Позначка: катастрофа

25 травня в історії Харкова: видатні постаті та цікаві події (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 25.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

25 травня, в 1899 році в Харкові народився Борис Арцибашев (1899-1965) – художник, дизайнер та ілюстратор. Син письменника Михайла Арцибашева.

Навчався у студії Марії Тенішевої. Збираювся вивчати юриспруденцію у Київському університеті, але 1917 рік перервав його плани.
У 1918 році служив в армії Скоропадського, збирався приєднатися до Білої армії, проте потрапив у полон, утік і в 1919 році, не маючи жодного гроша, поїхав до США.

У Нью-Йорку почав працювати у граверній майстерні.

Згодом працював у журналах Time, Fortune, Life, в 1954 році видав книгу “Як я бачу”, отримав престижні премії як ілюстратор.

За роки своєї роботи Арцибашев створив ілюстрації до більш ніж 50 книг, безліч рекламних матеріалів та обкладинок до журналів.

Помер 16 липня 1965 року в місті Лайм, Коннектикут.

25 травня 1921 року народилася Римма Кіріна (1921-2014) – українська актриса, заслужена артистка України.

З 1942 року була актрисою Харківського державного українського драматичного театру імені Шевченка (театр у цей час перебував у евакуації).

Першою роллю стала Мотря у п’єсі «Шельменко-денщик» харківського письменника та драматурга Григорія Квітки-Основ’яненка.

В 1949 році закінчила Харківський театральний інститут.

А ви знали? У театрі ім. Шевченка спеціально для Римми Кіріної та її чоловіка Володимира Шестопалова ставили «Старосвітське кохання» за гоголівськими «Старосвітськими поміщиками». Колеги після прем’єри казали їй: «Ви винесли на сцену своє кохання…».

«Ми на сцені жили так, як у житті, було у нас одне кохання на все життя. “Старосвітська любов” – це була остання вистава, яку грав Шестопалов, він так зіграв його, що після вистави йому сказали “ви грали сьогодні добре”, а він відповів “А другу виставу зіграємо ще краще”, але другої вистави вже не було, бо його вже не було, – розповідала заслужена артистка України. – Коли ми закохалися один в одного, мені говорили люди “Римма, на що він тобі, він тебе покине, пробуде з тобою максимум рік (на 18 років він був молодший за мене). А я тоді сказала “рік, але мій”, і пробула з ним 40 років.Я хочу вам сказати, не у віці справа, справа в серці.Я була щаслива, тому що поряд зі мною була така світла людина».

За сім десятиліть Римма Кіріна зіграла у театрі майже дві сотні ролей.

За її ролями можна скласти справжню історію театру, прикрашену іменами видатних режисерів Мар’яна Крушельницького, Леонтія Дубовика, Володимира Оглобліна, Бенедикта Норда, Володимира Крайниченка, Анатолія Літка, Володимира Петрова та Олександра Біляцького. Вона грала у їхніх спектаклях різні ролі, приносячи тим самим добру славу найстарішому драматичному театру України.

В 2011 році вся харківська театральна громадськість відзначала 90-річчя Римми Василівни.

12 квітня 2014 року душа зірки з Харкова відлетіла у засвт. Її поховали разом з чоловіком у колумбарії 13-го кладовища Харкова.

25 травня 1924 року в Харкові було відкрито перші регулярні пасажирські рейси. Літаки літали маршрутами Харків-Київ та Харків-Одеса.

Спочатку льотне поле використовувалося і для стрибків, а повітряна станція (так називали на той час аеропорт) одночасно була і іподромом.

Але 19 травня 1926 року сталося НП. Біля літака Комета-III, який вилетів з Харкова, стався витік олії. Екіпаж вирішив повертатися. Однак на злітно-посадковому полі вже почалися скачки. Щоб уникнути зіткнення, пілот звернув убік, проте літак зачепив дерево крилом і впав на трибуну. В авіакатастрофі загинули пілот, бортмеханік та 2 пасажири.

Вже у 1931 році з Харкова були відкриті нові рейси.

25 травня, в 1949 році в Харкові народився Юрій Кузьменко – кіноактор, кінорежисер та сценарист.

Кузьменко закінчив факультет іноземних мов Харківського державного університету у 1971 році.

Через 5 років Кузьменко закінчив ВНЗ.

Професійну кар’єру розпочав у Кишиневі (Молдавія), де отримав можливість розкрити творчий потенціал та зіграти ролі у стрічках, серед яких «Корінь життя» (1977), «Фортеця» (1978), «І прийде день» (1979), «Лебеді у ставку» (1982).

У 1976-1981 роках працював у Театрі-студії кіноактора на студії “Молдова-фільм”. Знімався у кіно на студіях Молдова-фільм, Одеська кіностудія.

Знявся у 16-ти фільмах, поставив два десятки фільмів.

Популярність набув, будучи режисером перших двадцяти серій фільму «Далекобійники».

Помер 12 липня 2024 року.

Фото та матеріали: GX, Alexandr Annichev та Юліана Полякова, відкриті джерела

Чорнобиль. Роковини страшної аварії

Опублікував(ла) новина GX , 26.04.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

У грудні 2016 року Генеральна асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф. Щороку в цей день проходять пам’ятні заходи, виставки та інформаційні хвилинки про Чорнобильську трагедію.

У ніч на 26 квітня 1986 року сталася страшна аварія — вибухнув реактор четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС. Масштаб найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи добре відомий як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище надійшло близько 3% радіонуклідів, які на момент катастрофи були накопичені в енергоблоці. Викид радіоактивних речовин у довкілля за підрахунками різних авторів, становив до 13 Ексабекерелів (1018) радіонуклідів. Близько 200 радіоактивних ізотопів елементів переміщувались на великі відстані й у травні 1986 року спостерігались в усіх країнах північної півкулі, на акваторіях Тихого, Атлантичного та Північного Льодовитого океанів. Аварія принесла в сто разів більше радіації, ніж атомні бомби, скинуті на Хіросіму і Нагасакі. Як сказала Нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич: «Земля виявилась такою маленькою, це вже не та Земля, що була у часи Колумба».

Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи визначаються двома головними факторами — опроміненням природних об’єктів та їх радіоактивним забрудненням. Під час аварії зовнішнє опромінення сягало небезпечних рівнів практично в межах 30-км зони, яка умовно визначена на місцевості межами зони відчуження (радіус 10 та 30-км). За минулі після аварії 38 років короткоживучі та середньоживучі радіонукліди повністю розпались. Потужність дози зовнішнього опромінення значно зменшилася. В навколишньому середовищі залишилися практично тільки довго — та над довгоживучі радіонукліди. Наприклад, період напіврозпаду Урана-245 становить 0,7 млрд років, а плутонійю-239 — більше ніж 24 тис. років. Але концентрація токсичного, дуже рухомого ізотопу америцію (продукт напіврозпаду інших ізотопів) за 38 років виросла більше чим у 20 разів. Він має період напіврозпаду від 400 років. Сьогодні Чорнобильська 30-кілометрова зона відчуження потрапила в десятку найбільш екологічно небезпечних місць планети.

З 24 лютого по 31 березня 2022 року Чорнобильська АЕС була захоплена російськими військами. На території ЧАЕС стояли ворожі військові та техніка, підривались боєприпаси. Певний час унаслідок бойових дій електростанція не отримувала зовнішнього живлення, необхідного для безпечного зберігання відпрацьованого палива. Вперше з 1986 року зона відчуження була переведена в режим аварійної готовності. Під час руху російської важкої техніки зріс рівень радіації. Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі назвав захоплення території російськими збройними силами «абсолютно ненормальним і дуже, дуже небезпечним».

Економічним наслідком Чорнобильська катастрофа є насамперед вповільнення розвитку атомної енергетики. Але скорочення видобутку атомної енергії не скорочує ризиків. Загроза в атомній енергетиці — це не загроза від атома, а загроза від людського фактора. Атомна енергетика має багато шанувальників і супротивників. Перевагами атомних електростанцій є відсутність шкідливих викидів та невеликий обсяг використовуваного палива і можливість його повторного використання після перероблення. Але опромінене паливо є дуже небезпечним, вимагає складних і дорогих заходів з перероблення та зберігання. Але людство не може тут і зараз відмовитися від атома! Україна й досі понад 50% енергії видобуває з ядерних реакторів.

Головний урок, який нам потрібно засвоїти — мусимо жити з усвідомленням реальних ризиків і робити все можливе для їх зменшення. Ризики не можна нівелювати повністю. Однак можна навчитись ефективного ними управляти. Це можливо лише тоді, коли ми тримаємо фокус на безпеці як на інституційному, так і технологічному рівнях. Атомну енергетику може дозволити собі тільки високоосвічене та високоорганізоване суспільство.

За матеріалами Харківського історичного музею імені М.Ф.Сумцова

Довідка. 26 квітня 1986 року сталася одна з найбільших аварій на атомних об’єктах – вибух 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. У ліквідації наслідків аварії взяло участь понад 350 тис. українців, зокрема харків’яни. У травні 1986 року з 30-кілометрової зони було евакуйовано понад 116 тис. осіб.

Вибух стався у 4-му енергоблоці, розташованому за 120 км від Києва. На той момент Чорнобильська атомна станція була однією з найбільших у світі.

Тієї ночі проводився експеримент із вимірювання інерційного обертання турбогенератора. Перегрів палива спричинив руйнування поверхні генераторів. О 1:24 за місцевим часом сталися два великі вибухи (через 40-60 секунд після початку експерименту).

На думку деяких експертів, не вистачило лише кількох секунд до включення системи безпеки, яка б запобігла перегріву турбогенератора. Пара, випущена внаслідок першого вибуху, зруйнувала 1000-тонний дах реактора. Другий вибух стався через 2-5 секунд після першого. Внаслідок аварії стався викид у довкілля радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-90.

Безпосередньо під час вибуху на 4-му енергоблоці загинула лише одна людина, ще одна померла вранці від отриманих травм. Згодом у 134 співробітників ЧАЕС та членів рятувальних команд, які перебували на станції під час вибуху, розвинулася променева хвороба, 28 із них померли протягом наступних кількох місяців.

Квіти та спогади. Харків’яни попри війну вшанували пам’ять жертв страшної аварії (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.04.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо тих, хто зберіг життя мільйонів!

Цього дня, 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції сталася найбільша у світі техногенна катастрофа. Весь світ у цей день вшановує пам’ять загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах.

Аварія на Чорнобильській АЕС – найстрашніша атомна катастрофа в історії людства.

Кожного року в день річниці трагедії на Чорнобильській АЕС у Харкові, у Молодіжному парку, як завжди квіти біля пам’ятника Чорнобильцям.

На офіційній сторінці поліції в Харківській області вже оприлюднено фотозвіт.

А ми пригадаємо й минулі роки…

Біля кожного знаку пошани нашого міста у цей день квіти… “Ніхто не забутий! Ніщо не забуте!”

Навіть, пам’ятник героям – рятівникам-чорнобильцям на Північній Салтівці вистояв під страшними обстрілами рашистів…. Катам не стерти наші пам’ятки!

Ми пам’ятаємо всіх, хто боровся з наслідками аварії, усіх, чиє життя забрав Чорнобиль.

До речі, 8 грудня 2016 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією №71/125 проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про чорнобильську катастрофу.

Нагадаємо, з початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого російські війська обстріляли та захопили Чорнобильську АЕС і понад місяць перебували на її території, намагаючись шантажувати світ атомною погрозою…

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко

Квіти та спогади. Харків’яни вшанували пам’ять жертв страшної аварії (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.04.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Цього дня, 26 квітня, 37 років тому на Чорнобильській атомній електростанції сталася найбільша у світі техногенна катастрофа. Весь світ у цей день вшановує пам’ять загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах.

Аварія на Чорнобильській АЕС – найстрашніша атомна катастрофа в історії людства.

У день річниці трагедії на Чорнобильській АЕС у Харкові, у Молодіжному парку, як завжди поклали квіти до пам’ятника Чорнобильцям.

“Ми йдемо від пам’ятника, вшанували та згадали усіх наших”, – каже своїм побратимам телефоном ветеран-чорнобилець з палицею, спускаючись з другом у метро.

Так, багато хто з ветеранів та постраждалих не зміг прийти – війна диктує свої правила…

Але біля кожного знаку пошани нашого міста були квіти… “Ніхто не забутий! Ніщо не забуте!”

“Ми пам’ятаємо всіх, хто боровся з наслідками аварії, усіх, чиє життя забрав Чорнобиль. І нікому не дозволимо знехтувати пам’яттю про цю катастрофу, про її жертв, про героїв, які віддали життя в боротьбі з нею”, – написав на своїй сторінці Президент України Володимир Зеленський.

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко

21 ноября в истории Харькова: крупная авиакатастрофа

Опублікував(ла) новина GX , 21.11.2021. Опубліковано в Історія Харкова.

21 ноября. В 1933 году в Харькове произошла крупная катастрофа – разбился самолет К-7.

К-7, созданный по проекту харьковского авиаконструктора Калинина, был самым большим самолетом в СССР в начале 30-х годов.

21 ноября проводились испытания самолета на скорость. На борту находилось 20 человек. Самолет потерпел крушение, 15 человек погибли.

Работы над самолетом были прекращены. Но не столько из-за аварии, а из-за изменения концепции самолетостроения. От создания самолетов-гигантов временно отказались.

В 1896 году в Харькове была освящена Озерянская церковь на территории Покровского монастыря. Храм построен по проекту архитектора Владимира Немкина в редкой для православной архитектуры базиликальной форме, декорированной византийско-русскими мотивами и двенадцатью главками-луковицами, эффектно контрастирующими с куполами Покровского собора.

Эту церковь не следует путать с Озерянской церковью на Холодной горе.

В 1934 году родился Михаил Борисюк – генеральный конструктор бронетанкового оборудования, руководитель Харьковского конструкторского бюро машиностроения имени Морозова, генерал-лейтенант, доктор технических наук, профессор, почетный доктор Харьковского национального университета, действительный член Академии кибернетических наук.

Борисюк родился в Орловской области. Учился в Задонском техникуме механизации и электрификации и Саратовском танковом училище. Служил в танковом подразделении в Группе советских войск в Германии.

В 60-80-х работал конструктором в Челябинске.

С 1990 года – руководитель и генеральный конструктор Харьковского КБ по машиностроению имени Морозова.

29 октября в истории Харькова: крупная железнодорожная катастрофа

Опублікував(ла) новина GX , 29.10.2021. Опубліковано в Історія Харкова.

29 октября. В 1888 году под Харьковом произошла крупная железнодорожная катастрофа. В районе села Борки с рельсов сошел императорский поезд. Император Александр III и члены его семьи не пострадали. Спасение императорской семьи в официальной печати и в церковной традиции интерпретировалось как чудесное; на месте катастрофы был воздвигнут православный храм.

На месте крушения на средства императрицы Марии был создан Спасов Скит и часовня Нерукотворного Спаса, которая полностью восстановленная в наше время. Это особое место чудесным образом уцелело до нашего времени из-за уникальности постройки, которая уходит под железное полотно, но даже не содрогается, когда проезжают поезда. В память о событии проезжающие составы дают гудок и в наши дни. Здесь принято просить святых о защите в пути (фото храма, Наталья Бойченко, Город Х).

Фото с места катастрофы сделал знаменитый харьковский фотограф Алексей Иваницкий.

29 октября. В 1904 году родился Александр Морозов (1904-1979) – инженер-конструктор, генерал-майор, один из создателей танка Т-34. дважды Герой Социалистического Труда.

В 1919 году после шестого класса общеобразовательной школы начал работать делопроизводителем на Харьковском паровозостроительном заводе. Позже работал копировщиком, чертежником и конструктором, участвовал в создании первых гусеничных тракторов «Коммунар».

Заочно учился в Московском механико-электротехническом институте имени Ломоносова. В конце 1930-х годов участвовал в разработке танков А-20 и А-32 – прототипов серийного танка Т-34.

В годы войны – главный конструктор харьковского завода №183 имени Коминтерна, эвакуированного в Нижний Тагил.

После войны работал в Харькове. Главный конструктор, затем начальник Харьковского КБ машиностроения. Под руководством Морозова разработаны танки Т-64, Т-64А. Модифицированные модели до сих пор находятся на вооружении ВСУ.

Умер в 1979 году. Похоронен на кладбище №2 в Харькове.

Харьковское конструкторское бюро названо именем Морозова.

29 октября. В 1906 году родился Михаил Лысенко (1906-1972) — известный скульптор-монументалист.

С 1926 по 1930 года Михаил Лысенко учился в Харьковском художественном институте.

Далее работал в Киеве.

Лысенко автор знаменитого памятника Щорсу в Киеве.

Также автор памятников Ивану Франко, Александру Пушкину, Сидору Ковпаку в различных городах бывшего СССР.

В 2002 году в Украине была выпущена юбилейная монета «Михаил Лысенко», номиналом 2 гривны.

30 мая в истории Харькова: родился знаменитый врач

Опублікував(ла) новина GX , 30.05.2021. Опубліковано в Історія Харкова.

30 мая. В 1827 году родился Вильгельм Грубе (1827-1898) – профессор хирургической клиники Харьковского университета. Грубе родился в Курляндской губернии. Учился на богословском факультете Дерптского университета. Затем перешел на медицинский факультет. По окончанию два года ходил судовым лекарем на фрегате «Камчатка». Затем учился в Берлине и Копенгагене.

Специально для “Город Х” известный харьковский искусствовед Сергей Володарский поделился фотографиями и историей о Вильгельме Грубеиз из своей личной коллекции:
“Портрет с автографом из моей коллекции. Как говорят в среде моих коллег – “музейный экземпляр”!”

“В качестве исключения для “Город Х” – фрагмент оборота с автографом Вильгельма Грубе: “Глубокоуважаемому товарищу М. М. Миронову в воспоминание о 17 января 1888г. от искренно преданного проф. W. Грубе!” Автограф адресован в будущем профессору Матвею Максимовичу Миронову, бывшему на тот момент приват-доцентом Харьковского императорского университета! Обратите внимание на подпись: инициал написан, как W, а фамилия с маленькой буквы… Вверху бланка две пометки красным: слева – номер негатива, справа – большая буква Г. – фамилия заказчика (эти метки делали подмастерья по указанию фотографа) Кстати, Вильгельм Фёдорович Грубе был лейб-медиком императора Александра III”, – рассказал Сергей Вролодарский.

В 1859 году Совет Харьковского университета избрал Груье заведующим кафедрой оперативной хирургии. Профессор Грубе стал одним из основателей Харьковского медицинского сообщества и возглавлял его на протяжении 22 лет. У Грубе получали медицинскую помощь пострадавшие в железнодорожной катастрофе в Борках, что под Харьковом, в 1888 году.

30 мая. В 1886 году родился Леонид Семенов (1886-1959) – известный выпускник Харьковского университета, литературовед, искусствовед, профессор, археолог, специалист по кавказоведению и лермонтоведению, один из первых исследователей творчества представителей осетинской культуры.

Семенов родился в Терской области.

В 1912 году окончил историко-филологическом факультете Харьковского университета.

После окончания харьковского вуза вернулся на Северный Кавказ. Работал в Осетии. Стал одним из ведущих специалистов по жизни и творчеству Лермонтова.

Состоял членом Лермонтовской комиссии при Академии наук СССР. Передал в дар музею «Домик Лермонтова» в Пятигорске свою коллекцию по лермонтоведению, собранную им за 50 лет жизни.

Параллельно исследовал деятельность деятелей осетинской культуры.

