Позначка: водосховище

Харківщина у XXI столітті. 10 серпня – водосховищем пустили теплохід (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 10.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Цього дня, 10 серпня, 2011 року. Печенезьким водосховищем пустили теплохід. Судно під назвою “Чайка” виконувало функції “річкового трамваю”. Прогулянковий корабель містив до 120 пасажирів.

Понад 10 років тому Харківщина була судноплавним регіоном…

Під час війни російські окупанти неоднаразово обстрілювали гідровузол Печенізького водосховища.

Внаслідок ракетних ударів у вересні 2022 року по Печенізькій дамбі стався неконтрольований скид води.

Нагадаємо, російські загарбники окупували смт Старий Салтів та чимало населених пунктів поблизу Печенізького водосховища ще на початку повномасштабного вторгнення. Тоді ж було зруйновано міст загальною довжиною 1,4, що з’єднував два береги водосховища. У грудні 2022 року у селі Мартове Харківської області завершили відновлення мосту через Печенізьке водосховище.

Міст, по якому пішки можна перетнути Печенізьке водосховище, встановили у січні 2023 року у звільненому смт Старий Салтів.

Довідка. Через напад росії на Україну у Харківській області було зруйновано більше 24 мостів.

А підрив дамби Каховської ГЕС в ніч проти 06 червня 2023 року російськими окупантами, призвів до, ймовірно, найбільшої техногенної катастрофи в Європі за останні десятиліття. Затоплені десятки населених пунктів, Каховська ГЕС повністю пішла під воду й не підлягає відновленню. Загинули люди та тварини…

У річку Дніпро внаслідок підриву Каховської ГЕС потрапило близько 150 т машинного мастила та є ризик витоку ще понад 300 т. На дні Каховської ГЕС могло бути багато небезпечних для здоров’я речовин, які внаслідок її підриву можуть становити значну небезпеку для здоров’я людей на підтоплених територіях, хімікати, збудники інфекційних хвороб із кладовищ, вбиралень, сміттєзвалищ можуть опинитися у криницях та відкритих водоймах на території, підтопленій внаслідок підриву ГЕС країною-терористом.

У результаті падіння рівня води вже масово гине риба. Прісноводну рибу та інші біоресурси потік води віднесе в солоні води Чорного моря, що створює загрозу й для Чорноморської фауни.
Нагадаємо, знищення греблі Каховської гідроелектростанції (Каховська катастрофа) — воєнний злочин та потенційно акт екоциду, здійснений окупаційними силами російської федерації близько 2:50 ночі 6 червня 2023 року під час російського вторгнення в Україну.

Фото та матеріал: GX, відкриті джерела

Додаткову заборону планують ввести на Харківщині через знищення Каховського водосховища

Опублікував(ла) новина GX , 11.06.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

У Харківській області необхідно запровадити повну заборону на реалізацію будь-якої риби в місцях стихійної торгівлі. Причина – мор риби через знищення Каховської ГЕС. На такому кроці наполягає обласне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, спеціалісти якого звернулися з відповідними листами до Національної поліції України.

В обласній держпродспоживслужбі підкреслили, що необхідно заборонити торгівлю будь-якою рибою: живою, снулою, в’яленою.

«Деякі несвідомі громадяни вже почали реалізовувати загиблу рибу, яка уражена небезпечними хімічними та/або біологічними сполуками. Вона може містити збудники інфекційних хвороб, паразитів чи небезпечні хімічні речовини. Загиблу рибу або таку, що вмирає, неможливо зробити безпечною для споживання», – підкреслили в Держпродспоживслужбі.

За інформацією відомства, підрив дамби Каховської ГЕС в ніч проти 06 червня 2023 року російськими окупантами, призвів до, ймовірно, найбільшої техногенної катастрофи в Європі за останні десятиліття. Затоплені десятки населених пунктів, Каховська ГЕС повністю пішла під воду й не підлягає відновленню. У річку Дніпро внаслідок підриву Каховської ГЕС потрапило близько 150 т машинного мастила та є ризик витоку ще понад 300 т.

