Позначка: концерт

Між тінню і світлом: в Харкові лунатиме твір, який єднає хорову музику та джаз (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 17.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

В неділю, 18 травня, о 19.00 Академічний хор ім. В’ячеслава Палкіна зіграє легендарний твір Вілла Тодда “Mass in Blue” (беспечний простір «A-Sho» на Квітки-Основʼяненко, 12). Це концерт, де музика перетворюється на молитву, а світло – на головного героя. На гостей заходу чекаэ вечір, що зігріє душу й залишиться надовго в серці. Квиточки можна придбати за посиланням.

Ходять легенди про людей, які народилися з даром створювати музику настільки правдиву, що вона може пробивати завісу між життям і смертю, між добром і злом , між тінню і світлом!…

“Mass in Blue” була написана у 2003 році на замовлення Девіда Темпла та хору Хартфордширу та вперше була виконана під назвою “Джазова меса”. Цей твір Вілла Тодда – це блискуче поєднання драйвових джазових ритмів та чіткого, сильного хорового письма, на тлі якого соло фортепіано та сольний голос сопрано сплітаються в чудовий звуковий гобелен.Твір відображає не лише любов композитора до джазової музики та його захоплення джазовими виконавцями, але й його власний досвід імпровізатора. Він також дозволяє Тодду використати свої широкі хорові навички. Це впевнений твір композитора, який розуміє джазову ідіоматику і реагує на неї, вільно використовуючи 12-тактову блюзову послідовність (яка була фундаментальною у розвитку джазової музики), а також більш складні гармонічні процеси.

Вілл Тодд поєднує у цьому творі сакральну хорову музику та джаз, проявляючи свою любов до хорового звучання.
Запрошуємо вас доєднатися до нас травневого вечора, щоби творити з любов’ю!

Програма концерту:

1. Е. Евайзен. Соната для труби і фортепіано

Труба – Артем Дмитриченков, учасник гурту “Жадан і Собаки”, викладач класу труби кафедри музичного мистецтва естради та джазу ХНУМ ім. І.П. Котляревського,

Фортепіано – Станіслав Калінін, органіст і піаніст Харківської філармонії, викладач ХНУМ ім. І.П.Котляревського,

2. Will Todd. “Mass in Blue”

Виконує:
Академічний хор імені В’ячеслава Палкіна Харківської обласної філармонії

Художній керівник – Андрій Сиротенко

Головна хормейстерка – Тетяна Герасимчук

Хормейстерка – Ольга Бихун

Соло сопрано – Ярослава Ліхачова, викладачка вокального відділу ВФКМ ім. М.Леонтовича, викладачка кафедри музичного мистецтва естради та джазу ХНУМ ім.І.Котляревського

Партія ударних – Андрій Дьяков

Партія контрабаса – Віталій Ремінний

Партія фортепіано – Станіслав Калінін

Диригентка – Тетяна Герасимчук, дипломантка Всеукраїнського конкурсу хорових диригентів, дипломантка Міжнародного конкурсу хорових диригентів ім. В.Палкіна, художня керівниця Народної чоловічої хорової капели НЮУ ім. Я.Мудрого, головна хормейстерка Академічного хору ім. В. Палкіна

Ведуча – Ольга Губко

Ще трохи кадрів і звуків підготовки до яскравої події.

Фото. відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, організаторів заходу

Колектив ХНАТОБ об’єднує кращих: чарівна україночка вміє дивувати (фото,відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 15.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

15 травня Україна відзначала два чуттєві свята, які важливі і близькі кожному українцю, – День вишиванки і День сім’ї. Привітав із святами земляків й колектив ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА.

До кожного свята в репертуарі лауреатки міжнародних конкурсів Вероніки Коваль є свої чудові героїні.
Зокрема, Одарка – справжня українська Кармен! Вродлива, талановита, вправна, мудра, а де треба й хитра, ще й чуба нам’яти може. Не дарма кажуть, якщо українка поставила руки в боки, то їй все одно, хто там що надумав – буде так, як вона накаже!

А вже 16 травня артистка подарує харківцям свій сольний концерт. Романтична, ніжна і загадкова – вона вміє заволодіти увагаю глядача, зібрати оплески і квіти!

В програмі вечора:
1. Микола Лисенко вірші Тараса Шевченка «Ой, одна я, одна, як билиночка в полі»;
2. Микола Лисенко вірші Лесі Українки «Смутної провесни»;
3. Анатолій Косенко вірші Віктора Стражева «Вони стояли мовчки»;
4. Федір Надененко вірші Івана Франка «Чого з’являєшся мені у сні»;
5. Микола Дремлюга вірші Омара Хайяма у перекладі Тереня Масенка «От знову день минув»;
6. Микола Дремлюга вірші Володимира Сосюри «Замела ніжніна квіти зима»;
7. Сергій Борткевич «Романс» (вик. Ігор Єременко, віолончель);
8. Габріель Форе «Apres un Reve» («Пробудження» вірші Романа Бюссена);
9. Габріель Форе романс з циклу «Поема одного дня» вірші Шарля Гранмужена «Тoujours» («Завжди»);
10.Анрі Дюпарк «Le manoir de Rosemonde» («Садиба Роземонди» вірші Роберта);
11. Анрі Дюпарк «L’invitation au voyage» («Запрошення до подорожі» вірші Шарля Бодлєра);
12.Анрі Дюпарк на вірші Рене Сюллі- Прюдома «Le galop» («Галоп»);
13.Жером Дюкро «Анкор» (Вик. Ігор Єременко, віолончель);
14.Франсіс Пулєнк «Ce» («Сєна», вірші Луі Арагона);
15.Франсіс Пулєнк «A sa guitare» («До моєї гітари» вірші П’єра деРонсара);
16.Франсіс Пулєнк 2 романси на вірші Луізи де Вільморен «C’est ainsi que tu es»(«Такий, як ти є»);
17.«Violon» («Скрипка»);
18.Франсіс Пулєнк «Les chemins de l’amour» («Дорогикохання» вірші Жана Ануйя).

Це буде незабутня зустріч із зіркою!

Дякуємо колективу ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА за кожну зустріч і творчу підтримку у наш буремний час!

Фото, відео та матеріал: ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, Наталія Бойченко, GX

Харківські артисти разом з глядачем вшанували важливу дату (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 08.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

В День пам’яті та примирення, 8 травня, колектив ХНАТОБ / СХІД OPERA подарував незламному місту Харкову свій виступ!

В програмі концерту:
1. К. Данькевич. Арія Богдана з опери «Богдан Хмельницький»,
виконує Андрій Слободянюк (концертмейстер Чуб Максим);

2. К. Данькевич. Арія Варвари з опери «Богдан Хмельницький», виконує лауреатка міжнародних конкурсів Вероніка Коваль (концертмейстер Чуб Максим);
3. А. Кос-Анатольський. «Маєва нічка», виконує Вероніка Мостова (концертмейстер Чуб Максим);
4. М.Лисенко. Пісня Тараса “Гей, літає орел” з опери “Тарас Бульба”, виконує лауреат міжнародних конкурсів Юрій Кудрявцев (концертмейстер Леонова Анна);
5. К. Стеценко. “Плавай, плавай, лебідонька”, виконує заслужена артистка України Тамара Гармаш (концертмейстер Леонова Анна);
6. М. Лисенко. Арія Андрія з опери “Тарас Бульба”, виконує лауреат міжнародних конкурсів Роман Гордєєв (концертмейстер Леонова Анна);

7. В. Квасневський “Молитва” виконує лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Антонова (концертмейстер Анна Леонова);
8. І. Кушплер. “Ой по горі роман цвіте”, виконує лауреатка міжнародних конкурсів Ганна Даніч (концертмейстер Леонова Анна);
9. Українська народна пісня “Чотири воли пасу я”, виконує заслужена артистка України Олена Ширяєва (концертмейстер Леонова Анна);

10. Українська народна пісня “Повій, вітре, на Вкраїну” в обробці Н.Шульмана, виконує лауреат міжнародних конкурсів Віталій Манченко (концертмейстер Леонова Анна);

11. Б. Янівський. «Журавочка», виконує лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Форсюк (концертмейстер Чуб Максим);

12. Г. Подельський. «Згадую Україну», виконує лауреат міжнародних конкурсів Євген Лисицький (концертмейстер Чуб Максим);

13. О. Білаш. «Журавка», виконує заслужена артистка України Олена Старікова (концертмейстер Чуб Максим);

14. А. Кос-Анатольський. «Два потоки з Чорногори», виконує заслужена артистка України Алла Мішакова (концертмейстер Чуб Максим).

Дякуємо! Чекаємо кожного виступу!

Чарівні ноти українського мистецтва кращий вислів вдячності усім, хто відав своє життя захищаючи мир!

Фото, відео та матеріал: ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, Наталія Бойченко, GX

Любов до мистецтва і дітей об’єднує харківців по усьому світу: відома арфістка вміє дивувати (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 09.04.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

І знову в Харкові лунатимуть звуки чарівної арфи…

Вже сьогодні, 9 квітня о 18.00, відбудеться благодійний концерт французької, валлійської та української музики (беспечний простір «A-Sho» на Квітки-Основʼяненко, 12). Гості заходу почують чарівних арфісток – Вероніку Лемішенко й Ларису Клєвцову та відомого харківського піаніста-органіста – Станіслава Калініна.
В програмі виступу твори відомих світових авторів: Каміля Сен-Санса, Сезара Франка, Марселя Турньє, Валерія Антонюка, Євгена Андрєєва, Миколи Фоменка.
Познайомить слухачів з життям та творчістю композиторів ведуча концерту Ольга Губко.
Вхід за благодійними внесками!

А ви знали? Вероніка Лемішенко і її мати Алла народилися у березні (21 та 26 числа), з відси їх жага до життя, як у перших квітів весни. Жінки-благодійниці навіть на день народження запрошували дарунком прийняти участьу благодійному виступі у Харкові.

А ще саме Вероніка Лемішенко (випускниця Харківського державного музичного ліцею (вул. Благовіщенська, 19 )) і її благодійний фонд допомоли отримати дітям Харкова довгоочикуване диво – власний орган «BENEDIKT»!

Дкладніше про подію розповів керівник закладу заслужений діяч мистецтв України Олег Орищенко.

“Напередодні Різдвяних свят з гуманітарним конвоєм із Німеччини до Харківського державного музичного ліцею приїхав орган «BENEDIKT». Випускниця нашого ліцею, відома арфістка та волонтерка Вероніка Лемішенко після Конференції ЕМСУ в місті Вільнюсі, познайомила нас з Сілке Айххорн та її чоловіком Ханесом Вайнігером, які свого часу отримали в дарунок орган від Бенждаміна Ді-Куаля. Вони зберегли його і підтримали ідею Вероніки Лемішенко дарування органу нашому ліцею. Організував транспортування адвокат Єнс Штайніген керівник благодійної організації Athlets for Ukraine e. V. Опікувався доставкою органу Валерій Онучін, та Благодійна організація “БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД “УКРАЇНА ЗАВЖДИ РАЗОМ”. Ми завдячуємо всім за підтримку і можливість навчати учнів ліцею грі на органі. – наголосив Олег Володимирович і навіть зіграв власноруч на новому інструменті, а ще додав, що отриманий Харківським державним музичним ліцеєм дарунок від друзів з Німеччини, став не тільки інструментом для навчання дітей, але й прикрасою великої зали закладу. Щоб досягти величності його звучання в залі необхідно було обладнання для підсилювання звуку і його теж допомогли зробити. На останок Олег Володимирович навіть зіграв власноруч на новому інструменті.

Трохи цікавого про новий орган Харкова від заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Морозова

А ось так новий орган Харкова оживає від дотику заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Морозова.

В будинку, де здійснюють мрії дітей, у виконні викладачів Харківського державного музичного ліцею лунав дует «короля» музики (за новим органом Станіслав Калінін – соліст Харківської обласної філармонії) та «чарівної арфи» (за інструментом Лариса Клєвцова).

Це відео облетіло увесь світ…

Кажуть, скрипка – «королева» оркестру, а орган – «король» музики. Отож бо королевська чета лунала на презентації неймовірного дарунку Харківському державному музичному ліцею. За новим органом Станіслав Калінін (соліст Харківської обласної філармонії) та його колега і друг – лауреат міжнародних конкурсів скрипаль Дмитро Амстібовський.

“Як би свого часу в школі був такий інструмет, я б почав грати на органі рків на 15 раніше”, – з радістю за своїх учнів наголосив відомий харківський органіст Станіслав Калінін. На святковому заході в Харківській спеціалізованій музичній школи.
Видатний музикант представив свого учня, який допомогав йому на виступі, розповів, що вже є 4 учня в новому класі органістів, розповів про особливості творчості та свої плани.

