Позначка: всесвіт

З-за меж Сонячної системи завітала міжзоряна гостя

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 20.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Харківський планетарій на своїх сторінках в соцмережах не припиняє дивувати цікавими космічними подіями.
Зокрема, з матеріалів uainfo стало відомо, що 19 грудня до Землі на відстань близько 270 мільйонів кілометрів наблизилася унікальна комета 3I/ATLAS, яку було відкрито ще 1 липня 2025 року.
Вона вважається однією з найбільш незвичних комет, які коли-небудь спостерігало людство. Під час наближення спочатку до Сонця і Марса, а тепер і до Землі, її особливості ставали дедалі помітнішими. Дослідження виявили, що під дією сонячного тепла лід у тілі комети переходить одразу в газ, що спричиняє сильні викиди, зокрема, великої кількості вуглекислого газу. Також зафіксовано значні обсяги синильної кислоти та метанолу, а ще незвично високий вміст нікелю та заліза. Вчені назвали склад комети «потенційно екстремальним» і не схожим на інші відомі комети.
3 грудня рентгенівська обсерваторія XMM-Newton Європейського космічного агентства протягом 20 годин спостерігала комету. Вона зафіксувала рентгенівське випромінювання, яке виникає, коли заряджений сонячний вітер стикається з газами в комі.
До того ж, наприкінці листопада телескоп Gemini North зафіксував зеленуватий відтінок комети. Раніше вона виглядала більш червонуватою, що пов’язували з органічними речовинами на поверхні. Зелений колір у комет зазвичай створює двоатомний вуглець, який світиться під дією сонячного випромінювання. Водночас ранні спостереження показували, що 3I/ATLAS мала незвично мало цієї речовини. Нові знімки свідчать, що двоатомний вуглець почав утворюватися лише на пізньому етапі її подорожі через Сонячну систему.
Науковці поки не мають остаточних висновків щодо природи цих особливостей. Одна з гіпотез припускає, що 3I/ATLAS може бути об’єктом із високим вмістом металів і кріовулканами, які викидають гази в космос. Інша версія полягає в тому, що комета поступово втрачає запаси льоду і може переходити в стан, схожий на астероїд.
«Цей об’єкт — комета. Вона виглядає і поводиться як комета, і всі докази це підтверджують. Але вона прибула з-за меж Сонячної системи, і саме це робить її надзвичайно цікавою та важливою для науки», — наголошує заступник адміністратора NASA Аміт Кшатрія.

Нагадаємо, попри складні часи доторкнутися до космічних подій можна в мобільному планетарії НДІ астрономії в ХНУ ім. В. Каразина разом із відомим харківським астрономом Володимиром Кажановим (Докладніше в новині GX).

В грудні 2025 року планетарій в НДІ астрономії при Каразінському університеті пропонує 8 відео програми для дітей та дорослих: “Від Землі до Всесвіту” (9+); “Новорічні космічні пригоди” (5+); “Пригоди Хрумки в зимовому лісі” (4+); “Таємниця темної матерії” (14+); “Таємниці невидимого Всесвіту” (9+); “Європа до зірок” (9+); “Seeing. Подорож фотона крізь простір, час і розум” (9+); “Два скельця – дивовижний телескоп!” (8+).
І також ведеться робота по підготовці нових програм “Далекі світи. В пошуках життя” й “Сонце наша зірка”.

Фото та матеріал: планетарій, NASA, uainfo, відкриті джерела

В науковому серці Харкова збережено мрію про Космос: для дітей та дорослих загадки всесвіту від таємниці Чумацького шляху до бажань на зірку (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 14.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

У світі п’ять тисяч планетаріїв. В Україні їх зовсім не багато: великі – у Києві, Харкові, Херсоні, Дніпрі, Одесі та Вінниці, невеликі – у Черкасах, Чернівцях, Запоріжжі, Миколаєві та Умані. За понад 60 років роботи Харківського планетарію сотні тисяч людей торкнулися загадок і таємниць Всесвіту, на жаль, війна внесла свої корективи у життя Харкова-космічного – зараз з огляду безпеки не можливо відвідування закладу. До того ж багато фахівців війна розкидала по світу , але незламні, вони не припиняють розповідати про Космос і Україну навіть у Японії і мріють повернутися.

Багато років поспіль відомий харківський астроном Володимир Кажанов дарував свої розповіді харківцям в одному з найбільших в Європі планетаріїв.

Своїм досвідом астронома і мрією про ракети, що летять в Космос, а не вбивають людей, Володимир не припиняє ділитися і в надскладні часи для країни. Його розповіді Україна неодноразово чула в ефірі “Телемарафону”, а в рідному Харкові ентузіазм вченого підтримали науковці ХНУ ім. В. Каразіна. Восени 2025 року в закладі освіти в серці Харкова запрацював мобільний планетарій (докладніше в новині GX)!

З легкої руки Володимира вже в грудні 2025 року планетарій в НДІ астрономії при Каразінському університеті пропонує 8 відео програми для дітей та дорослих: “Від Землі до Всесвіту” (9+); “Новорічні космічні пригоди” (5+); “Пригоди Хрумки в зимовому лісі” (4+); “Таємниця темної матерії” (14+); “Таємниці невидимого Всесвіту” (9+); “Європа до зірок” (9+); “Seeing. Подорож фотона крізь простір, час і розум” (9+); “Два скельця – дивовижний телескоп!” (8+).

