Перейти до основного вмісту

Позначка: Радониця

Сьогодні в Харкові, Україні і усьому світі промовляють слова світлої молитви (фото)

Пам’ятаємо! На дев’ятий день після Великодня, у вівторок другої седмиці Православна церква встановила поминання покійних. В народі цей день називають Проводами або Радоницею. Цього дня християни ніби розділяють пасхальну радість воскресіння Спасителя з членами Церкви, що вже залишили цей світ. За свідченням святителя Іоанна Златоуста (IV ст.), це свято відзначалося на християнських кладовищах вже в давнину.

Радониця — язичницьке свято поминання покійних. З прийняттям християнства воно переплелося з православними традиціями і стало батьківським днем. Назва “Радониця” перекладається як “радісна молитва про померлих”. Чому радісна? Це говорить про радісне Воскресіння Христа і прийдешнє воскресіння всіх мертвих.

Зараз Радониця — це загальноцерковне поминання покійних. Спочатку поминки влаштовували на Червону гірку. Однак вона випадає на Світлу седмицю, коли не можна поминати померлих, тому дату перенесли на наступний тиждень. У 2025 році Радониця випадає на 29 квітня.

Цього дня наші предки традиційно готували кутю, млинці, фарбували яйця в зелений і жовтий (колір скорботи) і несли їжу на могили померлим. Частину, що призначалася для духів померлих, закопували в землю, а яйцями “христосалися з рідними” – розбивали об хрест.

Вдома на підвіконні залишали склянку води та шматочки хліба (паски), а ввечері під час поминальної вечері ставили на стіл три порожні тарілки – щоб померлі поснідали, пообідали і повечеряли. Решту їжі роздавали нужденним.

Православну Радоницю вважають Великоднем померлих — в цей день не належить плакати, вважається, що душі померлих разом з живими радіють Воскресінню Христовому.

На Радоницю потрібно піти до церкви й помолитися за покійних. Можна подати поминальні записочки з іменами померлих рідних, яких священник згадує під час служби.

Після богослужіння в мирні часи люди йшли на цвинтар — несли крашанки і паски, прибирали могили. Іноді також запрошують священника для панахиди або літії. Якщо немає можливості, тоді можна запалити свічку і помолитися самим.

На Радоницю слід згадати покійних хорошим словом. У цей день потрібно обов’язково подати милостиню, відмовляти не можна — поділіться продуктами або грошима. Працювати можна тільки якщо є гостра потреба, але краще всі справи перенести на інший день.

На Радоницю не можна: сумувати та плакати; залишати їжу на кладовищі – це забобони, і церква цього не вітає, адже душа перебуває з Богом; поминати померлих алкоголем – можна випити трохи вина; ставити перед фотографією померлого горілку і чорний хліб; сваритися і лаятися; вінчатися. Не можна також на Радоницю сіяти та садити на городі і в полі – це вважається поганою прикметою.

Нагадаємо, цього тижня мешканцям Харкова порадили уникати відвідин міських цвинтарів.

Фото: Наталія Бойченко, відкриті джерела

Харків’яни сьогодні промовляють слова світлої молитви (фото)

Пам’ятаємо! На дев’ятий день після Великодня, у вівторок другої седмиці Православна церква встановила поминання покійних. В народі цей день називають Проводами або Радоницею. Цього дня християни ніби розділяють пасхальну радість воскресіння Спасителя з членами Церкви, що вже залишили цей світ. За свідченням святителя Іоанна Златоуста (IV ст.), це свято відзначалося на християнських кладовищах вже в давнину.

Радониця — язичницьке свято поминання покійних. З прийняттям християнства воно переплелося з православними традиціями і стало батьківським днем. Назва “Радониця” перекладається як “радісна молитва про померлих”. Чому радісна? Це говорить про радісне Воскресіння Христа і прийдешнє воскресіння всіх мертвих.

Зараз Радониця — це загальноцерковне поминання покійних. Спочатку поминки влаштовували на Червону гірку. Однак вона випадає на Світлу седмицю, коли не можна поминати померлих, тому дату перенесли на наступний тиждень. У 2024 році Радониця випадає на 14 травня.