На дні Каховської ГЕС могло бути багато небезпечних для здоров’я речовин, які внаслідок її підриву можуть становити значну небезпеку для здоров’я людей на підтоплених територіях, хімікати, збудники інфекційних хвороб із кладовищ, вбиралень, сміттєзвалищ можуть опинитися у криницях та відкритих водоймах на території, підтопленій внаслідок підриву ГЕС країною-терористом.

Одне з найбільших водосховищ Харківщини опинилося на межі зникнення (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 29.10.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

На межі катастрофи опинилося Оскільське водосховище, що в Ізюмському районі Харківської області. Після вторгнення російських військ на територію України водоймище радикально обміліло – води стало у 5 разів менше: після руйнації греблі з 435 млн куб. м витекло 355 млн кубів. Про це заявив “Суспільне.Харків” директор Департаменту захисту довкілля Харківської обласної військової адміністрації Андрій Нерета.

“Близько 80 млн кубів води залишається у водосховищі зараз. Близько 9 тис. га дна обміліли. Харківський регіон є одним з найбільш маловодних в Україні, тому це відіграє велику роль”, — розповів директор обласного Департаменту.

Водосховище спорудили на початку 80-х років минулого століття, як складову частина каналу Дніпро-Донбас, і використовувалось як транзитне – для забезпечення безперебійної роботи каналу та подачі дніпровської води до Краснопавлівського водосховища (Лозівський район), звідки водопроводами подається до міст Лозова, Первомайський, Харків.

На початку весни у розпал бойових дій гребля на річці Оскол була частково підірвана. Водосховище різко обміліло.

З 6 березня село Оскіл та його околиці опинилися в окупації росіян.

Гідровузол на Оскольскому водосховищі (травень 2022)

У якому стані наразі гідроспоруди на Осколі, фахівцям ще треба з’ясувати. Але спершу греблю мають оглянути сапери.

“Доступу туди поки немає. Комунальне підприємство “Вода Донбасу”, на балансі якого знаходиться гідроспоруда, звернулося до органів, які проводять розмінування. Поки що це питання у роботі. Розмінування ще не розпочинали. Коли дійде черга, ми точно сказати не можемо. Після розмінування буде виїзд балансоутримувача, щоб оцінити масштаб руйнувань”, – розповів Нерета.

Державна екологічна інспекція України вже оцінила збитки, завдані державі, у 2,1 млрд гривень.

“Завдано шкоди водним ресурсам, зруйновано екосистему водосховища, знищено цінні види риб та інших живих водних ресурсів”, — повідомили в екоінспекції.

Оскільське водосховище після підриву греблі (жовтень 2022)

Експерти громадської організації “Українська природозахисна група” Валерія Колодіжна та Олексій Василюк заявили, що рослинність берегів водосховища втратила звичний гідрологічний режим і ледве зможе існувати як раніше. Ще влітку від підриву греблі та обмілення водосховища загинули майже 2 млн риб. Значна площа дна оголилася і зазнає вітрової ерозії.

Ліс поблизу Оскільського водосховища (жовтень 2022)

“Всі живі організми, що населяють товстий шар тепер оголеного мулу, загинуть, і це спричинить окремий пласт проблем. Більшість молодих риб і рибного населення знесло вниз за течією з водою, а достатньої площі для відновлення колишніх популяцій уже немає”, – кажуть екологи.

Однак, чи відновлюватимуть водосховище, каже Андрій Нерета, вирішуватимуть після його обстеження.

Сліди від окупантів (жовтень 2022)

У той же час екологи радять підходити до цього питання раціонально, щоб не довелося відновлювати неефективну, екологічно проблемну та економічно збиткову споруду.

“Можливе відновлення природного русла річки Оскіл — це перший свідомий крок для звільнення річок від дамб в Україні. Рішення демонтувати дамбу допоможе прискорити ухвалення рішень щодо модернізації систем водопостачання Донбасу. Але, окрім, безперечно, важливих комунікаційної та економічної функцій, позбутися греблі, насамперед, означає повернути у природне місцеперебування десятки представників рослинного та тваринного світу. Це крок людини назустріч природі”, — вважають в “Українській природозахисній групі”.

Фото: Марія Солодовнік/Суспільне Харків

Нагадаємо, у квітні 2022 року повідомлялося про підтоплення вулиць у селі Оскіл внаслідок пошкодження греблі.

Галина Половик

Ворог цілиться в дамбу на Харківщині: людей попередили про катастрофічні наслідки

Опублікував(ла) новина GX , 21.09.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Протягом останніх діб російська армія завдала й продовжує завдавати ракетних ударів по дамбі Печенізького водосховища на Харківщині.

За словами голови Печенізької громади Олександра Гусарова, існує ймовірна загроза руйнування греблі Печенізького гідровузла.

«Можливе виникнення надзвичайної ситуації внаслідок катастрофічного затоплення територій вниз за течією», – попередив Гусаров.

Він звернувся до жителів громади з проханням бути готовими до евакуації і слідкувати за оголошеннями селищної ради.

У випадку оголошення тривоги, сказав Гусаров, необхідно взяти речі першої необхідності та переміститися:

жителям вулиць Берегової, Харківської, Рибної, Соснової та пров. Рибного в смт Печеніги – переміститися на вул. Зінченка (район колишньої восьмирічної школи);
жителям вул. Гоголя в селі Кицівка – переміститися на гору (район кладовища);
жителям вул. Дьоміна в селі П’ятницьке – переміститися на височину села (ближче до лісу).

Галина Половик

Питання питної води для Харківщини вирішено – Олександр Скакун

Опублікував(ла) новина GX , 10.12.2021. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Керівник Харківської ОДА повідомив, що 10 грудня розпочалось наповнення Краснопавлівського водосховища.

«Протягом тижня до Краснопавлівського водосховища каналом «Дніпро – Донбас» закачають близько 16 мільйонів кубометрів води. Цього достатньо, щоб безкризово пройти зимовий період. Дякую Кабінету міністрів України та народним депутатам, які дослухалися до позиції Харківщини та сприяли виділенню необхідних коштів із Державного бюджету України», – відзначив Олександр Скакун.

Нагадаємо, вода з Краснопавлівського водосховища подається до Харкова (приблизно 20% усієї води, яку споживає місто), Харківського, Дергачівського та Первомайського районів, а також до Лозової. Краснопавлівка – це наливна водойма в Харківській області. Воду до неї подають каналом «Дніпро – Донбас». За регламентом, такі роботи мають проводити двічі на рік – навесні та восени. Проте цієї весни водообмін не здійснили, а минулої осені, попри наявність необхідного обсягу бюджетного фінансування, до Краснопавлівки закачали значно менше води, ніж було потрібно. У результаті водойма обміліла, обсяг води в ній майже досяг критичної позначки.

У листопаді очільник Харківської ОДА Олександр Скакун провів нараду за участю керівництва каналу «Дніпро – Донбас», Харківської мерії, КП «Харківводоканал» і народних депутатів України. На нараді розробили механізм вирішення проблеми, й уже на наступний день Регіональна комісія з питань ТЕБ та НС прийняла рішення про те, що нездійснений водообмін у Краснопавлівському водосховищі – це загроза надзвичайної ситуації. Регіональна КТЕБ звернулася до Києва задля виділення коштів із резервного фонду держбюджету, а народні депутати підтримали швидке проходження необхідних документів у міністерствах. У результаті Харківщина оперативно отримала 31 млн грн з Держбюджету. Ще 3 млн грн виділили з обласного бюджету. Цього вистачає, щоб закачати необхідний обсяг води.

Десятки тонн рыбы незаконно выловили на Харьковщине

Опублікував(ла) Олександр Брусенцов , 15.06.2015. Опубліковано в Події.

Из Ивано-Шейчинского водохранилища, расположенного в Богодуховском районе, незаконно выловили 30 тонн рыбы.

Как сообщил начальник отдела прокуратуры Харьковской области Александр Мельник, частный предприниматель арендовал земли водного фонда площадью свыше 100 га. В 2013 году он разорвал договор аренды, но продолжил пользоваться водохранилищем.

Прокуратура Богодуховского района начала досудебное расследование по самозахвату и использованию водохранилища. Решается вопрос о подаче иска в суд о возврате земель водного фонда из незаконного пользования и взыскании причиненного ущерба.