Перейти до основного вмісту

Позначка: конструктор

5 лютого в історії Харкова: народився знаменитий пілот і авіаконструктор (фото)

Пам’ятаємо! У цей день, 5 лютого, у 1887 році у Варшаві народився Костянтин Калінін – пілот і авіаційний конструктор.

Професійний військовий, розпочинав свою кар’єру у Варшавському піхотному полку.

З 1909 року захопився повітроплаванням. Брав участь у популярних на той час показових польотах.

Під час Першої світової служив командиром авіаційного загону.

Пізніше в армії УНР – у грудні 1918 року його було призначено командиром 1 Волинського авіаційного дивізіону.

З 1920 року Калінін служив інспектором авіації у Києві.

В 1926 році Калінін переїхав до Харкова і почав працювати на авіаційному заводі авіаконструктором.

У 1928-29 роках розробив пасажирські літаки К-4 та K-5, які витіснили машини іноземних марок з повітряних ліній країни.

З 1930 до 1934 року було випущено 296 літаків К-5 у різних модифікаціях. К-5 були основними машинами «Аерофлоту» на внутрішніх лініях до 1940 року і продовжували використовувати як транспортний літак під час війни.

Конструкторське бюро під керівництвом Калініна створило у Харкові літак-гігант К-7 – найбільший літак у країні на той час, злітна маса якого сягала 40 тонн. Літак отримав неофіційну назву «Повітряний Держпром».

У 1938 році Калініна було заарештовано. У в’язниці він створив ескіз нового літака К-15 із трикутним крилом.

22 жовтня 1938 року, через сім місяців після арешту Костянтина Калініна було звинувачено в антирадянській діяльності та шпигунстві та засуджено до розстрілу. Того ж дня вирок був виконаний. Реабілітований у 1955 році.

Нагадаємо, авіаційний завод Харкова був заснований 17 червня 1926 року. Першим директором заводу став саме знаменитий дизайнер літаків Костянтин Калінін.

Наразі, рашисти, як і під час Другої світової війни фашисти, неодноразово обстрілювали завод, на якому працював Калінін, руйнуючи, гордість Харкова…

Фото та матеріал: відкриті джерела

18 січня в історії Харкова: місто згадує видатного конструктора

18 січня 1906 року народився Іван Якович Трашутін – український конструктор-моторобудівник.

Народився Іван Трашутін у заводському селищі Горлівка (нині місто на Донеччині).

З 1914 року родина жила у Харкові. Закінчив три класи церковно-парафіяльної школи.

З 12 років працював на Харківському паровозобудівному заводі (нині – завод імені Малишева).

Після здобуття освіти у США став старшим інженером на заводі, а в роки Другої світової війни головним конструктором з моторобудування. Мотори, розроблені під керівництвом Тратушіна, під час війни були встановлені на танку Т-34.

Помер 5 березня 1986 року.

24 травня в історії Харкова: сучасність і минуле

24 травня 1899 року народився Костянтин Челпан (1899-1938) – конструктор дизельних двигунів, начальник дизельного відділу Харківського паровозобудівного заводу, керівник конструкторського колективу зі створення танкового дизеля В-2, що використовується, зокрема, в танку Т-34.
Челпан народився на території сучасної Донецької області у сім’ї селянина грецького походження.
Після закінчення у 1919 році реального училища та участі у громадянській війні, вступив до Харківського технологічного інституту, який закінчив у 1924 році. Після закінчення інституту працював на Харківському паровозобудівному заводі конструктором, начальником дизельного відділу, головним конструктором, начальником конструкторського бюро. У 1928-1937 роках – начальник конструкторського бюро та головний конструктор з дизельного двигуна Харківського паровозобудівного заводу. Під керівництвом Челпана було створено танковий дизель В-2, встановлений у танк Т-34 та інші машини. За розробку двигуна інженер отримав у 1935 році орден та посаду головного конструктора.

