Перейти до основного вмісту

Позначка: Місяць

В Харкові погода перешкоджає цікавим спостереженням (фото)

Цього тижня синоптики прогнозують хмарну погоду з невеликими опадами, а сьогодні, 18 березня, вночі на місто спустився ще й туман. На жаль, це не кращий час для спостережень…
Хоча саме на період з 17 по 20 березня працівники НДІ астрономії Каразінського університету анонсували декілька цікавих подій.

Зокрема, 17-18 березня за 60 хвилин до світанку на південному сході, можна було б побачити Місяць з Меркурієм і Марсом.

В четвер, 19 березня, над Харковом з’явиться Молодик.
У цей момент Місяць перебуватиме між Землею та Сонцем і не буде видимим на нічному небі. Саме період. молодика вважається найкращим для спостереження за зоряним небом, адже відсутнє світло від Місяця в нічному небі.

А вже 20 березня, в день Весняне рівнодення, на небі тонкий Місяць сяятиме біля Венери.
Нагадаємо, після цієї дати день ставатиме довшим за ніч.

Довідка. В день Весняне рівнодення Сонце переходить із Південної півкулі до Північної. Астрономічне явище, коли Сонце перетинає небесний екватор у своєму видимому русі, називають весняним рівноденням. При спостереженні нашої планети з космосу в момент рівнодення лінія світлорозділу проходить географічними полюсами Землі і перпендикулярна земному екватору.

Це саме той час, коли день дорівнює ночі, і до нас приходить астрономічна весна.
Весняне рівнодення не має фіксованої дати (через різницю між календарним та астрономічним роком) і щорічно може зрушуватися на кілька годин. Але високосний рік відбувається коригування, і рівнодення повертається на вихідну позицію. Залежно від року воно може бути 19, 20 чи 21 березня.

Цьогоріч День весняного рівнодення прибігає на пʼятницю, 20 березня 2026 року, і відбудеться о 16.46 за київським часом.
Сонце зійде точно на сході і зайде точно на заході, рівно 12 годин воно перебуває над горизонтом і 12 годин – під горизонтом.
Також, починаючи з дня весняного рівнодення, зміняються пори року півкулями: в Південному настане астрономічна осінь, а в Північному – астрономічна весна, яка триватиме до дня літнього сонцестояння.
Світловий день з цього моменту починає збільшуватись, а ніч – зменшуватись.

Попри негоду, доторкнутися до цікавих  комічних подій можна в мобільному планетарії  при НДІ астрономії Каразінського університету.


«Від Землі у Всесвіт»!
Це яскравий і пізнавальний фільм, захоплива мандрівка у Всесвіт.
Ви познайомитесь з планетами Сонячної системи, кометами і астероїдами. Зоряні скупчення, туманності, галактики, чорна діра…
Для дорослих і дітей ВІД 9 РОКІВ.
Загальна тривалість 45-50 хв.

«Пригоди Хрумки в зимовому лісі»
Захоплююче барвисте відео-шоу, яке знайомить найменших відвідувачів планетарію з сузір’ями зимового нічного неба, а також з вражаючими явищами полярним сяйвом і польотом астероїда.
Щоб побачити астероїд в телескоп, Хрумка разом зі своїм другом відправляється в подорож до гнома-астронома. В дорозі їх чекають неймовірні пригоди.
Після анімаційного фільму ми помилуємось красою зоряного неба та астроном навчить знаходити сузір’я.
ДЛЯ ДІТЕЙ 4-8 РОКІВ.
Загальна тривалість 40-50 хв.

«Європа до зірок»
Це епічна подорож за лаштунки найпродуктивнішої обсерваторії у світі. Наука та історія, сучасні технології, мужність та наполегливість людей.
Всесвіт сповнений глибоких таємниць та прихованих секретів. Ви дізнаєтесь історії проектування Європейської південної обсерваторії, будівництва та експлуатації найпотужніших наземних телескопів на планеті. Фільм про астрономічні обсерваторії і сучасну астрономію.
ДЛЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ ВІД 9 РОКІВ

