У Харкові чотирирічного хлопчика знайшли у переході станції метро “Університет”. Як з’ясували правоохоронці, дитина загубилася у місті. Про це розповіли в Головному управлінні Нацполіції в Харківській області.
Поліціянти розшукали родичів хлопчика та передали дитину.
Пошкоджену обстрілом будівлю головного корпусу Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова почали частково розбирати 7 березня.
Як повідомили у пресслужбі вищого закладу освіти, зараз проводиться демонтаж зруйнованих поверхів будівлі: плит покриття та перекриття, металевих ферм, несучих стін тощо.
Нагадаємо, в результаті ракетного удару по центру Харкова 5 лютого зруйновані 4-й та 5-й поверхи будівлі одного з корпусів вищого навчального закладу та частково пошкоджені чотириповерхові житлові будинки. Фото та відео дивіться тут.
У Харкові 24 лютого на роковини початку повномасштабної українсько-російської війни відкрили фотовиставку «Янголи спорту». Експозицію розмістили на станції метро «Університет».
Цей проєкт про життя – яскраве життя героїв-спортсменів, яким вони надихають українців. Життя 200 наших яскравих спортсменів забрали росіяни на кривавій війні, 15 з них – харків’яни:
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua
На честь 250-річчя з дня народження засновника Харківського університету Василя Каразіна 10 лютого презентовано лімітовану поштову марку. Про це повідомили у пресслужбі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Замовити марку можна на сайті Karazin Shop: https://shop.karazin.ua/
Василь Каразін, один із найбільш освічених людей свого часу, зробив значний внесок у поширення прогресивних ідей, ініціював створення першого в Європі Міністерства народної освіти. Займався народними школами, жіночою освітою, надав своїм кріпакам у спадкове володіння землю.
Завдяки неординарній особистості В. Н. Каразіна у 1804 році у Харкові засновано університет, що послужило відправною точкою у становленні міста як великого наукового, промислового та культурного центру. Василь Назарович переконав місцеве дворянство пожертвувати 400 000 карбованців на відкриття харківського університету.
Василь Назарович Каразін народився 10 лютого 1773 року у селі Кручик на Слобожанщині. Батько, офіцер російської армії, походив із грецького роду Караджі, мати – з козацької родини Ковалевських. До 10 років Василь навчався у маєтку батька, дружив із сільськими дітьми. Після смерті батька родина переїхала до Ольшан, де в будинку вітчима він часто зустрічався із Григорієм Савичем Сковородою. Це знайомство мало значний вплив в особистісному становленні Каразіна. Найважливішим фактором їхньої спорідненості була любов до України, до Харкова, якому вони пророкували велике майбутнє. Обидва надавали перевагу духовності, вважали, що людина має пізнавати світ і намагатися зробити його кращим; прагнули утвердити громадянські права та свободи, розповсюдити освіту. Певним чином Каразін продовжив справу Сковороди, але вже за інших історичних умов.
Життя та діяльність Василя Назаровича свідчать про те, що він випереджав свій час, завжди тягнувся до наук і великих звершень, розумів прогресивність народовладдя та користь вільнодумства. Його діяльна натура прагнула реалізовувати масштабні проєкти.
Василю Каразіну належить близько 40 винаходів, які стосувалися різних галузей виробництва та технологій. Чимало з них були новаторськими не лише в українському, але й у світовому масштабі. Наприклад, Василь Каразін першим у світі здійснив експеримент із синтезу штучних алмазів. У родовому маєтку Кручик у науковця була хімічна лабораторія та метеорологічна станція (перша в Україні), де він особисто вів спостереження протягом кількох десятків років.
Найбільшим здобутком Каразіна на ниві просвіти стало відкриття Харківського університету. Взагалі вибір цього невеликого провінційного міста (на початку XIX ст. Харків значно поступався таким містам, як Київ, Одеса, Таганрог, Катеринослав не лише за чисельністю населення, а й за рівнем їхньої готовності до здобуття вищої освіти) – це особиста заслуга Каразіна. «Незначний Харків не міг і сподіватися, що його удостоять вміщувати цей чудовий Інститут, якому, природно, належало розлити по сусідству нове життя для подарунків і промислів», – писав Василь Назарович в одному з листів.