Однак у 1937 році Челпан був заарештований у справі про “грецьку змову”. В 1938 році розстріляний у харківській в’язниці. Реабілітований у 1956 році.
Сміх крізь сльози – цього року у рашистів на параді був лише один танк і той розробки Харківського КБ під керівництвом Челпана – Т34 – харківський танк вже пройшовся по площі у москві… Україна Переможе!
До речі, дошка на честь К. Ф. Челпана встановлена 30 листопада 2001 року, за ініціативи Харківського міського товариства греків за підтримки міської влади, на на фасаді будинку № 7 по проспекту Незалежності, в якому він мешкав з 1934 по 1937 роки (але підійти до неї можна зі сторони будинку № 4 по вулиці Ромена Роллана). А танк стоїть на майдані Конституції…

24 (11) травня, в 1908 році в Харкові народився Георгій Меліхов (1908-1985) – живописець та педагог.
З 1935 по 1941 рік навчався у Харківському та Київському художньому інституті. Учасник Другої світової війни. Створив серію фронтових малюнків.
Він викладав у Київському художньому інституті.
Георгій Меліхов був справжнім майстром малюнку олівцем, а також чудовим портретистом. У всій своїй творчій діяльності Меліхов більш за все прагнув зображати людину. І якщо в перших студентських малюнках він домагався лише зовнішньої подібності, то в його роботах з другої половини 1930-х років вже проявляється вміння розкривати психологічний стан людини. Автор знаменитої картини «Молодий Тарас Шевченко у майстерні у К.П. Брюллова» (1947), а ще «Тарас Шевченко і Айра Олдрідж» (1963).

Був на Алтаї, в Криму, у Вірменії, Чехії, Італії – з кожної мандрівки привозив велику кількість етюдів.
Також Георгія Меліхов захоплює краса морського берега – скелі, камінці, на яких ще яскряться бризки. Надзвичайно красиві його квіти. До них у художника особлива пристрасть. Серед кращих: “Травневі квіти”, “Черемха”, “Голубі квіти”, “Бузок”, “Мальви”, “Флокси”, “Бульденежі”, “Троянди”. Меліхов переконаний, що писати натюрморти, особливо квіти, повинен кожний живописець, бо це збагачує палітру, вдосконалює живопис. Натюрморти Меліхова ніколи не бувають строкатими, вони завжди стримані у кольорі, поетичні.
З 1979 — член-кореспондент Академії мистецтв.
З підліткового віку захоплювався астрономією, з 1916 року в Харкові відвідував астрономічний гурток Л. О. Струве разом із майбутніми всесвітньовідомими астрономами М. П. Барабашовим і В. В. Каргером.
За матеріалами обсерваторних спостережень робив замальовки зоряного неба, малюнки світил і небесних тіл (зокрема, детальне зображення поверхні Марса).
Усе життя збирав книжки з астрономічної тематики, частина з яких нині перебуває в зібранні київського дослідника історії космонавтики й колекціонера Юрія Шевели.
Помер 22 квітня 1985 року. Похований на Байковому кладовищі.
Меморіальна дошка Георгію Меліхову на будинку по вул. Богдана Хмельницького, 27/1 в Києві, де він працював в 1949—1989 рр. Скульптор Олександр Скобліков. Відкрита 1994 року.З підліткового віку захоплювався астрономією, з 1916 року в Харкові відвідував астрономічний гурток Л. О. Струве разом із майбутніми всесвітньовідомими астрономами М. П. Барабашовим і В. В. Каргером.З підліткового віку захоплювався астрономією, з 1916 року в Харкові відвідував астрономічний гурток Л. О. Струве разом із майбутніми всесвітньовідомими астрономами М. П. Барабашовим і В. В. Каргером.

24 травня 2005 року Харківська шахістка перемогла на чемпіонаті України. У чемпіонаті України з шахів серед жінок, який завершився в Алушті, виступали 48 учасниць. Найкращою стала харків’янка Ганна Ушеніна.

Через сім років, 2012 року, Ушеніна стала чемпіонкою світу.

У ті часи Харків був не лише шаховицею, але й центром розвитку іншого, не менш інтелектуального виду спорту – кікбоксингу. Харківські кікбоксери привезли 10 медалей з чемпіонату Європи, в якому брали участь близько 400 спортсменів із 20 країн.

