Мої роботи кажуть самі за себе… Але, нажаль, наразі важко працювати – натхнення немає… Бо я люблю мир, добро, світло! Чекаю на перемогу! А ще планую нову виставку! – із сумом та гумором ділився Таріель з журналісткою GX. – На ювілейній виставці представив роботу, на якій зображено святого Мамаса Кіпрського, якого дуже шанують мешканці острова. Адже він виборов собі право не платити податки (докладно в сюжеті від автора)».

До речі, роботи Таріеля Чекурішвілі під час війни ще виставлялися в недільній школі храму Відродження.

Це фортепіано, теж робота Таріеля…

А ще майстер радо відвідує виставки колег, щоб підтримати їх у наш надскладний час. Зокрема, нещодавно він завітав до художниці Марини Мандрикової-Онищенко подивитися виставку “Яскраві подорожі” в затишному залі ОЕКЦ «Бейт Дан» (вулицю Вартових Неба, 46).

Нагадаємо, зустріч із художником Таріелом Чекуршвілі відбудеться 27 червня о 16.00 на платформі ZOOM.

Люди, які прожили довге та цікаве життя — носії унікальної інформації про традиції, що сьогодні вже майже втрачені, про побут, який за останні півстоліття зазнав значних трансформацій, про людей, яких уже нема, але про яких варто знати й пам’ятати.

Цього разу гостем проєкту буде Таріел Чекурішвілі, харизматична особистість, відомий майстер карбування, реставратор старовинних клавішних інструментів, вокаліст, член Національної спілки художників України та Національної спілки художників Грузії, майстер народної творчості України, лауреат багатьох премій.

Таріел Чекурішвілі — художник, у вишуканих творіннях якого втілені як грузинські, так і українські народні художні традиції, адже з 1969 року життя майстра пов’язане з Харковом

Покликання на онлайн зустріч:
https://us05web.zoom.us/j/87201664859?pwd=pfwb6iNLY6eoQcb3YVcET3L47onocb.1

Довідки за телефоном: (067) 910-14-91.

Реєстрація учасників:

https://docs.google.com/forms/d/17nJypPWc0_uIxsyf0A9nxVoq0C7pRbpGEneR76FfCWg/prefill

https://us05web.zoom.us/j/87201664859?pwd=pfwb6iNLY6eoQcb3YVcET3L47onocb.1

На ваші питання про зустріч відповість: Олександра Іванівна Крутас – фахівець соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (тел.: +38 (096) 353-61-17, Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com).

Нагадаємо, режим роботи Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Наталія Бойченко, GX

Спільні кольори – спільна мета. На харківців чекають два яскраві заходи (фото)

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка 26 червня запрошує на два цікаві заходи.
Зокрема, о 12.00 на платформі ZOOM відбудеться історична онлайн години до Дня кримськотатарського прапора – “Спільні кольори – спільна мета”.

Нагадаємо, 26 червня в Україні відзначають День національного стяга кримських татар. Золота тамга – герб на блакитному полотнищі – символізує єдність, незламність і боротьбу корінного народу Криму за свої права та свободу.
Заходи до Дня кримськотатарського прапора пройдуть в багатьох регіонах України та за межами нашої держави

Покликання: https://us05web.zoom.us/j/82012626805?pwd=17GIWDu1vauHQEEJZCbXaVFk7aRRbZ.1

Ідентифікатор: 820 1262 6805
Код доступу: v86Jrb

Реєстрація учасників: https://docs.google.com/forms/d/17nJypPWc0_uIxsyf0A9nxVoq0C7pRbpGEneR76FfCWg/prefill

На ваші питання про зустріч відповість: Олександра Іванівна Крутас – завідувачка соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (тел.: +38 (096) 353-61-17, Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com).

А вже о 13.00 усіх охочих запрошено на виставку про генетичний козацький код українців – «TERRA COSACCORUM» (з лат. «Земля козаків»).

Урочисте відкриття заходу відбудеться у вестибюлі ХДНБ ім. В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Сьогодні весь світ захоплюється фантастичною мужністю та незламністю українських воїнів, які зупиняють криваву орду, що переважає в живій силі й техніці. У такі часи ми маємо пам’ятати про своє генетичне козацьке коріння, яке робить наших бійців непереможними.
Головний експонат виставки — креативно оформлена мапа Йоганна-Баптиста Гоманна (поч. XVIII cт.), на якій «Terra Cosaccorum» позначена як перша в Європі козацька республіка. Також на мапі позначено фортеці, землі Задунайської Січі та уміщено портрет Дмитра «Байди» Вишневецького, першого козацького гетьмана, з його князівським родоводом. Серед інших експонатів — козацькі відзнаки: булава, печатка, литаври.
«Ми хочемо мовою мистецтва, спрямованого до сердець людей, розповісти про справжню історію України козацької, яка має шляхетне коріння та унікальні ментальні та духовні традиції. Серед головних наших завдань — розвіяння ворожих пропагандистських уявлень про козаків як войовниче зібрання малоосвічених людей, які займалися виключно військовими справами, не розбудовуючи державу», — заявляють організатори виставки.
Один із розділів експозиції — відеоарт, розповідь про козацьке коріння сучасних українських воїнів, які дивують світ своїми надздібностями: витривалістю, мужністю, незламністю та волелюбністю. У динамічних образах та символах втілені особливі якості козаків-характерників, а саме їхні екстрасенсорні й паранормальні здібності, телепатія, ясновидіння, здатність до гіпнотичного впливу. Це відзначали історики Дмитро Яворницький і Пантелеймон Куліш, досліджуючи архіви та легенди козацької доби.
На ваші питання про зустріч відповість: Благовестов Микола Олександрович, завідувач соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (E-mail: sz.hdnb@gmail.com, тел.: (050) 821-93-63).