Того святкового дня у концерті брали участь Станіслав Калінін (головний органіст ХОФ), Дмитро Морозов (головний диригент ХНАТОБ ім. М.В.Лисенка), викладачі ХДМЛ Дмитро Амстібовський, Лариса Клєвцова, Вікторія Карєлова та ліцеїсти.
Трохи подробиць з урочистої зустрічі з нагоди визначної події для музичного світу дітей Харкова.

Більше фото з заходу в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

А ще нагадаємо, в 2024 році чуттєвий проєкт арфістки стартував саме в Харкові, де й народилася його ідея. З перших днів існування фестиваль збирає поціновувачів гри на арфі і не тільки…

Дата першого виступу припала на містичну дату – п’ятницю 13-те. Захід і справді був містичним, адже в кульмінаційний момент під час виконання фінального твору, «Ніч яка місячна» в аранжуванні композитора Їржі Тртіка (Чехія), наче від болю за війну сучасну, гучним вибухом розірвалася струна арфи. Але це не завадило справжнім майстрам дограти композицію під вибух оплесків глядача.

Квіти і подяку за чуттєву музику отримали виконавці та організатори заходу.

Кажуть, арфа – то душа поета… А ви знали? Більшість дослідників старої музики вважає Єгипет батьківщиною арфи. Але з ними сперечаються греки, адже саме на арфі грав Орфей – син річкового бога, фракійського царя Еагра (за іншими міфами — Аполлона), та музи Калліопи. Орфей довів, що цей інструмент чарами своєї музики може повернути душу до життя… Саме це відбувалося на відкриті Х фестивалю “Арфові Барви” (у рамках проєкту B.R.A.N.D. New за підтримки «Креативної Європи»).

Чуттєві композиції лунали у виконанні Лариси Клевцової (арфа), Веронікі Лемішенко (арфа) та Станіслава Калініна (рояль). Їх гру доповнювали цікаві розповіді про авторів музичних творів і самі композиції від ведедучої заходу Ольги Губко.

Приємно було особисто побачити на виступі й Євгена Андрєєва – талановитого музиканта, який створював аранжування для акустичних інструментів та звукової доріжки творів.

Того вечора лунали: фантазія «Ой у вишневому саду» (Діана Шпильова), соната C-major, 1частина (Максим Березовський (ар. М. Топоровський)), Catrin Finch Hiraeth, «Harp’n’voice» (Євген Андрєєв, для арфи та звукової доріжки), Philip Glass Metamorphosis Two, Етюд (Сергій Борткевич), Ноктюрн (Валерій Антонюк), «Ніч яка місячна» (Jiri Trtik, в аранжуванні для акустичних інструментів та звукової доріжки).

Останній твір став найчуттєвішим… Біль сучасної реальності рве струни арфи, коли музика лунає під вий сирен…

«Я обрав для аранжування мелодію «Ніч яка місячна», тому що це проста і водночас наповнена змістом пісня про любов. Я висловлюю свою підтримку Україні у часи війни цим музичним посланням про людяність, любов та небайдужість”, – наголосив Іржи Тртік.

До речі, ця композиція чеського композитора Іржи Тртіка була написана раніше і виконувалася наживо в Празі.

Більше подробиць про учасників на офіційній сторінці фестивалю “Арфові Барви” (за посиланням).

До речі, новинний портал GX майже з перших кроків слідкує за яскравим дійством (докладніше в новинах GX).

Ми пам’ятаємо, як чуттєво завершився ІІ фестиваль і Вероніка Лемішенко запросила усіх чекати на нові зустрічі…

Отож бо до зустрічі на найкращих та найбезпечніших майданчиках України!

Довідка. “Арфові Барви” — це міжнародний арфовий проект заснований у Харкові, Україна. Проект містить у собі конкурс, фестиваль, майстер-класи, концерти та інші музичні заходи.

Конкурс проводиться у різних вікових категоріях – від юних початківців до професійних арфістів.
У репертуарі – твори композиторів різних періодів*. Обов’язковими є твори українських авторів у кожній з вікових категорій.
Конкурс проводиться у два тури, фінал супроводжується оркестром*.

Майстер-класи мають два напрямки — робота з сольними творами та з оркестровими партіями. Уроки є відкритими для усіх бажаючих арфістів незалежно від того, беруть вони участь у конкурсі чи є учасниками інших заходів проекту “Арфові Барви”.

Концерти арфової музики є обов’язковою та найбільш важливою частиною “Арфових Барв”. Саме ці концерти дають змогу молодим арфістам показати себе, послухати інших учасників, розширити свої знання арфового репертуару, знайти нових друзів. До цього проекту належать і сольні концерти досвідчених виконавців, і загальні концерти юних учасників.

Арфа та орган – постійний абонемент Вероніки Лемішенко (арфа) та Станіслава Калініна (орган). Музиканти представляють слухачам як оригінальні твори, так і власні редакціі, створені спеціально для цього абонементу.

Концерт з оркестром – найбільш масштабний захід «Арфових Барв». Симфонічний оркестр Харківської обласної філармонії під керівництвом маестро Юрія Янка супроводжує фінал конкурсу та Гала-концерти фестивалів.

З архіву. Ідея започаткування проекту належала двом арфісткам, харків’янкам — Вероніці Лемішенко та Ларисі Клєвцовій. Ця ідея стала реальністю завдяки підтримці Валерія Алтухова – директора Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату та Юрія Янка – директора та художнього керівника Харківської обласної філармонії.

У 2006 році було проведено Перший відкритий конкурс арфістів, а до 2014 року сформувався багатонапрямковий проект, що вже мав власне ім’я – “Арфові Барви”. У 2017 році в рамках проекту відбувся I Міжнародний арфовий конкурс «Арфові Барви», заявки на участь у якому було надіслано з 9 країн світу.

* Крім категорії “Дебют” та I категорії

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Вероніка та Алла Лемішенко, організаторів фестивалю, Харківська спеціалізована музична школа

В Харкові чекають на вечір, наповнений магією (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 03.04.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Вже сьогодні, 3 квітня, о 18.30 в арт-клубі PINTAGON (вул. Данилевського, 26, «Слобідська Садиба») відбудеться концертна програма “ВІЗЬМИ МОЇ КРИЛА” від трьох чарівних бандуристок Людмила Авдимирець, Наталія Чередниченко, Надія Архипенко.

Це вечір магії бандури та співу від тріо бандуристок “ЗореDana”.

Кожного. хто доторкнувся до дива українського мистецтва – зачаровує витончене звучання чарівних звуків бандури та голосу у виконанні дівчат-харків’янок.

Під час війни “ЗореDana” виступає на сценах і бомбосховищах міст і маленьких селищ, об’єднуючи та надихаючи музикою. Дарує свої музичні обійми тим, хто захищає наш спокій, проводячи благодійні концерти у військових розташуваннях та шпиталях. “ЗореDana” звучить піснею, що лікує душу.

Поринути у світ чуттєвої проникливої краси у неповторному колориті звучання бандури можна на кожному виступі харківських зірок. Адже у серці “ЗореDana” б’ється ритм трьох тендітних дівчат, трьох музикантів, що творять диво своєю енергією і щирістю.

Довідка. Тріо “ЗореDana” – це професіоналізм і віртуозність, вишуканість і грація, ніжність звучання і глибина української душі. У їхньому виконанні лунають народні пісні, авторські твори учасниць гурту, а також популярні пісні сучасності в оригінальній обробці.
“ЗореDana” – це не просто назва для нас ,це наше справжнє життя!
Це майже 10 років сумлінної праці і натхнення!
Це коли кожна репетиція – кайф!
Кайф енергетики і дружньої підтримки ,нових шалених ідей і простих дівочих балачок!
Це коли і в горі і в радості разом, це коли сміх і сум перетворюється в творчість!

PINTAGON ART CLUB – учасник програми підтримки Сил Оборони України та харківських митців “ВІДЧУЙ СВОЇХ”.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ЗореDana

Два дні поспіль в місті вшановують пам’ять видатного україніця: до дня народження Кобзаря Харкову подарували крила (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 10.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

«Борітеся – поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» – Тарас Шевченко.

Ще вчора, 9 березня, Україна і світ відзначали 211-ту річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. А вже сьогодні, 10 березня, роковини від дня його смерті… А ще в цей день, 10 березня, у 1878 році в Женеві коштом членів Київської Старої Громади було випущено кишенькове видання “Кобзаря”.
Пам’ятаємо! 10 березня в 1861 році на чужині помер видатний син України – Тарас Григорович Шевченко. Вся країна вшановує пам’ять незламного земляка і згадує його останню волю!

“Заповіт”

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу… отоді я

І лани і гори —

Все покину і полину

До самого бога

Молитися… А до того —

Я не знаю бога.

Поховайте та вставайте.

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

25 грудня 1845 в Переяславі

Його заповіт було виконано!!!

Докладніше про життєвий шлях Кобзаря, а також вшанування його пам’яті в Україні та за її межами – в пості GX.

Цьогоріч до визначних дат, пов’заних з Кобзарем, незламному Харкову подарували синьожовті крила!

Цей символ волі українського народу радо приміряли сотні харків’ян та гостей міста!

«От тому в лихі години ми затяті й вперті, Бо для вільної людини рабство гірше смерті», – про боротьбу нашого народу писав Великий Пророк.

Не випадково саме 10 березня й День Державного гімну України, який щорічно відзначається в пам’ять про перше публічне виконання. Адже саме 10 березня 1865 року — у день роковин смерті Тараса Шевченка — у Перемишлі вперше публічно виконали цю пісню, яка дуже швидко стала популярною в українській громаді як на заході, так і на сході України.

До цих визначних дат харків’яни несли квіти до пам’ятника Кобзарю, а ще співали і декламували твори Тараса Григоровича. На прихованому від рашистських обстрілів силуеті було закріплено Прапори України та картинний облік Шевченка-воїна з його пророчими словама.

Зберігаємо подробиці цих днів ще й у спогадах, зокрема, харківського поціновувача культури Сурена Кочаряна.

Минулого року колектив ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА вшанував Поета великим концертом української музики докладніше в пості.

Лунав концерт в українському форматі і цьогоріч…

“Блаженний день, блаженний час,
Сіяє знов нам добра воля,
До рідного вернемось края,
Земля жадана жде для нас…”
(з опери “Запорожець за Дунаєм” С.Гулака-Артемовського).

Кожна нота, кожне слово торкається душі…

Світла пам’ять видатному сину України! Вічна пам’ять Тарасу Шевченко! З Кобзарем у серці й душі ми разом стаємо сильнішими! Віримо! Україна переможе!

“Борітеся — поборете!
Хай Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!” – Тарас Шевченко!

Довідка. 9 та 10 березня – ці дві дати відомі кожному українцю – дата народження та смерті найвидатнішого українського поета усіх часів, справжнього Кобзаря українського народу – Тараса Григоровича Шевченка.

В 1814 році 9 березня в маленькому селі Моринці нині Черкаської області народився хлопчик, якому було назначено долею стати Пророком для українців, пробудити свій народ від національної сплячки і прославити українську літературу.

З раннього дитинства він виявляв хист до поезії та малювання. У віці 11 років Тарас осиротів. Він довго шукав собі вчителя і наймався на різну тяжку роботу. Зрештою потрапив у наймицтво до дворянина Павла Енгельгарда.

В 1831 році Енгельгард взяв Шевченка з собою в Санкт-Петербург і віддав юнака на навчання малюванню. Там він познайомився з багатьма видатними митцями та колишніми українськими кріпаками, а також написав свої перші твори. В 1838 році його друзі художник Карл Брюллов і поет Василь Жуковський викупили Шевченка з кріпацтва.

В 1838-1843 роках Шевченко навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Цей період він називав найкращим в своєму житті. Тут він багато малював, а також створив рукопис своєї майбутньої збірки “Кобзар”.

В 1843-1847 роках повернувся до України і багато подорожував багатьма містами, робив замальовки і писав патріотичні вірші. Під час подорожей Шевченко написав багато антиімперських творів, які не могли бути надруковані, але їх таємно передруковували і вчили напам’ять. В 1845 році він написав свій знаменитий “Заповіт”.

В 1847 році Шевченка заарештували за “мрії про можливість Україні існувати як окремій державі”, виказані у його збірці “Кобзар”. Після цього Шевченко 10 років провів в арештах і засланнях, і продовжив писати і малювати попри сувору заборону.

