Перейти до основного вмісту

Позначка: події

З-за меж Сонячної системи завітала міжзоряна гостя

Харківський планетарій на своїх сторінках в соцмережах не припиняє дивувати цікавими космічними подіями.
Зокрема, з матеріалів uainfo стало відомо, що 19 грудня до Землі на відстань близько 270 мільйонів кілометрів наблизилася унікальна комета 3I/ATLAS, яку було відкрито ще 1 липня 2025 року.
Вона вважається однією з найбільш незвичних комет, які коли-небудь спостерігало людство. Під час наближення спочатку до Сонця і Марса, а тепер і до Землі, її особливості ставали дедалі помітнішими. Дослідження виявили, що під дією сонячного тепла лід у тілі комети переходить одразу в газ, що спричиняє сильні викиди, зокрема, великої кількості вуглекислого газу. Також зафіксовано значні обсяги синильної кислоти та метанолу, а ще незвично високий вміст нікелю та заліза. Вчені назвали склад комети «потенційно екстремальним» і не схожим на інші відомі комети.
3 грудня рентгенівська обсерваторія XMM-Newton Європейського космічного агентства протягом 20 годин спостерігала комету. Вона зафіксувала рентгенівське випромінювання, яке виникає, коли заряджений сонячний вітер стикається з газами в комі.
До того ж, наприкінці листопада телескоп Gemini North зафіксував зеленуватий відтінок комети. Раніше вона виглядала більш червонуватою, що пов’язували з органічними речовинами на поверхні. Зелений колір у комет зазвичай створює двоатомний вуглець, який світиться під дією сонячного випромінювання. Водночас ранні спостереження показували, що 3I/ATLAS мала незвично мало цієї речовини. Нові знімки свідчать, що двоатомний вуглець почав утворюватися лише на пізньому етапі її подорожі через Сонячну систему.
Науковці поки не мають остаточних висновків щодо природи цих особливостей. Одна з гіпотез припускає, що 3I/ATLAS може бути об’єктом із високим вмістом металів і кріовулканами, які викидають гази в космос. Інша версія полягає в тому, що комета поступово втрачає запаси льоду і може переходити в стан, схожий на астероїд.
«Цей об’єкт — комета. Вона виглядає і поводиться як комета, і всі докази це підтверджують. Але вона прибула з-за меж Сонячної системи, і саме це робить її надзвичайно цікавою та важливою для науки», — наголошує заступник адміністратора NASA Аміт Кшатрія.

Нагадаємо, попри складні часи доторкнутися до космічних подій можна в мобільному планетарії НДІ астрономії в ХНУ ім. В. Каразина разом із відомим харківським астрономом Володимиром Кажановим (Докладніше в новині GX).

В  грудні 2025 року планетарій в НДІ астрономії при Каразінському університеті пропонує 8 відео програми для дітей та дорослих: “Від Землі до Всесвіту” (9+); “Новорічні космічні пригоди” (5+); “Пригоди Хрумки в зимовому лісі” (4+); “Таємниця темної матерії” (14+); “Таємниці невидимого Всесвіту” (9+); “Європа до зірок” (9+); “Seeing. Подорож фотона крізь простір, час і розум” (9+); “Два скельця – дивовижний телескоп!” (8+).
І також ведеться робота по підготовці нових програм “Далекі світи. В пошуках життя” й “Сонце наша зірка”.

Фото та матеріал: планетарій, NASA, uainfo, відкриті джерела

В науковому серці Харкова збережено мрію про Космос: для дітей та дорослих загадки всесвіту від таємниці Чумацького шляху до бажань на зірку (фото, відео)

У світі п’ять тисяч планетаріїв. В Україні їх зовсім не багато: великі – у Києві, Харкові, Херсоні, Дніпрі, Одесі та Вінниці, невеликі – у Черкасах, Чернівцях, Запоріжжі, Миколаєві та Умані. За понад 60 років роботи Харківського планетарію сотні тисяч людей торкнулися загадок і таємниць Всесвіту, на жаль, війна внесла свої корективи у життя Харкова-космічного – зараз з огляду безпеки не можливо відвідування закладу. До того ж багато фахівців війна розкидала по світу , але незламні, вони не припиняють розповідати про Космос і Україну навіть у Японії і мріють повернутися.

Багато років поспіль відомий харківський астроном Володимир Кажанов дарував свої розповіді харківцям в одному з найбільших в Європі планетаріїв.

Своїм досвідом астронома і мрією про ракети, що летять в Космос, а не вбивають людей, Володимир не припиняє ділитися і в надскладні часи для країни. Його розповіді Україна неодноразово чула в ефірі  “Телемарафону”, а в рідному Харкові ентузіазм вченого підтримали науковці ХНУ ім. В. Каразіна. Восени 2025 року в закладі освіти в серці Харкова запрацював мобільний планетарій (докладніше в новині GX)!

З легкої руки Володимира вже в  грудні 2025 року планетарій в НДІ астрономії при Каразінському університеті пропонує 8 відео програми для дітей та дорослих: “Від Землі до Всесвіту” (9+); “Новорічні космічні пригоди” (5+); “Пригоди Хрумки в зимовому лісі” (4+); “Таємниця темної матерії” (14+); “Таємниці невидимого Всесвіту” (9+); “Європа до зірок” (9+); “Seeing. Подорож фотона крізь простір, час і розум” (9+); “Два скельця – дивовижний телескоп!” (8+).

І також ведеться робота по підготовці нових програм “Далекі світи. В пошуках життя” й “Сонце наша зірка”.

Так заклад, в якому працював видатний вчений та астрофізик Микола Барабашов, з легкої руки якого було 1954 року вирішено будувати Харківський планетарій, підтримав мрію Харкова про Космос. Тепер харківці не лише мають змогу знову бачити і чути цікаві розповіді про Космічні дива, а ще й завітати до Музею астрономії університету.

В перші дні зими, коли місто, попри вий сирен, чепуриться і дарує миті радості, відомий астроном дивує своїми знаннями в закладі, де свого часу і сам навчався. Доторкнулася до цікавого досвіду і журналістка GX із групою активних читачів порталу.

Магія Космосу зустрічає на кожному кроці… Поруч із старовинною вежею телескопу “Мерц” (1883 р.) будівлі з легкої руки талановитої художниці і за порадами  Володимира розмальовані зірками, планетами й космічними істотами…
А ви знали? Здавна за астрономами звіряли час…

Саме з цього цікавого факту почалися сюрпризи для гостей планетарію в ХНУ ім. В. Каразина.
Ввечері будівля закладу НДІ астрономії осяяна світлом і манить з першого погляду, а в середині на стінах тематичні  картини і бюст Миколи Барабашова, людини, чиє ім’я носить мала планета 2883 та кратер на Марсі.
Не менш цікавий і сам вхід до мобільного планетарію, наче кадри з фільму “Марсианин”.

Скільки б вам не було років планетарій – то завжди диво. А ви знали? Перші планетарії були дерев’яні із отворами й видом на зірки… Ще декілька цікавих фактів, а далі захоплююча розповідь про проєкт ESO в програмі “Європа до зірок”. Це історія співпраці науковців з 16 країн світу: пошук ідеального місця для спостережень за Космосом та створення надпотужних телескопів. В їх об’єктивах: Чумацький шлях та Магеланові хмари; тисячі планет та 5-7 нових світів; гігантські планети та карликові зірки; чорні діри; цікаві відкриття про розширення всесвіту за рахунок темної енергії; подвійні планети; а ще зірки, що от-от стануть надновими; матеріали майбутніх світів в Туманності Оріону (“зоряному розпліднику”); таємниці утворення зірок, планет, галактик… Адже астрономія – симбіоз науки і мистецтва – науки великих таємниць про приголомшливу красу Всесвіту. Взяти хоча б Чумацький шлях, який має власну таємницю – величезну Чорну діру…
І це лише огляд однієї програми… А скільки ще цікавого…

Зокрема, юних харківців чекають “Пригоди Хрумки в зимовому лісі”

А ви знали? У астрономів є теж улюблені герої в казках. І навіть Хрумка у своїх зимових пригодах в лісі не оминув астронома.