Довідка. Ушеніна Анна Юріївна (народилася 30.08.1985 року в Харкові) – Міжнародний гросмейстер із шахів. “Динамо” Харків.



Спортивні досягнення.

Всесвітня шахова олімпіада: 2008 рік – 3 місце в команді; 2012 рік – 3 місце в команді; 2014 рік – 3 місце в команді; 2016 рік – 3 місце в команді;  2018 рік – 2 місце в команді; 2022 рік – 1 місце в команді та 2 місце на третій дошці особисто.

Всесвітні інтелектуальні ігри: 2014 рік – 3 місце з швидких шахів.

Чемпіонати світу: 2007 рік – 3 місце в команді та 3 місце особисто; 2009 рік – 3 місце в команді; 2012 рік – 1 місце на чемпіонаті світу серед жінок; 2013 рік – 1 місце в команді та 2 і 3 місце особисто.

Чемпіонати Європи: 2002 рік – 1 місце в команді та 2 місце особисто на чемпіонаті Європи серед дівчат; 2005 рік – 3 місце на чемпіонаті Європи серед жінок; 2007 рік – 1 місце особисто; 2009 рік – 3 місце в команді; 2011 рік – 1 місце особисто; 2013 рік – 1 місце в команді та 3 місце особисто; 2015 рік – 2 місце в команді та 2 місце особисто; 2013 рік – 1 місце в команді та 3 місце особисто; 2016 рік – 1 місце на чемпіонаті Європи серед жінок; 2017 рік – 3 місце в команді; 2018 рік – 3 місце на чемпіонаті Європи серед жінок.

До того ж, Гран-прі FIDE з швидких шахів у 2020 році.

Державні нагороди:
– Орден княгині Ольги ІІІ ст. (16 червня 2006) — за отримання першого місця на 37-й Всесвітній шаховій олімпіаді, піднесення міжнародного престижу України.
– Орден княгині Ольги ІІ ст. (30 січня 2013) — за досягнення визначного результату на чемпіонаті світу з шахів серед жінок (2012 рік), вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного спортивного авторитету Української держави.
– Відзнака Президента України – ювілейна медаль «25 років незалежності України».

Фото та матеріал: Ukrainian Chess Federation, “Динамо” Харків, відкриті джерела

Нагадаємо, у липні 2024 року було оновлено світову таблицю кращих шахистів.

До сотні найсильніших шахісток світу входять 5 представниць України: Анна Музичук (2521), Марія Музичук (2508), Юлія Осьмак (2464), Анна Ушеніна (2417), Наталя Букса (2396).

Харків пишається своєю талановитою донькою –  Анною Ушеніною.

Харків згадує видатного конструктора

18 січня 1906 року народився Іван Якович Трашутін – український конструктор-моторобудівник.

Народився Іван Трашутін у заводському селищі Горлівка (нині місто на Донеччині).

З 1914 року родина жила у Харкові. Закінчив три класи церковно-парафіяльної школи.

З 12 років працював на Харківському паровозобудівному заводі (нині – завод імені Малишева).

Після здобуття освіти у США став старшим інженером на заводі, а в роки Другої світової війни головним конструктором з моторобудування. Мотори, розроблені під керівництвом Тратушіна, під час війни були встановлені на танку Т-34.

Помер 5 березня 1986 року.

30 января в истории Харькова: родился один из самых известных композиторов ХХ века

30 января 1886 года в Харьков был назначен губернатором действительный статский советник Александр Иванович Петров.

Петров занимал пост губернатора до 1895 года. Почетный гражданин Харькова. Был председателем комитета по постройке Храма Христа Спасителя в Борках, возведенного в 1894 году на месте Крушения императорского поезда в 1888 году.

30 января. В 1900 году родился Исаак Дунаевский – один из самых известных композиторов ХХ века. Дунаевский родился в городке Лохвица (территория современной Полтавской области).

В 1910 году семья переехала в Харьков и Исаак поступает в Харьковское музыкальное училище. В 1918 году с золотой медалью окончил гимназию, а через год — Харьковскую консерваторию по классу скрипки. С 1920 года Исаак Дунаевский работал композитором и дирижером в Харьковском русском драматическом театре, которым в то время руководил известный харьковский режиссер Николай Синельников. В театре его звали “Дуня”. В начале 20-х он познакомился с Клавдией Шульженко, которая также пробовала свои силы в харьковском театре. В 1924 году харьковский период Дунаевского завершается, он переезжает в Москву.

Дунаевский автор 11 опер и 4 балетов. Но массовую популярность ему принесла музыка к кинофильмам “Веселые ребята”, “Дети капитана Гранта”, “Цирк”, “Волга-Волга”.

В 1904 году родился Иван Алексенко – инженер-конструктор, танкостроитель.

В 1922 году Алексенко окончил Харьковский технологический институт. После работал инженером-конструктором на Харьковском паровозостроительном заводе им. Коминтерна. В 1927 года на ХПЗ из числа конструкторов тракторного производства был создан новый коллектив — танковая конструкторская группа. 23-летний инженер Алексенко стал ее первым руководителем.

В мае 1929 года был назначен заведующим КБ танкостроения по танку Т-24 на ХПЗ.

В 1931 году завод получил задание на разработку колесно-гусеничного танка БТ. Алексенко считал, что следует продолжать работу над Т-24. Поэтому он подал заявление об уходе. Решение, очевидно, было поспешным, так как вскоре в Харькове были начаты работы по созданию Т-34, признанного впоследствии лучшим танком Второй мировой войны.

Далее Алексенко работал в Ленинграде и преподавал в технических вузах.

21 ноября в истории Харькова: крупная авиакатастрофа

21 ноября. В 1933 году в Харькове произошла крупная катастрофа –  разбился самолет К-7.

К-7, созданный по проекту харьковского авиаконструктора Калинина, был самым большим самолетом в СССР в начале 30-х годов.

21 ноября проводились испытания самолета на скорость. На борту находилось 20 человек. Самолет потерпел крушение, 15 человек погибли.

Работы над самолетом были прекращены. Но не столько из-за аварии, а из-за изменения концепции самолетостроения. От создания самолетов-гигантов временно отказались.

В 1896 году в Харькове была освящена Озерянская церковь на территории Покровского монастыря. Храм построен по проекту архитектора Владимира Немкина в редкой для православной архитектуры базиликальной форме, декорированной византийско-русскими мотивами и двенадцатью главками-луковицами, эффектно контрастирующими с куполами Покровского собора.

Эту церковь не следует путать с Озерянской церковью на Холодной горе.

В 1934 году родился Михаил Борисюк – генеральный конструктор бронетанкового оборудования, руководитель Харьковского конструкторского бюро машиностроения имени Морозова, генерал-лейтенант, доктор технических наук, профессор, почетный доктор Харьковского национального университета, действительный член Академии кибернетических наук.

Борисюк родился в Орловской области. Учился в Задонском техникуме механизации и электрификации и Саратовском танковом училище. Служил в танковом подразделении в Группе советских войск в Германии.

В 60-80-х работал конструктором в Челябинске.

С 1990 года – руководитель и генеральный конструктор Харьковского КБ по машиностроению имени Морозова.

 

29 октября в истории Харькова: крупная железнодорожная катастрофа

29 октября. В 1888 году под Харьковом произошла крупная железнодорожная катастрофа. В районе села Борки с рельсов сошел императорский поезд. Император Александр III и члены его семьи не пострадали. Спасение императорской семьи в официальной печати и в церковной традиции интерпретировалось как чудесное; на месте катастрофы был воздвигнут православный храм. 

На месте крушения на средства императрицы Марии был создан Спасов Скит и часовня Нерукотворного Спаса, которая полностью восстановленная в наше время. Это особое место чудесным образом уцелело до нашего времени из-за уникальности постройки, которая уходит под железное полотно, но даже не содрогается, когда проезжают поезда. В память о событии проезжающие составы дают гудок и в наши дни. Здесь принято просить святых о защите в пути (фото храма, Наталья Бойченко, Город Х).