«Два скельця. Дивовижний телескоп»
400 років тому телескоп вперше відкрив для наших очей і мрій великий та повний загадок Всесвіт. Сьогодні сучасні телескопи допомагають зазирнути в минуле, відкриваючи для нас майбутнє. Під час аматорських спостережень двоє школярів дізнаються, як завдяки телескопам можна розширити свої уявлення про Всесвіт, про місце Землі в ньому. Познайомимось з історією створення телескопа, принципом його роботи і тими неймовірними відкриттями, які зроблені за допомогою цього оптичного прибору. Дивлячись у телескоп, герої разом із глядачами вивчають Галілеєві супутники Юпітера, кільця Сатурна, спіральну структуру галактик.
ДЛЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ ВІД 8 РОКІВ

«Таємниці невидимого Всесвіту»
Впродовж тисячі років люди спостерігали за світлом, що надходить з нічного неба, аби розгадати безліч таємниць. На початку 17-го століття, коли Галілео Галілей винайшов телескоп, ми революціонізували свої знання про космос. А у 20-му столітті з появою ракет з’явилася можливість піднятися над земною атмосферою та спостерігати рентгенівське і гамма-випромінювання гарячого та бурхливого Всесвіту.
Наука невпинно розвивається, і ми можемо отримувати важливу інформацію також від нейтрино та космічних променів. Нарешті, виявлення в експерименті LIGO гравітаційних хвиль від двох чорних дір, що зливаються, відкрило нові горизонти в астрофізиці!
Спостерігайте недосяжні людському оку космічні краєвиди у повнокупольному фільмі.
Ця програма розрахована на ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ ВІД 12 РОКІВ
Загальна тривалість 40-50 хв.

Всі повнокупольні фільми в планетарії НДІ астрономії Каразінського університету (Харків, майдан Свободи, 4 ,Сумська, 35) доповнюються демонстрацією зоряного неба і сузір’їв, і розповіддю про те, що цікавого можна побачити на небі неозброєним оком. Астроном дасть відповіді на всі запитання. Планетарій обладнано сучасним 4к відео проектором, який робить проекцію на весь купол зоряної зали!
Замовлення квитків на програми за телефоном: (098) 671-88-09 (прийом дзвінків з 10.00 по 16.00 з понеділка по суботу).
Планетарій працює: вівторок-субота з 10.00 до 18.00.
Вартість екскурсій: група 1-5 осіб – 750 грн, група 6-20 осіб – 150 грн з особи. Комфортна кількість відвідувачів планетарія до 16.
Категорично не рекомендується відвідування планетарію дітьми молодше 4 років.

Нагадаємо, навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом. А ще, починаючи з вересня 2025 року, запрошує до  мобільного планетарію (докладніше в новині GX).

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – постійно наголошує астроном Володимир Кажанов.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, музей астрономії Каразінського університету, планетарій, Галина Железняк, відкриті джерела

Космос зустрічає новий рік за східним календарем яскравою подією (фото)

Сьогодні, 17 лютого 2026 року, відбудеться кільцеподібне (annular) сонячне затемнення, коли Місяць закриває центр Сонця, але не повністю, і навколо нього видно яскраве «вогняне кільце». Найбільша фаза цього явища буде близько 14.12 за Києвом.

Докладніше про космічну подію. 

Цьогоріч саме 17 лютого о 14.01 за київським часом буде не просто молодик, а сонячне затемнення в знаку Зодіаку Водолія та початок року Вогняного Коня (день Китайського Нового року, яке відбудеться об 11.57 за київським часом).

Сонячне кільцеве затемнення розпочнеться о 09.56 і досягне піку о 14.12 за київським часом.

Таке явище трапляється, коли Місяць розташовується між Землею та Сонцем, але через більшу віддаленість від Сонця диск має менший вигляд, залишаючи зовнішні краї Сонця видимими. У результаті навколо силуету Місяця утворюється сяюче кільце — саме так називають явище «вогняне кільце».

Повний ефект «кільця вогню» буде видно лише в Антарктиді – уздовж вузької смуги над континентом.

Часткові фази затемнення можна буде спостерігати в південній півкулі – у південній частині Південної Америки (Аргентина, Чилі), південній Африці, Мозамбіку, Мадагаскарі та навколишніх островах.

Затемнення можна буде спостерігати лише в районі Південного полюсу та в акваторії океану, тому більшість мешканців планети його не побачить (зокрема, в Україні та загалом у Європі це затемнення, на жаль, не буде видно).

Максимальна тривалість “кільця вогню” сягне 2 хвилин 20 секунд, пише Astronomy. У деяких точках Антарктиди Місяць перекриє до 96 відсотків центральної частини сонячного диска. Проте доступ до цієї зони надзвичайно складний – фактично йдеться про віддалені райони материка, де працюють лише кілька дослідницьких станцій.