Цього дня наші предки традиційно готували кутю, млинці, фарбували яйця в зелений і жовтий (колір скорботи) і несли їжу на могили померлим. Частину, що призначалася для духів померлих, закопували в землю, а яйцями “христосалися з рідними” – розбивали об хрест.

Вдома на підвіконні залишали склянку води та шматочки хліба (паски), а ввечері під час поминальної вечері ставили на стіл три порожні тарілки – щоб померлі поснідали, пообідали і повечеряли. Решту їжі роздавали нужденним.


Православну Радоницю вважають Великоднем померлих — в цей день не належить плакати, вважається, що душі померлих разом з живими радіють Воскресінню Христовому.

На Радоницю потрібно піти до церкви й помолитися за покійних. Можна подати поминальні записочки з іменами померлих рідних, яких священник згадує під час служби.

Після богослужіння в мирні часи люди йшли на цвинтар — несли крашанки і паски, прибирали могили. Іноді також запрошують священника для панахиди або літії. Якщо немає можливості, тоді можна запалити свічку і помолитися самим.



На Радоницю слід згадати покійних хорошим словом. У цей день потрібно обов’язково подати милостиню, відмовляти не можна — поділіться продуктами або грошима. Працювати можна тільки якщо є гостра потреба, але краще всі справи перенести на інший день.


На Радоницю не можна: сумувати та плакати; залишати їжу на кладовищі – це забобони, і церква цього не вітає, адже душа перебуває з Богом; поминати померлих алкоголем – можна випити трохи вина; ставити перед фотографією померлого горілку і чорний хліб; сваритися і лаятися; вінчатися. Не можна також на Радоницю сіяти та садити на городі і в полі – це вважається поганою прикметою.

Нагадаємо, цього тижня мешканцям Харкова порадили уникати відвідин міських цвинтарів.

Фото: Наталія Бойченко, відкриті джерела

Сьогодні жодних сліз: Великдень померлих або Радониця (фото, відео)

У 2023 році Радониця випадає на 25 квітня. Радониця – язичницьке свято поминання покійних. З прийняттям християнства воно переплелося з православними традиціями й стало батьківським днем. Назва “Радониця” перекладається як “радісна молитва про померлих”. Чому радісна? Це говорить про радісне Воскресіння Христа і прийдешнє воскресіння всіх мертвих.

Зараз Радониця – це загальноцерковне поминання покійних. Спочатку поминки влаштовували на Червону гірку, але так як вона випадає на Світлу седмицю, коли не можна поминати померлих, то дату перенесли на наступний тиждень.



Цього дня наші предки традиційно готували кутю, млинці, фарбували яйця в зелений і жовтий (колір скорботи) і несли їжу на могили померлих. Частину, що призначалася для духів померлих, закопували в землю, а яйцями “христосалися з рідними” – розбивали об хрест.

Вдома на підвіконні залишали склянку води та шматочки хліба, а ввечері під час поминальної вечері ставили на стіл три порожні тарілки – щоб померлі поснідали, пообідали й повечеряли. Решту їжі роздавали нужденним.
Православну Радоницю вважають Великоднем померлих – в цей день не потрібно плакати, вважається, що душі померлих разом з живими радіють Воскресінню Христовому.

На Радоницю потрібно піти до церкви й помолитися за покійних. Можна подати поминальні записочки з іменами померлих рідних, яких священник згадує під час служби.
Після богослужіння йдуть на цвинтар – несуть фарбовані яйця і паски, прибирають могили. Іноді також запрошують священника для панахиди або літії. Якщо немає можливості, тоді можна запалити свічку і помолитися самим.

На Радоницю слід згадати покійних хорошим словом. У цей день потрібно обов’язково подати милостиню, відмовляти не можна – поділітися продуктами або грошима. Працювати можна тільки якщо є гостра потреба, але краще всі справи перенести на інший день.

На Радоницю не можна: сумувати й плакати; залишати їжу на кладовищі – це забобони, і церква цього не вітає, адже душа перебуває з Богом; поминати померлих алкоголем – можна випити трохи вина; ставити перед фотографією померлого горілку і чорний хліб; сваритися і лаятися; вінчатися. Не можна також на Радоницю сіяти й садити на городі та в полі – це вважається поганою прикметою.
Цього річ на Радоницю з ранку падав дощ, за прикметами, буде багатий урожай.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, соцмережі 


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.