Фото с места катастрофы сделал знаменитый харьковский фотограф Алексей Иваницкий.

29 октября. В 1904 году родился Александр Морозов (1904-1979) – инженер-конструктор, генерал-майор, один из создателей танка Т-34. дважды Герой Социалистического Труда.

В 1919 году после шестого класса общеобразовательной школы начал работать делопроизводителем на Харьковском паровозостроительном заводе. Позже работал копировщиком, чертежником и конструктором, участвовал в создании первых гусеничных тракторов «Коммунар».

Заочно учился в Московском механико-электротехническом институте имени Ломоносова. В конце 1930-х годов участвовал в разработке танков А-20 и А-32 – прототипов серийного танка Т-34.

В годы войны – главный конструктор харьковского завода №183 имени Коминтерна, эвакуированного в Нижний Тагил.

После войны работал в Харькове. Главный конструктор, затем начальник Харьковского КБ машиностроения. Под руководством Морозова разработаны танки Т-64, Т-64А. Модифицированные модели до сих пор находятся на вооружении ВСУ.

Умер в 1979 году. Похоронен на кладбище №2 в Харькове.

Харьковское конструкторское бюро названо именем Морозова.

29 октября. В 1906 году родился Михаил Лысенко (1906-1972) — известный скульптор-монументалист.

С 1926 по 1930 года Михаил Лысенко учился в Харьковском художественном институте.

Далее работал в Киеве.

Лысенко автор знаменитого памятника Щорсу в Киеве.

Также автор памятников Ивану Франко, Александру Пушкину, Сидору Ковпаку в различных городах бывшего СССР.

В 2002 году в Украине была выпущена юбилейная монета «Михаил Лысенко», номиналом 2 гривны.

Михаил Лысенко, скульптор

24 мая в истории Харькова: назначен новый губернатор

24 мая. В 1884 году в Харьков был назначен губернатором Александр Икскуль фон Гильденбандт.

Происходил из баронского рода Икскуль фон Гильденбанд. Окончил с золотой медалью училище правоведения. После двухлетней стажировки за границей служил в министерстве юстиции и канцелярии департаментов Сената.

Несколько лет был губернатором Лифляндской губернии. Затем был назначен губернатором в Харьков.

24 мая. В 1899 году родился Константин Челпан (1899-1938) – конструктор дизельных двигателей, начальник дизельного отдела Харьковского паровозостроительного завода, руководитель конструкторского коллектива по созданию танкового дизеля В-2, используемого, в частности, в танке Т-34.

Челпан родился на территории современной Донецкой области в семье крестьянина греческого происхождения.

После окончания в 1919 году реального училища и участия в Гражданской войне, поступил в Харьковский технологический институт, который окончил в 1924 году. После окончания института работал на Харьковском паровозостроительном заводе конструктором, начальником дизельного отдела, главным конструктором, начальником конструкторского бюро. В 1928-1937 годах – начальник конструкторского бюро и главный конструктор по дизельному двигателю Харьковского паровозостроительного завода. Под руководством Челпана был создан танковый дизель В-2, который был установлен в танк Т-34 и в другие машины. За разработку двигателя инженер получил в 1935 году Орден Ленина и должность главного конструктора.

Однако в 1937 году Челпан был арестован по делу о “греческом заговоре”. В 1938 году расстрелян в харьковской тюрьме. Реабилитирован в 1956 года.

24 мая. В 1908 году в Харькове родился Георгий Мелихов (1908-1985) – живописец и педагог.

С 1935 по 1941 год учился в Харьковском и Киевском художественном институте.

Участник Великой Отечественной войны.

Преподавал в Киевском художественном институте. Автор знаменитой картины «Молодой Тарас Шевченко в мастерской у К.П. Брюллова».

25 апреля в истории Харькова: родился один из создателей легендарного танка

25 апреля 1910 года – день рождения харьковской службы скорой медицинской помощи. Состоялась торжественная церемония открытия службы. Уже в 12-53 в тот же день поступил первый вызов. Об этом говорится в записи, сделанной в «Главной книге для записывания случаев подачи помощи» (сейчас книга хранится в Музее скорой медицинской помощи).

Сохранились имя, адрес и диагноз первой пациентки. Анна Марусь проживала в двухэтажном доме с аркой №4 в переулке, который сегодня носит имя Людмилы Гурченко. Пациентке поставили диагноз «истерия» (за давностью лет данную информацию уже вряд ли можно считать врачебной тайной).

Спустя пять лет «Харьковские губернские ведомости» от 21 сентября 1915 года писали: «Общество Скорой медицинской помощи за время своей деятельности приобрело заслуженные симпатии и уважение…»

25 апреля. В 1883 году родился Афанасий Фирсов – известный конструктор, начальник Конструкторского бюро танкостроения Харьковского паровозостроительного завода имени Коминтерна.

Фирсов родился в Бердянске в семье купца. Окончил железнодорожное училище и продолжил образование за границей в высшей технической школе в Митвайде (Германия) и политехническом институте в Цюрихе (Швейцария). С началом Первой мировой войны вернулся на территорию Российской империи. Работал над созданием дизелей для подводных лодок на Коломенском машиностроительном заводе.

В 1930 году был арестован в Ленинграде и обвинен во вредительской деятельности. Подвело происхождение.

Освобожден и направлен на Харьковский паровозостроительный завод имени Коминтерна (ныне завод имени Малышева), где создавался один из центров советского танкостроения.

Работал над созданием танков БТ-5 и БТ-7.

Начал работу над танком Т-34. Создание машины было завершено известным конструктором Михаилом Кошкиным.

В 1937 году Фирсов был репрессирован и расстрелян. Вместе с ним был арестован директор завода Бондаренко.

В 2013 году на Аллее почетных гостей кинофестиваля “Харьковская сирень” открыли четыре новые стелы.

На аллее появились сооружения с отпечатками ладоней гостей фестиваля прошлого года – французского киноактера Алена Делона, артиста Родиона Нахапетова, специалиста по спецэффектам, обладателя премии “Оскар” Юджина Мамута, графика и мастера мультипликации Ирины Борисовой.

10 апреля в истории Харькова: родился знаменитый конструктор

10 апреля. В 1923 году родился Николай Шомин – конструктор танков, генерал-лейтенант, Герой социалистического труда.

В 1940 году поступил в Харьковское танковое училище. На второй день войны, получив на ХПЗ новую «тридцатьчетверку», отбыл на фронт механиком-водителем.
Участвовал в боях под Москвой, на Курской дуге, освобождал Крым. Войну начал рядовым, закончил заместителем командира батальона.
С 1944 по1949 год учился в Академии бронетанковых войск. Затем был направлен в танковое конструкторское бюро “Уралвагонзавода”.

В 1968 году переведен в Харьков в знаменитое конструкторское бюро Морозова.

С 1976 по 1990 годы руководил харьковским КБ. Участвовал в модернизации танка Т-64, создании танка Т-80.

10 апреля. В 1855 году в Харьков был назначен новый губернатора генерал-майор, граф Андрей Иванович Остен-Сакен. О самом губернаторе детальных сведений не сохранилось. Известно, что он происходил из курляндского рода Остен-Сакенов, ведущих свою историю с XV века.

Князья, графы и бароны Остен-Сакены служили в Швеции, Дании и Речи Посполитой. С XVIII века на службе в Российской империи.

О чем писала газета “Южный край”

10 апреля 1909 года. “Со вчерашнего дня с Театральной площади, в часы движения публики на скачки, начал курсировать автомобиль фабрики «Siat» на 28 мест.

Рейс в оба конца совершается в течение 25 минут. Публика с охотой занимала в нем места, предпочитая его всякому другому способу передвижения, исключая, конечно, лихачей. Вчерашний опыт вышел настолько удачным, что в следующий скаковой день (в воскресенье) предположено пустить уже два автомобиля”.


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.