Перейти до основного вмісту

Позначка: спогади

28 лютого Харків вшановує видатного музиканта і вчителя, який створив відомий оркестр (фото, відео)

Під час війни стільки боляючих втрат… Як серед наших захисників, так і серед людей, що підтримують дух нації.

“У мене перед очима наша остання зустріч під час карантину в місті, символічно, що вона відбулася на вулиці Свободи… Майже безлюдно… Це було справжнє диво: два видатні харківські музиканти йшли мені на зустріч – Олександр Дворніченко й Гаррій Абаджян… Посмішки, розмови про плани на майбутнє, надія… Стільки світла й щирості, як завжди! І ось вчора в стрічці одна за одною сумні звістки…” – поділилася спогадом Наталія Бойченко.

28 лютого 2024 року на сторінках Молодіжного академічного симфонічного оркестру «Слобожанський» та Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського з’явилася сумна звістка про те, що світ втратив дивовижну людину: відійшов у вічність Абаджян Гаррій Артушевич – музикант (фаготист), професор, мистецтвознавець, викладач, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, кандидат мистецтвознавства.

Справжній фахівець своєї справи, який до останнього подиху любив обрану професію. Для Гаррія Артушевича найдорожчими завжди були його учні та створений ним МАСО “Слобожанський”.


Це людина, яка вміла примусити грати навіть друкарську машинку. В цьому впевнилися усі присутні на ювілейному концерті “8:0 на користь Абаджяна”, який відбувся 19 листопада 2019 року в Будинку Алчевських. Урочистості були присвячені 80-річчю Гаррія Артушевича (докладніше в новині GX).

До речі, напередодні того свята видатного музиканта нагородив орденом «За заслуги» ІІІ ступеня Президент України (подробиці в матеріалі GX).

Гаррій Абаджян – справжня харківська зірка, яка тепер сяє нам з небес.

В останню путь маестро проводжали його колеги та шанувальники. З сумом згадуючи щасливі миті разом, де Гаррій Абаджян з любов’ю розповідає про свій оркестр.

Світла пам’ять!

І це все про нього…

Довідка. Абаджян Гаррій Артушевич – музикант (фаготист), професор, мистецтвознавець, викладач, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, кандидат мистецтвознавства. Закінчив Харківський інститут мистецтв (нині – Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського), клас К. Білоцерківського. З 2005 року – проректор з навчальної роботи.

Засновник та художній керівник Молодіжного академічного симфонічного оркестру «Слобожанський».

Винайшов і впровадив у навчальний процес акустичний пристрій контролю звучання музичного інструменту, завдяки якому характеристики звуків перетворюються на лінії на екрані телевізора чи монітора. Працюючи з цим пристроєм, учень бачить на екрані недоліки виконання і намагається наблизитися до характеристик стандарту.
Виховав понад 20 лауреатів міжнародних та національних конкурсів.

Спогади ЗМІ: 13 листопада повідомляли – залізобетонний Харків відлито у металі (фото)

Саме 13 листопада в 2022 році журналісти писали про важливу подію, що закарбує події сучасності на віки. А саме…

“Ніхто і ніколи не забуде цю війну, але з часом ми можемо забути окремі невеличкі, але дуже важливі епізоди. Саме тому ми хочемо, щоб вони залишилися закарбованими у металі”, – написали про свій проект учасники групи “MEMORY IN METAL”.

Кожна монета має свою історію та присвячена певній події або особистості, які будуть нагадувати та прославляли героїчні подвиги сміливих захисників України.

Сувенірна пам’ятна монета під номером 33 присвячена Харкову (матеріал – латунь, діаметр – 32 мм, товщина – 3 мм, в прозорій капсулі).

На аверсі зображений забарикадований пам’ятник Тарасу Шевченку в Харкові, який мудро споглядає та ніби каже своїм нащадкам: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!».

На реверсі – нерозірвана ракета на площі Свободи. І це дуже символічно, адже Харків – незламне місто, йому не страшні снаряди та ракети, в ньому живуть такі ж незламні люди, які готові боротися за своє місто, за свою Батьківщину до кінця.

Усі випущені монети є сувенірними, пам’ятними і не мають номіналу, а також не відносяться до НБУ. Що важливо, 10% від суми кожного замовлення група перераховує у фонд підтримки ЗСУ.

Фото: соцмережі

Артисти з Харкова відправляються в мандри: відкриття сезону не лише в рідному місті (фото, відео))

Попри все, цього року відкриття сезону для артистів Харківського академічного театру музичної комедії розпочалося 3 вересня, а продовження триває протягом усього місяця. Зокрема, до відкриття 97-го сезону артисти подарували глядачу чуттєву прем’єру, якою заверщили минулий сезон – “Там, де живе любов!”

А любов вона така різна – до коханої, до матері, до дітей, до рідної України, до любого Харкова…

Саме про це співають кращі солісти ХАТМК. А ще ця вистава має дуже багато нових пісень і колектив обіцяє розширювати програму цього проєкту. Більше фото з виступу в альбомі на фейсбук сторінці GX.

А ось завершують вересень артисти сюрпризом, адже не лише в Харкові лунає “Від оперети до мюзиклу”, на артистів з улюбленою виставою “Сільва” чекають у Полтаві – у краю Гоголя та Кочубея.

А ви знали? Сьогодні, 27 вересня, відзначається Всесвітній день туризму — міжнародне свято, засноване Генеральною асамблеєю Всесвітньої туристичної організації 1979 року в іспанському місті Торремолінос. А мандрівники – це мрійники, які зуміли реалізувати свої потаємні бажання побувати в красивих куточках нашої неосяжної планети. Іноді за яскравими враженнями не обов’язково вирушати в далекі дали. Адже дивовижне може бути поряд. А ви вже бували у Полтаві? Якщо так, то ви точно знаєте, що там є на що подивитись і чого скуштувати, і головне – не раз це повторити! А якщо ні, то ми вам заздримо – у вас усе ще попереду.

Ви не лише ще встигаєте на виставу ХАТМК, але й маєте змогу доторкнутися до краси міста. Трохи спогадів з мирних часів про мандри харківців до Полтави.

Дорогі наші читачі, із задоволенням поділимося з вами враженнями про поїздку до Полтави, яка збіглася з Днем галушок – традиційними ласощами українців, які так смачно готують у цьому місті.

У Полтаві любій страві навіть встановили памятник, біля якого так люблять фотографуватися туристи.

А поруч знаходиться один із символів міста – Біла альтанка – колонада, яка у свята стає ареною для виступу музичних колективів.

Як і в кожному місті України, в Полтаві є безліч храмів, які славляться своїми іконами та чудесами: Хрестовоздвиженський монастир (вул. Свердлова 2а), Свято-Успенський кафедральний собор (пл. Соборна 3), Церква Вознесіння Господнього (вул. Зоряна 2), Зоряна 2, вул. 10), Церква Сампсонія Дивноприймця (вул. Шведська Могила 32), Храм Віри, Надії, Любові та Софії (пр. Першотравневий 23а),  Свято-Успенський собор (Соборна площа 1), Церква християн-баптистів (вул. Сталінграда 1Б), Пантелеймонівська церква (вул. Фрунзе 64).

Цього разу ми побували у Хрестовоздвиженському жіночому монастирі – це комплекс церковних споруд, які є зразками українського кам’яного бароко, величчю та красою яких ми можемо милуватися і сьогодні.

А скільки тут музеїв! Полтавський краєзнавчий, Музей історії Полтавської битви, Будинок Івана Котляревського, Музей стратегічної авіації, Полтавський художній музей, Музей Авіації та Космонавтики, Музей Панаса Мирного, Літературно-меморіальний музей-садиба Івана Котляревського, Музей військових конфліктів XX століття, Літературний музей Володимира

Музей історії Полтавської битви навіть у часи пандемії готував відвідувачам нові експозиції.

У музеї-садибі Котляревського – атмосфера домашнього затишку та тепла. Тут навіть калина, як у пісні…


А ви знали, що під Полтавою є Музей пива та самогону, де не тільки проводять пізнавальну екскурсію пивоварнею та розповідають про те, що пили наші передки, а ще й влаштовують дегустацію пива зі смаженим особливим способом насінням.

І не тільки…

“Розповідати можна нескінченно, а краще побувати особисто!” – завжди наголошує керівник ТК “Дивовижне поруч! Галина Радзей.

Колектив новинного порталу GХ від душі вітає Галину та всіх причетних до туристичної галузі зі Всесвітнім днем ​​туризму! Дякую, що робите наші будні яскравішими!
А ось на нашого читача ще чекає звіт з вистави ХАТМК.

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторіниці GХ.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GХ, ХАТМК, Дивовижне поруч

Ювілейний рік: НУА та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (фото, відео)

Харків незламний, бо його тримають незламні люди. Саме такий колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”). Попри всі складнощі  часу вони не припиняють навчати дітей, даруючи світло знань.
Навчальний рік 2025/2026 стане ювілейним для незламного колективу.  “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію.

 

Напередодні, Дня знань ректорка Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” Катерина Астахова привітала місто й учнів з початком нового навчального року, а ще розповіла, чим дихає і дивує наразі ВНЗ, що нового й цікавого вони готують для своїх учнів.

“Люди роблять те, що в умовах Харкова здається нереально, але… можливо”, – переконана ректорка НУА Катерина Астахова.

До ювілею з видатною харків’янкою поспілкувалася і запитала про найважливіше заслужена журналістка України Вікторія Маренич.

– Який найбільший внесок “НУА” в історію Харкова за 35 років?

Як і кожен навчальний заклад Харкова, НУА має реалізовані амбітні проекти, перемоги, високі рейтинги та досягнення. Серед них- сам факт існування академії, бо вона є унікальною для країни і , до речі, єдиною поки що освітньою структурою, яка реалізує на практиці модель безперервної гуманітарної освіти (т.з. LifelongLearning)

Крім того, НУА першою серед освітніх інституцій часів незалежності подарувала місту студентську каплицю- прикрасу Нагірного району міста, яка височить над Журавлівськими пагорбами, монумент «Вогонь знань», що поклав початок творчої кар’єри в Харкові відомого скульптора, Народного художника України Катіба Мамедова, унікальне багатотомне видання творів, які раніше не бачили світ, знаного історика, громадського діяча Дмитра Багалія тощо.

І все ж-таки, головний внесок в  історію міста, це…люди. Саме люди, які створюють «Харківський код», його унікальність і неповторність.

Перш за все ідеться про непересічну особистість-засновника та першого ректора НУА, Почесного громадянина Харкова, доктора історичних наук, професора, кавалера двох орденів княгині Ольги ( в т. ч. орден за № 1 !) Валентину Астахову. А ще–блискучих вчителів ліцею НУА, викладачів університету і безумовно, випускників, які сьогодні боронять державу. попри всі перешкоди, розвивають економіку, будують перспективи України.

– У Харкові в 1689 році, через 35 років з дня заснування, був побудований Покровський собор – найдавніша кам’яна споруда міста. Одна з його візитівок. Що є візитною карткою “НУА”?

Візитівка НУА… Логіка відповіді, напевно, як і на попереднє питання. Є про що говорити і чим пишатися. Можливо візитівкою став монумент «Вогонь знань», відкритий на честь десятої річниці НУА у 2001 році.

Можливо – унікальний простір музею історії НУА з неповторними Літописами, виставками, експозицією.

Музей не залишає байдужим жодного відвідувача. І це щиро, бо музей не тільки зберігає, він водночас створює історію навчального закладу, забезпечує історізацію його діяльності.

А ще – символи і традиції НУА, яскрава–в академічному стилі–форма ліцеїстів, студентів і навіть, керівників закладу.

Все це–складові бренду, іміджу, обличчя академії. Головне, скоріше, все ж-таки–люди, які складають «академічну спільноту» НУА. Вони мають власне обличча, культуру, рівень відповідальності…

– Історія не всіх університетів має воєнні сторінки. Чи потрібно навчатись під час війни? Чи відбувається трансформація як способів отримання знань, так і самого розуміння навчання?

Освіта врятує країну і людей. Коли 14 березня 2022 року “НУА” почала відновлювати навчальний процес, ми побачили, відчули- це надало сил, допомогло людям витримати той страшний період.

Війна призвела до трансформації всього і всіх. Нічого більш страшного в житті бути не може. Крапка.

Але події воєнного часу примусили шукати відповіді, знаходити сили, відкривати можливості, яких раніше не було. Освіта (якщо вона реально- освіта) – це не тільки про гроші, кар’єру та професію, скільки про цінності і сенси, про розуміння відповідальності людини за себе, свої вчинки, позиції…

Ні для кого ні таємниця, що людське життя- це головна цінність, вона над усім. Війна принесла в освіту (на всіх її рівнях) відчуття цієї цінності, надважливість.

Освіта в країні має шалені втрати. Якість з них на поверхні, наслідки інших прийдеться долати по завершенні того жаху, щоспіткав Україну, виявляти їх, навчитися впізнавати та шукати відповіді. І це дозволить суспільству стати реально толерантним.

Багато тих, хто не погодиться, але саме освіта, освітяни можуть запобігти падінню суспільства у прірви ненависті. Ненависть не інструмент відбудови.

– Виклики. Плани. Мрії.

Виклики – війна.

Плани – перемога та Мир.

Мрії – Мир.

А ще є впевненість в перспективах країни, міста, академії. Але реалізація перспектив значною мірою залежить від нас.

Кожне слово свого керівника втілює в життя колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”, адже і цього року вони радо зустрічають нових студентів. У важкі часи, коли багато міст і сел України зруйновані, в “НУА” підтримують молодь, зокрема, цього року на навчання безоплатно прийнято студентів з районів Куп’янська та Вовчанська.

В родинному колі викладачів,  старшокурсників, випускників “НУА” та батьків, оплесками, з гумором та світлими словами напуття  вже 30 серпня Харківський гуманітарний університет “Народна українська академія” прийняв до своїх лав ще понад 50 студентів.

Урочиста подія традиційно розпочалася з Gaudeamus – цепопулярний студентський гімн, який відомий у всьомусвіті. Гімн  символізує повагу до традицій, знань та інтелектуальної свободи.

Лунав для гостей заходу і гімн “НУА”.

А ви знали? Історія університетської освіти налічує багато століть. Перші прообрази університетів у Візантійскій імперії з’явилися ще в IX столітті.

У XI столітті почали формуватись перші університети у Європі. Серед них Болонський університет в Італії, Паризький університет у Франції, Оксфордський університет в Англії.

В Україні першою була Києво-Могилянська академія, заснована у XVII столітті.
Х
арків був і залищається провідним освітнім центром нашої держави. Так, перший університет у місті — це
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, який був заснований 17 листопада 1804 року і урочисто відкритий 29 січня 1805 року за ініціативи Василя Каразіна.
Сьогодні місто-герой Харків — це потужнийосвітній простір, у якому працюють близько 30 університетів і академій.

Серед них почесне місце посідає Харківський гуманітарний університет «Народна українськаакадемія»  — сучасний освітній комплекс, де поєднуються традиції та інновації, наука та креативність, навчання і виховання справжніх особистостей.

 

 

Цьогоріч студентам випала честь навчатися у ювілейний для академії рік – у травні 2025 року “НУА” виповниться 35 років.

Урочисто відкрити і провести святковий захід було довірено першокурсникам Дорошеву Олександру та Рязанцевій Аріні, Кожен з них має свою історію: так Олександр вже не новачок в “НУА” – юнак закінчив ліцей закладу, а ось Аріна приїхала до Харкова із зраненого війною Куп’янська. З перших кроків студентів підтримала керівник театральної студії академії Валерія Григор’єва.

В цей особливий день першокурсники отримали привітання від ректора “НУА” – доктора історичних наук, Почесного профессора Вісконсинського університету у США Катерини Вікторівни Астахової!

З гордістю за рідне місто та свій навчальний заклад Катерина Вікторівна, наголосила, що в місті студентів – честь отримати вищу освіту, це відкриває безмежний обрій в майбутньому житті. Ректор не лише привітала усіх з новим навчальним роком, а ще й згадала першокусників, які цього дня відзначали день народження. Нехай не усі мали змогу бути особисто на святковому заході, але любов дружньої родини “НУА” огорнула кожного.

Від частини офіційної захід плавно перейшов до розважальних номерів, які підготували викладачі, студенти старших курсів та гості з дружніх ВНЗ.
Зокрема, з гумором були отримані перші корисні поради від учнів (Беспалов Ігор, Норік Дарина), а ще було розтлумачено важливі тези «Студентського словника» викладачами – деканом факультету післядипломної освіти, доцентом Войно-Данчишиною Ольгою Леонідівною та керівником навчально-методичної ради НУА, доцентом Панченко Дмитром Ігоровичем.
Серед музичних номерів від викладачів лунала гитара й саксофон, а ще разом із залом заспівали “Добрий ранок Україна”.

З гумором кожному з батьків напередодні 1 вересня видали по пачці “валер’янки”.

А ще привітати родину “НУА” прийшли представники асоціація випускників, які допомагають своєї Альма матер. Так до студентів звернулися Голова Асоціації випускників, Засновник Благодійного фонду «Добрі справи разом» Майборода Роман та випускниця Пікалова Анна, яка сьогодні у залі представляє родину першокурсника – медаліста Пікалова Євгенія.

Наприкінці святкового заходу першокурсники попрацювали у команді – разом створили лого “НУА” (під наглядом декану Гоги Наталії Павлівні), а ще склали “Студентську присягу” і отримали «паспорт студента» й ручку (“На удачу”).

І традиційне загальне фото!

А ще додамо світлих спогадів з минулого…

Довідка. Історія навчального закладу починалася з перших трьох класів економіко-правової школи (СЕПШ) та Дитячої недільної школи (пізніше – школа раннього розвитку) для дітей 4–6 років, відкритих восени 1991 року.
Сьогодні НУА – це єдиний в Україні навчально-науковий комплекс, який завершив багаторічний соціальний експеримент із становлення авторської моделі безперервної освіти. Університет входить до першої десятки кращих приватних навчальних закладів України та оцінюється як один із провідних вишів в українській національній системі освіти.
ХГУ НУА є членом Міжнародної асоціації університетів, одним із учасників підписання Великої Хартії університетів світу.
27 університетів світу співпрацюють із харківським НУА.

Нагадаємо, у музеї ХГУ «Народна українська академія» з’явилася нова експозиція. Вона — про найпекельніше і найболючіше за більш як 30-річну історію вишу. Вона — про війну, у яку ніхто не вірив. Про болючі втрати серед випускників, які змінили свої цивільні професії на військові, про волонтерів і відбудову корпусу академії, куди влучила російська ракета 17 квітня 2022 року.

Фото з музею минулих років у альбомі  на фейсбук-сторінці:

Контактна інформація:

Адреса: Україна 61000, Харків, вул. Майка Йогансена, 27 (м. «Ярослава Мудрого»)

Телефон:  (057)704-10-37, (050)-632-60-60, (096)-270-77-17.

E-mail: voinodan@gmail.com; mssg.me/voinodan

Фото, відео та матеріал: GX, Вікторія Маренич, Наталія Бойченко, ХГУ НУА

Попри все, взяти майбутнє у власні руки і рухатись далі. Харківський ВНЗ запрошує відкрити нові горизонти (фото, відео)

Під час війни багато українців були змушені залишити рідне місто, рідну країну, змінити роботу…

Але ми віримо – випробування лише загартовують! Отож-бо й навчатися ніколи не пізно!

Харківський гуманітарний університет “Народна українська академія” попри війну пропонує навчатися зараз і дарує путівки у світле майбутнє своїм випускникам.

А ви знали? В академії і зараз ведеться підготовка фахівців з числа осіб, які вже мають освітньо-кваліфікаційний рівень «Спеціаліст», ступені «Бакалавр» або «Магістр» для отримання другої вищої освіти ступеня «Бакалавр» (зі скороченим терміном навчання).

Долучайтесь до інтелектуальної та успішної еліти України!

Адже навчання у Харківському гуманітарному університеті – це:
– можливість вчитися у відомих, мудрих та досвідчених викладачів і практиків;
– висока якість освіти;
– практикоорієнтована освіта.

Спеціальності та освітні програми підготовки.

Факультет «Бізнес-управління», спеціальність 051 Економіка, освітня програма «Бізнес-економіка та її правове забезпечення».
Факультет «Референт-перекладач», спеціальність 035 Філологія,
освітня програма Англійська мова та переклад.
Факультет «Соціальний менеджмент», спеціальність 054 Соціологія,
освітня програма Соціально-психологічний супровід управління персоналом.

Вступ без НМТ. Інноваційні методи виклодання. Актуальні навчальні курси. Можливий індивідуальний графік навчання.

Контактна інформація:

Адреса: Україна 61000, Харків, вул. Майка Йогансена, 27 (м. «Ярослава Мудрого»)

Телефон:  (057)704-10-37, (050)-632-60-60, (096)-270-77-17.

E-mail: voinodan@gmail.com; mssg.me/voinodan

Довідка. Історія навчального закладу починалася з перших трьох класів економіко-правової школи (СЕПШ) та Дитячої недільної школи (пізніше – школа раннього розвитку) для дітей 4–6 років, відкритих восени 1991 року.
Сьогодні НУА – це єдиний в Україні навчально-науковий комплекс, який завершив багаторічний соціальний експеримент із становлення авторської моделі безперервної освіти. Університет входить до першої десятки кращих приватних навчальних закладів України та оцінюється як один із провідних вишів в українській національній системі освіти.
ХГУ НУА є членом Міжнародної асоціації університетів, одним із учасників підписання Великої Хартії університетів світу.
27 університетів світу співпрацюють із харківським НУА.

Нагадаємо, у музеї ХГУ «Народна українська академія» з’явилася нова експозиція. Вона — про найпекельніше і найболючіше за більш як 30-річну історію вишу. Вона — про війну, у яку ніхто не вірив. Про болючі втрати серед випускників, які змінили свої цивільні професії на військові, про волонтерів і відбудову корпусу академії, куди влучила російська ракета 17 квітня 2022 року.

Фото з музею минулих років у альбомі  на фейсбук-сторінці:

Фото, відео та матеріал: GX, Вікторія Маренич, Наталія Бойченко, ХГУ НУА

Коли в Харкові зацвітає бузок, ноги містян самі ведуть їх до саду Шевченка за спогадами (фото)

Назву фестивалю подарувала книга французької актриси Мілен Демонжо “Харківський бузок”, яку вона присвятила матері – уродженці Харкова Клавдії Трубніковій.

Міжнародний кінофестиваль “Харківський бузок” зустрічав іменитих гостей з 2009-го до 2013 рік. Нагадуванням про події фестивалю є стели з відбитками долонь знаменитостей у саду ім. Шевченка. Це внесок в історію міста. Кожен харків’янин та гість міста-героя може торкнутися світу зірок і помріяти…

До речі, на відкритті був присутній легендарний український актор Богдан Ступка. Власником головного призу першого кінофестивалю “Харківський бузок” став фільм “Англійський хірург” (режисер Джеффрі Смітт, Великобританія/Україна, 2007 рік).

В різні роки фестиваль різнився і в датах. Це залежало, передусім, від можливостей гостей із Франції. Проте, організатори свята завжди намагалися прив’язатися до 17 травня – це день народження мами Мілен Демонжо – харків’янки Клавдії Трубнікової.

«Вона увійшла до кімнати, окинула всіх поглядом і одразу підійшла до мене зі словами: “Це ви з Харкова? Ми з вами схожі!” Її мама, Клавдія Трубнікова, була харків’янкою. Свого часу сім’я перебралася до Франції. З матір’ю у Мілен були складні стосунки. У 13 років вона пішла з батьківського дому – стала улюбленою музою Крістіана Діора та почала будувати кар’єру у сфері моди та кіноіндустрії. А коли її мама захворіла (у неї була онкологія), Мілен все покинула і повернулася додому, щоб доглядати її. Проводячи з матір’ю багато часу, актриса почала записувати її спогади про життя у Харкові. Так народилася книга Демонжо про Клавдію Трубнікову, яку вона назвала “Харківський бузок”. У розмові Мілен зізналася мені: пообіцяла матері перед смертю, що обов’язково відвідає її рідне місто. Повертаючись до Харкова, я вже точно знала, що привезу сюди Мілен Демонжо і просто в літаку почала продумувати програму, а потім зрозуміла, що потрібно робити щось масштабніше — фестиваль кіно», – ділилася спогадами з GХ співголова оргкомітету Міжнародного кінофестивалю «Харківський бузок», керівник ГО «Міжнародний кінофестиваль “Харківський бузок”», заслужений журналіст України Вікторія Маренич.

Париж. 2017 р. Почесний президент Міжнародного кінофестивалю «Харківський бузок» Мілен Демонжо і

голова ГО «Міжнародний кінофестиваль “Харківський бузок”» Вікторія Маренич 

Фото: архів Вікторії Маренич та міжнародного кінофестивалю “Харківський бузок”, GX, Наталія Бойченко

Цей день я ніколи не забуду. Спогади дітей України єднають країни (фото, відео)

Війна захопила кожного українця у різних куточках незламного Харкова, вільної України і навіть у інших країнах світу, але стала спільним болем на роки…

Народний художній колектив дитячий театр «Каламбур» до третіх роковин повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну підготував чуттєву виставу «Бо це мій дім».

Для харківців 24 лютого  її відтворили на сцені Харківського палацу дитячої та юнацької творчості артисти театру: Наталя, Валя, Єлизавета, Дар’я, Ксенія, Єлизавета, Світлана, Олександр, Антон та їх керівниця Світлана Гончарова.

«До речі, в 2025 році колектив відзначає своє 38-річчя. Тож ми маємо багату цікаву історію та досвід роботи – ми вже пройшли чимало фестивалів та випустили багато яскравих вистав. Вихованці театру є учасниками всесвітніх, міжнародних фестивалів та театральних шкіл. Вистави «Каламбуру» у мирні часи, і під час війни приносять задоволення глядачам у різних країнах: Литви, Латвії, Естонії, Угорщини, Болгарії, Англії, Італії, Німеччині, Фінляндії та Польщі», – наголосила художній керівник театру Світлана Гончарова.

Вони грали, а в місті знову вили сирени, затримуючи, заради захисту, але не зупиняючи… Бо нас не зламати – ми віримо в перемогу і крокуємо до неї.

Увесь жах кривавої війни діти відчули на собі… Це вразило і змінило їх назавжди.

«Цей день я ніколи не забуду!» – промовляє кожен з них.

24 лютого 2022 року усі діти України стали дорослими, бо росія вкрала в них дитинство.

Наталя, Валя, Єлизавета, Дар’я, Ксенія, Єлизавета, Світлана, Олександр, Антон, Аня, Веня, Максим, Єва, Давід, Марія, Даня, Маргарита, Григорій, Міша, Неля, Ніколь, Соф’я, Олександра, Софія, Олександра, Маша, Олександр, Тая, Юля… Хтось з них залишився в Харкові, когось прихистили на західній Україні, а комусь випала доля біженців… Ірландія, Німечана, Фінляндія, Чехія…

Але вони знайшли рішення – театр об’єднався онлайн і створив диво, яке наразі єднає країни за тисячі кілометрів – їх виставу побачили, як в Україні, так і за її межами!

«Я граю в виставі одночасно з подругою Анною, яка від мене за  2149 км», – промовляє Дар’я. Вона теж була в евакуації, але повернулась…

За задумом режисерок, Світлани Гончарової та Ольги Зубкової, у виставі глядач побачить очима дітей увесь жах, надію, віру і любов, які пережили та відчули багато родин в Україні. Ці спогади їх власні, близьких та історичні факти найжахливішої війни сьогодення та жахів минулого, коли знищувалося все українське і самі українці.

Пам’ятаємо! За приблизними підрахунками, в 1930-х роках більшовицькою владою було ліквідовано близько 80% творчої інтелігенції України. А знищене літературне покоління, отримало назву – «Розстріляне відродження»!

Внаслідок примусових переселень та депортацій, у 1944-1951 роках близько 750 тисяч українців було позбавлено рідних домівок.

У виставі є все – від колосків та Голодоморів, будинку «Слово» і «розстріляного відродження», перших хвилин війни, обстрілів, зруйнованої Салтівкі, ударів рашистів по Харкову і іншим містам України, опору, окупації, евакуації, підтримки і віри… Вони знищували Україну тоді, вони знищують нас і сьогодні… Але на заваді їм стоять наші захисники і кожен, хто на своєму місці власною справою наближає перемогу. Ми вже переможці – адже російським окупантам вже три роки не вдається зламати наш супротив.

На власному досвіді наші діти дізналися, що таке людяність. Вони не забудуть тепле ліжко і їжу в оселях, де їх прихистили. Шкарпетки з цуценятами і добрі слова й вчинки, які вони чули і відчували.

«Я хочу бути людиною!» – кажуть діти і це так важливо у наш час.

Ці думки наштовхують на питання і відповідні дії!

Що я можу? Можу бути волонтером, донором і донатити…

Треба змінюватися і впливати на оточення…. Щоб всі бачили, що робить рф… Адже байдужість небезпечна, треба плекати нашу культуру, нам жити в цій країні – нашій вільній Україні!

Ці слова лунають у різних куточках світу, бо нас об’єднує любов до нашої країни і наших людей.

Україна в серці у кожного з нас, ми мпіємо, щоб кожен з часом мав змогу сказати: «Нарешті я вдома! Мій дім – це залізобетонний Харків, це моя Україна!»

Більше фото з вистави в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та відео: Наталія Бойченко, GX

Амбітні роблять нереальне реальним: як в НУА зустрічають новий навчальний рік (фото, відео)

На жаль, на нас знову чекають випробування. Адже Харків починає вже третій поспіль воєнний навчальний рік.

Харківський гуманітарний університет “Народна українська академія” (“НУА”)  одним з перших зазнав руйнувань: 17 квітня 2022 року пряме влучання ракети суттєво пошкодило один з навчальних корпусів.

На початок нового навчального року вдалося відновити приміщення. Завдяки допомозі випускників, викладачів, друзів “НУА” було зібрано понад 15 млн. грн, які вкладено у відбудову: дах, техповерх, перекриття, інженерні мережі, оснащення та обладнання…

Але аудиторії університету і класи ліцею залишаються порожніми. Навчання знов йде в дистанційному форматі. Викладачі привели до ладу класи та аудиторії, підготувала підручники бібліотека. Усі чекають можливості повернення до звичних форматів занять. І це буде. Обов’язково!

Підстави для впевненості – настрій викладачів. Вони зустрілися на зборах колективу, побачили один одного, спланували роботу на навчальний рік.

Люди роблять те, що в умовах Харкова здається нереально, але… можливо, – переконана ректорка НУА Катерина Астахова.

Початок навчального року приніс обнадійливі моменти: прагнуть до навчання діти (чисельність учнів ліцею поступово зростає), університет зробив набір першокурсників (освітні програми з іноземних мов, соціології та бізнес-економіки).

Є в місті студенти, які сподіваються на краще та готуються до відновлення країни і Харкова. В “НУА” переконані, що амбітні обрали навчання в Україні, де сьогодні дуже важко, але де вони потрібні, де їх чекають і де від них будуть залежати перспективи країни.

Наостанок, приємні спогади-вітання до Дня знань від колективу Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”.

Довідка. Історія навчального закладу починалася з перших трьох класів економіко-правової школи (СЕПШ) та Дитячої недільної школи (пізніше – школа раннього розвитку) для дітей 4–6 років, відкритих восени 1991 року.
Сьогодні НУА – це єдиний в Україні навчально-науковий комплекс, який завершив багаторічний соціальний експеримент із становлення авторської моделі безперервної освіти. Університет входить до першої десятки кращих приватних навчальних закладів України та оцінюється як один із провідних вишів в українській національній системі освіти.
ХГУ НУА є членом Міжнародної асоціації університетів, одним із учасників підписання Великої Хартії університетів світу.
27 університетів світу співпрацюють із харківським НУА.
Контакти: Харків, 61000, вул. Лермонтовська, 27, тел. (095) 819-41-48, сайт – nua.kharkov.ua
Нагадаємо, у музеї ХГУ «Народна українська академія» з’явилася нова експозиція. Вона — про найпекельніше і найболючіше за більш як 30-річну історію вишу. Вона — про війну, у яку ніхто не вірив. Про болючі втрати серед випускників, які змінили свої цивільні професії на військові, про волонтерів і відбудову корпусу академії, куди влучила російська ракета 17 квітня 2022 року.



Фото з музею минулих років у альбомі  на фейсбук-сторінці:


Фото, відео та матеріал: GX, Вікторія Маренич, Наталія Бойченко, ХГУ НУА, Галина Половик

Харків прощаєтся з видатним музикантом і вчителем, який створив відомий оркестр (фото, відео)

Під час війни стільки боляючих втрат… Як серед наших захисників, так і серед людей, що підтримують дух нації.

“У мене перед очима наша остання зустріч під час карантину в місті, символічно, що вона відбулася на вулиці Свободи… Майже безлюдно… Це було справжнє диво: два видатні харківські музиканти йшли мені на зустріч – Олександр Дворніченко й Гаррій Абаджян… Посмішки, розмови про плани на майбутнє, надія… Стільки світла й щирості, як завжди! І ось вчора в стрічці одна за одною сумні звістки…” – поділилася спогадом Наталія Бойченко.

Позавчора, 28 лютого, на сторінках Молодіжного академічного симфонічного оркестру «Слобожанський» та Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського з’явилася сумна звістка про те, що світ втратив дивовижну людину: відійшов у вічність Абаджян Гаррій Артушевич – музикант (фаготист), професор, мистецтвознавець, викладач, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, кандидат мистецтвознавства.

Справжній фахівець своєї справи, який до останнього подиху любив обрану професію. Для Гаррія Артушевича найдорожчими завжди були його учні та створений ним МАСО “Слобожанський”.


Це людина, яка вміла примусити грати навіть друкарську машинку. В цьому впевнилися усі присутні на ювілейному концерті “8:0 на користь Абаджяна”, який відбувся 19 листопада 2019 року в Будинку Алчевських. Урочистості були присвячені 80-річчю Гаррія Артушевича (докладніше в новині GX).

До речі, напередодні того свята видатного музиканта нагородив орденом «За заслуги» ІІІ ступеня Президент України (подробиці в матеріалі GX).

Гаррій Абаджян – справжня харківська зірка, яка тепер сяє нам з небес.

В останню путь маестро проводжали його колеги та шанувальники. З сумом згадуючи щасливі миті разом, де Гаррій Абаджян з любов’ю розповідає про свій оркестр.

Світла пам’ять! Колектив новинного порталу GX щиро співчуває рідним та близьким Гаррія Артушевича Абаджяна!

І це все про нього…

Довідка. Абаджян Гаррій Артушевич – музикант (фаготист), професор, мистецтвознавець, викладач, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, кандидат мистецтвознавства. Закінчив Харківський інститут мистецтв (нині – Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського), клас К. Білоцерківського. З 2005 року – проректор з навчальної роботи.

Засновник та художній керівник Молодіжного академічного симфонічного оркестру «Слобожанський».

Винайшов і впровадив у навчальний процес акустичний пристрій контролю звучання музичного інструменту, завдяки якому характеристики звуків перетворюються на лінії на екрані телевізора чи монітора. Працюючи з цим пристроєм, учень бачить на екрані недоліки виконання і намагається наблизитися до характеристик стандарту.
Виховав понад 20 лауреатів міжнародних та національних конкурсів.

Останні оплески пролунали для яскравої солістки харківського театру (фото, відео)

У четвер, 14 грудня, колектив Харківського академічного театру музичної комедії у вузькому колі самих близьких віддав шану яскравій і талановитій солістці театру Людмилі Волобуєвій.

Було сказано багато теплих слів… Горіли свічки у руках близьких та друзів… На очах багатьох були сльози… У цей день у театрі до її ніг були усі квіти, як на кращих прем’єрах… А потім останні три дзвінки та оплески проводили Людмилу Дмитрівну в останню путь…

“Прощайте, Людмило Дмитрівно! Чудова, талановита, яскрава – вона приносила радість глядачам своєю грою! Так невимовно шкода, коли йдуть ті, кого ти знав і бачив на сцені… Вам, Людмило Дмитрівно, мої прощальні оплески! Світла пам’ять. .” – написав на своїй сторінці поціновувач театрального мистецтва Сергій Володарській і додав до публікації фотографію зі спектаклю “Бабин бунт” від 18.12.2019 року, де Людмила Волобуєва була в ролі Семенівни.

Навіть фото з прощання усі темні — згасла зірка… Тепер вона сяятиме нам з небес!

Колектив новинного порталу GX приєднується до слів співчуття! Світла пам’ять, Людмила Дмитрівна! Ми вас не забудемо!

Довідка. Людмила Волобуєва народилася в нашому незламному місті Харкові. Саме тут вона знайшла і своє покликання…
У Харківському академічному театрі музичної комедії Людмила Волобуєва дебютувала в 1980 році, виконавши партію фрау Буби в опереті Йоганна Штрауса «Віденські зустрічі».

Сопрано рідкісної краси та вокальна майстерність дозволяли Людмилі Дмитрівні виконувати лірико-драматичні та комічні партії в репертуарі театру.
Семенівна – Е. Птічкін, До. Васильєв, М.Пляцковскій “БАБИН БУНТ” музична комедія на 2 дії, за мотивами «Донських оповідань» М. Шолохова.
Мокрина – А. Рябов, М. Авах, Л.Юхвід “СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК”, музична комедія на 2 дії за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя.

Одарка – К. Стеценко, Г. Квітка-Основ’яненко, “Сватання на Гончарівці” музична комедія на 2 дії
Середня Баба – Яга – М. Мокієнко. З Махотин “ОБЕРЕЖНО! ЧАРІВНИЙ ЛІС” музична казка для дітей і дорослих.
Свиня – П. Вальдгардт, С. Маршак “КИЦЬКИН ДІМ” музична казка на 2 дії.
Бабуся Ануш – Г. Канчелі “ВИТІВКИ ХАНУМИ” музична комедія на 2 дії.
Єлизавета Семенівна – О.Фельцман, Г. Голубенко, В. Хаїт, Л. Сущенко “ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З КОХАННЯ” (Старі будинки) музична комедія на 2-х дії.

І це не повний перелік…

Фото, відео та матеріал: ХАТМК, GX, Наталія Бойченко


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.