Позначка: премія

Харків 24 червня: сучасність та минуле (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 24.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

24 червня 1934 року Харків розпрощався зі статусом столиці України. Саме в цей день із Харкова до Києва «переїхали» органи державної влади.
Харків набув статусу обласного центру.

24 червня 2003 року у Харкові з’явилася площа Ірини Бугримової. Рішення про присвоєння колишньої площі Урицького імені легендарної артистки цирку на сесії міської ради було ухвалено практично одноголосно. Відома у всьому світі приборкувачка левів Бугримова почала працювати у Харківському цирку 1929 року.
Ірина Бугримова — перша в країні жінка, яка увійшла до клітки з левами.

Більше цікавого про харківську зірку. «Харківський цирк! Це моя юність. Харківський цирк — це мій початок роботи в цирковому мистецтві… І всі мої подальші етапи творчого життя пов’язані зі старим Харківським цирком! Дякуємо!» – Ірина Бугримова.

Пам’ятаємо! Цього дня, 13 березня, в 1910 році в Харкові народилася Ірина Бугримова – легендарна дресувальниця левів, народна артистка.

Батько циркачки – із різночинців – був професором ветеринарії. Мати – дворянка – здобула музичну освіту, добре грала на фортепіано, малювала, захоплювалася мистецтвом фотографії.

Ірина Бугримова виросла у будинку в центрі Харкова. Велика сім’я жила у 2-х поверховому будинку на вул. Мироносицькій, який купила бабуся, Варвара Григорівна Федорович (будинок не зберігся, у роки Другої світової війни його розбомбили).

У юності Бугримова захоплювалася спортом: займалася бігом, стрибками у довжину, у висоту, у воду з вишки, штовхала ядро, метала диск та спис, бігала на ковзанах, займалася мотоспортом. На мотодромі вона познайомилася із знаменитим на всю країну гонщиком Олександром Буслаєвим, який став її чоловіком.

Разом вони прийшли до Харківського цирку та поставили номер “Політ на санях з-під купола цирку”. Пізніше Бугримова почала дресувати левів, і це стало її основною цирковою професією.

Історія Бугримової та Буслаєва лягла в основу популярного свого часу фільму “Приборкувачка тигрів” (щоправда, леви були замінені на тигрів).
Дресурою левів Бугримова займалася 30 років.

Першими її вихованцями були левенята Кай, Юлій і Цезар, який став другом на довгі роки. Після тривалих, наполегливих занять, тренувань, завдяки волі, азарту, мужності, уміння ладнати з тваринами Ірина досягла результатів.

Вона ставила унікальні номери з одночасною участю левів і коней. За своє циркове життя Бугримова видресувала 80 левів, працювала з ними на арені у 1946—1976 роках.

“У мене було 80 левів, 8 коней, 12 собак та двоє чоловіків”, – говорила Бугримова.

Померла І. М. Бугримова 20 лютого 2001 на 91 році життя. Вона померла уві сні від серцевого нападу.

“У мене немає на серці осаду, що чогось не зробила або зробила не так, – казала своє життя Ірина Бугримова. – І отримала я від життя все, про що можна було б мріяти”.

Бугримова входить до числа найзнаменитіших дресувальниць світу. У Харкові на її честь названо площу, де знаходиться цирк.

У серпні 2018 року в Харкові на фасаді житлового будинку по вулиці Греківській, 3, було створено мурал із зображенням Ірини Бугримової.

Автором муралу стала творча група «Soul» у складі Олексія Постульги, Дениса Стадника та Олексія Філіппова. Таку тематику було обрано не випадково, оскільки будинок №3 розташований біля Харківського державного цирку, в районі однойменної площі Ірини Бугримової. Мурал було виконано за новою унікальною для України технологією: основна частина композиції не намальована, а має об’ємну структуру. Це пов’язано з тим, що альпіністам було не зручно діставатися фасаду будівлі, тому окремі елементи композиції виготовляли в майстерні. Частини муралу виготовлені з полістиролу. Всього композиція складається з 18 елементів: десять – зображення Ірини Бугримової, п’ять – леви, деталі, що залишилися, – це корона і напис з ім’ям дресувальниці і прізвиськами левів, з якими вона працювала, – Юлій, Гай і Цезар.