21 мая в истории Харькова: началось строительство на месте катастрофы

Опублікував(ла) новина GX , 21.05.2021. Опубліковано в Історія Харкова.

21 мая. В 1891 году состоялась торжественная закладка храма на месте железнодорожной катастрофы в Борках.

За три года то того, в октябре 1888-го произошло крушение императорского поезда, в котором ехал Александр Третий и императорская семья. Сам император и члены его семьи не пострадали. Спасение императорской семьи в официальной печати и в церковной традиции интерпретировалось как чудесное.

21 мая. В 1857 году родился Николай Пильчиков – знаменитый физик и изобретатель, один из самых знаменитых выпускников Харьковского университета.

Пильчиков родился в Полтаве, где получил гимназическое образование. Затем поступил в Харьковский университет на физико-математический факультет, который окончил в 1880 году.

Несколько лет работал в харьковских вузах. До 1884 года – в университете. С в 1902 по 1908 годы — в Харьковском технологическом институте.

В 1883-1884 годах Пильчиков участвовал в экспедиции по изучению Курской магнитной аномалии. Он одним из первых предположил, что причиной этой аномалии являются залежи железной руды.

Профессора Пильчикова называли “русским Теслой”.

Среди изобретений Пильчикова – конструкция стратостата для изучения верхних слоев атмосферы, высотный скафандр для пилота, однониточный сейсмограф, прибор для измерения магнитного давления новой конструкции.

Также он изобрел лампу, которую назвали «фокус-трубка Пильчикова». С ее помощью он исследовал Х-лучи и открывал новые закономерности.

Пильчиков создал прибор, способный принимать не все радиоволны, а только радиоволны, имеющие конкретную длину. Прибор настраивался на определенную радиоволну и отфильтровывает все радиопомехи.

25 марта 1898 года в Одессе профессор Пильчиков демонстрировал свои опыты. С помощью радиоволн, проходящих через стены зала, он зажигал огни маяка, заставлял пушку стрелять, подорвал небольшую яхту и даже перевёл семафор на железной дороге.

Жизнь Пильчикова оборвалась загадочным образом. Согласно официальной версии, он застрелился в 1908 году в больнице для нервнобольных.

***

В Харькове учились представители самых различных народов, которые сыграли выдающуюся роль в жизни своих стран.

21 мая. В 1855 году родился Константин Доброджану-Геря, настоящее имя Соломон Кац (1855-1920) — румынский социолог, автор работ по эстетике, литературный критик. Один из основателей Социал-демократической партии рабочих Румынии.

Учился в Харьковском университете. Занимался антиправительственной политической деятельностью. Преследовался царской охранкой. Переехал в Румынию. Встречался с известными международными революционерами Львом Троцким и Христианом Раковским. Дружил и переписывался с известным писателем Караджале, сопоставлял его романы с творчеством Достоевского.

35 лет со дня трагедии: харьковчанин показал, как сейчас выглядит Чернобыль (фоторепортаж)

Опублікував(ла) Сергій Бражник , 26.04.2021. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Сегодня, 26 апреля – Международный день памяти о чернобыльской катастрофе. В 2021 году исполняется 35 лет со дня трагедии.

Уже не первый год “чернобыльскую зону” посещают туристы, в частности город Припять, жители которого, бросив все, бежали от последствий катастрофы на Чернобыльской АЭС. Известно, что подобные путешествия весьма безопасны – уровень радиации даже ниже нормы.

“0.12 мЗв при норме 0.3 мЗв. Там чище, чем в некоторых местах Украины, – отметил харьковчанин Евгений Шаповал. – За 2 дня пребывания в “зоне” радиации мы получили, как за 2-часовой авиаперелет”.

Фото: Евгений Шаповал

Справка. 26 апреля 1986 года произошла одна из крупнейших аварий на атомных объектах – взрыв 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС. В ликвидации последствий аварии участвовало более 350 тыс. украинцев, в том числе харьковчане. В мае 1986 года из 30-километровой зоны было эвакуированы более 116 тыс. человек.