І також ведеться робота по підготовці нових програм “Далекі світи. В пошуках життя” й “Сонце наша зірка”.

Так заклад, в якому працював видатний вчений та астрофізик Микола Барабашов, з легкої руки якого було 1954 року вирішено будувати Харківський планетарій, підтримав мрію Харкова про Космос. Тепер харківці не лише мають змогу знову бачити і чути цікаві розповіді про Космічні дива, а ще й завітати до Музею астрономії університету.

В перші дні зими, коли місто, попри вий сирен, чепуриться і дарує миті радості, відомий астроном дивує своїми знаннями в закладі, де свого часу і сам навчався. Доторкнулася до цікавого досвіду і журналістка GX із групою активних читачів порталу.

Магія Космосу зустрічає на кожному кроці… Поруч із старовинною вежею телескопу “Мерц” (1883 р.) будівлі з легкої руки талановитої художниці і за порадами Володимира розмальовані зірками, планетами й космічними істотами…
А ви знали? Здавна за астрономами звіряли час…

Саме з цього цікавого факту почалися сюрпризи для гостей планетарію в ХНУ ім. В. Каразина.
Ввечері будівля закладу НДІ астрономії осяяна світлом і манить з першого погляду, а в середині на стінах тематичні картини і бюст Миколи Барабашова, людини, чиє ім’я носить мала планета 2883 та кратер на Марсі.
Не менш цікавий і сам вхід до мобільного планетарію, наче кадри з фільму “Марсианин”.

Скільки б вам не було років планетарій – то завжди диво. А ви знали? Перші планетарії були дерев’яні із отворами й видом на зірки… Ще декілька цікавих фактів, а далі захоплююча розповідь про проєкт ESO в програмі “Європа до зірок”. Це історія співпраці науковців з 16 країн світу: пошук ідеального місця для спостережень за Космосом та створення надпотужних телескопів. В їх об’єктивах: Чумацький шлях та Магеланові хмари; тисячі планет та 5-7 нових світів; гігантські планети та карликові зірки; чорні діри; цікаві відкриття про розширення всесвіту за рахунок темної енергії; подвійні планети; а ще зірки, що от-от стануть надновими; матеріали майбутніх світів в Туманності Оріону (“зоряному розпліднику”); таємниці утворення зірок, планет, галактик… Адже астрономія – симбіоз науки і мистецтва – науки великих таємниць про приголомшливу красу Всесвіту. Взяти хоча б Чумацький шлях, який має власну таємницю – величезну Чорну діру…
І це лише огляд однієї програми… А скільки ще цікавого…

Зокрема, юних харківців чекають “Пригоди Хрумки в зимовому лісі”

А ви знали? У астрономів є теж улюблені герої в казках. І навіть Хрумка у своїх зимових пригодах в лісі не оминув астронома.

До речі, Володимир зауважив, що астрономом-початківцем може стати кожен. В Грінвічській обсерваторії навіть проводять конкурс знімків космосу не лише від фахівців. І тут важливе терпіння, адже для гарного кадру потрібно до 40 годин експозиції… А ще найтемніше місце, як от на Харківщині – за 70 км від міста, в полях була закинута злітна смуга – рай для астрофото. А ще астрономи-аматори і професіонали в мирні часи збиралися під Красноградом і дивилися в півметровий телескоп… Хтось навіть проміняв мрію про авто на можливість придбати собі такий власний телескоп.

А ось щоб спостерігати зорепад Гемініди (з 4 – 20 грудня), не потрібна якась спеціальна техніка або телескоп.
Володимир Кажанов докладно розповів про найпотужніший метеорний потік року та його пік 14-15 грудня, який співпадає з фазою тонкого місячного серпа, тому світлове забруднення від Місяця не завадить спостереженням.

“За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Але, на жаль, в цьому році Місяць яскравим світлом також буде трохи заважати помилуватись цим явищем. Але все ж таки, рекомендую під час вечірніх прогулянок у вечори близько до 14 грудня споглядати в небо. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с”, – зауважив вчений.

Також в найближчі вечори грудня в південній частині неба можна буде спостерігати Сатурн. Астроном з гумором розповів про помічений ним в ЗМІ заголовок – журналісти охрестили Сатурн голим, адже цьогоріч його кільця буде видно через телескоп під малим кутом, найменшим за останні 14 років.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – наголосив астроном.

Нагадаємо, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Нагадаємо, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

А ще вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

“Ловіть красу своїм поглядом і наповнюйтесь енергією всесвіту”, – бажає харків’янам Володимир Кажанов.

Усім мирної ночі! Загадуємо бажання!

Українці зараз мають одне бажання на всіх! Віримо! Воно обов’язково здійсниться! Україна переможе і запанує Мир!

До речі, попри мороз та сирени в 2024 році, Володимр Кажанов – це зробив – і метеори зафіксував і бажання загадав!

На останок, корисні поради про “планетарій в кишені” від відомого астронома.

Більше фото з космічної екскурсії в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX, Аліна Цимбалюк, Олександра Суфіянова

Найближчий Супермісяць року в Харкові ховається за хмарами, але не від видатного астронома (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 05.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На жаль, сьогодні Місяць ховається за хмари, але відомий харківський астроном Володимир Кажанов зафільмував Супермісяць ще в ніч на 5 листопада.

“Боровий СуперМісяць заплутався у гілках і своїх назвах, – з гумором коментує Володимир. – Так, 5.11.2025 Місяць ближче до Землі ніж зазвичай (356 980 км). Періодичне явищє. Найцікавіше його спіймати під час сходу над обрієм. Багато про це вже писав на сторінці…”

Пригадаємо, що розповідав астроном про цю цікаву подію (докладніше в новині GX).

Чому Супер? Коли повня збігається з моментом найближчого положення Місяця до Землі (перигеєм), небесне тіло виглядає більшим та яскравішим, ніж зазвичай. Місяць може здаватися на 30% яскравішим і до 12-14% більшим. Тобто не очікуйте Місяць в два чи десять разів більший в небі. Різниця в розмірі невелика, але помітна.

При спостереженні неозброєним оком, та через бінокль, найкрасивіше виглядає Місяць у фазі повного в східній частині неба, коли піднімається відразу після заходу Сонця. Знайдіть заздалегідь місце, де є огляд на східну частину горизонту, щоб не заважали високі дерева і будинки.

В телескоп деталі краще видно, коли Місяць вище в небі, через кілька годин після його сходу над обрієм. Атмосфера Землі спотворює зображення небесних тіл, коли вони спостерігаються на невеликій висоті над горизонтом.

На жаль, сьогодні харківцям не пощастило побачити Супермісяць в найвдаліший час (з 17.00 до 22.00), але на нас чекає ще останній 4 грудня (відстань до Землі – 357 219 км).

При плануванні спостережень не забуваємо про комендантську годину та безпеку.

“Небо може здивувати! – наголошує астроном Харківського університету імені Каразіна, Володимир Кажанов. – Будемо чекати від майбутнього і неба цікавих подій! Бажаю астрономам безхмарного, а всім добрим людям – мирного неба!”

А ще ви можете подивитися на Супермісяць минулих років на каналі харківського астронома Володимира Кажанова.

Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

А ви знали? Індіанці Північної Америки восени називали Місяць – Урожайним. Є у осінніх повней й інші назви: у китайців – Місяць Хризантеми; у кельтів – Співочий Місяць; у черокі – Горіховий Місяць.

Назва китайців – Місяць Хризантеми дуже доречна для Харкова, адже цієї осені не лише в екопарку – ці квіти по усьому місту (докладніше в новині GX).

А ще 4 листопада харківці спостерігали Місячне Гало.

Довідка. Слово “гало” походить від грецького слова “галос”, яке означає “коло” або “диск”. Найближче до гало природне явище, яке всім добре знайоме, – веселка, тобто заломлення променів небесного світила. Але на відміну від веселки, яку можна спостерігати лише в денний час, стоячи спиною до сонця, у насиченому вологому повітрі, гало з’являється на небі у будь-який час доби – навколо Сонця чи Місяця, а буває, що й біля потужного джерела штучного світла.

У минулому це явище сіяло серед людей страх і паніку. Через недостатній розвиток науки люди не знали, що їхнім очам відкривається оптична ілюзія, і вважали гало недобрим знаком, особливо якщо воно супроводжувалося паргеліями (світловими плямами, що зовні нагадують Сонце і розташовані поруч з ним). Іноді поява гало ставала причиною ухвалення важливих політичних рішень. Одним із найяскравіших прикладів є відмова імператора Карла V від облоги Магдебурга у 1551 році. Побачивши над містом гало з фальшивими сонцями, він прийняв його за символ небесного захисту людей, які були в облозі.

Гало – незвичне оптичне явище, яке завжди привертає увагу людей. Але для того, щоб насолодитися його красою без неприємних наслідків, потрібно не тільки знати, що таке сонячне гало, але й розуміти, яку небезпеку воно становить для органів зору. Заломлене в кристалах льоду сонячне світло надто яскраве для наших очей. Тому спостерігати за гало найкраще у сонцезахисних окулярах. Дивлячись на гало, сонце найкраще закривати будь-яким предметом або, наприклад, долонею. Те саме слід робити і при фотозйомці цього явища. В іншому випадку зображення може виявитися недостатньо чітким.

Вважається, що тим, кому пощастило побачити це рідкісне явище, варто очікувати всього найкращого — добробуту, удачі та любові. Якщо раніше в житті був не найпростіший період, то він обов’язково закінчиться і все влаштується найкращим чином.

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Вже з вересня 2025 року новий планетарій відкрився в центрі міста Харків, на території Інституту астрономії Каразінського університету (Сумська 35, біля університету імені В. Н. Каразіна).

Завершено будівництво майданчика для телескопа, щоб відвідувачі мали можливість просто неба роздивлятися ввечорі Місяць і планети.

Спецільний апарат “Планетарій” дозволяє проєктувати на купол зображення зоряного неба, сузір’їв. У нас є можливість подорожувати у просторі й часі й побачити, наприклад, за кілька хвилин зоряне небо – літнє й зимове.

Ми маємо тут змогу побачити зорі й сузір’я, наприклад, уявивши себе в Антарктиді, чи в Південній Америці, чи на півдні Африки, в Австралії. Бо сьогодні в нас можливість не у всіх є виїжджати за кордон, а також і в Україні побачити небо. Комендантська година може заважати нам побачити цікаве в небі, наприклад, о другій ночі.

