Перейти до основного вмісту

Позначка: Німеччина

Спортсмени Харківщини зробили вагомий внесок в перемогу України: три медалі на чемпіонаті Європи (фото)

Цьогоріч збірна України U17 посіла перше загальнокомандне місце на чемпіонаті Європи з боксу серед юніорів та юніорок. Змагання проходили під егідою World Boxing у німецькому місті Кінбаум. Українські спортсмени показали найкращий результат серед усіх країн-учасниць, здобувши 17 медалей. «Золото» вибороли шестеро боксерів: Катерина Мороз (66 кг); Василина Оласюк (75 кг); Софія Оплюх (+80 кг); Ангеліна Румянцева (52 кг); Діана Поліщук (80 кг); Богдан Козак (66 кг).
Окрім золотих медалей, збірна здобула ще 11 срібних та бронзових нагород.

Про це повідомили в Міністерстві молоді та спорту.

Зокрема, вагомий внесок у цей результат зробили спортсмени з Харківщини, здобувши одну золоту та дві бронзові медалі.

Ще одну «бронзу» наш спортсмен виборов на чемпіонаті Європи з боксу U-21 в Угорщині.

Ці результати — підсумок системної командної роботи. Кожен вихід у ринг, кожен раунд і кожна медаль стали частиною великого успіху.

Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов поділився світлинами зустрічі й вітаннями призерів у Харкові.

Світлий спогад до свята. Мрія майстра скрипаля здійснилася: звуки «Скрипки миру» лунали у Харкові (фото, відео)

Саме 13 грудня світ відзначає Міжнародний день скрипки. До цієї дати слід згадати про важливий дарунок Харкову цьогоріч.

“Музика висловлює те, що неможливо висловити словами і про що неможливо мовчати”, – ці слова французького письменника Віктора Гюго й сьогодні об’єднують творчий всесвіт.

В наші буремні часи у різних куточках світу є люди чиї думки і справи разом із звуками скрипки миру летять до України! Люди, які стають пліч о пліч з українцямі і віддають частку своєї душі і плід своєї кропіткої праці задля підтримки незламного народу і наближення миру в Україні. Саме такі люди живуть в легендарному «селищі скрипкових майстрів» – Альфред Біннеррод й Петер Стегера і їх земляки. Майстер Біннеррод створив «Скрипку миру» для Харкова, а пан Петер Стегера зробив все, щоб інструмент отримали митці незаламного міста.

13 вересня в Університеті відбувся концерт-презентація скрипки, подарованої нашому вишу німецьким майстром Альфредом Біннером.

«Скрипка миру» – так назвали цей інструмент і сам майстер, і пан Петер Стегер, громадський діяч з м. Ерлангена, який займався передачею дарунка.

«Мій вибір доволі швидко пав на Харків, – розповідав Петер, – і через колег я встановив зв’язок з ЗВО. Я неймовірно щасливий, що через військового, якому ми допомагали протягом 2 років, ми змогли передати скрипку миру пану Ігорю Чернявському. Наші думки, разом зі звуками скрипки миру, летять в Україну».

«Ці слова є надихаючими і вкрай важливими для нас. Ми сприймаємо цей дар як символ миру і підтримки митців, які залишаються у Харкові та дарують своє мистецтво його мешканцям», – на концерті 13 вересня ректорка ХНУМ ім. Котляревського Наталія Говорухіна передала скрипку заслуженому діячеві мистецтв України Ігорю Чернявському, який зіграв на ній програму з класичних творів разом з заслуженим артистом України Станіславом Канініним (оран, рояль). А ще керівниця ЗВО й сама взяла до рук смичка і заграла…

Ведуча, докторка мистецтвознавства Юлія Ніколаєвська, нагадала, що дует цього року святкує 25 років спільної творчості і ще неодноразово порадує слухачів. А ще додала подробиць про музику, що лунала. Зокрема, легендарного харківця – композитора Марка Кармінського.

 

 

На концерті були присутні родини зниклих без вісти, загиблих та поранених гвардійців 5 Слобожанської бригади «Скіф» НГУ.

«Ми щиро вдячні всьому колективу університету за постійну підтримку, особливо родин наших загиблих та поранених побратимів. Для них увага з боку суспільства вкрай важлива, особливо, коли це увага молоді, митців», – наголосила начальник відділення соціального супроводу підполковник Олена Коноваленкова.

Слухачі тепло зустрічали кожний зіграний твір, даруючи музикантам оплески і щире захоплення високим мистецтвом.

Наприкінці заслужений діяч мистецтв України Ігор Чернявський розповів про властивості «Скрипки миру».

Довідка. Все почалося із закінченням Другої світової війни та вигнанням німців. Мільйони біженців прибули з колишніх територій Німецької імперії, особливо з Польщі та Чехословаччини. У 1949 році сільська рада Бубенройта, розташованого на північній околиці Ерлангена, прийняла рішення прийняти в Бубенройт «скрипкових майстрів із Шенбаха». Так виникло планове місто, побудоване спеціально для представників однієї професії: «селище скрипкових майстрів». Якщо в 1949 році населення громади налічувало всього 700 осіб, то через десять років воно вже досягло 3000 жителів. Завдяки припливу майстрів з виготовлення музичних інструментів з Егерланда (сьогодні регіон Хеб), це сільське франконське селище перетворилося на новий центр європейського виробництва струнних інструментів. Ноу-хау вигнаних перекочувало до Північної Баварії.

Джон Леннон, Елвіс Преслі, Чарльз Мінгус, Ієгуді Менухін та Rolling Stones – усі вони грали на інструментах із Бубенройта. Скрипки, гітари, віолончелі, контрабаси, все, що можна грати щипком або смичком, як і раніше, користується попитом з маркуванням «Зроблено у Франконії» – у всьому світі. Бубенройт є центром унікального виробничого кластера: приховані чемпіони, майстерні одного майстра, спеціалізовані підприємства від Кайрліндаха до Нойнкірхена-ам-Бранд, від Форхгейма до Тенненлохе або Гроссензеебаха задають тон – і не варто забувати: найбільша у світі гільдія виробників струнних інструментів знаходиться тут, у районі Ерлангена.

Альфред Біннерродом зі Швабії, але він оселився тут, в с. Гроссензеебахе поблизу Ерлангена, і вважає себе частиною тієї традиції виготовлення музичних інструментів. Майстер зараз уже на пенсії, але, як і раніше, називає себе «скрипичним фанатиком» і із задоволенням проводить час у своїй майстерні. Його захоплення гармонійними формами скрипок, альтів та віолончелів триває вже понад 30 років. Він виготовляє нові струнні інструменти для професійних музикантів, студентів музичних вишів та амбітних аматорів у всьому світі. Нещодавно він знову приймав клієнтів з Румунії. З великим задоволенням він читає лекції та демонструє ремесло скрипкового майстра на прикладі своїх інструментів у школах та вишах. Крім того, він наводить мости між мистецтвом та ремеслом, організовуючи концерти та виставки за участю художників. Ці «зради» між мистецтвом та ремеслом розкривають захоплюючі паралелі між цими двома світами.

Ще 2019 року Альфред Біннер хотів зробити жест миру Україні…Але пандемія коронавірусу і війна в Україні внесли свої корективи…

Але Альфред Біннер не відмовився від своєї ідеї. Враховуючи зусилля щодо досягнення справедливого миру в Україні, він вирішив пожертвувати скрипку зі своєї майстерні вартістю 15000 євро та попросив пан Петера Стегера знайти застосування цього інструменту. Вибір впав на Харків. Вирішальну допомогу Петеру надала історик Марія Пархоменко з Харкова, яка займається дослідженнями на кафедрі новітньої та сучасної історії з упором на Східну Європу. Саме вона встановила контакт із харківським ЗВО. І захисник свободи зміг передати скрипку миру Ігорю Чернявському.

«У той час як ми в Німеччині можемо радіти більш ніж 80 рокам миру та свободи, справедливий мир для України поки що видається далекою перспективою. Але ми всі зможемо знову жити у безпеці у Німеччині та Європі лише тоді, коли в Україні нарешті запанує мир. Сьогодні ми не бажаємо нічого більшого! Я хотів би закінчити словами французького письменника Віктора Гюго: “Музика висловлює те, що неможливо висловити словами і про що неможливо мовчати”. Наші думки разом із звуками скрипки миру летять до України», – казав колишній мер «селища скрипкових майстрів» Зігфрід Баллей.