 

До речі, Володимир зауважив, що астрономом-початківцем може стати кожен. В Грінвічській обсерваторії навіть проводять конкурс знімків космосу не лише від фахівців. І тут важливе терпіння, адже для гарного кадру потрібно до 40 годин експозиції… А ще найтемніше місце, як от на Харківщині  – за 70 км від міста, в полях була закинута злітна смуга  – рай для астрофото. А ще астрономи-аматори і професіонали в мирні часи збиралися під Красноградом і дивилися в півметровий телескоп… Хтось навіть проміняв мрію про авто на можливість придбати собі такий власний телескоп.

А ось щоб спостерігати зорепад Гемініди (з 4 – 20 грудня), не потрібна якась спеціальна техніка або телескоп.
Володимир Кажанов докладно розповів про найпотужніший метеорний потік року та його пік 14-15 грудня, який співпадає з фазою тонкого місячного серпа, тому світлове забруднення від Місяця не завадить спостереженням.

“За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Але, на жаль, в цьому році Місяць яскравим світлом також буде трохи заважати помилуватись цим явищем. Але все ж таки, рекомендую під час вечірніх прогулянок у вечори близько до 14 грудня споглядати в небо. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с”, – зауважив вчений.

Також в найближчі вечори грудня в південній частині неба можна буде спостерігати Сатурн. Астроном з гумором розповів про помічений ним в ЗМІ заголовок – журналісти охрестили Сатурн голим, адже цьогоріч його кільця буде видно через телескоп під малим кутом, найменшим за останні 14 років.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід
 — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку
 – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки
 отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – наголосив астроном.

Нагадаємо, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Нагадаємо, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

А ще вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

“Ловіть красу своїм поглядом і наповнюйтесь енергією всесвіту”, – бажає харків’янам Володимир Кажанов.

 

 

Усім мирної ночі! Загадуємо бажання! 

Українці зараз мають одне бажання на всіх! Віримо! Воно обов’язково здійсниться! Україна переможе і запанує Мир!

До речі, попри мороз та сирени в 2024 році, Володимр Кажанов – це зробив – і метеори зафіксував і бажання загадав!

На останок, корисні поради про “планетарій в кишені” від відомого астронома.

Більше фото з космічної екскурсії в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX, Аліна Цимбалюк, Олександра Суфіянова

Харківський астроном розповів про яскраві космічні події зими: вже цієї ночі у вікна заглядатиме Супермісяць (фото)

Навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом.

Наприкінці 2025 року зоряне небо буде приємно дивувати не раз, обіцяє вчений. Зокрема, вже 4-5 грудня в небі знову Супермісяць. У цю пору року його називають – Холодний місяць. Він буде виглядати трохи більше і яскравіше, оскільки наблизиться до Землі.


Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

Також в найближчі вечори грудня в південній частині неба можна буде спостерігати Сатурн.
Його кільця буде видно через телескоп під малим кутом, найменшим за останні 14 років.

А вже 14 грудня спостерігаємо метеорний потік Гемініди, який буде активний 3 4 по 20 грудня.

Це один із найпотужніших метеорних потоків року. Пік активності його припаде на 14 грудня й буде співпадати з фазою тонкого місячного серпа, тому світлове забруднення від Місяця не завадить спостереженням.

“За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Рекомендую під час вечірніх прогулянок у вечори близько до 14 грудня споглядати в небо. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с”, – зауважив вчений.

Якась спеціальна техніка, або телескоп, не потрібні для спостережень метеорів.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід
 — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку
 – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки
 отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – наголосив астроном.

Нагадаємо, відкрийте для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов

Зоряне небо в листопаді: сьогодні вночі в Харкові можна загадати бажання (фото)

Щорічно у листопаді небо над Харковом приємно дивує яскравими спалахами метеорного потоку.
Леоніди відомі найпотужнішими метеорними штормами з усіх коли-небудь зафіксованих в історії. Сам потік повʼязаний з кометою 55P/Темпеля-Туттля, що рухається вельми видовженою орбітою, повертаючись до Сонця кожні 33,8 років, і залишаючи за собою рій частинок.
Частинки входять в атмосферу зі швидкістю близько 71 км/с, тому спалахи виглядають дуже яскравими й стрімкими. Радіант потоку розташований у сузір’ї Лева, що й дало назву Леонідам.

Про це розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

А ви знали? У 1833 році жителі Північної Америки спостерігали надзвичайну «метеорну зливу» – близько 240000 за 9 годин! Просто геть усе небо у яскравих розчерках! Доволі потужні шторми Леонідів спостерігалися також у 1966 та 1999-2001 рр.

У більшості випадків цей потік показує ZHR від 10 до 15 під час максимуму.

“Для спостереження обирайте час після опівночі; від’їдьте подалі від міських вогнів; дайте очам 15-20 хвилин, щоб звикнути до темряви, – радить астроном. – Леоніди активні приблизно з 6 по 30 листопада, а пік їхньої активності припадає на 17-18 листопада”.

Більше порад і цікавих фактів Володимир розповідав в 2024 році “Суспільному”.

На фото (Navicore – CC BY 3.0) показано метеор під час піку метеорного потоку Леоніди 2009 року.

А вже у грудні нічне небо буде прикрашати щорічний і дуже потужний метеорний потік Гемініди. За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с. Період активності: 4 – 17 грудня.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід
 — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку
 – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки
 отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Вже з вересня 2025 року новий планетарій відкрився в центрі міста Харків, на території Інституту астрономії Каразінського університету (Сумська 35, біля університету імені В. Н. Каразіна).

Завершено будівництво майданчика для телескопа, щоб відвідувачі мали можливість просто неба роздивлятися ввечорі Місяць і планети.

Спецільний апарат “Планетарій” дозволяє проєктувати на купол зображення зоряного неба, сузір’їв. У нас є можливість подорожувати у просторі й часі й побачити, наприклад, за кілька хвилин зоряне небо – літнє й зимове.

Ми маємо тут змогу побачити зорі й сузір’я, наприклад, уявивши себе в Антарктиді, чи в Південній Америці, чи на півдні Африки, в Австралії. Бо сьогодні в нас можливість не у всіх є виїжджати за кордон, а також і в Україні побачити небо. Комендантська година може заважати нам побачити цікаве в небі, наприклад, о другій ночі.

Новий планетарій облаштували в одному з приміщень Інституту астрономії Каразінського університету. Це центр Харкова, потрапити туди можна з майдану Свободи.
“Поки не працює наш великий планетарій харківський, всім відомий, будемо сподіватися, що все налагодиться, а поки в нас є можливість, ми тут організовуємо роботу мобільного планетарію, – розповів Володимир Кажанов. – Плануємо працювати і для організованих груп, і школярів, і студентів. Можна тематичні програми. І для глядачів окремих також будемо працювати. Вартість квитка приблизно буде, якщо не зміниться найближчим часом, 120 гривень за сеанс 40 хвилин”.
Багато хто запитає, а навіщо будувати зараз фундамент, встановлювати телескоп на території. Якщо є башти, в них є телескопи. Але ж ці телескопи не нові. В обсерваторії великий телескоп, йому 100 років. І працювати з такою технікою на широкого глядача не тільки важко, але й можуть бути проблеми. Тому, маючи новий, сучасний, потужний телескоп, дуже гарний, подібного навіть і не було в Харкові для демонстрації широкому глядачу. Він більший за всі ті, що можна було побачити в нас у парках, чи ще десь, коли були демонстрації.
Його буде встановлено на фундаменті на оглядовому майданчику, щоб на свіжому повітрі, під нічним небом, ввечері, демонструвати Місяць з дивовижними кратерами, рельєфом, планети, яскраві зорі, те, що можна побачити з центру міста.
“У нас є віконце кожен місяць, коли є на небі небесний Місяць, супутник Землі, і, наприклад, буде планета Сатурн спостерігатись цієї осені й взимку. Плануємо з жовтня, з листопада почати вечірні спостереження через телескоп. Я гадаю, ціна буде така, що буде змога в усіх подивитися. Це не буде дуже дорого”, – наголошує харківський астроном.

Дізнатися про старт сеансів та спостережень та дивитися про зміни в подальшому розкладі можна буде на сторінках Музею астрономії університету у Facebook та Instagram.

На усіх мрійників чекають: старовинні телескопи, за допомогою яких астрономи минулого спостерігали за зірками та небесними світилами; різноманітні геодезичні прилади та обчислювальні машини; справжнє космічне небо із сузір’ями; куточок академіка Барабашова з його записами та фотографіями; книжні шафи із книжками 19-20 століття та багато іншого!

Пориньте у атмосферу дивовижної науки астрономії разом із екскурсоводами та відкрийте для себе Харків-комічний!

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Сьогодні вночі в Харкові можна загадати бажання (фото)

Вже сьогодні небо в Харкові буде нас приємно дивувати яскравими спалахами метеорного потоку.
Цікаві подробиці про “Червневі Боотіди” з сузір’я Волопаса розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

“Важливі деталі про “зорепад” в найближчі ночі. За деякими прогнозами і повідомленнями, метеорний потік “Червневі Боотіди” цьогоріч може влаштувати справжнє видовище. Ночі максимуму – з 26 по 28 червня. Деякі інформаційні джерела повідомляють, що якщо пощастить, можна буде побачити до 100 метеорів на годину. Найкращий час для спостереження – ніч із 26 на 27 червня. Активність метеорного потоку буде спостерігатись до 2 липня”, – така інформація шириться інтернет-мережею.

“Але чи так все оптимістично? – задає питання відомий астроном і надає цікаві подробиці. – Зазвичай, спостерігачі не приділяють великої уваги цьому потоку, оскільки його активність частіше дуже низька (один або два метеори на годину). Однак, цей потік відомий рідкісними і раптовими спалахами активності і до 100 метеорів на годину. Останній сильний сплеск активності червневих Боотид стався 1998 року. Крім того, цей метеорний потік славиться своїми довгими і яскравими метеорами. Для уточнення активності рекомендую стежити за публікаціями Міжнародної метеорної організації (IMO, imo.net) або локальних астрономічних спільнот ближче до піку активності (26–27 червня 2025 року). Бо з одного боку: в 2025 році складаються гарні умови для спостережень, бо Місяць буде в фазі молодика і не буде заважати яскравим світлом вночі. Але з іншого боку:
на нинішній 2025 рік я не знайшов наукових і обгрунтованих прогнозів збільшеної активності потоку, окрім новин в деяких ЗМІ та інформаційних каналів в соціальних мережах. Якщо Вам відомі наукові обгрунтування можливої збільшеної активності метеорного потоку, поділіться будь ласка в коментарях”.

Якась спеціальна техніка, або телескоп, не потрібні для спостережень метеорів.

Ідеальні умови для спостережень і поради:
1. Безхмарне небо. Відкритий простір навколо вас. Щоб не заважали високі дерева та будинки.
2. Темне небо. Подалі від світлового забруднення, яскравих ліхтарів вуличного освітлення.
3. Адаптація очей до темряви. 10-20 хвилин не дивимось на яскраві джерела світла, смартфони в кишеню, щоб не заважали. Ліхтарик, тільки червоний.
4. Безпека! Не нехтуйте сигналами повітряних тривог. Не переміщуйтесь в місцях, де можуть бути міни.
5. Користуйтесь червоним, чи звичайним ліхтариком, щоб не впасти в темряві. Не забудьте про репіленти. Якщо дозволяє здоров’я. Ввечорі і вночі комарі можуть зіпсувати ваші враження від спостережені неба…
6. Окуляри чи лінзи. Не забудьте, якщо користуєтесь.
Іншими рекомендаціями можете поділитись в коментарях.