Новий планетарій облаштували в одному з приміщень Інституту астрономії Каразінського університету. Це центр Харкова, потрапити туди можна з майдану Свободи.
“Поки не працює наш великий планетарій харківський, всім відомий, будемо сподіватися, що все налагодиться, а поки в нас є можливість, ми тут організовуємо роботу мобільного планетарію, – розповів Володимир Кажанов. – Плануємо працювати і для організованих груп, і школярів, і студентів. Можна тематичні програми. І для глядачів окремих також будемо працювати. Вартість квитка приблизно буде, якщо не зміниться найближчим часом, 120 гривень за сеанс 40 хвилин”.
Багато хто запитає, а навіщо будувати зараз фундамент, встановлювати телескоп на території. Якщо є башти, в них є телескопи. Але ж ці телескопи не нові. В обсерваторії великий телескоп, йому 100 років. І працювати з такою технікою на широкого глядача не тільки важко, але й можуть бути проблеми. Тому, маючи новий, сучасний, потужний телескоп, дуже гарний, подібного навіть і не було в Харкові для демонстрації широкому глядачу. Він більший за всі ті, що можна було побачити в нас у парках, чи ще десь, коли були демонстрації.
Його буде встановлено на фундаменті на оглядовому майданчику, щоб на свіжому повітрі, під нічним небом, ввечері, демонструвати Місяць з дивовижними кратерами, рельєфом, планети, яскраві зорі, те, що можна побачити з центру міста.
“У нас є віконце кожен місяць, коли є на небі небесний Місяць, супутник Землі, і, наприклад, буде планета Сатурн спостерігатись цієї осені й взимку. Плануємо з жовтня, з листопада почати вечірні спостереження через телескоп. Я гадаю, ціна буде така, що буде змога в усіх подивитися. Це не буде дуже дорого”, – наголошує харківський астроном.

Дізнатися про старт сеансів та спостережень та дивитися про зміни в подальшому розкладі можна буде на сторінках Музею астрономії університету у Facebook та Instagram.

На усіх мрійників чекають: старовинні телескопи, за допомогою яких астрономи минулого спостерігали за зірками та небесними світилами; різноманітні геодезичні прилади та обчислювальні машини; справжнє космічне небо із сузір’ями; куточок академіка Барабашова з його записами та фотографіями; книжні шафи із книжками 19-20 століття та багато іншого!

Пориньте у атмосферу дивовижної науки астрономії разом із екскурсоводами та відкрийте для себе Харків-комічний!

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, Євген Ткаченко, відкриті джерела

В Харкові й серед хмар можна побачити Супермісяць (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 07.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На жаль, сьогодні Місяць ховається за хмари, але в нас є чудова оповідь і яскраві спогади до події сьогодняшньої ночі.
Харківський астроном Володимир Кажанов знову ділеться цікавою космічною подією – 7 жовтня в небі сяє Супермісяць!

А коли щє? Та цікава інформація про зустріч Місяця з планетами…

Жнивний або Врожайний Місяць – народні назви супутника Землі в повній фазі в жовтні.

Якщо не пощастить побачити в цей раз, то наступні будуть (порівняння відстані):

– 7 жовтня – відстань до Землі ~ 361 458 км

– 5 листопада ~ 356 980 км (найближчий супермісяць року)

– 4 грудня ~ 357 219 км.

Нагадаємо, 5 й 6 жовтня Місяць зустрічався на небі з планетою Сатурн. В ніч з 5 на 6 жовтня Сатурн був розташований ліворуч від Місяця. А з 6 жовтня – праворуч. З одного боку це може допомогти вам знайти планету в небі, а з іншого боку, якщо атмосфера не буде прозора і нічне небо біля Місяця буде світлим, то Сатурн буде важкувато розгледіти поруч з яскравим Місяцем.

А вже в ніч з 13 на 14 жовтня Місяць зустрінеться в небі поруч з найбільшою планетою Сонячної системи – Юпітером. Враховуючи фазу Місяця на ту дату, а також розташування Юпітера під Місяцем, це буде красиво виглядати! Але, після 23 години і у другій половині ночі.

При плануванні спостережень не забуваємо про комендантську годину та безпеку.

Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

А ви знали? Чому восени Місяць називали Урожайним. Бо цю назву йому подарували індіанці Північної Америки. Ця повня настає за днем осіннього рівнодення, тому Місяць сходить раніше, ніж зазвичай, – практично відразу після заходу Сонця. Цей додатковий час, поки надворі ще світло, використовували для збирання врожаю, звідси й назва – Урожайний Місяць.

Цікаво, що ця назва не прив’язана до календарного місяця – так називають будь-яку повню, яка випадає поблизу осіннього рівнодення. У нашій півкулі це зазвичай трапляється у вересні, але раз на 3-5 років – у жовтні (саме такий випадок цьогоріч).

Є у повні й інші назви: у китайців – Місяць Хризантеми; у кельтів – Співочий Місяць; у черокі – Горіховий Місяць.

Назва китайців – Місяць Хризантеми дуже доречна для Харкова, адже в жовтні в екопарку стартує Бал хризантем.

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, відкриті джерела

Харків-космічний: минуле і сьогодення очима відомого астронома (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 12.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Саме 12 вересня в 2023 році було відкрито нову довгоперіодичну комету, яка отримала назву C/2023 P1 (Нісімура).

Її відкрив Хідео Нісімура, перебуваючи в містечку Хірао (Японія).

На момент відкриття комета наближалася до Сонця, її можна було помітити на світанковому небі. Озброївшись потужним біноклем, мапою для пошуку та будильником, жителі Північної півкулі мали змогу знайти в небі цю комету на початку вересня.

