Наприкінці березня до Харкова з польського Кракова прибули шість автівок з гуманітарним вантажем для військових. Позаду – півтори тисячі кілометрів і майже три доби виснажливої дороги до українського міста-героя, що за 40 кілометрів від російського кордону.
На майдані Свободи волонтерську колону зустрічали військові. Пікапи, мікроавтобус Фольксваген та інші автівки з вантажем – для них.
«Цього разу ми пригнали два пікапи для одного з харківських військових підрозділів, Volkswagen T5 – для військових медиків. Загалом 6 авто. Кожна машина обладнана приладом нічного бачення, щоб їздити вночі. Цілий причеп з речами: 10 дронів, 10 тепловізорів, різні генератори та багато іншого», – розповів «GX» президент благодійної Фундації польсько-української співпраці «U-WORK» пан Рафал Грабовський.
Це уже 12-й візит представників польської Фундації «U-WORK», яка задовго до війни, з 2016 року, допомагала українським емігрантам. А 24 лютого 2022 року лише розширило сферу благодійності.
«Спочатку ми допомагали у Кракові емігрантам з України у формальних справах: оформити документи на проживання, відкрити фірму, працевлаштуватися, записати дитину до школи, дитсадка тощо. А з початку війни, з першого її дня до нас долучилися волонтери, які працювали в інших проєктах та фондах. 300 людей одразу почало збирати допомогу для українців, які масово прибували до Польщі, до Кракова, а також на потреби української армії. Уже на початку березня відправили до України вагони з продуктами харчування. А потім самі поїхали до України й уже привозили речі лише для армії. Продукти продовжували збирати лише для біженців, що живуть у Кракові та на його околицях», – каже президент Фундації «U-WORK».
Рафал Грабовський, президента благодійної Фундації польсько-української співпраці «U-WORK»
Уперше з волонтерською місією пан Грабовський відвідав тоді ще прифронтовий Харків у травні 2022 року. З того часу кожні 2-3 тижні приїздять до України з допомогою.
Наразі Фундація «U-WORK» безпосередньо співпрацює із підрозділами ЗСУ і доставляє вантажі до Харкова та інших міст – на конкретні запити військових. Також привозили генератори до харківських лікарень.
Завдяки потужній підтримці польського бізнесу щоразу новий вантаж для підрозділів ЗСУ укомплектовують за кілька тижнів. Поляки жертвують різні суми – і 500 злотих, і 50 000 доларів.
Однак, за словами пана Рафала, найбільшим спонсором Фонду є Роберт Місь – власник готелю в курортному селищі Сромовце-Нижнє, що на півдні Польщі. З перших днів війни він прихистив сотні українських жінок, дітей, стареньких. Збирав і передавав спорядження для українських військових. Пан Роберт вважає за норму ділитися з тими, хто у біді.
«Я звичайна людина. Мені 61 рік. У мене були різні бізнеси. Залишився один – готельний. Досі у моєму готелі живе 40 людей з України, але на початку війни було більше. Загалом – десь 2 150 українців прийняли. Одні виїжджали, інші приїздили. Були часи, коли у нас одночасно жили до 170 людей. Чому допомагаю? Воювати не можу, але можу допомагати. Україна страждає, Україна воює. Вона також воює і за нас. Тут гинуть люди. Тому скільки зможу, стільки й буду допомагати», – каже польський бізнесмен, який загалом пожертвував понад мільйон доларів для українців.
Роберт Місь, польський бізнесмен-філантроп
Пан Роберт уже не вперше супроводжує волонтерський вантаж з Кракова до Харкова. Йому це важливо. І йому тут щиро раді. Харків’яни і досі живуть в його готелі.
Олександр – серед нових знайомих польського бізнесмена. До Харкова він з дружиною повернувся ще у вересні минулого року, але донька з онуками залишилася за кордоном. Через пана Роберта тепер передають один одному гостинці.
Роберт Місь і Олександр
«Щоб ви знали – це людина від бога. Просто від бога. Йому стільки українців вдячні – за допомогу, за відношення, за… У мене бракує слів», – каже Олександр відразу після зустрічі й просить нас не знімати його на камеру – бо дуже хвилюється.
На жаль, через брак часу пан Роберт ще жодного разу не погостив у своїх харківських приятелів. Ось і цього разу лише на кільки годин разом із партнерами Фонду затримався у Харкові. Передали військовим автівки, перевантажили привезене, улагодили формальності й – в дорогу. Наступний візит – у квітні.
Автор: Галина Половик.
Фото автора.
