Депутати Харківської міської ради сьогодні, 26 січня, ухвалили рішення про перейменування КП «Жилкомсервіс». Про це повідомили у пресслужбі мерії.
Назву змінено з метою приведення назви у відповідність до стандартів українського правопису. Тепер комунальне підприємство називатиметься «Житлокомсервіс».
Харків’янам пропонують перейменувати низку вулиць, назви яких пов’язані з країною-агресором та її союзниками. Про це повідомили в міській раді.
Серед пропозицій: вул. Короленка змінити на вул. Миколаївську, вул. Ромена Роллана назвати вул. Леся Курбаса, вул. Омську перейменувати на вул. Бахмутську, вул. Хабарова – на вул. Хладопромівську, а майдан Першого Травня – на майдан Іподрому. Також пропонується перейменувати вул. Пушкінську на вул. Григорія Сковороди.
Детальніше ознайомитися з усіма пропозиціями та долучитися до обговорення можна тут.
Подати пропозиції (зауваження) щодо перейменування топонімів можна, надіславши листа за адресою: пл. Конституції, 7; електронною поштою: kanc@city.kharkov.ua або за тел.: (057) 760-79-68. Термін подання пропозицій — з 24 до 26 січня включно.
Колишню вул. Балакірєва, яка розташована в Шевченківському районі, перейменували на вул. Станіслава Партали. Відповідне рішення було ухвалене сьогодні, 29 грудня, на позачерговій сесії Харківської міськради. Про це повідомили в пресслужбі мерії.
Лейтенант Станіслав Партала народився 5 жовтня 1984 року в Харкові. Навчався у Харківській гімназії №111. Воювати пішов у 2014 році. За роки на передовій провів сотні вдалих бойових операцій та навчив військовій справі багатьох побратимів. Був командиром взводу розвідки, отримав звання Героя України та орден «Золота Зірка» (посмертно). Загинув 2 березня 2022 року поблизу селища Калинівка Донецької області.
Зокрема, пр. Героїв Сталінграда змінить назву на пр. Байрона. Вул. Абаканську перейменували на вул. Канівську (відповідно, пров. Абаканський стане пров. Канівським), вул. Мурманську – на вул. Затишну, вул. Хабаровську – на вул. Глухівську. Вул. Мінська тепер носитиме ім’я Дмитра Антоненка, вул. Чкалова – Вадима Манька, частина вул. Томської – Володимира Сосюри, а пров. Росинського стане пров. Пилипа Орлика.
За рішенням міськради вул. Адигейська відтепер називається вул. Євгена Храпка, в’їзд Росинського – в’їздом Івана Виговського, в’їзд Саранський – в’їздом Задунайським, частина вул. Томської – вул. Прилуцькою (так же і провулок), вул. Забайкальська – вул. Леонтовича, а однойменний провулок стане пров. Щедрика. Колишню вул. Моршанську перейменували на вул. Моршинську, вул. Новосибірську – на вул. Хортицьку, вул. Борисоглібську – на вул. Чигиринську, вул. Олександра Невського – на вул. Заїківську, вул. Перовської – на вул. Липовий Гай.
Колишня вул. Інтернаціональна називатиметься вул. Білоцерківською (в’їзд і провулок зміняться на Сотенний і Полковницький, відповідно), в’їзд Марата – в’їздом Полуничним, а пров. Моршанський – пров. Гадяцьким.
Найбільша кількість перейменувань – в Основ’янському районі.
Крім того, з карти міста прибрали майдан Олександра Невського, оскільки там немає забудови, яка потребує адресації.
Залізничну станцію «Харків-Балашовський» перейменували сьогодні, 22 листопада, рішенням позачергової сесії Харківської міської ради. Про це повідомили у пресслужбі мерії.
Відтепер станція носитиме назву «Харків-Слобідський».
Нагадаємо, ухваленню рішення передувало громадське обговорення у формі електронних консультацій щодо перейменування залізничної станції «Харків-Балашовський» на «Харків-Слобідський».
У місті Барвінкове Ізюмського району Харківської області перейменували 19 вулиць та чотири провулки. Відповідне рішення ухвалила Барвінківська міська рада.