Нагадаємо, режим роботи Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка

Історичний факт: 15 червня про Харків-авіаційний говорив увесь світ

А ви знали? В цей день,15 червня, в 2003 році (на початку століття) Харків представляли як місто-один із лідерів світового авіабудування.

Харківський авіазавод представив на 45-му міжнародному авіаційно-космічному салоні Paris Air Show у передмісті Парижа (Франція) Ле-Бурже свої літаки Ан-140 та Ан-74ТК200.

Підчас війни рашисти , як свого часу фашисти, неодноразово обстрілювали, руйнуючи, завод-гордість Харкова….

До Харкова домандрувала унікальна виставка “Листи у майбутнє” (фото, відео)

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка 3 червня презентував унікальну фотовиставку «Листи у майбутнє / List do przyszłości». Вона вперше в Харкові! Харківці мають змогу побачити 49 картин польських митців, з яких 29 унікальні – кожна зі свіоєю історією. Яку радо розповідають у бібліотеці.
Цей захід унікальний ще й тим, що, за задумом організаторів, картини виставляються саме в кращих бібліотеках України! Адже бібліотека – це храм мудрості, знань і важливих спогадів.

«Бібліотека – це той храм, де завжди народжується та зберігається духовність. Пам’ятаємо, що в давнину бібліотеку називали: “Дім життя”, “Притулок мудрості”, “Аптека для душі”», – так казав про бібліотеки видатний український педагог, публіцист, письменник Василь Сухомлинський.

Для мешканців Харкова експонуватиметься  польсько-український фотопроєкт, пересувна експозиція, яка вже побувала у Сумах, Львові, Києві, Кропивницькому, Дніпрі, Рівному, Полтаві, Чернігові, Одесі.
Харків знову місто старту – звідси роботи помандрують до Варшави (в Польщу).

На відкриття завітали видатні фотографи та митці міста, а ще усі, хто в надскладні часи вірить людям – вірить в допомогу і мудрість країн, яки стали разом з Україною під час війни з рф.

З вступним словом до гестей звернулися завідувач соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка Микола Олександрович Благовестов та заступник директора з бібліотечної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка Вірютіна Катерина Миколаївна.

Експозиція триватиме до 20 червня у вестибюлі (1-й поверх) Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Більше фото з відкриття заходу в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Головна ідея заходу – послання від польського народу українцям, зафіксоване у світлинах і покликане підтримати нас у складні часи.

Авторами представлених на виставці світлин є відомі й титуловані польські фотографи (переможці та лауреати багатьох конкурсів, таких як Grand Press Photo, World Press Photo, National Geographic та інших): Aleksandra Szmigiel, Amina Księżopolska, Anna Michalak, Arkadiusz Gola, Arkadiusz Obszyński, Artur Pawłowski, Bartłomiej Jurecki, Chris Niedenthal, Darek Szubiński, Grzegorz Krzysztofik, Iwona El Tanbouli-Jabłońska, Jacek Boczar, Jukka Male, Lech Basel, Maks Skrzeczkowski, Mariusz Forecki, Michał Konrad, Paweł Żak, Przemek Wierzchowski, Rawa Joanna Wójcik, Taida Tarabuła, Tomasz Grzywaczewski, Tomasz Lazar, Tomek Sikora, Włodzimierz Krzemiński, Wojciech Grędziński, Zbigniew Furman, Zbigniew Wójcik.

Нагадаємо, полиці бібліотеки постійно ще й поповнюють друковані видання польських авторів.

А ще ми пам’ятаємо фотовиставку польського журналіста та фотографа Адама Касперкевича «Libricide. Фотодокази воєнних злочинів росії проти українських бібліотек», яку Харків побачив 22 серпня 2023 року.

Захід відбувається під почесним патронатом Національного центру культури Польщі та за сприяння Академії фотовідкриттів (м. Люблін), фототовариства «Друзі Даґера» (м. Суми), музею «Причал Одіссея» (м. Суми) і фотомузею «Фотоцентр Макашовъ» (м. Суми).

Інформаційні партнери: Полонійне інформаційне агентство, Національна спілка фотохудожників України, Національна спілка фотохудожників Польщі.
Партнери проєкту: «Сумська Торгова Група» (м. Суми), TM «SMILE Paints» (м. Кам’янське).

Куратори проєкту: Інна Гуцан та Ірина Варламова.
Контакти: Микола Олександрович Благовестов, завідувач соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка.
E-mail: sz.hdnb@gmail.com
Тел.: +380 50 821 93 63

Затишна локація в бібліотеці буде змінюватися під час терміну виставки. отож бо цікаво буде кожного дня.

Люди .які люблять читаті – цікаві і веселі, як господарі бібліотеки і їх гості. Декілька цікавих кадрів з виставки, на підтвердження цих слів.

Так додала життя до харківського OSB-дизнайну, який зараз на багатьох вікнах міста, Олександра Іванівна Крутас, завідувачка соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Вона завжди додає іскорку гумору у зустрічі з улюбленими читачами.

А ось харківському поціновувачу мистецтва Сергію Володарському сподобалося потрійне селфі, він їм поділився на своїй фейсбук-сторінці з веселим дописом.

До речі, відомий харківський фотохудожник Дмитро Овсянкин на заході поповнював свою фотоскрабничку, якою радо ділиться із друзями і колегами. Залишилася на пам’ять світлина і журналістці GX.

Життя триває… Нас не зламати, але на кожному кроці є й застереження про небезпеку – адже – «Обізнаний – значить озброєний!»

Докладніше про червневі заходи ХДНБ ім. В. Г. Короленка на афіші закладу.

Режим роботи Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХДНБ ім. В. Г. Короленка


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.