Він не лише переконав уряд у доцільності такого кроку, а й провів дуже велику роботу з підготовки громадської думки, збирання коштів, необхідних для відкриття університету.
29 серпня 1802 року Каразін оприлюднив свої «Положення про Харківський університет», де у 46 пунктах докладно описав структуру майбутнього навчального закладу, його матеріальну базу, визначив джерела фінансування, шляхи набору студентів.
Структуру та профіль університету вчений розробив самостійно та оригінально, відкинувши схоластичні традиції німецьких університетів, які панували у тодішній Європі. На думку Каразіна, навчальний процес мав будуватися відповідно до практичних потреб країни. Передбачалося поетапно відкрити в університеті 9 відділень. Спочатку, на думку вченого, доцільно було б відкрити відділення загальних знань та приємних мистецтв. На відділенні загальних знань студенти мали вивчати мови, математику, географію, фізику, історію. Приємні мистецтва включали малювання, музику, танці, фехтування, верхову їзду і деякі види ручної праці.
Після трьох років роботи двох відділень планувалося розширити матеріальну базу та збільшити кількість викладачів, передбачалося відкриття ще п’яти відділень: цивільних (з підготовки чиновників усіх ланок державного управління), військових та лікарських знань, цивільних мистецтв (архітектура, механіка, землеробство), теології.
Таким чином, це мав бути цілий комплекс навчальних закладів із підготовки кадрів для державного апарату, вчителів, науковців, спеціалістів для промисловості та сільського господарства. Студентів планувалося набирати із молоді, яка закінчила Харківське, Чернігівське, Курське, Орловське, Полтавське та інші училища сусідніх губерній.
Тільки 24 січня 1803 року ціною величезних зусиль Каразіна уряд видав указ, яким дозволяв відкрити університет. Подолавши опір харківського губернатора та урядовців, Василь Назарович особисто зібрав (придбавши частково власним коштом) близько 3 000 екземплярів цінних книг, лабораторне обладнання, посібники, закупив за кордоном нову друкарню та виписав з-за кордону майстрів.
Однак у червні 1804 року, коли всі підготовчі роботи вже майже закінчувалися, Каразіна звинуватили у використанні державних коштів без дозволу начальства (йшлося про придбання гравюр для зразків та прийом на роботу 32 ремісників) і позбавили права втручатися у справи університету.
Вже без Каразіна, наполегливими зусиллями професорів І.С.Ризького та І.Ф.Тимковського, 17 січня 1805 року було відкрито університет. Пригнічений морально, Василь Назарович навіть не приїхав на церемонію. Однак про нього не забули: у серпні 1811 року Рада Харківського університету обрала його своїм почесним членом. Зараз університет має ім’я свого засновника.
У 1907 році відбулося урочисте відкриття пам’ятника Василю Каразіну. Він був встановлений 1905-го – до сторіччя Університету. Але через революційні події відкриття відбулося значно пізніше. Понад рік скульптура простояла, закрита дошками.
Пам’ятник засновнику університету Василю Каразіну переміщався чотири рази. Спочатку його було встановлено на Сумській, у тому місці, де нині розташовується пам’ятник Тарасу Шевченку.
Але 1934 року Каразіна перенесли на Університетську вулицю та встановили навпроти тодішньої будівлі Харківського університету.
1937 року радянська влада вирішила пам’ятник демонтувати та відправити на перетоплювання на Харківський тракторний завод. Однак пам’ятник зберігся і протягом двадцяти років простояв на внутрішній території заводу.
У 1958-му пам’ятник знову був встановлений у саду Шевченка, ліворуч від колишньої будівлі Будинку проєктів, куди в ці роки переїхав університет.