До речі, Ротарі-клуби Хехштадта-на-Айше та Ерлангена-Ома пропорційно профінансували покупку смичка «Скрипки миру» на суму 1500 євро, бажаючи таким чином зробити свій внесок у музичну справу миру.

А ще підтримати незламний ЗВО, який вражає світ кількістю студентів і професійністю навіть під час війни завжди можна на їх виступах донатом.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНУМ ім. Котляревського

Ювіляр отримав незвичайну листівку: харківському театру подарували автобус з побажаннями (фото, відео)

Цьогоріч Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка святкує своє 100-річчя. Головні події відбудуться ближче до святкової дати в жовтні 2025 року. Але вже в минулому театральному сезоні на сцені лунали концерти, готувались прем’єри опери та балету, були показані кращі адаптовані вистави до святкової дати.
Гості міста кожного разу у захваті від таланту та натхнення артистів, які, попри війну і усі складнощі нашого часу, на увесь світ гучно промовляють зі сцени – “Мистецтво в Україні не знищіти” – “Харківська мистецька фортеця” тому яскравий приклад.
Вражені рівнем культури у Харкові, благодійники з Німеччини ( німецького благодійного фонду Sankt Augustin and friends hilft, під керівництвом пана Ґюнтера Маасена (Gunther Maassen), який особисто прибув до Харкова разом із командою волонтерів: Петером Велькеном (Peter Velken), Дірком Умбахом (Dirk Umbach), доктором Йоханом Петерсом (Johann Dr. Peters) та Діді Хеншедом (Didi Henscheid)), за підтримки харківців (український фонд БО «Благодійний фонд «Волонтерське об’єднання Собчук П.П.») виконав заповітне бажання артистів – бути мобільними у цей скрутний час.

6 серпня в Харкові відбулася знакова подія (докладніше в новині GX) — урочиста церемонія передачі великого пасажирського автобуса ХНАТОБ, а ще колектив отримав необхідне обладнання для швейного цеху театру.


Перші хвилини зустрічі були найчуттєвіші…

До речі, окрім допомоги артистам, німецькі благодійники передали Харкову генератор для міської лікарні, медичне обладнання та ліки, автомобілі для Збройних Сил України, амуніцію для пожежно-рятувальних служб, одяг та інші речі для цивільного населення.

«Ми вражені силою українського народу. Сподіваюся, що цей автобус допоможе артистам дарувати радість і надію людям по всій Харківщині. Мистецтво — це теж форма опору, спосіб підтримати дух нації», — зазначив пан Ґюнтер Маасен, висловючи глибоке захоплення мужністю українців і незламних духом харків’ян.

На зустрічі окрім представників театру була присутня заступниця міського голови Світлана Горбунова-Рубан, яка подякувала німецьким партнерам за надану допомогу і підтримку Харкова в цей надскладний період.

Дарунок з Німеччини став одним з перших для ювіляра. Цей надзвичайний автобус до того ж є “святковою листівкою”, адже кожним з більше ніж 150 людей, які долучилися до благодійної акції, було залишено побажання мужнім українцям.

А ось представники керівництва театру та міста Харкова на тлі автобусу залишили слова подяки дружньому народу Німеччіни.

«Цей подарунок відкриває для нашого колективу нові горизонти. Ми зможемо бути ближчими до свого глядача, приїжджати туди, де чекають на живе мистецтво, навіть у найвіддаленіші куточки Харківщини. Мобільність у час війни — це не лише логістика, це нове дихання для культури, її здатність трансформуватися і виживати», — наголосив генеральний директор-художній керівник театру Ігор Тулузов і запросив благодійників на першу виставу на великій сцені ХНАТОБ до Дня Перемоги України.

Незламний колектив СХІД ОПЕРА не лише виступає під час театрального сезону, а вітає місто з усіма святами.
І навіть вже сьогодні, 14 серпня, в музичному салоні СХІД ОПЕРА лунають уривки з кращих світових мюзиклів.

В програмі «КРАЩІ МЮЗИКЛИ»: пісня Елізи Дулітл з мюзиклу «Моя чарівна леді» (Ф. Лоу), «Moon river» з К/ф «Сніданок у Тіффані» (Генрі Мончині); «The man I love» (Дж.Гершвін), «Strangers in the night» з мюзичного фільму «Чоловік який міг бути вбитим» (Берт Кемпферт); «Колискова Клари» з опери «Поргі та Бесс» (Дж. Гершвін); «Чаттануга чу-чу» (Потяг на Чаттанугу) з кінофільму «Серенада сонячної долини» (Гарі Уоррен); “Memory” з мюзиклу “Кішки” (Е.Л.Веббер); “Money, money” з мюзиклу “Кабаре” (Дж.Кандер); “Somewhere” з мюзиклу “Вестсайдська історія” (Леонардо Бернстайн); «Letemps des cathedrales» з мюзиклу «Notre-Dame de Paris» Собор Паризької Богоматері (Р. Коччанте); “Lo ti penso amore” з К/ф “Паганіні-скрипаль д’явола” (Девід Гаррет); «All the jazz» з мюзиклу «Chicago» (Джон Кандер); “Willkommen” з мюзиклу “Кабаре” (Дж.Кандер).
На сцені лунають голоси зірок харківської опери: заслужені артисти України – Олена Старікова, Олена Ширяєва, Тамара Гармаш; лауреати міжнародних конкурсів — Юлія Антонова, Олександр Золотаренко, Микита Маринчака, Олексій Коноров; дипломанти міжнародних конкурсів – Ганна Даніч, а також Святослав Судік.
Акомпанували артистам Анна Леонова (концертмейстер, фортепіано) та Ярослав Калініченко(скрипка).

Фото, відео та мтеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА

Незламним харківським митцям Німеччина дарує “будиночок на колесах” (фото, відео)

Німецькі благодійники були вражені рівнем мистецтва у Харкові попри війну… І не змогли бути осторонь.

В середу, 6 серпня 2025 року, о 15.00 на майданчику навпроти центрального входу Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка відбудеться урочиста церемонія передачі гуманітарної допомоги від німецького благодійного фонду Sankt Augustin and friends hilft.

Основною подією стане вручення великого пасажирського автобуса, який театр зможе використовувати для розширення своєї діяльності. Він вже мандрує до нашого міста!

Автобус передається як безоплатна гуманітарна допомога за сприяння благодійного фонду з міста Санкт-Аугустін, розташованого в землі Північний Рейн-Вестфалія.

Це – результат багаторічної співпраці та підтримки, яку німецькі волонтери надають Україні ще з 2022 року.

Фонд очолює пан Ґюнтер Маасен (GuntherMaassen), який особисто прибуде до Харкова разом із командою волонтерів: Петером Велькеном (Peter Velken), ДіркомУмбахом (Dirk Umbach), доктором Йоханом Петерсом (Johann Dr. Peters) та Діді Хеншедом (Didi Henscheid). Усі вони активно допомагають як українським військовим, так і цивільному населенню, демонструючи солідарність і глибоку людяність у часи війни.

Німецькі благодійники в один з попередніх приїздів до Харкова побували у театрі і були враженіякрівнем колективу, так і тим, в яких умовах працює він сьогодні у шелтері, на безпечному майданчику Loft Stage. Дізнавшись про гостру потребу театру у власному транспорті, який дозволяв би виїздити в райони області, на деокуповані території, в інші міста України, гості вирішили докласти всіх зусиль, щоб допомогти театру втілити це бажання.

Приймальною стороною гуманітарного вантажу виступає український фонд БО «Благодійний фонд «Волонтерське об’єднання Собчук П.П.» під керівництвом Павла Петровича Собчука.

Як зазначає генеральний директор-художній керівник театру Ігор Тулузов, поява власного транспорту відкриває для колективу театру значні перспективи: «Ми зможемо бути ближчими до свого глядача і дістатися різних куточків України. Мобільність дає театру в умовах війни і трансформації культурного просторунове дихання».

Окрім автобуса, німецькі партнери привезуть до Харкова значний гуманітарний вантаж, зокрема:

– потужний генератор (150 кВт) для 25-ї міської лікарні;

– обладнання та ліки для харківських медичних закладів;

– автомобілі для військових;

– амуніцію для пожежно-рятувальних служб міста,

– одяг та інші необхідні речі для цивільного населення.