Після звільнення йому було заборонено відвідувати Україну. В 1859 йому нарешті дозволили приїхати в Україну, але знову заарештували в тому ж році. У 1860 році вийшла остання збірка Шевченка “І виріс я на чужині…”, де він висловив свої погляди на життя. У 1861 році він помер в Петербурзі, а перепоховали його в Каневі на Чернечій горі згідно з його заповітом.

Варто зазначити, що у ХНАТОБ / СХІД OPERA щорічно вшановували пам’ять великого українського поета (9.03.1814-10.03.1861) оперою Льва Колодуба “Поет”, згадують Кобзаря в театрі і сьогодні. По суті, в ній представлені останні години життя Тараса Шевченка, який у передсмертних видіннях поринає у спогади. Немов у калейдоскопі проносяться картини минулого – від кріпацтва до заслання. Особливо зворушливі ліричні сцени, в яких глядачі мають можливість перейнятися чуттєвими образами Оксани та Катерини. Не обійшлося у постановці і без впливу театру. Недарма, як лібретто композитор скористався п’єсою А. Біляцького та З. Сагалова (вона йшла у свій час на сцені драматичного театру ім. Т. Шевченка), і на її основі створив трагічну фантасмагорію. Вкраплення монтажності, сюрреалістичні сцени видінь – все це занурює образ Кобзаря у новий час-простір. Таким чином, Тарас Шевченко стає актуальним героєм, поєднуючи вік ХІХ та нашу сучасність, щоб втілювати устремління українського народу до правди, волі та справедливості! Цього року в театрі до дня народження Кобзаря було заплановано концерт української музики.

Як відомо, у Харкові є пам’ятник Кобзарю – це знакове місце для мешканців міста знаходиться у Саду Шевченка (під час війни, щоб зберегти пам’ятник, його наряду з іншими було обкладено мішками із піском).

Нагадаємо, що Тарас Шевченко дотог ж був надзвичайно талановитим художником. Він створив понад 1300 картин, з яких до нашого часу збереглися більше 800. Переважно малював українські народні сюжети і селянський побут. Створював ілюстрації до власних творів. Також любив малювати автопортрети. До Другої світової війни у Харкові була найбільша в Україні галерея картин Кобзаря. Вона була відкрита 12 грудня 1932 при Інституті літературознавства ім. Т. Г. Шевченка і перебувала у будівлі нинішнього художнього музею (вул. Дружина Мироносиць, 11). У ньому налічувалося близько 800 робіт. 1939 року багато робіт було передано до Києва для участі у виставці. Сьогодні у Харкові залишилося всього чотири оригінальні роботи Шевченка – одна мальовнича, один офорт та два малюнки періоду заслання.

Ще трохи фактів….

20 серпня 1925 року на Чернечій горі (м. Канєв) було засновано заповідник біля могили Шевченка. Щороку до могили Шевченка приходили близько 100 тисяч паломників, у тому числі понад 10 тисяч іноземних туристів із 35 країн світу.

В 1939 році 18 червня на Чернечій горі в Каневі, на могилі Тараса Шевченка було відкрито новий бронзовий пам’ятник.

Як відомо, Тараса Шевченка було поховано (перепоховано) на Чернечій горі у травні 1861 року. Спочатку над труною Шевченка на місці поховання збудували цегляне склепіння, насипали два яруси землі та обклали камінням так, щоб надати могилі вигляді степової кургану. Згодом на могилі встановили дубовий хрест. Така могила була до 80-х років XIX століття, оскільки царський уряд всіляко протидіяв справі належного її благоустрою. У 1884 році на могилі Шевченка на народні пожертви був, нарешті, встановлений чавунний хрест, упорядкований земляний насип, могила обкладена дерном, недалеко збудований будинок для наглядача. 1923 року замість хреста на Тарасовій горі було поставлено чавунний бюст Шевченка, відлитий на Городищенському цукровому заводі (Черкаська область) за проектом скульптора Каленика Терещенка. 1923 року академік Володимир Резніченко вніс пропозицію про створення державно-національного заповідного парку на Тарасовій горі. На думку вченого, охорона могили Шевченка вимагала передусім охорони навколишньої природи. Територія Тарасової гори стала заповідною 20 серпня 1925 року. Протягом 1927-1930 років було проведено меліоративні роботи для зміцнення схилів гори, засаджено лісом навколишні яри та ущелини. Площа заповідника внаслідок цих заходів розширилася до 10 га. Тоді ж південний схил Тарасової гори та сусідньої з нею зрізали на конус, засадили деревами та зробили дерев’яні жолоби для відведення дощової води, а прірву перегородили гатками. Збудували й довгі звивисті сходи на вершину гори. 1929 року в Каневі біля підніжжя Пилипенкової гори (від імені місцевого жителя, який мав тут землі та сіножаті) для відвідувачів могили Шевченка було збудовано готель. Він був дерев’яний, двоповерховий, розташований так, що майже всі кімнати виходили на Дніпро. У ньому розмістилися і дві музейні кімнати з матеріалами про життя та творчий шлях поета, бібліотека, кінолекційна зала (на цьому місці зараз турбаза «Канів»). У 1939 році, до 125-річчя від дня народження поета було впорядковано та капітально укріплено могилу поета, над склепінням покладено залізобетонне покриття. На залізобетонній поверхні могили встановлено гранітну надгробну плиту з написом та збудовано величний бронзовий монумент поетові, автором якого є Матвій Манізер (прим. GX – його ім’я носить ода з вулиць м. Харків), а архітектором – Євген Левінсон. Тоді ж було відкрито і музей Шевченка, збудований за проектом Василя Кричевського та архітектора Петра Костирка. Такий вигляд могила має й тепер: двоярусний насип заввишки 6,5 м, увінчаний лабрадоритовим постаментом заввишки 7,5 м, на ньому височить 3,5-метрова бронзова фігура Шевченка.

В 1961 році 9 липня пам’ятник Великому Кобзарю Тарасу Шевченку було відкрито у канадському Вінніпезі.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ, відкриті джерела

Голос Харкова лунає і підтримує Україну в Америці (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 05.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Почесний амбасадор Харкова в США та Заслужена артистка України Вікторія Вєннікова в роковини початку кривавої війни, 24 лютого 2025 року, була голосом України в Америці. Її почули і високо оцінили вклад в підтримку українського народу за кордоном. Артистка надала можливість харківцям бути причетними до події. Адже навіть на хвилину не припиняється зв’язок зірки з рідним Харковом і Україною, весь відеомонтаж виступів Вікторії робить Станіслав Чепурко, який і зараз працює у незламному місті!