До 100-річного ювілею Бугримової у Харкові планувалося ще й встановлення пам’ятника. Але проект так і не було реалізовано.

24 червня 2004 року харківські архітектори були визнані найкращими в країні. Група архітекторів та інженерів з Харкова отримала Державні премії України за комплексну регенерацію історико-архітектурного середовища та ансамблів вокзальних комплексів.
Розмір Державної премії на той час становив 50 тисяч гривень або трохи більше ніж 10 тисяч доларів.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Харків у XXI столітті. 19 травня – цікаві факти з життя міста

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 19.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

19 травня 2004 року в Харкові відзначили спортивний ювілей. Жіноча команда з водного поло «Харків’янка» стала п’ятиразовим чемпіоном України.
Своє п’яте національне золото «Харків’янка» оформила у фінальній серії до трьох перемог із київським «Уніспортом».
Для досягнення головної мети харків’янки використали мінімальну кількість матчів – три. У всіх поєдинках перевага була переважною: 9:3, 12:0 та 9:2.

Почин ватерполісток того ж дня підтримали харківські баскетболістки.
Харківський баскетбольний клуб ХАІ виборов срібні медалі чемпіонату країни.

19 травня 2011 року Харківська облдержадміністрація започаткувала премію імені Іллі Юхимовича Рєпіна.
Володаря премії планувалося визначати щороку у серпні до Дня народження художника.
Премію вручали у трьох номінаціях: «Живопис та графіка», «Скульптура», «Декоративно-ужиткове та монументальне мистецтво».

19 травня 2013 року вперше у своїй історії харківський «Металіст» отримав право виступати у Лізі чемпіонів. У 29-му турі української футбольної Прем’єр-ліги харківський «Металіст» переграв «Дніпро» 2:1 і за тур до кінця першості завоював срібну медаль чемпіонату.

Щоправда, участь «Металіста» у Лізі чемпіонів завершилась скандалом.
Харків’яни переграли у третьому раунді кваліфікації грецький ПАОК. Однак українська федерація звинуватила «Металіст» в нібито договірному матчі проти львівських «Карпат», який відбувся ще за п’ять років до того.
УЄФА зняла «Металіст» із участі у Лізі чемпіонів.

Харків у XXI столітті. 10 травня ЗМІ повідомили про відзначення престижною премією українських журналістів

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 10.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

У травні 2022 року в Колумбійському університеті (США) вручили Пулітцерівську премію – одну з найпрестижніших нагород у галузі журналістики та літератури.

В надважки часи для України спеціальної колективної нагороди Пулітцера було удостоєно всіх українських журналістів, — повідомили в НСЖУ.

«За їхню мужність, витримку та відданість правдивому висвітленню під час безжального вторгнення володимира путіна до їхньої країни та його пропагандистської війни в росії. Незважаючи на бомбардування, викрадення, окупацію і навіть смерть у своїх лавах, вони наполегливо намагалися дати точне уявлення про жахливу реальність, віддаючи честь Україні та журналістам усього світу», – йдеться у документі Ради Пулітцера.

Довідка. Пулітцерівська премія – заснована за заповітом видавця газети Джозефа Пулітцера та вперше присуджена у 1917 році. На сьогодні це найпрестижніша нагорода в американській журналістиці. Її присуджують та вручають у Колумбійському університеті. Переможці кожної категорії отримують приз у розмірі 15 тисяч доларів, за винятком нагороди за державну службу – вона супроводжується золотою медаллю.

Докладніше про премію та її засновника в пості GX.