Цікаво, що кільцеподібні затемнення залежать від відстані між Землею та Місяцем. У лютому 2026 року супутник перебуватиме поблизу апогею – найвіддаленішої точки своєї орбіти. Саме тому його видимий діаметр буде меншим, ніж у разі повного затемнення.

Фото та матеріал: сторінки Харківського планетарію та НДІ астрономії ХНУ ім. В. Каразіна

Харківський астроном анонсував космічні події лютого: вже першого на нас чекає остання зимова повня (фото, відео, доповнено)

На жаль, під час війни майже усі зоряні події під вий сирен… Ось і сьогодні, 1 лютого, останню зимову повню Харків спостерігає під вий сирен і вибухи – 22.50 (вибухи – 22.51, 22.52).

“Останній місяць зими не щедрий на астрологічні події, проте обіцяє зустріти нас красивою сніжною повнею.
А наступна повня зустріне нас вже навесні”, – розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов і поділився датами цікавих космічних подій лютого, які підготували його колеги.

Нагадаємо, 3 січня над Харковом спостерігали перший в 2026 році Супермісяць, який називають Вовчим…
Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

Перша повня, яку традиційно називають «вовчою», збігається з моментом перигею — точкою, коли Місяць перебуває найближче до Землі й виглядала приблизно на 14% більшим і сяятиме до 30% яскравіше.
А ось свою назву Вовчий Місяць (або «Повня вовка») на початку січня отримав не через астрологію, а через давні спостереження за природою і побутом людей у зимовий період.
Ця назва походить від народів Північної Америки та ранніх європейських поселенців. Саме у цей час вовки ставали значно активнішими та частіше вили неподалік людських поселень. Адже узимку хижакам складніше знайти їжу, тому вони підходили ближче до людей. Крім того, саме на цей період припадає активна фаза їхньої соціальної поведінки, яка супроводжується гучним виттям. У тихі морозні ночі ці звуки було чути особливо далеко, а яскраве світло повного Місяця лише підсилювало враження. Зауважимо, що назва повні вовка зовсім не пов’язана з міфами про перевертнів або містичними властивостями Місяця.

До речі, навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом. А ще, починаючи з вересня 2025 року, запрошує до  мобільного планетарію (докладніше в новині GX).

В 2026 році зоряне небо буде приємно дивувати не раз, обіцяє вчений і запрошує вивчати цікаве разом із Інститутом астрономії Каразінського університету!

Трохи спойлерів подій від магістра кафедри астрономії Артура Александрова, які чекатимуть нас протягом року: влітку цього року на нас чекають метеорні потоки Персеїд.
Персеїди – один із найкрасивіших і найнадійніших метеорних потоків року. У теплі серпневі ночі можна побачити десятки «падаючих зірок» за годину
Земля проходить через шлейф пилу, залишений кометою Свіфта-Туттля. Дрібні частки влітають в атмосферу, згоряють і ми бачимо метеори.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – постійно наголошує астроном Володимир Кажанов.

Фото, відео та матеріал: Володимир Кажанов, музей астрономії Каразінського університету, Наталія Бойченко, GX, ТСН

В Космосі теж спостерігають протистояння (фото, відео)

Під час війни триває протистояння добра і зла…
А ви знали? Саме 10 січня в 2026 році Сонце, Земля та Юпітер майже вишикуються в одну лінію і це  теж називають протистоянням, зокрема, Юпітера із Землею.

Юпітер буде максимально яскравим, великим і добре видимим із Землі. Його можна спостерігати всю ніч, а телескоп допоможе розглянути деталі атмосфери і супутники.
Це найкращий момент за рік, щоб побачити найбільшу планету Сонячної системи!

Докладно про подію в відео музею астрономії Каразінського університету.

Трохи спойлерів подій від магістра кафедри астрономії Артура Александрова, які чекатимуть нас протягом року: влітку цього року на нас чекають метеорні потоки Персеїд.
Персеїди – один із найкрасивіших і найнадійніших метеорних потоків року. У теплі серпневі ночі можна побачити десятки «падаючих зірок» за годину
Земля проходить через шлейф пилу, залишений кометою Свіфта-Туттля. Дрібні частки влітають в атмосферу, згоряють і ми бачимо метеори.
А вже взимку на нас чекає метеорний потік Гемініди. Це буде найнасиченіший метеорний потік року. У піку можна побачити до 100 і більше метеорів на годину.