Катастрофа на Чернобыльской атомной электростанции – самая крупная авария в истории атомной энергетики. Взрыв произошел в 4-м энергоблоке, расположенном в 120 км от Киева. На тот момент Чернобыльская атомная станция являлась одной из крупнейших в мире.

Той ночью проводился эксперимент по измерению инерционного вращения турбогенератора. Перегрев топлива стал причиной разрушения поверхности генераторов. В 1:24 по местному времени произошло два крупных взрыва (спустя 40-60 секунд после начала эксперимента).

По мнению некоторых экспертов, не хватило всего лишь пары секунд до включения системы безопасности, которая предотвратила бы перегрев турбогенератора. Пар, выпущенный в результате первого взрыва, разрушил 1000-тонную крышу реактора. Второй взрыв последовал спустя 2-5 секунд после первого. В результате аварии произошел выброс в окружающую среду радиоактивных веществ, в том числе изотопов урана, плутония, йода-131, цезия-134, цезия-137, стронция-90.

Непосредственно во время взрыва на 4-м энергоблоке погиб только один человек, еще один скончался утром от полученных травм. Впоследствии у 134 сотрудников ЧАЭС и членов спасательных команд, находившихся на станции во время взрыва, развилась лучевая болезнь, 28 из них умерли в течение следующих нескольких месяцев.

Фото, видео: Евгений Шаповал

В центре Харькова зажгли траурные свечи (фото)

Опублікував(ла) Катерина Павловська , 26.04.2021. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

В Харькове вечером 25 апреля состоялась акция «Зажги свечу», приуроченная к 35-й годовщине аварии на Чернобыльской АЭС. Ее участники собрались вместе в Молодежном парке, возле памятного знака чернобыльцам.

Ликвидаторы, вдовы чернобыльцев, их семьи и представители власти зажгли свечи в память о погибших участниках ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС и символично запустили в небо белые шары.

Как сообщил председатель Харьковской городской общественной организации «Союз Чернобыль» Анатолий Губарев, сегодня живыми остались 9,8 тыс. ликвидаторов Харьковщины, 6,6 тыс. из них – инвалиды Чернобыля.

«Мы вспоминаем друзей, коллег, которые были в Чернобыле либо внесли огромную лепту в развитие чернобыльского движения. Мне не хватит сейчас времени рассказать о Чернобыле, о том, как мы тушили торфяники вокруг станции, пожар в ночь на 24 мая 1986 года. Чернобыль для человечества – пятно не на одну тысячу лет. Количество радионуклидов, которые были выброшены после аварии, приблизительно равно от 100 до 400 атомных бомб, сброшенных на Хиросиму и Нагасаки. Радиоактивное облако дважды обошло вокруг всего земного шара, и радиация досталась всем. Когда говорят о том, что ядерная энергия – самая чистая и дешевая, с этим можно согласиться, но в какую стоимость мы можем оценить человеческие жизни?» – сказал Губарев.

Город старается слышать проблемы чернобыльцев и помогать им по мере возможности, отметил директор Департамента по работе с общественными объединениями Никита Стерин. Он сообщил, что у ликвидаторов есть льготы на оплату коммунальных услуг и на проезд в общественном транспорте. Также одноразовые выплаты к 26 апреля получают вдовы чернобыльцев, а в мае этого года – и вдовы, у которых не оформлен соответствующий статус.

«Секретарь горсовета Игорь Терехов уделяет большое внимание чернобыльцам. Мы стараемся сделать так, чтобы им в нашем городе было комфортно и легче жить. Для нас это люди, которые совершили подвиг, и мы это помним независимо от даты», – подчеркнул Никита Стерин.

Напомним, Международный день памяти погибших в радиационных авариях и катастрофах ежегодно отмечается 26 апреля в память о событиях 1986 года на Чернобыльской АЭС.

Справка. Справка. 26 апреля 1986 года произошла одна из крупнейших аварий на атомных объектах – взрыв 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС. В ликвидации последствий аварии участвовало более 350 тыс. украинцев, в том числе харьковчане. В мае 1986 года из 30-километровой зоны было эвакуированы более 116 тыс. человек.