Всесвітній день боротьби проти раку. Фактори ризику, профілактика та діагностика захворювання
4 лютого – Всесвітній день боротьби із раковими захворюваннями.
Міжнародний протираковий союз, починаючи з 2005 року, щорічно проводить заходи, які мають на меті привернути увагу громадськості до цієї глобальної проблеми, нагадати людям про те, наскільки небезпечні та поширені зараз онкологічні захворювання, та значно знизити смертність від раку. Адже онкологічні захворювання – одна з найпоширеніших причин смерті.
Щорічно 4 лютого під час Всесвітнього дня боротьби з раковими захворюваннями ВООЗ і Міжнародне агентство з вивчення раку надають підтримку Міжнародному союзу проти раку в поширенні інформації про заходи щодо полегшення тягаря цього захворювання.
За даними ВООЗ, у 2020 році від раку померло близько 10 млн людей. 11 січня 2023 року міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко наголосив, що через війну люди менше ходять на діагностику і прогнозує зростання онкологічних захворювань в Україні.
А в 2026 році задіяно програму грошової допомоги для діагностики здоров’я. Зокрема , з 1 січня 2026 року в Україні стартувала програма «Скринінг здоров’я 40+», за якою громадяни віком від 40 років можуть отримати 2000 грн на комплексне медичне обстеження. Кошти нараховуються на «Дія. Картку» після подання заявки через застосунок «Дія» або ЦНАП для оплати аналізів та консультацій у вибраних закладах.
Рак – це друга з основних причин смертності у світі після серцево-судинних захворювань (інфарктів, інсультів). Наша країна в лідерах серед європейських держав за смертністю від раку. Більше 30% пухлин у нас виявляють уже на запущених стадіях, майже кожен третій українець, якому вперше діагностували рак, не проживає й одного року.
За даними ВООЗ: існує більше 100 видів раку і хвороба може розвиватися в будь-якій частині тіла. Від раку щорічно вмирають мільйони людей. Зокрема, у всьому світі рак легенів щорічно забирає життя близько 1,8 мільйона людей.
Ще на початку ХХ століття рак легені вважалося рідкісним захворюванням, проте сьогодні на нього припадає 12,8% усіх випадків раку та 17,8% смертей від раку в усьому світі. Зростання захворюваності пов’язують із поширенням факторів, які відіграють значну роль у розвитку захворювання, до них відносяться тютюнопаління, розвиток промисловості (уран, радіація, азбест) та забруднення повітря.
Найбільш поширені види раку в Україні: серед жінок – це рак молочної залози, серед чоловіків – рак легень і рак простати, у всіх (і чоловіків, і жінок) – одним із провідних є рак товстого кишківника.
Більше 30% випадків смерті від раку можна запобігти, головним чином завдяки утриманню від вживання тютюну, здоровому харчуванню, фізичній активності і відмови від вживання алкоголю.
Куріння є основним фактором ризику розвитку не лише раку легенів, а й раку ротової порожнини, горла, стравоходу, пішлункової залози, нирок, шлунка та навіть шийки матки у жінок.
Коли ви вдихаєте тютюновий дим, шкідливі хімічні речовини моментально потрапляють у ваші легені, а звідти переходять у кровотік і розносяться по всьому тілу – до мозку, серця та інших органів вже за 10 секунд після першої затяжки.
Нікотин, який міститься у різних тютюнових виробах (традиційних сигаретах, кальянах та засобах для нагрівання тютюну), викликає звикання. Під час куріння ваш мозок стимулює виділення дофаміну – гормону задоволення, який дарує відчуття щастя, енергії та зосередженості. Однак цей ефект короткочасний: з часом мозок починає покладатися на нікотин для отримання цих почуттів. Тому чим довше ви курите, тим більше дофаміну вам потрібно, щоб відчувати себе добре. Такий процес називається “нейроадаптацією”. Через нестачу нікотину в організмі вам може бути важко зосередитися, ви можете відчувати нервозність, неспокій, дратівливість або тривогу.

