Історичні факти. Харків не вперше святкує Водохреще 6 січня
Сьогодні, 6 січня, Україна відзначає Водохреще — одне з найважливіших християнських свят. Воно пов’язане з проведенням обряду хрещення Ісуса в річці Йордан та його явлення народу як Спасителя та Месії.
З 2024 року наша країна знову відзначає свято за новоюліанським календарем.
А ви знали? До 1917 року у Харкові також користувалися новоюліанським календарем і святкували Водохреща 6 січня.
Саме цього дня щорічно в місті проходив Хрещенський ярмарок.
Його організували невдовзі після зведення харківської фортеці.
(Фото нижче і головне ілюстрація ярмарку тих часів – це Охтирка 1882 року (за історичною довідкою Андрія Парамонова)).
“Для Харкова так міг виглядати базарь на Заїківці, або в іншому передмісті. Ярмарки в Харкові, тим більше Хрещенська, це інший колорит, степенність, вагомість, торгівля у лавках та балаганах, добре одягнені прикащики, служники. І такі ж степенні покупці. До того ж на ярмарках у Харкові з возів не торгували, коні, воли залишались на скотопригонних дворах. А на цьому фото повітовий ярмарок”, – прокоментував Андрій Парамонов.
Асортимент товарів був феноменально широким. Греки наповнювали ярмарки горіхами, грецьким милом, турецьким курильним тютюном, чоловічими та жіночими панчохами, саксонським фарфором та музичними інструментами, іноземними сіножатями, французькими та німецькими рушницями. Купці з центральних областей країни везли залізо та мідь; вироби з чавуну, ваги з гирями, інструменти садові та теслярські; олов’яний, мідний, срібний посуд; хутра, полотна, галантерею, книги, чай, кава, цукор, сідла та іншу збрую, замки, столові прилади, черевики, капелюхи.
З великих міст везли особливо тонкі англійські тканини.
З донських станиць та чорноморських портів везли рибу, ікру, оселедець, сирі шкіри, виноград, родзинки, фініки, солоні маслини та лимони, вина, овечу вовну, рогату худобу та коней. Кримські татари привозили овчину, шкіри, різні дріб’язкові товари, фрукти та вина.
Козаки та селяни слобідських полків з’їжджалися із зерном, рогатою та дрібною худобою, птахом, м’ясом, салом, олією, медом, шкірами, дерев’яним посудом, лісовими, садовими та городними плодами.
У XIX столітті Харківський ярмарок був одним з найбільших у країні.
Нагадаємо про небезпеку купання у крижаній воді. Будьте уважні та обережні: обирайте лише офіційні місця, зважайте на стан здоров’я та дотримуйтеся правил безпеки. Не заходьте у воду в стані алкогольного сп’яніння.
Не залишайте дітей без нагляду.
Нехай обачність і відповідальність стануть основою спокійного святкування.
Радимо утриматися від відвідування масових подій та неухильно виконувати вимоги й обмеження, встановлені в період воєнного стану.
Нагадаємо, у низці регіонів такі купання заборонені через безпекову ситуацію.
У разі екстрених ситуацій, звертайтеся за допомогою відповідних служб – за телефоном 101, 102, 103 чи 112.
До речі, багато хто з харківців вже встиг пірнути у крижану воду в Навечір’я Богоявлення…
А ще набрати до дому цілющої води. Особливий приємним знаком було побачити подружжя у зимовому одязі синього і жовтого кольору, вони доповнювали один одного, як український прапор….
Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Головне управління ДСНС України у Харківській області, поліція Харківської області, відкриті джерела
