Позначка: Вагрич Бахчанян

23 травня 1938 року в Харкові народився Вагрич Бахчанян – український і американський художник вірменського походження, літератор-концептуаліст, яскравий представник андеграундної культури.

Свого часу був помітною фігурою неформальної “творчої інтелігенції”. Писав про себе: “Художником був завжди, скільки себе пам’ятаю”. Його називали – “митець слова”. Саме він є автором легендарного афоризму – “Мы рождены, чтоб Кафку сделать былью”.

У 1957 році вступив до Харківської Студії декоративного мистецтва, де навчався у Василя Єрмілова — відомого у 1920-х роках авангардиста, чиє ім’я носить харківська галерея.
У 1965 році вперше брав участь в неофіційній виставці.

У 1974 році художник емігрував до Нью-Йорка, де продовжував активно працювати. Останніми роками життя багато його робіт виставлялися в Нью-Йорку, Лас-Вегасі, Києві, Відні і не тільки.

Лауреат Всесвітнього конкурсу карикатуристів. Автор 11 книг.

Вагрич Бахчанян помер 12 листопада 2009 року у Нью-Йорку.

До 20-ї річниці Муніципальної галереї, 10 листопада 2016 року, відбулося відкриття великої виставки “Вагріч Бахчанян – митець слова”, що була присвячена легендарному харківському художнику-концептуалісту. Проєкт-реставрація творчого життя Баха був широким і охоплював не тільки основні приміщення галереї та АРТпідвал, а й торкався інших локацій, пов’язаних з мистецтвом головного героя виставки.

“Вагріч Бахчанян – митець слова” була першою офіційною виставкою автора в Україні та першою виставкою на батьківщині митця. Саме з неї почалася велика робота зі спадщиною митця, проведення історико-виставкової просвітницької кампанії по «поверненню» Баха в Україну. Галерея випустила каталог з першої виставки і досі має декілька цінних екземплярів цього архівного видання.

23 травня 1870 року в Харкові народився Андрій Олександрович Потебня – міколог, ботанік, спеціаліст у галузі хвороб рослин, відомий випускник Харківського університету.

Син знаменитого харківського філолога Олександра Потєбні. У перші роки XX століття розпочав свою наукову діяльність у Харківському університеті.

В 1898 отримав посаду ботаніка-садівника Нікітського ботанічного саду. 1903 року був зарахований до Харківського університету приват-доцентом з читанням курсу «Хвороби рослин».

У липні 1904 року був призваний на дійсну військову службу. Потім він знову поновив роботу у Харківському університеті.

З 1913 року заснував відділ фітопатології Харківської обласної сільськогосподарської дослідної станції та став його першим завідувачем.

Помер 7 березня 1919 року.

Фото та матеріал: Муніципальна галерея, відкриті джерела