Перейти до основного вмісту

Позначка: працівники культури

Коли ворог гасить світло, в Харкові в святковий день сяють зірки з усієї України (фото, відео)

Яскравим дарунком до Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва стала опера Джакомо Пуччіні «Флорія Тоска» на сцені Харків опера (докладніше про подію в новині GX). В ювілейні рік і сезон колектив театру не припиняє дивувати.

Вибухом емоцій  9 листопада стала чуттєва вистава про кохання непідвладне смерті…

Головну роль пристрасної та норовливої Флорії Тоски на сцені ХНАТОБ зіграла неперевершена Людмила Монастирська – одна з найяскравіших зірок сучасної оперної сцени, солістка провідних театрів світу. Голос артистки – це справжня стихія, що поєднує ніжність і фатальну силу. Її Тоска – жінка, яка любить, страждає і бореться до останнього подиху.

Партію художника Маріо Каварадоссі виконує Олег Злакоман – тенор із блискучим тембром і тонким почуттям ліризму, знаний за виступами на провідних українських і європейських сценах. Його герой – митець і романтик, для якого любов і свобода дорожчі за життя.
У ролі всесильного і жорстокого Барона Скарпіа – Олександр Мельничук, один із провідних баритонів сучасної української опери. Його образ – втілення темної пристрасті й владної сили, що створює драматичне протистояння головним героям.
В інших партіях – солісти харківської опери Юрій Кудрявцев, Микита Маринчанк, Сергій Леденьов, Вікторія Марініч, запрошений соліст Дніпро Опера, чудовий бас Максим Іващук та артисти хору і допоміжного складу Харківської опери. І навіть головний режисер театру – заслужений діяч мистецтв України Армен Калоян…

Симфонічним оркестром Харкiв Опера цього вечора керує головний диригент Одеського національного академічного театру опери та балету, заслужений артист України Василь Коваль.

Попри війну, ворожі обстріли й  вимкнення світла… На сцені Харків опера знову величні декорації римської церкви Сант-Андреа-делла-Валле змінювалися розкішними апартаментами барона з видом на нічний Рим, а у фіналі перед глядачем відкривалася картина з тюремного даху.

Дія опери відбувається на тлі вторгнення до Італії французької армії під командуванням Наполеона у 1796 році. Маркіза Аттаванті, сестра утік республіканця Анджелотті, допомагає йому сховатися в родовій капелі в церкві Сант-Андреа-делла-Валле. Тут же працює його друг та соратник – художник Маріо Каварадоссі, який пообіцяв Анджелотті свою допомогу.

Відправивши втікача у свій будинок, художник повертається до роботи над портретом Мадонни, його картина – це втілення коханої – артистки Флорії Тоски.

Але його ревнива кохана прискіпливо вимагає замінити навіть колір очей, щоб картина не була схожа з її суперницею маркізою Аттаванті.

Закохані трохи сваряться, але швидко миряться та збираються зустрітися після концерту Тоски на честь перемоги над французами. З цієї нагоди у церкві теж готуються до урочистого богослужіння.

Але планам закоханих не судилося справдитися. З’являється барон Скарпіа – шеф поліції, закоханий у Тоску.

Разом із детективом Сполеттою він виявив докази того, що Анджелотті ховається тут. Вероломний барон, зігравши на ревнощі Тоски, дізнається, де можна знайти художника. Скарпіа, окрилений можливістю відправити свого суперника Каварадоссі на ешафот, тріумфує в натовпі під звуки богослужіння на честь перемоги над Наполеоном.

У своєму палаці Скарпія увечері допитує художника. Втікач Анджелотті не спійманий, але Скарпі має план, як розговорити, запрошену на допит Тоску.

Каварадоссі встигає потай сказати дівчині, що вона повинна мовчати про те, що бачила в нього вдома. Але Скарпіа відправляє художника в камеру тортур, і дівчина чує його страждання.
У розпачі Флорія видає притулок Анджелотті – він ховається у схованці у садовому колодязі. Каварадоссі знову приводять до кабінету Скарпіа. Він розуміє, що Тоска все розповіла.

Але тут його дух піднімає несподівана звістка про перемогу Наполеона в Маренго. Каварадоссі не приховує своєї радості і співає Гімн Свободі. Скарпіа наказує стратити його, а дівчині пропонує купити свободу коханого ціною її честі.

Заради порятунку коханого Тоска погоджується. Підступний барон переконує її, що страта Каварадоссі буде уявною, а сам віддає необхідні розпорядження про страту, хоча й виписує перепустку для Тоски та художника, щоб вони нібито могли тікати з Риму.
Але відплата наздоганяє Скарпіа – замість обіймів Тоска завдає йому удару кинджалом.