“12 вересня 2023 року комета пройшла на відстані 0,84 астрономічної одиниці від Землі, але спостерігати її в цей час було складно, оскільки комета перебувала лише у 15° від Сонця в небі. 17 вересня 2023 року вона пройшла перигелій на відстані 0,22 а.о. від Сонця. У середині вересня комета ненадовго з’явилася на вечірньому небі, перебуваючи на висоті 5° над горизонтом через 30 хвилин після заходу Сонця на 35° північної широти”, – розповідав в 2023-му Володимир Кажанов.

Кома і хвіст комети — це наслідки випаровування поверхні ядра комети під дією сонячного випромінювання. Ядро складається з льоду та дрібних пористих кам’янистих частинок. Ядра мають діаметри від кількох сотень метрів до десятків кілометрів.

Зелений колір коми комети Нісімура, ймовірно, пояснюється наявністю в ядрі комети молекул двоатомного вуглецю (C2) та ціану (ціаногену CN).

Попередні приблизні розрахунки, опубліковані Центром малих планет 20 серпня 2023 року, свідчать, що комета C/2023 P1 може мати орбіту з періодом понад 300 років — тобто вона є довгоперіодичною. Однак є вчені, які вважають, що комета Нісімура відвідає нас лише один раз, а після цього Сонце виштовхне її за межі Сонячної системи. Існує невелика ймовірність того, що ядро комети може розпастися на частини через сонячне тепло.

Згідно з циркуляром, опублікованим Центром малих планет 28 серпня 2023 року, комета C/2023 P1 є періодичною та обертається навколо Сонця з періодом 520 ± 80 років.

“Небо може здивувати! Історія пам’ятає зближення з Сонцем великих комет, хвіст яких був дуже яскравим і великим в небі. Такі комети люди мали змогу побачити без допомоги якихось складних пристроїв та інструкцій з пошуку, – додав харківський астроном. – Будемо чекати від майбутнього і неба цікавих подій! Бажаю астрономам безхмарного, а всім добрим людям – мирного неба!”

Вже з вересня 2025 року новий планетарій відкривається в центрі міста Харків, на території Інституту астрономії Каразінського університету (Сумська 35, біля університету імені В. Н. Каразіна).

Нагадаємо, у Володимира Кажанова ще є власний канал в Ютубі.
Цікавий спогад – у відео 2020 року астроном спостерігав і планети і ще одну комету.

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, відкриті джерела

Три космічні дива за одну ніч: харківський астроном про серпневі космічні події (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 13.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Події, Регіон, Суспільство.

Багато цікавих космічних подій мають щорічний характер, але кожного року є свої особливості…
В попередній новині GX (від 7 серпня) ми нагадали про яскраве небесне шоу – метеорний потік Персеїди До речі, максимум цьогоріч обіцяють саме в ніч на 13 серпня.
Але відомий харківський астроном Володимир Кажанов наголошує, що це не єдине космічне диво середини серпня. На нас чекає поєднання трьох астрономічних подій: зустріч Венери і Юпітера, Сатурна з Місяцем і Персеїди – це просто унікальне явище.

Зокрема, в найближчі ночі в небі можна побачити потрійне астрономічне явище!
“Серпневий зорепад” – метеорний потік Персеїди та зближення яскравих планет.
“Максимум метеорного потоку прогнозується на ніч з 12 на 13 серпня 2025 року. Яскраві спалахи в небі – маленьки частинки матерії залишені на орбіті кометою Свіфта-Туттля. Далі детальніше пр оце явищє і поради як проводити спостереження і робити знімки цього явища. – поділився своїми спостереженнями астроном. – Цього літа буде трохи заважати спостереженням яскравий Місяць, якй буде у фазі близької до повного. Тобто небо буде світліше вночі і «падаючих зірок» буде спостерігатись трохи менше. У ночі максимумів, коли в небі не було яскравого Місяця, мені пощастило спостерігати до 40-50 метеорів за годину-дві. Але зазвичай більше, коли поруч є близькі, рідні, друзі, з ким ти також спостерігаєш”.

Інтенсивність потоку спадатиме поступово. Тобто в ночі на 14 і 15 серпня також є сенс подивитись в небо вночі.

Звідки береться метеорний потік, зорепад, яскраві спалахи в небі?
Це маленькі частинки, які відірвались від льодяного ядра комети. Комет багато, вони бувають різні. Це величезна льодяна брила, яка також доволі брудна, пил і невеличкі камінчики. Під натиском сонячного тепла і сонячного вітру комета тане і випаровуються гази. Коли комета наближається до Сонця, від ядра комети відриваються ці маленькі частинки. Упродовж року в різні місяці і ночі ми можемо бачити яскраві спалахи різних метеорних потоків. Наша планета перетинає шляхи різних комет.

Саме в серпні Земля проходить через шлейф уламків, залишених кометою Свіфта-Туттля. І це є Персеїди.
Чому Персеїди?
У сузір’ї Персея знаходиться радіант цього метеорного потоку.
Місце, з якого в небі умовно вилітають метеори. Якщо продовжити лінії спалахів, то ми знайдемо таку область, центр, який і зветься радіант. Ми можемо побачити метеори різних частинах неба неба, але шлях їх буде вести до сузір’я Персея (точніше від нього).
Кращє все ж таки споглядати східну частину неба, а після опівночі і зеніт.
Для спостережень знайдіть місце, де вам не будуть заважати високі будинки і дерева. Не забуваємо про безпеку і комендантську годину.
Астроном нагадав, чому Персеїди настільки відомі, тому що влітку тепло вночі. Є метеорні потоки не менш яскраві. Наприклад, Гемініди, Драконіди й інші. Але якщо це грудень, то це не так комфортно спостерігати, як зараз.