Список перейменувань:
Нагадаємо, нещодавно у Слобожанській територіальній громаді Чугуївського району перейменували 26 вулиць, провулків і в’їздів.
У Слобожанській територіальній громаді Чугуївського району перейменували 26 вулиць, провулків і в’їздів. Про це повідомили у Слобожанській селищній раді.
Нові назви для вулиць і провулків пропонували жителі громади в рамках громадського обговорення.
Харків’янам пропонують перейменувати низку вулиць, назви яких пов’язані з країною-агресором та її союзниками. Про це повідомили в міській раді.
Серед пропозицій: вул. Інтернаціональну змінити на вул. Білоцерківську, вул. Мінську назвати вул. Дмитра Антоненка (на честь військового, який загинув у боях за Харків), вул. Новосибірську перейменувати на вул. Хортицьку, вул. Забайкальську — на вул. Леонтовича, а пров. Забайкальський — на пров. Щедрика. Також пропонується повернути стару назву пр. Героїв Сталінграда та перейменувати його на пр. Байрона.
Детальніше ознайомитися з усіма пропозиціями та долучитися до обговорення можна за посиланням: https://www.city.kharkiv.ua/uk/golosuvannya.html
Подати пропозиції (зауваження) щодо перейменування топонімів можна, надіславши листа за адресою: пл. Конституції, 7; електронною поштою: kanc@city.kharkov.ua або за тел.: (057) 760-79-68. Термін подання пропозицій — з 17 до 22 листопада включно.
У Харкові стартувало громадське обговорення у формі електронних консультацій щодо перейменування залізничної станції «Харків-Балашовський» на «Харків-Слобідський».
Детальніше ознайомитися з пропозицією та долучитися до обговорення харків’яни можуть за посиланням: https://www.city.kharkiv.ua/ru/voting/perejmenuvannya-zalznichno-stancz-xarkv-balashovskij-na-xarkv-slobdskij.html.
Також подати пропозиції (зауваження) щодо перейменування можна, надіславши листа на адресу: пл. Конституції, 7; електронною поштою: kanc@city.kharkov.ua або за тел.: (057) 760-79-68.
Термін подання пропозицій – з 17 до 20 жовтня включно.
На Харківщині планують повернути історичну назву місту Дергачі. Представники «Спілки підприємців Дергачівщини» запропонували керівництву громади звернутися з цією пропозицією до голови Національної комісії зі стандартів державної мови. Про це розповів начальник Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко, повідомляє «Суспільне».
За словами Задоренка, у жителів міста, свідомих громадян та науковців є попит на відновлення історичної справедливості, тому з’явилася ідея повернути стару назву місту – Деркачі.
Керівник Дергачівської МВА зазначив, що місто заснували у 1600-х роках, тоді воно отримало назву “Деркачі”.
“У 1800-х роках царська імперія, яка будувала залізницю через місто, збудувала залізничний вокзал. Він був названий згідно з російськими стандартами “Дергачі”. До 1943 року місто мало назву “Деркачі”, а вокзал — “Дергачі”. У 43-му році, коли радянські війська зайшли до Деркачів, їм було незручно [говорити] “Деркач”, бо це була українська назва, тому вони вирішили взяти назву вокзалу. З порушенням всіх законодавчих норм вони змінили назву міста на “Дергачі”, — підкреслив Задоренко.
Очільник громади наголосив: незрозуміло, чим керувалась царська імперія, коли назвала вокзал “Дергачі”.
“Коли сюди зайшли радянські війська, вони розуміли, що треба повертати більш проросійський наратив. Вони взяли назву вокзалу, яку з порушенням всіх законодавчих норм присвоїли цьому місту. А Деркач — козак, птах. Ми козаки усі по суті. У нас тече козацька кров. Також у нас є населений пункт Козача Лопань. Вона входить до складу Дергачівської громади. Заснована була козаками-переселенцями”, — зазначив Задоренко.
Жителів громади планують інформувати щодо історичної назви та розповідати, чому її повернення важливе для Дергачівщини, каже очільник громади.
“Деркач — це козак, це птах, дергач — це цвяходер. Нам би не хотілося, щоб місто називалося “Цвяходером”. Нехай буде “Деркачем”, — розповів Задоренко.