В найболючишій день для всієї України два прапори, Америки та Украйни, майоріли поряд на визначному для нашої країни заході в Нью-Йорку. Саме українці було довірено співати Гімн Америки та Гімн України при піднятті прапорів. А ще Заслужена артистка України Вікторія Вєннікова для присутніх заспівала чуттєві українські пісні – “Біля тополі” та, знану на весь світ, “Червону калину”!

“Шановні друзі, Мене звати Вікторія Вєннікова, і сьогодні я маю честь звернутися до вас як амбасадор рідного Харкова. Харків – це більше, ніж просто місто. Це серце Східної України, це культурний, науковий та історичний центр, який пережив безліч випробувань, але ніколи не втратив свою силу і дух. Харків – це місто, яке стоїть на передовій, як форпост, захищаючи цінності, які важливі не лише для України, але й для всього світу. Це місто, яке було, є і буде символом відваги, незламності та відданості своїм ідеалам. Кожен куточок Харкова несе в собі історію боротьби і перемоги, а його люди – це не просто жителі, це герої, які творять майбутнє. Моя місія як амбасадора – зробити так, щоб голос Харкова був чутним не лише в Україні, але й на світовій арені. Я прагну, щоб наше місто стало синонімом сили, інновацій та культурної спадщини, яку ми несемо через всі континенти. Вірю, що Харків має унікальне місце в серці кожного українця, і я готова працювати над тим, щоб це місце стало визнаним і шанованим у всьому світі. Харків – це Україна, і я пишаюся тим, що можу бути частиною цієї героїчної історії. Дякую!” – такими словами Вікторія Вєннікова звернулася до Америки.

Серед присутніх на піднятті прапорів були: речник Українського Конґресового Комітету Америки Андрій Добрянський, голова Асоціації Bowling Green Артур Пікколо, президент БО Світанок Олександр Таран, головний виконавчий директор БО Razom Дора Хом’як, співзасновник Rebirth.Ukraine Всеволод Мирний, заслужена артистка України та почесний посол міста Харкова Вікторія Вєннікова, консул України Сергій Іванчов, Генеральний консул Республіки Польща в Нью-Йорку Матеуш Сакович, депутат Нью-Йоркської штатної Асамблеї, 45-го округу Михаїл Новахов, заступник комісара у справах іммігрантів в Офісі Мера Нью-Йорк Ерік Сальґадо, заступник комісара з міжнародних справ іммігрантів в Офісі Мера Нью-Йорк Діліп Чаухан.

Після концерту, на якому сяяла яскрава українська зірка, Почесну амбасадорку Харкова в США, заслужену артистку Україну Вікторію Вєннікову очікувала нагородження за її яскраву творчу діяльність, відданість рідній країні і внесок у розвиток культури, якими вона вразила народ Америки. Українка отримала офіційну грамоту «Citation» від мера Нью-Йорка Еріка Адамса.

“Протягом 3-х років, від початку повномаштабного вторгнення крок за кроком долаємо складний шлях і голос амбасадора стає сильнішим. І дані нагороди – це підтверження самовіданної праці і доказ того, що нас чують. Як Почесний амбасадор Харкова в США та Заслужена артистка України, я пишаюся тим, що отримала грамоту від мера Нью-Йорка саме 24 лютого – у річницю початку повномасштабної війни в Україні – це є надзвичайно символічним і важливим моментом. Це не просто особисте визнання – це важливий крок для всього Харкова. Ця грамота підтверджує, що Харків і Україна мають гідних представників на міжнародній арені, що наше місто продовжує звучати у світі, навіть у найважчі часи. Це знак поваги до нашої культури, наших талантів та незламного духу українців. Вона також є символом зміцнення зв’язків між Харковом і Нью-Йорком. Це ще один місток, який об’єднує наші міста, відкриває нові можливості для культурної співпраці, взаємної підтримки та розвитку. Я сприймаю цю грамоту як знак довіри й визнання важливості моєї місії – популяризувати українську культуру та гідно представляти Харків у світі. І я продовжуватиму цю справу, щоб голос мого міста лунав ще гучніше! – наголошує Вікторія Вєннікова. – Це визнання не лише моєї особистої діяльності, а й стійкості та незламності Харкова – міста, яке стало символом спротиву, боротьби та мужності українців. Як Почесний амбасадор Харкова в США, я несу відповідальність за те, щоб голос мого міста звучав на міжнародній арені, і ця грамота підтверджує, що моя робота має значення. Це також свідчить про підтримку України з боку міжнародної спільноти. Вручення такої нагороди саме в цей день – це ще один потужний сигнал солідарності, нагадування світу про ціну, яку платить Україна за свою свободу, і про необхідність подальшої підтримки. Для мене особисто це знак того, що культура, мистецтво і дипломатія мають силу навіть у найтемніші часи. І я продовжуватиму свою місію, щоб Харків і вся Україна були почуті у світі!”

Крім того, 21 лютого Вікторія Вєннікова прийняла участь у великому благодійному гала концерті на підтримку України.

Українська артистка очолювала плеяду видатних зірок, які підтримали нашу країну в цей надскладний час.

Після благодійного концерту на підтримку України Вікторія Вєннікова отримала грамоту від представника Асамблеї штату Нью-Йорк Майкла Новахова.

«Ця подія має для мене особливе значення, адже голос амбасадора Харкова звучить і знаходить визнання на міжнародному рівні. Харків – це форпост Східної Європи, символ сили та незламності! Харків – це Україна!» – кожного разу наголошує Почесний амбасадор Харкова в США та Заслужена артистка України Вікторія Вєннікова.

Пишаємося і дякуємо за підтримку! Віримо, кожна подія такого значення наближає перемогу України, адже сприяє зміцненню відносин між країнами світу!

Довідка. Почесна грамота мера Нью-Йорка (Citation of the Mayor of New York City) — це офіційна відзнака, яку вручає мер міста видатним особистостям, що зробили значний внесок у розвиток культури, науки, громадської діяльності або економіки.

Ця нагорода засвідчує особливі заслуги перед містом та його мешканцями, відзначає досягнення у професійній сфері та громадську активність. Її отримують митці, науковці, спортсмени, підприємці, активісти та інші лідери, чия діяльність має позитивний вплив на Нью-Йорк і його міжнародний імідж.