Цей візит є яскравим прикладом міжнародної солідарності та справжнього європейського партнерства. Завдяки таким ініціативам Харків залишається не лише форпостом спротиву агресії, а й містом активного культурного життя, яке не зламати.

До речі, ЗМІ Німеччини вже поділилися світлинами цієї надзвичайної події.

Болюча дата минулого торкається сьогодення Харкова і України (фото)

11 квітня світ вшановує пам’ять про в’язнів концтаборів… Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів (International Day of Fascist Concentration Camps Prisoners Liberation) не випадково припадає саме на цю дату, адже 11 квітня 1945 року відбулося повстання в’язнів концтабору Бухенвальд…

Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство. Але світ знає і про жахи сталінських концтаборів… Сумно, але в багатьох країнах світу були campos de concentración (від іспанського)… Але саме жахливе, що і сьогодні країна-терористка росія у своїх застінках катує людей…

Торкнувся жах війни з рф і в’язнів Другої Світової…

Нагадаємо, у березні 2022 року у Харкові під час обстрілу Північної Салтівки російськими військами снаряд потрапив у квартиру колишнього в’язня нацистських концтаборів – 96-річного Бориса Романченка. «Згоріло все. Лишилися тільки кістки на панцирній сітці ліжка, як він лежав. У тій квартирі на Салтівці він прожив понад 30 років, останнім часом мешкав сам. Я пропонувала йому поїхати, але він відмовлявся», – розповіла внучка загиблого Юлія.

В 2022 році у німецькому місті Лейпцигу вулицю Турмгутштрассе, де розташоване диппредставництво рф, перейменували у Борис-Романченко-штрассе. Її назвали на честь харків’янина Бориса Романченка, 96-річного в’язня чотирьох нацистських концтаборів, який загинув після російського обстрілу Північної Салтівки у березні 2022 року.

А ще жахливі кадри українських воїнів після катівень рф біллю відгукуються у наших серцях…

До сумної дати колектив ІВЦ “Бузок” підготував докладний матеріал.

Фото та матеріал: ІВЦ “Бузок”, відкриті джерела

У Німеччині російське консульство отримало адресу на вулиці імені загиблого українця з Харкова (фото)

У німецькому місті Лейпцигу вулицю Турмгутштрассе, де розташоване диппредставництво РФ, перейменували у Борис-Романченко-штрассе. Її назвали на честь харків’янина Бориса Романченка, 96-річного в’язня чотирьох нацистських концтаборів, який загинув після російського обстрілу Північної Салтівки у березні 2022 року.

Як повідомляє німецьке видання MDR.de, за таке рішення проголосували 33 представники муніципальної ради німецького Лейпцига, в тому числі мер Буркхард Юнг. 

“Крім санкцій, постачання зброї та демонстрацій проти війни Росії в Україні є ще одна форма протесту: перейменування вулиць. Тому Генеральне консульство Росії у Лейпцигу тепер отримує нову назву вулиці. Міська рада вирішила перейменувати її на вулицю Бориса Романченка. Українець, який пережив Голокост (96 років), був убитий у березні у своєму рідному місті Харкові”,- йдеться у публікації.

Генконсульство РФ Лейпцигу на Борис-Романченко-штрассе 

80 років тому 16-тирічний Борис Романченко був депортований до німецького Дортмунда на примусові роботи. Він пережив пережив чотири нацистські концентраційні табори – Бухенвальд, Пенемюнде, Дора та Берген-Бельзен. Пізніше інженер працював над розкриттям нацистських злочинів та обіймав посаду віце-президента Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора.

Борис Тимофійович Романченко.

Колишній нацистський концтабір Бухенвальд під Веймаром, 17 квітня 2011 р.

Навесні Бундестаг вшанував пам’ять Бориса Романченка хвилиною мовчання.

Фото: Видання MDR.de

Нагадаємо, у березні 2022 року у Харкові під час обстрілу Північної Салтівки російськими військами снаряд потрапив у квартиру колишнього в’язня нацистських концтаборів – 96-річного Бориса Романченка. «Згоріло все. Лишилися тільки кістки на панцирній сітці ліжка, як він лежав. У тій квартирі на Салтівці він прожив понад 30 років, останнім часом мешкав сам. Я пропонувала йому поїхати, але він відмовлявся», – розповіла внучка загиблого Юлія.

 

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

 

Галина Половик


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.