А ще, в цьому році ще дві небесні події прикрасять нічне небо осяяне Персеїдами. Зблизиться в небі із планетою Сатурн Місяць. А після 2-ї години ночі підіймаються дві найяскравіші планети неба. Це Юпітер і Венера. У сузір’ї Близнюків вони будуть спостерігатися дуже близько.

Зустріч дуже цікава, бо, наприклад, в невеликі аматорські телескопи можна побачити поруч ці дві планети. Таке буває нечасто.
“І багато хто навіть каже, що ось таке поєднання трьох астрономічних подій: зустріч Венери і Юпітера, Сатурна з Місяцем і Персеїди, що це просто унікальне явище. – наголошує вчений і додає цікаві поради. – Зараз для смартфонів є багато програм, які можуть вам допомогти знайти в небі цікаві об’єкти, сузір’я, зорі, планети. Або навіть знайти відповідь, що ви зараз бачите в небі. Наприклад, програми Stellarium, Sky Safari, Star Walk і аналогічні. Якщо хочемо зробити знімок зоряного неба смартфоном і навіть, якщо пощастить, отримати фото метеорного спалаху в небі, то ми заходимо в режим “профі” камери, якщо такий є, ставимо витримку на максимум (наприклад 30 секунд), чутливість ISO також на максимум (наприклад 3200). Потім, якщо буде треба, можемо зменшувати, щоб було менше шуму. І також рекомендую увімкнути затримку по знімку, наприклад, 3-5 секунд, щоб ви натиснули зйомку і змогли розташувати смартфон, нерухомо спрямувавши його в небо.
Додам досвід моїх минулих спостережень. Якось я зробив вночі приблизно 1000 знімків фотокамерою і двома смартфонами. Всі були спрямовані в різні частини неба. В кадр попали лише кілька метеорів за загальні 4 години зйомок. А бачили, як писав в першу ніч – десятки і у другу – за сотню метеорів.
Якщо у вас час спостережень/зйомок обмежений, то краще в налаштуваннях камери (якщо там є таке), вимкнути “шумодав” – той що робить тривалим отримання кадру, тобто dark кадр, як в астрофотографії. Бо за замовчуванням багатьох фотоаппаратів, робиться знімок з експозицією 30 секунд, потім закриваються в камері шторки і робиться темновий знімок (шуму матриці) і віднімається від світлини. Коротше, ця штука не погана, але замість 50 знімків, наприклад, за якийсь час, ви отримаєте 25, не 100 а 50… А вимкнувши цю штуку в налаштуваннях камери, можна отримувати знімок за знімком і затримка буде лише на зберігання знімка на карту пам’яті.
Вірогідність, що ви отримаєте кадр з метеором більша, якщо ставити більшу чутливість матриці камери (ISO). Звісно об’єктив фотоапарата краще з більшою світлосилою.
Так от якщо два смартфона (наприклад) будуть спрямовані в одну частину неба і в них будуть такі налаштування:
1. експозиція 30 секунд, ISO 1600
2. експозиція 15 секунді, ISO 3200
Так от у другому варіанті налаштувань ви отримаєте зображення метеора на тлі зірок, а у першому зірки виглядають майже так само, а метеора нема або ледве помітний! Отакий нюанс. Це пов’язано з тим, що ми в даному випадку ставемо собі за мету знімати не зоряне небо, а метеор. А метеор спалахне і згасне, наприклад за 1-2 секунди. То з великим ISO і при навіть невеликий експозиції, ми “зловимо”, “встигнемо накопичити” його світло”.

“Чи загадувати бажання? – запитує Володимир із доброю посмішкою одразу відповідає. –
Коли ти загадуєш бажання під зоряним небом, то ти згадуєш про свої мрії, про цілі в житті. І це гарно, це добре. Можна навіть підготувати список бажань на цю ніч, але пам’ятаймо, що багато залежить, звісно, від нас”.

Усім мирної та яскравої ночі! Загадуєм бажання!

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

Нагадаємо, відкрийте для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Фото, відео та матеріал: Володимир Кажанов

Сьогодні вночі в Харкові можна загадати бажання (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Вже сьогодні небо в Харкові буде нас приємно дивувати яскравими спалахами метеорного потоку.
Цікаві подробиці про “Червневі Боотіди” з сузір’я Волопаса розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

“Важливі деталі про “зорепад” в найближчі ночі. За деякими прогнозами і повідомленнями, метеорний потік “Червневі Боотіди” цьогоріч може влаштувати справжнє видовище. Ночі максимуму – з 26 по 28 червня. Деякі інформаційні джерела повідомляють, що якщо пощастить, можна буде побачити до 100 метеорів на годину. Найкращий час для спостереження – ніч із 26 на 27 червня. Активність метеорного потоку буде спостерігатись до 2 липня”, – така інформація шириться інтернет-мережею.

“Але чи так все оптимістично? – задає питання відомий астроном і надає цікаві подробиці. – Зазвичай, спостерігачі не приділяють великої уваги цьому потоку, оскільки його активність частіше дуже низька (один або два метеори на годину). Однак, цей потік відомий рідкісними і раптовими спалахами активності і до 100 метеорів на годину. Останній сильний сплеск активності червневих Боотид стався 1998 року. Крім того, цей метеорний потік славиться своїми довгими і яскравими метеорами. Для уточнення активності рекомендую стежити за публікаціями Міжнародної метеорної організації (IMO, imo.net) або локальних астрономічних спільнот ближче до піку активності (26–27 червня 2025 року). Бо з одного боку: в 2025 році складаються гарні умови для спостережень, бо Місяць буде в фазі молодика і не буде заважати яскравим світлом вночі. Але з іншого боку:
на нинішній 2025 рік я не знайшов наукових і обгрунтованих прогнозів збільшеної активності потоку, окрім новин в деяких ЗМІ та інформаційних каналів в соціальних мережах. Якщо Вам відомі наукові обгрунтування можливої збільшеної активності метеорного потоку, поділіться будь ласка в коментарях”.

Якась спеціальна техніка, або телескоп, не потрібні для спостережень метеорів.

Ідеальні умови для спостережень і поради:
1. Безхмарне небо. Відкритий простір навколо вас. Щоб не заважали високі дерева та будинки.
2. Темне небо. Подалі від світлового забруднення, яскравих ліхтарів вуличного освітлення.
3. Адаптація очей до темряви. 10-20 хвилин не дивимось на яскраві джерела світла, смартфони в кишеню, щоб не заважали. Ліхтарик, тільки червоний.
4. Безпека! Не нехтуйте сигналами повітряних тривог. Не переміщуйтесь в місцях, де можуть бути міни.
5. Користуйтесь червоним, чи звичайним ліхтариком, щоб не впасти в темряві. Не забудьте про репіленти. Якщо дозволяє здоров’я. Ввечорі і вночі комарі можуть зіпсувати ваші враження від спостережені неба…
6. Окуляри чи лінзи. Не забудьте, якщо користуєтесь.
Іншими рекомендаціями можете поділитись в коментарях.

Володимир нагадав, що зараз є вірогідність побачити неозброєним оком в небі вночі Сріблясті хмари, детальніше:

А також настає чергова вечірня видимість Місяця, який зазвичай прекрасно доповнює природні пейзажі, якими ми маємо змогу милуватись до початку комендантської години.

“Кому цікаво, я можу підказати, де в Харкові можна побачити Місяць і інші небесні світила через телескоп.
Повний Місяць влітку завжди на невеликвй висоті над обрієм”, – пропонує астроном.

В цьому році нас щє чекають:
10 липня Грозова повня, Громовий Місяць, Оленячий місяць, також Медовий…
9 серпня Осетровий Місяць, Спасів Місяць
7 вересня Кукурудзяний Місяць, Жнивний Місяць
7 жовтня Урожайний Місяць, Мисливський Місяць
5 листопада Бобровий СуперМісяць, Морозний Місяць
4 грудня Холодний Місяць
Подібні назви небесним подіям свого часу дави не тільки корінні народи Північної Америки, а й в Європі. Існували традиції давати назви повній фазі Місяця у різні пори року.

“Цікаво, що 5 листопада 2025 року ви зможете побачити Місяць в небі трохи більшим, ніж зазвичай. Супутник підійде на відстань 357,218.223 км від Землі. В народі подібне явище називають Супер Місяць”, – наголошує астроном.

До речі, попри все, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Довідка. Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Для тих, хто цікавиться астрономією і природою настільки, що дочитали до цих слів, нагадаю, що:
Це явище отримало назву Червневі Боотіди, оскільки точка, з якої, здається, вилітають метеори (радіант), розташована в сузір’ї Волопаса (Bootes). – з гумором додав Володимир Кажанов. – Цей метеорний потік пов’язаний з кометою 7P/Понса-Віннеке. Метеори на початку літа іноді звуть “Понса-Віннекідами”.
Період обертання комети Понса-Віннеке становить 6,37 року. Її відстань від Сонця змінюється в межах від 1,3 до 5,6 а. о. З моменту відкриття комети вона двічі була на досить близькій відстань до Землі (у червні 1927 на 0,04 а. о. (6 млн км) і в 1939 році на 0,1 а. о. (16 млн км) і 5 разів проходила поблизу Юпітера. Зближення з Юпітером досить сильно змінили орбіту комети порівняно з її видом на момент відкриття. За підрахунками, ядро комети має діаметр 2-5 км”.

“Не забувайте, що небо може не тільки лякати, в й приємно дивувати! Бажаю мирного неба всім добрим людям і чистого неба астрономам і спостерігачам!” , – наостанок побажав усім відомий харківський астроромантик Володимир Кажанов.

Усім мирного вечора та яскравої ночі! Загадуєм бажання!

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX

Харківській астроном розповів подробиці відкриття свого іноземного колеги (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 12.09.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Сьогодні, 12 вересня 2023 року, було відкрито нову довгоперіодичну комету, яка отримала назву C/2023 P1 (Нісімура).

Її відкрив Хідео Нісімура, перебуваючи в містечку Хірао (Японія).

“12 вересня 2023 року комета пройшла на відстані 0,84 астрономічної одиниці від Землі, але спостерігати її в цей час було складно, оскільки комета перебувала лише у 15° від Сонця в небі. 17 вересня 2023 року вона пройде перигелій на відстані 0,22 а.о. від Сонця. У середині вересня комета ненадовго з’явиться на вечірньому небі, перебуваючи на висоті 5° над горизонтом через 30 хвилин після заходу Сонця на 35° північної широти. Хоча комета може досягти видимої зоряної величини і може спостерігатист неозброєним оком, її буде важко знайти на тлі яскравого неба”, – розповів Володимир Кажанов.