Забравши перепустку, дівчина спішно покидає палац та поспішає на площу в’язниці Сант-Анджело.

Там Маріо Каварадоссі виводять на тюремний дах, де він і буде страчений.

Художник пише останній лист Тоске, коли зненацька з’являється і сама Флорія.
Смілива дівчина розповідає коханому про вбивство Скарпіа, показує перепустку до свободи і повідомляє йому, що страта буде хибною.

Закохані впевнені, що вони врятовані. Солдати піднімаються на дах, лунають постріли, Маріо падає, солдати йдуть. І тільки тепер Тоска розуміє, що її обдурили, і Каварадоссі мертвий, а на сходах чути кроки солдатів – про смерть Скарпіа вже дізналися… Вбита горем і загнана в кут Тоска кидається з даху вниз….

Вони загинули, але їх дух не було зламано…

Харківський глядач був у захваті – овації, квіти, виклики “Браво!”

Харків опера єднає! Більше про поді в театрі-ювілярі в останній місяць осені на офіційній сторінці ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, Харків опера

Митці і вихованці Харкова до свята отримали почесні звання від Президента України: бог мистецтв приніс артисту жадану нагороду (фото, відео)

Указом Президента України Володимира Зеленського №818/2025 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва» від 6 листопада 2025 року почесні звання отримали кращі митці і вихованці Харкова (докладніше за посиланням).

Зокрема, щиро вітаємо:

Оксану КРАМАРЄВУ, солістку опери Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка» з присвоєнням звання “Народна артистка України”;
Євгена ЛИСИЦЬКОГО, артиста-вокаліста, провідного майстра сцени Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» з присвоєнням звання “Заслужений артист України”;
Всеволода УТЛЕНКА, завідувача оркестрової трупи, артиста оркестру Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В.Лисенка» з присвоєнням звання “Заслужений артист України”;

Наталю ДРОЖЖИНУ, завідувачку кафедри Харківського національного університету мистецтв імені І.П.Котляревського з присвоєнням звання “Заслужена діячка мистецтв України”.

Нагадаємо, навесні 2024 року Євген Лисицький на сцені Харків опера відсвяткував свій особистий ювілей (докладніше за посиланням). Отож нагорода до свята профейсіного стала підсумком його багаторічної невтомної праці на радість харківському глядачу.

Його посмішка, голос, повага до колег і глядачів заворожує і дарує радість під час кожної зустрічі. Особливо важливим цей дар відчувається у наш час, коли цінуєш кожну щасливу мить життя.

Євгеній Лисицький в 1993 році закінчив Харківський інститут мистецтв ім. І.П.Котляревського (клас В.І. Подсадного). Працював солістом Харківської обласної філармонії. Стажувався у маестро М. Мілані в місті Озімо (Італія).

Творчий шлях Лисицького в Харківському національному академічному театрі опери та балету ім. М. Лисенка розпочався у 2002 році.

З 2007-2010 у складі трупи Харківського академічного театру опери та балету ім. М.В.Лисенко брав участь в оперних фестивалях в Іспанії та Німеччині.

За понад двадцять років на сцені в його акторській скарбничці багато цікавих ролей: Граф ді Луна («Трубадур» Дж.Верді); Набукко («Набукко» Дж.Верді); Жермон («Травіата» Дж.Верді); Сільвіо («Паяци» Р.Леонкавалло); Марсель («Богема» Дж.Пуччіні) та багато інших. І, мабуть, не випадково саме Євгену була доручена роль Меркурія — це давньоримський бог торгівлі, прибутку та збагачення, якого ототожнювали з грецьким богом Гермесом. Він також є покровителем мандрівників, красномовства, спритності та мистецтв.
Ми трохи пофантазуємо, мабуть, саме бог мистецтв приніс артисту жадану нагороду!

Так склалося, його герої здебільше браві та веселі. А фахівці здавна помітили, що сміх — це захисна реакція людини, яка дає можливість скинути напругу. Ось і у свій ювілей, 2 березня, він відкривав програму «Смайл опера» каватиною Фігаро з опери «Севільський цирульник» Дж. Россіні (концертмейстер – Максим Чуб). Трохи спогадів з того дня (докладніше за посиланням)…

Колектив новинного порталу GX ще раз щиро вітає усіх митців із професійним святом! Дякуємо за вашу віру в дива і натхнення, яке ви даруєте кожному глядачу!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Харків опера, ХНУМ ім. Котляревського, Указ Президента України, відкриті джерела


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.