Ще один з факторів, що впливає на розвиток захворювання раку легенів, є забруднення атмосферного повітря хімічними речовинами. Воно може впливати на здоров’я населення, навіть якщо їх фактичні концентрації не перевищують допустимі рівні. Це особливо відчутно під час війни, коли вибухи ворожих снарядів додають шкідливих речовин у повітря.
ДУ «Харківський ОЦКПХ МОЗ» в 2024 році проводив розрахунки ризиків для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря за методикою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України.
✔️ Оцінка неканцерогенних та канцерогенних ризиків за 2024 рік для міста Харків проведена по 9-ти пріоритетним забруднюючим речовинам: пил, діоксид азоту, діоксид сірки, сірководень, аміак, оксид вуглецю, фенол, формальдегід, сажа.
Неканцерогенні ризики
✅ Розрахований для кожної із вищезазначених речовин коефіцієнт небезпеки свідчить про допустимий вплив на здоров’я, за якого можливість розвитку у людини шкідливих ефектів при щоденному надходженні окремої речовини протягом життя несуттєва.
Разом з тим індекс небезпеки для суміші хімічних речовин, які комплексно впливають на органи дихання (пил, діоксид азоту, формальдегід, діоксид сірки, аміак, фенол), відповідає насторожуючому рівню ризику для здоров’я населення.
Формуванню такого рівня ризику сприяв високий вміст пилу в атмосферному повітрі під час пилових бурь, які неодноразово спостерігались на Харківщині протягом року.
Канцерогенні ризики
✅ Для розрахунку канцерогенного ризику проаналізовані середньорічні концентрації речовин, які мають канцерогенний потенціал – сажі та формальдегіду. Ці речовини провокують виникнення пухлин в різних органах, тому не чинять сумарний канцерогенний ризик.
Розрахований індивідуальний канцерогенний ризик для сажі та формальдегіду знаходиться на низькому (допустимому) рівні.
Ймовірність виникнення від впливу сажі пухлин шкіри та легенів у людини масою тіла 70 кг протягом 70 років за умови щоденного впливу визначеної середньорічної концентрації сажі 0,02 мг/м3 може викликати розвиток пухлин у 9 осіб на 100 тис. населення.
Формальдегід за середньорічної концентрації 0,002 мг/м3 та аналогічних умов дії на організм може викликати розвиток пухлин порожнини носа у 3 осіб на 100 тис. населення.
☝️ Примітка: Зазначена оцінка ризиків характеризує період з 01.01.2024 по 31.12.2024 та може змінюватись в залежності від періоду спостереження.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, від 30% до 50% випадків раку можна уникнути, якщо щорічно проходити профілактичні обстеження – онко-скринінг. Це особливий вид медичних обстежень, які проводяться для ранньої діагностики онкологічних захворювань та виявляють хворобу, коли вона ще не проявляє жодних симптомів.
Зокрема, для раннього виявлення раку легень людям, які мають високий ризик розвитку цього захворювання, рекомендовано проходити низькодозову комп’ютерну томографію органів грудної порожнини. Це дослідження показано при наступних факторах ризику: куріння тютюну протягом 15 років, наявність хронічних захворювань легень, рак легень у родичів, вплив шкідливих речовин (контакт з асбестом, радоном, робота у вугільних шахтах тощо).
Раз на рік відвідуйте свого сімейного лікаря, він підкаже які дослідження та консультації спеціалістів вам потрібні та дасть направлення.
В Україні діє програма медичних гарантій, яка покриває найважливіші обстеження для ранньої діагностики раку.
Регулярні самоперевірки та скринінги для різних типів раку збільшують шанси на раннє виявлення хвороби та збережуть найцінніше – здоров’я та життя!
Важливо пам’ятати, що профілактика та раннє виявлення онкологічних захворювань не потребує великих зусиль: киньте курити, вживайте здорову їжу, не зловживайте алкоголем та засмагою, відмовтесь від солярію.
Рак – це не вирок. Це хвороба, яку можна попередити та лікувати і яку необхідно перемагати!
Джерело – Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб














