Позначка: млинці

Масляна або Масниця – свято, дата проведення якого щороку змінюється. Масниця завжди припадає на останній тиждень перед Великим постом. Великдень 2026 року відзначатимуть 12 квітня. Отож бо Масляний тиждень триватиме з 16 до 22 лютого.
Дехто вже зранку онукам напік млинців…

А хтось надихнувся ранковим постом GX….

До речі, у неділю, 22 лютого, попри все, знову відбудеться свято Масляної у великій Сковородинівській родині. Журналістка GX неодноразово висвітлювала події в Сковородинівці, Галушківці і Петриківці разом із ТК “Дивовижне поруч” (докладніше в новинах GX).

Додамо в новину ще трохи спогадів і цікавих фактів про Масляну.

“Я пам’ятаю 24 лютого 2022 року… Увесь жах і біль… Але  пам’ятаю і світло… За 4 дні з початку російського вторгнення в Україну, того року розпочалася Масниця… Попри все… Під найстрашнішими массованими ударами рашистів по Харкову, на радість дітям у підвалі багатоповерхівки жінки смажили млинці та оладки. Навіть, коли не було світла”, – згадує Наталя.

Не зрадили традиції мешканки Харкова і 2025 року… Так Світлана Бойченко напекла чудові млинці своїм донечці та сину. До цієї події родина підійшла творчо…

Задля Масляної господині завжди готували сковорідки та горщики, щоб нагодувати родину та гостей ароматними млинцями та варениками. Вони невипадково стали промовистим атрибутом свята. За кольором та формою млинці нагадують сонце, тому й використовували їх наші предки в обрядах. Зараз Масляна у всіх асоціюється з млинцями та варениками.

“Млинці, які фактично є найдавнішою стравою, тісно пов’язані з поховальною обрядовістю, поминанням, – розповідала фольклористка Дар’я Анцибор. – Масляна була пов’язана з прощанням із зимою і привітанням весни. “Це божество, яке вічно помирає і вічно народжується”. Млинці у Сорокапусний, останній перед постом тиждень, в Україні теж їли, зокрема гречані або гречані з житом. Вони були поширені зокрема на Слобожанщині”.

Головною стравою в Україні були вареники. Їх робили з сиром заливали маслом зі сметаною і запікали в печі.

Як Масляну зустрінеш – так частину року, що залишилася, і проведеш. Так кажуть у народі. Саме тому кожен день свята має своє значення та традиції.

Перший день Масляної присвячується зустрічам та прогулянкам. Цього дня треба запрошувати до себе в гості родичів і пригощати їх різноманітними млинцями та смаколиками. В народі також є звичай ставити в центрі святкування солом’яну ляльку, яка буде стояти аж до завершення свята.

Другий день – заграванням. У давнину молоді люди розважалися як тільки можна: хлопці загравали до дівчат, звичайно, всі веселилися, їли млинці та дарували гарний настрій. Наразі про веселощі ми тільки мріємо, але коханих привітати та побалувати смаколиками воїнів ЗСУ сам Бог велів.

Третій день масляного тижня – середа, називається ласункою. Господині цього дня готують багато різних смаколиків та пригощають усіх.

Четвертий день – розгуляй. Всі гуляють та розважаються з ранку та до пізнього вечора. (Ми обов’язково відсвяткуємо після перемоги!)

А ось п’ятниця та субота – дні сімейного затишку. У п’ятницю зять запрошує тещу на млинці, у суботу невістка запрошує батьків на вечерю.

Завершує масляний тиждень Велика Прощена неділя. Цього дня заведено просити вибачення у всіх близьких та знайомих. Також у цей день відбувається найвидовищніше дійство – спалювання величезного опудала, так званої Марени. Тим самим наші предки «проганяли» зиму і готувалися зустрічати весну. Ми усі знаємо, яке опудало хоче спалити кожен українець…

Нагадаємо, раніше у ці дні у Харкові на площі Свободи відкривався Масляний ярмарок, де можна буде скуштувати традиційні для цього свята частування. Також для городян та гостей міста проходили концертно-розважальні програми за участю найкращих творчих колективів Харкова.

До свята наші постійні читачі в минулі роки завжди додавали “смачні” фото. Згадаємо, як наша читачка Аліна Цимбалюк ділилася світлинами минулих років з дитячого садочку, де вона працює вихователем; а ще додамо перший млинець 2023 року від Вікторії Маренич та запашні млинці мирних часів від Юлії Антонович.