У 2004-му, у рік 350-ліття Харкова, пам’ятник Каразіну було встановлено перед головним корпусом Університету, де він і стоїть і нині.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua
У Харкові продовжуються аварійні роботи у будівлі Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова.
Рятувальники сьогодні, 7 січня, проводжували демонтувати небезпечні залишки конструкцій.
Нагадаємо, в результаті ракетного удару по центру Харкова 5 лютого зруйновані 4-й та 5-й поверхи будівлі одного з корпусів вищого навчального закладу та частково пошкоджені чотириповерхові житлові будинки. Фото та відео дивіться тут.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua
У Харкові другий день ліквідують наслідки ракетного удару по центру міста. Рятувальники сьогодні, 6 лютого, продовжували виконувати аварійні роботи у будівлі Харківського національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетова.
Співробітники ДСНС проводили демонтаж нестійких і аварійних конструкцій будівлі з метою забезпечення безпеки подальших будівельно-відновлювальних робіт.
«Ми розбираємо завали та аварійні конструкції, які нависають над співробітниками цього закладу. Ми працюємо майже в безопорному просторі. Тому цю роботу виконують рятувальники-верхолази, які застосовують альпіністське спорядження та спецінструмент», – зазначив начальник караулу 8-ї державної пожежно-рятувальної частини міста Харкова.
Нагадаємо, в результаті ракетного удару по центру Харкова 5 лютого зруйновані 4-й та 5-й поверхи будівлі одного з корпусів вищого навчального закладу та частково пошкоджені чотириповерхові житлові будинки. Фото та відео дивіться тут.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua
У житлових будинках, які були пошкоджені 5 лютого внаслідок ракетного удару по центру Харкова, продовжуються аварійні та відновлювальні роботи.
Як повідомили у міській раді, у чотирьох будинках закрили 193 вікна у квартирах та 36 вікон у під’їздах. Комунальники зібрали і вивезли 160 куб. м будівельного сміття, а також знесли п’ять та обрізали два пошкоджених дерева.
Нагадаємо, вчора, 5 лютого, у будинках було відновлено теплопостачання та електропостачання.
в результаті ракетного удару по центру Харкова 5 лютого зруйновані 4-й та 5-й поверхи будівлі одного з корпусів вищого навчального закладу та частково пошкоджені чотириповерхові житлові будинки. Фото та відео дивіться тут.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua
У Харкові протягом всього дня тривав розбір завалів та демонтаж аварійних конструкцій після руйнування будівлі Харківського національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетова та сусідніх житлових будинків.
Нагадаємо, в результаті ракетного удару по центру Харкова зруйновані 4-й та 5-й поверхи будівлі одного з корпусів вищого навчального закладу та частково пошкоджені чотириповерхові житлові будинки.
Фото: Головне управління ДСНС у Харківській області, Головне управління Нацполіції у Харківській області
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua
У будинках, що були пошкоджені 5 лютого внаслідок ракетного удару по центру Харкова, відновили теплопостачання. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов.
Зараз спеціалісти Обленерго працюють над відновленням електропостачання. Також на місці працюють бригади КП «Харківводоканал».
Нагадаємо, внаслідок ракетного удару частково зруйновано будівлю Харківського національного університету міського господарства О. Бекетова та будинок, що розташований поблизу. Також пошкоджено кілька інших будинків.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua
П’ятеро мешканців Харкова отримали поранення внаслідок ракетного удару по центру міста. Про це повідомили в Обласній прокуратурі.
Зокрема, постраждав охоронець, що перебував у будівлі Харківського національного університету міського господарства О. Бекетова, у яку влучила ракета.
Інша ракета впала поблизу житлового будинку. Отримали поранення 58-річний чоловік, дві жінки віком 54 років та 83-річна жінка.
Як повідомили у Харківській обласній військовій адміністрації, жоден з постраждалих не перебуває у тяжкому стані. Більш детальна інформація з’ясовується.
Нагадаємо, внаслідок ракетного удару частково зруйновано будівлю Харківського національного університету міського господарства О. Бекетова та будинок, що розташований поблизу.
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua