В 2025 році в Харкові тривають заходи до 100-річчя одного з найкращих театрів України – Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка / СХІД ОПЕРА, а в 2024 році увесь світ відзначив 210 років з дня народження Кобзаря. Ці дві визначні дати поєднує масштабний проєкт митців – неймовірна постановка “ТГШ. Подорож у часі “, про яку ще минулого року вголос заявив колектив СХІД ОПЕРА (докладніше в новині GX ).
Генеральна репетиція постанови відбулася 23 квітня 2025 року, а вже 25 (о 17.00) та 26 (о 16.00) квітня на затишній сцені театру (часів війни) відбудеться грандіозна прем’єра.
Забудьте про сумного дядька в кожусі!
Тарас Григорович Шевченко був не просто поетом — він був іконою стилю, бунтарем і зіркою аристократичних салонів.
Народився кріпаком — помер Генієм.
Освічений. Модний. Небезпечний для імперії.
Писав, коли забороняли. Малював, коли забороняли. Не зламався.
Його боялися — бо він будив свободу в серцях українців.
Він був селфмейдом ще до того, як це стало трендом.
Шевченко — це не пам’ятник. Це сила, що живе в кожному, хто бореться за Україну!
“Формування нового образу Кобзаря як нашого сучасника дозволяє привернути нові аудиторії до його художньої творчості та поетичної спадщини. Адже молодь матиме можливість ототожнити сучасне покоління, яке захоплюється Сергієм Жаданом, Юрієм Адруховичем та іншими знаменитими поетами і письменниками, і уявити, що в ролі такого ж кумира публіки, порушника традицій виступав свого часу і Тарас Шевченко. Тож, опера-кабаре постає не лише художнім продуктом, але й символом боротьби за культурні цінності, що набуває особливої актуальності в новому контексті.
Прем’єра опери-кабаре «ТГШ. Подорож у часі» відбудеться 25 квітня, о 17:00, та 26 квітня, о 16:00, на безпечній сцені ХНАТОБ імені М.В. Лисенка Loft stage.
Запрошуємо всіх поціновувачів мистецтва відвідати цю унікальну подію та зануритися у захоплюючу подорож крізь час разом із Тарасом Шевченком”, – наголошують в театрі.
Довідка. «ТГШ. Подорожу часі». Світова прем’єра опери-кабаре.
Композитор – Золтан Алмаші
Авторка лібрето – Олена Павлова
Режисер – Армен Калоян
Художник – Костянтин Пономарьов
Хормейстер – Олексій Чернікін
Хореографка-постановниця – Олена Пуль
Диригент – Юрій Яковенко
Художній керівник проєкту – Ігор Тулузов
ПРО ВИСТАВУ:
Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка анонсує прем’єру новаторської опери-кабаре «ТГШ. Подорож у часі», присвяченої 211-й річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
Музику до опери-кабаре написав відомий сучасний композитор Золтан Алмаші (Київ), у творчості якого органічно співіснують традиційне і новаторське, інтонації, близькі до класичного стилю, і абсолютно несподівані мелодійні ходи. Авторкою лібрето стала Олена Павлова (Львів), яка створила своєрідну поетичну літературну основу. В основі лібрето лежить незавершений твір представника «Розстріляного Відродження» Гео Шкурупія «Повість про гірке кохання Тараса Шевченка», що додає постановці глибини та історичної значущості. Використані також листи поета, в яких розкривається його особистість, незнайома для багатьох. Партитура опери була створена за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Безперечно, Тарас Шевченко є культовою постаттю в українській культурі, чию творчість змалечку знає кожен українець. Він став своєрідною «іконою», а його пророча поезія крізь віки торкається найболючіших для нашого суспільства тем. Більшість знайома з його хрестоматійною біографією, але мало хто, за винятком фахівців, має уяву про внутрішнє життя Кобзаря, його емоційний стан в різні періоди. Цю завісу й спробували привідкрити творці опери-кабаре та учасники постановної групи ХНАТОБ імені М.В. Лисенка – режисер Армен Калоян, диригент Юрій Яковенко, художник Костянтин Пономарьов, хормейстер Олексій Чернікін, хореографка Олена Пуль, художній керівник проєкту Ігор Тулузов.
Опера-кабаре «ТГШ. Подорож у часі», іноді доволі провокативна, прагне відійти від усталених стереотипів і показати Шевченка не лише як поета та пророка, але й як близьку та зрозумілу всім нам людину, яка насолоджувалася життям, була частиною богемного суспільства, так би мовити, «зіркою» свого часу та мала пристрасну й зовсім неоднозначну натуру, що зрештою і призвело до його особистої трагедії.
Трохи спогадів.
Нагадаємо, як усе починалося….
Яскраву ідею легендарного митця Мі́ська Барбара, оживити Тараса, підхопили і втілюють на сцені ХНАТОБ.
Повне ім’я українського співака та актора, колишнього вокаліста рок-гурту «Мертвий Півень» – Михайло Ярославович Барбара, до речі, він народився 14 листопада 1971 у Львові і, на жаль, помер 11 жовтня 2021 року у Харкові). 2021 року Міської пишов, але він почав писати…
Головний режисер СХІД ОПЕРА, заслужений діяч мистецтв України Армен Калоян захопливо розповідав, як вперше обговорював з Михайлом цікаву ідею, як мріяли разом її втілити у життя… Але Мі́сько Барбара пішов так рано, тепер його колеги і друзі, вшановуючи митця, просто забов’язані довести його мрію до кінця. До речі, на зустрічі в Харкові картина з його обличчям стала центром уваги усіх присутніх.
Найдивовижне те, що проєкт розпочали два фізики – заслужений діяч мистецтв України Ігор Тулузов та заслужений діяч науки і техніки України Борис Гриньов… На зустрічі з харківцями Ігор Тулузов наголосив, що ідея цього проєкту народилася ще до війни, адже театр має чималий досвід по успішному втіленню цікавих грантових проєктів Українського культурного фонду. Це буде абсолютно український продукт про національного генія, який створюють у ці буремні часи виключно українські митці в українському Харкові.
За музичне оформлення “ТГШ. Подорож у часі ” взявся Золтан Алмаші – заслужений артист України, лауреат премії “Київ” ім. А.Веделя, сучасний український композитор, віолончеліст, педагог, організатор музичного життя, один із засновників та керівників фестивалю класичної та сучасної камерної музики «Гольфстрім». На зустрічі із харківцямі він був присутній віртуально – передав вітання і розповів про перші кроки у створенні музики до проєкту. Через гастролі композитор не зміг приїхати на першу зустріч з глядачем до Харкова, але він надіслав відеопривітання, побажавши успішної презентації твору та плідної праці над втіленням опери на сцені.
Подорожувати у спогадах, створювати лібрето запросили талановиту письменницю, авторку та кураторку цікавих культурних проєктів Олену Павлову. Дзвінок Армена, його захоплююча оповідь захопили Олену… І вона з радістю погодилася працювати над постановкою “ТГШ. Подорож у часі”. До речі, з майбутньою лібретисткою, режисера познайомила давня подруга, дружина Місько Барбари, режисерка театру “Арабески” Світлана Олешко. Саме Світлана першою зателефонувала Олені Павловій і запропонувала написати лібрето до опери.
Можна подорожувати у спогадах, навіть, просто читаючи книгу…. І ця подорож для України буде разом із Шевченко!
Рядок – «Борітеся і поборете!» – став знаковим для авторки лібрето, бо саме цей уривок з поеми «Кавказ» Шевченка з’явився на білборді звільненої від російських окупантів Балаклії під зірваними гаслами рф. І ця мить війде в виставу.
Олена з натхненням розповідала служачам про свої перші нариси.
Про те, що молодий Тарас був богемним поетом, вмів морочити голови жинкам і закохував у себе княгінь… В майбутній опері авторка прописує дві любовні лінії: відносини Тараса з княжною Варварою Репніною, аристократкою, яка була закохана в Шевченка і все життя йому допомагала; а ось з красуні Ганни Закревської юний Тарас малював портрети і потім писав їй вірші зі заслання. Шевченко постане живим, сучасним парубком, зрозумілим молоді і цікавим кожному. Адже Шевченко, то не завершений роман, митці продовжують те, що було розпочате в 20-30 роках відродження, що стріляє у відповідь…
А ще авторка лібрето з гумором додала, що в “ТГШ. Подорож у часі” навіть Смерть за нас!
Усі, хто хоч раз був у Харкові закохуються в наше незламне місто. Ось і Олену Павлову причарувало «Черемшеве небо Харкова»… Авторка з радістю прокоментувала свою роботу над оперою та залишила відеопобажання харківцям в інтерв’ю журналістці GX.
Почули глядачі на зустрічі з митцями й уривок з майбутньої опери.
Молодий соліст театру Святослав Судік та струнний оркестр СХІД ОПЕРА (під орудою заслуженого діяча мистецтв України Юрія Яковенка) виконали увертюру до опери та арію Шевченка.
Святославу 28 років. Він викладач і музикант, завдяки своєму неймовірному басу був обраний зіграти Шевченка в літах. Але він додає персонажу своєї сили і харизми, якими й насправді володів Кобзарь.
Чарівні слова про Місько знову роблять свою справу, від музики Золтона течуть сльози, лібрето Олени Павлової надихає, а харківські митці спроможні на дива… Отож бо чекаємо на прем’єру “ТГШ. Подорож у часі” і віримо: «Свобода – це те, що нам дається від народження і триває на цьому світі. Заборонити дар Божий – це великий гріх. Свобода поведе на барикади без заборон писати й малювати».
До речі, кожна подія завжди має обличчя і його створили і втілили юні харківські дізнайнери – студенти Харківської академії дизайну та мистецтв на чолі зі своєю викладачкою Галиною Жереховою розробили декілька дизайн MERCH, які можна було побачити на шанувальниках творчості ХНАТОБ, які отримали їх у дарунок. Армен Калоян навіть запросив постійну глядачку театру Наталю Юрченко на сцену, де вона продемонструвала цей чудовий продукт. Окрім трьох футболок були представлені ще й толстовки із трьома видами авангардного зображення Кобзаря.
Задум молоді високо оцінив відомий харківський дизайнер Констянтин Пономарьов, який теж був присутній на презентації твору.
Довідка.
Золтан Алмаші, заслужений артист України, лауреат премії “Київ” ім. А.Веделя, сучасний український композитор, віолончеліст, педагог, організатор музичного життя, один із засновників та керівників фестивалю класичної та сучасної камерної музики «Гольфстрім».
Народився у родині музиканта-скрипаля. В 1993 р. закінчив Львівську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат імені С. Крушельницької. Вищу освіту здобув у Львівському вищому державному музичному інституті імені М. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка) по двох спеціальностях в класі Юрія Ланюка: як віолончеліст (1998) та композитор (1999). В 1999-2002 рр. навчався в асистентурі-стажуванні на кафедрі композиції Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у Євгена Станковича; у 2008 р. стажувався у Польщі в композитора Алєксандра Лясоня. Від 2001 р. член Національної спілки композиторів України. З 2000 р. – соліст-інструменталіст Національного ансамблю солістів «Київська камерата». Спів- працював з ансамблями сучасної музики «Рикошет», «Нова музика в Україні», «Nostri temporis», віолончеліст і артдиректор Струнного квартету ім. Левка Ревуцького. Лауреат міжнародного конкурсу «На батьківщині С. Прокоф’єва» (Маріуполь) у номінації «віолончель» (1998) та «композиція» (2000), премії імені Л. М. Ревуцького (2003) та премії імені Б. М. Лятошинського (2013). Як виконавець і композитор брав участь в чисельних фестивалях сучасної музики та сучасного мистецтва в Україні. Його твори виконують у Німеччині, Франції, Швейцарії, Польщі, Нідерландах, Молдові, Сполучених Штатах Америки, Чилі та інших країнах.
З. Алмаші позиціонує себе як полістилістичного композитора. Мистецький стиль творця являє собою синтез традиційного і новаторського, неоромантичних тенденцій з сучасними засобами композиційного письма.
У творчому активі З. Алмаші понад 70 творів, серед яких є симфонічні, численні камерно-інструментальні та інструментальні твори, зокрема: Симфонія № 2 «Острів» для великого симфонічного оркестру, Концерт для двох скрипок і струнних «Невимовлені слова», Камерна симфонія № 1 для камерного оркестру, присвячена Валерію Матюхіну, Камерна симфонія № 2 «Розмова двох п’яниць про сенс буття» для скрипки, віолончелі та струнних, Камерна симфонія «Genesis» для альта і струнних, «Concerto grosso № 4 “Пори року”» для скрипки і камерного оркестру, Камерна кантата для скрипки і струнних, «Супрун-рапсодія» для альта та струнних, «Mirasteilas» для двох скрипок і струнних, Сонати №1 і № 2 «Грані» для віолончелі й фортепіано, «Сходами…» для флейти, кларнета, скрипки, віолончелі та фортепіано та ін., автор опери «Пеніта».
Олена Павлова, письменниця, авторка та кураторка культурних проєктів
Закінчила Києво-Могилянську Академію. Керувала відділом культури журналу «Країна», була шеф-редакторкою сайту Osvitoria.Media, зараз веде колонку на «Українському Тижні». Займається власними культурними проєктами, найвідоміший з яких — Кіт Інжир, мальований персонаж, що має понад 60 тисяч читачів у соцмережах і популяризує українську культуру. Програмна менеджерка фестивалю «Земля Поетів» у Львові. Авторка двох поетичних збірок — «Шкіра міст» та «Світлочутливі». Членкиня PEN Ukraine.
Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА
