Харків у XXI столітті 30 червня – ЗМІ розповіли про унікального харківського лікаря-художника.
30 червня 2005 року помер Генріх Алтунян – найвідоміший харківський дисидент часів радянської влади, народний депутат України 1-го скликання, дисидент та політв’язень радянських часів, давній друг кримських татар. Він був одним із тих небагатьох, хто за радянських часів підняв голос на захист депортованого кримськотатарського народу.
Він народився 24 листопада 1933 року в Тбілісі (Грузія), у вірменській родині. У 1944 він разом зі своєю родиною переїхав до Харкова.
З 1951 до 1956 Генріх Алтунян навчався в Харківському вищому авіаційно-інженерному військовому училищі, за освітою інженер-радіотехнік.
У 1956 він переїхав за призначенням до міста Узина Київської області, де працював військовим інженером.
У 1961 році Генріх Алтунян повернувся до Харкова і працевлаштувався завідувачем відділу Харківського вищого командного авіаційного училища, де він потім обіймав посади завідувача лабораторією та викладача.
Генріх Алтунян – радіоінженер з освіти, майор ВПС – у 1969 році став одним із засновників Ініціативної групи захисту прав людини – першої правозахисної громадської асоціації у країні.
Йому було тридцять шість, коли його вперше заарештували. Пройшов в’язниці та табори Пермі, Чистополя та Мордовії.
На початку 1987 року Генріха Алтуняна привезли в Харків і вже 9 березня його було звільнено, хоча сам він так ніколи і не визнавав за собою якусь провину. Слідчі КДБ домагалися від нього прохання про помилування, але Алтунян його не подавав. Незабаром Алтунян знову влаштувався слюсарем підприємства «Кінотехпром». Через відсутність складу злочину у 1990 році обидва вироки Алтуняна були скасовані.
На фото (зліва направо): Мустафа Джемілєв, Микола Горбаль, Андрій Григоренко, Сафінар Джемілєва, Генріх Алтунян.
Після створення восени 1989 року Народного Руху України за перебудову Генріх Алтунян став активістом харківського відділення цієї політичної сили. Згодом він став членом Центрального Проводу НРУ, головою Харківської крайової організації НРУ.
З березня 1990 року до травня 1994 року народний депутат України 1-го скликання. Багато зробив для прийняття закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій».
На фото Генріх Алтунян із дружиною Риммою.
У середині травня 2005 року сімдесятидворічний Генріх Алтунян був госпіталізований до харківської клініки при Інституті загальної та невідкладної хірургії, невдало проведена операція мала ускладнення. Незабаром його перевезли на лікування до ізраїльського військового шпиталю, однак там врятувати його так і не вдалося.
Помер 30 червня 2005 року в Ізраїлі. Похований у Харкові.
30 червня 2009 року місцеві ЗМІ розповіли про унікального харківського лікаря-художника. Колишній лікар швидкої Максим Кущ писав картини зеленкою та марганцівкою.
Почав малювати на кухні підстанції швидкої на уривках паперу, між викликами до пацієнтів. Пізніше творив по шість годин поспіль.
Свої роботи художник дарував, деякі продавав.
В Україні поціновувачів було небагато.
Натомість картини охоче купували мешканці Німеччини, Швейцарії та США.
30 червня 2010 року вперше харків’яни здобули золоті нагороди чемпіонату України з водного поло серед чоловіків. У фінальній зустрічі, яка проходила у Севастополі, зустрічалися команди «Азов» (Маріуполь) та «БМХ» збірна Харківської області. Щоб здобути чемпіонський титул, потрібно було здобути дві перемоги.
Перший матч харків’яни виграли лише у серії післяматчевих штрафних кидків. А другий завершили на свою користь у основний час.
30 червня 2016 року помер один із найвідоміших харків’ян останніх років – колишній директор комунального підприємства «Харківводоканал», Лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки Іван Коринько.
Іван Корінько пішов із життя на 68-му році життя.
Народився 21 серпня 1948 року в селі Малижине Золочівського району Харківської області. Навчався у Харківському інженерно-будівельному інституті, який закінчив у 1975 році.
Багато років він працював у комунальному господарстві та зробив значний внесок у розвиток та модернізацію системи ЖКГ у Харкові.
Працював гендиректором «Харківкомуночистводу», потім був призначений виконувачем обов’язків генерального директора КП «Вода».
У 2014 році Іван Коринько разом із колегами займався відновленням системи водопровідно-каналізаційного господарства у Слов’янську, де внаслідок бойових дій було зруйновано інфраструктуру.
30 червня 2016 року у селищі Васищеве відкрили новий міст через річку Уди. За останні роки, напередодні повномасштабного вторгнення рф, на Харківщині з’являлася дуже невелика кількість інфраструктурних об’єктів. Отож бо кожна нова споруда ставала подією.
Реконструкцію мосту завершили через чотири роки після того, як переправа стала непридатною.
Аварійний міст, що сполучав селище Васищеве Харківського району із селами Зміївського району, розібрали у 2012 році. На його місці спорудили капітальний міст завдовжки понад 63 метри, завширшки 5,5 метри.