Астрономи попереджають! Ніколи не намагайтеся спостерігати об’єкти, розташовані близько до Сонця, не вживши відповідних заходів безпеки. Зокрема, не наводьте оптичні засоби/прилади/інструменти без спеціальних фільтрів на близькі до Сонця області, коли Сонце сяє над обрієм, бо це може призвести до серйозних травм очей чи навіть сліпоти.

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна на його каналі в Ютубі. У відео 2020 року астроном спостерігав і планети і ще одну комету.

Фото та матеріал; Володимир Кажанов. відкриті джерела

У небі над Харковом можна буде побачити багато яскравих спалахів (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 11.08.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Як розповів харківський астроном Володимир Кажанов, найближчими днями небесна канцелярія приготувала незвичайну подію. В цьому році Місяць не буде заважати яскравим світлом. Тож можна буде милуватись спалахам метеорів (які ще називають “зірками, що падають”) на тлі Чумацького Шляху.

“Нагадую, в ночі з 12 по 14 серпня в небі можна буде спостерігати багато яскравих спалахів. В народі це явище називають зорепадом, але наукова назва – метеорний потік Персеїди. На жаль, скоріш за все, жителі України не зможуть побачити сам максимум Персеїд, бо цьогоріч Міжнародна метеорна організація прогнозує, що максимум активності метеорного потоку відбудеться 13 серпня між 10:00 та 17:00 за київським часом. Тому в Україні явище варто спостерігати у ніч 12/13 та 13/14 серпня. Очікуване зенітне годинне число (ZHR) метеорів дорівнює 100, – наголосив астроном. – Але, все ж таки, ночі до і після максимуму подарують багато вражень всім, хто буде уважно спостерігати за небом”.

Якась спеціальна техніка не потрібні для спостережень метеорів.

“Телескоп я готую до спостережень Місяця наприкінці серпня, коли дивовижний супутник Землі знову буде на вечірньому небі. Вже записую охочих на вечірні спостереження, кому цікаво – пишіть повідомлення в мессенджер”, – додав вчений, який навіть в наш буремний час готов надати можливість доторкнутися до краси комічної.

В коментарях до посту вченого можна поставити питання.

“Якщо буде час і можливість, не забудьте найближчими ночами подивитись в небо, коли засяють зорі. Мирного і безхмарного неба добрим людям!” – наостанок побажав усім Володимир Кажанов.

Більше відеоспостережень астронома на його Ютуб-каналі – Astroromantik.

А ось що кажуть астрологи…

«Згідно з легендою, саме в цей період здійснюється все те, про що подумаєш. Однак необхідно запам’ятати одну важливу деталь – у цей час потрібно бути одному. Для досягнення більшого успіху потрібно нарахувати стільки зірок, що падають, скільки становить сума вашої дати народження. Тільки після цього загадуйте бажання і пам’ятайте – жодних негативних думок», – наголошують астрологи.

Наразі у нас усіх одне бажання – саме його ми усі загадаємо! Україна переможе!

Фото, відео та матеріал: Володимир Кажанов

Два яскравих явища в небі: пояснення харківського астронома (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 24.04.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Як і прогнозував відомий харківський астроном Володимир Кажанов в ніч з 23 на 24 квітня відбулося максимальне цьогорічне зближення Місяця та планети Венера.

Але для самого астронома стало несподіванкою ще й північне сяйво. За іронією долі, потужна геомагнітна буря вплинула на стан здоров’я астронома, і він на деякий час відключився від космічних спостережень, пропустивши пік подій цієї ночі.

Але, як справжній науковець, щойно дізнавшись про космічні явища, які спостерігали українці, почав відновлювати хронологію подій і збирати матеріали. Так він надав журналістці GX посилання на сторінку моделювання OVATION, де можна було побачити розташування та інтенсивність полярного сяйва, яке тривало від 30 до 90 хвилин. Його можна було побачити у різних точках північної півкулі Землі.

“Ех, я усім рекомендував спостерігати, а сам не вийшов знімати… І ось вночі новина, що шокує! Було модне полярне сяйво у північній півкулі, ще й з України багато хто бачив! Я навіть боюся уявити, коли таке було востаннє. Це щось неймовірне! Уявіть, в мене безхмарна погода була над головою і купа камер/об’єктивів під боком. А я все проспав… Хоч би хто зателефонував…” – поділився астроном.

Але і ця несподіванка не вибила Володимира Кажанова з колії. Він одразу почав надавати поради та пояснювати нюанси події (докладніше у першій новині GX від сьогодні).

Інтернет-простір заполонили яскраві світлини космічних подій минулої ночі.

“Залишу сам собі на згадку полярне сяйво. Середня Наддніпрянщина, Полісся, Галичина, Київщина…. Це був просто подарунок від природи, яка щедро обдаровує нас своїми дивами”, – написав на своїй сторінці Святослав Шеремет та додав яскраві світлини. Доречі, на одній з них одразу дві головні події цієї ночі – зближення нашої планети-сусідки та спутника Землі, а також полярне сяйво.

А так бачили ці дві космічні події одночасно в Торонто.

До речі, вечір 23-го у Харкові теж був яскравим…

Фото, відео та матеріал: GX, Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, соцмережі