До речі, в останню хвилину Аліна надіслала фото перших смаколиків цього року – виглядає дуже смачно.

Фото: Наталія Бойченко, Світлана Бойченко, Аліна Цимбалюк, Тетяна Рогальова, Валентина Кузнецова, архів GX

Масляна або Масниця – свято, дата проведення якого щороку змінюється. Масниця завжди припадає на останній тиждень перед Великим постом. Великдень 2025 року відзначатимуть 20 квітня. Отож бо Масляний тиждень триватиме з 24 лютого до 2 березня.

“Я пам’ятаю 24 лютого 2022 року… Увесь жах і біль… Але  пам’ятаю і світло… За 4 дні з початку російського вторгнення в Україну, того року розпочалася Масниця… Попри все… Під найстрашнішими массованими ударами рашистів по Харкову, на радість дітям у підвалі багатоповерхівки жінки смажили млинці та оладки. Навіть, коли не було світла”, – згадує Наталя.

Не зрадили традиції мешканки Харкова і цього року… Так Світлана Бойченко напекла чудові млинці своїм донечці та сину. До цієї події родина підійшла творчо…

Задля Масляної господині завжди готували сковорідки та горщики, щоб нагодувати родину та гостей ароматними млинцями та варениками. Вони невипадково стали промовистим атрибутом свята. За кольором та формою млинці нагадують сонце, тому й використовували їх наші предки в обрядах. Зараз Масляна у всіх асоціюється з млинцями та варениками.

“Млинці, які фактично є найдавнішою стравою, тісно пов’язані з поховальною обрядовістю, поминанням, – розповідала фольклористка Дар’я Анцибор. – Масляна була пов’язана з прощанням із зимою і привітанням весни. “Це божество, яке вічно помирає і вічно народжується”. Млинці у Сорокапусний, останній перед постом тиждень, в Україні теж їли, зокрема гречані або гречані з житом. Вони були поширені зокрема на Слобожанщині”.

Головною стравою в Україні були вареники. Їх робили з сиром заливали маслом зі сметаною і запікали в печі.

Як Масляну зустрінеш – так частину року, що залишилася, і проведеш. Так кажуть у народі. Саме тому кожен день свята має своє значення та традиції.

Перший день Масляної присвячується зустрічам та прогулянкам. Цього дня треба запрошувати до себе в гості родичів і пригощати їх різноманітними млинцями та смаколиками. В народі також є звичай ставити в центрі святкування солом’яну ляльку, яка буде стояти аж до завершення свята.

Другий день – заграванням. У давнину молоді люди розважалися як тільки можна: хлопці загравали до дівчат, звичайно, всі веселилися, їли млинці та дарували гарний настрій. Наразі про веселощі ми тільки мріємо, але коханих привітати та побалувати смаколиками воїнів ЗСУ сам Бог велів.

Третій день масляного тижня – середа, називається ласункою. Господині цього дня готують багато різних смаколиків та пригощають усіх.

Четвертий день – розгуляй. Всі гуляють та розважаються з ранку та до пізнього вечора. (Ми обов’язково відсвяткуємо після перемоги!)

А ось п’ятниця та субота – дні сімейного затишку. У п’ятницю зять запрошує тещу на млинці, у суботу невістка запрошує батьків на вечерю.

Завершує масляний тиждень Велика Прощена неділя. Цього дня заведено просити вибачення у всіх близьких та знайомих. Також у цей день відбувається найвидовищніше дійство – спалювання величезного опудала, так званої Марени. Тим самим наші предки «проганяли» зиму і готувалися зустрічати весну. Ми усі знаємо, яке опудало хоче спалити кожен українець…

Нагадаємо, раніше у ці дні у Харкові на площі Свободи відкривався Масляний ярмарок, де можна буде скуштувати традиційні для цього свята частування. Також для городян та гостей міста проходили концертно-розважальні програми за участю найкращих творчих колективів Харкова.

До свята наші постійні читачі в минулі роки завжди додавали “смачні” фото. Згадаємо, як наша читачка Аліна Цимбалюк ділилася світлинами минулих років з дитячого садочку, де вона працює вихователем; а ще додамо перший млинець 2023 року від Вікторії Маренич та запашні млинці мирних часів від Юлії Антонович.

До речі, в останню хвилину Аліна надіслала фото перших смаколиків цього року – виглядає дуже смачно.

Фото: Світлана Бойченко, архів GX