Нагадаємо, навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом. А ще, починаючи з вересня 2025 року, запрошує до  мобільного планетарію (докладніше в новині GX).

В 2026 році зоряне небо буде приємно дивувати не раз, обіцяє вчений і запрошує вивчати цікаве разом із Інститутом астрономії Каразінського університету!

Зокрема, 3 січня над Харковом спостерігали перший в 2026 році Супермісяць, який називають Вовчим…
Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

Перша повня, яку традиційно називають «вовчою», збігається з моментом перигею — точкою, коли Місяць перебуває найближче до Землі й виглядала приблизно на 14% більшим і сяятиме до 30% яскравіше.
А ось свою назву Вовчий Місяць (або «Повня вовка») на початку січня отримав не через астрологію, а через давні спостереження за природою і побутом людей у зимовий період.
Ця назва походить від народів Північної Америки та ранніх європейських поселенців. Саме у цей час вовки ставали значно активнішими та частіше вили неподалік людських поселень. Адже узимку хижакам складніше знайти їжу, тому вони підходили ближче до людей. Крім того, саме на цей період припадає активна фаза їхньої соціальної поведінки, яка супроводжується гучним виттям. У тихі морозні ночі ці звуки було чути особливо далеко, а яскраве світло повного Місяця лише підсилювало враження. Зауважимо, що назва повні вовка зовсім не пов’язана з міфами про перевертнів або містичними властивостями Місяця.

До речі, 3 січня вночі збіглися одразу три яскраві космічні явища. Окрім спостережень за Супермісяцем, на 3-4 січня припадав пік метеорного потоку Квадрантиди.

Володимир зауважує, що в пік найпотужнішого метеорного потоку року (Квадрантиди) його інтенсивність сягаї від 80 до 120 метеорів на годину, які можна побачити за ясного неба.

Нагадаємо, Квадрантиди — перший з трьох найпотужніших метеорних потоків впродовж року, наступні два — це Персеїди в серпні, та Гемініди в грудні.

А вже 23 січня на вечірньому небі можна побачити зближення Місяця з двома планетами – Сатурном та Нептуном.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – постійно наголошує астроном Володимир Кажанов.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, музей астрономії Каразінського університету, ТСН

Над Харковом зійшов Вовчий Місяць: астроном розповів про найближчі яскраві космічні події зими 2026 року (фото)

Навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом. А ще, починаючи з вересня 2025 року, запрошує до  мобільного планетарію (докладніше в новині GX).

В 2026 році зоряне небо буде приємно дивувати не раз, обіцяє вчений і запрошує вивчати цікаве разом із Інститутом астрономії Каразінського університету!

Зокрема, вже 3 січня над Харковом перший в 2026 році Супермісяць, який називають Вовчим…
Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

Перша повня, яку традиційно називають «вовчою», збігається з моментом перигею — точкою, коли Місяць перебуває найближче до Землі й виглядатиме приблизно на 14% більшим і сяятиме до 30% яскравіше.
А ось свою назву Вовчий Місяць (або «Повня вовка») на початку січня отримав не через астрологію, а через давні спостереження за природою і побутом людей у зимовий період.
Ця назва походить від народів Північної Америки та ранніх європейських поселенців. Саме у цей час вовки ставали значно активнішими та частіше вили неподалік людських поселень. Адже узимку хижакам складніше знайти їжу, тому вони підходили ближче до людей. Крім того, саме на цей період припадає активна фаза їхньої соціальної поведінки, яка супроводжується гучним виттям. У тихі морозні ночі ці звуки було чути особливо далеко, а яскраве світло повного Місяця лише підсилювало враження. Зауважимо, що назва повні вовка зовсім не пов’язана з міфами про перевертнів або містичними властивостями Місяця.

До речі, цієї ночі збігаються одразу три яскраві космічні явища. Окрім спостережень за Супермісяцем, на 3-4 січня припадає пік метеорного потоку Квадрантиди, а ще наближається час протистояння Юпітера (10 січня ми будемо повністю бачити освітлену сторону планети) і перед світанком біля Місяця планета буде особливо помітною та яскравою.

Володимир зауважує, що в пік найпотужнішого метеорного потоку року (Квадрантиди) його інтенсивність сягаї від 80 до 120 метеорів на годину, які можна побачити за ясного неба.

Нагадаємо, Квадрантиди — перший з трьох найпотужніших метеорних потоків впродовж року, наступні два — це Персеїди в серпні, та Гемініди в грудні.

А вже 23 січня на вечірньому небі можна побачити зближення Місяця з двома планетами – Сатурном та Нептуном.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – постійно наголошує астроном Володимир Кажанов.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, ТСН

Сьогодні ніч для романтиків й чудова нагода привітати харківських астрономів (фото, відео)

А ви знали? Сьогодні, 26 вересня, Міжнародна ніч спостереження Місяця.
До речі, відомий харківський астроном, навіть у наші буремні часи, пропонує побачити Місяц значно ближче – в телескоп (на його каналі на Ютубі, Astroromantik – https://youtube.com/user/Astroromantik, є дивовижні відео супутника нашої Землі – Місяця).

“Відповідаю на поширені питання про Місяць і демонструю зйомки через телескопи різними камерами. Вашій увазі представляю новий фільм. Традиційно є переклад багатьма мовами у субтитрах”, – додає Володимир.
Тож обирайте – “Як?”, “Де?” і “Коли?” – та дозвольте собі поспостерігати за Місяцем.

Нагадаємо, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна (докладніше в новині GX).

До речі, 26 вересня ще й відзначають осінній Міжнародний день астрономії!

Щиро вітаємо увесь колектив Харківського планетарію зі святом!

В дарунок трохи фото та відео Місяця з Харкова з архиву GX.

До речі, , 18 вересня 2024 року, харківці в небі спостерігали яскраву повню, Супермісяць та часткове місячне затемнення. Докладніше в новині GX.

Фото та відео в матеріалі: GX, Наталія Бойченко, архів Володимира Кажанова

Харківські астрономи поділилися цікавою подією: вечір неділі підготував космічний сюрприз

21 вересня 2025 року відбудеться часткове сонячне затемнення. Сонце буде на фоні сузірʼя Діви.
Найбільше покриття сонячного діску 0,85.
В Україні це явище трапиться, коли зайде Сонце, тому в Україні затемнення не спостерігається.
Місяць закриє Сонце 21 вересня о 21.30 (за Києвом), а свого піку затемнення досягне о 22.41 і триватиме до 23.52 (за київським часом).
Затемнення зможуть побачити в Антарктиді, Нової Зеландіі та Австраліі.

Цікаво знати: сонячне затемнення завжди збігається з Молодиком
21 вересня 2025 року Молодик вказує на початок Рош га-Шана.
Всі хто сповідують юдаїзм, в кінці вересня та на початку жовтня завжди відзначають Єврейський Новий рік «Рош га-Шана».
За традицією цей день не може припадати на неділю, середу чи п’ятницю. Тому Єврейський Новий рік «Рош га-Шана» у 2025 році почнеться 22 вересня.
Згідно з єврейським літочисленням, свято ознаменує настання 5785 року з моменту створення світу.
Єврейський календар є місячно-сонячним і базується на Молодик.
Чому єврейський Новий рік відзначають восени?
Рош га-Шана припадає на початок місяця тишрей – сьомого місяця єврейського календаря. Календар цей місячно-сонячний, а отже, і єврейські свята є рухомими щодо календаря цивільного. Євреї вважають, що Бог створив світ саме в сьомий місяць. Тому з нього і ведеться літочислення. Дати змінюються щороку за григоріанським календарем.
Першим місяцем вважається весняний місяць авів, званий також нісан. Він припадає на березень-квітень григоріанського календаря.
Відповідно, сьомий місяць тишрей випадає на вересень-жовтень. Розмірковуючи про майбутнє, євреї просять миру, злагоди, здоров’я.
Всі добрі люди Землі приєднаються до побажань!

За матеріалом Харківського планетарію.

Харків спостерігає яскраву космічну подію: в нічному небі відбувається затемнення “Кривавого Місяця” (фото, відео, доповнено)

На щастя, погода не підвела, в Харкові 7 вересня на безхмарному небі можна спостерігати найяскравішу подію вересня – Місячне затемнення.

З різними розрахунками подія стартувала о 19.30 (18.30), але найвиразніша фаза настане о 21.11, а завершиться явище близько 23.55.

«Місяць матиме темно-червоний або коричнюватий відтінок, через що його називають “кривавим”. Близько до 22.00 варто спостерігати момент, коли він виходитиме з тіні й знову стане яскравим», – зазначив відомий харківський астроном Володимир Кажанов, а ще астроном поділився фото Місяця. Нагадаємо, з літа 2025 року астроном почав працювати в ХНУ ім. В. Каразіна в Музеї астрономії імені Миколи Барабашова. Тепер Харків-космічний читає лекції свого видатного астронома на сторінках Музею Астрономії.

Напередодні подію докладно освітили на сторінках Харківського планетарію та музею астрономії ХНУ ім. В. Каразіна.

1) Особлива подія затемнення проявиться з 20.31.
Це початок повної фази, коли Місяць почне забарвлюватися в червоний колір😡
2) Пікової точки для Харкова явище досягне о 21.12 – цей момент буде найбільш видовищним.
3) Завершення повної фази для Харкова відбудеться о 21.53.
Повністю Місяць вийде з тіні Землі о 23.55.
Також насолодитися цим явищем зможуть жителі Європи, Азії, Африки, Австралії та Антарктиди. 🌍 Варто зазначити, що, на відміну від затемнення Сонця, Місяць не буде повністю ховатися в темряві. Він забарвиться в червоні відтінки, через які це явище й називають “кривавим Місяцем”.
Це відбувається через те, що сонячне світло проходить спочатку через атмосферу нашої планети, і лише потім потрапляє на супутник, який ховається за Землею. Колір Місяця вказує на стан атмосфери планети, забруднення повітря, тому може бути різних відтінків червоного. ЦІКАВО ПОДИВИТИСЯ на форму земної тіні, коли Місяць буде заходити або виходити з неї. Філософ Аристотель зауважив, що під час місячних затемнень (коли Земля між Сонцем і Місяцем, породжуючи тінь) тінь на місячній поверхні — кругла. Ця тінь і є Земля, а відкидувана нею тінь прямо вказує на сферичну форму планети.

А ось і фото наших читачів.


Неймовірні кадри Місяця зрбив наш астроном – Володимир Кажанов!

“Затемнення Місяця було неймовірне! Як пощастило нам з погодою! Ділюся фото зробленим камерою смартфону через окуляр телескопа з апертурою 200 мм.

Милуйтеся зоряним небом, частіше споглядайте в небо вночі, воно може приємно дивувати небесними явищами. Звісно кращє це робити подалі від яскравих ліхтарів вуличного освітлення.

Робіть свої маленькі і великі відкриття! Небо відкрито для всіх!” – написав Володимир.

А ось відомий харківський фотограф Василь Голосний зробив фото Місяця в знакових місцях Харкова.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, ХНУ ім. В. Каразіна, планетарій, Василь Голосний

Над зраненим Харковом під вий сирен зійшов “Спасів Місяць”: цікаві факти і фото від астронома (фото)

Мрія кожного українця спостерігати вночі яскраві космічні події, а не чергові ворожі “приліти”

Ввечері 9 серпня небо над Харковом прикрашає “Спасів Місяць” або “Осетровий Місяць”.
Нагадаємо, ще в червні відомий харківський астроном Володимир Кажанов розмістив матеріал з переліком цьогорічних повеней і їх цікавих назв:
11 червня Полуничний Місяць, Сонячний Місяць, Медовий…
10 липня Грозова повня, Громовий Місяць, Оленячий місяць, також Медовий…
9 серпня Осетровий Місяць, Спасів Місяць
7 вересня Кукурудзяний Місяць, Жнивний Місяць
7 жовтня Урожайний Місяць, Мисливський Місяць
5 листопада Бобровий СуперМісяць, Морозний Місяць
4 грудня Холодний Місяць
Подібні назви небесним подіям свого часу давали не тільки корінні народи Північної Америки, а й в Європі. Існували традиції давати назви повній фазі Місяця у різні пори року.

Володимир поділився на своїй сторінці неймовірними світлинами, як сходив над обрієм і поринав у хмари “Спасів Місяць”.

“Цікаво, що 5 листопада 2025 року ви зможете побачити Місяць в небі трохи більшим, ніж зазвичай. Супутник підійде на відстань 357,218.223 км від Землі. В народі подібне явище називають Супер Місяць”, – наголошує астроном.

До речі, попри все, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX

Над палаючим Харковом під вий сирен зійшов “Полуничний Місяць” (фото, відео)

Мрія кожного українця спостерігати вночі яскраві космічні події, а не палаючі будинки

Ввечері 10 та 11 червня небо над Харковом прикрашає “Полуничний” Місяць, який зараз нижче ніж зазвичай (наголошує в своєму матеріалі з фото відомий харківський астроном Володимир Кажанов).

Зафільмувала місяць і журналістка GX Наталія Бойченко.

А ще свої світлини з-за кордону надіслала читачка GX Ольга Шарунова.

Докладніше про подію в матеріалі вченого.

“Особливість “Полуничного Місяця” в тому, що це найближчий повний Місяць до літнього сонцестояння в Північній півкулі (Сонцестояння 20.06.2025 за всесвітнім часом і 21.06 за київським часом), що робить його найнижчим повним Місяцем у році.
Так само, як Сонце піднімається вище в небі в літнє сонцестояння і опускається найнижче в зимове, і Місяць має свої «злети та падіння», але його рух складніший. Орбіта Місяця нахилена на 5,1° щодо екліптики, а оскільки екліптика вже нахилена на 23,4° від небесного екватора, Місяць може підніматися на небі до +28,7° на північ або -28,7° на південь. Повня у червні 2025 року буде найнижчою за 18 років у Північній півкулі. Місяць опуститься до -28° 24,1′ (по системі небесних координат), дуже близько до горизонту.
Такої низької повні більше не буде до червня 2043 року. – розповів Володимир Кажанов. – Місяць буде видно незвичайно низько над обрієм, а його схід і захід пройдуть у південно-східній та південно-західній точках неба.
Зверніть увагу, що у Південній півкулі все навпаки. Найкраще буде милуватися Місяцем коли він сходитиме ввечері 10 та 11 червня. Оскільки Місяць перебуває в цей момент навпроти Сонця, це створить ілюзію великого, золотисто-помаранчевого диска. При певних метеоумовах і стані атмосфери в конкретній місцевості Місяць може набувати червоного відтінку, а на фотографіях (при певних налаштуваннях балансу білого) може вийде і рожевий, як полуниця. Він повільно підніматиметься в південній частині неба.
Індіанські племена Північної Америки назвали такий Місяць полуничним на честь сезону, коли достигає ця ягода!”
Цікавий факт.
А ще ви можете стати свідком Ілюзії Місяця (місячна ілюзія) — оптична ілюзія, яка полягає в тому, що розмір Місяця, коли той перебуває низько над горизонтом, здається в кілька разів більшим у порівнянні з тим, як він сприймається, перебуваючи високо в небі (в зеніті), хоча проекції Місяця на сітківку ока в обох випадках його розміри однакові.
Поширена помилкова думка, що більший розмір Місяця над горизонтом пояснюється ефектом збільшення, який створює атмосфера Землі. Однак, на видимий розмір Місяця атмосфера ніяк не впливає, а лише змінює його колір. Насправді ж «місячна ілюзія» це лише особливість людського сприйняття.
Найпростіше продемонструвати ілюзорність ефекту, потримавши невеликий предмет (наприклад, монету) на витягнутій руці, прикривши при цьому одне око. Порівнюючи розмір предмета з “великим” Місяцем біля горизонту і з “маленьким” Місяцем високо в небі, можна побачити, що відносний розмір не змінюється.

В цьому році нас щє чекають:
11 червня Полуничний Місяць, Сонячний Місяць, Медовий…
10 липня Грозова повня, Громовий Місяць, Оленячий місяць, також Медовий…
9 серпня Осетровий Місяць, Спасів Місяць
7 вересня Кукурудзяний Місяць, Жнивний Місяць
7 жовтня Урожайний Місяць, Мисливський Місяць
5 листопада Бобровий СуперМісяць, Морозний Місяць
4 грудня Холодний Місяць
Подібні назви небесним подіям свого часу дави не тільки корінні народи Північної Америки, а й в Європі. Існували традиції давати назви повній фазі Місяця у різні пори року.

“Цікаво, що 5 листопада 2025 року ви зможете побачити Місяць в небі трохи більшим, ніж зазвичай. Супутник підійде на відстань 357,218.223 км від Землі. В народі подібне явище називають Супер Місяць”, – наголошує астроном.

Нагадаємо про ще одну цікаву подію червня, яку освітив вчений на своїй сторінці про черговий недоПарад планет.

До речі, попри все, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.