Вболіваємо разом: талановиті митці Харкова варті престижної премії (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 10.02.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Саме в Харкові писав та показував прем’єри Микола Лисенко… Отож бо митці Харкова варті найвищих нагород!

Комітет з присудження Премії Держмистецтв 10 лютого оприлюднив список претендентів, які поборються за звання лавреата премії імені М.В. Лисенка у 2025 році. Зокрема, були названі імена чотирьох харківських митців: композитора Дмитра Малого, артистки Вікторії Гіголаєвої, науковиці Юлії Ніколаєвської та скрипаля Ігоря Чернявського.

Нагадаємо, музична премія присуджується за видатні досягнення у сфері музичного мистецтва та мистецтвознавства (протягом останніх п’яти років).

Цьогоріч на здобуття премії претендують:
За напрямом «за видатні досягнення у професійній композиторській творчості»:
– Всеволод Сіренко – висувається Симфонія № 3 (Присвята захисникам України) та «Літургійні піснеспіви» для хору;
– Микола Ластовецький – висуваються хорові та симфонічні твори останніх п’яти років;
– Дмитро Малий (на фото та відео з матеріалів GX) – висувається Симфонія у трьох частинах;

– Мирон Дацко – висувається кантата «Сім слів Христа» на вірші о. Василя Мендруня, ЧСВВ.

За напрямом «за видатні досягнення у професійному виконавському мистецтві»:
– Олександр Перепелиця (диригент, фортепіано) – висуваються концертні програми, виконані протягом останніх п’яти років;
– Володимир Рудницький (хормейстер) – висувається концертна програма «Невідомий Бортнянський»;
– Ігор Чернявський (скрипка (на фото та відео з матеріалів GX)) – висуваються концертні програми, виконані протягом останніх п’яти років;

– Євген Жила – висувається концертна програма «Сучасна європейська акордеонна музика»;
– Вікторія Гіголаєва-Юрченко (на фото та відео з матеріалів GX) – висувається концертна програма «Так виникає нація героїв» (вокальний цикл В. Соляникова на вірші Л. Костенко);

– Владислав Лисенко – висуваються концертні програми останніх років.
– Олександра Зайцева (фортепіано) – висуваються концертні програми останніх років.

За напрямом «за видатні досягнення в музикознавстві»:
– Ольга Шуміліна – висувається видання «Андрій Рачинський/ Максим Березовський. Двохорні концерти» та наукові статті, присвячені дослідженню української музики доби класицизму;
– Юлія Ніколаєвська (на фото та відео з матеріалів GX) – висувається монографія «Homo interpretatus в музичному мистецтві XX – початку XXI століть» та музикознавчі праці останніх п’яти років;

“Діла добрих обновляться! Діла злих загинуть!”.

– Ірина Клименко – висувається монографія «Обрядові мелодії українців у контексті слов’яно‐балтського ранньотрадиційного меломасиву: типологія і географія» та наукові статті, присвячені українській традиційній музиці;
– Олександра Німилович – висувається монографічне видання «Талант, офіруваний Україні: Любомир Рихтицький у дослідженнях і публіцистиці» та наукові статті.

Довідка.

Ігор Чернявський – заслужений діяч мистецтв України, старший викладач кафедри оркестрових струнних інструментів ХНУМ імені І. П. Котляревського.

Юлія Ніколаєвська – музикознавиця, педагог, просвітницький діяч, професорка ХНУМ імені І.П.Котляревського, докторка мистецтвознавства, проректорка з науково-педагогічної, творчої роботи та інноваційного розвитку ХНУМ імені І.П.Котляревського.

Дмитро Малий – композитор, піаніст, кандидат мистецтвознавства, старший викладач ХНУМ імені І.П.Котляревського, член НСКУ.

Вікторія Гіголаєва – лауреатка міжнародних конкурсів, провідна солістка Харківської обласної філармонії, старший викладач Харківської державної академії культури, член агіткультбригади ГО «ЗЗП» ,нагороджена багатьма почесними нагородами та відзнакою «ХАРКІВ-ВОЛОНТЕР-УКРАЇНА».

Фото, відео та матеріал: Комітет з присудження Премії Держмистецтв, Наталія Бойченко, GX, Катерина Жиагалова

Завдяки фотографу з Харкова Україна вперше здобула “Оскар” (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 11.03.2024. Опубліковано в Культура.

Біль втрат і тягар війни кожен українець відчуває ще з 2014 року. З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну кількість кривавих злочинів рашистів помножилась стократ. Наразі кожен українець намагається донести світу увесь жах і біль скоєного рашистами. Болючі факти, зафільмовані українцями, вразили увесь світ. Цього року, 10 березня, на щорічній церемонії вручення кінопремії “Оскар” в Лос-Анджелесі найвищу нагороду у категорії “Найкращий документальний фільм” вперше отримали українці.

“Оскаром” було нагороджено документальний фільм харківського фотографа Мстислава Чернова “20 днів у Маріуполі”. Нагадаємо, у категорії “Найкращий документальний фільм” змагалися ще чотири стрічки: Bobi Wine: The People’s President (“Бобі Вайн: Народний президент”); The Eternal Memory (“Вічна пам’ять”); Four Daughters (“Чотири доньки”); To Kill a Tiger (“Убити тигра”).

Нагадаємо, стрічка “20 днів у Маріуполі” розповідає про перші тижні бойових дій у Маріуполі Донецької області під час повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року. Над фільмом працювали режисер і фотограф Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та продюсерка й журналістка Василіса Степаненко. Вони стали останніми журналістами, які висвітлювали початок знищення росією Маріуполя.

“Я вдячний. Але напевно я буду перший режисером на цій сцені, який би хотів не робити цей фільм. Я хотів би мати змогу обміняти це на те, щоб росія ніколи не нападала на Україну, ніколи не окуповувала наші міста; щоб росіяни не вбивали десятки тисяч моїх співгромадян України. Я б віддав це, аби вони звільнили всіх заручників, солдатів, які захищали нашу землю, цивільних, які в їхніх тюрмах. Але я не можу змінити історію, не можу змінити минуле, проти ми всі разом, ви і я, ми зараз серед найталановитіших людей світу. Ми можемо зробити так, щоб історію виправити, щоби правда перемогла. І щоби загиблі люди Маріуполя та ті, хто віддали своє життя, щоби їх ніколи не забули. Тому що кіно формує спогади, спогади формують історію”, — наголосив Чернов.

“Оскар” – не перша нагорода стрічки “20 днів у Маріуполі”.

Зокрема, у січні 2023 року робота українців отримала приз глядацьких симпатій на кінофестивалі “Санденс” (“Sundance”) – популярному у світі огляді незалежного кіно (докладніше у новині GX).

А ще картина перемогла у номінації “Найкращий документальний фільм” британської кінопремії BAFTA, а Мстислав Чернов отримав премію Гільдії режисерів США (DGA Awards) за “видатні режисерські досягнення в документальному кіно”.

У травні 2023 року українські фотографи Мстислав Чернов та Євген Малолєтка, а також журналістка Василиса Степаненко, які працюють для Associated Press, стали лауреатами Пулітцерівської премії за серію фоторобіт, присвячених заблокованому російськими військами Маріуполю (подробиці у новині GX).

Також усім трьом авторам картини у 2024 році було присвоєно Шевченківську премію.

Довідка. Мстислав Чернов — український відеограф, фотограф, фотожурналіст, режисер, воєнний кореспондент та письменник. Народився в Харкові. Висвітлював події Революції гідності, Війни на сході України, наслідки збиття Boeing 777 Malaysia Airlines, Сирійську громадянську війну, битву при Мосулі в Іраку, Російське вторгнення в Україну 2022 року, включаючи Блокаду Маріуполя (за цю роботу отримав нагороди Deutsche Welle Freedom of Speech Award, Премія імені Георгія Ґонґадзе, Knight International Journalism Awards, Biagio Agnes Award, Bayeux Calvados-Normandy Award, Elijah Parish Lovejoy Award, Free Media Awards, CJFE International Press Freedom Award, Royal Television Society Television Journalism Awards).

Журналіст Associated Press та президент Української асоціації професійних фотографів. Матеріали Чернова були опубліковані та випущені в ефірі багатьох ЗМІ по всьому світу, включаючи CNN, BBC, New York Times, Washington Post та інших.

Журналісти Мстислав Чернов і Євген Малолєтка стали лауреатами Премії Гонгадзе – 2022. Також їм присудили премію німецької медіакомпанії Deutsche Welle «За свободу слова».

Фотожурналісти Мстислав Чернов, Євген Малолєтка та відеопродюсерка Василіса Степаненко стали лауреатами міжнародної журналістської премії імені Джеймса Найта (Knight International Journalism Awards) від Міжнародного центру журналістів (ICFJ).

Вони висвітлювали події в заблокованому російськими військами Маріуполі, знімали руйнування, спричинені обстрілами міста, роботу лікарів у місцевих шпиталях, численні жертви серед цивільного населення.

Фото: REUTERS/Mike Blake, відкриті джерела

Обожнює панд, уболіває за «Ювентус». Харківська учителька увійшла до престижного рейтингу педагогів світу (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 30.09.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Харківська учителька української мови та літератури Людмила Таболіна потрапила до рейтингу 50 найкращих вчителів 2023 року світу від Global Teacher Prize. Про це повідомили на сайті Глобальної премії. Зазначається, що пані Таболіна також була фіналісткою премії Global Teacher Prize Ukraine 2019.

До і на початок російського вторгнення в Україну Людмила Таболіна працювала у Харкові директором школи №10. Свою останню довоєнну фотографію з уроку української літератури у 5 класі, Людмила зберігає у своєму телефоні, як особливу, історичну – для неї, для Харкова, для світу.

З перших днів війни її школа стала прихистком для мешканців навколишніх будинків. У притулку ховалися від обстрілів десятки, а то й сотні людей одночасно, серед них – багато мам із дітьми. Ще на початку березня 2022 року пані Людмила відкрила у школі їдальню для місцевих жителів. Навчальний заклад, по суті, перетворився на реальний осередок громади, який надав багатьом місцевим мешканцям не лише укриття, а й змогу отримувати гуманітарну допомогу, можливість зберегти родини.

Наперекір зупинці роботи транспорту учителька кілька місяців пішки ходила на роботу, долаючи 11 км туди й назад – попри вибухи та численні блокпости.

А з 1 квітня 2022 року її школа відновила дистанційне навчання, збираючи на уроки харківських дітей з підвалів, станцій метро, коридорів та притулків, з різних регіонів та країн світу. Навесні 2022 року Людмила разом з колегами виходили на ранкові шкільні суботники, аби очистити території від уламків російських ракет, висадити у дворі ліцею квіти, обрізали сухі гілки з дерев.

Як куратор шкільного Євроклубу «Бджілка», Людмила Таболіна, ділилася з учнями своїм досвідом подорожей, надихаючи їх сміливо шукати пригоди, включаючи громадянську активність, ініціативи та співпрацю, що виходять далеко за межі України.

В одній зі своїх довоєнних конкурсних анкет Людмила зізналася, що любить подорожувати, читати, обожнює панд, уболіває за футбольний клуб «Ювентус». А ще учителька підтримує вегетаріанство.

«Свої емоції зараз я можу описати одним словом — відданість. Відданість собі, освіті, вчителям і Україні. Я буду продовжувати пишатися нашими освітянами та популяризувати наші освітні підходи, де б я не була», – поділилася своїми нинішніми емоціями Людмила, яка наразі навчає дітей в одній із столичних шкіл, очолює STEM-школу Inventor у Києві.

Харків’янку номінували на престижну премію (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 06.03.2023. Опубліковано в Культура.

Кожного року в Україні відзначають особливою премією жінок, які не тільки живуть мистецтвом, а ще й надихають людей довкола. Цьогорічна премія “Women in Arts. The Resistance 2023” вручатиметься за два попередні роки, оскільки 2022-го церемонія нагородження не відбулась через початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. А ще, кожна номінантка робить неабиякий внесок у наближення нашої перемоги.

Вже завтра, 7 березня, на урочистій церемонії нагородження ми дізнаємось імена переможниць в кожній номінації, а також лауреатки “Особливої відзнаки”.

У харків’ян буде змога висловити свої захоплення та повагу головній режисерці Харківського театру ляльок ім. В.Афанасьєва Оксані Дмітрієвій, яка є однією з обраних з номінанток премії.

Нагадаємо, колектив Харківського театру ляльок ім. В.Афанасьєва попри всі складнощі, пов’язані з війною, дарував свято землякам. Їхні виступи у бомбосховищах та на станціях метро надихали та підтримували харків’ян.

Ще однією вагомою ланкою стала участь у спільному проєкті двох українських театрів ляльок зі Львова та Харкова, за підсумками якого спеціально до Різдва було створено виставу «Вертеп» (про яку GX розповість у окремій новині).

“Різдво відбувається тут і зараз, і це народження Христа. Ми знаємо, що відбувається в нашій країні, і тому ми говоримо про те, що Христос народжується і в нас багато світла, і ми переможемо. Це таке духовне налаштування, і мені здається, це дуже важливо, – поділилася своїми почуттями з GX режисерка вистави Оксана Дмітрієва. – Вистава має надихнути людей на перемогу!”

Яскрава та талановита харків’янка завоювала серця та надихнула багатьох не складати руки та вірити у перемогу.

Колектив новинного порталу GX пишається та бажає успіху талановитій землячці Оксані Дмітрієвій.

Довідка GX. Премія Women in Arts заснована у 2019 році Українським інститутом та UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні в рамках руху солідарності за ґендерну рівність HeForShe.

Нагадаємо, колектив Харківського театру ляльок ім. В.Афанасьєва радо відкрив двері театру для глядача з 6 лютого.

Фото та відео: Харківського театру ляльок ім. В.Афанасьєва, архів Оксани Дмітрієвої, GX, Наталія Бойченко

Кожен четвертий лауреат президентської премії – із Харкова (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 24.10.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

П’ять учнів із Харкова отримуватимуть президентські премії за перемоги у міжнародних учнівських олімпіадах 2022 року.

Про це повідомили у пресслужбі мерії, посилаючись на міський департамент освіти.

Зазначається що із 20 учнів, які Міністерство освіти і науки України визначило переможцями, п’ятеро – харків’яни.

Зокрема, премії Президента України удостоєні: призери Міжнародної математичної олімпіади Ігор Пилаєв, Святослав Денисков, Вадим Гассєєв (Харківський фізико-математичний ліцей № 27) та Іван Бортновський, а також призер Міжнародної хімічної олімпіади Дар’я Клименко.

Дар’я Клименко, Харківська гімназія № 47

Ігор Пилаєв, Харківський фізико-математичний ліцей № 27

Святослав Денисков, Харківський фізико-математичний ліцей № 27

Вадим Гассєєв , Харківський фізико-математичний ліцей № 27

Іван Бортновський, Харківський ліцей № 161 «Імпульс»

Перелік навчальних предметів та олімпіад, за перемогу в яких призначаються та виплачуються премії Президента України, а також перелік самих отримувачів затверджено Міністерством освіти і науки України (наказом МОН від 21.10.2022 № 939 ).

Галина Половик