Відзнака містить офіційний текст, у якому вказані заслуги та досягнення лауреата, та підписується мером Нью-Йорка. Грамота може вручатися під час офіційних заходів, ювілейних дат або у зв’язку з важливими подіями, пов’язаними з діяльністю особи чи організації.

Отримання такої нагороди є високим визнанням з боку міської влади та підтвердженням значущості внеску лауреата у розвиток міста та суспільства.

Більше про Почесну амбасадорку Харкова в США та Заслужену артистку України Вікторію Вєннікову та її підтримку рідного міста і країни читайте в новинах GX.

Фото, відео та матеріал: архів Вікторії Вєннікової

Харків згадує. В кожній українській родині є й свій особистий відлік болючих втрат (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 04.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Події, Регіон, Суспільство.

На календарі березень, а в душі лютий… Кожного ранку о 09.00 ми згадуємо і молимося за кожного, чиє життя забрала кривава війна з росією…

“На жаль, майже, в кожній родині є й свій особистий відлік болючих втрат – саме 4 березня росіяни вбили Анатолія – батька моєї невістки Тетяни… І це ім’я не останнє серед близьких… Андрій, Дмитро…. Антон… Коли палає свічка губи матерів, дружин, близьких шепочуть зі сльозами їх імена… – розповідає журналістка Наталя. –
Незламний Харків – це форпост на шляху ворога! Наше місто стало одними з перших, де Захисники України зустріли й досі стримують ворога. Саме сьогодні хочу пригадати чергові роковини початку війни, 24 лютого 2025 року, коли в місці сили Харкова – в нашій підземці лунав концерт-реквієм, місто вшанувало загиблих Героїв”.

На станції метро “Історичний музей” на екранах транслювалися імена і фото Героїв-захисників, які віддали життя за Україну (зокрема, захисників Харківщини): бійців бригад ЗСУ – 3 окремої штурмової, 92, 93, 225, 227, “Кракен”, “Спартан”, центру спеціального призначення “Омега”; нацгвардійців; прикордонників; випускників та викладачів ХНУПС; піротехніків; рятувальників ДСНС; поліцейських… І той список не є вичерпним…

Пліч-о-пліч стояли молодь і люди в літах, побратими загиблих і матері з фото синів-дочок і палаючими свічками…

Квіти в пам’ять про загиблих, сльози на очах і кожен виступ хвилюючий, як для артистів, так і усіх, хто зміг прийти того дня…

Концерті-реквієм почався з Державного гімну України і хвилини мовчання, а потім лунали – «Мелодія» М.Скорика; «Молитва за Україну» М. Лисенка у виконанні хору та оркестру ХНАТОБ (під орудою головного хормейстера театру – заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна та диригента – лауреата міжнародних конкурсів Юрія Дяченко); «Журавлі» О. Білоконь, солістка – Марія Маковєєва; В. Моцарт – «Реквієм» (7 частина «Lacrimosa» у виконанні хору та оркестру ХНАТОБ); «Плине кача» (соліст – лауреат міжнародного конкурсу Микита Маринчак, хор СХІД ОПЕРА); М. Стецюн – «Елегія» (оркестр ХНАТОБ); Р. Глієр – «Концерт для голоса з оркестром» 1 частина (виконує заслужена артистка України Олена Старікова);

«Реве та стогне Дніпр широкий» в обробці А. Авдієвського (слова Т. Шевченка, мелодія Д. Крижанківсього , виконує хор, оркестр); Т. Альбіноні – «Adagio» (виконує оркестр); Українська народна пісня «Чорна рілля» (виконує хор, соліст Олександр Сергієні);

З. Алмаші – «Місто Марії» (виконує оркестр); «Дума» (сл. О. Ніконенка, муз. П. Майбороди, виконує заслужений артист України Володимир Козлов);

Й. С. Бах – «Арія» (виконує оркестр); Ю. Шевченко – Парафраз на мелодію М. Вербицького «Ми є» (Віра Литовченко (скрипка), оркестр).

Світла пам’ять загиблим! Герої Не Вмирають! Вони назавжди залишаються в наших серцях!
Віримо Богові та ЗСУ! Україна переможе!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ

Харків вшановує Героїв Небесної Сотні (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 20.02.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Зранку, як крилами янголів сніг вкриває землю України…
Саме 20 лютого українці вшановують пам’ять Небеснлї сотні – це 107 загиблих учасників Революції гідності, а також активістів Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України. До Героїв Небесної сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної сотні троє – це жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет. Серед тих, хто загинув у ті буремні дні, й двоє харків’ян – Євген Котляр і Владислав Зубенко. 105 Героям Небесної сотні посмертно присвоєно звання Героїв України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні.

«Борітеся –поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» – так писав Тарас Шевченко.
На жаль… Й досі ці слова для нас, як ніколи, актуальні. Саме їх зранку читав кожен, хто проходив повз будівлі Харківської обладміністрації, по якій рашисти вдарили авіабомбами 1 березня 2022 року… А поряд з Гербом України майорять прапори… Великі і маленьки, а ще квіти і портрет, з якого дивляться блакитні очі парубка – він назавжди зостанеться юним…

О 09.00 країна застигла в хвилині мовчання за загиблими Героями Небесної Сотні і тими, кого забрала кривава віна з рф…
Адже Небесна Сотня – це «Герої першої перемоги у битві, що триває»…. «Небесна сотня –перші герої російсько-української війни».
Вічна пам’ять Героям Небесної Сотні! Й усім, хто віддав найдорожче, своє життя, за вільну Україну! Герої не вмирають! Вони назавжди залишаються в наших серцях!
Тепер 20 лютого кров’ю і болем навіки викарбовано в серцях українців та затверджено указом Президента від 11 лютого 2015 року дата «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні».

Цього днямитці співають для них і про них…
Зокрема, артисти ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА вже вкотре підготували концерт-реквієм «СОКОЛЯТА». Вінпочався з ХВИЛИНА МОВЧАННЯ.
Цього вечора лунали пісні і вірші, зокрема: «Гей пливе
кача» (А. Панчишко, хор); перша частина концерта Глієра (О. Старікова); П. Майборода- «Дума» (М. Маринчак); В. Хурсенко – «Соколята» (О. Золотаренко); вірш й музика фо-но («Чарівний сад»); М. Скорік – «Колискова мелодия України» (Ю. Піскун,балет); М. Мозговий – «Материньська любов» (В. Марініч, О. Коноров); П. Солодуха – «Біля тополі» (А.Слободянюк,С.Леденьов, В. Манченко); С. Вакарчук – «Така як ти» (О.Коноров); С. Вакарчук – «Обійми» (Ю.Форсюк, О.Старікова, Г.Данич);

О. Пономарьов – «Варто чи ні» (В. Манченко); А.Кузьменко – «Сам собі Країна» (В.Козлов, О.Золотаренко); М. Лисенко – «Молитва за Україну» (хор); О. Пономарьов – «Заспіваймо пісню за Україну» (В. Манченко, О. Золотаренко, всі солісти, хор); на останньому акордіконцерту слова Гімну України з артистами театру підхопив увесь зал.

Для харківців концерт готували і виступали: автор і режисер проекту – Олексій Дугінов; солісти театру: заслужені артисти України – ОленаСтарікова, Юлія Піскун, Володимир Козлов, лауреати міжнародних конкурсів – Олександр Золотаренко, Анна Данич, Микита Маринчак, дипломантка міжнароднихконкурсів Юлія Форсюк, а також Сергій Леденьов, Віталій Манченко, Вікторія Марініч, Олексій Коноров, Андрій Слободянюк, Андрій Панчишко; хор театру (підкерівництвом головного хормейстра театру, заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна), артисти балету Олена Шлягіна Анастасія Кутулова (головний балетмейстер – народна артистка України Світлана Коливанова-Попеску); симфонічний оркестр ХНАТОБ / СХІД опера (під орудою диригента – заслуженого діяча мистецтв України Юрія Яковенка); концертмейстр – Тетяна Козлова.

Нагадаємо, до роковин Революції Гідності, восени 2024 року в Харкові відбулася прем’єрА чуттєвої вистави Євгена Лавренчука «…Івсі-всі-всі» (Maidanstory). Докладніше в новині GX.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX,ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, відкриті джерела

Неподільність та цілісність України й духовна єдність: Харків знову відчував це з кожною нотою, з кожним словом митців (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 25.01.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

В День Собо‌рності України, 22 січня, наша країна відзначила свято своєї неподільності й цілісності та духовної єдності свого народу. Це день проголошення Акту Злуки УНР й ЗНР, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві.

«А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни», – саме так про нашу неньку Україну пише велика українська поетеса Ліна Костенко.

А ось митці Харкова щорічно готують музичний дарунок. В музичному салоні ХНАТОБ лунали голоси солістів (заслужені артисти України – Олена Ширяєва, Тамара Гармаш та Дмитро Маклюк, лауреати міжнародних конкурсів – Вероніка Коваль, Анна Данич та Євген Лисицький) та хору (під керівництвом головного хормейстра театру, заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна), під акомпанемент концертмейстрів Анни Леонової та Максима Чуб. Цьогоріч святковий концерт до Дня Соборності України в СХІД ОПЕРА почався з Гімну України під вий сирен… А як чуттєво лунала «Мелодія» Скорика…

А ще в програмі заходу лунали українські пісні та мелодії: О. Литвинов – «Фантазія» (хор); українська народна пісня в обробці О. Юнек – «Ой чий- то кінь стоїть» (соло- Кирило Тіщенко та Олександр Сергієні, хор); М. Скорик – «Мелодія» (соло Наталія Сальнікова, хор); Г. Жуковський – арія Насті з опери ” Чудосія та й годі” (Г. Данич, А. Леонова); українська народна пісня в обробці Г. Веревки – “Тихо над річкою” (Т. Гармаш, Г.Данич, А.Леонова); українська народна пісня в обробці Л. Ященко – “Глибока кирниця” (Т. Гармаш, А. Леонова); Л. Александрова – “Дивлюсь я на небо” (Д. Маклюк, А. Леонова); Г. Майборода – “Запливай же роженька весела” (Олена Ширяєва, А. Леонова); українська народна пісня в обробці Н. Шульмана – “Там де ятрань круто в’єтья” (Віталій Манченко, А. Леонова); арія Варвари з опери «Богдан Хмельницький» (В. Коваль, М. Чуб); С. Подельський – «Згадую Україну» (Є. Лисицький, М. Чуб).

Відео уривки та фото з виступу артистів ХНАТОБ можна побачити в пості та відеотрансляціях на офіційних сторінках GX в соцмережах.

До того ж в холі театру, мабуть не випадково, цього дня відкрито виставку театрального плаката, яка присвячена Тарасу Бульбі – символу нескореного духу українців.

Адже сезон 1924/25 років став для Харківської опери переломним, оскільки на його відкриття за ініціативою славетної співачки Марії Литвиненко-Вольгемут пішла опера Миколи Лисенка “Тарас Бульба”. Це було перше її сценічне прочитання – те, що ми сьогодні називаємо “світовою прем’єрою”. З оперного кону щиро й вільно зазвучала українська мова, що свідчило: в театрі вже сконцентрувалися творчі сили, здатні сформувати істинно національний колектив. І менш, як за рік, після великої організаційної і творчої роботи, у Харкові, тодішній столиці України, був відкритий перший національний театр опери та балету. Ця подія радикально змінила вектор розвитку цього виду мистецтва в нашій державі й поклала початок інтенсивному розвитку української оперно-балетної культури.

“Через 100 років потому, напередодні святкування ювілею театру і після відзначення століття прем’єри “Тараса Бульби”, студенти Харківської державної академії дизайну та мистецтв створили свої варіації на тему плаката до лисенківської опери, продемонструвавши творчу фантазію, оригінальне бачення предмету, знайомство з історією театру, його артистами. Автором ідеї проєкту став керівник художньо-музичної частини Тарас Селіхов, його кураторами – професор, член-кореспондент НАМУ Володимир Лесняк та керівниця літературно-драматургічної частини ХНАТОБ Інга Лобанова. До експозиції виставки увійшли також копії трьох історичних афіш – 1933, 1968 та 2004 років. Ця акція важлива ще й тим, що вона є кроком до відродження кращих традицій школи харківського театрального плакату, розквіт якої припадає на 1970-80-ті”, – наголошують в театрі.

А ще, саме у цей час біля театру десятки харківців вперше з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну розгорнули величезний прапор синьо-жовтий країни.Віримо Богові та ЗСУ! Україна переможе!

Нагадаємо, до святкової дати Президент України нагородив науковців, митців, працівників освіти та донорів, зокрема, 7 з Харкова (докладніше в новині GX).

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ, відкриті джерела