Володимир нагадав, що зараз є вірогідність побачити неозброєним оком в небі вночі Сріблясті хмари, детальніше:

А також настає чергова вечірня видимість Місяця, який зазвичай прекрасно доповнює природні пейзажі, якими ми маємо змогу милуватись до початку комендантської години.

“Кому цікаво, я можу підказати, де в Харкові можна побачити Місяць і інші небесні світила через телескоп.
Повний Місяць влітку завжди на невеликвй висоті над обрієм”, – пропонує астроном.

В цьому році нас щє чекають:
10 липня Грозова повня, Громовий Місяць, Оленячий місяць, також Медовий…
9 серпня Осетровий Місяць, Спасів Місяць
7 вересня Кукурудзяний Місяць, Жнивний Місяць
7 жовтня Урожайний Місяць, Мисливський Місяць
5 листопада Бобровий СуперМісяць, Морозний Місяць
4 грудня Холодний Місяць
Подібні назви небесним подіям свого часу дави не тільки корінні народи Північної Америки, а й в Європі. Існували традиції давати назви повній фазі Місяця у різні пори року.

“Цікаво, що 5 листопада 2025 року ви зможете побачити Місяць в небі трохи більшим, ніж зазвичай. Супутник підійде на відстань 357,218.223 км від Землі. В народі подібне явище називають Супер Місяць”, – наголошує астроном.

До речі, попри все, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Довідка. Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід
 — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку
 – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Для тих, хто цікавиться астрономією і природою настільки, що дочитали до цих слів, нагадаю, що:
Це явище отримало назву Червневі Боотіди, оскільки точка, з якої, здається, вилітають метеори (радіант), розташована в сузір’ї Волопаса (Bootes). – з гумором додав Володимир Кажанов. – Цей метеорний потік пов’язаний з кометою 7P/Понса-Віннеке. Метеори на початку літа іноді звуть “Понса-Віннекідами”.
Період обертання комети Понса-Віннеке становить 6,37 року. Її відстань від Сонця змінюється в межах від 1,3 до 5,6 а. о. З моменту відкриття комети вона двічі була на досить близькій відстань до Землі (у червні 1927 на 0,04 а. о. (6 млн км) і в 1939 році на 0,1 а. о. (16 млн км) і 5 разів проходила поблизу Юпітера. Зближення з Юпітером досить сильно змінили орбіту комети порівняно з її видом на момент відкриття. За підрахунками, ядро комети має діаметр 2-5 км”.

“Не забувайте, що небо може не тільки лякати, в й приємно дивувати! Бажаю мирного неба всім добрим людям і чистого неба астрономам і спостерігачам!” , – наостанок побажав усім відомий харківський астроромантик Володимир Кажанов.

Усім мирного вечора та яскравої ночі! Загадуєм бажання!

Українці зараз мають одне бажання на всіх! Віримо! Воно обов’язково здійсниться! Україна переможе і запанує Мир!

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX

Сьогодні вночі в Харкові можна загадати бажання (фото, доповнено)

Вже сьогодні небо в Харкові буде нас приємно дивувати яскравими спалахами метеорного потоку.

Саме 13-14 грудня нічне небо буде прикрашати щорічний і дуже потужний метеорний потік Гемініди.

Про це розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

“За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Але, нажаль, в цьому році Місяць яскравим світлом також буде трохи заважати помилуватись цим явищем. Але все ж таки, рекомендую під час вечірніх прогулянок у вечори близько до 13 грудня споглядати в небо. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с”, – зауважив вчений.
Нагадаємо, період активності зорепаду Гемініди: 4 – 17 грудня.

Якась спеціальна техніка, або телескоп, не потрібні для спостережень метеорів.

А ще в Харківському планетарії нагадують про яскраві події грудня: ВЕНЕРА увечері ДУЖЕ яскрава! (захід). Також є ще прикраса – Юпітер! Видимість планет: Меркурій (уранці — майже цілий місяць, крім першої десятиденки місяця); Венера (увечері); Марс (майже цілу ніч, крім вечірніх годин); Юпітер (упродовж першої половини місяця — цілу ніч, упродовж другої половини місяця — майже цілу ніч, крім уранішніх годин); Сатурн (увечері); Уран (майже цілу ніч, крім ураC нішніх годин); Нептун (перша половина ночі); Метеорні потоки: Ґемініди (до 19.XII), максимум 13—14.XII; Урсиди (17—26.XII), максимум 22—23.XII; Фази Місяця: повний Місяць — 15.XII, остання чверть — 22.XII, новий Місяць — 30.XII. Місяць у перигеї — 12.XII, в апогеї — 24.XII. Зимове сонцестояння: 21.XII, 9 год 20 хв – Початок зими.
 


Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід
 — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку
 – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки
 отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

Нагадаємо, відкрийте для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

“Ловіть красу своїм поглядом і наповнюйтесь енергією всесвіту”, – бажає харків’янам Володимир Кажанов.

Усім мирного вечора та яскравої ночі! Загадуєм бажання! 

Українці зараз мають одне бажання на всіх! Віримо! Воно обов’язково здійсниться! Україна переможе і запанує Мир!

До речі, попри мороз та сирени, Володимр Кажанов – це зробив – і метеори зафіксував і бажання загадав, а ще пообіцяв романтикам яскраві кадри вночі й 14-15 грудня!

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, відкриті джерела

У небі над Харковом можна буде побачити багато яскравих спалахів (фото, відео)

Як розповів харківський астроном Володимир Кажанов, найближчими днями небесна канцелярія приготувала незвичайну подію. В цьому році Місяць не буде заважати яскравим світлом. Тож можна буде милуватись спалахам метеорів (які ще називають “зірками, що падають”) на тлі Чумацького Шляху.

“Нагадую, в ночі з 12 по 14 серпня в небі можна буде спостерігати багато яскравих спалахів. В народі це явище називають зорепадом, але наукова назва – метеорний потік Персеїди. На жаль, скоріш за все, жителі України не зможуть побачити сам максимум Персеїд, бо цьогоріч Міжнародна метеорна організація прогнозує, що максимум активності метеорного потоку відбудеться 13 серпня між 10:00 та 17:00 за київським часом. Тому в Україні явище варто спостерігати у ніч 12/13 та 13/14 серпня. Очікуване зенітне годинне число (ZHR) метеорів дорівнює 100, – наголосив астроном. – Але, все ж таки, ночі до і після максимуму подарують багато вражень всім, хто буде уважно спостерігати за небом”.

Якась спеціальна техніка не потрібні для спостережень метеорів.

“Телескоп я готую до спостережень Місяця наприкінці серпня, коли дивовижний супутник Землі знову буде на вечірньому небі. Вже записую охочих на вечірні спостереження, кому цікаво – пишіть повідомлення в мессенджер”, – додав вчений, який навіть в наш буремний час готов надати можливість доторкнутися до краси комічної.

В коментарях до посту вченого можна поставити питання. 

“Якщо буде час і можливість, не забудьте найближчими ночами подивитись в небо, коли засяють зорі. Мирного і безхмарного неба добрим людям!” – наостанок побажав усім Володимир Кажанов.

Більше відеоспостережень астронома на його Ютуб-каналі – Astroromantik.

А ось що кажуть астрологи…

«Згідно з легендою, саме в цей період здійснюється все те, про що подумаєш. Однак необхідно запам’ятати одну важливу деталь – у цей час потрібно бути одному. Для досягнення більшого успіху потрібно нарахувати стільки зірок, що падають, скільки становить сума вашої дати народження. Тільки після цього загадуйте бажання і пам’ятайте – жодних негативних думок», – наголошують астрологи.

Наразі у нас усіх одне бажання – саме його ми усі загадаємо! Україна переможе!

Фото, відео та матеріал: Володимир Кажанов


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.